Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/2844/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання впливом.
Надіслано для оприлюднення: 29.09.2021. Зареєстровано: 30.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.10.2021.
Дата набрання законної сили: 26.12.2023
Результат оскарження 26.12.2023 Апеляційний суд Запорізької області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/333/18/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017080370000038

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                    Справа № 333/2844/17 
		Провадження № 1-кп/333/25/20
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		29 вересня 2021 року      м. Запоріжжя
		 
		Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
		головуючого - судді     ОСОБА_1 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання     ОСОБА_2 ,
		прокурора     ОСОБА_3 ,
		захисників                                 ОСОБА_4 ,
		                                        ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Сари-Озек Гвардійського району Талди-Курганської області (Республіка Казахстан), громадянина України, освіта вища, одруженого, працює офіцером-вихователем в КУ «Запорізький обласний ліцей «Захисник», зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Згідно обвинувального акту, наказом начальника управління особового складу  заступника начальника штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19 травня 2016 року № 218 підполковника ОСОБА_6 призначено на посаду заступника військового комісара з територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Згідно із наказом ТВО військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 03 березня 2017 року №55 підполковника ОСОБА_6 призначено на посаду тимчасово виконуючого обов`язки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Так, відповідно до ст. ст. 11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, підполковник ОСОБА_6 зобов`язаний: свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обв`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників), постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтримані порядку і дисципліни; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. 
		Відповідно до п.п. 1, 2, 3 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2013 року № 389 (надалі  Положення), військові комісаріати є місцевими органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території. Військові комісаріати у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України; актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міноборони, наказами і директивами Міністра оборони та наказами і директивами начальника Генерального штабу  Головнокомандувача Збройних Сил, іншими правовими актами, а також цим Положенням. Військові комісаріати очолюють військові комісари, які організовують діяльність комісаріатів.
		Згідно із п.11 Положення районні, об`єднані районі, міські, об`єднані міські військові комісаріати сприяють призовним комісіям в організації проведення медичного огляду, обстеження та лікування призовників; організовують з визначеною періодичністю проведення медичних оглядів військово-лікарськими комісіями військовозобов`язаних і резервістів.
		Відповідно до п.п. 14, 15 Положення військовий комісар відповідає за стан обліково-призовної роботи; організацію роботи та контроль за здійсненням заходів щодо запобігання і протидії корупції; своєчасне і повне виконання завдань, покладених на військові комісаріати. Військовий комісар зобов`язаний здійснювати контроль за правомірністю видачі громадянам документів військового обліку, посвідчень та інших документів.
		Водночас, згідно із п.п. 1.1., 1.2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, військово - лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза  це медичний огляд допризовників, призовників, військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призивом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-начальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України, учнів військових ліцеїв тощо.
		Згідно із п. 2.10.1., 2.10.2., 2.10.4 вказаного Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, головою військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату призначається лікар, найбільш підготовлений та досвідчений з питань військово-лікарської експертизи наказом районного військового комісара після погодження з головним лікарем районної (міської) лікарні. Військово-лікарська комісія військового комісаріату має право приймати постанови відповідно до цього Положення. На військово-лікарську комісію районного (міського) військового комісаріату покладається огляд контингентів відповідно до п.1.2 розділу І цього Положення, у зв`язку з чим голова зазначеної комісії виконує організаційно-розпорядчі обов`язки. 
		Крім того, відповідно до глави ІІ підрозділу 1 п. 1.1 зазначеного Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я та фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим положенням, з винесенням письмового висновку (постанови), тим самим голова військово-лікарської комісії являється особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		Водночас, відповідно до підпункту «г» пункту 1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, у зв`язку з чим ОСОБА_6 являється суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення.
		Проте, ігноруючи наведеними вище вимогами нормативно-правових актів, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
		Наприкінці 2017 року громадянин ОСОБА_7 зустрівся із своїм товаришем ОСОБА_8 , якому повідомив, що збирається реєструвати місце проживання у Комунарському районі м. Запоріжжя. При цьому знаючи, що ОСОБА_8 раніше проходив військову службу та краще знає про роботу військових комісаріатів ОСОБА_7 попросив ОСОБА_8 звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_3 (надалі  ІНФОРМАЦІЯ_5 ) для з`ясування у посадових осіб вказаного комісаріату про порядок зарахування на військових облік, на що ОСОБА_8 погодився.
		У подальшому ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_7 , що йому необхідно з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_6 та пройти військово-лікарську комісію для визначення придатності до військової служби та подальшої видачі військового квитка.
		06 лютого 2017 року ОСОБА_7 одержав направлення на проходження військово-лікарської комісії за підписом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 підполковника ОСОБА_9 , однак у зв`язку із хворобою своєї матері, ОСОБА_7 у подальшому пройти медичний огляд не зміг.
		22 березня 2017 року ОСОБА_7 , у зв`язку із тяжкою хворобою своєї матері, знову звернувся до свого знайомого ОСОБА_8 з проханням звернутися до Комунарського РВК м. Запоріжжя для уточнення у посадових осіб вказаного комісаріату про можливість та порядок проходження ним медичної комісії та подальшого зарахування на військовий облік.
		Того ж дня, ОСОБА_8 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де звернувся до заступника військового комісара з територіальної оборони підполковника ОСОБА_6 , який тимчасово виконував обов`язки військового комісара з вищевказаного приводу. Так, під час спілкування підполковник ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_8 , що громадянину ОСОБА_7 необхідно пройти військово-лікарську комісію. При цьому, підполковник ОСОБА_6 виказав пропозицію громадянину ОСОБА_8 здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на голову військово-лікарської комісії Комунарського РВК м. Запоріжжя ОСОБА_10 , в інтересах громадянина ОСОБА_7 , щодо швидкого проходження військово-лікарської комісії за наданням йому, ОСОБА_6 , неправомірної вигоди у сумі 600 доларів США. Крім того, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_8 , що у разі надання йому ОСОБА_7 , неправомірної вигоди у сумі 600 доларів США останній може прибути до Комунарського РВК м. Запоріжжя за вказаною адресою для проходження військово-лікарської комісії.
		Після вказаного спілкування ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_7 про пропозицію тимчасово виконуючого обов`язку військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 підполковника ОСОБА_6 здійснити вплив на голову військово-медичної комісії Комунарського РВК м. Запоріжжя ОСОБА_10 щодо швидкого проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_7 у разі надання йому, ОСОБА_6 , неправомірної вигоди у сумі 600 доларів США.
		23 березня 2017 року, приблизно о 09 год. 15 хв., підполковник ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з корисливою метою, перебуваючи у дворі ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , одержав від громадянина ОСОБА_7 через ОСОБА_8 неправомірну вигоду у сумі 600 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного Банку України станом на 23 березня 2017 року складало 16 151 грн. 94 коп., за вчинення в інтересах ОСОБА_7 перелічених вище дій, а саме вплив на голову військово-лікарської комісії Комунарського РВК м. Запоріжжя ОСОБА_10 щодо швидкого проходження ОСОБА_7 військово-медичної комісії.
		 
		Дії ОСОБА_6 прокурор кваліфікував як скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України як пропозиція здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди для себе, а також одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, він повністю не визнає. 
		Суду пояснив, що на початку березня 2017 року він був призначений на посаду тимчасово виконуючого обов`язки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 . До цього на посаді військовим комісаром вказаного комісаріату працював ОСОБА_9 , який був переведений до обласного військового комісаріату, а він працював заступником у ОСОБА_9 . 
		Приблизно 15-16.03.2017 року йому зателефонував ОСОБА_9 і повідомив, що до нього повинен прийти ОСОБА_8 , тому попрохав допомогти у тих питаннях, які виникли у останнього, а також ОСОБА_8 повинен був повернути через нього ОСОБА_9 грошовий борг, але яка мала бути сума, останній не зазначив. Того ж дня, прийшов ОСОБА_8 , який повідомив, що необхідна допомога у постановці особи на військовий облік. На таке прохання він зазначив, що обов`язково необхідно приходити з такою особою.
		22 березня 2017 року ОСОБА_8 знову прийшов і повідомив, що він заморився бігати за ОСОБА_9 , так як останній не може вирішити питання з постановкою на військовий облік. Так як того дня він був зайнятий особами, які поступали на військову службу за контрактом, тому призначив зустріч ОСОБА_8 на наступний день. Останній того дня залишав якусь папку з документами в його кабінеті. 
		23 березня 2017 року ОСОБА_8 прийшов із ОСОБА_7  особою, у якої виникли проблеми з постановкою на військовий облік. Останнього він бачив вперше. На його питання про завдання, яке ставиться перед ним у зв`язку з допомогою, ОСОБА_8 повідомив, що необхідно ОСОБА_7 поставити на військовий облік. Подивившись документи на ім`я ОСОБА_7 , які останній йому надав, він нічого протизаконного не побачив, але не зрозумів, чому не виходить стати на облік. Піднявшись на 2 поверх їхнього комісаріату, де перебуває медична комісія, він встановив, що має бути особова справа призовника та довідка про проходження ОСОБА_7 медичної комісії. 
		Повернувшись на перший поверх, до ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , повідомив, що необхідна відповідна довідка, на що ОСОБА_8 сказав, що такий документ був. Перевіривши у комісаріаті, він виявив, що особова справа на ОСОБА_7 відсутня. Так як ОСОБА_7 раніше проживав чи призивався у Шевченківському районі м. Запоріжжя, тому він вирішив перевірити наявність особової справи останнього в ІНФОРМАЦІЯ_7 . 
		В цей день він планував поїхати у вказаний комісаріат по робочих питаннях (з приводу переводу дружини офіцера їхнього комісаріату ІНФОРМАЦІЯ_8 ), тому зв`язався з військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_11 і попередив, що він приїде з приводу робочих питань, на що останній погодився. 
		Після цього, ОСОБА_8 запропонував вийти з приміщення та попалити, на що він погодився. Під час паління, ОСОБА_8 зазначив, що він приніс грошові кошти як домовлялися у сумі 600 доларів США, які перерахував і поклав ці гроші у правий карман його штанів. Тобто, він грошові кошти взагалі не чіпав. 
		У подальшому, він повернувся у приміщення військового комісаріату, де і був затриманий працівниками поліції. Після цього, працівники поліції провели обшук у службовому кабінеті, де він перебував, та його особистий обшук, під час якого і вилучили грошові кошти, що йому передав ОСОБА_8 . Вказані грошові кошти він планував віддати ОСОБА_9 по проханню останнього. 
		Отримував він вилучені працівниками грошові кошти лише через прохання ОСОБА_9 . Коли останній телефонував йому з таким проханням у його кабінеті була присутня ОСОБА_12 , яка могла чути їхню з ОСОБА_9 розмову.
		Він з ОСОБА_8 відносин не підтримував. Прохання ОСОБА_9 , яке останній озвучив 15-16.03.2017 року, з приводу отримання боргу останнього його не здивувало, так як ОСОБА_8 знаходився у дружніх відносинах з ОСОБА_9 . Неодноразово були випадки, коли ОСОБА_8 передавав ОСОБА_9 пакети з алкогольними напоями тощо і він був свідком цих зустріч. Вказаного числа саме ОСОБА_12 до його в кабінет завела ОСОБА_8 , який його розшукував. 
		Прохань або пропозицій з боку ОСОБА_8 і ОСОБА_7 вплинути на голову медичної комісії не було. У ОСОБА_10 він нічого з приводу проходження комісії ОСОБА_7 не питав, лише консультувався у останньої з приводу збору медичних документів на медичну комісію. Відповідні запити до лікувальних закладів на медичну комісію на ім`я ОСОБА_7 підписував ОСОБА_9 , а не він. ОСОБА_10 на той момент не була головою медичної комісії, а просто лікарем  членом комісії. Вплинути на рішення комісії, на його думку, неможливо, так як рішення приймаються колегіально, а не одноособово головою комісії. 
		З приводу неможливості застати на місці роботи ОСОБА_9 , і відповідно передати грошовий борг, ОСОБА_8 йому зазначав ще 22.03.2017 року.
		 
		На підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України прокурором було заявлено клопотання про допит свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , а також про дослідження письмових та речових доказів. 
		 
		Допитаний свідком ОСОБА_8 суду пояснив, що на цей час з обвинуваченим ОСОБА_6 він не спілкується, також раніше спілкувався ще з ОСОБА_9 , з яким перебували у дружніх стосунках. 
		ОСОБА_7 він знає, приблизно з 2014-2015 р.р., ОСОБА_9 знає з 2013 року, з ОСОБА_6 він познайомився на святкуванні Дня народження ОСОБА_9 . 
		Приблизно весною 2017 року до нього звернувся ОСОБА_7 із проханням допомогти поставити останнього на військовий облік у Комунарському військовому комісаріаті м. Запоріжжя, так як через відсутність цього, йому не видають паспорт громадянина України. 
		Він приїхав до ОСОБА_9 та озвучив вказане прохання ОСОБА_7 , на що ОСОБА_9 погодився надати свою допомогу. Проте, через місяць ОСОБА_9 перевівся до іншого військкомату, тому йому довелося звернутися до ОСОБА_6 .
		Він декілька разів до військового комісаріату приходив разом із ОСОБА_7 , який самостійно отримував запити до лікарських закладів та отримував звідти інформацію. ОСОБА_7 навіть приходив на медичну комісію, але вона не відбулася через відсутність відповідного лікаря. 
		ОСОБА_6 за вирішення питання ОСОБА_7 попрохав 600 доларів США, тобто ці грошові кошти були за проходження медичної комісії, постановку на військовий облік та визнання ОСОБА_7 таким, що не придатний для проходженню служби у лавах ЗСУ. ОСОБА_6 чітко зазначав, що ОСОБА_7 не піде в армію, так як останній має на утриманні хвору матір. Чи чув цю розмову ОСОБА_7 , він не пам`ятає. ОСОБА_6 було повідомлено, що він займиться питанням проходження медичної комісії, оскільки протягом місяця ОСОБА_7 так її і не пройшов. 
		Після цього, по ініціативі ОСОБА_7 вони разом звернулися до працівників поліції. Через деякий час ОСОБА_7 у присутності працівників поліції передав грошові кошти у сумі 600 доларів США. В цей же день, він разом із ОСОБА_7 поїхали до військового комісаріату, де на подвір`ї він їх передав ОСОБА_6 . При передачі грошових коштів ОСОБА_7 присутній не був. Також, останній не заходив і до кабінету ОСОБА_6 . Обвинувачений піднімався на другий поверх військового комісаріату і потім повідомив, що відсутня медична довідка на ім`я ОСОБА_7 . 
		 
		Допитаний свідком ОСОБА_7 суду повідомив, що він без реєстрації мешкав та навчався у АДРЕСА_3 . Службу в армії не проходив. Зареєстрований за місцем проживання не був у зв`язку з неприязними відносинами з батьком. Для підтвердження свого місця проживання завжди брав довідку у квартальної. Паспорт громадянина України він не отримував взагалі, вперше почав збирати документи для отримання паспорту у 2008 році та звертався з відповідною заявою до Шевченківського паспортного столу. Але у подальшому не зміг зібрати відповідні документи, тому паспорт і не отримав. 
		Так як він знайшов місце для проживання у Комунарському районі м. Запоріжжя, то у 2017 році звернувся вже до паспортного столу у Комунарському районі, де його направили до районного військового комісаріату, тобто для того, щоб отримати паспорт необхідна була довідка від військового комісаріату. 
		З приводу допомоги у вирішенні питання по військовому комісаріату, він звернувся до ОСОБА_8 , так як останній був військовослужбовцем. Останній ходив до військового комісаріату та повідомляв, що вирішує питання з приводу постановки його на військовий облік. Так продовжувалося, приблизно місяць. Він від ОСОБА_8 отримав декілька направлень до різних лікарських установ та диспансерів. Отримував там відповіді для військового комісаріату. Потім за рекомендацією ОСОБА_8 приходив на медичну комісію, але не пройшов її, так як його не було у списках на проходженя комісії. 
		Через деякий час ОСОБА_8 повідомив, що за проходження медичної комісії та за отримання військового квитка необхідно заплатити суму у розмірі 600 доларів США. «Якщо не заплатиш, то ще довго будеш ходити до військового комісаріату», - так як йому сказав ОСОБА_8 . Особисто ходити на медичну комісію він боявся, так як його могли забрати до армії. 
		У подальшому, він зайняв грошові кошти у сумі 600 доларів США номіналом по 100 доларів США у свого колишнього начальника ОСОБА_17 , який на цей час перебуває за межами країни та передав їх ОСОБА_8 .
		Так як сума для нього була завелика, він обурився такими вимогами, тому звернувся із відповідною заявою до поліції, а саме: у приміщення, розташоване за мерією м. Запоріжжя. Заяву він написав, приблизно за тиждень до затримання обвинуваченого. У заяві вказав факти зі слів ОСОБА_8 . 
		Через деякий час, його викликали працівники поліції, які повідомили, що йому необхідно буде їхати із ОСОБА_8 до військового комісаріату. 
		ОСОБА_8 не розповідав з ким точно він спілкувався і домовлявся у військовому комісаріаті. Останній заходив до якогось кабінету у військову комісаріаті особисто, а він залишався у коридорі. Під час передання грошей він не був присутній. Особисто з ОСОБА_6 він не спілкувався і бачив обвинуваченого лише у день затримання. Кошти у сумі 600 доларів США він не бачив, кому були передані ОСОБА_8 . 
		Ним не видавалася довіреність ОСОБА_8 на допомогу в отриманні якихось документів, а була тільки усна домовленість. 
		24.04.2017 року він отримав паспорт громадянина України у Комунарському районному відділу УДМС України в Запорозькій області. Видали паспорт без військового квитка, медичну комісію у військовому комісаріаті не проходив, відсутність військового квитка йому ніяк не шкодить.
		 
		ОСОБА_9 допитаний свідком під час судового розгляду пояснив, що він з 2009 року по початок 2017 року працював військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_3 . 
		ОСОБА_6 знає як колишнього свого заступника, може охарактеризувати тільки з позитивного боку. ОСОБА_8 з 2014 року займався волонтерською діяльністю, тому він його також знає, між ними були робочі відносини. ОСОБА_7 бачив всього один раз, коли він прибув для постановки на військовий облік у 2017 році, документ підтверджуючий особистість в нього був, але не може стверджувати, що це був саме паспорт.
		ОСОБА_8 дійсно у 2017 році звертався до нього з приводу ОСОБА_7 з питанням про перелік документів, які необхідні для постановки останнього на облік. Йому було невідомо, що ОСОБА_7 проживав у іншому районі міста, тому він на початку лютого 2017 року підписав останньому направлення на проходження медичною комісією та підписав запити у лікувальні заклади м. Запоріжжя. 10.02.2017 року він був призначений на посаду в ІНФОРМАЦІЯ_10 . 
		Для постановки на облік потрібні були документи, які підтверджують особистість, заява про постановку на облік, військовий квиток, фотокартка. Проходження військово - лікарської комісії проходить на другому поверсі, ця комісія діє на підставі розпорядження голови районної адміністрації Комунарського району м. Запоріжжя. Військовим комісаріатом видається наказ про медичний огляд, якщо особа не проходила медичний огляд на протязі останніх 5 років, тому така особа повинна обов`язково пройти військово-лікарську комісію. Комісію відносно призовників та військовозобов`язаних могла проводити ОСОБА_10 . Лікарська комісія  це колегіальний орган, ні голова комісії, ні будь-який її член не являються підлеглими військового комісара.
		Гроші за оформлення документів на ім`я ОСОБА_7 йому не пропонували, а він в свою чергу також не вимагав грошових коштів за постановку ОСОБА_7 на військовий облік.
		Під час додаткового допиту свідка ОСОБА_9 , останній пояснив, що ОСОБА_8 дійсно винен йому грошові кошти в розмірі 3000 грн., які займав приблизно 4 роки тому. Водночас, ОСОБА_6 не прохав забрати борг. Обвинувачений не знав про заборгованість ОСОБА_8 , але не виключає той факт, що ОСОБА_6 мiг чути про наявність боргу, знаходячись в його кабінеті при розмові із ОСОБА_8 . 
		 
		Допитана під час судового розгляду ОСОБА_10 пояснила, що вона була старшим лікарем та членом призивної комісії з грудня 1999 року по квітень 2018 року. На березень 2017 року працювала лікарем у ІНФОРМАЦІЯ_11 . Згідно з розпорядженням голови районної адміністрації ЗМР по Комунарському району створювалися призивні комісії. З обвинуваченим ОСОБА_6 особисто знайома приблизно 7 років, перебувала у березні 2021 року у робочих відносинах. 
		У її функціональні обов`язки, коли вона перебувала у складі призивної комісії входило: здійснення медичного огляду, перевірка документації військовозобов`язаних, збір довідок. Військовий комісар перед тим як направити військовозобов`язаного на проходження медичної комісії, робить запити до лікувальних закладів міста та області, чи знаходиться особа на обліку в нарко-, псих-, протитуберкульозному диспансерах та інших лікувальних закладах. Наявність цих довідок впливає на проходження медичної комісії. Направлення військового комісара на проходження медичної комісії знаходиться у військовозобов`язаного. У військовому комісаріаті заводиться особова справа, якщо у особи (призовника) відсутній військовий квиток.
		ОСОБА_7 особисто не знає, бачила відносно нього чотири довідки з диспансерів. Головою призивної комісії на той час був ОСОБА_18 .
		При проходженні медичної комісії військовозобов`язаний при собі повинен мати направлення від військового комісара, довідки з лікувальних закладів міста та області, військовий квиток, якщо військового квитка в особи не має, робиться запит на особову справу. Без наявності будь-яких документів військовозобов`язаний медичну комісію не проходить.
		Документи відносно ОСОБА_7 їй надав безпосередньо ОСОБА_6 , та повідомив, що військовозобов`язаний ОСОБА_7 прийде проходить медичну комісію. Оскільки у ОСОБА_7 не було військового квитка, було зроблено усний запит надати особову справу, а 4 довідки та направлення залишились у неї на столі. Згодом їй доповіли, що ОСОБА_7 прописаний у Шевченківському районі, та його особова справа знаходиться саме у Шевченківському військкоматі.
		ОСОБА_6 на неї та членів комісії не мав ніякого впливу. Усього на той період у медичній комісії було 7 спеціалістів, лікарі та медичні сестри, а всього 16 членів комісії. Рішення комісії приймається колегіально. Кожен лікар по своїй спеціальності виносить відносно особи військовозобов`язаного рішення. На підставі одного рішення спеціаліста можна дійти до висновку, що особа не придатна для проходження служби в лавах ЗСУ. 
		Направлення на проходження медичної комісії ОСОБА_7 було виписано військовим комісаром ОСОБА_9 . Нею особисто під час медичної комісії перевіряється паспорт або особистий документ, підтверджуючий особистість військовозобов`язаного, але у ОСОБА_7 вона не перевіряла ні паспорт, ні військовий квиток. Якщо у особи відсутній паспорт та військовий квиток, особистість підтверджує особова справа. 
		Медичною комісією керує районна адміністрація. Склад лікарської комісії затверджується головою районної адміністрації. 
		Відносно ОСОБА_7 з будь-якими пропозиціями або вимогами до неї ніхто не звертався, впливу та погроз також на її адресу не надходило. Останній медичну комісію не проходив. Прізвище ОСОБА_8 їй невідомо. 
		 
		Допитаний свідком ОСОБА_11 пояснив суду, що він з 28.12.2014 року перебуває на посаді військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_12 . З ОСОБА_6 станом на березень 2017 року перебували у робочих стосунках. 
		Безпосередньо в день затримання ОСОБА_6 , останній йому телефонував та питав чи може він приїхати з капітаном Власовим з приводу переводу дружини останнього. ОСОБА_6 так і не з`явився, а приїхав тільки Власов. Через деякий час йому стало відомо про затримання обвинуваченого.
		ОСОБА_7 він не знає, але відомо, що останній перебував на обліку ІНФОРМАЦІЯ_13 , та з обліку не знімався. Після отримання адвокатських запитів, йому при підготовці відповіді стало відомо, що ОСОБА_7 ухилявся від призову на строкову службу. ОСОБА_7 не отримував військового квитка, але мав можливість отримати або військовий квиток або тимчасове посвідчення. Відсутність у громадянина паспорту громадянина України не перешкоджає отримати військовий квиток. ОСОБА_6 та ОСОБА_9 до нього з приводу ОСОБА_7 не зверталися, будь-яких пропозицій не надавали. З ОСОБА_8 він особисто не знайомий. 
		 
		Допитаний свідком ОСОБА_16 суду пояснив, що він перебуває на посаді начальника відділення військового обліку і бронювання солдатів та сержантів запасу ІНФОРМАЦІЯ_12 . З ОСОБА_7 та ОСОБА_8 особисто не знайомий. Готуючи відповіді на адвокатські запити, було встановлено, що ОСОБА_7 перебував на обліку як призовник, але для постановки на військовий облік як військовозобов`язаний він не з`явився. Особисто до нього ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_9 з приводу інформації по ОСОБА_7 не зверталися. За своїм віком ОСОБА_7 знаходився в запасі як військовозобов`язаний, але оскільки останній своєчасно не з`явився до військового комісаріату та не став на облік, тому ОСОБА_7 не отримав жодного військового документу. 
		 
		ОСОБА_13 допитана свідком у судовому засіданні пояснила, що раніше обвинуваченого ОСОБА_6 вона не знала і не бачила, а 23.03.2017 року вранці її працівниками поліції було запрошено як понятого при проведенні певних слідчих дій. Так, вона була присутня, коли ОСОБА_7 видавав грошові кошти у сумі 600 доларів США купюрами по 100 доларів США працівникам поліції. У подальшому, ці грошові кошти були помічені спеціальним засобом «Промінь».
		Після цього, вони з працівниками поліції та другим понятим поїхали до будівлі військового комісаріату Комунарського району АДРЕСА_2 , де пройшли в кабінеті в якому знаходився ОСОБА_6 , де і було проведено обшук. Спочатку працівники поліції запропонували обвинуваченому добровільно видати отримані ним грошові кошти, на що останній відповів, що таких не має. Співробітник почав проводити особистий обшук ОСОБА_6 , та виявив у нього в кармані штанів 600 доларів США, а саме: 6 купюр номіналом по 100 доларів. Пояснень щодо знайдених співробітником грошових коштів, ОСОБА_6 не надав.
		Під час огляду грошові кошти світилися у спеціальних променях та світилася одна з рук обвинуваченого, яка саме не пам`ятає. Потім, під час обшуку на другому поверсі вилучалася медична документація. 
		 
		Допитаний свідком ОСОБА_14 суду пояснив, що у березні 2017 року його та ще одну дівчину працівники поліції попрохали бути понятими при проведенні слідчих дій, а саме: були зняті копії з 6 банкнот по 100 доларів США, переписані номера цих купюр та оброблені спеціальним засобом у службовому приміщенні військової прокуратури. Крім нього з дівчиною ще знаходився чоловік, який написав заяву. 
		Далі їх повезли до ІНФОРМАЦІЯ_14 , де вони зайшли до кабінету, в якому знаходився ОСОБА_6 . Працівники поліції попрохали обвинуваченого дістати з карманів усі речі, а у подальшому у обвинуваченого були вилучені грошові кошти у розмірі 600 доларів США. Працівники поліції взяли змиви з рук обвинуваченого та встановили спеціальні сліди на одній з рук ОСОБА_6 . 
		Далі проводився обшук в сейфі біля якого знаходився обвинувачений, а також обшук у приміщенні медичної комісії з вилученням документації чоловіка, який писав заяву працівника поліції. 
		 
		ОСОБА_15 допитана судом як свідок пояснила, що вона входить до складу медичної комісії, яка працює у ІНФОРМАЦІЯ_15 . ОСОБА_6 в день його затримання дійсно приходив до медичної комісії з якимись документами. Зміст вказаних документів, їй невідомий. Обвинувачений ці документи поклав на стіл старшому лікарю ОСОБА_10 , а сам вийшов. Чи спілкувався ОСОБА_6 з ОСОБА_10 в той день, вона не пам`ятає. Про вплив на ОСОБА_10 з боку обвинуваченого, їй нічого невідомо. На неi особисто ОСОБА_6 не впливав і нічого не прохав. Ніхто з членів комісії не повідомляв про вплив обвинуваченого. Працівники військомату можуть надати документи на військовозобов`язаного без особи, але медичну комісію така особа завжди проходить особисто. Буває іноді, що працівник військового комісаріату спілкується з головою комісії. Кожен спеціаліст медичної комісії робить свiй запис після бесіди з особою та її огляду. Під час винесення рішення щодо придатності особи до військової служби враховуються усі записи спеціалістів-лікарів. 
		 
		Крім того, за клопотанням сторони обвинувачення судом були допитані свідками ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 . Вказані свідки допитувалися з приводу виявлення та вилучення 23.03.2017 року під час обшуку кабінету за місцем роботи обвинуваченого 13 патронів, які є боєприпасами. У подальшому, прокурором було змінено формулювання обвинувачення ОСОБА_6 і виключено з нього обвинувачення за ч.1 ст.263 КК України, тому вважаю за недоцільне аналізувати вказані показання свідків. 
		 
		Також, під час судового розгляду прокурор на підтвердження винуватості ОСОБА_6 за ч.2 ст.369-2 КК України надав наступні документи, які були досліджені судом, а саме:
		- витяг з кримінального провадження №42017080370000038, відомості про яке внесені 22.03.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, слідчий ОСОБА_25 , прокурори ОСОБА_3 , ОСОБА_26 (т.1 а.с. 130);
		- постанова про доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження №42017080370000038 слідчим військової прокуратури Запорізького гарнізону від 22.03.2017 року (т.1 ас. 131-132);
		- доручення про проведення досудового розслідування кримінального провадження №42017080370000038 слідчому ОСОБА_25 та повідомлення останнього про початок проведення досудового розслідування від 22.03.2017 року (т.1 а.с. 133-134);
		- постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №42017080370000038 ОСОБА_26 та ОСОБА_3 від 22.03.2017 року (т.1 а.с. 135);
		- постанова про зміну складу групи прокурорів для здійснення процесуального керівництва: ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 від 05.04.2017 року (т.1 а.с. 135-137);
		- постанова про зміну складу групи прокурорів для здійснення процесуального керівництва: ОСОБА_26 , ОСОБА_28 , ОСОБА_3 , ОСОБА_25 від 14.04.2017 року (т.1 а.с. 140-141);
		- доручення заступника військового прокурора Запорізького гарнізону ОСОБА_26 про проведення досудового розслідування слідчому військової прокуратури Запорізького гарнізону ОСОБА_30 та повідомлення останнього про початок проведення досудового розслідування від 22.03.2017 року від 14.04.2017 року (т.1 а.с. 138); 
		- рапорт прокурора ОСОБА_25 про виявлення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України (т.2 а.с. 212-213);
		- витяг з кримінального провадження №42017080370000055, відомості про яке внесені 17.05.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, слідчі ОСОБА_31 та ОСОБА_32 , прокурори ОСОБА_25 , ОСОБА_26 (т.2 а.с. 214);
		- постанова про призначення слідчої групи від 17.05.2017 року: слідчі ОСОБА_31 та ОСОБА_32 (т.2 а.с. 120-121);
		- постанова про призначення групи прокурорів для здійснення процесуального керівництва: ОСОБА_26 , ОСОБА_25 від 17.05.2017 року (т.1 а.с. 122-123);
		- постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань № 42017080370000038 за ч.3 ст.369-2 КК України та №42017080370000055 за ч.1 ст.263 КК України від 17.05.2017 року (т.2 а.с. 124-125);
		- постанова про призначення групи слідчих по об`єднаному кримінальному провадженню № 42017080370000038: ОСОБА_33 , ОСОБА_32 (т.2 а.с. 126-127); 
		- постанова про зміну групи прокурорів для здійснення процесуального керівництва: ОСОБА_26 , ОСОБА_34 , ОСОБА_3 , ОСОБА_25 , ОСОБА_35 від 17.05.2017 року (т.2 а.с. 128-129);
		- заяву ОСОБА_7 від 22.03.2017 року на ім`я військового прокурора Запорізького гарнізону ОСОБА_27 , в якій ОСОБА_7 просить притягнути до кримінальної відповідальності заступника військового комісара територіальної оборони ОСОБА_6 за вимагання з нього грошових коштів у сумі 600 доларів США за сприяння та прискорення проходження ним військово-лікарської комісії та подальшу видачу військового квитка, а в разі ненадання вказаних грошових коштів його можуть не допустити до проходження військово-лікарської комісії або будуть всіляко затягувати проходження та подальшу видачу військового квитка (т.1 а.с. 96); 
		- доручення у порядку ст.40 КПК України старшого слідчого військової прокуратури Запорізького гарнізону ОСОБА_36 щодо встановлення даних ОСОБА_6 від 22.03.2017 року та відповідь на це доручення (т.1 а.с. 97-98);
		- доручення у порядку ст.40 КПК України старшого слідчого військової прокуратури Запорізького гарнізону ОСОБА_36 щодо здійснення оперативного супроводження кримінального провадження №42017080370000038, відомості про яке внесені 22.03.2017 року (т.1 а.с. 99-100);
		- протокол огляду, помітки та вручення грошових коштів від 23.03.2017 року, згідно якого ОСОБА_37 було видано 600 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США з метою забезпечення документування протиправної діяльності. При проведенні цієї дії присутній ОСОБА_8 та поняті: ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Грошові кошти були оброблені препаратом «Промінь» (т.1 а.с. 101-104);
		- протокол обшуку від 23.03.2017 року, під час проведення якого старшим слідчим ВПЗГ ОСОБА_25 було виявлено та вилучено з правого нижнього карману штанів ОСОБА_6 грошові кошті у сумі 600 доларів США. Також, під час огляду долонь обвинуваченого на правій виявлено світіння зеленого кольору. Понятими під час обшуку були ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (т.1 а.с. 105-110);
		- ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.03.2017 року щодо надання дозволу на проведення обшуку на об`єктах нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 111-112);
		- ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27.03.2017 року щодо накладення арешту на предмети, вилучені під час обшуку 23.03.2017 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.1 а.с. 113-119);
		- протокол затримання ОСОБА_38 як підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України; 
		- протокол огляду речей та документів від 24.03.2017 року з фототаблицею, під час якого було оглянуто мобільний телефон «Meizu» M3s, серійний номер НОМЕР_1 , чорного кольору у чохлі чорно-сірого кольору з сім картами «MTC» НОМЕР_2 та «life» НОМЕР_3 , вилучений під час обшуку 23.03.2017 року (т.1 а.с. 154-158);
		- протокол огляду речей та документів від 24.03.2017 року з фототаблицею, під час якого було оглянуто 600 доларів США, вилучених під час обшуку 23.03.2017 року (т.1 а.с. 159-161);
		- протокол огляду речей та документів від 24.03.2017 року з фототаблицею, під час якого було оглянуто медичні документи на ім`я ОСОБА_7 , вилучені під час обшуку 23.03.2017 року (т.1 а.с. 162-163);
		- постанова про визнання предметів речовими доказами: грошових коштів у сумі 600 доларів США, мобільного телефону «Meizu» M3s, медичних документів на ім`я ОСОБА_7 (т.1 а.с. 205-206);
		- повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 24.03.2017 року (т.1 а.с. 211-226);
		- клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 (т.1 а.с. 229-235);
		- ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про відмову у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 та застосування домашнього арешту (т.1 а.с.236-240);
		- копії службової характеристики та інших службових документів на ім`я ОСОБА_6 (т.1 а.с. 241- 250);
		- матеріали судово-хімічної експертизи №6-135 від 10.04.2017 року, згідно висновків якої на фрагментах вати зі змивами з рук ОСОБА_6 спеціальних хімічних речовин  люмінофорів не виявлено. На наданих купюрах номіналом по 100 доларів США виявлено люмінофор (т.2 а.с. 1-11);
		- матеріали судово-технічної експертизи №4-143 від 17.05.2017 року, згідно висновків якої банкноти номіналом 100 доларів США (6 шт) відповідають за своїми характеристиками зразкам аналогічних грошових знаків США, які знаходяться в офіційному обороті (т.2 а.с. 13-21);
		- протокол огляду речей та документів від 24.03.2017 року з фототаблицею, під час якого було оглянуто 3 банківські картки, грошові кошти у сумі 50 доларів США та 146 грн., два флеш-накопичувача, вилучені під час обшуку 23.03.2017 року (т.2 а.с. 22-26);
		- матеріали судово-балістичної експертизи №2-234 від 24.04.2017 року (т.2 а.с. 27-37);
		- протокол огляду речей та документів від 17.05.2017 року з фототаблицею, під час якого було оглянуто набої, вилучені під час обшуку 23.03.2017 року (т.2 а.с. 38-43);
		- постанова про визнання предметів речовими доказами: 6 набоїв та 7 гільз (т.2 а.с. 44-45);
		- запит та відповідь з НБУ щодо офіційного курсу гривні до долара США станом на 23.03.2017 року (т.2 а.с. 46-47);
		- матеріали, що стосуються наказів про закріплення зброї та бойових припасів до неї за посадовими особами Комунарського РВК м. Запоріжжя (т.2 а.с. 52-70);
		- матеріали, що стосуються призначення та складу військово-лікарських комісій ІНФОРМАЦІЯ_6 (т.2 а.с. 71-89);
		- заява ОСОБА_7 , що він не вважає себе потерпілим у даному кримінальному провадженні (т.2 а.с. 90);
		- запит та лист-відповідь щодо перебування ОСОБА_7 на обліку в Шевченківському РВК м. Запоріжжя (т.2 а.с. 91-94);
		- матеріали службового розслідування відносно ОСОБА_6 (т.2 а.с. 95-119);
		- ухвала слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області від 22.03.2017 року щодо надання дозволу на проведення негласних (розшукових) дій відносно ОСОБА_6 , а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; аудіо-, відео контролю особи  ОСОБА_6 ; візуального спостереження у піблічно доступних місцях за особою  ОСОБА_6 (т.2 а.с. 130-131);
		- ухвала слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області від 22.03.2017 року щодо надання дозволу на проведення негласних (розшукових) дій відносно ОСОБА_8 , а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; аудіо-, відео контролю особи  ОСОБА_8 ; візуального спостереження у піблічно доступних місцях за особою  ОСОБА_8 (т.2 а.с. 130-131);
		- постанова процесуального керівника ОСОБА_26 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту та інших негласних слідчих дій від 22.03.2017 року за участю ОСОБА_8 у вигляді контролю за вчиненням ОСОБА_6 злочину у формі спеціального слідчого експерименту (т.2 а.с. 135-136); 
		- постанова процесуального керівника ОСОБА_26 про застосування заздалегідь ідентифікованих засобів  використання спеціально помічених грошових коштів при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій від 22.03.2017 року (т.2 а.с. 137-138);
		- доручення на проведення негласних слідчих дій від процесуального керівника ОСОБА_26 начальнику УЗЕ в Запорізькій області (т.2 а.с. 139-141);
		- протоколи про результати аудіо-відеоконтролю від 24.03.2017 року з матеріальними носіями  картою пам`яті Micro SD «Good ram» (т.2 а.с. 143-145);
		- протокол огляду процесуальним прокурором ОСОБА_25 карти пам`яті Micro SD «Good ram» - додатку до протоколу про результати аудіо-відеоконтролю від 15.05.2017 року (т.2 а.с. 146-149);
		- повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру від 18.05.2017 року (т.2 а.с. 217-230);
		- характеризуючі на ОСОБА_6 матеріали (т.2 а.с. 232-237);
		- повідомлення підозрюваному ОСОБА_6 , що відносно нього були проведені негласні слідчі дії (т.2 а.с. 237-238);
		- копії розпоряджень із додатками щодо роботи складу військово-лікарської комісії Комунарського РВК м. Запоріжжя у 2017 році 
		 
		Аналіз вказаних та наданих до суду доказів свідчить, що фактично лише свідки обвинувачення ОСОБА_39 , ОСОБА_40 та ОСОБА_9 надають показання, які нібито викривають ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення. Сам факт отримання грошових коштів, а у подальшому і їх вилучення, обвинувачений не спростовує. Водночас, є протилежними показання ОСОБА_6 щодо причини такого отримання грошових коштів, які підтверджуються іншими доказами, зокрема показаннями свідка ОСОБА_12 . 
		 
		Допитана за клопотанням сторони захисту ОСОБА_12 пояснила, що у 2017 році вона виконувала обов`язки діловода у Комунарському РВК м. Запоріжжя та фактично була секретарем у військового комісара. Її робоче місце було у приймальній кабінету військового комісару. 06.02.2017 року до себе її викликав ОСОБА_9 , який на той час був військовим комісаром, та надав доручення щодо вирішення питання про допомогу ОСОБА_8 , який дуже часто заходив до ОСОБА_9 . Вказане число вона пам`ятає дуже добре, так як вона перебувала у відпустці і тільки вийшла на роботу. Як потім з`ясувалося, допомога необхідна була не ОСОБА_8 особисто, а ОСОБА_41 .
		У подальшому, було встановлено, що у ОСОБА_7 відсутні будь-які документи, що підтверджують його особистість. У Комунарському РВК він на обліку ніколи не перебував, а перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_16 . За таких обставин ОСОБА_7 необхідно було проходити військово-лікарську комісію. Вона попрохала когось із працівників військомату виготовити запити у лікарські заклади (нарко, псих диспансери та інші) та направлення на ВЛК. Усі ці документи підписав ОСОБА_9 , а вона їх зареєструвала у відповідному журналі. 
		Після цього, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , приблизно п`ять разів приходили з питаннями про документи. Одного разу ОСОБА_7 попрохав її зателефонувати ОСОБА_9 , так як останнього не було на місці і спитати про свої документи. Коли вона подзвонила ОСОБА_9 , останній попрохав її зайти до нього в кабінет та знайти відповідну папку з документами ОСОБА_7 та повернути останньому, що вона і зробила. 
		На початку березня 2017 року ОСОБА_9 хоча і був призначений до обласного комісаріату, але інколи зранку заходив до Комунарського РВК і у нього були ключі від свого колишнього кабінету. 
		13 або 15.03.2017 року прийшов ОСОБА_39 , який спитав, хто виконує обов`язки військового комісару, на що вона відповіла, що ОСОБА_6 . Після цього, вона завела ОСОБА_42 до ОСОБА_6 , який не дуже уважно слухав ОСОБА_42 та порадив звернутися із своєю проблемою до ОСОБА_9 , який обіцяв її вирішити. 
		Через деякий час ОСОБА_8 знову зайшов до неї в кабінет і при ній розмовляв по мобільному телефону, як вона зрозуміла з ОСОБА_9 . Після розмови ОСОБА_39 попрохав відвести його до ОСОБА_6 . Коли вона зайшла до кабінету обвинуваченого, ОСОБА_6 вже розмовляв по мобільному телефону з ОСОБА_9 . Враховуючи, що динамік мобільного телефону ОСОБА_6 працював голосно, вона почула голос ОСОБА_9 , який сказав: «Підійде ОСОБА_43 , допоможи йому і забери у нього борг, він мені винен». Після цього, вона вийшла з кабінету, а туди зайшов ОСОБА_44 . 
		В день затримання ОСОБА_6 вона у приміщенні військового комісаріату бачила і ОСОБА_42 і ОСОБА_45 , які стояли у коридорі. 
		 
		Показання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в частині неможливості отримати паспорт громадянина України без військового квитка спростовуються показаннями свідка ОСОБА_46 , яка пояснила, що працює начальником Комунарського РВ УДМС в Запорізькій області. Для отримання паспорта громадянина України не потрібен військовий квиток, тому його відсутність не є підставою для відмови у видачі паспорта громадянина України. 
		 
		Відповідно до заяви від 22.03.2017 року ОСОБА_7 просить притягнути до кримінальної відповідальності заступника військового комісара територіальної оборони ОСОБА_6 за вимагання з нього грошових коштів у сумі 600 доларів США за сприяння та прискорення проходження ним військово-лікарської комісії та подальшу видачу військового квитка. Водночас, ОСОБА_40 особисто не зустрічався до 23.03.2017 року з ОСОБА_6 , тому і заява була написана зі слів ОСОБА_47 . Щодо дати написання вказаної заяви, ОСОБА_40 у судовому засіданні вказав, що це було за тиждень до затримання ОСОБА_6 , хоча заяву він написав напередодні. Факт вимагання неправомірної вигоди з боку ОСОБА_6 жодним доказом не був підтверджений під час судового розгляду, що і стало причиною для зміни обвинувачення прокурором. Показання ОСОБА_7 щодо проблем отримання паспорта громадянина України без військового квитка не підтверджується показаннями свідка ОСОБА_46 (працівника УДМС) та самим фактом отримання у подальшому ОСОБА_7 паспорта без проходження військово-лікарської комісії та без наявності військового квитка. 
		 
		Аналіз цих фактів дає підстави суду сумніватися у показаннях і ОСОБА_7 і ОСОБА_8 щодо причин отримання ОСОБА_6 грошових коштів. Тому, суд критично відноситься до показань вказаних свідків. 
		Отже, на думку суду, стороною обвинувачення не було доведено поза розумним сумнівом факт передачі саме «неправомірної вигоди», а не суми боргу ОСОБА_9 . 
		Також, показання ОСОБА_9 в частині того, що він не прохав ОСОБА_6 забрати заборгованість у ОСОБА_8 повністю спростовуються як показаннями обвинуваченого, так і показаннями свідка ОСОБА_12 , яка при допиті зазначила, що не має неприязних відносин із ОСОБА_9 . 
		Суд, оцінюючи показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , приймає до уваги саме показання свідка ОСОБА_12 , так як ОСОБА_9 у багатьох випадках не відповідав на питання, посилаючись, що він цього вже не пам`ятає. Навпаки, свідок ОСОБА_12 дуже впевнено та з деталями описала відносини ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , а також відносини останнього з обвинуваченим та події, які передували затриманню ОСОБА_6 . 
		 
		Як докази винуватості ОСОБА_6 сторона обвинувачення надала ще дані, отримані в результаті НСРД. 
		Для оцінки доказів, отриманих в результаті НСРД, необхідно дослідити процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД. Процесуальні документи про дозвіл на проведення НСРД повинні бути взяті до уваги судом, який розглядає справу, оскільки без з`ясування їх змісту неможливо прийняти рішення про допустимість доказів, отриманих в результаті проведення НСРД.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року звернула увагу на те, що ці процесуальні рішення виступають правовою підставою проведення НСРД з огляду на їх функціональне призначення щодо підтвердження допустимості доказової інформації, отриманої за результатами проведення таких дій, і тому вони повинні перевірятися та враховуватися судом під час оцінки цих доказів.
		У своїй постанові від 16.10.2019 року Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд має детально вивчати ситуації, коли процесуальні документи щодо проведених НСРД не були повністю розкриті стороні захисту на етапі завершення досудового розслідування. За таких обставин поряд з перевіркою дотримання умов наданого дозволу на проведення НСРД суд повинен з`ясувати причини, які перешкодили прокурору відкрити їх на більш ранній стадії. Крім того, суд згідно з усталеною практикою ЄСПЛ повинен надати стороні захисту у змагальному процесі належні процесуальні гарантії для забезпечення можливості представити свої аргументи щодо їх допустимості та належності.
		Ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області від 22.03.2017р. №10/2077г та №10/2078г наданi для ознайомлення стороні захисту лише 10.10.2018 року, хоча відповідно до записів на вказаних ухвалах гриф секретності був скасований ще 19.05.2017 року. 
		Згідно п. 46 Розділу І «Проведені під час досудового розслідування процесуальні дії» повідомлення Апеляційного суду Запорізької області про розсекречення матеріалів НСРД надійшло 19.05.2017 року. 
		Відповідно до п.п. 33, 34 розділу ІІ «Прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення» Реєстру матеріалів досудового розслідування кримінального провадження підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_4 знайомилися з матеріалами кримінального провадження у період з 18.05.2017 року по 22.05.2017 року.
		Таким чином, на момент ознайомлення з матеріалами кримінального провадження сторона обвинувачення мала ухвали апеляційного суду Запорізької області щодо проведення НСРД, але надала їх стороні захисту лише 10.10.2018 року. 
		В даному випадку суд дійшов до висновку, що у слідчого були відсутні об`єктивні причини ненадання ухвал апеляційного суду Запорізької області про надання дозволу на проведення НСРД від 22.03.2017 року на ознайомлення стороні захисту у порядку ст.290 КПК України. 
		Крім того, суд звертає також увагу на те, що стороною обвинувачення так і не були надані для ознайомлення клопотання слідчих, що стали підставами для винесення апеляційним судом Запорізької області вказаних ухвал. 
		Згідно з ч.12 ст. 290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
		Для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій.
		Невідкриття матеріалів сторонами в порядку ст. 290 КПК України є окремою підставою для визнання таких матеріалів недопустимими як докази. При цьому, відкриттю, окрім протоколів, у яких зафіксовано хід та результати проведення певних дій, в обов`язковому порядку підлягають і матеріали, які є правовою підставою проведення таких дій (ухвали, постанови, клопотання), що забезпечить можливість перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій як доказів.
		Положеннями ч.1 ст.86 КПК України передбачено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		На думку суду, слідчим в даному випадку були порушені вимоги ст. 290 КПК України щодо відкриття матеріалів кримінального провадження. Надання стороною обвинувачення у суді матеріалів, до яких не було надано доступ стороні захисту, і долучення їх як доказів на стадіях судового розгляду порушує права обвинуваченого на захист, оскільки змушує його захищатися від так званих нових доказів без надання достатніх можливостей і часу для їх спростування. 
		Тому, відповідно до положень ч.12 ст.290 КПК України дані, що містяться у протоколах про результати аудіо- відео контроль від 24.03.2017 року, складених ст. о/у УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України ОСОБА_48 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  аудіо- відео контролю особи ОСОБА_6 , суд визнає недопустимими доказами. З цих причин суд визнає недопустимими докази і дані, отримані під час огляду речей і документів від 15.05.2017 року, а саме: карти пам`яті Micro SD «Good ram» - додатку до протоколу про результати аудіо-відеоконтролю.
		 
		У відповідності до ч.4 ст.271 КПК України, якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол в присутності такої особи.
		Матеріалами кримінального провадження встановлено, що контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту 23.03.2017 року закінчився відкритим фіксуванням - фактичним затриманням ОСОБА_6 , проведенням обшуку його службового кабінету із вилученням заздалегідь ідентифікованих грошових коштів в сумі 600 доларів США.
		Водночас, слідчим взагалі не було складено відповідний протокол, що є порушенням вимог ч.3 ст.252 КПК України.
		Також, відповідно до п.1 ч.7 ст.271 КПК України встановлено вимогу, що прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зобов`язаний викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину.
		У постанові прокурора від 22.03.2017 року про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту та інших негласних слідчих (розшукових) дій прокурором не зазначені обставини, що свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину.
		 
		Об`єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2КК України, вичерпується діянням, що може виявлятися у формі прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення, особою, уповноваженою на виконання функцій держави, або пропозиції чи обіцянки здійснити вплив за надання такої вигоди.
		 
		Відповідно до обвинувального акту обвинувачений виказав пропозицію громадянину ОСОБА_8 здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме: на голову військово-лікарської комісії Комунарського РВК м. Запоріжжя ОСОБА_10 . 
		З відповіді на адвокатський запит вбачається, що функціональні обов`язки голови вiйськово-лікарської комісії розробляються і затверджуються раз на рiк, за 2017 рік вони були знищені у 2018 р. Таким чином, маються певні сумніви, що ОСОБА_10 була особою, уповноваженою на виконання функцій держави. 
		Крім того, під час судового засідання сторона обвинувачення не надала жодного доказу, що ОСОБА_6 виказував про одержання ним неправомірної вигоди і саме для ОСОБА_10 . Фактично, про ці факти пояснює лише свідок ОСОБА_8 , до показань якого суд відноситься критично, так як вони спростовуються іншими доказами. Навіть питання ОСОБА_6 23.03.2017 року при зустрічі з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 : «Яке моє завдання?» з приводу вирішення проблем останнього свідчить про те, що відсутні були будь-які домовленості з останнім, а якщо вони і були, то лише з ОСОБА_9 , який сам підписував направлення на військово-лікарську комісію, запити до лікувальних закладів та мав дружні стосунки з ОСОБА_8 . 
		 
		Водночас, суд позбавлений можливості перевірити доводи сторони захисту, щодо порушень з боку працівників поліції, а саме: п. 6.11 Наказу МВС України, СБ України, МДЗ України від 16.09.2013 р. має № 887/ДСК/384/ДСК/480/ДСК, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.10.2013 р. за N 1776/24308, при складанні протоколу помітки тавручення грошовихкоштів від23.03.2017року, оскільки доступу до вказаного Наказу, суддя не має.
		 
		Згідно положень ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. У відповідності до ч.4 цієї статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.
		Статтею 368 КПК України встановлено, що суд ухвалюючи вирок, повинен вирішити низку питань, до яких зокрема, віднесені питання, чи містять діяння, у якому обвинувачується особа, склад злочину, чи винен обвинувачений у вчиненні цього злочину.
		Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. 
		Положенням ч.1 ст.373 КПК України встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. 
		Згідно до роз`яснень, що містяться в п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.
		За змістом ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
		У відповідності з ч.3 ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються: у разі визнання особи виправданою - формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
		 
		Отже, враховуючи наведене в мотивувальній частині вироку, з урахуванням вимог ст. 94 КПК України, тобто оцінивши за своїм внутрішнім переконанням кожний доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов до висновку, що прокурором не доведено, що в діях ОСОБА_6 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, тому останній підлягає виправданню на підставі вимог п.3 ч.1 ст.373 КПК України. 
		 
		У кримінальному провадженні цивільний позов заявлений не був, дія запобіжних заходів до обвинуваченого вже спливла. 
		 
		Процесуальні витрати відповідно до обвинувального акту складають 4236 грн. 16 коп. Враховуючи, що суд дійшов висновку щодо виправдування обвинуваченого ОСОБА_6 , тому процесуальні витрати не підлягають стягненню з останнього.
		 
		Судом встановлено, що постановами слідчого грошові кошти у сумі 600 доларів США, мобільний телефон «Meizu» M3s, медичні документи на ім`я ОСОБА_7 , а також 6 набоїв та 7 гільз визнані речовими доказами. 
		Відповідно до п.3 ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому: 
		- майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом передається відповідним установам або знищується. Таким чином, вилучені набої та гільзи підлягають знищенню.
		Враховуючи винесення виправдувального вирку, вважаю, що грошові кошти у сумі 50 доларів США та 146 грн., які були вилучені під час затримання ОСОБА_6 не є речовими доказами у розумінні ст.98 КПК України, тому вони підлягають поверненню обвинуваченому. Мобільний телефон «Meizu» M3s був повернутий обвинуваченому, грошові кошти у сумі 600 доларів США підлягають поверненню ОСОБА_7 , а медичні документи на його ім`я повинні зберігатися в матеріалах кримінального провадження. 
		 
		Керуючись ч.3 ст.62 Конституції України, ст. ст. 86, 368-371, 373, 374, 376, 377, 395 КПК України, суд, - 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_6 за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, виправдати у зв`язку з недоведеністю, що в діяннях обвинуваченого є склад вказаного кримінального правопорушення. 
		 
		Речові докази: 
		- грошові кошти у сумі 600 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США серії: LB29194156J, HB43975995N, KL74348082B, LB32156715H, FF21811094B, HB64656829H, що зберігаються у фінансовій служби військової частини (польова пошта НОМЕР_4 )  повернути ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_17 ;
		- медичні документи на ім`я ОСОБА_7 , що зберігаються в матеріалах кримінального провадження  залишити у кримінальному провадженні. 
		- 6 набоїв та 7 гільз, що зберігаються у військовій частини - польова пошта НОМЕР_4  знищити;
		- грошові кошти у сумі 50 доларів США та 146 грн. повернути обвинуваченому ОСОБА_6 . 
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. 
		Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні. 
		 
		 
		 
		Суддя Комунарського районного суду
		м. Запоріжжя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...