Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5/234б : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство.
Надіслано для оприлюднення: 14.08.2023. Зареєстровано: 14.08.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.08.2023.

Результат оскарження 10.10.2023 Східний апеляційний господарський суд: скасовано ухвалу суду першої інстанції у справі про банкрутство і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
		___________________________________________________________________________
		У Х В А Л А 
		 
		07.08.2023р. Справа № 5/234б 
		Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Кухтик С.Ю., розглянувши у судовому засіданні справу 
		за заявою кредитора (заявника) ОСОБА_1 , м.Бахмут (Артемівськ).
		до боржника Малого державного підприємства «Моноліт» м.Бахмут (м.Артемівськ)
		про банкрутство
		 
		Представники сторін у судовому засіданні участь не приймали
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Провадження у справі про банкрутство Малого державного підприємства «Моноліт» (Код ЄДРПОУ юридичної особи: 19386516, Місцезнаходження юридичної особи:Україна, 84500, Донецька обл., місто Бахмут (Артемівськ), вул Трудова, будинок 2) було відкрито ухвалою Арбітражного суду Донецької області від 16.07.1999. 
		Постановою Господарського суду Донецької області від 04.07.2001 боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, призначений ліквідатор арбітражний керуючий Шкода А.С.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.09.2002 провадження по справі №5/234б про банкрутство МДП «Моноліт» м. Артемівськ зупинене до закінчення дії мораторію на примусову реалізацію майна.
		Ухвалою від 30.01.2013 поновлено провадження у справі 5/234б про банкрутство Малого державного підприємства «Моноліт» м. Артемівськ.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.01.2013 провадження у справі поновлено.
		Ухвалою від 18.03.2013 замінено кредитора - Артемівське міське управління Пенсійного фонду України на його правонаступника - Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі.
		Ухвалою від 19.03.2013 замінено кредитора -Артемівську об`єднану державну податкову інспекцію на її правонаступника - Артемівську об`єднану державну податкову інспекцією Донецької області Державної податкової служби.
		Зі змісти ухвали суду від 02.012.2014 вбачається, що кредиторами у справі № 5/234б про банкрутство Малого державного підприємства «Моноліт» визнані: 
		1) Управління ПФУ в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області; 
		2) Артемівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області; 
		3Виконком Артемівської міськради; 
		4) Міністерство аграрної політики України.
		Положеннями абзац другий пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2019 року № 829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади», було передбачено, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства є правонаступником майна, прав і обов`язків Міністерства аграрної політики та продовольства.
		Проте, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2020 № 1344 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» відмінено рішення про реорганізацію Міністерства аграрної політики та продовольства шляхом приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, а також визнано таким, що втратив чинність, абзац другий пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2019 року № 829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади», яким, власне, і було передбачено, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства є правонаступником майна, прав і обов`язків Міністерства аграрної політики та продовольства.
		Ухвалою Господарський суд Донецької області від 08.09.2015 відновлено втрачену справу №5/234б про банкрутство МДП «Моноліт» на стадії ліквідаційної процедури.
		Ухвалою 29.02.2016 здійснено заміну кредитора по справі №5/234б про банкрутство МДП «Моноліт», а саме: замінено Управління Пенсійного фонду України в м.Артемівську та Артемівському районі Донецької області на Артемівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області.
		Ухвалою від 07.11.2016 замінено кредитора Артемівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області на правонаступника - Бахмутське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області.
		Ухвалою від 11.03.2019 замінено кредитора Бахмутське об`єднане управління Пенсійного фонду України (код ЄДРПОУ 37868797) на його правонаступника - Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734).
		Ухвалою від 12.03.2019 замінено кредитора у справі №5/234б - Артемівську об`єднану державну податкову інспекцією Донецької області Державної податкової служби на його правонаступника - Головне управління ДФС у Донецькій області.
		 
		Розпорядженням Господарського суду Донецької області 28.10.2020 у зв`язку з відрахуванням судді Тарапати С.С. зі штату суддів Господарського суду Донецької області справа №5/234б передана на повторний автоматичний розподіл справ.
		Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2020 справу №5/234б про банкрутство Малого державного підприємства Моноліт передано на розгляд судді Зекунова Е.В.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.11.2020 прийнято до провадження справу №5/324б про банкрутство Малого державного підприємства Моноліт(код ЄДРПОУ 19386516).
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.04.2023 залучено до участі у справі Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43316700, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 28, м.Суми, 40003).
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.07.2023 призначено судове засідання у справі №5/234б про банкрутство МДП «Моноліт» на 07.08.2023 року о 10:30.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.08.2023 відмовлено Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції у задоволенні клопотання про проведення судового засідання 07.08.2023 в режимі відеоконференції. 
		 
		Станом на дату судового засіданні 07.08.2023 до суду надійшли:
		-клопотання Фонду державного майна України від 28.06.2023 №10-52-15950 про залучення Фонду державного майна України до участі у справі №5/234б у якості органу, уповноваженого управляти майном малого державного підприємства «Моноліт» з додатками (вх.№6072/23 від 29.06.2023);
		-клопотання Фонду державного майна України №10-52-17219 від 11.07.2023 про відкликання клопотання від 28.06.2023 № 10-52-15950 у справі № 5/234б. (вх.№6526/23 від 11.07.2023);
		-лист Міністерства юстиції України, щодо статусу свідоцтво № 395 від 06.03.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого Шкоди А.С. (вх.№ 01-35/3451 від 20.07.2023, аналогічний надійшов поштою вх.№1488/23 від 09.08.2023);
		-лист ліквідатора арбітражного керуючого Шкоди А.С. (вх.№01-35/3547 від 25.07.2023); 
		-пояснення Фонду державного майна України відповідно до пункту 3 резолютивної частини ухвали від 12.07.2023 у справі № 5/234б (вх.№01-35/3573 від 26.07.2023)
		-клопотання ГУ ДПС у Донецькій області про продовження контролюючому органу строку для надання пропозицій щодо можливості здійснення подальшої судової процедури ліквідації у справі №5/234б про банкрутство МДП «Моноліт». («Електронний суд» від 26.07.23 №07-10/2941/23).
		Станом на дату судового засіданні 07.08.2023 витребувані від сторін документи суду не надані.
		Представники сторін у судовому засіданні 07.08.2023 участь не приймали, явка представників сторін обов`язковою не визнавалась. 
		Клопотання Фонду державного майна України №10-52-17219 від 11.07.2023 про відкликання раніше поданого клопотання від 28.06.2023 № 10-52-15950 про залучення Фонду державного майна України до участі у справі №5/234б у якості органу, уповноваженого управляти майном малого державного підприємства «Моноліт», підлягає задоволенню враховуючи, що з матеріалів відновленої справи №5/234б вбачається, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.02.2020 вже було залучено Фонд державного майна України до участі у справі № 5/234б про банкрутство Малого державного підприємства «МОНОЛІТ» (код ЄДРПОУ19386516), як орган уповноважений управляти майном боржника, Фонд державного майна України.
		 
		Щодо повідомлення учасників справи про розгляд справи.
		Як вбачається з матеріалів справи, з метою повідомлення про дату та час судового засідання, судом було направлено ухвали на адреси кредиторів, розміщено відповідне оголошення на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України». 
		За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
		Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.
		Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч.7 ст.120 ГПК України).
		Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу.
		Адреси кредиторів встановлені судом на підставі даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		Заяв про зміну місцезнаходження чи місця проживання від кредиторів до суду не надходило.
		Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.
		Також судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
		Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
		Згідно із частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
		Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р., сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
		Також суд зазначає, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
		Враховуючи вищевикладене, судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення сторін у справі №5/234б, а тому виходячи з принципу "презумпції обізнаності", суд приходить до висновку, що кредитори були належним чином повідомлений про розгляд справи.
		Згідно із ст.2 Господарського процесуального кодексу України однією із засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи.
		З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та за наявними в ній матеріалами.
		 
		Мотиви та джерела права, акти їх застосування, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.
		21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). Зазначений Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
		Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
		З урахуванням приписів Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства подальший розгляд справи № 5/234 про банкрутство Малого державного підприємства «МОНОЛІТ» здійснюється судом відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
		 
		Щодо органу уповноваженого управляти майном боржника.
		Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній на дату порушення провадження у справі власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника є учасником провадження у справі про банкрутство.
		В силу ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.
		У разі якщо боржник є державним підприємством або підприємством, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків, господарський суд залучає до участі у справі про банкрутство представників органу, уповноваженого управляти державним майном, з повідомленням про відкриття провадження у справі про банкрутство такого підприємства (ч.7 ст.96 КУзПБ).
		Згідно ст.43 КУзПБ у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.
		За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.02.2020 Мале державне підприємство «МОНОЛІТ» (код ЄДРПОУ 19386516) м.Бахмут (м. Артемівськ) за своєю організаційно-правовою формою є Держаним підприємством.
		Частка державної власності у статутному капіталі МДП «Моноліт» становить 100%.
		Пунктом 10 Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482, право на управління об`єктом передачі виникає з дати підписання акту приймання-передачі.
		Відповідно до акту приймання-передачі від 18.10.2019 цілісний майновий комплекс Мале державне підприємство «МОНОЛІТ» (код ЄДРПОУ 19386516) передано зі сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
		Згідно інформації наданої Фондом державного майна України, 20.12.2019 Мале державне підприємство «МОНОЛІТ» передано до сфери управління Фонду державного майна.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2019 №1101-р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємства, установ та організацій до сфери управління Фонду державного майна» Мале державне підприємство «МОНОЛІТ» передано зі сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства до сфери управління Фонду державного майна.
		Відповідно до акту приймання-передачі від 20.12.2019 цілісний майновий комплекс Мале державне підприємство «МОНОЛІТ» передано зі сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до сфери управління Фонду державного майна України.
		Ухвалою від 25.02.2020 залучено до участі у справі №5/234б про банкрутство МДП «Моноліт» (код ЄДРПОУ 19386516) Фонд державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945) як орган уповноважений управляти майном боржника. 
		Розпорядженням Господарського суду Донецької області 28.10.2020 у зв`язку з відрахуванням судді Тарапати С.С. зі штату суддів Господарського суду Донецької області справа №5/234б передана на повторний автоматичний розподіл справ.
		Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2020 справу №5/234б про банкрутство МДП «Моноліт» передано на розгляд судді Зекунова Е.В.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.11.2020 прийнято до провадження справу №5/324б про банкрутство МДП «Моноліт» (код ЄДРПОУ 19386516).
		21.08.2020 до канцелярії суду надійшло клопотання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства у справі №5/234б про заміну учасника провадження у справі №2431-05/663 від 18.08.2020.
		17.11.2020 до Господарського суду Донецької області від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надійшла заява про залишення без розгляду клопотання №2431-05/663 від 18.08.2020.
		Ухвалою від 23.11.2020 клопотання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №2431-05/663 від 18.08.2020 про заміну учасника провадження у справі №5/234б - залишено без розгляду.
		03.04.2023 через підсистему Електронний суд, від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) надійшло клопотання про заміну учасника справи №5/234б, за змістом якого заявник просить суд замінити Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків) на його правонаступника - Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43316700).
		Ухвалою від 28.04.2023 замінено учасника справи №5/234б Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків) (код ЄДРПОУ 43315445, вул. Ярослава Мудрого, буд.16, м.Харків, 61002) на його правонаступника - Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43316700, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 28, м.Суми, 40003).
		У квітні 2020 року Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції звернулося до Господарського суду Донецької області із заявою №843/07.1-16/20 від 31.03.2020 «про закриття провадження у справі». Управління зазначало, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Мале державне підприємство «МОНОЛІТ» (код ЄДРПОУ 19386516) за своєю організаційно-правовою формою є Держаним підприємством. Частка державної власності у статутному капіталі МДП «Моноліт» становить 100%.
		Посилаючись на пункт 2 Прикінцевих та перехідних положення Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 02.10.2019 №145-IX, яким заборонено застосовувати судову процедура ліквідації у справах про банкрутство державних підприємств, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції просило суд провадження у справі №5/234 б про банкрутство МДП «Моноліт», яке триває з 16.07.1999, закрити на підставі пункту 9 частини 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства.
		Ухвалою суду від 12.07.2023 судове засідання у справі №5/234б призначено на 07.08.2023. Зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ ВП 44070187) як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України та Державну податкову служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, б.8, код ЄДРПОУ 43005393) надати суду до 31.07.2023 свої пропозиції щодо можливості здійснення подальшої судової процедури ліквідації у справі №5/234б про банкрутство МДП «Моноліт».
		Зобов`язано Фонд державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945) надати суду свої пропозиції щодо можливості здійснення подальшої судової процедури ліквідації у справі № 5/234б про банкрутство МДП «Моноліт».
		Зобов`язано ліквідатора у справі №5/234б про банкрутство МДП «Моноліт» арбітражного керуючого Шкода А.С. надати господарському суду наявні документи:
		- відомості щодо юридичних чи фізичних осіб які визнані кредиторами МДП «Моноліт» - їх найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові за його наявності для фізичних осіб), їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб); ідентифікаційні коди суб`єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи-платника податків за його наявності, - якщо відповідні дані відомі; засоби зв`язку осіб, які брали участь у судовому процесі (телефон, факс, засоби електронного зв`язку тощо), - якщо вони відомі;
		- реєстр вимог кредиторів;
		- документи, що направлялися до господарського суду Донецької області, та кредиторам, які свідчать про визнання боржником вимог кредиторів, з моменту порушення справи про банкрутство.
		Зобов`язано ліквідатора у справі №5/234б про банкрутство МДП «Моноліт» арбітражного керуючого Шкода А.С.:
		- повідомити господарський суд про дату, коли комітету кредиторів подавався останній ліквідатора звіт про свою діяльність;
		- подати комітету кредиторів та господарському суду до 31.07.2023 звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно банкрута на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів банкрута, інформацію про отримання оплати послуг арбітражного керуючого за проведення ліквідаційної процедури банкрута, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
		Зобов`язано кредиторів та голову комітету кредиторів надати господарському суду свої пропозиції щодо можливості здійснення подальшої судової процедури ліквідації у справі № 5/234б про банкрутство МДП «Моноліт».
		Зобов`язано кредиторів у справі про банкрутство №5/234б до 31.07.2023 повідомити суд про порядок, спосіб та джерела оплати послуг арбітражного керуючого за виконання послуг ліквідатора МДП «Моноліт».
		Витребувано від Міністерства юстиції України інформацію щодо дії свідоцтва №395 від 06.03.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого Шкода Андрія Сергійовича.
		 
		Щодо замін сторін у справи їх правонаступниками. 
		Згідно приписів ст.52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
		Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.
		Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
		З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 12.03.2019 замінено кредитора у справі №5/234б - Артемівську об`єднану державну податкову інспекцією Донецької області Державної податкової служби на його правонаступника - Головне управління ДФС у Донецькій області.
		У зв`язку з прийняттям «Положення про Державну податкову службу України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019р. №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" була проведена реорганізація органів Державної фіскальної служби України.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» створено Головне управління ДПС у Донецькій області. Згідно з Положенням про ГУ ДПС у Донецькій області. ГУ ДПС є правонаступником усіх прав та обов`язків Головного управління ДФС у Донецькій області.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826).
		За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 43142826) - в стані припинення, 20.10.2020, запис 1002741100011017695, Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.
		Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у Донецькій області.
		За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровано філію (інший відокремлений підрозділ) Державної податкової служби України - Головне управління ДПС у Донецькій області, з ідентифікаційним кодом відокремленого підрозділу 44070187 (дата створення: 30.09.2020; номер запису:1000741030008085321).
		Здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893, розпочато з 01.01.2021 відповідно до наказу Державної податкової служби України №755 від 24.12.2020 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій».
		Відповідно до Положення про Головне управління ДПС у Донецькій області, затвердженого наказом Державної податкової служби України №643 від 12.11.2020, ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Донецької області; є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 43142826); відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, проводить роботу щодо застосування до платників податків (платників єдиного внеску) процедур банкрутства відповідно до законодавства з питань банкрутства; забезпечує самопредставництво ДПС та ГУ ДПС у судах через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС через їхніх заступників, державних службовців підрозділів до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів ГУ ДПС відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та ГУ ДПС в судах без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС. ГУ ДПС утворюється без статусу юридичної особи та є органом державної влади, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України, є розпорядником бюджетних коштів.
		Таким чином у даному випадку відбулось передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого. Функції Головного управління ДПС у Донецькій області, в тому числі щодо адміністрування податків, зборів та платежів, стягнення податкового боргу тощо перейшли до Головного управління ДПС у Донецькій області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
		Статтею 43 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.
		Згідно зі ст.52 Господарського процесуального кодексу України процесуальне правонаступництво відбувається у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір. В такому випадку господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.
		Процесуальне правонаступництво в розумінні ст.52 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу і здійснюється господарським судом шляхом винесення відповідної ухвали.
		Судом встановлено, що у ряді справ про банкрутство, де кредитором виступало Головне управління ДФС у Донецькій області, а згодом Головне управління ДПС у Донецькій області, вказане Управління зверталося до господарського суду із заявами про заміну у відповідних справах кредитора - Головне управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 43142826) на Головне управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ ВП 44070187) як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України.
		Проте, у справі №5/234 б Головне управління ДПС у Донецькій області з таким клопотанням до теперішнього часу не звернулося.
		На виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 12.07.2023 року, Головне управління ДПС у Донецькій області листом від 26.07.2023 повідомило суд про наступне: Відповідно до Наказу ДПС України «Про закріплення виконання окремих повноважень Головного управління ДПС у Донецькій області за Головним управлінням ДПС у Львівській області» від 28.07.2022 року №490 повноваження щодо супроводження судових справ стороною в яких виступає ГУ ДПС у Донецькій області закріплено за Головним управлінням ДПС у Львівській області. Судова справа №5/234б на паперових носіях ГУ ДПС у Львівській області не передавалась, а відтак, будь які процесуальні документи, які стосуються даної судової справи в ГУ ДПС у Львівській області відсутні.
		Звітів щодо проведення ліквідаційної процедури у справі №27/214б на адресу ГУ ДПС у Львівській області не надходило, що унеможливлює ГУ ДПС у Донецькій області зробити будь-які висновки щодо проведення ліквідаційної процедури. Відповідно до Наказу ДПС України від 28.07.2022 №490 «Про закріплення виконання окремих повноважень Головного управління ДПС у Донецькій області за Головним управлінням ДПС у Львівській області» закріплено виконання повноважень, передбачених підпунктом 22 пункту 4 (звернення до суду у випадках, передбачених законом) та підпунктом 12 пункту 5 (забезпечення самопредставництва ДПС та ГУ ДПС у судах через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС через їхніх заступників, державних службовців підрозділів, до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів ГУ ДПС відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та ГУ ДПС у судах без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС) Положення про Головне управління ДПС у Донецькій області, затвердженого наказом №643, за Головним управлінням ДПС у Львівській області.
		ГУ ДПС у Львівській області звернулось із листом до ГУ ДПС у Донецькій області з метою отримання інформацію про хід ліквідаційної процедури та надання пропозицій щодо можливості здійснення подальшої судової процедури ліквідації у справі №5/234б про банкрутство МДП «Моноліт».
		ГУ ДПС у Донецькій області просило суд продовжити строк для надання пропозицій щодо можливості здійснення подальшої судової процедури ліквідації у справі №5/234б про банкрутство МДП «Моноліт». Проте, у зв`язку з нижченаведеними обставинами, суд відмовляє у задоволенні цього клопотання.
		 
		Щодо ліквідаційної процедури.
		Провадження у справі №5/234б про банкрутство МДП «МОНОЛІТ» перебуває на стадії ліквідації з 04.07.2011.
		Згідно з частинами 1, 2 статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
		господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не викориТОВується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
		строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав;
		у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
		припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
		відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
		продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом;
		скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
		припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута (ч.1).
		Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов`язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків відповідні посадові особи банкрута несуть зобов`язання щодо відшкодування збитків, завданих таким ухиленням. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати (ч.2).
		 
		Щодо повноважень арбітражного керуючого.
		У відповідності до ст. 10 КУзПБ, арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника.
		Статтею 28 КУзПБ встановлено, що арбітражний керуючий для виконання повноважень ліквідатора призначається господарським судом за клопотанням комітету кредиторів.
		Законодавством передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури. Так, частинами 1, 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:
		приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження;
		виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;
		проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута;
		аналізує фінансовий стан банкрута;
		виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;
		формує ліквідаційну масу;
		заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;
		має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;
		з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;
		заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;
		подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;
		вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;
		передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню;
		продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом;
		подає відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
		у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу;
		веде реєстр вимог кредиторів;
		подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
		здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство;
		здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом (ч.1).
		Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства (ч.2). 
		Частиною 4 статті 61 КУзПБ встановлено, що ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
		 
		Матеріали справи свідчать, що постановою суду від 04.07.2001 ліквідатором у справі №5/234 б про банкрутство МДП «Моноліт» призначено арбітражного керуючого Шкода А.С. (ІПН НОМЕР_1 , свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №395 від 06.03.2013 адреса: АДРЕСА_1 ).
		 
		Частиною 9 Статті 96 КУзПБ «Особливості банкрутства державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі» встановлено, що припинення, продовження повноважень та відсторонення від виконання обов`язків керуючих санацією, ліквідаторів державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, здійснюються господарським судом за наявності підстав та в порядку, встановленому цим Кодексом.
		Арбітражний керуючий у справі про банкрутство державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, повинен скласти іспит за програмою підготовки арбітражних керуючих у справах про банкрутство державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.{Частину дев`яту статті 96 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023}
		З огляду на приписи ч.9 Статті 96 КУзПБ арбітражний керуючий Шкода А.С. у період з 20.03.2023 повинен скласти іспит за програмою підготовки арбітражних керуючих у справах про банкрутство державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.
		Станом на 07.08.2023 докази, які підтверджують виконання арбітражним керуючим Шкода А.С. вимог ч.9 статті 96 КУзПБ у матеріалах справи відсутні.
		 
		На вимогу ухвали суду від 12.07.2023, листом від 25.07.2023 арбітражний керуючий Шкода А.С. повідомив, що внаслідок військових дій 15.02.2023 було повністю знищено приміщення його офісу (84511,м.Бахмут Донецької області, вул. Свободи, 14/22) з усім обладнанням, оргтехнікою і документацією (у тому разі і по справі №5/234б про банкрутство Малого державного підприємства «Моноліт», код ЄДРПОУ 19386516), з огляду на що він не має можливості надати суду звіт та ліквідаційний баланс, реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених та непогашених вимог кредиторів, а також будь-яку іншу документацію. Станом на 15.07.2023 будь-яке зареєстроване нерухоме майно у банкрута  МСД «Моноліт», відсутнє, заборгованість з заробітної плати відсутня. Поточний звіт з доданими реєстром вимог кредиторів та проміжний ліквідаційний баланс був наданий ліквідатором до суду в процесі відновлення втраченої справи (втрачену справу відновлено №5/234б ухвалою суду від 08.09.2015), після чого суттєвих змін з майном і зобов`язаннями банкрута не відбувалося.
		 
		Щодо повноважень кредиторів.
		Приписи КУзПБ передбачають, що участь кредитора у справі про банкрутство не може бути формальною. Будучи учасником такого провадження кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, в тому рахунку правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство із заявою про визнання недійсними правочинів боржника (стаття 42 КУзПБ), прийняття рішення про обрання арбітражного керуючого у разі відсторонення арбітражного керуючого (п.5.ч.5ст.48 КУзПБ), звернення до господарського суду з клопотанням про призначення іншого арбітражного керуючого (п.4.ч.8 ст.48 КУзПБ), звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора (ч.6 ст. 61 КУзПБ), визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону (стаття 73 КУзПБ), реалізуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб. 
		Відсутність прояву активних дій та пасивна поведінка кредитора щодо вжитих ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі можуть свідчить про відсутність у нього зацікавленості у ефективності здійснення ліквідаційної процедури, що не відповідає меті участі кредитора у справі. Вказане може сприяти збільшенню витрат у ліквідаційній процедурі та тривалості здійснення провадження у справі, що не відповідає цілям та завданням господарського судочинства.
		За змістом статей 61, 62, 63, 64 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури, за рахунок коштів, одержаних від продажу якого (майна та майнових активів боржника), здійснюється задоволення вимог кредиторів.
		Відповідно до частини другої статті 65 КУзПБ, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.
		Частиною третьою статті 65 КУзПБ передбачено, що якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.
		Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.
		Під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси (висновки сформульовані у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 903/975/14, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б).
		Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.
		Отже, КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення. Аналогічний принцип передбачався Законом про банкрутство, чинним на момент введення ліквідаційної процедури щодо боржника у цій справі.
		Принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює, зокрема, критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, таким чином покладає на особу, яка має обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №904/4863/13, від 28.11.2019 у справі №904/6144/16, від 10.12.2020 у справі №916/95/18).
		Відповідно до пункту 4 частини 8 статті 48 КУзПБ до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого.
		В силу приписів КУзПБ проведення процедури банкрутства  ліквідації боржника без участі арбітражного керуючого неможливе. Тому, у випадку припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справі про банкрутство належить одночасно призначити нового арбітражного керуючого.
		 
		Щодо сплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого.
		Статтею 115 Закону про банкрутство передбачено, що сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника. Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
		Статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, встановлено наступне:
		Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (частина 2).
		Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
		Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі (частина 2).
		У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі (частина 2).
		Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду (частина 5).
		Господарський суд за заявою кредитора має право зменшити розмір грошової винагороди арбітражного керуючого, у разі, якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати (частина 5).
		Таким чином, Кодексом та Законом визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
		Зі змісту ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства слідує, що нарахування і виплата грошової винагороди арбітражному керуючому здійснюється за безпосередньої участі зборів кредиторів або комітету кредиторів боржника, оскільки це позначається на розмірі задоволення їх кредиторських вимог.
		При цьому, не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, чи інших його активів та грошових коштів, жодним чином не впливає на оплату його послуг.
		Водночас, господарський суд відзначає, що згідно з абзацом 7 статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		Надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.
		Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 918/454/18.
		Господарським судом взято до уваги правову позицію Верховного Суду викладену у постанові Верховного Суду від 04.10.2018 у справі №916/1503/17, у відповідності до якої: «Відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.
		Виходячи з аналізу наведених норм, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, має здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.».
		Таким чином, виходячи з наведеного та враховуючи норми статті 43 Конституції України, відповідно до якої, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом, та з урахуванням усталеної практики Верховного Суду щодо відсутності впливу на оплату послуг ліквідатора наявність чи відсутність майна боржника, господарський суд вважає, що проведення процедури ліквідації боржника не можливо без вирішення всіх процесуальних питань, у тому числі без визначення джерела оплати послуг (грошової винагороди та здійснення витрат ліквідатора) Арбітражного керуючого МДП «Моноліт».
		Суд звертає увагу, що законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно. У разі, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, оплата послуг арбітражного керуючого - ліквідатора, має здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. 
		 
		Ухвалою суду від 12.07.2023 було зобов`язано кредиторів та голову комітету кредиторів надати господарському суду свої пропозиції щодо можливості здійснення подальшої судової процедури ліквідації у справі № 5/234б про банкрутство МДП «Моноліт».
		Зобов`язати кредиторів у справі про банкрутство №5/234б до 31.07.2023 повідомити суд про порядок, спосіб та джерела оплати послуг арбітражного керуючого за виконання послуг ліквідатора МДП «Моноліт».
		Станом на 07.08.2023 матеріали справи не містять пропозиції щодо можливості здійснення подальшої судової процедури ліквідації у справі № 5/234б, про порядок, спосіб та джерела оплати послуг арбітражного керуючого за виконання послуг ліквідатора від кредиторів 1) Управління ПФУ в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області; 2) Головного управління ДПС у Донецькій області (чи Головного управлінням ДПС у Львівській області»; 3) Виконкому Артемівської міськради; 4) Міністерство аграрної політики України.
		 
		Ухвалою суду від 12.07.2023 зобов`язано Фонд державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945) надати суду свої пропозиції щодо можливості здійснення подальшої судової процедури ліквідації у справі № 5/234б про банкрутство МДП «Моноліт».
		На виконання вимог ухвали суду Фонд державного майна України повідомив, що 25.02.2020 ФДМ України залучено до участі у справі № 5/234б про банкрутство Малого державного підприємства «МОНОЛІТ», як орган, уповноважений управляти майном боржника.
		Згідно з даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності, у реєстрі відсутні відомості про нерухоме державне майно, яке перебуває на балансі підприємства Малого державного підприємства «МОНОЛІТ». Проте, ФДМ України вважає, що підстави для закриття провадження у справі №5/234б про банкрутство Малого державного підприємства «МОНОЛІТ», відсутні, оскільки у 2022 році минув 3-річний строк, зазначений у пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації». 
		 
		Висновки господарського суду щодо застосування приписів Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 №145-IX.
		Провадження у справі №5/234б про банкрутство Малого державного підприємства «МОНОЛІТ» порушено Арбітражним судом Донецької області 16.07.1999 згідно норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який діяв до 21.10.2019 року.
		Постановою Господарського суду Донецької області від 04.07.2001 боржник - МДП «МОНОЛІТ» визнане банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура.
		Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.
		У частині 3 статті 214 Господарського кодексу України зазначено, що процедури щодо неплатоспроможних боржників, передбачені цим Кодексом, не застосовуються до казенних підприємств. До державних підприємств, які відповідно до закону не підлягають приватизації, вказані процедури застосовуються в частині санації чи ліквідації лише після виключення їх у встановленому порядку з переліку об`єктів, що не підлягають приватизації.
		Згідно із частиною 4 статті 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у останній редакції від 21.10.2019) положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об`єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об`єктів.
		За змістом частини 4. статті 96 «Особливості банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків» статті 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у останній редакції від 21.10.2019) положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об`єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об`єктів.
		Отже, вказані норми, а також і положення частини 3 статті 214 Господарського кодексу України, і Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" встановлюють обмеження в застосуванні норм Закону про банкрутство (щодо процедур санації чи ліквідації) до юридичних осіб-підприємств, що є об`єктами права державної власності, та які включені до переліку об`єктів, що не підлягають приватизації.
		Відтак до боржника, що є об`єктом права державної власності і не підлягає приватизації та внесеного до переліку відповідно до Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності що не підлягають приватизації" може бути застосовано дві судові процедури банкрутства - процедура розпорядження майном та процедура мирової угоди.
		За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.02.2020 Мале державне підприємство «МОНОЛІТ» (код ЄДРПОУ 19386516) м.Бахмут (м.Артемівськ) за своєю організаційно-правовою формою є Держаним підприємством. Частка державної власності у статутному капіталі МДП «Моноліт» становить 100%.
		З 21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який набрав чинності 21.04.2019 року. Зазначений Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
		Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
		З урахуванням приписів Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства подальший розгляд справи №5/234б про банкрутство Малого державного підприємства «МОНОЛІТ» судом здійснюється відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
		Провадження у справі №5/234б про банкрутство Малого державного підприємства «МОНОЛІТ» перебуває на стадії ліквідаційної процедури з 04.07.2001.
		Згідно з частинами 1, 2 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.
		Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.
		 
		20 грудня 2019 року набув чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 №145-IX.
		Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положення Закону №145-IX установлено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються:
		судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, 
		судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом. 
		 
		Провадження у справі №5/234б про банкрутство Малого державного підприємства «Моноліт» порушено Арбітражним судом Донецької області 16.07.1999 за заявою кредитора (заявника) ОСОБА_1 .
		Постановою Господарського суду Донецької області від 04.07.2001 у справі №5/234б про банкрутство МДП «Моноліт» визнане банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура. Частка державної власності у статутному капіталі МДП «Моноліт» становить 100%.
		Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Малого державного підприємства «Моноліт» - Капай Володимир Михайлович не є керівником юридичної, ні представником власника чи уповноваженою особою Малого державного підприємства «Моноліт», яка може вчиняти дії від імені цієї юридичної особи.
		Тобто, Капай В.В., за заявою якого порушено провадження у справі №5/234б про банкрутство МДП «Моноліт», не діяв від імені власника цієї юридичної особи та не приймав рішення про ліквідацію (банкрутство) МДП «Моноліт».
		Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які свідчать, про прийняття власником МДП «Моноліт» рішення про ліквідацію цієї юридичної особи у період протягом трьох років з дня набрання чинності Закону №145-IX (з 20 грудня 2019 року). 
		Отже, з урахуванням наведених приписів Закону №145-IX, застосування до підприємства з державною формою власності МДП «Моноліт» судової ліквідаційної процедури з 20.12.2019 року не є можливим.
		 
		Як вже було зазначено судом, процедури банкрутства за приписами Кодексу України з процедур банкрутства, мають строковий характер.
		Процедура ліквідації банкрута - МДП «Моноліт» в межах справи №5/234 триває вже більше 12 років, проте протягом тривалого часу внаслідок законодавчих обмежень ця процедура об`єктивно не здійснювалася. 
		Пунктом 1 статті 6 Конвенції, учасником якої є Україна, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 року визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.
		Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.
		Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
		Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").
		Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 року у справі ''Рисовський проти України'').
		Згідно частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
		Відповідно до статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:
		1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
		2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
		3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
		4) відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
		5) затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом;
		6) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
		7) справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
		8) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
		9) в інших випадках, передбачених законом.
		Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.
		Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.
		За приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.
		Приймаючи до уваги те, що:
		- провадження у справі №5/234 про банкрутство МДП «Моноліт» на стадії ліквідації триває більше 12 років і за цей період не досягнуто легітимної мети визначеної Законом про банкрутство і Кодексом України з процедур банкрутства; 
		- норми Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 року №145-IX встановлюють обмеження в застосуванні Кодексу України з процедур банкрутства щодо судової процедури ліквідації державних підприємств; 
		- подальше затягування процедури банкрутства Малого державного підприємства «Моноліт» на стадії ліквідації з діючим мораторієм на задоволення вимог кредиторів за відсутності реальної можливості завершення ліквідаційної процедури призведе лише до порушення прав кредиторів і Боржника та матиме наслідком збільшення додаткових витрат, пов`язаних з провадженням у справі,
		суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі №5/234б про банкрутство МДП «Моноліт» згідно пункту 9 частини 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства та пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
		При цьому, судом прийнято до уваги висновки Верховного Суду викладені у постанові від 10.12.2019 року у справі №906/1290/15 та у постанові від 07.10.2020 року у справі №917/1230/15, що "відсутність предмета спору" в розумінні пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта).
		Предметом провадження у справі про банкрутство є досягнення легітимної мети передбаченої Кодексом України з процедур банкрутства, яким встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
		Проте, встановлена Законом №145-IX заборона проведення судової процедури ліквідації державного підприємства «Моноліт» в межах справи №5/234б, позбавляє можливості досягнення цієї легітимної мети щодо задоволення вимог кредиторів.
		 
		Статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено що право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
		Статтями 42, 48, 61,73 цього Кодексу передбачено право кредиторів на звернення до суду із заявою про визнання недійсними правочинів боржника, звернення до господарського суду з клопотанням про призначення іншого арбітражного керуючого, звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора, недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону.
		Згідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
		Станом на 07.08.2023 матеріали справи №5/234б не містять заяв (клопотань) чи інших доказів, які свідчать про наявність спору між арбітражним керуючим та кредиторами боржника з приводу сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, скарг кредиторів на дії (бездіяльність) ліквідатора.
		Матеріали справи не містять доказів, які свідчать про наявність невирішених Господарським судом спорів, які підлягали розгляду в межах справи №5/234б на підставі ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства.
		 
		Керуючись ст.ст. 2, 6,49, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, пунктом 2 частини 1 статті 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		1. Закрити провадження у справі №5/234б про банкрутство Малого державного підприємства «Моноліт» (код ЄДРПОУ 19386516, Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 84500, Донецька обл., місто Бахмут (Артемівськ), вул Трудова, будинок 2) 
		2. Скасувати дії мораторію у справі №5/234б про банкрутство Малого державного підприємства «Моноліт» (код ЄДРПОУ 19386516) на задоволення вимог кредиторів.
		3. Припинити повноваження ліквідатора у справі №5/234б про банкрутство Малого державного підприємства «Моноліт» (код ЄДРПОУ 19386516) арбітражного керуючого Шкоди Андрія Сергійовича 
		4. Державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про закриття провадження у справі про банкрутство Малого державного підприємства «Моноліт» (Код ЄДРПОУ юридичної особи: 19386516)
		5. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі про банкрутство, державному органу з питань банкрутства, суб`єкту державної реєстрації для внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
		6. Ухвала набрала законної сили 07.08.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки передбачені ГПК України. 
		 
		Суддя Е.В. Зекунов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...