Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 341/1055/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Погроза вбивством.
Надіслано для оприлюднення: 21.11.2023. Зареєстровано: 21.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2023.
Дата набрання законної сили: 29.01.2024
Результат оскарження 29.01.2024 Івано-Франківський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/341/60/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022096140000066

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Єдиний унікальний номер 341/1055/22 
		Номер провадження 1-кп/341/60/23 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 листопада 2023 року                                                                 м.Галич
		 
		Галицький районний суд Івано - Франківської області в складі:
		головуючого-судді                         ОСОБА_1 ,
		за участі:
		секретаря судового засідання:         ОСОБА_2 ,
		прокурора:                                 ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої:                         ОСОБА_4 ,
		захисника:                                 ОСОБА_5 ,
		потерпілої:                                 ОСОБА_6 ,
		представника потерпілої:                 ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Галич кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за об`єднаним № 12022096140000066 від 12.07.2022 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Коростовичі, Галицького району Івано-Франківської області, громадянки України, з вищою освітою, не одруженої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		обвинуваченої у скоєнні кримінальних правопорушень, передбаченихч.1 ст. 125, ч. 1 ст. 129 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		11.07.2022 близько 19 години 00 хвилин ОСОБА_6 разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 знаходились на АДРЕСА_1 , де проводили заміри огорожі господарства ОСОБА_6 , яке знаходиться на вказаній вулиці під НОМЕР_2 . Це побачила сусідка ОСОБА_6 - ОСОБА_4 , яка тривалий час перебуває з останньою у неприязних стосунках. Будучи на своєму подвір`ї, ОСОБА_4 почала висловлювати своє невдоволення діями зазначених вище осіб та викрикувати в адресу ОСОБА_6 образливі і нецензурні слова, а також висловлювати погрози фізичною розправою.Однак ОСОБА_6 , не звертаючи уваги на вигуки та погрози своєї сусідки, продовжила разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 проводити заміри огорожі свого господарства. Тоді ОСОБА_4 , маючи у кишені свого пуловера кухонний ніж, вийшла на дорогу і продовжила висловлювати своє невдоволення діями зазначених вище осіб та викрикувати в адресу ОСОБА_6 образливі і нецензурні слова, а також висловлювати погрози фізичною розправою, у результаті чого між обома жінками виник словесний конфлікт. Під час вказаного конфлікту ОСОБА_4 продемонструвала присутнім особам наявний у неї кухонний ніж та поклала його назад до кишені пуловера. Побачивши ніж у руці ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , побоюючись за своє життя та здоров`я, відійшли у сторону, а ОСОБА_4 , скориставшись даною ситуацією, вирішила спричинити ОСОБА_6 тілесні ушкодження. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки щодо здоров`я потерпілої та бажаючи їх настання, на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин, підійшла впритул до ОСОБА_6 та умисно нанесла їй декілька ударів руками по голові та верхній частині тіла, спричинивши останній фізичний біль та тілесні ушкодження у виглядів синців в ділянках обох верхніх кінцівок, які згідно висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 125 КК України, яке виразилось у заподіянні ОСОБА_6 умисного легкого тілесного ушкодження.
		Вона ж, відразу після спричинення ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень, 11.07.2022 близько 19 години 20 хвилин, продовжуючи перебувати на АДРЕСА_1, продовжила висловлювати погрози фізичною розправою та вбивством ОСОБА_6 , після чого схопила ОСОБА_6 однією рукою за волосся та із застосуванням фізичної сили нахилила її до низу, а іншою рукою вийняла з кишені пуловера кухонний ніж, та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи на ґрунті довготривалих особистих неприязних відносин, умисно приклала цей ніж до горла потерпілої та пригрозила позбавити її життя шляхом застосування ножа. Вказані погрози вбивством ОСОБА_6 сприйняла як реальні і, побоюючись за своє життя та здоров`я, перебуваючи у шоковому стані, не чинила ОСОБА_4 жодного опору. В цей час до вказаних жінок підбігли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які із застосуванням фізичної сили відібрали у ОСОБА_4 наявний у неї ніж. 
		Своїми умисними діями ОСОБА_4 , вчинила кримінальне правопорушення передбачене. 1 ст. 129 КК України, яке виразилось у погрозі вбивством, при якій були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
		       Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях не визнала, пояснивши, що потерпіла ОСОБА_6 є її сусідкою, яка займається утилізацією сміття, від чого стоїть страшний сморід, куча щурів. Був випадок що її вкусив щур. Зазначені обставини їй дуже не подобаються. 11.07.2022 вона була на городі при ній був кухонний ніж яким вона різала кріп, а потерпіла міряла паркан з незнайомими хлопцями. ОСОБА_10 почала потерпілій робити зауваження з приводу здійснення обмірів, на що остання не реагувала, в подальшому між ними виникла сварка. Зазначає, що дійсно вдарила потерпілу у верхню частину тулубу декілька раз. Каже, що між ними була штовханина та ОСОБА_11 також хапала її за волосся. Про те, зазначає що ножем потерпілій не погрожувала, та до горла ніж не приставляла. 
		       Не дивлячись на не визнання вини в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, вина ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 129 КК України повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами:
		       показаннями потерпілої ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні пояснила, що 11.07.2022 року близько 19.00 год. вона зустрілась з хлопцями майстрами, які мали робити паркан. Коли хлопці почали робити заміри сусідка ОСОБА_4 почала виражатись нецензурною лайкою щодо неї та майстрів. Потім після здійснення замірів ОСОБА_4 підійшла до них на дорогу. Вона була агресивно налаштована в руках тримала ніж та погрожувала їй фізичною розправою. Підійшовши ближче ОСОБА_4 почала її бити, рукою в область голови та верхньої частини тулуба попадала по рукам якими вона закривалась. Після чого схопила ОСОБА_6 за волосся та приставила ніж до горла та погрожувала що її вб`є що дуже налякало потерпілу та вона сприймала висловлені погрози ОСОБА_4 реально. Хлопці, які приїжджали на заміри паркану відіпхнули обвинувачену від неї та забрали ножа, а також викликали поліцію. Потім приїхала поліція. ОСОБА_4 ще продовжувала на той час вести себе агресивно та навіть вдарила потерпілу ще раз. Вважає, що якби не вищезазначені чоловіки то думає, що ОСОБА_4 могла б її вбити.
		показаннями свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні пояснив, що 11.07.2022 року йому на телефон зателефонувала потерпіла, та вони домовились про здійснення замірів паркану. Цього ж дня близько 19.00 він разом з ОСОБА_12 приїхали до потерпілої наАДРЕСА_1, почали переміряти огорожу. Тоді вибігла сусідка ОСОБА_4 та почала кричати, проклинати та погрожувати в адресу ОСОБА_6 . В неї був ніж який остання тримала в лівій кишені свого батника. Коли вже зробили заміри на вулицю до них вибігла ОСОБА_4 . Вона погрожувала фізичною розправою потерпілій та тримала в лівій руці ніж, який дістала з лівої кишені. Вона намагалася та наносила удари потерпілій в область голови та верхньої частини тулуба правою рукою. Потім схопила потерпілу ОСОБА_6 правою рукою за волосся та приставила їй до шиї спереду ніж при цьому продовжувала нецензурно виражатись та погрожувати вбити потерпілу. Він схопив її за праву руку, а напарник - ОСОБА_13 за ліву та прибрали руки від шиї потерпілою. Довелось заламити руку обвинуваченій, бо не могли забрати ножа. Коли забрали ножа викликали поліцію. З боку потерпілою до випадку з ножем не було ніяких конфліктних дій щодо обвинуваченої. Потерпіла була дуже налякана та плакала.
		Свідок ОСОБА_8 в судовому засідання, дав показання аналогічні з показаннями наданими свідком ОСОБА_9 .
		Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, вона працює у відділенні поліції м. Галич. В липні 2022 року у зв`язку з надходженням повідомлення до поліції, вона з іншим працівником поліції ОСОБА_15 виїхала до місця проживання ОСОБА_6 на АДРЕСА_1. Коли приїхали то побачили потерпілу, яка заявила що ОСОБА_4 її била та погрожувала, приставляючи ніж до шиї. Двоє чоловіків, які здійснювали заміри паркану у потерпілої, сказали що забрали у обвинуваченої ножа. Обвинувачена пояснювала, що в неї з потерпілою вже давно конфлікт. ОСОБА_4 на той час вела себе дуже агресивно, вигукувала погрози в бік ОСОБА_6 , казала що вб`є останню, оскільки не дозволить їй чимось займатись. Ніж, яким ОСОБА_10 погрожувала ОСОБА_11 бачила, хлопці які здійснювали заміри паркану у ОСОБА_11 та в подальшому відібрали ножа у ОСОБА_10 їм його показували. Раніше вже виїжджала на виклик з приводу агресивних дій ОСОБА_4 щодо потерпілої ОСОБА_16 . Зазначає, що ОСОБА_4 взагалі неадекватно поводить себе і щодо інших людей, про що їй достеменно відомо.
		Свідок ОСОБА_15 в судовому засідання, дав показання фактично аналогічні з показаннями наданими свідком ОСОБА_14 .
		Крім того, вина обвинуваченої у скоєні інкримінованих правопорушень підтверджується дослідженими в судовому засіданні:
		протоколом огляду місця події від 11.07.2022 року з фототаблицею, відповідно якого слідчим оглянуто місце скоєння кримінальних правопорушень, оглянуто та вилучено ніж який обвинувачена ОСОБА_4 використовувала під час скоєння кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 129 КК України (а.с. 109-111);
		постановою про визнання речовим доказом від 12.07.2022 року, якою було визнано речовим доказом у справі ніж вилучений та оглянутий під час огляду місця події (а.с. 112);
		протоколом огляду предмету від 18.07.2022 відповідно якого слідчим оглянуто CD-R диск з відеозаписом конфлікту між обвинуваченою та потерпілою (а.с. 114);
		постановою про визнання речовим доказом від 18.07.2022 року, якою було визнано речовим доказом у справі вилучений та оглянутий CD-R диск з відеозаписом конфлікту між обвинуваченою та потерпілою (а.с. 116);
		постановою про призначення судово-медичної експертизи від 14.07.2022 (а.с. 117);
		протоколом огляду предмету від 21.07.2022 відповідно якого слідчим оглянуто протокол до клінічного обстеження хворого приймального відділення №1270 (а.с. 120);
		постановою про визнання речовим доказом від 21.07.2022 року, якою було визнано речовим доказом у справі - протокол до клінічного обстеження хворого приймального відділення №1270 (а.с. 119);
		висновком експерта №401 від 15.08.2022 відповідно якого у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження: синці в ділянках обох верхніх кінцівок, які утворились від дії тупих твердих предметів, могли утворитись як при нанесенні ударів такими предметами, якими могли бути як руки, ноги, так і інші тупі тверді предмети, у вказані вище ділянки тіла, так і при падінні та ударах цими ділянками тіла до таких предметів, можуть відповідати терміну вказаному в постанові та відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 123);
		висновком судово-психіатричного експерта №154/2023 від 09.05.2023 відповідно якого ОСОБА_4 психічними розладами не страждає та не страждала, в період часу, що відноситься до інкримінованих їй протиправних дій, виявляє ознаки органічного емоційно-нестійкого розладу. На період часу, що відноситься до інкримінованого їй правопорушення ОСОБА_4 перебувала в стані і перебуває на даний час, при якому здатна в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с. 167-172);
		речовими доказами: ножом вилученим в ході огляду місця події 11.07.2022 року, який знаходиться на зберіганні у ВП №3 Івано-Франківського РУП, який обвинувачена використовувала при вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 129 КК України (а.с. 113); CD-R диском з відеозаписом конфлікту між обвинуваченою та потерпілою, який зберігається у матеріалах кримінального правопорушення (а.с.115). 
		Вирішуючи питання, щодо винуватості обвинуваченої у вчиненні інкримінованих правопорушень, суд приходить до переконання що досліджені в судовому засіданні докази повністю доводять винуватість ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованих кримінальних проступків за обставин встановлених в судовому засіданні, оскільки досліджені докази не містять протиріч як в цілому так і в деталях.
		Так, потерпіла прямо вказує на обвинувачену ОСОБА_4 як на особу, яка 11.07.2022 нанесла їй тілесні ушкодження та погрожувала вбивством за обставин встановлених в судовому засіданні. Показання потерпілої об`єктивно повністю підтверджуються показаннями свідків допитаних в судовому засіданні ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які є безпосередніми очевидцями вчинених кримінальних правопорушень обвинуваченою. Обставин, які б викликали сумнів у правдивості показань свідків, допитаних в судовому засіданні судом не встановлено. Крім того, винуватість обвинуваченої у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень за встановлених судом обставин підтверджується висновком судово-медичної експертизи №401 від 15.08.2022 щодо тяжкості тілесних ушкоджень отриманих потерпілою, а також речовим доказом - ножом, вилученим в ході огляду місця події, який використовувався обвинуваченою при погрозі вбивством щодо потерпілої. Також інші докази, досліджені в судовому засіданні: показання свідків, протоколи слідчих дій, висновки експертів, речові докази, додатково підтверджують винуватість обвинуваченої у скоєні інкримінованих правопорушень та не містять протиріч з іншими доказами.
		Показання самої обвинуваченої суд розцінює, як спробу виправдати свої дії та уникнути покарання за скоєні кримінальні правопорушення, обставини скоєння яких повністю встановлені в судовому засіданні.
		Суд прийшов до переконання, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 129 КК України: за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження; за ч. 1 ст. 129 КК України, як погроза вбивством, при якій були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
		При призначенні покарання обвинуваченій, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченої, її відношення до скоєного, обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.
		Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.
		Положеннями ст. 50 Кримінального кодексу України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		З врахуванням обставин справи, характеру та ступеню суспільної небезпечності скоєного, особи обвинуваченої ОСОБА_4 , яка негативно характеризується за місцем проживання, разом з тим на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, являється особою раніше не судимою, вперше притягується до кримінальної відповідальності, також суд враховує обставини скоєних кримінальних проступків, стан здоров`я обвинуваченої, її вік, відношення до скоєного і вважає за можливим призначити покарання обвинуваченій в рамках санкцій інкримінованих кримінальних правопорушень  із застосуванням положень ст. 70 КК України.
		Так, призначаючи покарання за ч.1 ст. 125 КК України, за якою передбачені покарання у вигляді: штрафу, виправних робіт, громадських робіт, суд враховує, що обвинувачена являється особою пенсійного віку, яка не має місця роботи, тому останній не можливо призначити покарання у вигляді громадських робіт та виправних робіт.
		Санкцією ч.1 ст. 129 КК України передбачені покарання: у вигляді обмеження волі, яке не може бути призначено ОСОБА_4 у зв`язку з досягненням пенсійного віку та арешту. З огляду на викладене суд приходить до висновку, що за ч.1 ст. 129 КК України обвинуваченій слід призначити покарання у виді арешту.
		Крім того, при визначенні остаточної міри покарання суд вважає за необхідне із застосуванням положень ч.1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_4 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Суд вважає, що призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень. Більш суворе покарання з числа передбачених за скоєні кримінальні правопрушення, призначаються лиш у випадку, якщо менш суворе покарання буде недостатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.
		У рамках данного кримінального провадження, потерпілою ОСОБА_6 , заявлено цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_4 , про стягнення з останньої заподіяної кримінальним правопорушенням моральної шкоди в сумі 500000,00 грн..
		В судовому засіданні потерпіла та її представник заявлений позов підтримали та просили його задовольнити з підстав зазначених в позові.
		Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Так, вирішуючи позов щодо стягнення з обвинуваченого моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_6 , суд зазначає наступне.
		В силу ч. 1ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, а відповідно та пунктів 1,2 частини 2 цієї ж статті моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.
		За змістом частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.
		Згідно п. 4 постанови ПВС України N 4 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до ст. 137 ЦПК (1502-06) у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
		Відповідно до п. 5 даної постанови, суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		У п. 9 постанови зазначається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Саме тому, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що з урахуванням обставин вчинення даних кримінальних правопорушень, враховуючи те, що у потерпілої виникли хвилювання за своє життя та здоров`я, а також у зв`язку з отриманням тілесних ушкоджень, з врахуванням матеріального становища обвинуваченої, яка є особою пенсійного віку, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також враховуючи те, що відшкодування моральної шкоди не може бути засобом збагачення, на думку суду цивільний позов ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню в сумі 20000 (двадцять тисяч) грн.
		Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_4 не застосовувалися та підстав для його застосування немає.
		Вирішуючи питання про речові докази, суд керується положеннями ст. 100 КПК України.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 129 КК України та призначити їй покарання:
		за 1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян ,що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;
		за ч. 1 ст. 129 КК України у вигляді двох місяців арешту.
		У відповідності до ст. 70 КК України за правилами призначення покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання ОСОБА_4 у вигляді - двох місяців арешту.
		Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання.
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.
		Речові докази у справі: ніж - знищити, CD-R диск - залишити в матеріалах справи.
		Стягнути з  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 моральну шкоду заподіяну кримінальним правопорушенням в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.
		Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		  СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...