Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 345/1319/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 13.12.2023. Зареєстровано: 14.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.12.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/345/284/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023096170000051

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №345/1319/23 
		Провадження № 1-кп/345/284/2023
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		13.12.2023 року                        м. Калуш
		 
		Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
		головуючого  судді         ОСОБА_1 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене вЄдиний реєстрдосудових розслідуваньза №120230961700000051 від 14.03.2023 про обвинувачення
		ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, з вищою освітою, фізична особа підприємець, раніше несудимого, РНОКПП  НОМЕР_1 ,
		у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
		з участю: секретаря судового засідання         ОСОБА_3 
		прокурора                     ОСОБА_4 
		обвинуваченого                 ОСОБА_2 
		захисника                     ОСОБА_5 
		потерпілої                     ОСОБА_6 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 надійшов на розгляд до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області 21.03.2023.
		Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 13.07.2023 р. вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.05.2023 скасовано і дане кримінальне провадження направлено в суд першої інстанції для повторного розгляду.
		За результатами нового розгляду даного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_2 заподіяв умиснелегке тілеснеушкодження потерпілій ОСОБА_6 .
		Кримінальний проступок вчинено за таких обставин.
		14.03.2023 близько 10.00 год., ОСОБА_2 перебував в АДРЕСА_2 , біля фотостудії «Галичанка», де також знаходилась потерпіла ОСОБА_6 . На ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт. В ході даного конфлікту у ОСОБА_2 виник умисел на спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.
		Реалізовуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_2 кулаком правої руки наніс ОСОБА_6 удар в праву ділянку обличчя.
		У результаті умисного нанесення удару ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді садна та крововиливу слизової оболонки справа, які згідно висновку експерта від 14.03.2023 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Потерпілою в межах кримінального провадження заявлено цивільний позов (а.с. 16-19) до обвинуваченого, в якому вона просить стягнути з обвинуваченого на її користь моральну шкоду, завдану протиправними діями обвинуваченого, в розмірі 10000 грн. Потерпіла зазначає, що моральна шкода виразилась у сильних душевних переживаннях, страхах, фізичному болю, в результаті заподіяних тілесних ушкоджень та їх наслідків. Також моральна шкода полягала в тимчасовому порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, та в порушенні стосунків з оточуючими людьми. У неї появились постійні головні болі, головокружіння, погіршився сон, вона втратила віру в справедливість. Відчуває переживання, стривоженість і дискомфорт. Змушена докладати зусиль для відновлення нормальних життєвих відносин. З`явився реальних страх бути знову побитою.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_2  не визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано, адже тілесних ушкоджень потерпілій не наносив. Пояснив, що 14.03.2023 він йшов на роботу. На площі Героїв в м. Калуші перетнувся з однією старшою жінкою, яка поводилась неадекватно і матюкалась в його сторону. Він пішов далі і десь приблизно через 10 метрів якась інша жінка почала голосно матюкатись в його сторону. Коли наблизився до цієї жінки, то спитав за що та його ображає, але жінка і надалі продовжувала матюкатись і погрожувати фізичною розправою. Вони продовжували далі рухатись поряд паралельно. Коли дійшли до фотостудії «Галичанка», то зупинились і стали один до одного обличчям. ОСОБА_6 почала щось шукати у своїй сумці, а потім різко підняла обидві руки і плюнула йому в обличчя. Він в свою чергу, відчувши загрозу, автоматично відштовхнув її своїми двома руками об її дві руки, однак будь-яких тілесних ушкоджень їй не спричиняв. Ймовірно вона сама вдарила себе своєю ж рукою в якій тримала мобільний телефон. Після чого він пішов попри фотостудію в сторону костелу, але та жінка наздогнала його і продовжила конфліктувати. Він розвернувся в іншу сторону і пішов попри автомобільну стоянку в низ від площі Героїв. Далі почув, що його хтось гукає. Це були муніципальні інспектори, з якими піднявся до площі Героїв. Далі приїхали працівники поліції і чоловік потерпілої. Позовні вимоги потерпілої про відшкодування моральної шкоди не визнає.
		Просить суд його виправдати, оскільки, жодних неправомірних дій по відношенню до потерпілої він не вчиняв, а його дії були відповіддю на неправомірні дії потерпілої. Зауважує, що покази потерпілої є суперечливими.
		Як вбачається з показів обвинуваченого, попри те, що він не визнає вини в нанесенні потерпілій тілесних ушкоджень, він не заперечує, що в час та місці, які зазначені в обвинувальному акті, він мав словесну суперечку з потерпілою та знаходився поряд з нею.
		Захисник просив оправдати його підзахисного, мотивуючи це тим, що конфлікт був спровокований і розпочатий саме потерпілою ще за довго до того місця, яке вказане в обвинувальному акті. Потерпіла плюнула в обличчя ОСОБА_2 , тобто вчинила хуліганські дії, а це в свою чергу свідчить про те, що ОСОБА_2 перебував в стані необхідної оборони. ОСОБА_2 не наносив жодних ударів потерпілій, а тільки відштовхнув її. Вважає, що досліджені під час судового розгляду докази не доводять поза розумним сумнівом вину його підзахисного у вчиненні правопорушення, яке йому інкриміноване.
		Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміноване, доводиться показами потерпілої, свідків сторони обвинувачення, а також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.
		Так,потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що 14.03.2023, близько 9 год. 30 хв. поверталась додому. Йшла по площі Героїв м. Калуші від вул. С.Бандери в сторону вул. Ковжуна. На площі Героїв неподалік фонтану побачила як ОСОБА_2 конфліктував зі старшою жінкою і штовхнув її. Через це вона зробила йому зауваження. В цей час вона знаходилась на відстані приблизно 25-30 метрів від ОСОБА_2 . Після зауваження ОСОБА_2 почав суперечку з нею, він висловлювався в образливій формі і кричав. Вона продовжила рух у напрямку свого дому, а ОСОБА_2 продовжував словесно її ображати. Біля фотостудії «Галичанка» ОСОБА_2 наблизився до неї, розмахував руками і нецензурно висловлювався. Вона сказала обвинуваченому, щоб той перестав себе так поводити, на що останній спитав: - «А що ти мені зробиш?». Вона йому відповіла: «Можу плюнути тобі в обличчя», що в подальшому і зробила. Після цього обвинувачений різко наніс їй удар кулаком правої руки в ліве плече та другий удар в ділянку обличчя в область верхньої губи справа. В подальшому вона намагалась втекти і хотіла зняти обвинуваченого на відео за допомогою телефону. Обвинувачений пробував вирвати телефон з її руки. Вона голосно кричала про допомогу. Коли надійшли 2 працівників муніципальної інспекції, то ОСОБА_7 намагався втекти, але вони наздогнали його. Спершу він казав муніципальним інспекторам, що він її не знає і що вона психічно хвора. Також, вона зателефонувала своєму чоловіку  ОСОБА_8 та розповіла про подію. Потім приїхали працівники поліції та її чоловік, яким вона пояснила про те, що сталося. В подальшому цього ж дня була на огляді в судово-медичного експерта. Після цих подій в неї була розсічена верхня губа і садно на обличчі. Плече експерт не оглядав. До цих подій знала ОСОБА_7 лише з вигляду. ОСОБА_2 після цього спілкувався з її батьком, але особисто в неї пробачення не просив.
		При призначенні покарання покладається на розсуд суду, цивільний позов підтримала та просила стягнути з обвинуваченого моральну шкоду, яку оцінює в 10 000, 00 гривень.
		З показів обвинуваченого та потерпілої можливо однозначно встановити час та місце, де відбувався конфлікт. Також покази потерпілої доводять, які саме дії та в якій послідовності вчиняв обвинувачений.
		Покази наступних трьох свідків опосередковано підтверджують покази обвинуваченої.
		Так,свідок ОСОБА_9 , який працює в Муніципальній інспекції управління з надзвичайних ситуацій Калуської міської ради, розповів, що 14.03.2023 о 08.00 год. разом з колегою  ОСОБА_10 заступив на патрулювання території м. Калуш. Близько 10.00 год. цього дня, коли вони рухались в сторону площі Героїв, на зустріч йшов молодий чоловік, який повідомив, що неподалік фотостудії «Галичанка», відбувається конфлікт між чоловіком і жінкою. Після чого вони прискорили рух. Неподалік фотостудії «Галичанка» знаходилась потерпіла ОСОБА_6 , яка кричала, що її побив чоловік. В свою чергу цей чоловік швидко рухався вулицею між автомобільною стоянкою та книжковим магазином. Вони обоє побігли за цим чоловіком, затримали його та почали розпитувати, що сталося і чи він бив потерпілу. Спочатку чоловік говорив, що нікого не бив, проте потім сказав, що вдарив потерпілу, оскільки, та йому плюнула в обличчя. Свідок ствердив, що цим чоловіком є ОСОБА_2 , який присутній в залі судового засідання. Свідок бачив на обличчі ОСОБА_11 тілесні ушкодження, а саме розбиту губу і кров. Вона перебувала в шоковому стані. Через декілька хвилин за їхнім викликом приїхали працівники поліції, а також прибув чоловік потерпілої.
		Свідок ОСОБА_12 , який також працює в Муніципальній інспекції управління з надзвичайних ситуацій Калуської міської ради, будучи допитаним у судовому засіданні надав аналогічні покази, з показами його колеги ОСОБА_9 .
		Покази цих свідків суд розцінює як об`єктивні, адже неприязних відносини ні з обвинуваченим, ні з потерпілою в них нема. Ці покази є несуперечливими та співпадають з показами потерпілої.
		Свідок ОСОБА_8  суду розповів, що 14.03.2023 близько 10 год. йому на мобільний телефон зателефонувала дружина ОСОБА_6 і повідомила, що на площі Героїв неподалік фотостудії «Галичанка» її побив невідомий чоловік. Він негайно приїхав на місце події, де побачив свою дружину, біля якої знаходились працівники поліції, два працівники муніципальної інспекції. Також там був обвинувачений. Він побачив, що у дружини підпухла верхня губа і на обличчі засохла кров. Він заспокоював дружину, адже вона перебувала в стресовому стані. Того ж таки дня вони з дружиною поїхали у відділення поліції для написання зави про вчинення правопорушення, а після цього дружина проходила огляд в судмедексперта. Дружина розповідала, що вона вступилась за жінку і через це виник конфлікт з обвинуваченим. Визнавала, що плюнула в обличчя обвинуваченому з метою дезорієнтації останнього. Казала, що обвинувачений бив її в плече і в губу.
		Не зважаючи на те, що ОСОБА_8 не був очевидцем подій, але його покази підтверджують покази потерпілої та свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_12 щодо часу і місця вчинення правопорушення, а також видимих тілесних ушкоджень, які утворились в потерпілої від дій обвинуваченого.
		Слід окремо відмітити, що суд розглядає дане кримінальне провадження у відповідності до вимог ст. 337 КПК України, відповідно до якої, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Твердження потерпілої про нанесення обвинуваченим їй двох ударів в різні частини тіла не можуть збільшувати обсяг висунутого обвинувачення. Сторона обвинувачення зазначає в обвинувальному акті ті обставини кримінального правопорушення, які є однозначно встановленими і доводяться зібраними під час досудового розслідування доказами.
		Водночас, такі твердження потерпілої не ставлять під сумнів в цілому обставини щодо нанесення їй тих тілесних ушкоджень, які були об`єктивно зафіксовані судово-медичним експертом. І такі твердження потерпілої не можуть бути розцінені як суперечності, які б давали підстави сумніватись в правдивості її показів.
		Щодо решти фактичних обставини вчинення кримінального правопорушення, то вони доводяться наступними письмовими доказами:
		- рапортом старшого інспектора Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 14.03.2023 року, з якого вбачається, що 14.03.2023 о 10.07 год. по телефону до чергової частини надійшло повідомлення від невідомого про те, що на даний момент чоловік б`є жінку. Цим доказом підтверджується час вчинення кримінального правопорушення (а.с. 39);
		- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_6 від 14.04.2023 про те, що 14.03.2023 близько 10-00 год. невідомий чоловік перебуваючи у центральні частині м. Калуша на Площі Героїв, вчинив з нею конфлікт в ході якого спричинив їй тілесні ушкодження. Просить притягнути невідомого чоловіка до кримінальної відповідальності. Цей доказ окрім того, що підтверджується час та місце вчинення кримінального правопорушення, також підтверджує і у сні покази потерпілої, які вона надали в суді (а.с. 40);
		- висновком експерта № 35 від 14.03.2022, з якого вбачається, що у потерпілої ОСОБА_6 мались тілесні ушкодження: садно та крововилив слизової оболонки справа, який міг утворитися як при нанесенні ударів такими предметами (можливо кулаками) у вказану вище ділянку, так і при падінні та ударі вище вказаною ділянкою до таких, може відповідати терміну, вказаному у постанові і відноситься до легких тілесних ушкоджень (а.с. 38, 41); 
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 15.03.2023, в ході якого потерпіла ОСОБА_6 відтворила обставини нанесення їй тілесних ушкоджень 14.03.2023 року близько 10.00 год. в м. Калуш по вул. Костельна, 2 незнайомим їй на той час чоловіком. До протоколу додано фототаблицю, на фотознімках відображено, що потерпіла показує, як обвинувачений наніс їй удар кулаком правої руки в ділянку лівого плеча та ще один удар в ділянку обличчя в область верхньої губи справа (а.с. 43-46);
		- протоколом огляду речей від 16.03.2023, а саме відеозапису, який добровільно надала потерпіла ОСОБА_6 . На даному відеозаписі зафіксовано як потерпіла 14.03.2023 о 10 год. 04 хв. проходить центральною частиною міста м. Калуша по площі Героїв, що додатково підтверджує перебування потерпілої в час та місці, які зазначені в обвинувальному акті (а.с. 42). В судовому засіданні було відтворено зазначений відеозапис, який міститься на CD-диску (а.с. 121) На відео зафіксовано як по площі Героїв в м. Калуші орієнтовно з південного сходу на північний захід розміреним кроком рухається потерпіла ОСОБА_6 . Коли вона вже минає центральну частину, то видно як ближче до супермаркету «Рукавичка» навідстані декількохдесятків метріввід ОСОБА_6 , йде обвинувачений і пересікається з якоюсь особою жіночої статі. ОСОБА_2 наближається до цієї жінки, між ними відбувається нетривала розмова. Дані ОСОБА_13 спершу відштовхує цю жінку, а потім замахується ногою в сторону цієї жінки, демонструючи таким чином, що бажає вдарити її коліном. Далі ОСОБА_2 продовжує рух в ту сторону, куди пішла і потерпіла ОСОБА_6 . Весь цей час ОСОБА_2 тримає в руках сумку чи пакет чорного кольору.
		Цей відеозапис підтверджує пояснення потерпілої, що вона не безпідставно робила зауваження обвинуваченому, адже його поведінка по відношенню до жінки була явно такою, що не відповідала навколишній обстановці. Також така поведінка обвинуваченого, яка зафіксована на цьому відеозаписі, підтверджує схильність обвинуваченого до агресивної поведінки по відношенню до оточуючих його людей. Така його поведінка дозволяє небезпідставно сумніватись в правдивості його слів щодо того, що це потерпіла поводила себе агресивно по відношенню до нього, а він лише спокійно намагався з`ясувати чому вона йому погрожує і ображає його.
		За клопотанням сторони захисту під час судового розгляду було допитано як свідка ОСОБА_14 , яка проживає в квартирі на площі Героїв в м. Калуші, яка розташована над книгарнею, де працює ОСОБА_2 .
		Свідок ОСОБА_14 розповіла, що добре знає ОСОБА_2 , але в родинних стосунках з ним не перебуває. Одного весняного дня (точної дати не пригадує) вона була дома і готувала їжу. Підійшла до вікна і побачила, що біля фотостудії «Галичанка» стоїть ОСОБА_2 , а навпроти нього якась жінка. ОСОБА_2 вона бачила зі спини. Вони про щось розмовляли. В якийсь момент ця жінка різко підняла руки, а ОСОБА_2 відштовхнув її і після цього пішов дорогою в сторону до костелу. Що в цей час робила та жінка, вона не зауважила. Вона не бачила чи були якісь речі в руках ОСОБА_2 і тієї жінки. Також не зауважила в яку частину тіла ОСОБА_2 штовхнув жінку. 
		Оцінюючи ці покази з точки зору їхньої повноти, суд зауважує, що покази цього свідка не містять багатьох конкретних деталей, а саме, свідок не змогла повідомити більш конкретної дати коли відбувались ці події, вона не могла описати ознак зовнішнього одягу, в який були одягнені ОСОБА_2 і ОСОБА_6 , свідок не могла назвати, чи тримали ОСОБА_2 і ОСОБА_6 якісь речі в руках, свідок не зауважила, що робила потерпіла безпосередньо після того як її відштовхнув обвинувачений. Тому суд вважає, що покази цього свідка не слід брати до уваги. Очевидним є те, що будучи доброю знайомою обвинуваченого, ОСОБА_14 переповідає версію події, яка вигідна обвинуваченому, в той час, як з показів інших свідків вбачається, що події розвивались саме так, як зазначено в обвинувальному акті.
		Надані суду докази не містять інформації, яка б давала підстави вважати, що наявні в потерпілої тілесні ушкодження отримані не від цілеспрямованого удару обвинуваченого, а за інших обставин. 
		Під час судового розгляду стороною захисту заявлялось клопотання про призначення судово-медичної експертизи з метою надання відповіді на питання про те, чи могли утворитись тілесні ушкодження у ОСОБА_6 від удару об мобільний телефон за обставин, які описав під час своїх показів ОСОБА_2 . Проте судом було відмовлено в задоволенні такого клопотання, адже у висновку експерта № 35 від 14.03.2022, який описано вище, дано вичерпну і обґрунтовану відповідь щодо механізму отримання потерпілою тілесних ушкоджень. Також таке клопотання сторони захисту судом розцінено як спробу затягнути розгляд кримінального провадження. Оцінка ймовірності отримання тілесних ушкоджень потерпілою особою від удару тим чи іншим конкретним предметом, або удару тіла об той чи інший конкретний предмет повинна надаватись судом за результатами оцінки всієї сукупності поданих і безпосередньо досліджених доказів.
		Даючи аналіз дослідженим в судовому засіданні доказам, а також оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що твердження обвинуваченого ОСОБА_2 з приводу не нанесення потерпілій цілеспрямованого удару кулаком в обличчя, спрямовані на уникнення його від кримінальної відповідальності.
		Покази потерпілої ОСОБА_6 , щодо часу і місця вчинення кримінального правопорушення; способу нанесення тілесних ушкоджень та їх наслідків повністю узгоджуються з письмовими матеріалами справи, зокрема із висновком експерта, а також показами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 .
		В судовому засіданні не здобуто жодних даних, які б спростували покази потерпілої та свідків сторони обвинувачення і відповідно вказали на інші обставини, при яких потерпіла могла отримати тілесні ушкодження.
		Поведінка потерпілої по відношенню до обвинуваченого, яка проявилась в тому, що вона плюнула йому в обличчя, не давала законних підстав наносити удари кулаком в обличчя потерпілої. Обвинувачений не перебував на той час в стані необхідної оборони. Конфліктну ситуацію, яка склалась між потерпілою і обвинуваченим, не залежно від того хто розпочав словесний конфлікт, можна було розв`язати мирним шляхом без застосування насильства. Якщо б обвинувачений дійсно не бажав конфліктувати з потерпілою, як він про це неодноразово стверджував, то в нього була реальна можливість не наближатись до потерпілої, а навпаки піти в книгарню, де він працює. Натомість ОСОБА_2 зблизився з потерпілою біля фотостудії «Галичанка», яка знаходиться навпроти книгарні на відстані приблизно 20 метрів.
		Оцінивши докази у відповідності ст. 94 КПК України та провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненому ним кримінальному правопорушенні у судовому засіданні доведена повністю і поза розумним сумнівом, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України як заподіяння умисних легких тілесних ушкоджень потерпілій.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, обставини, при яких було скоєно кримінальне правопорушення, а також думку потерпілої і позицію прокурора.
		Зокрема, призначаючи покарання  ОСОБА_2 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, те, що він має постійне місце проживання, на обліку у психіатра та нарколога не числиться. Він має стабільні прибутки, адже займається підприємницькою діяльністю. Позитивно характеризується.
		Обставини, які б пом`якшували або обтяжували покарання обвинуваченому, в обвинувальному акті не зазначені. Не встановлено таких обставини і під час судового розгляду.
		У судовому засіданні прокурор просила врахувати дані про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного і призначити йому покарання у виді двісті годин громадських робіт.
		Потерпіла погодилася з позицією сторони обвинувачення.
		Враховуючи наведене, те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, він не усвідомив протиправності своєї поведінки і не розкаявся за вчинені дії, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе при призначенні покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт.
		Саме, таке покарання суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження скоєння ним нових правопорушень.
		Вирішуючи заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, суд виходить із наступного.
		У відповідності до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає в тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням її здоров`я.
		Згідно п. 2 ч. 3, ч. 4 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних, душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, з урахуванням вимог розумності, виваженості і справедливості, ступеня вини особи, що завдала шкоду. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди і не пов`язана із розміром цього відшкодування.
		Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, ступінь вини обвинуваченого, глибину фізичних та душевних страждань, пов`язаних з болем, порушення звичного ритму життя потерпілої.
		Враховуючи, що під час судового розгляду даного кримінального провадження доведено, що обвинувачений умисно наніс потерпілій легкі тілесні ушкодження, то з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що з метою відшкодування моральної шкоди потерпілій, беручи до уваги конкретні обставин справи достатнім буде стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої з метою відшкодування завданої моральної шкоди суми в розмірі 3 000,00 грн.
		Витрати на залучення експертів відсутні.
		Враховуючи поведінку обвинуваченого, який справно з`являвся в судові засідання і нових правопорушень не вчиняв, то відсутні підстави для обрання обвинуваченому запобіжного заходу вироком суду.
		Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 368-371, 374, 395 КПК України,
		 
		у х в а л и в:
		 
		Засудити ОСОБА_2 тавизнати його винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 200 (двісті) годин.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 3 000, 00 (три тисячі) грн.
		Речові докази:
		- відеозапис на диску із записом події, що мала місце 14.03.2023 по вул. Площа Героїв в м. Калуш, який долучено до матеріалів судової справи  залишити там же.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок можебути оскаржено вапеляційному порядкудо Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляції протягом тридцяти днів з дня проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники можуть отримати копію вироку в суді.
		 
		Суддя                                    Володимир ОНУШКАНИЧ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...