Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 639/3410/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 30.09.2021. Зареєстровано: 30.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.10.2021.
Дата набрання законної сили: 02.11.2021
Номер судового провадження: 1-кп/642/92/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018220500000423

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		30.09.2021 
		                    
		Справа № 639/3410/18 
		Провадження № 1-кп/642/92/21
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		30 версня 2021 рокуколегія суддів Ленінського районного суду м. Харкова в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участю секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		сторін кримінального провадження:
		прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 
		обвинуваченого ОСОБА_11 
		захисника ОСОБА_12 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, внесене вЄдиний реєстрдосудовихрозслідуваньза №12018220500000423від 23.02.2018 заобвинуваченням ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий ріг Дніпропетровської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнью дитину 2010 року народження, не працюючого, раніше в силу вимоги ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою:  АДРЕСА_1 , 
		який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115 та ч.1 ст.186 КК України,-
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		ОСОБА_11 22 лютого 2018, упродовж денного часу доби, перебував у квартирі за місцем мешкання свого знайомого, ОСОБА_13 , за адресою: АДРЕСА_2 , де він тимчасово мешкав на протязі двох останніх місяців та постійно був свідком сварок ОСОБА_13 зі своєю матір`ю ОСОБА_14 з приводу вживання ним та сторонніми особами спиртних напоїв. Аналогічна сварка виникла між ними й 22.02.2018 у вечерный час, після якої ОСОБА_13 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, заснув. В квартирі в той час вони були втрьох. 
		Після цього ОСОБА_15 разом з ОСОБА_14 , якій він допоміг одягти верхній одяг та взуття, оскільки вона за стоном здоров`я після перенесеного інсульту мала вади вільного руху кінцівок, вийшли із квартири на вулицю та пішли в напрямку «Григорівського бору» м. Харкова. 
		В ході пішого слідування ОСОБА_11 , який допомагав в пересуванні ОСОБА_14 , постійно вислуховував від останньої образи, приниження на невдоволення на свою адресу, з приводу ведення аморального способу життя, що викликало у нього відчуття злісті та ненавісті до ОСОБА_14 .
		Приблизно о 22 годині, перебуваючи у «Григорівському борі», неподалік від будівлі АДРЕСА_3 , у ОСОБА_11 , на грунті раптових неприязних відносин, виник злочинний умисел, направленний на запродіяння смерті ОСОБА_14 .
		Впевнившись, що за ними ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, він провів, нічого не підозрюючу про злочинність його наміру, ОСОБА_14 у бік зі стежки в безлюдне місце. 
		Надалі ОСОБА_11 , повернувши її до себе обличчям та, проявляючи злість та ненависть до неї, нехтуючи тією обставиною, що перед ним жінка, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого злочинного задуму, та, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті останньої, і свідомо бажаючи її настання, використовуючи свою фізичну перевагу, застосовуючи силу, наніс їй один удар кулаком правої руки в ділянку лівої скроні. Від отриманого удару потерпіла впала спиною на землю покриту снігом.
		В подальшому ОСОБА_11 , бажаючи довести злочинний умисел до кінця, став зліва від лежачої на землі ОСОБА_14 та, продовжуючи проявляти злість і ненависть до потерпілої, ігноруючи той факт, що остання, перебуваючи в положенні лежачи на землі, не чинила і не могла чинити йому будь-якого опору, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його можливі суспільно небезпечні наслідки у вигляді протиправного позбавлення життя потерпілої, надавив їй правим коліном на грудну клітину, а потім, обхопивши спереду руками за шию, почав силою здавлювати її та душити доти, поки вона не перестала подавати ознаки дихання і життя.
		Одразу після того, як ОСОБА_11 піднявся від лежачої на землі ОСОБА_14 , він почув, що остання почала видавати хрипи. При цьому ОСОБА_11 , побоюючись, що ОСОБА_14 ще жива, бажаючи все таки довести до кінця свій злочинний умисел, знову нахилився над тілом потерпілої та, діючи умисно, агресивно, зі злістю, наніс їй не менше двох ударів у обличчя, а потім знову надавив правим коліном на груди, та обхопивши руками спереду за шию, з силою здавив її, здійснивши удушення.
		Таким чином, ОСОБА_11 , діючи зі злочинним умислом, 22.02.2018 приблизно о 22 годині, перебуваючи у вищевказаному місці, піддавши травматизації особливо важливі життєві органи ОСОБА_14 , що призвело до розвитку небезпечного для життя стану та настання її смерті, тобто він виконав дії, які вважали за необхідне, для досягнення своєї злочинної мети, спрямованої на протиправне позбавлення життя останньої, а після скоєного з місця скоєння злочину зник.
		В результаті вищезазначених злочинний дій ОСОБА_11 спричинив ОСОБА_14 наступні тілесні ушкодження:
		- загальноасфіктичні ознаки у вигляді рясних зливних трупних плям, крововиливів в сполучні оболонки очей, розширення зіниць, рідкого стану крові в порожнинах серця і в просвіті великих судин, крапкових крововиливів на поверхні легенів (плями Тардьє), венозне повнокров`я внутрішніх органів, набряк легенів, набряк головного мозку з ділянками набухання, м`яких мозкових оболонок, емфізема легенів;
		- синці: на нижній щелепі зліва (1), в проекції кута нижньої щелепи зліва (1), в проекції кута нижньої щелепи справа (1), на підборідді справа (1), по передній поверхні шиї в верхньому та середньому її відділі, на тлі якого два садна, крововилив в підшкірно-жировій клітковині шиї по передній поверхні, крововилив в підшкірно-жировій клітковині та м`язах по задній поверхні шиї, переломи під`язикової кістки- повний перелом дистального відділу лівого великого рогу, повний перелом в середньому відділі правого великого рогу, переломи щитоподібного хряща - повний перелом верхнього лівого рогу, повний перелом верхнього правого рогу, неповний лінійний перелом по типу тріщини в місці з`єднання обох пластин, неповний лінійний перелом по типу тріщини лівої пластини (встановлено при судово-криміналістичній експертизі), з крововиливами в м`які тканини в зоні вищеописаних переломів, крововилив в ліву частку щитоподібної залози.
		Причиною смерті ОСОБА_14 явилася механічна асфіксія, що розвинулася внаслідок здавлення шиї.
		Між встановленою у ОСОБА_14 вищеописаною травмою шиї та настанням її смерті вбачається прямий причинний зв`язок.
		Крім цього при експертизі трупа ОСОБА_14 виявлено:
		- закрита черепно-мозкова травма у вигляді: крововиливів під м`які мозкові оболонки головного мозку (правої тім`яної та потиличній частки та мозочка), крововиливів в м`які тканини голови з боку їх внутрішньої поверхні (в лобно-скроневій ділянці зліва), крововиливу у лівий скроневий м`яз, синців в лобно-скроневій ділянці зліва (1), в проекції лівого соскоподібного відростка (1), на переніссі (1); травматична припухлість м`яких тканин навколоочної області зліва, на тлі якої розташований синець; забійні рани на верхній та нижній повіці лівого ока;
		- крововилив на слизовій оболонці верхньої губи справа; травматична екстракція 1-го зуба на верхній щелипі справа;
		- закрита тупа травма грудної клітини у вигляді: синців - на передній поверхні грудної клітини, в проекції грудино-ключичного зчленування зліва (1), в проекції лівої ключиці (1), крововиливів - в підшкірно-жирову клітковину та м`язи на передній поверхні грудної клітки справа та зліва, прямі переломи ребер справа 3-6-го ребер по середній ключичній лінії з крововиливом в оточуючі м`язові тканини.
		Зазначені судово-медичні підсумки підтверджено висновками судово - медичного експерта ХОБСМЕ № 593-Дм/18 від 12.05.2018, а також висновками експертизи №34/593-Дм/18 від 15.05.2018 за матеріалами слідчого експерименту у вигляді відтворення обстановки та обставин події.
		Крім того, ОСОБА_11 23 лютого 2018, приблизно о 08 годині 15 хвилин, разом зі своїм знайомим, ОСОБА_16 , перебували у гостях у їх знайомого ОСОБА_13 , який мешкав в однокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , де помітив у житловій кімнаті на серванті мобільний телефон «Бравіс», чорного кольору та гроші в сумі 100 гривень, які, як йому було достовірно відомо, належали ОСОБА_16 .
		Саме в той час ОСОБА_11 , вирішив вчинити таємне викрадення зазначеного майна та грошових коштів, належних ОСОБА_16 .
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_11 , вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, увійшов із приміщення кухні до житлової кімнати,однак, його злочинні наміри випадково помітив ОСОБА_13 , який, перебуваючи в приміщенні кухні вказаної квартири, почав виясняти у ОСОБА_11 , чому той підійшов до серванта.
		У відповідь на це ОСОБА_11 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, розуміючи, що його протиправні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна стали помітними для ОСОБА_13 , але, бажаючи довести до кінця свій злочинний умисел, який, як він усвідомив, з урахування обставин, що склалися, переріс у грабіж, розуміючи протиправність своїх дій, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, відкрито заволодів мобільним телефоном «Бравіс», вартістю 250 гривень, та грошовими коштами в сумі 100 гривень, однією банківською купюрою.
		Після цього, ОСОБА_11 , обернувши на свою користь відкрито викрадене майно та гроші, з місця скоєння злочину зник, вибігши із квартири, та розпорядився ними в подальшому на власний розсуд. 
		В результаті протиправного діяння ОСОБА_11 завдав потерпілому, ОСОБА_16 , матеріальної шкоди на загальну суму 350 гривень, з яких 100 гривень склали грошові кошти, а 250 гривень вартість мобільного телефону «Бравіс», що підтверджено висновком судово - товарознавчої експертизи ХНДІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса № 7722 від 30.03.2018 р.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся, фактичних обставин справи не оспорював та цілком погодився з тим викладом обставин вчинення ним кримінальних правопорушень, які були зазначені в обвинувальному акті, та пояснив, що станом на лютий 2018 року він на протязі останніх двох місяців тимчасово мешкав в однокімнатній квартирі свого знайомого ОСОБА_17 та його матірі ОСОБА_18 за адресою: АДРЕСА_2 . В даній квартирі постйно збиралися різні люди для вживання спиртних напоїв, які могли також залишатися на ночівлю. Лихольот ОСОБА_19 після перенесеного у 2017 році інсульту погано розмовляла та погано пересувалася без сторонньої допомоги. Вона постійно бачила, як до її квартири приходили сторонні люди, які в ній вживали спиртні напої та часто залищалися в ній спати на ніч. З цього приводу вона часто сварилася зі своїм сином та цими людми, намагаючись заважати вжаванню спиртних напоїв. 22 лютого 2018 року у вечерній час ОСОБА_18 стала сваритися зі своїм сином з приводу чергового вживання ним спиртних напоїв. Після чого вона сказала, що хоче вийти на вулицю на прогулянку. Він запропонував ОСОБА_20 вивести її на прогулянку та відвести до її подруги, на що остання погодилася . В той час в квартирі вони були втрьох. ОСОБА_21 , перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння та спав. Він допоміг ОСОБА_20 одягти верхній одяг і взутися, а потім вивів її із квартири та повів у напрямку «Григорівського бору». Він допомогав останній в пересуванні. По дорозі ОСОБА_18 постійно висловлювала йому своє невдоволення щодо постінного вжавання в її квартирі спирних напоїв, та образливо називала його, а також людей, які приходили до її помешкання алкоголіками та наркоманами. Коли вони разом йшли у нього виник намір вбити ОСОБА_18 на ґрунті неприязних відносин, які у нього склалися, оскільки остання заважала розпивати спиртні напої та сварила особисо його та інших людей, які приходили до квартири. Приблизно о 22 годині він привів її до «Григорівського бору», де впевнившись, що за ним ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, провів, нічого не підозрюючу ОСОБА_18 у бік зі стежки в безлюдне місце, а потім повернувши її до себе обличчям, бажаючи настання смерті останньої, наніс їй один удар кулаком правої руки в ділянку лівої скроні, від якого вона впала спиною на землю покриту снігом, та став давити своїм правим коліном на її грудну клітину, а потім, обхопивши спереду руками за шию, почав силою здавлювати її та душити доти, поки вона не перестала подавати ознаки дихання і життя. Піднявшись від лежачої на землі ОСОБА_18 він почув, що остання почала хрипіти. Він знову нахилився над тілом потерпілої , наніс їй кілька ударів у обличчя, а потім знову надавив правим коліном на груди, та обхопивши руками спереду за шию, силою здавив її, здійснивши удушення. Побачивши, що остання перестала подавати признаки життя він з місця скоєння злочину зник, та повернувся до квартири потерпілої. На питання ОСОБА_22 куди подідася його мати він відповів йому, що вона пішла до своєї подруги. Наступного дня, 23.02.2018 він помітив мобільний телефон «Бравіс» та гроші в сумі 100 гривень, які знаходились на серванті у житловій кімнаті, що належали ОСОБА_23 , який спав в той момент в кімнаті даної квартири. Він вирішив таємно викрасти зазначене майно, та вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, увійшов із приміщення кухні до житлової кімнати. Однак це помітив ОСОБА_22 , який перебував на кухні, та запитав у нього, чому він підійшов до серванта та цих речей, на що він, на очах Лихольота взяв телефон та гроші і вийшов з квартири, після чого поївав з м. Харкова до іншого міста.
		Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи за епізодом обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні грабежу 28.02.2018 року відносно потерпілого ОСОБА_16 , які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також їм роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Винуватість обвинуваченого ОСОБА_11 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, при обставинах, визнаних судом встановленими, та викладених у вироку, незважаючи на повне визнання останнім своєї провини у скоєнні даного злочину, підтверджується також сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, а саме:
		- показаннями свідка ОСОБА_24 , допитаного у судовому засіданні 25.07.2019, який пояснив, що 23 лютого 2018 року, приблизно о 9:00 годині ранку, він як завжди йшов на роботу через «Григоріївський бір» у м. Харкові. По дорозі він побачив труп жінки, після чого викликав працівників поліції. Жінка лежала на спині, обличчям до верху, на відкритій ділянці, приблизно за п`ять метрів від доріжки. Руки жінки були скалдені на грудях. На вигляд жінці було років 50-60. Він зрозумів, що жінка мертва, побачивши її обличчя, на якому була кров, в верхньому правому куті, на брові була гіматома зі слідами побиття. Він не підходив до трупа ближче чим на два метри. Жінка була одягнена в шубу. Поряд з тілом жінки на відстані приблизно 30 сантиментрів від тіла, на рівні іі голови , на снігу лежали окуляри в тонкій оправі золотистого кольору. З якої сторони від тіла вони лежали він не пам`ятає. Дану жінку раніше він ніколи не бачив. Після виклику працівників поліції він залишався на місці та чекав їх приїзду. В той день на землі лежав сніг, який випав пару днів назад. За його участю працівники поліції неіяких слідчих дій на місці не проводили (том 2 а.с.175-177). 
		- показання свідка ОСОБА_25 , допитаного у судовому засіданні 06.09.2019, який пояснив, що з 2012 року він працює лісником в «Григорівському бору» в м. Харкові. З обвинуваченим ОСОБА_11 він не знайомий. Кожний обід та вечір він робив обхід бору. У лютому 2018 року він бачив скупчення поліції в бору біля виявленого на землі трупу жінки, яка була одягнута в шубу. До цього за неділю, чи за дві він бачив жінку в подібній шубі, яка самостійно йшла з чоловіком, що був одягнутий у робочій одяг, схожого на безхатченка, через бір. Обличчя жінки та чоловіка він не бачив. Вони йшли в районі будинку мисливця, ближче до Комсомольского шосе на відстані 70- 100 метрів від нього. Йшли вони поряд самостійно, жінці ніхто не допомагав йти . Він чув, як хтось з людей казав, що жінка, труп якої знайшли, по квартирі ходила ледве- ледве, і як вона потрапила у бір було не зрозуміло. На труп жінки він не дивився и до нього не підходив. Труп жінки лежав від доріжки, на відстані приблизно за 30 метрів (том 2 а.с.218-219).
		- показаннями свідка ОСОБА_26 , допитаної у судовому засіданні 01.10.2019, яка пояснила, що з ОСОБА_18 вона знайома на протязі двадцяти років. Вони проживали з нею по сусідству,так як їх будинки розташовані навпроти, та раніше працювали разом протягом 10 років, чергувавши у під`їзді будинку. У неї з потерпілою були нормальні, дружні стосунки, вони були подругами. Загибла проживала в однокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 разом зі своїм сином ОСОБА_22 . Останній час вони бачились лише на чийсь день народження, та дуже рідко ходили один до одного в гості . Ій відомо, що син ОСОБА_27 неодноразово вигоняв з дому потерпілу. Вона не приходила до неї , а їздила на трамваї по місту. 02 лютого 2018 року вона прийшла до потерпілої ОСОБА_18 поздоровити її з днем народження, але в квартиру не заходила. Син загиблої зловживав спиртними напоями. У лютому 2017 року в ОСОБА_14 стався інсульт, вона лежала в лікарні. Син її не відвідува. Коли ОСОБА_18 виписали з лікарні, вона зі своїм сином та невісткою потерпілої забирали її з лікарні. В неї була паралізована права рука та вона погано розмовляла, але могла сама ходити. Вона до загиблої в квартиру не ходила, так як там постійно збирались алкоголіки. Коли в березні 2017 року вони привезли потерпілу з лікарні, то передали її сину. Після чого разом з невісткою потерпілої- ОСОБА_28 , вони кілька разів приходили до неї, щоб помити її та вбратися. В жовтні 2017 вдвох вони прийшли до потерпілої і побачили в квартирі безлад. Вона знала, що потерпіла носила окуляри, так як в неї був поганий зір. Потерпіла користувалась окулярами тілки коли щось підписувала, читала, або при перегляді телевізора. Працівники поліції показували їй фотографію окулярів, але вона вважає що це не окуляри потерпілої. Лихольот ОСОБА_19 на вулицю майже не виходила. Син ОСОБА_29 виводив її раз в місяць тільки за отриманням пенсії. Коли потерпіла йшла на вулицю то брала з собою окуляри. У квартирі разом з потерпілою та її сином постійно проживали різні люди, які зловживали алкогольними напоями. Більше вдома у потерпілої вона не бувала. Про конфлікти між загиблою та особами, які проживали разом з нею, їй не відомо. Останній раз вона бачила ОСОБА_18 за день до загибелі, а саме біля 17 години 21 лютого 2018, коли вона набрала в домофон квартири останньої і ОСОБА_30 вийшла на сходи до неї. Потерпіла тягнула її , запрошуючити зайти у квартиру, але вона відмовилась зайти, так як поспішала на роботу. Перед цим, вона брала гроші в розмірі 200 гривень у її сина ОСОБА_31 і хотіла їх віддати потерпілій, щоб та передала їх сину, але вона показала, що її син спить. Вона сказала потерпілій, що вранці сама віддасть її сину борг. Вранці син потерпілої ОСОБА_29 , прийшов з якимось хлопцем, вона відкрила двері в під`їзді та віддала йому гроші після чого вони пішли. Потім через пару днів ОСОБА_29 знову прийшов до неї та запитав, чи у неї його матір ОСОБА_32 . Вона відповіла, що її в неї нема, оскільки та ніколи в неї не залишалась. Вона при ОСОБА_33 подзвонила невістці ОСОБА_28 , та запитала чи не має в неї загиблої, на що отримала відповідь, що ні. Лихольот ОСОБА_19 самостійно не могла одягнутися, зав`язати шнурівки на взутті. Останній раз вона бачила потерпілу лише в халаті. Також, на її думку, потерпіла в кросівках по снігу до неї до дому не дійшла б. Чи могла потерпіла разом з посторонніми людьми вийди на вулицю свідок не знає. Вона жодного разу не бачила, щоб потерпіла самостійно була на вулиці після перенесеного інсульту. Чи могла потерпіла дійти до «Григорівського бору» з чиєюсь допомогою, адже це 4 зупинки на тролейбусі від будинку потерпілої, вона впевнено сказати не може. Останній раз коли вона бачила потерпілу, то та сприймала реальність нормально, розуміла все вірно, мала тільки фізичні вади.( том3 а.с.13-14)
		- показання свідка ОСОБА_34 , допитаної у судовому засіданні 20.01.2020, яка пояснила, що ОСОБА_11 раніше не бачила і він їй не знайомий. З ОСОБА_14 вони були знайомі, так як це була рідна сестра її покійного чоловіка. Стосунки між нею та ОСОБА_14 були родинні, спілкувалися вони рідко. ОСОБА_14 проживала вдвох із сином, в однокімнатній квартирі на Холодній Горі у м. Харкові, адресу вона не пам`ятає.Приблизно, за пів року до смерті у ОСОБА_14 стався інсульт. Вони з подругою ОСОБА_35 , забрали її з лікарні та привезли до дому. Після інсульту у потерпілої була погана мова та стався параліч правої руки. У літку 2017 вона приходила додому до потерпілої та допомагала їй помится. ОСОБА_14 ледве пересувалась по кімнаті, говорила дуже погано, намагалась щось сказати стосовно її сина ОСОБА_31 , щось кивала головою і все. Ій відомо, що до квартири за місцем їх мешкання постійно приходили гості її сина для вживання алкогольних напоїв. Під час купання, вона побачили на потерпілій в районі стегна чи ноги, великий синець. Також, свідок повідомила, що потерпіла самостійно могла одягти лише халат і, на її думку, вона не могла самостійно одягнутися та вийти на вулицю взимку. Приблизно, з серпня місяця 2017 року вона не навідувалась до потерпілої, через умови які поставив син потерпілої. Їй відомо, що у загиблої було багато окулярів, які остання до своєї хвороби купувала на барахолці. У загиблої ОСОБА_14 , з сином постійно були конфлікти з приводу зловживання спиртними напоями. На її думку, потерпіла не могла самостійно пройти пару кілометрів. Син виводив потерпілу з квартири на вулицю, біля підїзду будинку. Взимку вийти самостійно потерпіла не могла сама. Якось їй подзвонила подруга потерпілої ОСОБА_36 і сказала, що ОСОБА_29 потрапив у якісь неприємності ,у нього були проблеми з грошима і він начеб то взяв кредит. З ОСОБА_37 протерпіла спілкувалася частіше. Чи ходила потерпіла після перенесеного інсульту до своєї подруги ОСОБА_38 їй не відомо, так як вона мешкає в сел. Солоницівка Харківської області. З серпня 2017 по лютий 2018 вона не бачила ОСОБА_14 . На похоронах свідок не була присутня. Всю інформацію їй передавала ОСОБА_36 . З її слів у квартирі ОСОБА_39 постійно приходили алкоголіки, хтось з них там навіть мешкав (т. 4 а.с. 37). 
		- показання свідка ОСОБА_40 , допитаного у судовому засіданні 27.02.2020, який пояснив, що він кілька разів заходив до квартири ОСОБА_22 , що проживав разом зі своєю матірью ОСОБА_14 , та бачив там обвинуваченого ОСОБА_11 , який також тимчасово проживав у цій квартирі. ОСОБА_11 він побачив перший раз, приблизно в кінці 2017- на початку 2018 років. Десь за пів року до смерті потерпілої ОСОБА_14 йому стало відомо про те, що у неї стався інсульт, після перенесення якого вона погано говорила та у неї були проблеми з рукою. Останній раз він бачив потерпілу за 4- 5 дня до моменту коли знайшли її мертвою. Загибла ОСОБА_14 виходила на вулицю з сином ОСОБА_41 , тільки щоб отримати пенсію, сама вона не могла пересуватись. Свідок не бачив, щоб потерпіла сама виходила на вулицю. Між ОСОБА_14 та її сином ОСОБА_41 були нормальні відносини. Однак потерпіла кричала на сина з приводу зловживання алкогольних напоїв, на що син на нї не регував. Які відносини були між потерпілою та ОСОБА_15 йому не відомо.Він лише пару разів бачив обвинуваченого ОСОБА_11 . Він не пам`ятає чи бачив він його 22 лютого 2018. На момент смерті потерпілої в її квартирі ще проживав громадянин ОСОБА_42 з жінкою. Він знав, що потерпіла при житті носила окуляри та дивилася в них телевізор. Окуляри лежали навпроти дивану в серванті.На його думку, ОСОБА_14 не могла пройти взимку декілка кілометрів сама, а за допопомогою когось іншого, який вів би її під руку то можливо і пройшла б. Чи працював обвинувачений на той час свідок не знає. Після зникнення потерпілої він ОСОБА_11 в цій квартирі більше не бачив. З моменту коли потерпіла зникла з квартири, до моменту знайдення її тіла ,на його думку, пройшло приблизно 4 дня (т. 4 а.с .96-98).
		- показання свідка ОСОБА_16 , допитаного у судовому засіданні 26.11.2020, який повідомив, що знає сім`ю ОСОБА_30 приблизно 10 років. Разом з ОСОБА_43 вони неодноразово вживали в його кварптирі алкогольні напоїв. Про смерть ОСОБА_14 він дізнався у лютому 2018, коли виписався з лікарні, де стаціонарно лікувався від туберкульозу, точну дату не пам`ятає. Він поїхав на квартиру потерпілої, де біля під`їзду його затримали працівники поліції та повідомили про смерть ОСОБА_18 . Потерпіла часто сварилася на ОСОБА_44 , який проживав разом з ними, та свого сина ОСОБА_31 за вживання алкогольними напоями. Потерпіла погано пересувалась та розмовляла внаслідок перенесеного інсульту. Вона користувалась окулярами, але не завжди. У ОСОБА_15 з потерпілою конфліктів не було. Перед смертю ОСОБА_14 він не часто заходив до неї на квартиру, останній раз був за 3-4 доби до її смерті. На його думку, потерпіла могла самостійно взимку вийти до подруги. Йому не відомо де знайшли тіло ОСОБА_14 , однак вона не могла сама дійти до лісу та пройти велику відстань. Коли останній раз свідок бачив потерпілу, то тілесних ушкоджень на ній не було. Потерпіла ніколи не вживала алкогольних напоїв разом з ними (том 4 а.с. 242-245). 
		- показання свідка ОСОБА_45 , допитаної у судовому засіданні 15.01.2021, яка пояснила, що приблизно у 2016 році вона познайомилась з сім`єю ОСОБА_30 . Лихольот ОСОБА_29 був знайомим її чоловіка ОСОБА_46 . З літа 2017 року вона стала проживати в однокімнатній квартирі, яка належала ОСОБА_20 разом з нею, та її сином ОСОБА_41 , оскільки їй ніде було жити на той час. Точну адресу квартири вона не пам`ятає. Вона знаходилась на 4-му поверху в будинку АДРЕСА_4 . Вона тільки ночувала у квартирі, а вдень йшла по своїх справах. Пізніше у цій квартирі почав проживати обвинувачений ОСОБА_21 . Він проживав там, проблизно, два-три місяці. Загибла ОСОБА_18 раніше перенесла інсульт, погано ходила та розмовляла. Потерпіла постійно в квартирі носила окуляри. У лютому 2018 року їй стало відомо про смерть ОСОБА_18 . Їй відомо, що між ОСОБА_47 та потерпілою ніяких конфліктів не було. Син потерпілої ОСОБА_29 зловживав алкогольними напоями. До квартири простійно приходили друзі сина ОСОБА_31 для вживання алкогольних напоїв. Потерпіла могла сваритися з людьми, які вживали алкогольні напої в неї дома. ОСОБА_14 один раз на місяць разом з сином виходила на вулицю для отримання пенсії. Сама на вулицю потерпіла не виходила. Коли пропала потерпіла, то ОСОБА_21 повідомив ій, що та пішла до подруги, але до якої саме не відомо. Також їй було відомо, що ОСОБА_15 пішов з квартири десь через тиждень після зникнення ОСОБА_14 , поцупивши мобільний телефон та гроші її чоловіка. Стосунки між ОСОБА_14 та її сином були нормальні, однак часто вона сварилася з ним через вживання алкогольних напоїв. ОСОБА_21 на момент проживання разом у квартирі потерпілої працював, де саме вона не знає. Загибла, ОСОБА_14 самостійно нікуди не ходила, на вулицю виходила тільки з сином. Вона не бачила щоб потерпіла виходила на вулицю з іншими людьми. На її думку, ОСОБА_14 не змогла самостійно пройти велику відстань. Конфлікліктів між ОСОБА_15 та потерпілою вона не бачила. Їй відомо, що через назначиний час після смерті ОСОБА_48 помер і її син ОСОБА_22 . У квартирі вона бачила всього одні окуляри у потерпілої. Коли потерпіла знімала їх, то клала в сервант. У потерпілої було зимове взуття. В день коли ОСОБА_14 пропала її син ОСОБА_29 був дуже п`яний. Тапки обвинуваченої були розкидані по квартирі. В день пропажи ОСОБА_14 вона не пам`ятає в котрій годині повернулась до квартири. Після зникнення загиблої вона наполягала, щоб її син пішов шукати свою мати (том 5 а.с. 17-20).
		- потерпіла ОСОБА_49 в судове засідання не неодноразові виклики не з`явилася, надавала суду письмові заяви про своє небажання пред`являти цивільний позов, просячи суд розглядати справи у її відсутність та про відмову явки до суду, посилаючись на свій поважний вік та незадовільний стан здоров`я (тот 1 а.с.39, том 2 а.с. 171-172,том 4 а.с.241).    Актом від 23.02.2018 р. про застосовування службового собаки по сліду обшуку місцевості, в яході якого собака по сліду від відбитків підошви біля трупу взяв слід вивів на тропу і звернув вправо, пройшовши по лісу приблизно 800-1000 метрів вивів на проїзджу частину, перейшовши дорогу підвів до буд. АДРЕСА_5 всьому шляху зустрічались схожі відбитки взуття та планом- схемою до нього огляду трупу жінки в посадці по вул.Цементна,3 в м.Харкові (том.3 а.с.117-118);
		Даними,що містятьсяв протоколіогляду місцяподії татрупу від23.02.2018р.,планом-схемоюрозташування тілеснихушкоджень на трупі, ілюстративнимиматеріалами донього таматеріалами роботипо оглядумісця події інспектора-криміналіста,згідно якихпроводився оглядділянки місцевості,що розташованана територіі«Григоровського бору»,безпосередньо білятильної частинибудівлі покинутогобасейну поблизубудинку АДРЕСА_3 ,де булоскоєно злочин,та виявленотруп потерпілої ОСОБА_14 з ознакаминасильницької смерті.Під час оглядумісця події буловиявлено та вилученодва гіпсових зліпківслідів взуття,коробку зпід сирників,сірники,змив речовинибурого кольору,шапку,окуляри,2відрізка липкоїстрічки зіслідами пальціврук приобробці окулярів  (том 3 а.с.119-165).
		Даними, що містяться в протоколі пред`явлення трупа для впізнання від 23.03.2018 р., в ході проведення якого свідок ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_14 за сукупністю рис обличчя. (том 3 а.с.166-167).
		Даними судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_14 №593-ДМ/18 від 12.05.2018 р., згідно висновків якої виявлено наступне: 
		- загальноасфіктичні ознаки у вигляді рясних зливних трупних плям,крововиливів в сполучні оболонки очей, розширення зіниць, рідкого стану крові в порожнинах серця і в просвіті великих судин, крапкових крововиливів на поверхні легенів (плями Тардьє), венозне повнокров`я внутрішніх органів, набряк легенів, набряк головного мозку з ділянками набухання, м`яких мозкових оболонок, емфізема легенів;
		- синці: на нижній щелепі зліва (1), в проекції кута нижньої щелепи зліва (1), в проекції кута нижньої щелепи справа (1), на підборідді справа (1), по передній поверхні шиї в верхньому та середньому її відділі, на тлі якого два садна, крововилив в підшкірно-жировій клітковині шиї по передній поверхні, крововилив в підшкірно-жировій клітковині та м`язах по задній поверхні шиї, переломи під`язикової кістки- повний перелом дистального відділу лівого великого рогу, повний перелом в середньому відділі правого великого рогу, переломи щитоподібного хряща - повний перелом верхнього лівого рогу, повний перелом верхнього правого рогу, неповний лінійний перелом по типу «тріщини» в місці з`єднання обох пластин, неповний лінійний перелом по типу «тріщини» лівої пластини (встановлено при судово-криміналістичній експертизі), з крововиливами в м`які тканини в зоні вищеописаних переломів, крововилив в ліву частку щитоподібної залози.
		Вказана травма шиї утворилася за життя, від не однократної дії тупих (тупого) предметів (предмета), переважно з обмеженою площиною травмуючої поверхні, що в ушкодженях не відображають індивідуальних особливостей своїх травмуючих поверхонь, за механізмом тиснення або удару-тиснення та за механізмом ковзання-тертя.
		Причиною смерті ОСОБА_14 явилася механічна асфіксія, що розвинулася внаслідок здавлення шиї. Між встановленою у ОСОБА_14 вищеописаною травмою шиї та настанням її смерті вбачається прямий причинний зв`язок.
		Крім цього при експертизі трупа гр.-ки ОСОБА_14 виявлено: закрита черепно-мозкова травма у вигляді: крововиливів під м`які мозкові оболонки головного мозку (правої тім`яної та потиличній частки та мозочка), крововиливів в м`які тканини голови з боку їх внутрішньої поверхні (в лобно-скроневій ділянці зліва), крововиливу у лівий скроневий м`яз, синців в лобно-скроневій ділянці зліва (1), в проекції лівого соскоподібного відростка (1), на переніссі (1); травматична припухлість м`яких тканин навколоочної області зліва, на тлі якої розташований синець; забійні рани на верхній та нижній повіці лівого ока;
		- крововилив на слизовій оболонці верхньої губи справа; травматична екстракція 1-го зуба на верхній щелипі справа;
		- закрита тупа травма грудної клітини у вигляді: синців - на передній поверхні грудної клітини, в проекції грудино-ключичного зчленування зліва (1), в проекції лівої ключиці (1), крововиливів - в підшкірно-жирову клітковину та м`язи на передній поверхні грудної клітки справа та зліва, прямі переломи ребер справа 3-6-го ребер по середній ключичній лінії з крововиливом в оточуючі м`язові тканини.
		Вказані ушкодження утворилися за життя від дії тупого (тупих) предмета (предметів), з обмеженою площиною травмуючої поверхні, що в ушкодженях не відображають індивідуальних особливостей травмуючих поверхонь, за механізмом удару та удару-тиснення.
		Ушкодження утворилися незадовго до настання смерті ОСОБА_14 .
		Після заподіяння потерпілій комплексу вищеописаної травми шиї, що обумовило розвиток механічної асфіксії, втрата свідомості і смерті ОСОБА_14 наступила протягом перших хвилин, що виключає можливість здійснення нею будь-яких самостійних цілеспрямованих дій.
		За ступенем тяжкості, встановлені ушкодження носять ознаки: 
		-травма шиї, що утворилася від здавлення органів шиї, в результаті якої у ОСОБА_14 розвинулась мехвнічна асфексія, яка призвела до смерті- тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя;
		-закрита травма грудної клітини з переломами ребер- Середньої тяжкості тілесних ушкоджень за критерієм тривалого розладу здоров`я;
		-закрита травма голови з внутрішньочерепними крововиливами- Легких тілесних ушкоджень за критерієм короткочасного розладу здоров`я;
		-крововилив на слизовій оболонці верхньої губи справа, травматична екстракція 1-го зуба на верхній щелепі справа- Легких тілесних ушкоджень за критерієм короткочасного розладу здоров`я;
		Враховуючи динаміку трупних явищ та трупного охолодження з урахуванням довірчого інтервалу, з вірогідністю 95% смерть настала у проміжок часу 8,8-14.4 годин.
		Характер і локалізація ушкоджень свідчить про те, що гр-ка ОСОБА_14 могла перебувати в будь-якому положенні та взаємному розташуванні до нападника в момент заподіяння тілесних ушкоджень, найбільш ймовірно звернута до нападника передньою поверхнею тіла. 
		При судово-медичній експертизі спирти в крові та сечі трупа ОСОБА_14 не виявлені. (том 3 а.с. 169-173)
		Аналогічними даними додаткової судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_14 №34/593-ДМ/18 від 15.05.2018 р., в частині виявлених тілесних ушкоджень потерпілої ОСОБА_14 .
		Показання, дані підозрюваним ОСОБА_11 , в ході проведення слідчого експерименту від 05.05.2018 р., взагалі не суперечать, об`єктивним судово-медичним даним щодо локалізації та механізму спричинення травми шиї, а саме  здавлення шиї руками, а також закритою травми грудної клітини(став її правим коліном в області грудей і надавив).
		Показання дані підозрюваним ОСОБА_11 в ході проведення слідчого експерименту від 05.05.2018 р. в загальному не суперечать, об`єктивним судово-медичним даним щодо механізма спричинення тілесних ушкоджень на голові, але не відповідають судово-медичним даним у відношенні кількості нанесених пошкоджень(в бік зменшення) (том 3 а.с.205-209). 
		Даними судово-дактилоскопічної експертизи № 992 від 22.06.2018 р.з ілюстрованою таблицею до неї, згідно висновків якої один слід пальця руки розмірами близько 12х21 мм, від копійований на відрізку липкої стрічки розмірами близько 22х36 мм, вилучений 23.02.2018 року в ході огляду місця події, визнаний придатним для ідентифікації особи, що його залишила.
		Слід пальця руки розмірами близько 13х27 мм, від копійований на відрізку липкої стрічки розміром близько 22х29 мм, відобразився у вигляді окремих потоків капілярних ліній, мазків, накладень та нашарувань, переривчатих ліній у яких відсутній комплекс ознак, необхідних для ототожнення особи, і тому даний слід для ідентифікації особи непридатний.
		Слід пальці руки розмірами близько 12х21 мм, від копійований на відрізку липкої стрічки розмірами близько 22х36 мм, залишений вказівним пальцем правої руки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дактилокарта якого була надана на експертне дослідження (том 3 а.с. 211-222). 
		- показаннями судово го експерта сектора доктилоскопічних видів досліджень та обліків відділу кміналістичних видів досліджень Харківського НДЕКЦ ОСОБА_50 , який пояснив, що після надходження до експертної установи матеріалів для виконання експертизи, вони реєструються канцелярію, після чого начальник сектору розподіляє їх на виконання експетру. Попередньо працівники канцелярії перевіряють матеріали на цілісність упаковки, правильність заповнення та інше, а лише після цього реєструють, інакше матеріали не приймаются. У червні 2018 він йому було доручено проведення дакттилоскопічної єкспертризи. Він отримав для її проведення від слідчого два звичайних відрізка липкої стрічки зі слідами пальців рук, оброблених червоно-коричневою речовиною, упакованих в паперовий конверт. На склі сліди рук можуть зберігатися в середньому 1-2 місяці, в ідеальних умовах  до 3 місяців, проте впливає на збереження такі фактори, як дощ, температурні перепади тощо. Взимку відбитки пальців на склі могли зберегтися від 1-2 тижнів до 1 місяця- залежно, в якому стані вони були зафіксовані, що з ними проводили. Експерт, який їх вилучав, міг обробити ці сліди чимось, висушути. Існує багато способів їх фіксації. Йому було не відомо, з яких окулярів були отримані ці сліди пальців рук. Невеличкий відрізок був наданий на експертизу липкої стрічки. Взагалі на склі сліди пальців рук зберігаються відносно дуже довго, навіть якщо їх неможливо вилучити порошками. Був знайдений негативний відбиток, який би не залишився просто від того, що окуляри взяли в руки та переклали, треба було сильно натиснути пальцем і тоді верхні капіляри на відбитку би з`єдналися з нижніми. Якщо б окуляри були в цей момент одягнуті на людину, вони б лопнули та скло потрапило в очі або назовні залежно від того, з якої сторони надавили.
		Відбиток, який був взятий з внутрішньої сторони скла окулярів, з такою силою натиснення не міг залишитися при зніманні окулярів.
		Переглянувши фотокартки з місця огляду трупа, експерт зазначив, що при падінні чоловіка на землю окуляри, на його думку, впали б інакше. При перенесенні в приміщення з мінусової температури окуляри б запотіли, тому треба було б зачекати деякий час, а вже потім вилучати відбиток. Можна було б і на місці обробити окуляри, якщо ідеальні були погодні умови. Перший наданий на дослідження відбиток був непридатний, а другий придатний. По зовнішнім ознакам, відбиток був оброблений червоно-коричневим дактилопорошком . Він не може стверджувати, з якої поверхні були зняті відбитки, надані йому на експертизу. Вилучений відбиток, зафіксований на стрічці та папері, упакований без доступу повітря, може зберігатися довго. Якщо зараз дістати з пакету вилучені окуляри, то можна з`ясувати, чи працював з ними експерт, чи обробляли їх дактилопошошком. Один відбиток, вилучений з внутрішньої сторони окулярів, поставлений вказівним пальцем правої руки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дактилокарта якого була надана на експертне дослідження (том 5 а.с. 62-69).
		Даними, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 05.05.2018 р. за участі підозрюваного ОСОБА_11 , відеозапис якого досліджувався в судовому засіданні. В ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_11 розповів та показав, як він вивів потерпілу ОСОБА_14 з квартри № 113, що розташована в буд.№ 152 по вул. Полтавський шлях м. Харкова та провів її через місто до «Григоровського бору», де з метою позбавити її життя наніс удар кулаком руки по обличчю від якого вона впала на землю на спину, ді він надавив коліном їй на грудну клітину та почав душити за шию поки вона не затихла. Піднявшись він почув, як потерпіла стала хрипіти, після чого він наніс їй два удари в обличчя, знов надавив коліном в груди, та обхопивши своїми руками її шию спереду став душити, поки вона не перестала подавати при знаків життя. В ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_11 привів учасників даної слідчої дії до конкретного місця вчинення ним вбивства гр.-ки ОСОБА_14 у «Григоровському бору», вказав на місце, де залишив труп останньої, після чого працівники поліції саме в цьому місці відкопали поліетиленову пляшку, в якій знаходилася паперова довідка, складена слідчим Новобаварського ВП ОСОБА_51 про те, що на цьому місці 23.02.2018 року було виявлено труп невідомої жінки, приблизно 60-65 років, та проведено огляд місці події (том 4 а.с.113-118).
		Всі вищезазначені та досліджені в судовому засіданні докази не викликають сумніву, оцінені судом як належні та допустимі, що містять інформацію про предмет доказування у даному кримінальному провадженні.
		В судовомузасіданні прокурору якостідоказів сторониобвинувачення таобгрунтування обвинуваченняпослався такожна дослідженів ходідосудового розгляду фактичні дані, а саме:
		-довідку за фактом виявлення 23.02.2018 року за адресою:м. Харків, просп. Любові Малої «Григорівський бір » тіла невідомої жінки з ознаками насильницької смерті, яка була складена начальником відділення СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_52 (том 4 а.с. 1-28); 
		-явку с повинною, написаною ОСОБА_11 на адресу органу поліції (том 4 а.с.35-36);
		-даними, які містяться в протоколі демонстрації відеозапису від 28.03.20018, відеозапис якого досліджувався в судовому засіданні, в ході якого ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_11 та свою матір ОСОБА_14 , які йшли вздовж трамвайної зупинки з боку ринку «Казка», перетнувши вулицю Єлізарова та пішли прямо по вул. Полтавський шлях м. Харкова (том 4 а.с. 94-95) 
		Доказами в кримінальному провадженні, відповідно достатті 84 КПК України, є фактичні дані, отримані у передбаченомуКПК Українипорядку, на підставі яких слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. 
		Аналізуючи довідку за фактом виявлення 23.02.2018 року за адресою:м. Харків, просп. Любові Малої «Григорівський бір» тіла невідомої жінки з ознаками насильницької смерті, яка була складена начальником відділення СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_52 суд приходить до висновку, що вона не відповідає критеріям, визначеним ст. 84 КПК України, оскільки в ній посадова особа органу поліції лише зазначає той обсяг роботи, який був виконаний задіяним особовим складом Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області по розкриттю даного злочину і проведені дії , зазначені в даній довідці , як кожна окремо, так і в сукупності, не містять даних, які б поза розумним сумнівом доводили причетність ОСОБА_11 до вчинення вбивства ОСОБА_14 . 
		Відповідно до частини 1статті 86КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленомуКПК України.
		Докази є недопустимими, відповідно до частини 1статті 87 КПК України, якщо вони отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцією Українита законами України, міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Відповідно до частини 2статті 87 КПК Україниістотними порушеннями прав людини і основоположних свобод визнаються, зокрема, такі діяння, як порушення права особи на захист, або отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цого права. 
		Оцінюючи наданий прокурором у якості доказу явку із зізнанням ОСОБА_11 , суд враховує вимоги ст.23 тачастини 4 статті95 КПК України, за якою суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання та не вправіобгрунтовуватисудове рішення показаннями, наданими слідчому,дізнавачу, та прокурору, або посилатись на них.
		   Вказанавимога покладає на орган досудового розслідування тасторону обвинуваченняобов`язокнадання судупрямих беззаперечних доказів винуватостіособи, ав основупред`явленогообвинуваченнянеможутьпокладатисьпокази особи, надані під час досудового розслідування.
		   Таким чином,суд у першу чергу виходить з того, що фактично у явці із зізнанням викладені показання обвинуваченого, дані в ході досудового розслідування, а суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Крім того, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, явка із зізнанням відібрана без присутності захисника і без роз`яснення права не свідчити проти себе, є безумовним порушенням права на захист. Як вірогідно встановлено судом підозрюваний ОСОБА_11 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України 05.05.2018 року о 12.00 годині та згідно з ч.3 ст. 42 КПК України йому були роз`яснені процесуальні права підозрюваного. Протокол затримання ОСОБА_11 був складений за участю захисника ОСОБА_12 . Однак фактично ОСОБА_11 був затриманий 04.05.2018 року в 21.00 годину у м. Одесі на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.04.2018 року. 
		Як вбачається з власноруч написаної ОСОБА_11 05.05.2018 року явки із зазнанням при її відібранні захисник ОСОБА_12 присутнім не був. Доказів того, що вказана явка буланаписана ОСОБА_11 у присутності захисникаі саме після роз`яснення йому процесуальних прав,а не до 12.00 години 05.05.2018 року суду не надано.
		Зважаючина вказане,надану стороною обвинувачення на підтвердженнявинуватості ОСОБА_11 його письмову явку із зізнанням від 05.05.2018суд визнає недопустимим доказом, але вхаховує іі як пом`якшуючу обставину. 
		Судом поставлений під сумнів і протоколі демонстрації відеозапису ОСОБА_13 від 28.03.20018, в ході якого останній впізнав за ходою та одягом ОСОБА_11 та свою матір ОСОБА_14 , які йшли вздовж трамвайної зупинки з боку ринку «Казка», перетнувши вулицю Єлізарова та пішовши прямо по вул. Полтавський шлях м. Харкова, оскільки досліджений в судовому засіданні відеозапис з камери відеоспостереження, яка була розміщена на даху багатоповерхового будинку не дає змоги достеменно встановити стать осіб, які, пересувалися вищезазначеним маршрутом, а також визначити в якому одягу були одягнуті ці особи та їх особливості ходи. 
		Відповідно до положень ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, дізнавачу, прокурору, або посилатися на них. 
		Згідно свідоцтва просмерть Серії  НОМЕР_1 судом вірогідно встановлено, що свідок ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відтак під час досудового розслідування слідчим суддею не допитувався а також в ході судового розгляду судом також не допитувався. 
		На підставі вищенаведеного даний доказ суд також визнає недопустимим. 
		Крім того згідно фактичних обставин кримінального правопорушення, зазначеним в обвинувальному акті, за цим кримінальним провадженням, ОСОБА_11 обвинувачується в тому, що він 22 лютого 2018 р. під час скоєння злочину перебував у стані алкогольного сп`яніння.
		Однак при цьому стороною обвинувачення не надано доказів, що ОСОБА_11 саме в цей день перебував у стані алкогольного сп`яніння. Жодними доказами не доведено, що він в той день вживав спиртні напої.
		За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_11 вчинив умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а також відкрите викрадення чужого майна (грабіж), а таму ці його дії кваліфікує за ч. 1 ст.115 та ч. 1 ст.186 КК України.
		Вивченням данихпро особуобвинуваченого ОСОБА_11 судом встановлено, що він раніше в силу вимоги ст. 89 КК України не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2010 року народження, офіційно не працює, має постійне місце реєстрації, де характеризується задовільно, на облікуу лікарів нарколога на психіатра не перебуває, згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 458 від 11.06.2016 року ОСОБА_11 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_11 перебував поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_11 відповідно до свого психічного стану застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує (том 4 а.с.133-144). 
		Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_11 суд визнає, суд визнає його зявлення із зізнанням, щире каяття у вчинені кримінальних правопорушень, активне сприяння розкриттю злочину.
		Відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_11 , суд не вбачає . 
		Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_11 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, а інше до категорії тяжкого злочину, вищенаведені дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, ставлення обвинуваченого до вчинених злочинів, і вважає, що він повинен нести покарання у виді позбавлення волі, яке йому належить відбувати реально, оскільки вважає, що саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення, що можливо лише в умовах ізоляції останнього від суспільства. 
		Враховуючи той факт, що потерпіла ОСОБА_49 не має до обвинуваченого матеріальних та моральних претензій, з урахуванням особи обвинуваченого і наведеного вище переліку пом`якшуючих покарання обставин, які істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_11 основне покарання, із застосуванням ст. 69 КК України - нижче нижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст. 115 КК України.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Цивільний позов по справі не заявлявся. 
		Процесуальні витрати на залучення експерта у зв`язку з проведенням по справі судово - товарознавчої експертизи № 7722 від 30.03.2018 в розмірі 572 грн. необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 на користь держави. 
		Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, колегія суддів, -
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		    ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.115 та ч.1 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання:
		- за ч. 1 ст. 115 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;
		- за ч.1 ст. 186 КК України у виді 3 (трьох ) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_11 покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		Строк покарання ОСОБА_11 рахувати з моменту його фактичного затримання, з 04 травня 2018 року, а не з 05.05.2018 року, як про це невірно зазначено в протоколі затримання. 
		Запобіжний захід стосовно ОСОБА_11 до набрання вироком законної сили залишити без змін у виді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор», а після вступу вироку в законну силу - скасувати.
		Речові докази у справі: жиночу шубу коричневого кольору зі штучного хутра, жиночі джонсові брюки синього кольору, жиночі шкіряні кросівки чорного кольору, жиночі шкарпетки чорного кольору, жиночі труси чорного кольору, жиночу кофта чорно-білого кольору, жіночу блузу «тигрового» кольору, які знаходяться в камері зберігання речових доказів ВП № 1 ХРУП № 3 ГУ НП в Харківськый області (квитанція про сдачу № 10 від 08.10.2018)  знищити, а диск DVD-R з відеозаписом з камери відеоспостередження, який зберігається в матеріалах кримінального провадження- залишити зберігати в цих матеріалах.
		Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави витрати на залучення експерта у зв`язку з проведенням по справі судово - товарознавчої експертизи ХНДІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса № 7722 від 30.03.2018 в розмірі572грн. 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		 
		Судді: ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...