Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 352/858/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 05.06.2023. Зареєстровано: 05.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2023.
Дата набрання законної сили: 29.08.2023
Результат оскарження 29.08.2023 Івано-Франківський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/352/410/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 352/858/23
		Провадження № 2/352/410/23
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		02 червня 2023 року                                         м. Івано-Франківськ
		 
		Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі: 
		головуючого судді                        Олійника М. Ю.
		за участю:
		секретаря судового засідання                Кукули О. С.
		позивача                                         ОСОБА_1 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про стягнення збитків, відшкодування моральної шкоди та встановлення фактів, що має юридичне значення,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		25 квітня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з АТ "Укрпошта" збитки в розмірі 1000 грн. за пошкодження поштового відправлення №761907853615. В обґрунтування позову вказав, що 22 березня 2023 року у відділенні поштового зв`язку 76019 м. Івано-Франківськ ним було подане до пересилання поштове відправлення № 7601907853615 з повідомленням про вручення, з описом вкладення, з оголошеною цінністю 1000 гривень та з послугою кур`єрська доставка на адресу МОМ В УКРАЇНІ (вул. Михайлівська, 8, м. Київ, 01001, тел. 0445685017). За пересилання поштового відправлення ним здійснено оплату послуг АТ "Укрпошта" у сумі 98,80 грн. Вказане поштове відправлення не було доставлено адресату, повернуто до поштового відділення в пошкодженому стані, про що було складено акт № 68 від 05 квітня 2023 року. Того ж дня, 05 квітня 2023 року ним була надіслана вимога АТ «Укрпошта» про компенсацію збитків в сумі 1000 грн. за пошкодження поштового відправлення, але відповіді на свою заяву він не отримав.
		Ухвалою суду від 26 квітня 2023 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.
		Від відповідача АТ «Укрпошта»15 травня 2023 року до суду надійшов відзив, в якому представник відповідача просив суд відмовити у позові у повному обсязі, оскільки викладені у ньому аргументи не доводять факту порушення відповідачем його прав та вимог чинного законодавства. За результатами перевірки було встановлено, що поштове відправлення № 7601907853615 було прийняте з оголошеною цінністю 1000 грн., з описом вкладення. Дане відправлення було направлено згідно адреси отримувача та повернулося через відсутність адресати з а вказаною адресою. Як вбачається із пояснення заступника начальника ВПЗ 19 ОСОБА_3, позивач ОСОБА_2  05 квітня 2023 року прийшов на ВПЗ 19 для отримання повернутого поштового відправлення. Однак, він від отримання поштового відправлення відмовився, оскільки звернув увагу працівникам ВПЗ 76019 на пошкоджену оболонку поштового відправлення та наполягав на складенні акту. Також клієнту було запропоновано оглянути поштове відправлення, звірити вміст вкладення з описом та перевірити масу поштового відправлення, але клієнт відмовився. Так, долучений позивачем до позовної заяви Акт № 68 від 05.04.2023 ф. 51 складений всупереч п. 108 Правил, на домислах, який не підтверджує факт нестачі, пошкодження, зіпсуття чи заміни вкладення поштового відправлення. Таким чином, відповідач вважає Акт № 68 від 05.04.2023 ф. 51 неналежним та недопустимим доказом. Зважаючи на вищенаведене, поштове відправлення знаходиться у камері схову (архіві) відповідача в задовільному стані без доступу до вкладення поштового відправлення, маса якого відповідає масі, визначеній під час його приймання до пересилання. У відповідності до абз. 6 ч. 6 ст. 18 Закону України «Про поштовий зв`язок» від 04.10.2001 № 2759-ІІІ оператор поштового зв`язку не несе матеріальної відповідальності за поштові відправлення, якщо: поштове відправлення з оголошеною цінністю, прямий контейнер були прийняті від відправника закритими, оболонка поштового відправлення або сам контейнер, печатка чи пломба відправника не пошкоджені, а маса поштового відправлення або прямого контейнера відповідає масі, визначеній під час його приймання до пересилання. З огляду на вищенаведене, дані факти підтверджують відсутність завданих збитків позивачу зазначених у позовній заяві та безпідставність позовних вимог.
		19 травня 2023 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява в якій він просив додатково стягнути з відповідача компенсацію моральної шкоди в сумі 2000 грн., а також заявив вимогу в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, про правосуб`єктність та цивільну правоздатність Івано-Франківської дирекції АТ «Укрпошта».
		Ухвалою суду від 24 травня 2023 року були прийняті до розгляду додаткові позові вимоги про стягнення моральної шкоди та встановлення факту, що має юридичного значення; надано час відповідачу на подачу відзиву; розгляд справи відкладено на 02 червня 2023 року.
		02 червня 2023 року від відповідача надійшов відзив на уточнений позов, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вказав, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди жодним чином не обґрунтовані, тому задоволенню не підлягають. Стосовно вимоги про встановлення юридичного факту, звернув увагу суду, що відзив від 10 травня 2023 року підписаний директором філії Івано-Франківська дирекція АТ «Укрпошта» Рудим М.М., який діяв на підставі довіреності виданого генеральним директором АТ «Укрпошта» Смілянським І.Ю.
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 просив задовольнити позовні вимоги на підставах, викладених у позові.
		Представник відповідача АТ «Укрпошта» Пинчук Н.В. у судове засідання не з`явилася, але надала заяву про розгляд справи без її участі, просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
		Заслухавши пояснення позивача, дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, з таких підстав.
		Судом встановлено, що 22 березня 2023 року ОСОБА_2 відправляв конверт, з описом вкладення №761907853615, з оголошеною цінністю 1000 грн. на адресу МОМ В УКРАЇНІ (вул. Михайлівська, 8, м. Київ, 01001, тел. 0445685017) (а.с. 5). 
		За пересилання поштового відправлення ОСОБА_1 здійснено оплату послуг АТ "Укрпошта" у сумі 98,80 грн. (а.с. 4).
		03 квітня 2023 року        поштове відправлення надійшло до ВПЗ 76019 і в цей же день направлено автоматично CMC повідомлення на номер телефону відправника (а.с. 37).
		Позивач ОСОБА_2 прибув у відділення поштового зв`язку, де ним були виявлені пошкодження конверту, про що заступником начальника поштового відділення ОСОБА_3 , і операторами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було складено акт № 68 від 05 квітня 2023 року. В даному акті зазначено, що «наявний доступ до вкладення відправлення - щілини, розриви, наскрізні порізи упакування, що дозволяє ідентифікувати вкладення без невідповідності маси/розміру максимальної сторони зазначеним у супровідних документах» (а.с. 11). 
		З долучених до позову позивачем фотознімків, вбачається, що конверт дійсно має пошкодження у виді розриву його нижньої частини (а.с. 9,10). 
		05 квітня 2023 року ОСОБА_2 надіслав вимогу АТ «Укрпошта» про компенсацію збитків в сумі 1000 грн. за пошкодження поштового відправлення (а.с. 14-17).
		Як вбачається із письмових пояснень заступника начальника ВПЗ 19 ОСОБА_3 , ОСОБА_2 05.04.2023 прийшов на ВПЗ 19 для отримання повернутого поштового відправлення. Однак, він від отримання поштового відправлення відмовився, оскільки звернув увагу працівникам ВПЗ 76019 на пошкоджену оболонку поштового відправлення та наполягав на складенні акту. Також клієнту було запропоновано оглянути поштове відправлення, звірити вміст вкладення з описом та перевірити масу поштового відправлення, але клієнт відмовився (а.с. 35).
		Згідно з письмовими поясненнями начальника ВПЗ 76019 ОСОБА_6 поштове відправлення передано в комору зберігання у страховому мішку № 7601907882844, що підтверджується накладною № 76019.1И. БЯ на відправлену пошту від 18.04.2023 (а.с. 36).
		Згідно з письмовими поясненнями оператора першого класу групи оброблення дефектної пошти ОСОБА_7 : «Поштове відправлення № 7601907853615 отримано в архів 18.04.2023 р. по накладній 7601907882844 з ф. 20 76019 від 17.04.23 р. із ВПЗ 76019. Дане поштове відправлення в задовільному стані із незначним пошкодженням зовнішньої оболонки конверта без доступу до вкладення поштового відправлення, що унеможливлює його зіпсуття, заміну чи втрату. Поштове відправлення № 7601907853615 по сьогоднішній день знаходиться в коморі зберігання» (а.с. 38-39).
		Пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування. Пунктом 6 частини 1 статті 4 цього Закону передбачено право споживачів на звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.
		Основними засадами діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку на підставі статті З Закону України "Про поштовий зв`язок" є, зокрема, захист інтересів користувачів, забезпечення надання послуг поштового зв`язку встановленого рівня якості, доступність до ринку послуг поштового зв`язку.
		Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (постанова КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 - далі Правила) та повинні відповідати встановленим нормам якості.
		Відповідно до п.8 згаданих Правил, оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів.
		Пунктом 127, вказаних Правил, визначено право користувача звернутися для захисту своїх прав як споживача до територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, а також до суду.
		У договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. Договір про надання послуги поштового зв`язку вважається укладеним після оплати користувачем вартості цієї послуги, якщо інше не передбачене відповідними договорами.
		Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
		Вказане свідчить про те, що у даному випадку між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ «Укрпошта» в особі відділення поштового зв`язку 76019 м. Івано-Франківськ ПАТ «Укрпошта», виникли відносини за усним договором про надання послуг поштового зв`язку, за яким відповідач в особі своєї філії, зобов`язувався здійснити пересилання поштового відправлення (конверту) до місця призначення, адресата якого вказував ОСОБА_2 .
		Свої зобов`язання по вказаному договору позивач виконав, що підтверджується копією чеку (а.с.4).
		Права та обов`язки операторів поштового зв`язку передбачені в ст. 17 Закону України «Про поштовий зв`язок», за якою всі оператори незалежно від їх організаційно-правової форми користуються рівними правами і виконують однакові обов`язки відповідно до законодавства України.
		Пунктом 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила), встановлено, що поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку.
		У п.10 Правил передбачено, що оператори поштового зв`язку зобов`язані забезпечувати, зокрема: надання послуг поштового зв`язку встановленого рівня якості відповідно до нормативно - правових актів, що регламентують діяльність операторів поштового зв`язку, умов договору; пересилання поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв`язку, у нормативні строки, встановлені Мінінфраструктури; пересилання поштових відправлень, що не належать до універсальних послуг поштового зв`язку, поштових переказів у нормативні строки, встановлені ними самостійно згідно із законодавством; схоронність поштових відправлень та коштів; таємницю інформації у сфері надання послуг поштового зв`язку; доступ користувачів до інформації, передбаченої Законом України "Про поштовий зв`язок".
		Пункт 129 Правил передбачає, що оператор поштового зв`язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв`язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв`язку згідно із законом.
		Стаття 18 Закону України «Про поштовий зв`язок» визначає відповідальність оператора поштового зв`язку за порушення законодавства у сфері надання послуг поштового зв`язку. 
		Так, за невиконання чи неналежне виконання послуг з пересилання внутрішніх поштових відправлень, доручень користувачів щодо поштових переказів оператори несуть таку матеріальну відповідальність перед користувачами, а саме: за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю з описом вкладення - повернення (відшкодування) вартості вкладення або його пошкодженої частини згідно з описом, вартості послуг поштового зв`язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг. Якщо пошкоджене вкладення може бути використане, сума відшкодування зменшується за домовленістю з відправником або адресатом. У разі відмови відправника або адресата від одержання частково пошкодженого вкладення воно реалізується оператором. У разі не зазначення в описі вартості вкладених предметів або пересилання без опису розмір відшкодування визначається пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення незалежно від її фактичної вартості, але не більше оголошеної цінності посилки, листа або бандеролі. В цьому випадку вартість одиниці маси визначається шляхом ділення суми оголошеної цінності на чисту масу вкладення.
		Вміст відповідного поштового відправлення не пошкоджений і воно не втрачене, тому позивачем може бити отримане в будь-яких час, протягом 6 місячного строку його зберігання, відповідно у позивача відсутнє право на відшкодування в розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення.
		Натомість, в даному випадку, ідеться про часткове пошкодження листа з оголошеною цінністю (конверта), але викладення залишилося непошкодженим, що підтверджується відповідним актом №68 від 05.04.2023, фотознімками та поясненнями працівників пошти, відповідно, на думку суду, позивач має право на стягнення вартості послуг поштового зв`язку та штрафу в розмірі 25 відсотків вартості цих послуг.
		Судом не приймається твердження відповідача про визнання акту №68 від 05.04.2023 неналежним і недопустимим доказом, через порушення п. 108 Правил надання послуг поштового зв`язку, з таких підстав.
		Так, у відповідності до п. 108 Правил, поштові відправлення з позначкою "З описом" та поштові відправлення, щодо яких складено відповідний акт, розкриваються працівником поштового зв`язку у присутності одержувача на його вимогу. У разі коли під час розкриття таких поштових відправлень нестачу, пошкодження, зіпсуття чи заміну вкладення не буде виявлено, видача їх проводиться в установленому порядку. У разі виявлення нестачі, заміни, повного або часткового пошкодження чи зіпсуття вкладення працівник поштового зв`язку складає акт у трьох примірниках, який підписується ним, керівником об`єкта поштового зв`язку і одержувачем. Один примірник акта видається одержувачу. У разі коли одержувач не вимагає розкриття поштового відправлення, що надійшло з позначкою "З описом", перевірці підлягає лише його маса, про що працівник поштового зв`язку робить позначку на зворотному боці повідомлення про надходження, яка засвідчується підписом одержувача.
		Акт №68 від 05.04.2023 був складений і підписаний заступником начальника поштового відділення ОСОБА_3 , і операторами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , має заповнені всі обов`язкові реквізити і печатку відповідного поштового відділення. Отже, є належним і допустимим доказом в даній справі. На думку суду, відповідач не може обґрунтовувати свої заперечення наявними, на його думку, недоліками акту, допущеними його ж працівниками.
		Окрім того, викладені позивачем ОСОБА_1 в позові обставини щодо наявності пошкодження конверту, окрім іншого, підтверджуються наданими відповідачем письмовими пояснення працівників відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
		За правилами ч.1 ст.906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ч.3,6 ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору. Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором. Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов`язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.
		Згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
		Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника.
		Як правило, особа, чиї права порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
		При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
		У п.49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018року в справі № 905/2260/17 зазначено, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
		Згідно зі ст.16 ЦК України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусового виконання обов`язку в натурі; зміни правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та іншими способами відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз.12 ч.2 ст.16 ЦК України).
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права таінтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. 
		Таким чином, як встановлено судом, поштове відправлення №761907853615 має часткове пошкодження конверту, тобто наявне неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків щодо пересилання поштового відправлення, тому належним способом захисту порушених прав позивача буде стягнення з відповідача на користь позивача вартості послуг поштового зв`язку в розмірі 98,80 грн. та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг - 24,70 грн., а відтак позов в цій частині підлягає частковому задоволенню. 
		 
		Щодо позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд звертає увагу, що позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь компенсацію моральної шкоди в сумі 2000 грн.
		Відповідно до ст. 22 «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, при настанні інших негативних наслідків.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Відповідно до роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, розмір моральних страждань визначається з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача чи інших обставин.
		З вищенаведеного слідує, що для відшкодування моральної шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 січня 2018 року в справі № 804/2252/14.
		Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, при цьому, в силу вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, вона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
		Позивачем не надано належних доказів в обґрунтування моральної шкоди та розміру компенсації.
		Суд вважає, що достатньою сатисфакцією для позивача, зважаючи на характер правовідносин, що виникли між сторонами, буде стягнення вартості поштових послуг, а також штрафу у розмірі 25% такої вартості, як передбачено вимогами ст. 18 Закону України «Про поштовий зв`язок».
		З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з АТ «Укрпошта» моральної шкоди, задоволенню не підлягають.
		 
		Стосовно вимог про встановлення фактів, що має юридичне значення, суд звертає увагу, що звертаючись до суду із даною заявою, ОСОБА_2 просив суд в порядку окремого провадження встановити факт, що має юридичне значення «про правосуб`єктність та цивільну правоздатність «Івано-Франківська дирекція АТ «Укрпошта». Вказану вимогу позивач обґрунтував тим, що на його думку «Івано-Франківська дирекція АТ «Укрпошта» є філією АТ «Укрпошта», не має статусу юридичної особи і відповідно не може бути стороною по справі. Просив суд не приймати до уваги відзив на позов, підписаний директором Івано-Франківської дирекції АТ «Укрпошта» Рудим М.М. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав на підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Пунктом 5 ч. 2 статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		Згідно статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
		Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
		Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
		Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі суд зобов`язаний з`ясувати, які фізичні особи та організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
		Заінтересовані особи визначаються у справі залежно від мети встановлення юридичних фактів.
		Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		З пунктів 1, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (зі змінами) убачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
		Статтею 318 ЦПК України встановлені вимоги до змісту заяви, у заяві повинно бути зазначено:
		1) який факт заявник просить встановити;
		2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
		3) докази, що підтверджують факт.
		До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
		У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт (ч. 1 ст. 319 ЦПК України).
		Таким чином, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету його встановлення.
		Як вбачається із заяви ОСОБА_1 останній не зазначає, які юридичні наслідки безпосередньо породжує розгляд даної справи та встановлення вказаного ним факту, «про правосуб`єктність та цивільну правоздатність «Івано-Франківська дирекція АТ «Укрпошта».
		Суд звертає увагу, що Івано-Франківська дирекція АТ «Укрпошта» дійсно не є стороною по справі, а відзив підписаний Рудим М.М. , який діє за довіреністю, виданою йому генеральним директором АТ «Укрпошта» 
		При цьому метою заявленої ОСОБА_1 вимоги про встановлення факту, є фактичне його заперечення про відзиву на позов відповідача.
		Однак, законодавством не передбачено встановлення юридичного факту з метою обґрунтувань своїх позовних вимог чи заперечень.
		Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що обраний заявником спосіб встановлення відповідних фактів не відповідає критеріям віднесення справи до окремого провадження, суперечить вимогам ст. 315 ЦПК України, тому в задоволенні вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, слід відмовити у зв`язку з її необґрунтованістю.
		 
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що позивач на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» був звільнений від сплати судового збору за подачу позовної заяви, а відтак, зважаючи на часткове задоволення позову (12,35%), у відповідності до п. 3 ч. 1, ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у сумі 132,59 грн.
		Керуючись ст.ст.12,13,81,141,247,258-259,263-265 ЦПК України, 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про стягнення збитків, відшкодування моральної шкоди та встановлення фактів, що має юридичне значення - задовольнити частково.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 збитки в розмірі вартості послуг поштового зв`язку в сумі 98 (дев`яносто вісім) 80 коп., штраф у розмірі 24 (двадцять чотири) грн. 70 коп.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Укрпошта» на користь держави судовий збір в сумі 132 (сто тридцять дві) грн. 59 коп.
		В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
		 
		Позивач: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
		Відповідач:        Акціонерне товариство «Укрпошта», код 21560045, адреса: м. Київ, вул. Хрещатик, 22, 01001.
		 
		Дата складення повного судового рішення - 05 червня 2023 року.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                Максим ОЛІЙНИК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...