Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 260/2609/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано для оприлюднення: 05.10.2021. Зареєстровано: 06.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2021.

Результат оскарження 01.02.2022 Восьмий апеляційний адміністративний суд: скасовано судове рішення повністю і ухвалено нове судове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		05 жовтня 2021 року м. Ужгород№ 260/2609/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області (вул. Л.Толстого, буд.15,Мукачево,Мукачівський район, Закарпатська область,89600) до Виконавчого комітету Чинадіївської селищної ради (вул. Волошина, буд. 41,смт. Чинадійово, Мукачівський район, Закарпатська область,89640), третя особа: Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської ОДА ( пл. Народна, буд. 4,м.Ужгород,Закарпатська область,88000 ) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -
		В С Т А Н О В И В:
		Мукачівська окружна прокуратура Закарпатської області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Чинадіївської селищної ради, третя особа: Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської ОДА, яким просить:1. Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Чинадіївської селищної ради Закарпатської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення - «Палац графів Шенборнів» та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. 2. Зобов`язати Виконавчий комітет Чинадіївської селищної ради Закарпатської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення - «Палац графів Шенборнів» та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. 3. Про час та дату розгляду справи повідомити Мукачівську окружну прокуратуру, Закарпатську обласну прокуратуру та сторін по справі.
		Позиції сторін.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на Виконавчий комітет Чинадіївської селищної ради покладається обов`язок виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення - «Палац графів Шенборнів та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення «Палацу графів Шенборнів» до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Однак , Виконавчий комітет Чинадіївської селищної ради з пропозицією про занесення об`єкта культурної спадщини «Палац графів Шенборнів», до Державного реєстру нерухомих пам`яток України до консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Департаменту культури Закарпатської ОДА, як до органу охорони культурної спадщини вищого рівня, не звертався. Оскільки бездіяльність відповідача порушує інтереси держави, Мукачівська окружна прокуратура Закарпатської області відповідно до частини 3 ї статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі, надано відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву та повідомлено, що згідно з вимогами ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Зазначену ухвалу направлено на електронну адресу відповідача, що підтверджується наявним у матеріалах справи електронним повідомленням про вручення .
		Проте відповідач відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог, що трактується судом як визнання позову відповідачем.
		2. Обставини, встановлені судом.
		Судом встановлено, що Мукачівською окружною прокуратурою в ході здійснення представницьких повноважень вивчено стан дотримання охорони культурної спадщини на території Чинадіївської ОТГ Закарпатської області.
		За результатами опрацювання матеріалів щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, виявлено факт протиправної бездіяльності Виконавчого комітету Чинадіївської селищної ради, що полягає у не виготовленні облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення - «Палац графів Шенборнів» (охороннии номер №1128-Н) та неподанні до органу охорони культурної спадщини вищого рівня пропозиції про занесення вказаного об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
		Встановлено, що 19.04.2006 укладено охоронний договір №57 від 19.04.2006 р. між управлінням культури Закарпатської обласної державної адміністрації та ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», на строк з 14.03.2006 по 14.03.2055 щодо охорони «Палацу графів Шенборнів».Відповідно до вищенаведеного договору, фактичним користувачем взято на себе зобов`язання щодо охорони пам`ятки архітектури національного значення.
		Відповідно до Постанови Ради Міністрів Української РСР №442 від 06 09.1979 «Про доповнення списку пам`яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» затверджено список пам`яток архітектури УРСР, до якого, зокрема, включено «Палац графів Шенборнів» (охоронний номер №1128-Н). 
		З Державного реєстру нерухомих пам`яток України вбачається, що «Палац графів Шенборнів», як об`єкт культурної спадщини, до такого не внесений.
		Згідно листа відділу освіти, молоді та спорту, у справах дітей та культури Чинадіївської селищної ради №01-16/40 від 05.05.2021 вбачається, що Виконавчий комітет Чинадіївської селищної ради з пропозицією про занесення об`єкта культурної спадщини «Палац графів Шенборнів», до Державного реєстру нерухомих пам`яток України до консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Департаменту культури Закарпатської ОДА, як до органу охорони культурної спадщини вищого рівня, не звертався. 
		Згідно листа вказаного вище листа відділу освіти, молоді та спорту, у справах дітей та культури Чинадіївської селищної ради №01-16/40 від 05,05.2021 вбачається, що паспортизація об`єктів культурної спадщини, розташованих на території Чинадіївської ОТГ, в тому числі й «Палацу графів Шенборнів», не здійснювалась.
		Дана обставина також підтверджується листом Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської ОДА від 06.05.2021 №01-12/575.
		Мотиви суду та норми права застосовані судом.
		Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Пунктом з статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Відповідно до ч.3 ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Згідно із частиною 4 цієї статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
		У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч.З ст.53 КАС України).
		Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Ураховуючи вказане, звернення прокурора з даним позовом зумовлено відсутністю органу, уповноваженого на звернення до суду з відповідним позовом до органу місцевого самоврядування, та необхідністю врегулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини.
		Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III).
		За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №1805-III:
		- об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;
		- пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;
		- охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини;
		Згідно із статтею 3 Закону №1805-III , державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать зокрема :виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
		Так, відповідно до частини другої статті 5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: :2) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини;3) ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини;5) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення;6) занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення;
		Водночас частиною другою статті 6 Закону №1805-III встановлено, що до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить:1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території;2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України;3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам`яток та в історичних ареалах населених місць;
		Також, Законом України «Про Перелік пам`яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації», «Палац графів Шенборнів» (охоронний номер №1128-Н) включені до Переліку пам`яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.
		Зі змісту Закону вбачається, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
		Згідно з ст. 13 Закону об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - органи, які створюються радами для здійснення виконавчих функцій, повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
		Стаття 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що до системи місцевого самоврядування входять виконавчі органи рад.
		Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
		Одночасно, п.п.10 п.«б» ст.32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження у сфері освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту.
		При цьому, частиною 2 статті 6 Закону передбачено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 5) забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; 6) організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини.
		Разом з тим, з пунктів 1 та 2 Розділу IV Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України №158 від 11.03.2013 «Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини» (далі - Порядок) вбачається, що для розгляду питання занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України необхідною є облікова документація.
		Відповідно до пункту 1 Розділу III Порядку облікова документація складається на об`єкт культурної спадщини та містить дані щодо його цінності, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність, етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень (далі - облікова документація).
		Пунктом З Розділу III Порядку передбачено, що облікова документація складається з: облікової картки за формою, наведеною у додатку 1 до цього
		Порядку; історичної довідки; матеріалів фотофіксації сучасного стану об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото інтер`єрів, фото загроз (дії негативних чинників); акту стану збереження за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.
		Також, пунктом 5 Порядку визначення категорій пам`яток, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №452 від 22.05.2019 «Про затвердження Порядку визначення категорій пам`яток» визначено, що попередню оцінку відповідності об`єкта культурної спадщини ознакам, визначеним у пунктах З і 4 цього Порядку, проводить розробник облікової документації, що складається відповідно до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, який затверджується Мінкультури.
		З наведеного вбачається, що занесенню об`єкта культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурно" спадщини, до яких належить і Виконавчий комітет Чинадіївської селищної ради, та до повноважень якого віднесено виготовлення облікової документації на об`єкти культурної спадщини, що знаходяться на територі Чинадіївської ОТГ та подання пропозицій Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
		Невжиття Виконавчим комітетом Чинадіївської селищної ради заходів щодо подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єкта культурної спадщини - «Палацу графів Шенборнів» до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, не сприяє запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпеченню захисту, збереженню, утриманню, відповідному користуванню, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.
		Форму облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13.05.2004 № 295/104, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.06.2004 за № 693/9292.
		Пунктом 4.4. Порядку передбачено, що документи на об`єкт культурної спадщини складаються у чотирьох примірниках, один з яких зберігається в Мінкультури України, другий - в органі виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органах охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, третій - у районних державних адміністраціях або у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради, четвертий - у розробника документів.
		Суд зазначає, що бездіяльністю є певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була вчинити відповідно до покладених на неї чинним законодавством України обов`язків.
		Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
		Відповідно до пункту4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
		Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідач вказаного обов`язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо правомірності оскаржуваної позивачем бездіяльності.
		Невиконання Чинадіївською селищною радою виконавчого комітету обов`язку щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення - «Палац графів Шенборнів» та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України свідчить про бездіяльність відповідача, яку слід визнати протиправною та задовольнити позов в цій частині позовних вимог.
		Ураховуючи висновок суду про обґрунтованість першої позовної вимоги та повноваження суду, визначені ст. 245 КАС України, позовна вимога про зобов`язання відповідача виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення - «Палац графів Шенборнів» та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України є похідною від першої позовної вимоги, тому також підлягає до задоволення з огляду на висновок суду про протиправність бездіяльності відповідача у сфері охорони культурної спадщини.
		Беручи викладене та оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов слід задовольнити повністю.
		Відповідно до положень частини другої статті 139 КАС України не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.
		Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд,
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		1. Позов Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області (вул. Л.Толстого, буд.15,Мукачево,Мукачівський район, Закарпатська область,89600) до Виконавчого комітету Чинадіївської селищної ради (вул. Волошина, буд. 41,смт. Чинадійово,Мукачівський район, Закарпатська область,89640, код ЄДРПОУ 44344126), третя особа: Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської ОДА ( пл. Народна, буд. 4,м.Ужгород,Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ02227943) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити .
		 
		2. Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Чинадіївської селищної ради Закарпатської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення - «Палац графів Шенборнів» та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
		3. Зобов`язати Виконавчий комітет Чинадіївської селищної ради Закарпатської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення - «Палац графів Шенборнів» та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. 
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		СуддяЗ.Б.Плеханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...