Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 348/1277/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Зґвалтування.
Надіслано для оприлюднення: 24.01.2024. Зареєстровано: 24.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2024.
Дата набрання законної сили: 10.06.2024
Результат оскарження 10.06.2024 Івано-Франківський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/348/76/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022091200000113

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		Справа № 348/1277/22
		Провадження № 1-кп/348/76/24
		 
		24 січня 2024 року                                                               м. Надвірна 
		 
		Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:
		       головуючого судді                                                         ОСОБА_1                 за участю секретаря судових засідань                                 ОСОБА_2 
		       за участю прокурора                                                 ОСОБА_3                 неповнолітньої потерпілої                                         ОСОБА_4 
		       законних представників неповнолітньої потерпілої                  ОСОБА_5 
		                                                                                ОСОБА_6 
		                                                                                ОСОБА_7 
		       обвинуваченого                                                          ОСОБА_8 
		       захисника                                                                 ОСОБА_9  розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022091200000113 від 09.05.2022 за обвинуваченням:
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Надвірна Івано-Франківської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 13.02.2015 Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області за ч. 3 ст. 187 КК України до позбавлення волі на строк 5 років із конфіскацією майна, звільненого 21.12.2017 на підставі ухвали Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області умовно достроково на 1 рік 1 місяць 18 днів,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, 
		У с т а н о в и в :
		ОСОБА_8 з 2005 року проживає спільно із ОСОБА_10 , з якою спільно виховують шестеро дітей, в тому числі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у господарстві за адресою: АДРЕСА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу. ОСОБА_8 , використовуючи безпорадний стан малолітньої ОСОБА_4 , яка не розуміла значення вчинюваних з нею протиправних дій та перебувала під психологічним тиском із залякуванням та погрозами з боку ОСОБА_8 і не могла чинити йому опір, діючи умисно, тобто, усвідомлюючи суспільно небезпечний і протиправний характер своїх дій, їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, в середині лютого 2022 року, вирішив регулярно вступати у статеві зносини з потерпілою ОСОБА_4 .. Застосовуючи фізичну силу та психологічне насильство, долаючи її волю до опору, ОСОБА_8 у середині лютого 2022 року у будинку по місцю свого проживання вчинив із потерпілою дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в її тіло з використанням своїх геніталій без добровільної згоди потерпілої. Продовжуючи свої злочинні дії охоплені єдиним умислом на вчинення дій сексуального характеру, ОСОБА_8 , використовуючи безпорадний стан малолітньої ОСОБА_4 , яка не розуміла значення вчинюваних з нею протиправних дій та перебувала під психологічним тиском із залякуванням та погрозами з боку ОСОБА_8 і не могла чинити йому опір, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний і протиправний характер своїх дій, їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, на початку березня 2022 року та наприкінці квітня 2022 року, застосовуючи фізичну силу та психологічне насильство, долаючи її волю до опору вчинив із потерпілою дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в її тіло з використанням своїх геніталій без добровільної згоди потерпілої. Відповідно до п. 3 ч. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. З огляду на вищенаведене, обставини вчинення кримінального правопорушення свідчать про наявність у діях  ОСОБА_8  ознак, перелічених в ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а саме: вчинення сексуального насильства в сім`ї щодо малолітньої ОСОБА_4 , з якою проживає в одні сім`ї, а тому відповідно до ст. 3 зазначеного Закону, ОСОБА_8 є суб`єктом злочину, пов`язаного з домашнім насильством.
		Обвинувачений  ОСОБА_8 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, не визнав, від дачі показань відмовився. В судових дебатах та в останньому слові обвинувачений просив пробачення як у своєї дочки, так і у всіх за те, що він накоїв, просив суворо не карати.
		В судовому засіданні захисник обвинуваченого просив визнати ОСОБА_8  невинуватим у скоєнні злочину, передбаченому ч. 4 ст. 152 КК України, та виправдати його з огляду на те, що під час досудового розслідування та під час розгляду справи в суді не було здобуто належних та допустимих доказів обґрунтованості вчинення кримінального правопорушення. Жодних письмових доказів на підтвердження немає, жодна експертиза не підтверджує факт вчинення, на жодних речах, які надані на дослідження, немає слідів обвинуваченого. Окрім цього, на досудовому розслідування до ОСОБА_8 було застосовано заходи фізичного впливу, про що він неодноразово повідомляв та звертався з відповідними заявами, а тому визнавальні покази під час допиту в якості підозрюваного та проведенні слідчого експерименту надані ним під тиском, у зв`язку із чим є недопустимими доказами. Окрім цього, під час допиту ОСОБА_8 в якості підозрюваного йому не було роз`яснено право на самовикриття. Щодо показів потерпілої, вони є надуманими з огляду на неприязні відносини, які склалися в сім`ї.
		Не зважаючи на невизнання своєї провини обвинуваченим, вина обвинуваченого ОСОБА_8 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування провадження, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
		-психологічним висновком психологічного консультанта щодо показів неповнолітньої ОСОБА_4 (а.с. 82 т. 1), в якому остання повідомила, що насправді постраждала від сексуального насильства зі сторони її біологічного батька;
		-рапортом щодо отриманої та зареєстрованої заяви щодо зґвалтування неповнолітньої ОСОБА_4 (а.с. 83 т. 1);
		-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (а.с. 84 т. 1), яким слідчим СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області було прийнято усну заяву від ОСОБА_5 про зґвалтування ОСОБА_4 її батьком ОСОБА_8 ;
		-протоколом огляду місця події від 08.05.2022 з фототаблицею та схемою, а саме приватного домогосподарства в АДРЕСА_2 (а.с. 86-88, 89-100, 101 т. 1);
		-висновком судово-психіатричного експерта № 207 від 27.07.2022 щодо потерпілої ОСОБА_4 , згідно якого рівень загального розвитку потерпілої є достатнім для її віку, як в інтелектуальному плані, так і в напрямку формування особистості; потерпіла з урахуванням її індивідуально-психологічних, вікових особливостей та стану розумового розвитку, здатна адекватно сприймати обставини, що мають значення для кримінального провадження та давати на них відповідні показання; потерпіла під час вчинення щодо неї дій, розуміла їх сексуальний характер, але не розуміла їх соціального значення, тому і не могла чинити опір (а.с. 103-107 т. 1);
		-висновком експерта № 76, згідно якого у ОСОБА_4 виявлено порушення цілісності дівочої пліви у вигляді радіально розташованого розриву, характер виявленого розриву вказує на те, що давність порушення цілості дівочої пліви складає більше трьох тижнів до моменту проведення експертизи (а.с. 112-113 т. 1);
		-висновком судово-психіатричного експерта № 162/2022 від 07.07.2022, згідно якого ОСОБА_8 будь-якими психічними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій. На період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину, ОСОБА_8 перебував в стані і перебуває на даний час, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.с. 140-147 т. 1);
		-психологічною характеристикою психоемоційного стану дівчини та сімейних відносин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у ході психологічного дослідження, зафіксованого на відеозапис, ОСОБА_11 розповідала про факт сексуального насильства батька відносно неї, за результатами рекомендована корекційна робота психолога, спрямована на покращення психоемоційного стану дівчини та подолання наслідків психотравмуючої ситуації (а.с. 152-155 т. 1);
		-протоколом проведення слідчого експерименту від 10.05.2022, зафіксованого на відеозапис, під час проведення якого ОСОБА_8 пояснював, що він тричі вступав зі своєю дочкою, ОСОБА_4 , у статеві зносини (а.с. 176-178, 184 т. 1);
		-відеозаписом допиту ОСОБА_8 в якості підозрюваного на стадії досудового розслідування, під час якого ОСОБА_8 підтвердив факт вчинення ним сексуального насильства відносно неповнолітньої ОСОБА_12 (а.с. 19 т. 2), який суд приймає з огляду на вимоги ч. 11 ст. 615 КПК України. Зауважень щодо проведеного допиту від підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника заявлено не було.
		Окрім цього, вина ОСОБА_8 підтверджується показами осіб, допитаний під час судового розгляду: 
		Допитана в судовому засіданні з окремого приміщення в режимі відеоконференції неповнолітня потерпіла суду показала, що обвинувачений є її татом, він весь час проживає з ними в одному будинку. В лютому місяці 2022 року вночі вона спала на окремому ліжку, на ліжку, яке було поруч, спали мати з молодшими братами. Спати вона лягла близько 22 години, була вдягнена в штани та кофту, під штанями були плавки, під кофтою був топік. Батько прийшов біля першої години ночі та ліг поруч з нею, бо то було його ліжко, світло він не включав. Вона була вкрита ковдрою. Нічого не кажучи, тато зняв штани і плавки як з неї, так і з себе, вона до нього лежала спиною і він почав статевий акт. Батько її тримав, вона його відштовхувала, але він продовжував. Все це продовжувалося приблизно півгодини, після закінчення вона заснула, а батько дивився телевізор. Після цього випадку він з нею про це не розмовляв. Наступного дня на плавках вона побачила кров, нікому нічого не казала, попрала їх та повісила сушити. Під час статевого акту не кричала, бо не хотіла всіх будити. Ще такі випадки були в кінці березня та в травні. Перший та другий раз на одному ліжку, в третій раз в іншій кімнаті. Раніше вона спала з мамою на ліжку, однак після народження молодшого брата їй не стало міста спати з мамою на одному ліжку, тому вона інколи засинала на татовому ліжку, але коли його не було вдома. Коли вдруге був статевий акт, вона також спала на татовому ліжку разом з братом, батько прийшов, переніс брата на інше ліжко і ліг з нею поруч. Після кожного разу одягалася вона самостійно. Мамі їй соромно було казати про це, однак через пару днів після останнього випадку вона все ж таки сказала мамі, на що та відповіла, що вона про це знала, однак нікому не казала, бо тато їй погрожував, що навіть спалить хату, якщо вона комусь про це розкаже. ОСОБА_8 до всіх в будинку погано відносився, старшому брату казав, що посадить його, неодноразово бив маму та бабу, тільки до малих дітей відносився нормально. Раніше в неї були нормальні відносини з батьком, а після цього тільки страх. В день напередодні затримання батько прийшов додому п`яний, почав бушувати, ОСОБА_13 подзвонив сусіду, щоб той угомонив батька, в цей час мама розказала, що батько її ґвалтує, і сусід про це почув.
		Більш детально неповнолітня потерпіла в судовому засіданні про обставини вчинення пояснити не змогла, замикалася в собі, та на прохання психолога, яка перебувала з потерпілою поруч під час допиту, питання знімалися.
		Також неповнолітня потерпіла була допитана на стадії досудового розслідування в умовах «зеленої кімнати», де підтвердила факт сексуального насильства ОСОБА_8 відносно неї.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду показала, що вона є бабусею потерпілої, а обвинувачений є її зятем, з її донькою вони не розписані, проживають у цивільному шлюбі. За день-два до затримання ОСОБА_15 прийшов додому, дебоширив, вона пішла в їх кімнату заспокоювати їх, про що тоді йшла мова, вона не пам`ятає. Наступного дня сусідка ОСОБА_16 казала, що ОСОБА_11 в них була, плакала, казала, що її батько насилував, тоді свідок підійшла до зятя та ударила його по обличчю за те, що він скоїв, а він їй сказав, що експертиза покаже. З онукою про це вона не розмовляла. Це було в той день, коли приїхала поліція. Характеризує ОСОБА_15 як «золоту» людину коли не п`є, а коли випиває - дебоширить, випивав часто, коли ходив до когось щось робити. Наступного дня після затримання приїздили працівники поліції з ОСОБА_15 , адвокатом, прокурором, понятими та слідчими. У зятя вже був синяк під оком, а коли його забирали - не було.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показала, що вона є матір`ю потерпілої. Проживають вони в одному будинку разом з її батьками, співмешканцем ОСОБА_8 та їхніми спільними дітьми. В будинку є три кімнати, в одній проживають батьки, в іншій вона з обвинуваченим та їх дітьми і в третій кімнаті проживає старший син ОСОБА_13 . В їх кімнаті два ліжка знаходяться поруч. В лютому місяці 2022 року вночі вона якось почула, що обвинувачений щось шепче, вона повернулася та відчула як тряслося ліжко, на якому спали ОСОБА_15 та їх донька ОСОБА_11 , ліжко «ходило» як під час статевого акту. При цьому вона бачила, що донька лежить на боці лицем до стіни, а він поза нею. Вона побоялася вмішатися, бо буде скандал. Наступного дня вона запитала у ОСОБА_11 , чи в неї щось було із батьком, та все заперечувала, сказала, що це неправда. Ще такі звуки свідок чула у березні та квітні. При цьому всі рази обвинувачений сам звав ОСОБА_4 до себе. Один раз з ними у ліжку був ОСОБА_17 , це молодший син. Жодного разу вона не чула, щоб ОСОБА_11 плакала. Напередодні затримання ОСОБА_15 прийшов біля другої години ночі, почав скандалити, під час сварки вона сказала своїм батькам, що він ґвалтує ОСОБА_11 . Це почув старший син ОСОБА_13 , покликав сусіда, а той вже викликав поліцію. В поліції ОСОБА_11 зізналася, що це дійсно було. Коли вони їхали в поліцію, донька казала, що батько їй затикав рота, заставляв її. Чому свідок сама не заявила в поліцію, пояснити не може. ОСОБА_8 характеризує наступним чином: коли тверезий - «золота» людина, як вип`є - дебошир. З ОСОБА_8 вони зійшлися, коли їй було 25 років, з того часу живуть разом, в офіційному шлюбі не перебувають, вона від нього народила шестеро дітей, проте при реєстрації дітей батько записаний з її слів, чому вона не записала батьком ОСОБА_8 - пояснити не змогла. Востаннє у неї з ОСОБА_8 був статевий акт у січні 2022 року.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду показав, що він є братом потерпілої та сином обвинуваченого. В той день батько прийшов додому п`яний, пройшов через його кімнату, став дебоширити, розбудив дітей, скандалив через гроші, кричав, що вони всі живуть за його гроші. Всі були в другій кімнаті, до них зайшов дідусь і батько почав ще більше кричати. Коли всі прийшли в кімнату до мами, вона почала казати батькові «я все знаю, ти будеш довго сидіти», на що він нічого не відповів і почав ще більше дебоширити. Тоді свідок подзвонив в єгерську службу ОСОБА_19 , щоб той прийшов і заспокоїв батька, вийшов зустрічати ОСОБА_19 на вулицю, сказав йому, що у них конфлікт, вони зайшли в кімнату, де були батьки, діти та дід з бабою, і мати при всіх сказала, що у батька інтимні стосунки з ОСОБА_11 , вона знала, але хотіла переконатися в цьому. ОСОБА_19 забрав ОСОБА_11 в іншу кімнату, вона підтвердила це, потім ОСОБА_19 позвав батька, а потім їх двох. Батько спочатку заперечував, а потім сказав, що таке могло бути коли він був п`яний і не розумів що коїть. Тоді ОСОБА_19 сказав, що це питання буде вирішувати наступного дня. Спочатку, коли ОСОБА_19 про це почув, він двічі вдарив батька по щоці. Наступного дня ОСОБА_19 покликав ОСОБА_11 до ОСОБА_20 , там ОСОБА_11 казала, що це відбувалося коли всі спали. При цьому вона була розгублена і майже завжди плакала. Чи повідомляла ОСОБА_11 про це матері - він не знає. З батьком у нього часто були конфлікти, коли останній був п`яний. До цього він разів п`ять викликав працівників поліції, оскільки батько дебоширив. Один раз викликала поліцію баба. Коли батька привозили працівники поліції для проведення слідчих дій, у нього було запливше око та синець.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 суду показав, що він є сусідом та кумом обвинуваченого, він хрестив його доньку ОСОБА_22 . В той день подзвонив ОСОБА_23 та сказав, що батько п`яний, бушує, попросив прийти заспокоїти його. Від ОСОБА_24 свідок живе десь через десять будинків. Коли свідок прийшов до них, у дворі його зустрів ОСОБА_13 та сказав, що тато зґвалтував ОСОБА_11 , вона про це сказала всім в будинку. Свідок зайшов в дім, там були дід, баба, жінка та діти ОСОБА_15 , сам він був у третій кімнаті, свідок в нього запитав «що ти зробив», але обвинувачений нічого не відповів і сидів з пониклою головою. ОСОБА_4 була дуже сумна, сказала, що це правда і про це знає мама, вона їй казала, більше нічого не розповідала. Свідок вийшов з будинку та подзвонив в поліцію. Поліція приїхала і далі вже розбиралася. Не пам`ятає, чи були на той момент у ОСОБА_8 якісь тілесні ушкодження. Раніше вже було таке, що він приходив заспокоювати ОСОБА_8 , коли той був напідпитку та дебоширив у сім`ї.
		На досудовому розслідуванні було проведено ряд експертиз, а саме:
		-судово-медичне дослідження мазків і тампонів, згідно висновку експерта № 439 у 2-х мазках та тампоні з вмістом піхви, в мазку та тампоні з вмістом ротової порожнини та в мазку та тампоні з вмістом прямої кишки гр. ОСОБА_4 , сперматозоїди не виявлені (а.с. 114 т. 1);
		-судово-цитологічне дослідження, згідно висновку експерта № 61 при судово-цитологічному дослідженні мазка-відбитка та тампона-змиву з статевого члена гр. ОСОБА_8 , клітини піхвового епітелію не виявлені (а.с. 116-117 т. 1);
		-судово-імунологічне дослідження, згідно висновку експерта № 468 в помарці на жіночих джинсових штанах (об.№1) кров не виявлена та в помарках на жіночих джинсових штанах (об.№2-5) сперматозоїди не виявлені (а.с. 118-119 т. 1);
		-судово-цитологічне дослідження, згідно висновку експерта № 64 при судово-цитологічному дослідженні покривала, білого та синього кольорів в малюнок квітів (об.№№ 1-4), епітеліальні клітини, в тому числі і клітини епітелію піхви не виявлені, кров в об. №№ 1-4 не знайдено (а.с. 121-122 т. 1);
		-судово-цитологічне дослідження, згідно висновку експерта № 63 при судово-цитологічному дослідженні слідів на покривалі з квітковим принтом, вилученому під час огляду місця події (об.№№ 1-3), кров та епітеліальні клітини, в тому числі і клітини епітелію піхви не виявлені (а.с. 124-125 т. 1).
		Суд не погоджується із позицією захисту щодо недоведеності вини обвинуваченого з огляду на висновки вищезазначених експертиз, оскільки надані на експертизу речі не були вилучені в момент вчинення злочину чи безпосередньо після його скоєння, після статевого акту пройшло достатньо часу (дні, тижні, місяці).
		Також суд не погоджується із доводами сторони захисту про визнання доказів недопустимими: слідчого експерименту та допиту в якості підозрюваного, бо вони надані під тиском, оскільки до ОСОБА_8 працівниками поліції було застосовано фізичний вплив, з огляду на таке: як вбачається із висновку експерта № 78, у ОСОБА_8 було виявлено синець правої орбітальної ділянки, який отриманий від дії тупого твердого предмету, може відповідати терміну утворення, вказаному ОСОБА_8 , відноситься до легких тілесних ушкоджень. Експерту ОСОБА_8 пояснив, що 08.05.2022 самовільно ненароком вдарився до дерев`яних сходів (а.с.115 т.1). При цьому, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду показала, що вона била ОСОБА_8 по обличчю, також свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_8 по обличчю бив ОСОБА_21 .. Обидві особи наносили удари обвинуваченому напередодні його затримання. Окрім цього, в жодному судовому засіданні протягом усього періоду розгляду справи, починаючи з підготовчого судового засідання, яке було проведено 08.08.2022, ані обвинувачений, ані його захисник не заявляли про застосування до ОСОБА_8 недозволених заходів фізичного впливу працівниками поліції, не надавали підтвердження звернення ОСОБА_8 до компетентних органів з цього приводу. У зв`язку із чим суд критично оцінює зазначені адвокатом доводи та не приймає їх до уваги.
		Як вбачається зі свідоцтва про народження ОСОБА_4 , її батьком записаний ОСОБА_25 (а.с.126 т.1), згідно актового запису про народження № 26 від 19.05.2008 ОСОБА_4 , відомості про батька дитини внесені на підставі заяві матері (а.с.18 т.2).
		Під час досудового розслідування експертиза на встановлення біологічного батьківства ОСОБА_8 відносно неповнолітньої ОСОБА_4 не проводилася, в порядку цивільного судочинства батьківство ОСОБА_8 відносно ОСОБА_4 не встановлювалося, у зв`язку із чим суд позбавлений можливості апелювати поняттями батько-донька відносно обвинуваченого та потерпілої в розрізі сімейного законодавства. 
		Отже, наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.
		       Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		       Згідно ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
		       Будь-яких інших доказів у ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.
		       Разом з тим, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (зазначена позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 08 жовтня 2019 року у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 760/23459/17).
		       Таким чином, суди повинні ретельно перевіряти доводи сторони захисту, як і обґрунтовано ставляти під сумнів версію сторони обвинувачення. У випадку, якщо суд після такої перевірки відхиляє доводи сторони захисту, він має навести переконливі мотиви такого висновку, які не залишають розумного сумніву у винуватості обвинуваченого. Разом з тим, якщо небезпідставні доводи сторони захисту не можуть бути спростовані з наведенням переконливих мотивів, які ґрунтуються на обставинах відповідного провадження, то це свідчить про існування розумного сумніву в доведеності винуватості особи.
		       У судовому засіданні були ретельно перевірені твердження обвинуваченого щодо неможливості вчинення ним інкримінованого йому злочину з огляду на те, що він хворіє на «імпотенцію», про що він зазначав у своїх заявах від 06.12.2022 (а.с.175 т.1), від 30.01.2023 (а.с.208 т.1), які повністю спростовуються висновком експерта № 41 проведеної за призначеною ухвалою суду судово-медичної експретизи, згідно якого ОСОБА_8 встановлений заключний діагноз: Хронічний простати; судинні розлади чоловічих статевих органів ЕД (еректильна дисфункція) середнього ступеня судинного генезу. Дані органічні зміни чоловічих статевих органів не впливають на здатність ОСОБА_8 здійснювати статевий акт, який пов`язаний із вагінальним проникненням в тіло потерпілої з використанням своїх геніталій (а.с.132-146 т.2).
		Отже, проаналізувавши всі зібрані по справі докази на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення повністю доведеною і його дії кваліфікує за ч. 4 ст. 152 КК України як вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням у тіло ОСОБА_4 , з якою винний перебуває у сімейних відносинах та яка не досягла чотирнадцяти років, з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування).
		Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		       Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.
		       Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_8 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, (а саме, його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали), дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та нарколога, за місцем проживання характеризується негативно, зловживає спиртними напоями, вихованням дітей не займається, офіційно не працевлаштований, участі у громадському житті села не бере, неодноразово був помічений у конфліктних ситуаціях.
		Також суд зауважує, що статеві злочини характеризуються аморальністю та цинічністю дій винних осіб, принижують честь і гідність потерплої особи та можуть завдати значної шкоди здоров`ю.
		Особливо і надзвичайно небезпечні статеві злочини проти малолітніх та неповнолітніх, вони посягають на їх статеву недоторканність та нормальний статевий розвиток, вони часто призводять до глибоких душевних травм у потерпілих осіб, штовхають їх до аморального способу життя.
		Конвенцією про права дитини закріплені положення, відповідно до яких в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язані захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень (статті 3, 34 Конвенції).
		       За ступенем тяжкості вчинене кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 152 КК України, є особливо тяжким злочином (стаття 12 КК України).
		       Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_8 відповідно до статті 66 КК України, в ході судового розгляду не встановлено. Суд виключає з переліку обставин, що пом`якшують покарання, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, оскільки обвинувачений свою вину не визнав, у скоєному не розкаявся, від дачі показів відмовився.
		       Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані та вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка перебуває в матеріальній залежності від винного.        
		Окрім того, при призначенні ОСОБА_8 покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
		       Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_8 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретним їх обставинам, встановленим під час розгляду кримінального провадження, даним про особу обвинуваченого. Даний вид покарання буде справедливим для виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 , сприятиме попередженню вчиненню нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципу індивідуалізації покарання.
		Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироку законної сили слід залишити без змін.
		       Речові докази: покривало синього кольору, махрове простирадло з квітковим принтом, жіночі джинсові штани, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, підлягають поверненню законному представнику малолітньої потерпілої ОСОБА_5 ..
		На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 100, 368-371, 373-376 КПК України, суд,
		У Х В А Л И В :
		Визнати винним ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, та призначити йому покарання у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі.
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_8 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення останнього з розрахунку день за день з 10 травня 2022 року.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з моменту набрання вироку законної сили.
		Запобіжний захід ОСОБА_8 у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишити без зміни.
		Включити інформацію про обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
		Речові докази: покривало синього кольору, махрове простирадло з квітковим принтом, жіночі джинсові штани, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, повернути законному представнику малолітньої потерпілої ОСОБА_5 .
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя Надвірнянського районного суду
		Івано-Франківської області                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...