Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/2439/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин.
Надіслано для оприлюднення: 17.11.2023. Зареєстровано: 18.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2023.
Дата набрання законної сили: 23.07.2024
Результат оскарження 23.07.2024 Центральний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
		E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07.11.2023м. ДніпроСправа № 904/2439/23
		Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В. В.
		за позовом Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Ульянова, буд. 24, офіс 9, ідентифікаційний код 39689459) 
		до відповідача-1 Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 75, ідентифікаційний код 26510514)
		до відповідача-2 Комунального підприємства "Дніпровський спортивно-видовищний центр" Дніпровської міської ради (49047, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Павла Чубинського, буд. 2А, ідентифікаційний код 25518364) 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 75, ідентифікаційний код 40392181)
		про визнання незаконним та скасування п.2 рішення від 21.09.2022 №67/27, припинення права постійного користування на земельну ділянку, скасування державної реєстрації та зобов`язання повернути земельну ділянку
		 
		Представники:
		від позивача: Підлужний В.М., адвокат;
		від відповідача-1: Риженко М.С., представник;
		від відповідача-2: не з`явився; 
		від третьої особи: не з`явився. 
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		Громадська організація "Платформа Громадський Контроль" звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від 11.05.2023 до Дніпровської міської ради та Комунального підприємства "Дніпровський спортивно-видовищний центр" Дніпровської міської ради про: 
		1) визнання незаконним та скасування п.2 рішення Дніпровської міської ради від 21.09.2022 №67/27 "Про передачу земельної ділянки по проспекту Слобожанському в районі будинку 118 (Індустріальний район) у постійне користування Комунальному підприємству "Дніпровський спортивно-видовищний центр" Дніпровської міської ради для будівництва багатофункціонального спорткомплексу"; 
		2) припинення права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:04:233:0090, площею 5,6044 га за Комунальним підприємством "Дніпровський спортивно-видовищний центр" Дніпровської міської ради; 
		3) скасування державної реєстрації за Комунальним підприємством "Дніпровський спортивно-видовищний центр" Дніпровської міської ради права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:04:233:0090, площею 5,6044 га (номер запису про право постійного користування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 48381596). 
		Також позивач просить суд стягнути з відповідачів витрати по сплату судового збору у сумі 5 368,00 грн. 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на момент розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою орган місцевого самоврядування повинен був відмовити у його наданні через невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, а тому подальше затвердження проекту землеустрою є незаконним. 
		Позивач зазначає, що рішенням Дніпропетровської обласної ради "Про затвердження схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області" визначено ключові території екомережі міста Дніпра. Відповідно до даного рішення (його графічної частини) Парк Дружби народів віднесений до ключових територій екомережі міста Дніпра (Мандриківська екомережа). Таким чином, право охоронюваний законом інтерес за захистом якого звернулася організація з позовом, є право охоронюваним законом інтересом її членів, а також жителів відповідної території. Враховуючи положення статуту Громадської організації, а також положень Орхуської Конвенції та практики Верховного Суду, громадська організація має право звертатися до суду для захисту порушених прав та інтересів. 
		Також позивач в позовній заяві в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору зазначив Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради тому, що предметом позову є, зокрема, скасування державної реєстрації за Комунальним підприємством "Дніпровський спортивно-видовищний центр" Дніпровської міської ради права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:04:233:0090, площею 5,6044 га (номер запису про право постійного користування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 48381596).
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/2439/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради та призначено підготовче засідання на 19.06.2023 о 10:30год. 
		До суду 06.06.2023 надійшов відзив відповідача-1 на позовну заяву, відповідно до якого останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі оскільки відсутні правові підстави для звернення громадської організації до суду з цим позовом в інтересах суспільства, також не вбачаються обставини, які б свідчили про уповноваження позивача діяти в інтересах мешканців міста. Відповідач-1 звертає увагу на те, що в позовній заяві не зазначено хто саме з членів громадської організації потребує судового захисту, яким чином вони звертались до громадської організації, що є позивачем, та чи взагалі звертались, не вказано за захистом яких прав та інтересів член (члени) організації звернулись, не долучено належних доказів таких звернень та порушення прав заявників. 
		Відповідач-1 зазначає, що листом №4/16-3232 від 06.12.2021 Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради щодо можливості надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для проектування та будівництва багатофункціонального спорткомплексу по просп. Слобожанському в районі буд. №118, розміщення спортивного комплексу надано інформацію, що матеріалами плану зонування території міста переважна частина зазначеної ділянки розташована в рекреаційній зоні розміщення лугопарків, лісопарків, гідропарків Р-3-2, незначна  в торговельній зоні Г-6. Таким чином, розміщення спортивного комплексу в межах зазначених зон відноситься до допустимих видів використання, які потребують спеціального погодження. 
		До суду 15.06.2023 відповідачем подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради. 
		Також відповідачем-1 надані до суду додаткові пояснення до відзиву в яких зазначає, що рішенням Дніпровської міської ради від 02.09.2020 №84/60 затверджено проект "Внесення змін до генерального плану розвитку міста Дніпра". Згідно матеріалів діючого проекту зазначена земельна ділянка розташовується на території зелених насаджень загального користування. Рішенням міської ради від 20.10.2021 №212/11 (зі змінами) затверджено проект містобудівної документації "Внесення змін до плану зонування території м. Дніпра". Згідно з планом зонування земельна ділянка площею 5,6044 га з кадастровим номером 1210100000:04:233:0090 знаходиться в рекреаційній зоні розміщення лугопарків, лісопарків, гідропарків Р-3-2. Отже, розміщення в зоні Р-3-2 окремих адміністративно-господарських будівель, кінних баз, зоопарків, споруд спортивного та розважального призначення, закладів торгівлі та громадського харчування відноситься до допустимих видів використання, які потребують спеціальних погоджень та відповідає вимогам затвердженої містобудівної документації. 
		До суду 19.06.2023 позивачем надана відповідь на відзив в якій заперечував проти доводів відповідача-1 та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі відповідно до викладених вимог. Позивач зазначає, що у тексті позовної заяви допущено описку та вказано, що Парк Дружби є частиною Мандриківської екомережі. Насправді ж, Парк Дружби входить до складу Слабожанської екомережі. При подальшому розгляді справи та написанні процесуальних рішень позивач просив врахувати, що Парк Дружби є складовою Слабожанської екомережі. 
		Позивач зазначає, що 11.05.2023 Правління Громадської Організації "Платформа Громадський Контроль" на підставі звернення ОСОБА_1 від 28.04.2023 вирішила звернутися до суду господарської юрисдикції з метою захисту та відновлення порушених прав та законних інтересів членів організації Платформи Асоційованих членів "Захист прав у сфері екології" та дійсних членів за напрямом діяльності Організації у сфері захисту, збереження, відновлення довкілля та природних ресурсів, отриманні компенсації за шкоду, завдану навколишньому природному середовищу життю та здоров`ю громадян, збереження ключових території екологічної мережі Дніпропетровської області та раціонального, невиснажливого використання екомереж як однієї з найважливіших передумов забезпечення сталого екологічно збалансованого розвитку України охорони навколишнього природного середовища, задоволення сучасних та перспективних економічних, соціальних, екологічних та інших інтересів суспільства. Станом на 16.06.2023 склад структурно-координаційного утворення Платформи асоційованих членів "Захист прав у сфері екології" Громадської Організації "Платформа Громадський Контроль" становить 22 особи, яки вернулися до громадської організації із проханням про захист їх екологічних пав від порушень, які проявляються у відведенні земельної ділянки, що є складовою екомережі міста під будівництво. Таким чином оскаржуване рішення порушує права та інтереси членів Громадської організації "Платформа Громадський Контроль". 
		Позивач зазначає, що відповідно до Схеми зонування територій міста Дніпра, земельна ділянка, яка відведена у постійне користування для будівництва є ландшафтно-рекреаційною зоною (Р) (Р-3-2 - зони розміщення лугопарків, лісопарків, гідропарків). Метою організації зони Р-3-2 є збереження цінних природних особливостей ландшафту, створення умов для відпочинку населення з максимальним виявленням особливостей ландшафту і мінімальний вплив на природне середовище. А отже, будівництво багатофункціонального комплексу на цій земельній ділянці не є дозволеним видом її використання. 
		У підготовчому засіданні 19.06.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати оголосив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача-1 про залучення до участі у справі в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради.
		Підготовче засідання 19.06.2023 відкладено на 03.07.2023 о 15:00 год. 
		До суду 27.06.2023 відповідачем-1 надані заперечення на позовну заяву в яких зазначає, що позивачем не вказано та не подано первинних документів разом з позовною заявою, які підтверджують право на звернення до суду з метою захисту прав та інтересів своїх членів або осіб, які звернулись за захистом таких прав та інтересів та не зазначено про неможливість їх надання. Відповідач-1 стверджує, що зазначене у відповіді на відзив міської ради не має належного обґрунтування та ґрунтується виключно на міркуваннях позивача, а правові підстави для долучення до справи документів наданих разом з відзивом відсутні оскільки усі наявні та бажані позивачем докази повинні бути подані разом з позовною заявою. 
		Підготовче засідання 03.07.2023 відкладено на 17.07.2023 о 12:00 год. 
		До суду 04.07.2023 Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради подано клопотання про залучення його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1.
		До суду 11.07.2023 позивачем подана позовна заява (уточнена) з метою захисту у повній мірі своє право/охоронюваний інтерес, а саме позивачем позовні вимоги доповнено новою позовною вимогою, позивач просить суд: 
		1) визнати незаконним та скасувати п.2 рішення Дніпропетровської міської ради від 21.09.2022 №67/27 "Про передачу земельної ділянки по пр. Слобожанському в районі буд. 118 (Індустріальний район) у постійне користування КП "ДСВЦ" ДМР для будівництва багатофункціонального спорткомплексу; 
		2) припинити право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:04:233:0090, площею 5,6044 га за КП "Дніпровський спортивно-видовищний центр" Дніпровської міської ради; 
		3) скасувати державну реєстрацію за КП "Дніпровський спортивно-видовищний центр" Дніпровської міської ради права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:04:233:0090, площею 5,6044 га (номер запису про право постійного користування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 48381596); 
		4) зобов`язати КП "Дніпровський спортивно-видовищний центр" Дніпровської міської ради повернути земельну ділянку площею 5,6044 га з кадастровим номером 1210100000:04:233:0090 територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради. 
		Також позивач просить суд стягнути з відповідачів витрати по сплату судового збору у сумі 8 052,00 грн. 
		Позивачем 13.07.2023 до суду подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме копію відповіді Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 10.07.2023 №9/25-333. 
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 21.08.2023 о 15:30 год. 
		До суду 28.07.2023 від відповідача-1 надійшов відзив на уточнену позовну заяву відповідно до якого просить суд не приймати до розгляду додатково поданий доказ по справі та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Щодо позовної вимоги про зобов`язання КП "Дніпровський спортивно-видовищний центр" Дніпровської міської ради повернути земельну ділянку площею 5,6044 га з кадастровим номером 1210100000:04:233:0090 територіальній громаді міста в особі Дніпровської міської ради відповідач-1 зазначає, що така позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності та не вибувала з неї, а обраний позивачем спосіб захисту є не ефективним. 
		Щодо долученої судової практики, відповідач-1 зауважує, що у справі, яку долучено, предметом спору була земельна ділянка водного фонду, а підстави для звернення позивача відрізняються від справи, що розглядається. Таким чином, посилання на цю судову практику не заслуговують увагу та не можуть слугувати підставою для задоволення позову. 
		Щодо долученого до справи позивачем позову відповідач-1 зазначає наступне. Позивачем, всупереч наведеним нормам, не зазначено при поданні позовної заяви про наявність необхідності надання додаткового терміну для долучення додаткових доказів по справі, не вказано про неспроможність подання інформації наданої Головним архітектурно-планувальним управлінням Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради разом з позовною заявою (терміни позовної давності дозволяли позивачеві звернутись з даною позовною заявою після отримання відповідної інформації від компетентного органу). Таким чином, надані додатково докази, лист Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 10.07.2023 №9/25-333, який наданий на запит Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" від 03.07.2023 №779/23, на підставі ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, не повинні прийматися судом до розгляду. 
		У підготовчому засіданні 21.08.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати оголосив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання Департаменту по роботі з активами Дніпропетровської міської ради про залучення його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1.
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 21.09.2023 о 15:00 год.
		До суду 15.09.2023 позивачем подано клопотання про визнання поважними причини пропуску строку для подання доказів та долучення до справи листа Громадської організації "Дивна Україна" про надання копії листа від 31.05.2023 №12 щодо звернення громадської організації до ДНУ ім. Олеся Гончара з проханням надати наукове обґрунтування щодо біологічної цінності лісопарку Дружби народів і копії відповіді на лист із доданим обґрунтуванням. 
		До суду 22.09.2023 відповідачем-1 подані додаткові пояснення по справі в яких зазначає, що твердження позивача, що спірна земельна ділянка з кадастровим 1210100000:04:233:0090 знаходиться на території парку не відповідає дійсності, зокрема, через технічні підстави - земельній ділянці під територією парку Дружби присвоєно кадастровий номер 1210100000:04:233:0035. Зазначені кадастрові номери земельних ділянок (1210100000:04:233:0090 та 1210100000:04:233:0035) є дійсними, не скасовані та не припинені, а отже вказані земельні ділянки є самостійними об`єктами цивільних прав. 
		Також відповідач-1 зазначає, що рішенням Дніпровської міської ради від 21.09.2022 №67/27прийняте з дотриманням положень рішення від 08.12.2004 №41/22 "Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові" (зі змінами) та у жодному разі не порушує його. Крім того, земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:04:233:0090 не знаходиться на території Парку Дружби, а саме на земельній ділянці з кадастровим номером: 1210100000:04:233:0035. 
		Крім того, відповідач-1 стверджує, що будівництво багатофункціонального спорткомплексу передбачено положеннями чинного законодавства на земельній ділянці з категорією: землі рекреаційного призначення; вид використання: для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту. Жодних порушень норм чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення Дніпровською міською радою допущено не було. 
		Відповідач-1 стверджує, що позивачем заявлено позовні вимоги, які не є ефективним способом захисту оскільки спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновлює порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування. Проте, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає визначеним критеріям, а отже не є ефективним. 
		У судовому засіданні 21.09.2023 розгляд справи відкладено на 23.10.2023 о 15:00 год. 
		У судовому засіданні 23.10.2023 розгляд справи відкладено на 07.11.2023 о 14:30 год. 
		Представники відповідача-2 та третьої особи у судові засідання не з`явилися, заяви по суті справи до суду не надали. Про день, час та місце судових засідань відповідач-2 та третя особа повідомлялися належним чином. Про причини неявки суд не повідомили. 
		Ухвали суду, які направлялися за адресою відповідача-2, яка вказана в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 15.05.2023, повернулися до суду з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". 
		За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. 
		Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів. 
		Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні. 
		У судовому засіданні 07.11.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення. 
		Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		В м. Дніпро по просп. Слобожанському у районі будинку №118 розташований Парк Дружби Народів. На території цього парку розташована ділянка площею 5,6044 г кадастровий номер 1210100000:04:233:0090 (далі - земельна ділянка) що є комунальною власністю Дніпровської міської територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, (далі - відповідач-1) та передана у постійне користування Комунальному підприємству Дніпровський спортивно-видовищний центр Дніпровської міської ради (далі - відповідач-2, КП ДСВЦ ДМР) для будівництва багатофункціонального спорткомплексу.
		Цільове призначення земельної ділянки: Землі рекреаційного призначення.
		Відповідно до Генерального плану міста Дніпра територія на якій знаходиться земельна ділянка є зоною зелених насаджень загального користування.
		Відповідно до схеми зонування територія на якій розміщена земельна ділянка є ландшафтно-рекреаційною зоною (Р), (Р-3-2 - зони розміщення лугопарків, лісопарків, гідропарків).
		Земельна ділянка віднесена до ключових територій екомережі міста Дніпра Слабожанська екомережа.
		22 грудня 2021 року Рішенням Дніпровської міської ради №419/14 надано Комунальному підприємству "Міська комунальна центральна аварійно-диспетчерська служба" Дніпровської міської ради дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва багатофункціонального спорткомплексу по проспекту Слобожанському в районі будинку 118. На підставі зазначеного вище рішення приватним підприємством "АЙЛАНТ" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва багатофункціонального спорткомплексу.
		24 листопада 2021 року Рішенням Дніпровської міської ради №94/12 "Про припинення процедури ліквідації Комунального підприємства "Міська комунальна центральна аварійно-диспетчерська служба" Дніпровської міської ради, зміну його найменування та затвердження Статуту у новій редакції назву юридичної особи КП "Міська комунальна центральна аварійно-диспетчерська служба" Дніпровської міської ради змінено на КП "Дніпровський спортивно видовищний центр" Дніпровської міської ради. 
		21 вересня 2022 року Рішенням Дніпровської міської ради №67/27 (далі - рішення 67/27) за результатами розгляду вищезазначеного проекту землеустрою:
		1) Зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку площею 5,6044 га кадастровий номер 1210100000:04:233:0090), за Дніпровською міською територіальною громадою, в особі Дніпровської міської ради; 
		2) Затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розроблений ПП "АЙЛАНТ", та умови передачі земельної ділянки, визначені під час його погодження, і передано Комунальному підприємству "Дніпровський спортивно-видовищний центр" Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 25518364, земельну ділянку площею 5,6044 га кадастровий номер 1210100000:04:233:0090), у постійне користування для будівництва багатофункціонального спорткомплексу по проспекту Слобожанському в районі будинку 118 за рахунок земель, не наданих у власність або користування, код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ) 07.02 (для будівництва і обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту); 
		3) Віднесено земельну ділянку площею 5,6044 га кадастровий номер 1210100000:04:233:0090 за основним цільовим призначенням до категорії "Землі рекреаційного призначення".
		03 листопада 2022 року на підставі вказаного вище рішення, державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Ординською Оленою Вячеславівною було зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою площею 5,6044 гa з кадастровим номером 1210100000:04:233:0090, для будівництва багатофункціонального спорткомплексу по проспекту Слобожанському у районі буд. 118.
		Громадська організація "Платформа Громадський Контроль" звернулась до господарського суду із позовом про: 
		1) визнання незаконним та скасування п.2 рішення Дніпропетровської міської ради від 21.09.2022 №67/27 "Про передачу земельної ділянки по пр. Слобожанському в районі буд. 118 (Індустріальний район) у постійне користування КП "ДСВЦ" ДМР для будівництва багатофункціонального спорткомплексу; 
		2) припинення права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:04:233:0090, площею 5,6044 га за КП "Дніпровський спортивно-видовищний центр" Дніпровської міської ради; 
		3) скасування державної реєстрації за КП "Дніпровський спортивно-видовищний центр" Дніпровської міської ради права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:04:233:0090, площею 5,6044 га (номер запису про право постійного користування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 48381596); 
		4) зобов`язання КП "Дніпровський спортивно-видовищний центр" Дніпровської міської ради повернути земельну ділянку площею 5,6044 га з кадастровим номером 1210100000:04:233:0090 територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради. 
		Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з правомірністю та законністю прийняття рішення Дніпровською міською радою. 
		Відповідно до ч. 3 статті 1 Закону України від 22.03.2012 №4572-VI "Про громадські об`єднання" (далі - Закон №4572) громадська організація - це громадське об`єднання, асновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. 
		Згідно з частиною 5 статті 1 Закону №4572, громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку. 
		Позивачем у даній справі є Громадська організація "Платформа Громадський Контроль". 
		Пунктом 2.1. Статуту ГО "Платформа Громадський Контроль" визначено, що метою організації є, у тому числі, захист екологічних та інших інтересів членів організації. 
		У рішенні Конституційного Суду України №12-рп/2013 від 28.11.2013 Конституційний Суд України зазначив, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб. 
		Екологічні інтереси населення також можуть захищатися у судовому порядку на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Конституції України, відповідно до яких ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю. 
		Орхуська конвенція ратифікована Законом України від 06.07.1999 № 832-ХІV, а тому її положення, відповідно до статті 9 Конституції України, є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати. 
		Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства. 
		Водночас, відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості у процесі ухвалення рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні (згідно із Настановами щодо впровадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік). Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства. 
		З огляду на важливість реального захисту довкілля, неприпустимим є обмежене тлумачення чинного законодавства України, частиною якого є Орхуська конвенція, стосовно права на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері гарантування екологічної безпеки.
		Право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто або спільно - через об`єднання громадян (громадськість). 
		Вищевикладена позиція відносно застосування Орхуської конвенції висловлена у постанові Верховного Суду від 16.11.2022 по справі № 320/8650/20. 
		Такі висновки суду узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11 грудня 2018 року у справі № 910/8122/17 (провадження №12-186гс18), відповідно до яких Орхуська конвенція встановлює, що забезпечення дотримання екологічного законодавства  це не лише обов`язок природоохоронних органів, але й громадськості, яка також покликана відігравати цілком визначену роль. Згідно з Орхуською конвенцією сторони повинні гарантувати, щоб представники громадськості могли безпосередньо забезпечити дотримання закону в разі дій або бездіяльності як з боку приватних осіб, так і з боку державних органів. Крім того, представники громадськості можуть оскаржувати дії або бездіяльність державних органів, які порушують національне природоохоронне законодавство. Суди застосували обмежене тлумачення чинного законодавства, частиною якого є Орхуська конвенція, проігнорувавши, що право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися як особисто, так і шляхом участі представника громадськості, яким у цьому випадку є позивач. 
		Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 10.05.2011 у справі "Дубецька та інші проти України" (заява № 30499/03) дійшов висновку, що "посилаючись на свою судову практику, Суд зазначає, що ні стаття 8, ні будь-які інші положення Конвенції не гарантують права на охорону природного екологічного середовища як такого (див. рішення у справі "Кіртатос проти Греції", заява № 41666/98, пункт 52, ECHR 2003-VI). Також жодного питання не виникне, якщо оскаржувана шкода є незначною у порівнянні з небезпекою навколишнього середовища, притаманною життю в кожному сучасному місті. Однак може мати місце небезпідставна скарга за статтею 8 там, де екологічна небезпека досягає такого серйозного рівня, що призводить до суттєвого перешкоджання здатності заявника користуватися своїм житлом, мати приватне чи сімейне життя. Оцінка такого мінімального рівня є відносною і залежить від усіх обставин справи, таких як інтенсивність та тривалість шкідливого впливу та його фізичний чи психологічний вплив на здоров`я або якість життя особи." 
		Принципи, які застосовуються до оцінки відповідальності держави за статтею 8 Конвенції в екологічних справах, загалом схожі незалежно від того, чи розглядається справа з точки зору прямого втручання, чи позитивного обов`язку регулювати приватну діяльність (див. рішення у справі "Хеттон та інші проти Сполученого Королівства" (Hatton and Others v. the United Kingdom) [ВП], заява № 36022/97, пункт 98, ECHR 2003VIII, та рішення у справі "Фадєєва проти Росії" (Fadeyeva v. Russia). 
		Європейський Суд з прав людини звертає увагу, що у справах, що стосуються екологічних питань, державі мають надаватися широкі межі розсуду та можливість вибору між різними способами та засобами дотримання своїх зобов`язань. Основне питання Суду полягає в тому, чи вдалось державі дотримати справедливого балансу між конкуруючими інтересами осіб, що зазнали впливу, та суспільства в цілому (див. рішення у справі "Хеттон та інші проти Сполученого Королівства" (Hatton and Others v. the United Kingdom), пункти 100, 119 та 123). 
		Відповідно до статті 10 Закону України від 25.06.1991 №1264-XII "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні права громадян забезпечуються: б) обов`язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об`єктів економіки; д) компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров`ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; е) невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. 
		Таким чином, право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто або спільно - через об`єднання громадян (громадськість). 
		Зазначена позиція суду відповідає правовим висновкам, що містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі №826/3820/18, від 29 квітня 2020 року у справі №802/1145/17-а, від 26 травня 2020 року у справі №750/11932/16-а, від 19 травня 2021 року у справі № 826/13229/16 та від 18 травня 2022 року у справі №826/12131/17 та №280/988/19. 
		Позивач стверджує, що 11.05.2023 Правління Громадської Організації "Платформа Громадський Контроль" на підставі звернення ОСОБА_1 від 28.04.2023 вирішила: звернутися до суду господарської юрисдикції з метою захисту та відновлення порушених прав та законних інтересів членів організації Платформи Асоційованих членів "Захист прав у сфері екології та дійсних членів за напрямом діяльності. Організації у сфері захисту, збереження, відновлення довкілля та природних ресурсів, отриманні компенсації за шкоду, завдану навколишньому природному середовищу життю та здоров`ю громадян, збереження ключових території екологічної мережі Дніпропетровської області та раціонального, невиснажливого використання екомереж як однієї з найважливіших передумов забезпечення сталого екологічно збалансованого розвитку України охорони навколишнього природного середовища, задоволення сучасних та перспективних економічних, соціальних, екологічних та інших інтересів суспільства.
		Протоколом засідання Правління Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" від 11.05.2023 за №4/105/23 заслухано трьох членів правління організації, які є членами організації та прийнято рішення про звернення до суду для захисту прав та інтересів Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" та її членів. 
		Судом встановлено, що спірне Рішення Дніпровської міської ради № 67/27 "Про передачу земельної ділянки по проспекту Слобожанському 118 (Індустріальний район) у постійне користування КП "ДСВЦ" ДМР, код ЄДРПОУ 25518364, для будівництва багатофункціонального комплексу" стосується навколишнього природного середовища, а тому громадські організації, враховуючи приписи Орхуської конвенції, мають право на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері гарантування екологічної безпеки. 
		Відповідно до п. 2 рішення №67/27 21.09.2022 Дніпровської міської ради затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розроблений ПП "АЙЛАНТ", та умови передачі земельної ділянки, визначені під час його погодження, i вирішено передати Комунальному підприємству "Дніпровський спортивно-видовищний центр" Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 25518364, земельну ділянку площею 5,6044 га (кадастровий номер 1210100000:04:233:0090), у постійне користування для будівництва багатофункціонального спорткомплексу по просп. Слобожанському в районі буд. № 118 за рахунок земель, не наданих у власність або користування, код цільового призначення земель (КВЦПЗ) 07.02 (для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту). 
		Статтею 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі  Закон 3038-VI) встановлено, що генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
		Згідно з Генеральним планом м. Дніпро, затвердженим рішенням Дніпропетровської міської ради від 25.07.2007 за №2/17 земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:04:233:0090 є рекреаційною зоною зелених насаджень загального користування.
		У постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №466/1264/18 та від 11.01.2022 у справі №814/296/17 викладена правова позиція про те, що генеральний план населеного пункту, план зонування та детальний план території є видами містобудівної документації, при цьому, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, а план зонування та детальний план території розробляються на підставі генерального плану території та не можуть йому суперечити. Крім того, детальний план території не може суперечити плану зонування. Невідповідність містобудівної документації генеральному плану є підставою для визнання її протиправною в частині наявних невідповідностей.
		У Розділу ІІ глави 9 Земельного кодексу України дано вичерпний перелік земельних об`єктів, що входять до складу земель рекреаційного призначення. Так, зокрема, до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів.
		Відповідно до положень цього Розділу будівництво об`єктів житлового та громадського призначення не допускається на землях зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів. Більш того, вказано, що на будь-яких землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.
		Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону 3038-VI встановлено, що планом зонування території (зонінгом) є документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон. 
		Статтею 18 цього Закону затверджено, що план зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
		Так, відповідно до схеми зонування територія, на якій розміщена земельна ділянка є ландшафтна-рекреаційною зоною Р-3-2 (зона розміщення лугопарків, лісопарків, гідропарків). 
		Згідно з Пояснювальною запискою про внесення змін до плану зонування території міста (зонінг) метою організації рекреаційної зони розміщення лугопарків, лісопарків, гідропарків Р-3-2 є збереження природних особливостей ландшафту, створенні умов для відпочинку населення з максимальним виявленням особливостей ландшафту і мінімальним впливом на природне середовище. 
		Регулювання суспільних відносин у сфері формування, збереження та раціонального, невиснажливого використання екомережі здійснюється Законом України "Про екологічну мережу України" (далі - Закон 1864-IV). Так, у відповідності до положень цього закону екомережа  це єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов`язань України підлягають особливій охороні. 
		Рішенням Обласної Дніпропетровської обласної ради № 176-8/VIІ від 24.03.2017 затверджено проект схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області. Так, відповідно до цього проекту, а саме схеми "Ключові території регіональної екомережі Дніпропетровської області. Місто Дніпро", земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:04:233:0090 є складовою Слобожанської екомережі.
		Одними з принципів формування, збереження та використання екомережі, наведені в ст. 4 Закону 1864-IV є забезпечення цілісності екосистемних функцій складових елементів екомережі, збереження та екологічно збалансоване використання природних ресурсів на території екомережі. 
		Так, на виконання цих принципів, законодавцем визначено перелік повноважень органів місцевого самоврядування: розроблення та виконання регіональних і місцевих схем та програм розвитку екомережі, проведення необхідних для цього наукових досліджень та надання відповідно до закону фінансової та іншої підтримки власникам і користувачам земельних ділянок, що знаходяться в межах територій та об`єктів екомережі. 
		З системного аналізу положень цього Закону вбачається, що можливими діями щодо екомереж в Україні можуть бути лише підтримання екологічної мережі в тому стані, в якому вона перебуває та покращення її екологічних властивостей. Водночас дії, що безпосередньо або опосередковано спрямовані на погіршення екологічних властивостей екомережі не допускаються. 
		Крім того, частиною 3 статті 6 Закону 1864-IV зазначено, що власники і користувачі територій та об`єктів, включених до переліків територій та об`єктів екомережі, зобов`язані забезпечувати їх використання за цільовим призначенням. 
		В основних положеннях внесення змін до Генерального плану розвитку міста Дніпро, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 02.09.2020 №84/60 "Про затвердження внесення змін до Генерального плану розвитку м. Дніпра" зазначається, що при виконанні застосовувалися діючі державні будівельні норми України, а саме: ДБН Б.1.1-15:2012 "Склад та зміст генерального плану населеного пункту", ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій" та інші.
		Застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудування. (ч.1 ст.11 Закону України "Про будівельні норми"). 
		Пунктом 8.7.1 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій" встановлено, що у межах населених пунктів, на приміських та позаміських територіях, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, історико-культурного призначення слід передбачати організацію нових та збереження існуючих природних та штучно створених об`єктів національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних, дендрологічних та зоологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва та використовувати їх з рекреаційною та екскурсійною метою. 
		Отже, зміна функціонального призначення частини існуючої території зелених насаджень загального користування, що внесена до ключової території "Слобожанської" екологічної мережі міста Дніпро на проектну територію громадської забудови не відповідає приписам законодавства, якими встановлена необхідність збереження таких територій. 
		Відповідно до частини 3 статті 123 ст. Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. 
		Відповідно до оскаржуваного Рішення Дніпровської міської ради №67/27 "Про передачу земельної ділянки по проспекту Слобожанському 118 (Індустріальний район) у постійне користування КП "ДСВЦ" ДМР, код ЄДРПОУ 25518364, для будівництва багатофункціонального комплексу" передбачає ряд заходів, що мають вплив на навколишнє середовище, а саме збільшення дефіциту зелених насаджень, що підтверджується Пояснювальною запискою до Рішення Дніпровської міської ради від 02.09.2020 №84/60 "Про затвердження проекту внесення змін до генерального плану розвитку міста Дніпра": Згідно таблиці 8.1 ДБН Б.2.2-12:2019 потреба в зелених насадженнях загальноміського значення для населення м. Дніпро складає 1455,12 га, виходячи з розрахункової чисельності населення 1010,5 тис. осіб та нормативу 14,4 м2/людину. На даний час, згідно листа Головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 16.06.2019 №6/24-33, в місті зелені насадження загального користування займають площу біля 856,47 га. На розрахунковий строк дефіцит зелених насадженнях загального користування становить біля 1455,12-856,47-598,65 га. 
		Таким чином, приймаючи до уваги у сукупності всі вищенаведені обставини та положення законодавства, суд приходить до висновку, що Дніпровська міська рада повинна була відмовити у наданні такого дозволу КП "ДСВЦ" ДМР для будівництва багатофункціонального спорткомплексу. 
		Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		У постановах Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №200/2266/19-а та від 11.05.2021 у справі №560/3771/18 сформовано наступні висновки відносно застосування статті 19 Конституції України. 
		Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів. 
		Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними і відповідно - підставою для притягнення таких суб`єктів до відповідальності. 
		У рішенні Конституційний Суд України (№ 7-рп/2009 від 16.04.2009) щодо тлумачення статті 19 Конституції України зазначив, що зі змісту частини 2 статті 144 Конституції України та частини 10 статті 59 Закону №280/97-ВР вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. 
		Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		На підставі вищевикладеного, суд вважає п.2 рішення №67/27 21.09.2022 Дніпровської міської ради таким, що не відповідає та порушує вимоги чинного законодавства України.
		Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. 
		Статтею 96 Земельного кодексу України встановлено, що до обов`язків землекористувача належить забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки. 
		Невиконання цього обов`язку має наслідком припинення права користування земельною ділянкою (пункт ґ, стаття 141 Земельного кодексу України).
		Пункт 2 Рішення №67/27 передбачає надання земельної ділянки у постійне користування для будівництва багатофункціонального спортивного комплексу по проспекту Слобожанському у районі буд. 118. 
		Пунктом 3 Рішення №67/27 земельну ділянку віднесено за основним цільовим призначенням до категорії "Землі рекреаційного призначення". 
		Відповідно до Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.
		У відповідності до частини 3 статті 52 Земельного кодексу України встановлено заборону здійснення будівництва в зонах зелених насаджень.
		28 грудня 2021 року між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баглій-ХІ" укладено договір № 501-ПР/21. 
		Відповідно до пункту 1.1. цього договору Замовник доручає, а Виконавець забезпечує відповідно до умов договору виконання проектно-вишукувальних робіт по об`єкту: "Нове будівництво багатофункціонального спортивного-видовищного центру за адресою: м. Дніпро в районі пр. Слобожанського, 118" (ДК 021:2015:71250000-5 Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги"). 
		Відповідно до Календарного плану робіт, що є Додатком №1 до договору №501- ПР/21, Виконавець виконує вишукувальні роботи (частково), вишукувальні роботи - геологія, нове будівництво багатофункціональної спортивно-розважальної арени (2-х стадійне проектування), 3-Д візуалізація, ОВД та супутні роботи. 
		Відповідно до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого Наказом №45 від 16.05.2011 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, проектні роботи  це роботи, пов`язані зі створенням проектної документації для об`єктів будівництва. 
		Відповідно до ДБН А.2.1-1-2014 (Інженерні вишукування для будівництва); вишукування  це науково-технічна діяльність з дослідження властивостей об`єктів середовища, що передбачає роботи з отримання вихідних даних (науково-технічної продукції, інформації) для прийняття - економічні, соціальні, інженерні, геодезичні, геологічні, гідрологічні тощо. 
		Таким чином, враховуючи мету, зазначену в Пояснювальній записці про внесення змін до плану зонування території міста (зонінг), а саме збереження природних особливостей ландшафту, створення умов для відпочинку населення з максимальним виявленням особливостей ландшафту і мінімальним впливом на природне середовище та предмет укладеного договору № 501-ПР/21 про виконання проектно-вишукувальних робіт, суд приходить до висновку про доведеність факту нецільового використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:233:0090 КП "ДСВЦ" ДМР. 
		Щодо позовних вимог про зобов`язання повернути земельну ділянку територіальній громаді в особі Дніпровської міської ради суд зазначає наступне. 
		Пунктом 2 Рішення Дніпровської міської ради №67/27 "Про передачу земельної ділянки по проспекту Слобожанському 118 (Індустріальний район) у постійне користування КП "ДСВЦ" ДМР, код ЄДРПОУ 25518364, для будівництва багатофункціонального комплексу" передано у постійне користування КП "ДСВЦ" ДМР для будівництва багатофункціонального спортивного комплексу. 
		Судом встановлено невідповідність пункту 2 цього Рішення чинному законодавству України. 
		Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Згідно з ст. 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акту органом державної влади має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акту. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди. 
		Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. 
		Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом. 
		Отже, підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. 
		Суд, звертає увагу, що виходячи зі змісту предмета та підстав позову, даний спір стосовно захисту прав і законних інтересів щодо земельних ділянок виник саме із земельних правовідносин, які згідно із ст. 3 Земельного кодексу України регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
		При цьому, слід звернути увагу, що способи захисту прав на земельні ділянки передбачено положеннями ст. 152 Земельного кодексу України, за якими власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів. 
		У статтях 2, 5 Господарського процесуального кодексу України закріплений принцип ефективності захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, відповідно до якого застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності. Тобто, цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи. 
		Суд акцентує увагу на тому, що справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
		Отже, у спорах щодо захисту прав на землю у визначенні предмета позову, як способу захисту права та законного інтересу, слід враховувати положення спеціальної норми ст. 152 Земельного кодексу України, а також ст. 2 та ст. 5 Господарського процесуального кодексу України. 
		З огляду на встановлені ст. 152 Земельного кодексу України способи захисту прав на земельні ділянки та визначені ст. 2, 5 Господарського процесуального кодексу України вимоги щодо ефективності способу захисту права і законного інтересу, позивач у спорі про захист прав (законного інтересу) на земельну ділянку може пред`явити будь - яку позовну вимогу, а суд може захистити порушене право (законний інтерес) у заявлений спосіб за умови, що такий спосіб захисту прав (законного інтересу) на земельну ділянку, обраний позивачем, відновлює (захищає) порушене право (законний інтерес) позивача або нівелює негативні для нього наслідки у зв`язку з порушенням права (законного інтересу), тобто, є ефективним способом захисту і виключає у подальшому необхідність пред`явлення інших позовів для захисту (відновлення) порушеного права (законного інтересу).
		Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
		Положення ст. 152 Земельного кодексу України визначають, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням прав володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. 
		Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", спори, пов`язані із земельними відносинами, розглядаються в позовному провадженні. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (ст. 16 Цивільного кодексу України). 
		Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов`язання Комунальне підприємство "Дніпровський спортивно-видовищний центр" Дніпровської міської ради повернути земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:04:233:0090 підлягають задоволенню. 
		Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації за КП "Дніпровський спортивно-видовищний центр" Дніпровської міської ради права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:04:233:0090, площею 5,6044 га (номер запису про право постійного користування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 48381596) суд зазначає наступне. 
		Частиною 1 ст. 155 Земельного кодексу України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. 
		Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. 
		На підставі Рішення №67/27 Дніпровської міської ради, державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради Ординською Оленою Вячеславівною зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою площею 5,6044 га з кадастровим номером 1210100000:04:233:0090 для будівництва багатофункціонального спорткомплексу по проспекту Слобожанському у районі буд. 118. 
		Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Закон № 1952-IV від 01.07.2004) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 
		Відповідно до ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав. 
		Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
		Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі. 
		Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, використовуються як актуальні виключно в разі, якщо відомості про право власності на відповідне нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва не внесені до Державного реєстру прав, а відомості про інші речові права, відмінні від права власності, та/або обтяження речових прав не внесені та не припинені в Державному реєстрі прав. 
		Частиною 3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. 
		У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. 
		Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону. 
		Суд зазначає, що у пункті 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" унормовано, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до набрання чинності цим Законом.
		Отже, за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		Враховуючи викладене суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.
		Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. 
		Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
		Відповідно до ч. 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. 
		Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
		Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. 
		Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково. 
		Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів у сумі 8 052,00 грн.
		Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" до відповідача-1 Дніпровської міської ради, до відповідача-2 Комунального підприємства "Дніпровський спортивно-видовищний центр" Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання незаконним та скасування п.2 рішення від 21.09.2022 №67/27, припинення права постійного користування на земельну ділянку, скасування державної реєстрації та зобов`язання повернути земельну ділянку задовольнити частково. 
		Визнати незаконним та скасувати п.2 рішення Дніпропетровської міської ради від 21.09.2022 №67/27 "Про передачу земельної ділянки по пр. Слобожанському в районі буд. 118 (Індустріальний район) у постійне користування Комунальному підприємству "Дніпровський спортивно-видовищний центр" Дніпровської міської ради для будівництва багатофункціонального спорткомплексу. 
		Припинити право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:04:233:0090, площею 5,6044 га за Комунальним підприємством "Дніпровський спортивно-видовищний центр" Дніпровської міської ради (49047, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Павла Чубинського, буд. 2А, ідентифікаційний код 25518364). 
		Зобов`язати Комунальне підприємство "Дніпровський спортивно-видовищний центр" Дніпровської міської ради (49047, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Павла Чубинського, буд. 2А, ідентифікаційний код 25518364) повернути земельну ділянку площею 5,6044 га з кадастровим номером 1210100000:04:233:0090 територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради. 
		Стягнути з Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 75, ідентифікаційний код 26510514) на користь Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Ульянова, буд. 24, офіс 9, ідентифікаційний код 39689459) 4 026,00 грн. витрат по сплаті судового збору. 
		Стягнути з Комунального підприємства "Дніпровський спортивно-видовищний центр" Дніпровської міської ради (49047, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Павла Чубинського, буд. 2А, ідентифікаційний код 25518364) на користь Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Ульянова, буд. 24, офіс 9, ідентифікаційний код 39689459) 4 026,00 грн. витрат по сплаті судового збору. 
		В решті позовних вимог відмовити. 
		Видати накази після набрання рішенням законної сили. 
		Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду. 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Дата складення повного судового рішення - 17.11.2023.
		 
		Суддя Е.М. Бондарєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...