Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/8715/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Надіслано для оприлюднення: 15.04.2022. Зареєстровано: 15.04.2022. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2022.
Дата набрання законної сили: 27.07.2022
Результат оскарження 27.07.2022 Івано-Франківський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/344/615/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021090010000232

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/8715/21 
		       Провадження № 1-кп/344/615/22 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		13квітня 2022року м. Івано-Франківськ
		 
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючої судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		прокурора ОСОБА_6 ,
		обвинуваченої ОСОБА_7 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Охтирка Сумської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньою освітою, непрацюючої, неодруженої, згідно ст. 89 КК України раніше не судимої,
		у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.302,ч.1ст.307КК України,- 
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		ОСОБА_7 створила та утримувала місце розпусти з метою наживи, а також незаконно придбала, зберігала з метою збуту та незаконно збула психотропну речовину.
		Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин.
		Так, ОСОБА_7 , переслідуючи мету незаконного збагачення, бажаючи мати стабільне джерело доходу від протиправної діяльності, в листопаді 2020 року всупереч врегульованих законом суспільних відносин щодо моральних засад суспільства в частині задоволення статевих потреб, створила місце розпусти - приміщення орендованої житлової квартири, під яким маскувала місце розпусти, облаштувала таке місце, де вчиняла дії, що забезпечувала його використання та функціонування.
		Так, ОСОБА_7 в листопаді 2020 року, під приводом проживання спеціально орендувала квартиру АДРЕСА_2 , де створила та утримувала місце розпусти. З даного періоду часу ОСОБА_7 будучи впевненою в безкарності своїх дій, надавала там сексуальні послуг за грошову винагороду особам, з якими домовлялася в телефонному режимі за номерами телефонів мобільних операторів ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_1 та ТОВ «Лайфселл» НОМЕР_2 , які були опубліковані нею за допомогою оголошень на інтернет сайті «www.ukrgo.соm» про надання сексуальних послуг за грошову винагороду.
		04.12.2020 близько 15.00 год, ОСОБА_7 в ході розмови по мобільному телефону із ОСОБА_8 отримала прохання про надання послуги сексуального характеру за грошову винагороду раніше не знайомому їй чоловіку, яким виявився ОСОБА_9 , на що ОСОБА_7 погодилася та повідомила, що надає послуги сексуального характеру квартирі АДРЕСА_2 , за грошову винагороду в розмірі 1500 гривень. ОСОБА_9 04.12.2020 близько 16.20 год. прибув до помешкання за вище вказаною адресою, де ОСОБА_7 надала йому послуги сексуального характеру, за що отримала від останнього грошові кошти в розмірі 1500 гривень, якими мала намір розпорядитись на власний розсуд. Крім того, 22.01.2021 близько 15.00 год. ОСОБА_7 в ході розмови по мобільному телефону із ОСОБА_8 отримала прохання про надання послуги сексуального характеру за грошову винагороду ОСОБА_9 , на що ОСОБА_7 погодилася та повідомила, що надає послуги сексуального характеру квартирі АДРЕСА_2 , за грошову винагороду в розмірі 1500 гривень. ОСОБА_9 22.01.2021 близько 16.00 год. прибув до помешкання за вище вказаною адресою, де ОСОБА_7 надала йому послуги сексуального характеру, за що отримала від останнього грошові кошти в розмірі 1500 гривень, якими мала намір розпорядитись на власний розсуд. 
		Окрім того, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах незаконно придбала паперовий згорток із порошкоподібною речовиною, яка містить психотропну речовину, обіг якого обмежено - амфетамін, яку незаконно зберігала у невстановленому місці з метою незаконного збуту. В подальшому, 04.12.2020 приблизно о 17.00 год ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_3 , під час надання сексуальних послуг ОСОБА_9 за грошову винагороду, діючи умисно усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, незаконно збула ОСОБА_10 паперовий згорток порошкоподібною речовиною, який згідно висновку експерта № СЕ-19/109/11/2-1196НЗ/20 від 15.12.2020 містить психотропну речовину, обіг якого обмежено - амфетамін в кількості 0,0222 грама.
		У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях визнала повністю та беззастережно, підтвердила викладені в обвинувальному акті обставини. Суду пояснила, що в зв`язку із скрутним матеріальним становищем надавала послуги сексуального характеру за гроші. Щодо психотропної речовини, то пояснила, що хтось, із ким вона раніше мала зустрічі в себе вдома, однак не пригадує точно хто, забув в неї згорток із наркотичною речовиною, а вона вирішила передати його наступному клієнтові, оскільки сама наркотичні засоби не вживає. Щиро розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати, зважити на те, що вона усвідомила протиправний характер своїх дій і не буде в подальшому вчиняти подібного. 
		На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Суд обмежився допитом обвинуваченої, дослідженням письмових доказів, які характеризують її особу, дають можливість вирішити долю речових доказів та питання процесуальних витрат. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. 
		Відтак, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях знайшла своє підтвердження та кваліфікує її дії за ч.2 ст.302 КК України як створення та утримання місця розпусти, вчинене з метою наживи, та за ч.1 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини. 
		Призначаючи покарання обвинуваченій, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які, відповідно до ст.12 КК України є за ч.2 ст. 302 КК України є нетяжким злочином, за ч.1 ст. 307- тяжким злочином; дані про особу винної, зокрема те, що обвинувачена згідно ст. 89 КК України раніше не судима, не працює, неодружена, на утриманні нікого немає, на обліку в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» не пербуває, амбулаторну допомогу не отримує; на обліку в КНП «ПНЦ ІФ ОР» не перебуває; щире каяття та відсутність негативних наслідків, що підтверджено також прокурором у судовому засіданні як обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття ОСОБА_7 , сприяння розкриттю злочинів. Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.
		Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд керується принципами індивідуалізації та справедливості покарання. Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ "Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства").
		Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у ст. 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
		Згідно з роз`ясненнями п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" № 12 від 23 грудня 2005 року, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
		Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, таке покарання на переконання суду буде адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності, даним про особу, достатнім для перевиховання обвинуваченого та попередження скоєння нових злочинів; відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.); перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому злочину.
		Беручи до уваги викладене, враховуючи всі пом`якшувальні обставини та відсутність обставин, що обтяжують покарання, приймаючи до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченої, попередження з її боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, та враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, слід призначити основне покарання за більш тяжкий вчинений злочин із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті ч.1 ст. 307 КК України.
		Визначене обвинуваченій покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності. Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому злочину. 
		Оскільки особа засуджується до реальної міри покарання, суд вважає за можливим клопотання прокурора задовольнити, обрати відносно обвинуваченої ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, враховуючи ризики передбачені ст.177 КПК України, в тому числі те, що обвинувачена двічі оголошувалася в розшук, ухилялася від явки до суду та для виключення можливості переховуватися з метою ухилення від відбування покарання, оскільки обвинувачена усвідомлює про неминучість покарання за вчинення злочину.
		Процесуальні витрати за проведення судової експертизи, документально підтверджені відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинувачену.
		Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України. 
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст.370, 373, 374 КПК України, суд- 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_7  визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 302, ч.1 ст. 307 КК України та призначити їй покарання:
		   - за ч.2 ст. 302 КК України  1 рік обмеження волі;
		   -за ч.1ст.307КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України  2 роки позбавленні волі. 
		На підставі ч.1 ст.70КК України визначити ОСОБА_7 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України, призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
		 
		До набрання вироком законної сили, запобіжний захід ОСОБА_7 обрати у виді тримання під вартою. Взяти ОСОБА_7 під варту в залі суду.
		Початок строку відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту фактичного затримання 13 квітня 2022 року. 
		 
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 2 615 гривень 20 копійки процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів: СЕ-19/109-11/2-1196НЗ/20 від 15.12.2020  817, 25 грн.; №СЕ-19/109-21/1274- НЗПРАП від 10.02.2021 року  817,25 грн.; №СЕ-19/109-21/2273- НЗПРАП від 08.02.2021 року  980,70 грн. 
		Речові докази: 
		- два пакетики та трубочка із залишками речовин масами 0,0021, 0,0004 та 0,0005 грама, полімерні пакетики в кількості 3 (трьох) штук, полімерну картку «Сільпо» та полімерну трубку із залишками речовин масами 0,0001 грама (постанова від 06 травня 2021 року)  знищити.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.
		 
		 
		 
		Суддя                                            ОСОБА_11

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...