Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/3409/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності; визнання права власності; державної, комунальної.
Надіслано для оприлюднення: 24.02.2017. Зареєстровано: 27.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 01.03.2017.
Дата набрання законної сили: 07.03.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  33/141/16     
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		21.02.2017                                                                                     Справа №  908/3409/16
		 
		За позовом: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71504, м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, 133)
		до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (71502,  АДРЕСА_1)
		про визнання права державної власності на об'єкт нерухомості
		 
		Суддя  Мірошниченко М.В.  
		Секретар судового засідання     Хилько Ю.І.
		 
		За участю представників сторін:
		від позивача: Шевченко Т.В. - довіреність № 3199 від 08.12.2016 р.
		від відповідача : не з'явився
		 
		СУТНІСТЬ СПОРУ:
		 
		Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар Запорізької області звернулося в господарський суд Запорізької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,                           м. Енергодар Запорізької області про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна "Склад хімзахисних матеріалів" інвентарний № 5432 за Державою Україна в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на праві повного господарського відання у Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.12.2016р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3409/16, присвоєно номер провадження 33/141/16, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 31.01.2017р.
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.01.2017р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 21.02.2017р. 
		За клопотанням представника позивача судовий процес здійснювався без застосування засобів технічної фіксації. 
		Позовні вимоги мотивовані наступним. Згідно спільного наказу Управління будівництва ЗаАЕС та Дирекції ЗаАЕС від 04.06.1979р. було збудовано об'єкт нерухомого майна завершений будівництвом «Склад хімзахисних матеріалів» (тимчасові приміщення та споруди), який 10.10.1982р. за актом №166 робочої комісії про прийняття закінченого будівництвом приміщення, введено в експлуатацію. За цільовим призначенням об'єкт збудовано для розміщення бази будівельно-монтажного управління субпідрядника «Запорізькенергозахист». Будівельні роботи фінансувались Виробничим об'єднанням «Запорізька АЕС». Генеральним підрядником будівництва виступало Управління будівництва ВО «Запорізької АЕС», субпідрядник БМУ «Запорізькенергозахист». В подальшому об'єкт «Склад хімзахисних матеріалів» неодноразово передавався позивачем в оренду. З 2004р. вказаний об'єкт було закріплено за Службою контролю металів ВП ЗАЕС (внутрішній облік), жодних рішень стосовно відчуження вказаного об'єкту позивачем не приймалось. Відповідно до інвентарної картки №5432 обліку основних засобів, бухгалтерський запис щодо відображення основного засобу «Склад хімзахисних матеріалів» на балансі ВП ЗАЕС датовано від 10.10.1982. Наразі, на балансі ВП «Запорізька атомна електрична станція» ДП «НАЕК «Енергоатом» обліковується об'єкт «Склад хімзахисних матеріалів» за інвентарним №5432 з балансовою вартістю 93702,10 грн., перебування вказаного об'єкту у господарському віданні позивача підтверджується витягом з Єдиного реєстру об'єктів державної власності № 10-15/19902 від 19.10.2016р. Підставою звернення з даним позовом є виявлення позивачем факту перебування об'єкту «Склад хімзахисних матеріалів» у приватній власності фізичної особи - ОСОБА_1 Згідно наданих ОСОБА_1 позивачу правовстановлюючих документів, право власності на об'єкт «Склад хімзахисних матеріалів» було визнано за ним рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області у справі № 2-825/2008. Тож, на думку позивача, його право господарського відання майном («Склад хімзахисних матеріалів») відповідачем оспорюється, в порядку ст. 392 ЦК України просить суд визнати право власності на вказане майно за Державою Україна в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на праві повного господарського відання у позивача. 
		У судовому засіданні 21.02.2017р. представник позивача підтримав заявлені вимоги, просить суд позов задовольнити.
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, відповідач по справі, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Ухвали суду направлялись на адресу місця проживання відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 71502,  АДРЕСА_1, що відповідає вимогам ст. 64 ГПК України.
		Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті. 
		У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши матеріали справи, суд
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Як випливає з матеріалів справи, рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 29.05.2008р. у справі № 2-825/2008 позовні вимоги громадянина  ОСОБА_1 задоволено. Визнано договір № 1 купівлі-продажу нерухомого майна від 08.04.2008р. між дочірнім підприємством „Запорізькенергозахист" відкритого акціонерного товариства „Укренергозахист" та ОСОБА_1 - дійсним. Визнано за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, яке є предметом договору № 1 від 08.04.2008р.: - адміністративно-побутовий корпус, загальною площею 394 кв.м, позначене в плані за літерою А-1, а також замощення, загальною площею 63,2 кв.м, позначене в плані за літерою І; 
		- будівлю, загальною площею 158,8 кв. м, позначене в плані за літерою Г-2, а такої замощення, загальною площею 42,4 кв.м, позначене в плані за літерою І;
		- будівля, загальною площею 91,7 кв.м, позначене в плані за літерою Д-1, а також замощення, загальною площею 35,1 кв.м, позначене в плані за літерою І;
		- виробничий цех, загальною площею 1222 кв.м, позначенене в плані за літерою Е-1, а також замощення, загальною площею 160,6 кв.м, позначене в плані за літерою І;
		- склад побутовий, загальною площею 741,5 кв.м, позначене в плані за літерою И-1, а також замощення, загальною площею 66,5 кв.м, позначене в плані за літерою І;
		- склад побутовий, загальною площею 608,2 кв.м, позначене в плані за літерою А-1, а також замощення, загальною площею 113,3 кв.м, позначене в плані за літерою.
		Рішенням Виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 252 від 27.08.2008р. об'єктам нерухомого майна, розташованим у промисловій зоні у м. Енергодар, власником яких є ОСОБА_1, присвоєно поштову адресу (об'єкту - склад побутовий, А-1, 608,2 м.кв. - присвоєно адресу: АДРЕСА_2).
		Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № НОМЕР_1, право власності на нежитлову будівлю, Літ.А-1, склад побутовий, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровано за фізичною особою ОСОБА_1 17.10.2008р.   
		Позивач у позові вказує на те, що склад побутовий, літера А-1, загальною площею 608,2 кв.м, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1,  у дійсності є об'єктом нерухомого майна «Склад хімзахисних матеріалів», який перебуває у державній власності та обліковується на балансі позивача.
		Зазначає, що вказане майно перебуває у його господарському віданні.
		На підтвердження викладених обставин, позивачем в матеріали справи надано акт №166 робочої комісії про прийняття закінченого будівництвом приміщення, яким «Склад хімзахисних матеріалів» було введено в експлуатацію та бухгалтерську довідку ВП «Запорізька АЕС», підписану головним бухгалтером, згідно якої об'єкт «Склад хімзахисних матеріалів» інв.№5432 станом на 31.08.2016р. обліковується на балансі ДП «НАЕК «Енергоатом» ВП «Запорізька АЕС», первісна вартість - 1628318,76 грн., балансова вартість станом на 31.08.2016р. - 93702,10 грн. 
		Також позивачем, надано витяг з Єдиного реєстру об'єктів державної власності (додаток 1 до листа ФДМУ від 19.10.2016р. №10-15/9902) в якому зазначено, що на балансі у Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" перебуває державне майно - Склад хімзахисних матеріалів, розташований за адресою: Запорізька область, м.Енергодар, вул. Промислова, залишковою вартістю 151,4 тис.грн., площа забудови 609,9 кв.м.
		У судовому засіданні представником позивача підтверджено, що майно - склад побутовий, літера А-1, загальною площею 608,2 кв.м. - на яке рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 29.05.2008р. у справі № 2-825/2008 за ОСОБА_1 визнано право власності, насправді є майном - «Склад хімзахисних матеріалів», що належить на праві господарського відання позивачу та обліковується на його балансі.
		Вважає, що відповідачем порушено право господарського відання, яке потребує захисту в порядку ч. 3 ст. 136 ГК України, ст. 321, 331, 392 ЦК України.
		Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
		    Статтею 316 Цивільного Кодексу визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від   волі інших осіб.
		Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Статтею 392 Цивільного Кодексу України передбачено, що власник може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
		Отже, згідно приписів ст. 392 ЦК України підставою для пред'явлення позову про визнання права власності є оспорення або невизнання права іншою особою. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. 
		Звертаючись з даним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, як до суб'єкта господарювання), позивачем не враховано, що право власності на спірне майно рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 29.05.2008р. у справі № 2-825/2008 визнано за ОСОБА_1, як громадянином - фізичною особою.
		Відповідно до приписів ч.3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Так, у роз'ясненнях Міністерства юстиції України від 14.01.2011 «Про статус фізичної особи - підприємця: проблеми застосування законодавства» зазначено, що статус фізичної особи - підприємця - це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому, юридичний статус "фізична особа - підприємець" сам по собі не впливає і ніяким чином не обмежує будь-які правомочності особи, які випливають з її цивільної право-, та дієздатності. Фізична особа - підприємець в цивільно-господарських відносинах є різностороннім учасником. Принципи здійснення ним підприємницької діяльності роблять його подібним до юридичних осіб, тоді як в приватних відносинах, незважаючи на будь-які зміни в його статусі, він залишається бути громадянином - фізичною особою. А тому, слід чітко розмежовувати ці різні сфери відносин. Вбачається, що на підставі правила, встановленого у статті 51 Цивільного кодексу України, до фізичних осіб - підприємців слід застосовувати норми спеціального (господарського) законодавства, якщо предметом регулювання безпосередньо є їх підприємницька діяльність. Натомість, слід брати до уваги норми цивільного законодавства, якщо предмет регулювання виходить за межі підприємницької діяльності, зачіпаючи приватні інтереси суб'єкта, та в повній мірі врегульовується нормами Цивільного кодексу України.
		Господарським судом встановлено, що матеріали справи не містять жодного належного та допустимого (в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43 ГПК України) доказу того, що право господарського відання  позивача на спірне майно були порушені саме суб'єктом господарського права, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 під час безпосереднього здійснення ним підприємницької діяльності, що є необхідною умовою для розгляду даного спору, з подальшим задоволенням позовних вимог (у разі достатніх обставин) до відповідача - в межах господарського судочинства. 
		Усі докази на підтвердження порушення права власності, позивачем надані відносно фізичної особи - громадянина  ОСОБА_1
		Згідно ч. 1, 2 ст. 24 ГПК України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, господарський суд може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.
		Разом з цим, суб'єктний склад спору, в якому відповідачем є фізична особа (без статусу суб'єкта підприємницької діяльності), не відповідає приписам статті 1 ГПК України, а відтак такі позовні вимоги, заявлені до фізичної особи, не можуть бути предметом спору у господарських судах України.
		Так, відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. 
		Відповідно до п.п.1,2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 (із подальшими змінами) "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (ст.12 ГПК України). Господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
		Відповідно до ч.6 п. 1.3 постанови пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування господарського   процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо   у розгляді справи господарським судом буде з'ясовано, що іншим або належним відповідачем у ній мала б бути особа, яка згідно з процесуальним законом не може бути учасником судового процесу в господарському суді, а позивач наполягає на розгляді відповідної справи саме господарським судом, останній не вправі ні залучати відповідну особу до участі у справі, ані припиняти провадження в ній, а повинен розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред'явлено позовну вимогу, та прийняти рішення по суті справи (в тому числі про відмову в позові, якщо відповідач є неналежним).
		          В даному випадку, з огляду на наявність рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 29.05.2008р. у справі № 2-825/2008, яким право власності на спірний склад визнано за фізичною особою ОСОБА_1, суд констатує, що, відповідно і право власності (право повного господарського відання) позивача на склад може бути оспорене лише фізичною особою (громадянином) ОСОБА_1, однак не Фізичною особою - підприємцем (суб'єктом господарювання) ОСОБА_1 Вказаний факт є звільненим від доказування у розумінні ст. 35 ГПК України.
		Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про відмову в позові, оскільки жодних доказів порушення прав та законних інтересів ДП «НАЕК «Енергоатом» ВП «Запорізька АЕС» з боку відповідача у даній справі - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, матеріали справи не містять.   
		Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
		Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського        процесуального      кодексу      України, суд
		     ВИРІШИВ:
		 
		В задоволенні позову відмовити.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 
		Рішення оформлено у повному обсязі та  підписано згідно із вимогами ст. 85 ГПК України ГПК України  24.02.2017 р.
		 
		Суддя                                                                       М.В. Мірошниченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...