Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/11468/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано для оприлюднення: 16.01.2023. Зареєстровано: 16.01.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2023.
Дата набрання законної сили: 21.04.2023
Результат оскарження 21.04.2023 Волинський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/161/348/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022030000000079

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/11468/22 
		Провадження № 1-кп/161/348/23
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		       м. Луцьк                                                         13 січня 2023 року                         Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
		головуючого - судді -                                  ОСОБА_1 ,
		за участю секретарів -                                  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		прокурора -                                                  ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого -                                          ОСОБА_5 ,
		захисника -                                                  ОСОБА_6 ,
		потерпілого -                                                 ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022030000000079, що надійшов з Волинської обласної прокуратури 22.08.2022 відносно ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Камінь-Каширський Волинської області, мешканця: АДРЕСА_1 , українця, гр.України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні троє дітей, працюючого на посаді лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства «Маневицька багатопрофільна лікарня», не судимого,
		- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст.190, ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.1 ст.369, ч.2 ст.15 ч.1 ст.332 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Обвинувачений ОСОБА_5 в період з 25.05.2022 по 23.06.2022, перебуваючи на посаді лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства «Маневицька багатопрофільна лікарня» /наказ № 211-ос від 28.11.2016/, будучи відповідно до Наказу вищевказаного підприємства №346-од від 13.09.2021 членом позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, що виразився у повідомленні ОСОБА_7 завідомо неправдивих відомостей про необхідність надання йому грошових коштів в сумі 1 800 доларів США для ніби-то подальшої їх передачі начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , завідуючому поліклінічним відділенням КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» ОСОБА_9 і завідувачу психіатричним відділенням № 11 - члену військово-лікарської комісії вищевказаної установи ОСОБА_10 , за прийняття ними рішення щодо поставлення діагнозу про наявність у нього психічного захворювання для подальшого визнання непридатним для військової служби під час воєнного стану.
		Так, 25.05.2022 перебуваючи в смт.Маневичі Волинської області, у невстановлені органом досудового розслідування місці та час, ОСОБА_7 будучи тимчасово переміщеною особою, якій в обов`язковому порядку необхідно було стати на облік як військовозобов`язаному у першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 та пройти військово-лікарську комісію, маючи певні проблеми із здоров`ям, будучи визнаним непридатним до військової служби у мирний час, звернувся до лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства «Маневицька багатопрофільна лікарня» ОСОБА_5 , який є членом військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , для проведення консультації. 
		В ході її проведення у обвинуваченого ОСОБА_5 виник умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 шляхом обману. З цією метою він повідомив останньому завідомо неправдиві відомості, про те, що він зможе вирішити питання щодо визнання його непридатним до військової служби.
		Він же, продовжуючи свої шахрайські дій, повідомив ОСОБА_11 , що наявне у нього захворювання не звільняє його він мобілізації до Збройних сил України під час воєнного стану, однак він зможе посприяти йому у визнанні його непридатним до військової служби, оформивши на нього одне із психічних захворювань, яке звільняє від проходження військової служби під час воєнного стану, за умови надання йому коштів в сумі 1800 доларів США, для подальшої їх передачі ніби-то службовим особам за прийняття ними рішення, щодо наявності в нього психічного захворювання. Однак реального наміру робити це не мав та приховав від ОСОБА_7 ту обставину, що він не може впливати на рішення членів комісії, оскільки рішення приймаються колегіально за наслідками обстеження, а також, що він в цей період не брав участь у роботі військово-лікарської комісії, оскільки відповідно до Наказу КНП «Маневицька багатопрофільна лікарня» № 69-в від 05.05.2022 перебував у щорічній відпустці, чим цілеспрямовано викликав у ОСОБА_7 неправильне уявлення про обставини, знання яких суттєво могло вплинути на прийняття ним рішення про передачу коштів.
		27.05.2022 близько 10.38 год. обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи в АДРЕСА_2 , умисно, продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 шляхом обману, з метою власного протиправного збагачення, заздалегідь не маючи на меті реально виконувати свої обіцянки та впливати на рішення членів комісії, отримав від останнього грошові кошти в сумі 100 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення становило 2 925, 49 грн, ніби-то для подальшої їх передачі начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , за надання направлення до Комунального підприємства «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» для проходження обстеження, хоча насправді їх передавати не мав, а їх привласнив, оскільки надання направлення на додаткове обстеження (за потреби), передбачено «Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затверджену Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008.
		При цьому, ОСОБА_5 продовжуючи свої шахрайські дії, спрямовані на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , шляхом обману, повідомив останньому завідомо неправдиві відомості про необхідність передання коштів в сумі 1 200 доларів США для подальшої передачі в якості неправомірної вигоди завідувачу поліклінічним відділенням КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» ОСОБА_9 та завідувачу психіатричного відділення №11 ОСОБА_10 , які будуть проводити його додаткове обстеження для поставлення ними діагнозу про визнання непридатним для військової служби під час воєнного стану, в зв`язку із психічним захворюванням, чим увів останнього в оману.
		27.05.2022 ОСОБА_7 під час проходження військово-лікарської комісії, відповідно до попередньо отриманих настанов обвинуваченого ОСОБА_5 , повідомив про наявність проблем із психічним здоров`ям, в зв`язку з чим був скерований на огляд до лікаря-невропатолога Комунального некомерційного підприємства «Маневицька багатопрофільна лікарня» ОСОБА_12 (наказ № 346-од від 13.09.2021 про підміну на час відсутності лікаря-психіатра ОСОБА_5 ), де ОСОБА_7 вказав про наявність проблем із психічним здоров`ям, в зв`язку чим йому, відповідно до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008, було видано направлення для проходження додаткового обстеження у лікаря-психіатра КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк».
		При цьому, ОСОБА_5 , продовжуючи свої шахрайські дії, спрямовані на незаконне заволодіння грошовими коштами потерпілого, повідомив ОСОБА_7 завідомо неправдиві відомості про те, що дане направлення було виписане внаслідок передачі ним начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 грошових коштів в сумі 100 доларів США, що не відповідало дійсності, оскільки ОСОБА_5 вказані грошові кошти останньому не передавав, а заволодів ними. 
		Так, 15.06.2022 близько 11.30 год. перебуваючи в АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 , умисно, продовжуючи свої шахрайські дії, спрямовані на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , шляхом обману, повідомив останньому завідомо неправдиві відомості про те, що він ніби-то спілкувався з завідувачем психіатричного відділення №11 КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» ОСОБА_10 щодо постановлення діагнозу, внаслідок якого він буде визнаний непридатним до проходження військової служби в ЗСУ, і що їй за це необхідно передати грошові кошти в сумі 1200 доларів США, що не відповідало дійсності, оскільки вищевказаної розмови не було.
		23.06.2022 близько 16.11 год. обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи на території КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк», що по вул. Теремнівська, 98 с. Липини, умисно, продовжуючи свої шахрайські дії, спрямовані на заволодіння шляхом обману коштами ОСОБА_7 , отримав від останнього грошові кошти в розмірі 1200 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення становило 35 100 гривень, ніби-то для подальшої їх передачі завідувачу поліклінічним відділенням КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» ОСОБА_9 та завідувачу психіатричним відділення №11 вищевказаної установи ОСОБА_10 за прийняття рішення щодо визнання непридатним ОСОБА_7 до військової служби, що не відповідало дійсності, оскільки не мав наміру їх передавати, а хотів заволодіти ними. 
		ОСОБА_5 , з метою введення в оману потерпілого та створення в нього враження щодо їх передачі завідувачу поліклінічним відділенням КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» ОСОБА_9 та завідувачу психіатричним відділення №11 вищевказаної установи ОСОБА_10 , зателефонував до ОСОБА_13 , який проходив лікування у вказаній установі за його направленням та передав йому вказані грошові кошти, демонстративно повідомивши останньому про необхідність їх передання завідувачу психіатричним відділенням ОСОБА_10 , хоча достовірно знав, що остання на даний час відсутня на роботі, а вказані грошові кошти мав на меті забрати через деякий час та заволодіти ними.
		Таким чином, ОСОБА_5 створив оманливе враження у ОСОБА_7 , що отримані від нього грошові кошти в сумі 1200 доларів США, він передасть через ОСОБА_13 вищевказаним службовим особам КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк».
		Того ж дня близько 16.50 год. обвинувачений ОСОБА_5 , умисно, продовжуючи свої шахрайські дії, спрямовані на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , шляхом обману, що виразився у повідомленні завідомо неправдивих відомостей щодо попередніх домовленостей із завідувачем поліклінічним відділенням КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» ОСОБА_9 та завідувачем психіатричного відділення №11 вищевказаної установи ОСОБА_10 , знаходячись в приміщенні автозаправної станції «Чіпо», що за адресою: с. Липини Луцького району, вул. Окружна, 32а, отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 500 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення становило 14 625 гривень, за позитивне вирішення питання у визнанні його непридатним до військової служби, однак свої шахрайські дії направлені на незаконне заволодіння даними коштами не довів до кінця з причин та обставин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками Національної поліції України.
		Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на вчинення шахрайства, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.1 ст.190 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5  свою вину в пред`явленому обвинувачені за ч.2 ст.15 ч.1 ст.190, ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.1 ст.369, ч.2 ст.15 ч.1 ст.332 КК Українифактично визнав частково, хоча під час роз`яснення суті обвинувачення вказав про повне визнання винуватості. Суду дав показання, що до нього зателефонував його знайомий (дати не пам`ятає) та повідомив, що є переселенець - ОСОБА_7 , який приїхав в смт.Маневичі та запитував чи можна вирішити питання «ухилення від проходження військової служи в армії». Він погодився допомогти, після чого йому зателефонував потерпілий і вони домовились про зустріч. Під час розмови ОСОБА_7 повідомив, що хоче «ухилитись від проходження служби» та виїхати за кордон, має кошти (в сумі до 2000 тисяч доларів США, суму назвав саме потерпілий), щоб за це заплатити, тому він вирішив його «обманути» та заволодіти його грошима. Він повідомив, що якщо його визнати не придатним до служби через наявність психічного захворювання, то він зможе виїхати, розповів усю процедуру, яку він мав пройти (при цьому, ця процедура чітко визначена «Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України»). Ствердив, що про позитивне проходження комісії, видачі направлення для проходження додаткового обстеження, постановлення відповідного діагнозу, прийняття рішення про визнання непридатним до військової служби ні з ким не домовлявся, просто консультував потерпілого як себе поводити, що розповідати лікарям, коштів жодному з них не передавав та не мав такого наміру, так як хотів їх всі привласнити. Повноважень вплинути на рішення комісії він не мав. Своїми словами та поведінкою (в тому числі і у випадку з ОСОБА_13 , телефонуючи у його присутності до ОСОБА_10 , з якою розмовляв на загальні теми або ж більше імітував такі розмови), він намагався переконати потерпілого, що може вирішити ці питання, робив це, щоб надати більше пафосу та щоб потерпілий не сумнівався у тому, що він розповідав. 
		Визнає винуватість у закінченому замаху на вчинення шахрайства, однак зазначає, що такі дії вчинив лише внаслідок провокативних дій самого потерпілого, який наполегливо пропонував гроші та хотів вирішити це питання саме у такий спосіб; злочинів, передбачених ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.1 ст.369, ч.2 ст.15 ч.1 ст.332 КК України- не вчиняв, у його діях відсутній склад даних кримінальних правопорушень, а тому просив його виправдати. 
		Окрім фактичного визнання винуватості обвинуваченим  ОСОБА_5  узакінченому замаху на вчинення шахрайства, тобто у заволодінні майном шляхом обману, його вина у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими за клопотанням учасників судового розгляду доказами.
		Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий  ОСОБА_7  дав показання, що він тимчасово переміщена особа з Полтавщини, у травні 2022 переїхав у Волинську область, жив в знайомих в м.Ковель, потім переїхав в смт.Маневичі. 25.05.2022 він звернувся до ОСОБА_5 (якого порадила особа, що обмінювала валюту в смт.Маневичах і дав його номер телефону), з метою отримання допомоги в ухиленні від служби в армії (хотів «відкосити», хоча і розумів, що це незаконно). Під час розмови обвинувачений ОСОБА_5 повідомив, що зможе допомогти за певну суму коштів, яка коливалась від 1200 до 2000 доларів США, на що він погодився. На наступний день, за вказівкою ОСОБА_5 він мав стати на облік у військкоматі та пройти медкомісію. Перед тим як йти на медкомісію він зустрівся з обвинуваченим, той розповів як себе поводити і що потрібно казати. Під час проходження комісії йому, згідно вказаних ним скарг: головні болі, часте безсоння (про які він дійсно розповідав лікареві), було видано направлення в м.Луцьк в психлікарню. За видачу направлення він передав ОСОБА_5 власних 100 доларів США, потім ще 1200 доларів США, які йому надали поліцейські, передав ОСОБА_5 , так як він повідомляв для передачі лікарям, і ще 500 доларів США (наданих теж поліцією) передав ОСОБА_5 за його допомогу (при цьому, останню суму обвинувачений сказав дати скільки не шкода, тому таку суму він особисто визначив). Оскільки через певний проміжок часу зрозумів, що обвинувачений не буде робити довідку, а хоче його обманути, тому вирішив звернутись до правоохоронних органів. Ствердив, що ОСОБА_5 розповідав, що зустрічався з військовим комісаром, лікарями та про все домовився, неодноразово він при ньому ніби-то телефонував лікарю, казав, що про все домовився, окрім того вони разом їздили в лікарню, де обвинувачений передав 1200 доларів США хлопцю, який ніби-то мав передати гроші медсестрі та лікарям. Слухаючи обвинуваченого він думав, що той зможе вплинути на лікарів та він отримає необхідні документи, з якими він мав намір виїхати за кордон. Довідки він не отримав, на облік у військоматі до даного часу не став. Щодо покарання покладався на розсуд суду.
		Будучи додатково допитаним за клопотанням сторони обвинувачення потерпілий ОСОБА_7 ствердив, що грошові кошти, які він надавав обвинуваченому ОСОБА_5 належали йому (заробив їх на роботі у Республіці Польща); він не вірно висловився щодо їх походження під час допиту в судовому засіданні 04.10.2022, оскільки він надавав працівникам поліції їх для помічення, а потім від них їх отримував для передачі обвинуваченому. 
		Наказом №346-од від 13.09.2021 КНП «Маневицька багатопрофільна лікарня» Маневицької селищної ради утворено позаштатну постійно-діючу військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 , затверджено основний (та резервний) склад (одним із її членів є лікар-психіатр ОСОБА_5 ).
		Факт перебування ОСОБА_5 на посаді лікаря-психіатра психіатричного кабінету поліклінічного відділення КП «Маневицька ЦРЛ» стверджується наказом №211-ос від 28.11.2016, строковим трудовим договором №3 від 01.12.2016, наказом №271-ос від 23.11.2017 та строковим трудовим договором №1 від 23.11.2017, наказом №269-ос від 30.11.2018, посадовою інструкцією від 30.01.2019 (з відміткою про особисте ознайомлення, що стверджується підписом). 
		При цьому, у період з 05.05.2022 по 03.06.2022 ОСОБА_5 перебував у щорічній відпустці, що стверджується наказом №69-в від 05.05.2022 КНП «Маневицька багатопрофільна лікарня» Маневицької селищної ради.
		З протоколу огляду та ідентифікації від 27.05.2022 (проведеного на підставі постанови прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту) вбачається, що ОСОБА_7 (за участю понятих) добровільно надав для огляду та помічення грошові кошти в сумі 100 доларів США (дві купюри по 50 доларів), як частину неправомірної вигоди, яку, з його слів, вимагав лікар-психіатр комунального некомерційного підприємства «Маневицька багатопрофільна лікарня» ОСОБА_5 для подальшої передачі членам Маневицької територіальної позаштатної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 , членам ІНФОРМАЦІЯ_6 та КП «Волинська обласна психіатрична лікарня» за визнання непридатним до військової служби у військовий час. Вказані грошові кошти після їх огляду (копіювання) та ідентифікації повернуто ОСОБА_7 для подальшого використання.
		Протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - про хід і результати негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту та про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 01.06.2022, 06.06.2022 (проведених на підставі постанов прокурора №370т від 27.05.2022, №438 від 14.06.2022 та ухвали слідчого судді Волинського апеляційного суду №605 т від 27.05.2022), стверджується факт зустрічей - 27.05.2022, 03.06.2022 в смт.Маневичі ОСОБА_7 з ОСОБА_5 та проведення ними розмов (консультацій, настанов) з приводу процедури встановлення діагнозу для визнання непридатним до проходження військової служби у військовий час, досягнення домовленостей з цього приводу та передання частини грошових коштів, зокрема, 27.05.2022 о 10.51 год. - двох купюр номіналом по 50 доларів США, які, зі слів обвинуваченого, мають бути передані комісару ІНФОРМАЦІЯ_6 . Аудіо та відеозаписи досліджені учасниками безпосередньо в судовому засіданні, шляхом їх перегляду та прослуховування. Зміст та суть розмов повністю відповідають даним, що зазначені у протоколах. 
		Згідно направлення ІНФОРМАЦІЯ_5 №25 від 27.05.2022 вбачається, що гр. ОСОБА_7 направлено на стаціонарне (амбулаторне) обстеження до лікаря психіатра.
		З журналу обліку військовозобов`язаних, скерованих на додаткове медичне обстеження під час мобілізації та з журналу реєстрації направлень на ВЛК, виданих військовозобов`язаним для проходження медичного огляду вбачається, що 27.05.2022 ОСОБА_7 скеровано для додаткового медичного обстеження до КП «ВОПЛ». 
		Свідок  ОСОБА_8 в судовому засіданні дав показання, що він працює начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 . З обвинуваченим познайомився коли розпочиналась призовна компанія та бачив його кілька разів. Коли розпочалась війна - почали засідати військово-лікарські комісії, під час проведення яких, якщо було встановлено наявність скарг призовників на стан здоров`я, то їх направляли на обстеження (виписували направлення) до відповідних спеціалістів, які встановлювали діагноз, після чого лікарська комісія давала заключення про придатність (непридатність) до військової служби. Вказаний порядок передбачений «Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого Наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008. Зазначив, що направлення на обстеження для підпису йому приносив начальник відділення рекрутингу та комплектування. Потерпілого ОСОБА_7 особисто не знає, про нього ні з ким не спілкувався, обвинувачений з будь-якими проханнями (в тому числі щодо видачі направлення) ні щодо нього ( ОСОБА_7 ), ні щодо будь-кого іншого до нього не звертався, нічого не пропонував (ні грошей, ні будь-яких інших благ). 
		Свідок ОСОБА_14  в судовому засіданні дала показання, що відповідно до наказу вона призначена головою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 , у яку входив і ОСОБА_5 (в момент відпустки його обов`язки виконувала ОСОБА_12 ). На момент події про яку йдеться в обвинуваченні вона перебувала у відпустці, обов`язки голови комісії виконував ОСОБА_15 . Зазначила, що діагноз особі при проходженні комісії встановлювався на основі акту (в даному конкретному випадку це мало бути - акт ВОПЛ), після чого лікар-психіатр пише висновок, який затверджує голова комісії та підписують всі члени комісії, після чого приймається рішення про придатність /непридатність/, протокол по якому підписують всі члени комісії, при цьому, ОСОБА_5 жодного впливу на комісію не мав. Категорично ствердила, що ОСОБА_5 до неї ні з приводу потерпілого (ні з приводу будь-якої іншої особи) не звертався, нічого не просив і не пропонував. 
		Свідок ОСОБА_16  в судовому засіданні дала показання, що вона працює медичною сестрою КНП «Маневицька багатопрофільна лікарня», є секретарем військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 , у яку входив і ОСОБА_5 як лікар-психіатр. Не пам`ятає чи ОСОБА_7 звертався до неї із проханням про надання направлення для проведення додаткового огляду, однак категорично ствердила, що обвинувачений ОСОБА_5 з таким проханням до неї не звертався.
		Свідок ОСОБА_12  суду дала показання, що працює лікарем-неврологом КНП «Маневицька багатопрофільна лікарня», входить до резервного складу військово-лікарської комісії та на час відсутності психіатра виконує його обов`язки. Зазначила, що військово-лікарська комісія під час засідання при підозрі на наявність певних захворювань направляє особу на додаткове обстеження до відповідних установ (це передбачено відповідним Порядком). Потерпілий ОСОБА_7 їй знайомий, вона скеровувала його на додаткове обстеження до ВОПЛ, оскільки до неї, за наявності скарг на стан здоров`я було його направлено військово-лікарською комісією, після чого вона, за результатами його огляду, скерувала його до ВОПЛ. Категорично ствердила, що обвинувачений ОСОБА_5 ні з приводу потерпілого ОСОБА_7 , ні з приводу будь-кого іншого до неї не звертався, нічого не просив та не пропонував, а ОСОБА_7 , в свою чергу, під час проведення огляду, нічого не казав про ОСОБА_5 .
		Свідок ОСОБА_17  в судовому засіданні дав показання, що працює на посаді невропатолога КНП «Маневицька багатопрофільна лікарня», входить до військово-лікарської комісії, про що є відповідний наказ. Ствердив, що ОСОБА_5 не просив посприяти у визнанні будь-яких осіб (в тому числі потерпілого) непридатною до військової служби. Потерпілого бачив один раз, коли той зайшов до його кабінету та запитав де приймає психіатр, куди він його і скерував.
		Свідок ОСОБА_18  в судовому засіданні дала показання, що до ВЛК вона не входить, потерпілого не знає, була присутня лише коли слідчим відбирались копії журналів про скерування військовозобов`язаних на додаткове медичне обстеження.
		Протоколами за результатами проведення негласних слідчих дій - аудіо контролю за особою від 17.06.2022 (проведених на підставі ухвали слідчого судді Волинського апеляційного суду №605 т від 27.05.2022), стверджується факт зустрічей 03.06.2022, 13.06.2022 (в смт.Маневичі) та 15.06.2022 в приміщенні КНП «Маневицька профільна лікарня» (смт.Маневичі, вул.Незалежності, 1) ОСОБА_7 та ОСОБА_19 , їх розмови з приводу досягнення домовленостей щодо постановлення діагнозу про наявність психічного захворювання, з посиланням ОСОБА_5 на звернення до лікарів ВОПЛ та необхідності передачі лікарям грошових коштів. Аудіо та відеозаписи досліджені учасниками безпосередньо в судовому засіданні, шляхом їх перегляду та прослуховування. Зміст та суть розмов повністю відповідають даним, що зазначені у протоколі. 
		З протоколу огляду, помічення та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів -грошових коштів від 23.06.2022 (проведеного в присутності понятих) вбачається, що було оглянуто гр. ОСОБА_7 для проведення контролю за вчиненням злочину, після чого оглянуто грошові кошти у сумі 1700 доларів США (вказані їх серії та номери, проведено їх копіювання) та вручено останньому для передачі ОСОБА_5 . При цьому, дані щодо походження коштів (в тому числі і про їх добровільне надання ОСОБА_7 , як це відображено у протоколі від 27.05.2022) як у даному протоколі, так і у матеріалах провадження - відсутні. 
		З протоколу за результатом проведення негласної слідчої дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 27.06.2022 (проведеного на підставі постанови прокурора у кримінальному провадженні №438т від 14.06.2022) вбачається, що 23.06.2022 о 16.03 год. ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_5 на АЗС «Chipo», що в с.Липини Луцького району, вул.Окружна, 32А, після чого поїхали до КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м.Луцьк» за адресою: с.Липини Луцького району, вул.Теремнівська, 98, о 16.10 год. ОСОБА_7 передав грошові кошти в сумі 1200 доларів США ОСОБА_5 (поклав у паспорт гр.України) з метою ніби-то подальшої передачі службовим особам КП «Волинської обласної психіатричної лікарні м.Луцьк». Під час руху по території лікарні ОСОБА_5 розповідає кому із числа службових осіб даного закладу та в яких сумах отримає грошові кошти та здійснює дзвінок до завідувача психіатричного відділення №11 ОСОБА_10 . О 16.33 год. ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні лікарні зустрічаються з ОСОБА_13 , якому ОСОБА_5 залишає грошові кошти в сумі 1200 доларів США ніби-то для передачі ОСОБА_10 , яка, з його слів - попереджена про це. О 16.44 год. ОСОБА_5 та ОСОБА_7 їдуть на АЗС «Chipo» (с.Липини Луцький район, вул.Окружна,32А), де о 16.49 год. ОСОБА_7 передає ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 500 доларів США за ніби-то виконану ним роботу (останній кладе їх у паспорт громадянина України).
		Вищевказані події та обставини відображені та підтверджені і протоколом за результатами проведення негласних слідчих дій - аудіо-, відеоконтролю особи від 27.06.2022 (проведеного на підставі ухвали слідчого судді Волинського апеляційного суду №605т від 27.05.2022). Аудіо та відеозаписи досліджені учасниками безпосередньо в судовому засіданні, шляхом їх перегляду та прослуховування. Зміст та суть розмов повністю відповідають даним, що зазначені у протоколі. 
		Свідок  ОСОБА_10 в судовому засіданні дала показання, що ОСОБА_13 був направлений з Маневицького району на обстеження та лікування (поступив в четвер), під час його планового огляду (на наступний день - в п`ятницю), який проходив в кабінеті, останній почав давати якийсь папірець, що в ньому було - не знає, вона сказала його забрати та вийти, що він і зробив, а через 15 хвилин забігли працівники поліції і почали розпитувати і шукати якісь гроші. Їй не відомо ні про вміст папірця, ні про те для чого він їй надавався, і хто був ініціатором цього. Категорично зазначила, що ОСОБА_5 до неї ні з приводу ОСОБА_7 , ні з приводу будь-якої іншої особи не звертався, ні про що не просив та нічого не пропонував. Особисто з ОСОБА_5 знайома не була, розмовляла кілька разів по телефону, однак вони не стосувались ні грошей, ні прохань, ні пропозицій, розмовляла як з колегою виключно по робочих питаннях. 
		Такі показання даного свідка стверджуються протоколом дослідження за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського номера рухомого (мобільного) зв`язку від 11.07.2022 (проведеного на підставі ухвали слідчого судді Волинського апеляційного суду №605 т від 27.05.2022), додаток до яких був досліджений учасниками безпосередньо в судовому засіданні, шляхом їх відтворення.
		Свідок ОСОБА_9  в судовому засіданні дав показання, що влітку 2022 року працював завідувачем поліклінічного відділення ВОПЛ м.Луцьк, де серед інших обов`язків на нього було покладено проведення експертизи призовників в амбулаторних умовах. Ствердив, що дійсно влітку 2022 до нього телефонував ОСОБА_5 , однак лише з`ясовував до якої години працює канцелярія, оскільки йому потрібно було забрати якийсь акт, просив запитати чи він готовий, однак діловод сказав, що не буде чекати поки той приїде з Маневич , так як було вже пізно. На наступний день він бачив ОСОБА_5 , який йшов до лікарні, вони перекинулись кількома словами, при цьому жодних прізвищ не звучало, він нічого не просив, нічого не пропонував. Уточнив, що якщо призовників направляли на стаціонар (для обстеження), то він їх не бачив, оскільки проводив експертизу лише щодо тих, які перебували на амбулаторному лікуванні (коли не потрібно було детального обстеження). 
		Свідок  ОСОБА_13 в судовому засіданні дав показання, що влітку 2022 року під час проходження ВЛК отримав направлення до лікаря ОСОБА_5 , який направив на додаткове обстеження у ВОПЛ (перебував на стаціонарі). В один із днів ОСОБА_5 в присутності ще однієї особи у лікарні попросив передати ОСОБА_10 грошові кошти, а він мав сам все їй пояснити. На наступний день він намагався їх віддати, однак вона його виставила з кабінету та їх не взяла, він після чого він відразу ж повернувся в палату, куди через кілька хвилин прийшли поліцейські, звернулись відразу до нього (хоча у палаті були і інші особи) та вилучили кошти.
		З протоколу обшуку від 24.06.2022 вбачається, що під час проведення обшуку у кабінеті завідуючої відділення - ОСОБА_10 на 2 поверсі відділення №11 (корпус 5) КП «ВОПЛ м.Луцька» ні грошових коштів, ні документації на ім`я ОСОБА_7 виявлено та вилучено не було. У палаті №5 даного відділення у чоловіка, який на прохання слідчого представився ОСОБА_13 , вилучено грошові кошти в сумі 1200 доларів США та папір, у які вони були загорнуті. Встановлено наявність на грошових коштах світіння світло-зеленого кольору, а також їх повне співпадіння (купюри, серії та номери) з тими, що надавались ОСОБА_7 , відповідно до протоколу від 23.06.2022.
		Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.06.2022, в порядку ст.233 ч.3 КПК України, надано дозвіл старшому слідчому в ОВС СУ ГУНП у Волинській області  ОСОБА_21 на проведення обшуку у відділенні №11 КП «ВОПЛ м. Луцька» за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Липини, вул. Теремнівська, 98, з метою відшукання предметів, речей, які мають значення речових доказів у даному провадженні. Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства, встановлені внаслідок такого обшуку докази є допустимими, відповідно до ч.3 ст.233 та ст.86 КПК України.
		Постановою слідчого від 24.06.2022 вищевказане майно визнано речовими доказами.
		Під час проведення освідування особи ОСОБА_5 - протокол від 23.06.2022 (додаток до якого був предметом безпосереднього дослідження в судовому засіданні) - на пальцях та долонях рук ОСОБА_5 не виявлено видимих слідів світіння, притаманних спецхімпрепарату «Світлячок-М». Зроблено змиви з рук ОСОБА_5 . Жодних зауважень від учасників з приводу проведення вказаної дії не надходило, що засвідчено їх особистими підписами. 
		З протоколу огляду місця події від 23.06.2022 (додаток до якого був предметом безпосереднього дослідження в судовому засіданні) вбачається, що місцем вчинення кримінального правопорушення - є приміщення автозаправки «Чіпо» за адресою: АДРЕСА_4 , де було виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі 500 доларів США (в паспорті ОСОБА_5 ), паспорт гр.України на прізвище ОСОБА_5 , мобільний телефон «Samsung Galaxsi». Встановлено наявність на грошових коштах світіння світло-зеленого кольору, а також їх повне співпадіння (купюри, серії та номери) з тими, що надавались ОСОБА_7 , відповідно до протоколу від 23.06.2022.
		Протоколом огляду від 01.08.2022 (з доданими фототаблицями) - оглянуто інформацію, яка знаходиться у мобільному телефоні марки «Samsung Galaxy A12» чорного кольору номер оператора мобільного зв`язку:  НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , який належить  ОСОБА_5  та встановлено наявність переписки та спілкування з абонентом № НОМЕР_4  - « ОСОБА_22 », яким користувався  ОСОБА_7 . 
		Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.06.2022, в порядку ст.233 ч.3 КПК України, надано дозвіл старшому слідчому СУ ГУНП у Волинській області  ОСОБА_23 на проведення обшуку приміщення залу автозаправки «Чіпо», що за адресою: АДРЕСА_4 , з метою відшукання предметів, речей, які мають значення речових доказів у даному провадженні. Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства, встановлені внаслідок такого обшуку докази є допустимими, відповідно до ч.3 ст.233 та ст.86 КПК України.
		Постановою слідчого від 24.06.2022 вищевказане майно визнано речовими доказами.
		З висновку експерта №2103-Е від 14.07.2022 вбачається, що на поверхнях марлевих тампонів, на які 23.06.2022 під час проведення освідування зроблено змиви з лівої та правої руки ОСОБА_5 , грошових коштів, вилучених 23.06.2022 під час проведення огляду в сумі 500 доларів США, сторінок №2,3 паспорта гр.України на прізвище ОСОБА_5 , де знаходились вилучені кошти, а також грошові кошти в сумі 1200 доларів США, вилучені 24.06.2022 під час проведення обушку КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м.Луцька», аркуша паперу в якому вони знаходились є нашарування спеціальної хімічної речовини.
		Спеціальна хімічна речовина, яка виявлена на поверхнях банкнот (об.№№1-17), марлевих тампонів (об.№№18,19), паспорта (об.№20), аркуша паперу (об.№№21), має спільну родову належність з представленою на дослідження спеціальною хімічною речовиною «Світлячок-М», зразки якої було відібрано на марлеву медичну стерильну серветку 23.06.2022.
		Вказані докази, суд на підставі ст.85, 86 КПК України вважає належними та допустимими та кладе в основу даного вироку.
		Відповідно до ППСУ «Про судову практику у справах про злочини проти власності від 06.11.2009 №10 шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей) при шахрайстві застосовується винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі майна. Отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов`язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов`язання. Зокрема, якщо винна особа отримує від іншої особи гроші чи цінності нібито для передачі службовій особі як неправомірну вигоду, маючи намір не передавати їх, а привласнити, вчинене належить кваліфікувати як шахрайство.
		Таким чином, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 саме у вчиненні закінченого замаху на вчинення шахрайства, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст.190 КК України. 
		Що стосується посилання сторони захисту на вчинення потерпілим ОСОБА_7 провокативних дій по відношенню до ОСОБА_5 , то вказане судом до уваги не береться, виходячи з наступного.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у справах «Банніков проти Російської Федерації», «Веселов та інші проти Російської Федерації», «Раманаускас проти Литви», застосування особливих методів ведення слідства - зокрема, агентурних методів - саме по собі не може порушувати право особи на справедливий суд. Ризик провокації з боку працівників правоохоронних органів, викликаний вказаними методами, означає, що їх використання повинно бути суворо регламентованим. Для застосування цих методів у правоохоронних органів мають бути докази на підтвердження аргументу схильності особи до вчинення злочину.
		Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів ЄСПЛ виробив змістовний та процесуальний критерії. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.
		Так, для встановлення факту провокації злочину ЄСПЛ вважає визначальним з`ясування питань: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи було би скоєно злочин без втручання правоохоронних органів.
		І саме з огляду на вказані критерії та ознаки судом проведено перевірку відомостей про ймовірну провокацію кримінального правопорушення, фактично вчиненого ОСОБА_5 .
		Насамперед слід зазначити про те, що факт того, що потерпілий першим звернувся до ОСОБА_5 з приводу вирішення питання про прийняття рішення щодо постановлення діагнозу про наявність психічного захворювання, внаслідок якого той буде визнаний непридатним для військової служби, не може підтверджувати те, що такими діями він його спровокував на вчинення кримінального правопорушення. 
		За встановленими обставинами, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 свідомо, без будь-якого стороннього впливу, в тому числі і без провокацій (умовлянь) з боку ОСОБА_7 погодився на його пропозицію, та, оскільки той не був обізнаний з порядком проведення ВЛК, постановленням діагнозу та отриманням відповідних документів, у нього і виник умисел на заволодіння його коштами. 
		Зі змісту розмов, отриманих внаслідок проведених НСРД вбачається, що потерпілий під час розмов жодного разу не наполягав на зустрічах, ні насильства, ні погроз, ні шантажу, при цьому, не використовував. 
		На думку суду, органи досудового розслідування, в даному випадку, діяли у пасивний спосіб і не підбурювали обвинуваченого до вчинення злочину, а отже в їх діях відсутні ознаки, притаманні провокації злочину.
		З огляду на викладене, суд зазначає, що повторна фіксація правоохоронним органами факту отримання коштів не свідчить про провокацію вчинення злочину, а є підтвердженням продовження своєї протиправної діяльності обвинуваченим, з метою досягнення своєї остаточної мети - заволодіння коштами потерпілого.
		Таким чином, враховуючи, що показання обвинуваченого ОСОБА_5 дані ним безпосередньо в судовому засіданні є послідовними, відповідають встановленим судом обставинам справи та підтверджуються показаннями як потерпілого ОСОБА_7 , так і свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , а також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які, на думку суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд бере їх за основу при постановленні даного вироку та приходить до висновку про винуватість ОСОБА_5 у закінченому замаху на вчинення шахрайства, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману, кваліфікуючи його дії за ч.2 ст.15 ч.1 ст.190 КК України. 
		Окрім того, органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується і у тому, що він в період з 25.05.2022 по 23.06.2022 перебуваючи на посаді лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства «Маневицька багатопрофільна лікарня», на яку був призначений відповідно до Наказу № 211-ос від 28.11.2016, а також являючись відповідно до Наказу вищевказаного підприємства №346-од від 13.09.2021 членом позаштатної постійно-діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , підбурював ОСОБА_7 до надання йому неправомірної вигоди в сумі 1800 доларів США, для подальшої їх передачі начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , а також завідуючому поліклінічним відділенням КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» ОСОБА_9 та завідувачу психіатричним відділенням №11 - члену військово-лікарської комісії вищевказаної установи ОСОБА_10 , за прийняття ними рішення щодо поставлення діагнозу психічного захворювання ОСОБА_7 , внаслідок якого той буде визнаний непридатним для військової служби під час воєнного стану.
		25.05.2022 в смт. Маневичі ОСОБА_7 , будучи тимчасово переміщеною особою, якій необхідно було стати на облік як військовозобов`язаному у першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 , маючи певні проблеми із здоров`ям та будучи визнаним непридатним до військової служби у мирний час, звернувся за консультацію з даного приводу до лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства «Маневицька багатопрофільна лікарня» ОСОБА_5 , який одночасно являвся членом військово-лікарської комісії.
		В ході вищевказаної консультації ОСОБА_5 повідомив, що наявне у ОСОБА_7 захворювання не звільняє його він мобілізації до Збройних сил України під час воєнного стану, однак він може посприяти йому у визнанні його непридатним до військової служби, оформивши на нього одне із психічних захворювань, яке звільняє від проходження військової служби під час воєнного стану.
		При цьому, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7 , що він готовий посприяти йому за умови надання йому коштів в сумі 1800 доларів США, в якості неправомірної вигоди, для подальшої їх передачі начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , завідуючому поліклінічним відділенням КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» ОСОБА_9 та завідувачу психіатричним відділенням № 11 - члену військово-лікарської комісії вищевказаної установи ОСОБА_10 , за прийняття ними відповідного рішення щодо наявності в нього психічного захворювання, чим підбурював до надання неправомірної вигоди. 
		Таким чином, ОСОБА_5 створив умови за яких ОСОБА_7 , будучи переконаним в наявності реальної можливості бути мобілізованим до Збройних Сил України, змушений був погодитися з його пропозицією про надання йому коштів в якості неправомірної вигоди, для подальшої їх передачі вищевказаним службовим особам, у зв`язку із небажанням бути мобілізований.
		Так він, 27.05.2022 близько 10.38 год., перебуваючи в АДРЕСА_2 , умисно, продовжуючи свої дії спрямовані на підбурення до надання неправомірної вигоди, отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 100 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 2925,49 грн. в якості неправомірної вигоди, ніби-то для подальшої передачі начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , за надання направлення до Комунального підприємства «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» для проходження додаткового обстеження.
		Він же, продовжуючи свої дії направлені на підбурення до надання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_7 про те, що в подальшому йому необхідно надати ще грошові кошти в сумі 1200 доларів США для подальшої їх передачі в якості неправомірної вигоди завідувачу поліклінічним відділенням КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» ОСОБА_9 та завідувачу психіатричного відділення №11 вищевказаної установи ОСОБА_10 , які будуть проводити його обстеження, для постановлення ними діагнозу щодо наявності в нього психічного захворювання та визнання, таким чином, ОСОБА_7 непридатним для військової служби під час воєнного стану.
		27.05.2022 ОСОБА_7 звернувся у ІНФОРМАЦІЯ_8 , де за № 1143, отримав направлення на проходження військово-лікарської комісії, в ході проходження якої, відповідно до отриманих настанов ОСОБА_5 , повідомив, що має проблеми із психічним здоров`ям, в зв`язку з чим його направили на огляд до лікаря-невропатолога Комунального некомерційного підприємства «Маневицька багатопрофільна лікарня» ОСОБА_12 , яка відповідно до наказу № 346-од від 13.09.2021 підміняла лікаря-психіатра ОСОБА_5 на час його відсутності. ОСОБА_7 , відповідно до настанов ОСОБА_24 , заявив про наявність у нього проблем із психічним здоров`ям, у зв`язку із чим лікар-невропатолог ОСОБА_12 видала направлення для проходження додаткового обстеження у лікаря-психіатра у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк».
		15.06.2022 близько 11.30 год. в смт. Маневичі, під час чергової зустрічі ОСОБА_7 з лікарем-психіатром ОСОБА_5 , останній умисно, продовжуючи свої дії направлені на підбурення ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди, повідомив останньому завідомо неправдиві відомості про те, що він спілкувався з завідувачем психіатричного відділення №11 КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» ОСОБА_10 щодо поставлення йому відповідного діагнозу, внаслідок якого той буде визнаний непридатним до проходження військової служби в ЗСУ і що останній за це необхідно передати грошові кошти в якості неправомірної вигоди в сумі 1200 доларів США.
		23.06.2022 близько 16.11 год. в с. Липини, ОСОБА_5 умисно, продовжуючи свої дії, направлені на підбурення ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди, перебуваючи на території КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк», що знаходиться по вул. Теремнівська, 98, отримав від останнього грошові кошти в розмірі 1200 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 35 100 гривень, в якості неправомірної вигоди для подальшої їх передачі завідувачу поліклінічним відділенням КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» ОСОБА_9 та завідувачу психіатричним відділення №11 вищевказаної установи ОСОБА_10 , за прийняття ними рішення щодо наявності у ОСОБА_7 психічного захворювання, внаслідок якого він буде визнаний непридатним до військової служби. 
		Таким чином, ОСОБА_5 своїми протиправними діями підбурював ОСОБА_7 до надання грошових коштів в сумі 1200 доларів США, для подальшої їх передачі в якості неправомірної вигоди службовим особам КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк», а саме: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . 
		В подальшому він же, 23.06.2022 близько 16.50 год., знаходячись в приміщенні автозаправної станції «Чіпо», що за адресою: с.Липини Луцького району, вул. Окружна, 32а, умисно, продовжуючи свої дії, направлені на підбурення до надання неправомірної вигоди, отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 500 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 14 625 гривень, в якості неправомірної вигоди за позитивне вирішення питання у визнанні непридатним останнього до військової служби, після чого був затриманий працівниками Національної поліції України.
		Такі дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.1 ст.369 КК Українияк підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища.
		Окрім того, органом досудового розслідування ОСОБА_5  обвинувачується і у тому, що він в період з 25.05.2022 по 23.06.2022, перебуваючи на посаді лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства «Маневицька багатопрофільна лікарня» /згідно наказу № 211-ос від 28.11.2016/, а також являючись відповідно до наказу вищевказаного підприємства №346-од від 13.09.2021 членом позаштатної постійно-діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , сприяв незаконному переправленню ОСОБА_7 через державний кордон України, шляхом усунення перешкод.
		Зокрема, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан. Законом України від 24.02.2022 №2102-IX затверджено вищевказаний Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Законами України від 15.03.2022 № 2119-IX, від 21.04.2022 № 2212-IX, від 22.05.2022 №2263-IX , затверджено Укази Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
		Указами Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 та від 17.05.2022 №342/2022 в Україні оголошено проведення загальної мобілізації до Збройних Сил України, з урахуванням чого запроваджено обмеження виїзду за межі України громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
		На підставі вищевказаних Указів Президента України, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», зокрема, виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється.
		ОСОБА_5 , відповідно до наказу Комунального некомерційного підприємства «Маневицька багатопрофільна лікарня» Маневицької селищної ради «Про утворення позаштатної постійно-діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 № 346-од від 31.09.2021, включений як лікар-психіатр до основного складу військово-лікарської комісії та, в силу виконання ним своїх службових обов`язків, був обізнаний з вищевказаними нормативними актами та умовами виїзду за кордон у воєнний час.
		       25.05.2022 в смт.Маневичі ОСОБА_7 , будучи тимчасово переміщеною особою, якій необхідно було стати на облік як військовозобов`язаному у першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 , маючи певні проблеми із здоров`ям та будучи визнаним непридатним до військової служби у мирний час, звернувся за консультацію з даного приводу до лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства «Маневицька багатопрофільна лікарня» ОСОБА_5 , який одночасно являвся членом військово-лікарської комісії.
		В ході вищевказаної розмови ОСОБА_5 знаючи, що ОСОБА_7 є громадянином України та являється особою призовного віку, повідомив, що зможе посприяти у визнанні його непридатним до військової служби, оформивши на нього одне із психічних захворювань, яке звільняє від проходження військової служби під час воєнного стану, а також знаючи про намір останнього перетнути державний кордон України та потрапити до Республіки Польща, повідомив, що при наявності документально оформленого діагнозу про психічне захворювання, той зможе виїхати за межі України. 
		Так він, 27.05.2022 близько 16.10 год., перебуваючи в смт. Маневичі, вул.100-річчя Маневич, під час зустрічі з ОСОБА_7 , в ході якої обговорював питання щодо визнання його непридатним для військової служби під час воєнного стану, знаючи що він є військовозобов?язаним громадянином України і в період дії правового режиму воєнного стану та загальної мобілізації йому заборонено залишати територію України, продовжуючи свої дії направлені на сприяння в незаконному переправленні осіб через державний кордон України, шляхом усунення перешкод, повторно надав роз`яснення ОСОБА_7 , що на підставі отриманого недостовірного діагнозу про наявність в нього психічного захворювання, йому буде надана довідка з ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо його непридатності до військової служби, згідно якої, він зможе безперешкодно перетнути державний кордон України.
		Він же, 03.06.2022 близько 12.05 год., перебуваючи в смт.Маневичі, вул.Незалежності, під час чергової зустрічі з ОСОБА_7 , продовжуючи свої дії направлені на сприяння в незаконному переправленні осіб через державний кордон України, повідомив останньому, що йому буде поставлений діагноз про наявність в нього психічного захворювання, який усуне перешкоди для виїзду за кордон.
		Однак свій умисел, спрямований на сприяння в незаконному переправленні ОСОБА_7 через державний кордон України, шляхом усунення перешкод у вигляді заборони виїзду, у зв`язку із його допомогою у визнанні непридатним до військової служби, шляхом постановленням недостовірного діагнозу про наявність психічного захворювання не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки 23.06.2022 був затриманий працівниками Національної поліції України.
		       Такі дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.15 ч.1 ст.332 КК Українияк закінчений замах в сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом усунення перешкод.
		На думку суду, обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень (тобто кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.1 ст.369, ч.2 ст.15 ч.1 ст.332 КК України), не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки стороною обвинувачення не доведено його винуватості поза розумним сумнівом, а можливість здобуття інших доказів вичерпана і не пропонується стороною обвинувачення.
		Встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується і у вчиненні шахрайських дій, а саме - закінченому замаху на вчинення шахрайства, тобто у заволодінні майном шляхом обману, вчинених за обставин, що аналогічно викладені в фабулі обвинувачення і за ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369, ч.2 ст.15 ч.1 ст.332 КК України.
		Досліджені в судовому засіданні докази, надані стороною обвинувачення, що проаналізовані вище, не вказують на вчинення  ОСОБА_5  будь-яких дій, що підпадали б під ознакипідбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища.
		Зважаючи на вищевикладені докази та обґрунтування суду, а також, що ОСОБА_7 не було притягнуто до відповідальності за схиляння особи до замаху на давання хабара, тому зазначене свідчить виключно про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 були способом шахрайства (вигаданою інформацією), спрямованої виключно на заволодіння грошових коштів потерпілого шляхом обману, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України, але аж ніяк не на підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища,за що передбачена відповідальність ч.4 ст.27, ч.2 ст.15 ч.1 ст.369 КК України.
		Таким чином, вказана обставина виключає відповідальність за ч.4 ст.27, ч.2 ст.15 ч.1 ст.369 КК України, так як ці статті є взаємовиключними, а підбурювання може ґрунтуватися лише на правдивій інформації. 
		Зазначене стосується і обвинувачення за ст.15 ч.2, ч.1 ст.332 КК України, оскільки такий злочин вчиняється виключно з прямим умислом. Оскільки в ході судового розгляду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 не мав реального наміру сприяти у наданні ОСОБА_7 відповідного документу, який би усував законні перешкоди для виїзду за кордон; він не міг самостійно поставити такий діагноз та видати відповідний документ; він ні з ким, хто був уповноважений на прийняття такого рішення, про це не домовлявся, тому кваліфікація його дій за вказаною статтею також виключається. 
		У відповідності до роз`яснень, що містяться в ч.2 п.19 Постанови Пленуму Верховного суду від 01.11.1996 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.
		Наявність обгрунтованих сумнівів, встановлених судом, не узгоджується із принципом доказування поза розумним сумнівом. При цьому суд враховує правову позицію щодо визнання винності особи "поза розумним сумнівом" та визначення "стандартів доказування", висловлену Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 по справі № 688/788/15-к, в якій зазначається, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК України, згідно яких - ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
		Такий обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, поєднуються з положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
		Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши безпосередньо наведені вище докази сторони обвинувачення та сторони захисту у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, дійшов висновку, що стороною обвинувачення не було надано достатніх належних та допустимих доказів, кожен з яких окремо та разом у їх сукупності, свідчили б про вчинення  ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.1 ст.369, ч.2 ст.15 ч.1 ст.332 КК України, що вказує на відсутність самої події злочину, а тому приймає рішення про його виправдування за ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.1 ст.369, ч.2 ст.15 ч.1 ст.332 КК України, на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК України, оскільки не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа (відсутність події злочину). 
		При обранні покарання за ч.2 ст.15 ч.1 ст.190 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винного.
		До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, суд, за наслідками судового розгляду, відносить щире каяття (оскільки в судовому засіданні він розкаявся та висловив жаль з приводу фактично вчинених ним дій) та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.
		Обвинувачений ОСОБА_5  не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце реєстрації та проживання, де скарг на його поведінку не надходило, одружений, на його утриманні та вихованні перебуває двоє малолітніх дітей - ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та батьки пенсійного віку, вину у вчиненні кримінального правопорушення, визнаного судом доведеним, визнав та щиро розкаявся (хоча і зазначав, що вчинив його внаслідок провокації), фактично вчинене ним кримінальне правопорушення, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінального проступку, при цьому, матеріальних збитків потерпілому не завдано, будь-яких претензій до обвинуваченого він не має та щодо його покарання - покладається на розсуд суду, він працевлаштований та має стабільний заробіток, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання за ч.2 ст.15 ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу. 
		На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Речові докази, згідно ст.100 КПК України, відповідно, знищити, залишити у матеріалах провадження та повернути за належністю законним володільцям.
		Приймаючи рішення про повернення грошових коштів потерпілому ОСОБА_7 суд виходив із змісту заяви від 03.08.2022 про залучення до провадження як потерпілого, згідно якої грошові кошти в сумі 1800 доларів США належали йому.
		Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 .
		Арешт, накладений на майно (ухвали слідчого судді від 28.06.2022, 29.06.2022), відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, - скасувати. 
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_5 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.1 ст.369, за ч.2 ст.15 ч.1 ст.332 КК України та виправдати на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК України.
		ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.15 ч.1 ст.190 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень. 
		Речові докази:
		-грошові кошти в сумі 500 доларів США: 5 купюр номіналом по 100 (сто) доларів США: HF 90564812C, HF 98570401D, HB 88457779H, HL21842891E, HL59664849D; грошові кошти в сумі 1200 доларів США: 12 купюр номіналом по 100 доларів США з наступними серійними номерами: КВ36935897Q; KE67773863A; HB98527489Q; HB37287665B; KJ07520722A; HB00501068B; AB86997360B; KB64546856K; HA03807539A; KB05184603N; KB23685627N; HE40654468D, що передані на зберігання до ПАТ КБ «ПриватБанк» - повернути законному володільцеві - ОСОБА_7 ;
		-паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий на ім?я ОСОБА_5 , мобільний телефон марки «Samsung Galaxy», що передані на зберігання в спеціально обладнане приміщення для зберігання речових доказів СУ ГУНП у Волинській області - повернути законному володільцеві - ОСОБА_5 ;
		-аркуш паперу (спецпакет №2750434), що переданий на зберігання в спеціально обладнане приміщення для зберігання речових доказів СУ ГУНП у Волинській області - знищити;
		-картку обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного на прізвище ОСОБА_7 , довідку військо-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 на прізвище ОСОБА_7 , направлення ІНФОРМАЦІЯ_4 на обстеження у КП «ВОПЛ м.Луцьк» до психіатра ОСОБА_7 - залишити у матеріалах кримінального провадження.
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в доход держави 7 550 (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн. 80 (вісімдесят) коп. судових витрат у справі за проведення експертиз.
		Арешт, накладений на майно, згідно ухвал слідчого судді від 28.06.2022, 29.06.2022 - скасувати. 
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.       
		 
		 
		 
		Суддя Луцького міськрайонного суду                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...