Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/11826/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях; інші.
Надіслано для оприлюднення: 08.08.2023. Зареєстровано: 09.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.08.2023.
Дата набрання законної сили: 27.11.2023
Результат оскарження 27.11.2023 Івано-Франківський апеляційний суд: залишено без змін ухвалу суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-в/344/188/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                  Справа № 344/11826/23 
		Провадження № 1-в/344/188/23
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 серпня 2023 року                                                                        м. Івано-Франківськ
		 
		Івано-Франківський міський суд  Івано-Франківської області в складі:
		 
		головуючого судді                           ОСОБА_1 
		з участю секретаря                           ОСОБА_2 ,  
		прокурора                                         ОСОБА_3 ,     
		захисника                                          ОСОБА_4 ,
		засудженого                                      ОСОБА_5 ,
		представника УВП №12                  ОСОБА_6 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду клопотання засудженого ОСОБА_5 про звільнення від відбування покарання у виді довічного позбавлення волі, -
		   
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Засуджений ОСОБА_5 звернувся в суд із клопотанням про звільнення від відбування покарання у виді довічного позбавлення волі, якого згідно вироку Івано-Франківського обласного суду від 12.12.1995 року засуджено за ст.ст.93 пп. а), г), е), 142 ч.3, 17, 81 ч.3, 206 ч.2, 42 КК України до виняткової міри покарання - смертної кари з конфіскацією всього майна та відповідно до постанови Івано-Франківського обласного суду від 02.06.2000 року виняткову міру покарання смертну кару замінено на довічне позбавлення волі. Клопотання мотивовано тим, що КК 2001 року встановив інститут невизначених вироків та позбавлення волі. Вид покарання - довічне позбавлення волі, який діє з 01.09.2001 року і застосовується до ст.115 КК України 2001 року та відноситься до загальної (звичайної) системи покарання, є безстроковим видом покарання, який встановлюється правовим положенням ч.2 ст.87 КК України 2001 року (за яким можлива заміна в порядку помилування довічного позбавлення волі на позбавлення волі строком від 25 років і більше, де верхня межа не обмежена, що встановлює безстроковість виду покарання). Верхня межа загальної системи покарання згідно ч.1 ст.25 КК України 1960 року в редакції до 29.03.2000 року за ст.93 КК України 1960 року становила 20 років. Тобто не існувало інституту невизначених вироків до позбавлення волі. Всі покарання завжди мали певний строк. Максимальна верхня межа позбавлення волі встановлена положеннями ч.1 ст.25 КК України 1960 року в редакції від 29.03.2000 року становила 25 років. Тобто особа, яка відбула строк 25 років позбавлення волі звільняється з установи виконання покарань де діяла примусова ізоляція засудженого, через  те, що в органів державної влади не має більше правових підстав позбавляти волі дану особу за вироком суду.  
		В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 своє клопотання підтримав, з підстав наведених в ньому, просив його задовольнити. Зокрема, засуджений просив звільнити його від подальшого відбування покарання у зв`язку з тим, що він відбув більше 25 років позбавлення волі.
		Захисник ОСОБА_4 підтримав клопотання засудженого. 
		Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо задоволення вказаного клопотання, оскільки вважає його безпідставним та необґрунтованим. 
		Представник Івано-Франківської установи виконання покарань №12 на вимогу суду надала довідку про строк відбування покарання, довідку про заохочення та стягнення та характеристику на засудженого, а також надала для дослідження у судовому засіданні особову справу засудженого ОСОБА_5 №471-К-95 Щодо заявленого засудженим клопотання покладається на розгляд суду.  
		Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та матеріали особової справи №471-К-95 відносно засудженого ОСОБА_5 , суд вважає, що в задоволенні клопотання засудженого слід відмовити, виходячи з наступного.
		Так, згідно вироку Івано-Франківського обласного суду від 12.12.1995 року ОСОБА_5 було засуджено за ст.ст.93 пп. а), г), е), 142 ч.3, 17, 81 ч.3, 206 ч.2, 42 КК України до виняткової міри покарання - смертної кари (розстрілу) з конфіскацією всього майна. Відповідно до ухвали колегії суддів в кримінальних справах Верховного Суду України від 22.02.1996 року вказаний вирок відносно засудженого ОСОБА_5 залишено без змін. 
		Постановою Івано-Франківського обласного суду від 02.06.2000 року виняткову міру покарання смертну кару засудженому замінено на довічне позбавлення волі. Таке рішення було прийнято судом відповідно до Закону України від 22.02.2000 року, відповідно до якого були внесені зміни до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України та скасовано ст.24 КК України, якою передбачалось призначення виняткової міри покарання у виді смертної кари та доповнено КК України ст.25-2 КК України, щодо призначення покарання у виді довічного позбавлення волі.
		Відповідно до пояснень засудженого ОСОБА_5 , останній зазначає, що він незаконно відбуває призначене йому покарання у виді довічного позбавлення волі оскільки відбув вже більше 25 років позбавлення волі, у зв`язку з чим просить звільнити його від подальшого відбування призначеного судом покарання. 
		Проте, з врахуванням згаданих вище обставин, наведені доводи засудженого є безпідставними. Так, в матеріалах особової справи №471-К-95 відносно ОСОБА_5 міститься відповідна копія постанови Івано-Франківського обласного суду від 06.02.2000 року, згідно якої виняткову міру покарання смертну кару засудженому ОСОБА_5 замінено на довічне позбавлення волі. 
		Відповідно до змісту вимог ст.64 КК України, довічне позбавлення волі є найбільш суворим основним та безстроковим покаранням, відповідно до якого засуджений за вироком суду ізолюється від суспільства і примусово поміщується до спеціальної кримінально-виконавчої установи без зазначення у вироку строку його тримання в ній. 
		Як було встановлено судом ОСОБА_5 вироком колегії суддів Івано-Франківського обласного суду від 12.12.1995 року було засуджено за КК 1960 року до найвищої міри покарання - розстрілу, з конфіскацією всього належного йому майна. У зв`язку внесеними змінами від 22.02.2000 року до КК України 1960 року, виходячи з принципу гуманізму, було внесено зміни, якими виняткова міра покарання - смертна кара була скасована. Одночасно КК 1960 року було доповнено ст.25-2, яка передбачала таке покарання, як довічне позбавлення волі. 
		Саме виходячи з наведеного постановою Івано-Франківського обласного суду від 02.06.2000 року виняткову міру покарання смертну кару засудженому ОСОБА_5 замінено на довічне позбавлення волі. 
		Суд звертає увагу, що як КК 1960 року так і КК 2001 року передбачають покарання у виді довічного позбавлення волі. Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком правомірно відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі за вироком суду, який набрав законної сили і установа виконання покарання (Івано-Франківська УВП №12) цілком законно утримує обвинуваченого під вартою. Інтерпритація засудженим норм КК України з метою уникнення призначеного судом покарання є безпідстановною, яка не може бути взята судом до уваги. 
		Звільнення  засудженого від покарання без жодних на те правових підстав знівелює завдання кримінального судочинства, зокрема щодо забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням, та буде прямим порушенням Конституції України. 
		В Україні виключно кримінальний закон визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.  
		Суд ще раз вважає за необхідне звернути увагу на те, що суд першої інстанції не наділений процесуальними правами переглядати рішення суду апеляційної інстанції, яке набуло законної сили та виконується протягом тривалого часу. 
		В той же час, відповідно до вимог ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішення суду.
		Згідно ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»,  судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. 
		Суд звертає увагу, що відповідно до вимог КПК України, особа, яка не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вправі використати процедуру апеляційного та касаційного оскарження рішення суду. 
		Виходячи з того, що вирок  щодо обвинуваченого ОСОБА_5 набрав законної сили то він підлягає до виконання і не може бути зміненим не інакше, як у випадках, що передбачені вимогами КПК України. Незгода учасників процесу з прийнятим судовим рішенням за жодних обставин не може бути підставою для звільнення засудженого від призначеного судом покарання. 
		Також суд звертає увагу, що законодавство України про кримінальну відповідальність передбачає механізм захисту прав осіб, які засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, шляхом помилування, а також шляхом заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі строком від п`ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п`ятнадцяти років призначеного судом покарання.
		Положенням ч.1 ст.87 КК України передбачено можливість здійснення Президентом України помилування стосовно індивідуально визначеної особи. Згідно ч.2 ст.87 КК України актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п`яти років.
		Детальний механізм помилування визначений Положенням «Про порядок здійснення помилування», затвердженим Указом Президента України від 21 квітня 2015 року № 223/2015.
		Відповідно до ч.5 ст.82 КК України, покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п`ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п`ятнадцяти років призначеного судом покарання .
		За таких обставин суд вважає, що клопотання засудженого про звільнення від відбування покарання у виді довічного позбавлення волі є безпідставним, яке не ґрунтується на відповідних нормах КК України та КПК України, а тому в його задоволенні слід відмовити.
		 
		На підставі  викладеного, керуючись ст.ст.370, 372, 537, 539 КПК України, суд,-   
		 
		 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про звільнення від відбування покарання у виді довічного позбавлення волі -  відмовити.  
		Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарання №12.
		Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського  апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.
		 
		 
		Суддя                                                                                               ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...