Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 813/501/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 28.09.2021. Зареєстровано: 30.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2021.
Дата набрання законної сили: 28.09.2021
Номер судового провадження: К/9901/60949/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 вересня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 813/501/18
		адміністративне провадження № К/9901/60949/18  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Жука А.В.,
		суддів: Мартинюк Н.М.,  Мельник-Томенко Ж.М., 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
		за адміністративним позовом ОСОБА_1 
		до Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України 
		про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів, 
		провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2018 (головуючий суддя - Курилець   А.Р., судді - Богаченко С.І., Ніколін В.В.)
		 
		ВСТАНОВИВ:
		І. Історія справи
		Короткий зміст позовних вимог
		1.   У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення в сумі 111   452 грн.
		2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив йому у виплаті одноразової грошової допомоги. Позивач вказував, що він має право на отримання грошової допомоги, передбаченої ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та отримання пенсії по інвалідності не є перешкодою для отримання такої допомоги.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		3.   Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 адміністративний позов задоволено повністю. Зобов`язано Управління поліції охорони у Львівській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за повний відпрацьований останній місяць.
		4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 належить до категорії осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а, отже, й грошової допомоги, передбаченої ч. 1 ст. 9 вказаного Закону.
		5. Суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про те, що оскільки позивач отримав право на пенсію після звільнення, то він не має права на виплату йому одноразової грошової допомоги при звільненні. Суд вказав, що частинною 1 статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено дві підстави для виплати одноразової грошової допомоги  зазначеним в ній особам, а саме: особи, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я та які звільненні зі служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконання умов контракту командування за наявності вислуги 10 років і більше, і ці підстави дотримані у спірних правовідносинах.
		6. Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що не набуття позивачем права на пенсію на день звільнення не може нівелювати його право на отримання зазначеної грошової допомоги за наявності у позивача вислуги повних 22 роки при необхідних 10 та більше, та частиною 3 статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено вичерпний перелік осіб, яким не виплачується одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, до кола яких позивач не належить.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		7. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2018 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		8. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої ч. 1 ст. 9 Закону України  «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», однак суд звернув увагу на те, що в матеріалах справи наявний висновок Департаменту поліції охорони Національної поліції України про призначення одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку з інвалідністю, який є підставою для здійснення такої виплати. Посилаючись на  п. 5 ст. 100 Закону України «Про Національну поліцію», апеляційний суд дійшов висновку про неможливість одночасної виплати двох видів грошової допомоги позивачу.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
		9.   У вересні 2018 ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2018.
		10. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить вказану постанову скасувати та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.05.2018.
		11.   Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано того, що предметом спору у даній справі є виплата одноразової грошової допомоги при звільненні, а не одноразова грошова допомога у разі втрати працездатності поліцейського. Позивач вважає, що чинним законодавством, яке стосується виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, не передбачено, що при оформленні допомоги у разі загибелі (смерті) чи втраті працездатності поліцейського виплата допомоги при звільненні не здійснюється. 
		12. У відзиві на касаційну скаргу Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України вважає подану касаційною скаргу безпідставною, а постанову суду апеляційної інстанції - законною та обґрунтованою. Відповідач посилається на п. 5 ст. 100 Закону України «Про Національну поліцію» та зазначає, що вказана норма виключає отримання позивачем одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, оскільки позивач отримав одноразову грошову допомогу у зв`язку з втратою поліцейським працездатності.
		13. Крім того, відповідач стверджує, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, оскільки постановою Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992, на яку позивач посилається як на підставу для здійснення виплати, не визначено Управління поліції охорони як суб`єкта, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги, що є предметом даного спору. 
		Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
		14.   Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2018 для розгляду справи №813/501/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Желтобрюх І.Л., судді - Білоус О.В., Стрелець Т.Г.
		15. Ухвалою Верховного Суду від 17.09.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
		16. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду №803/0/78-19 від 21.06.2019 призначено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І.Л., що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг.
		17. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2019 для розгляду справи №813/501/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
		18. Ухвалою Верховного Суду від 24.09.2021 адміністративну справу прийнято до провадження визначеною колегією суддів та призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 01.09.1996 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 по 05.10.2017 проходив службу в поліції.
		20. Наказом Управління поліції охорони у Львівській області №248 о/с від 05.10.2017 старшого сержанта ОСОБА_1 поліцейського взводу охорони об`єктів та публічної безпеки  №1 батальйону №2 полку Управління поліції охорони у Львівській області було звільнено через хворобу за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону «Про Національну поліцію». Відповідно до вказаного наказу вислуга років ОСОБА_1 в календарному обчисленні складає 22 роки 07 місяців 16 днів.
		21. 27 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із запитом до Управління поліції охорони у Львівській області, в якому просив надати документ, на підставі якого позивачу нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в поліції.
		22. 02 січня 2018 року Управлінням поліції охорони у Львівській області надано відповідь позивачу на вказаний запит, в якій зазначено, що позивач на час звільнення не мав права на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а тому виплата одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 на позивача не розповсюджується.
		23. Судом першої інстанції також встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності з листопада 2017 року. 21 лютого 2018 року ОСОБА_1 видано пенсійне посвідчення, відповідно до якого позивач отримує пенсію по інвалідності (третя група інвалідності).
		ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		24. Конституція України
		24.1 Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		25. Закон України «Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015
		25.1. Згідно з ч. 5 ст. 100 Закону якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, визначених цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, визначених з різних підстав іншими законами та нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи.
		26. Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992
		26.1. У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п`яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
		26.2. Згідно з ч. 5 ст. 9 Закону поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, співробітникам Служби судової охорони, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.
		IV. Позиція Верховного Суду
		25. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		26.   Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
		27. Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні на підставі ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Однак, суд апеляційної інстанції, встановивши наявність в матеріалах справи висновку Департаменту поліції охорони Національної поліції України про призначення одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку з інвалідністю, зазначив про неможливість одночасної виплати двох видів грошової допомоги позивачу з огляду на положення п. 5 ст. 100 Закону України «Про Національну поліцію».
		28. Верховний Суд вважає такий висновок апеляційного суду помилковим, та зазначає наступне.
		29. Виплата одноразової грошової допомоги поліцейському при звільненні здійснюється в порядку та на умовах, визначених ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що з огляду на зміст положень статей 97-101 Закону України «Про Національну поліцію» вбачається, що пункт 5 статті 100 цього Закону стосується виплати поліцейському грошової допомоги не при звільненні, а у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського. На переконання Верховного Суду, у наведеній правовій нормі йдеться про неможливість одночасного отримання поліцейським одноразової грошової допомоги з різних підстав, визначених різними нормативно-правовими актами, але одного виду - у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності. Згадана правова норма не містить обмежень щодо отримання поліцейським грошової допомоги декількох видів. Крім того, застосування п. 5 ст. 100 Закону України «Про Національну поліцію» можливо лише за умови встановлення одночасності набуття поліцейським права на отримання грошової допомоги з підстав, визначених цим Законом, та грошової допомоги з підстав, визначених іншими нормативно-правовими актами. Однак, таку одночасність набуття позивачем права на отримання грошової допомоги з різних підстав апеляційним судом встановлено не було.
		30. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про те, що отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю на підставі Закону України «Про Національну поліцію» не виключає права позивача на отримання одноразової грошової допомоги на підставі ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
		31. З урахуванням вказаного, суд апеляційної інстанції припустився помилкового тлумачення п. 5 ст. 100 Закону України «Про Національну поліцію», та застосував норму закону, яка не підлягає застосуванню, що в силу ст. 351 КАС України є неправильним застосуванням норм матеріального права. Натомість, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, яке не може бути обмежено отриманням пенсії по інвалідності.
		32. Касаційним судом відхиляються доводи Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України про те, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, та на Управління не покладено обов`язку здійснювати виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки Управління поліції охорони є структурним підрозділом Національної поліції України, та відповідно до положень ч. 5 ст. 9 Закону України «Про пенсійне  забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата поліцейським одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.
		34. Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		35. Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		36. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судом першої інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування прийнятого ним рішення були відсутні.
		37. З огляду на викладене, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2018 підлягає скасуванню, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 - залишенню в силі.
		38. Враховуючи результат вирішення спору в суді касаційної інстанції, судові витрати перерозподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити .
		2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року у справі № 813/501/18 скасувати повністю .
		3. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у справі № 813/501/18   залишити в силі.
		Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		 
		СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк   Ж.М. Мельник-Томенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...