Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 345/3285/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 26.07.2024. Зареєстровано: 26.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.07.2024.
Дата набрання законної сили: 12.09.2024
Результат оскарження 12.09.2024 Івано-Франківський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/345/812/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №345/3285/24 
		Провадження № 2/345/812/2024
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		26.07.2024 року м. Калуш
		 
		Калуський міськрайоннийсуд Івано-Франківськоїобласті вскладі головуючогосудді ОнушканичаВ.В.,розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадженнябез викликусторін ібез проведеннясудового засіданнясправу запозовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача фінансових послуг, зобов`язання відшкодування незаконно знятих коштів,
		 
		в с т а н о в и в:
		Позивачка звернулася до суду з вищенаведеним позовом. Позов мотивує тим, що 27.12.2023 року в період часу з 17:25 по 18:25 год. їй почали приходити смс-повідомлення про списання коштів з її банківського рахунку НОМЕР_1 , а саме здійснено 7 списань (розрахунки в торгово-сервісній мережі LUX 4029357733 PAYPAL*KIPROPGEE) на суми 779,68 грн., 578,43 грн.; 1182,16 грн.; 1182,16 грн., 779,68 грн., 779,68 грн. Також з її рахунку стягувалася пеня за перерахунок коштів на суму 187,41 грн. Після отримання повідомлень позивачкою було здійснено дзвінок до оператора АТ «Державний ощадний банк України». Оператором через певний період часу після уточнення інформації проведено блокування банківської картки № НОМЕР_2 .
		Також позивачка здійснила дзвінок до поліції, де їй порадили звернутися із заявою до найближчого відділення поліції. Крім того позивачкою було здійснено дзвінок до служби безпеки банку, де їй повідомили, що кошти з її рахунку були зняті коректно та порадили звернутися до правоохоронних органів. Після того, як картку було заблоковано, то на наступний день були ще чотири невдалі спроби перерахунку коштів, про які позивачці надходили смс-повідомлення.
		Наступного дня позивачка звернулася до Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області із заявою, на підставі чого було внесено дані до ЄРДР та розпочато кримінальне провадження №120230911170000838 за ст. 185 КК України, досудове розслідування щодо якого досі триває. Отримавши витяг з ЄРДР, позивачка звернулася до банку із письмовим запитом для отримання детальної відповіді щодо повернення належних їй грошових коштів, на що отримала письмову відповідь, що всі операції з її банківською карткою проведені коректно. Також у відповіді зазначається, що в даних обставинах є вина позивачки.
		Позивачка наголошує, що вона не повідомляла третім особам ПІН-код, CVV-2 код картки та не передавала її нікому. Тому позивачка змушена звернутися до суду та просить стягнути з відповідача безпідставно списані з її банківського рахунку грошові кошти у розмірі 6551,36 грн.
		Відповідач подав відзив на позовну заяву. АТ «Ощадбанк» заперечує проти заявлених вимог в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. 03.07.2020 року між позивачем та АТ «Ощадбанк» укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), шляхом підписання позивачем заяви №552689210/030720 від 03.07.2020 року про приєднання ДКБО.
		Згідно заяви про приєднання до ДКБО, банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_3 за умовами тарифного пакету «Зарплатний», Тарифів за користування платіжною карткою, розміщених на сайті банку та на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ банку та надає клієнту платіжну картку та ПІН-конверт до неї. Окрім того, за заявою клієнта видана банком платіжна картка підключена до послуги СМС-інформування до наступного номера телефону: НОМЕР_4 .
		АТ «Ощадбанк» свої зобов`язання за договором банківського рахунку виконані в повному обсязі та належним чином, що виключає перекладення на банк відповідальності за збитки клієнта. Відповідно до п.9.15 Розділу ІХ «Відповідальність клієнта та банку» Загальної частини ДКБО клієнт зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про Логін, Пароль, Картковий пароль, а також ПІН, CVV2/CVC2, строк дії, номер картки, тощо. Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання логіна, пароля, карткового пароля несе виключно клієнт. Згідно із п.11.1 Розділу ХХ «Умови договору банківського рахунку» особливої частини ДКБО клієнт несе відповідальність за операції, здійснені з використанням усіх карток, випущених до карткового рахунку.
		Щодо обставин проведення спірних транзакцій за рахунком позивача, представник відповідача наголошує, що деталі зазначених транзакцій свідчать про те, що ці розрахунки було здійснено з використанням даних платіжної картки клієнта у міжнародній платіжній системі «PAYPAL», зокрема, 27.12.2023 року о 17:52:30  верифікація карти на сервісі «PAYPAL», з введенням реквізитів карти, в тому числі із введенням CVC2. 27.12.2024 року о 17:52:30 позивач отримала на фінансовий     номер смс-повідомлення про верифікацію карти на сервісі «PAYPAL». У даному випадку оскаржувані операції здійснені не в мобільному додатку Ощад 24/7, а на сторонньому сервісі  іноземний ресурс PAYPAL, після успішної верифікації карти в системі PAYPAL. Зазначена обставина є суттєвою, адже згідно умов ДКБО банком пропонуються клієнтові системи дистанційного банківського обслуговування  засоби дистанційної комунікації , впроваджені в банку, у тому числі такі, мобільний Ощад/Ощад 24/7  у межах використання яких банком надаються послуги клієнту щодо здійснення операцій за картковим рахунком, у тому числі забезпечується посилена ідентифікація особи клієнта, додаткове підтвердження клієнтом кожної операції, а також урегульовано обсяг відповідальності кожної із сторін. Всі інші способи використання реквізитів банківських карток в мережі Інтернет, зокрема на сторонніх сервісах та іноземних ресурсах, які не підтримують технологію додаткової перевірки держателя картки «3-D Secure» - є особистим ризиком клієнта.
		Представник відповідача зазначає, що деталі спірних транзакцій за 27.12.2023 року дійсно свідчать про здійснення операцій розрахунку в торгово-сервісній мережі з використанням міжнародної електронної платіжної системи PAYPAL через банк, базований у Люксембурзі. Згідно інформації, розміщеної на сторінці офіційного інтернет-представництва НБУ в Україні зареєстровано діяльність 69 платіжних систем, з яких міжнародних  15 платіжних систем, з-поміж яких немає зареєстрованої міжнародної електронної платіжної системи PAYPAL. Використання клієнтом саме такої міжнародної платіжної системи, яка не є погоджена сторонами, про яку не внесено до Реєстру відомостей про міжнародну платіжну систему, як таку та щодо якої є невідомими правила управління ризиками та відповідальністю  відповідно, свідчить про особисті ризики клієнта, що обрав таку міжнародну платіжну систему, а не банку. До розголошення реквізитів/втрати картки прирівнюється розміщення інформації про платіжну картку на невідомих та незахищених сайтах, що не підтримують технологію додаткової перевірки держателя картки «3-D Secure».
		Представник відповідача наголошує, що за результатами проведеної перевірки банком встановлено, що операцію з використанням інтернет-ресурсу проведено коректно, з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки, що свідчить про відсутність вини банку у виконанні розпорядження клієнта щодо перерахунку коштів з його рахунку. Позивач не надав жодного належного і допустимого доказу для доведення факту вчинення операцій з вини банку. Банком не порушено умови договору, зобов`язання чи вимоги чинного законодавства під час проведення операцій. Тому представник відповідача просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
		Позивачка подала відповідь на відзив. Зазначає, що із відзиву відповідача так і не зрозуміло, якщо проводилося внутрішнє розслідування щодо факту крадіжки грошей з банківського рахунку, то що було встановлено в ході розслідування, крім того, куди перевели кошти. Також позивачка просить врахувати, що після блокування її зарплатної картки було здійснено ще кілька невдалих спроб перерахунку з її карткового рахунку коштів в день крадіжки і на наступний день. Дивним є також той факт, що крадіжка коштів відбулася в день зарахування заробітної плати, а саме через декілька годин. Ніякого розпорядження про переказ коштів з її сторони не було, як стверджує відповідач, і переказ коштів здійснювався без її відома.
		Позивачка наголошує, що відповідач не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що позивачка, як користувач платіжної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі відомостей за платіжною карткою, її особового рахунку, акаунту чи додатку Ощад 24/7, незаконному використанню номеру платіжної карти, CVV коду та терміну дії та іншу інформацію, яка дала змогу ініціювати платіжну операцію. Тому позивачка просить позовні вимоги задоволити у повному обсязі.
		Представник відповідача подав заперечення. Додатково наголошує, що оскаржувані операції за рахунком ОСОБА_1 здійснені не в мобільному додатку Ощад 24/7, а на сторонньому сервісі  іноземному ресурсі PAYPAL, після успішної верифікації карти в системі PAYPAL. До розголошення реквізитів/втрати картки прирівнюється розміщення інформації про платіжну картку на невідомих та незахищених сайтах, що не підтримують технологію додаткової перевірки держателя картки «3-D Secure», про що розгорнуто зазначено у відзиві на позовну заяву.
		Щодо розгляду банком звернення позивача, філією Івано-Франківського обласного управління АТ «Ощадбанк» на заяву ОСОБА_1 від 12.01.2024 року надана відповідь про те, що всі спірні операції 27.12.2023 року проведені коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки банку з правильним введенням паролів, які відомі лише клієнту. Тому зняття з грошових коштів з карткового рахунку стало можливим у зв`язку із порушенням позивачем вимог розділу ІХ «Відповідальність клієнта та банку» ДКБО. Проведеною в банку перевіркою за зверненням ОСОБА_1 встановлено відсутність будь-яких інцидентів та несанкціонованих втручань в систему дистанційного банківського обслуговування 27.12.2023 року, а дані з програмного забезпечення свідчать про коректність проведених операцій.
		Представник відповідача зазначає, що позивач не надав жодного належного і допустимого доказу для доведення факту вчинення операцій з вини банку. Банком не порушено умови договору, зобов`язання чи вимоги чинного законодавства під час проведення операцій. Тому представник відповідача просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
		Щодо клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням сторін.
		Відповідно до ч. 4ст.19ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ,що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків,хто проживає окремо від дитини,у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
		Відповідно до ч. 5 ст.279ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням(викликом)сторін.
		Згідно ч. 6 ст. 279 ЦПК Українисуд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
		Враховуючи, що заявлена позивачем до стягнення сума грошових коштів не перевищує 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки учасники справи не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлені можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позивача та заперечень відповідача у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користуються правами, передбаченимиЦПК України.
		Тому в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні із викликом сторін слід відмовити.
		Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
		Матеріалами справи встановлено, що позивач є користувачем послуг, наданих АТ «Ощадбанк», на її ім`я банком видано платіжну картку НОМЕР_5 .
		З виписки по картковому рахунку вбачається, що 27.12.2023 року з карткового рахунку позивачки № НОМЕР_6 відбулося списання грошових коштів на суму 6463,95 грн., а саме:
		- 779,68 грн.  операції з розрахунку в торгово-сервісній мережі LUX 4029357733 PAYPAL *KIPROPGEE 00000001;
		- 578,43 грн.  операції з розрахунку в торгово-сервісній мережі LUX 4029357733 PAYPAL *KIPROPGEE 00000001;
		- 1182,16 грн.  операції з розрахунку в торгово-сервісній мережі LUX 4029357733 PAYPAL *KIPROPGEE 00000001;
		- 1182,16 грн.  операції з розрахунку в торгово-сервісній мережі LUX 4029357733 PAYPAL *KIPROPGEE 00000001;
		- 1182,16 грн.  операції з розрахунку в торгово-сервісній мережі LUX 4029357733 PAYPAL *KIPROPGEE 00000001;
		- 779,68 грн.  операції з розрахунку в торгово-сервісній мережі LUX 4029357733 PAYPAL *KIPROPGEE 00000001;
		- 779,68 грн.  операції з розрахунку в торгово-сервісній мережі LUX 4029357733 PAYPAL *KIPROPGEE 00000001.
		Загалом 27.12.2023 року в період часу з 17.52 по 18.25 год. по рахунку позивачки відбулося 7 транзакцій на загальну суму 6463,95 грн. Крім того, вказаною випискою підтверджується, що з рахунки позивачки було також знято комісію за перерахунок коштів на суму 187,41 грн. Отже, у вказаний період з рахунку позивачки було списано 6651,36 грн. (6436,95 грн. +187,41 грн.).
		За даним фактом зняття коштів невідомими особами позивачка зателефонувала на гарячу лінію АТ «Державний ощадний банк України», після чого було заблоковано належну їй банківську картку. Крім того, 28.12.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, а саме повідомила, що 27.12.2023 року в період часу з 17:52 год. по 18:25 год. невідома особа, діючи в умовах воєнного стану, таємно викрала грошові кошти із банківської карти № НОМЕР_7 , емітованої АТ «Ощадбанк», а саме здійснено 7 списань, чим спричинила матеріальну шкоду на загальну суму 6463,95 грн. За даним фактом внесено відомостідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№1202309170000838від 28.12.2023року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.185КК України. На даний час триває досудове розслідування по даному кримінальному провадженню.
		Відповідно до частини першоїстатті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні поговорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання не зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
		У частині 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Згідно зі статтями 525, 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов`язковим для виконання сторонами; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
		Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Згідно з частиною першою статті 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Згідно частини першої статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Частиною третьою статті 1092 ЦК України визначено, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
		Законом України «Про платіжні послуги» визначаютьсяпоняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.
		Згідно з пунктом 56 ч. 1 статті 1 вказаного Закону,платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.Платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього(п. 57 ч. 1 ст. 1).
		Відповідно до частини шостої статті 64 Закону України «Про платіжні послуги»порядок відкриття рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунку та особливості його обслуговування зазначаються в договорі, укладеному між надавачем платіжних послуг з обслуговування рахунку та користувачем - власником рахунку.
		Так, за правилами ч. 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги»,користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний:
		1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором;
		2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом;
		3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права;
		4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції;
		5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
		У відповідності до статті 8 Закону України «Про платіжні послуги», надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за помилкові платіжні операції, у тому числі за виконання:
		1) помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача;
		2) помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника;
		3) платіжної операції з рахунку платника без законних підстав або внаслідок інших помилок надавача платіжних послуг.
		Частиною 11 вказаної статті передбачено щоплатник, з рахунку якого внаслідок помилки неналежного стягувача без законних підстав списано кошти, має право на стягнення суми такої платіжної операції з неналежного стягувача у судовому порядку.
		Згідно ст. 68 ЗУ «Про платіжні послуги» електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою. Під час виконання автентифікації надавані платіжних послуг зобов`язані виконувати вимоги Національного банку України щодо захисту конфіденційності та цілісності індивідуальної облікової інформації користувачів. Надавані платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену автентифікацію користувача під час: отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації; ініціювання дистанційної платіжної операції.
		Згідно ст. 86 Закону надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином. Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.
		Відповідно до пункту 136 Постанови Правління НБУ №164 від 29 липня 2022 року «Прозатвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (далі  Постанови),користувач зобов`язаний:
		1) зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень;
		2) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором.
		Пунктом 140 Постанови визначено, щокористувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
		До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
		Пунктом 146 Постанови визначено, що власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Також відповідно до п. 17.2.9 Договору комплексного банківського обслуговування (ДКБО) до якого приєднався позивач, інформація щодо здійснення Клієнтом операцій в Системі ДБО (дистанційного банківського обслуговування) фіксується в електронних протоколах, які зберігаються у Банку, і які Сторони домовилися вважати належним та допустимим доказом при розгляді судом або іншим компетентним органом, установою спору між ними або спору за їх участю.
		Згідно з п. 17.4.4 ДКБО Клієнт персонально відповідає за зберігання і не розголошення третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних при роботі ДБО, компрометацію ідентифікаційних/авторизаційних даних за допомогою вірусів і програм-шпигунів на персональному програмному забезпеченні Клієнта. Банк не несе відповідальності за операції з Картковим рахунком Клієнта при розголошенні третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних, відсутності сертифікованого антивірусного забезпечення.
		Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц (провадження № 61-1856св17), від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц (провадження № 61-10469св18), від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц (провадження № 61- 30583св18), від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19 (провадження № 61-1035св21).
		Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до положень статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Суд враховує, що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Суд бере до уваги нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою. Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
		Водночас відповідачем не доведено вчинення позивачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за платіжною карткою. Суд не може взяти до уваги доводи представника відповідача в тій частині, що саме позивач, як клієнт АТ «Ощадбанк», несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з карткового рахунку третіми особами, а спірні перекази коштів 27.12.2023 року могли бути здійснені лише самою позивачкою або іншою особою з використанням її особистих даних та фінансового номеру за допомогою іноземного інтернет-ресурсу PAYPAL, оскільки доказів на підтвердження зазначених обставин суду не було надано.
		Натомість, виявивши вчинення кримінального правопорушення, позивачка невідкладно повідомила про цей факт банк та звернулася до правоохоронних органів. Тобто дії позивачки після встановлення безпідставності списання її коштів невідомими особами відповідають вимогам законодавства - повідомлення про здійснення неініційованих платіжних операцій за картковими рахунками.
		Крім того, те, що відповідні транзакції 27.12.2023 року були не зініційовані позивачкою підтверджується тим, що після того, як 27.12.2023 року о 18:26:04 платіжку картку було заблоковано власне за заявою позивачки, 4 рази були спроби незаконного зняття коштів із рахунку позивачки, а саме 27.12.2023 року о 19:40:23, 27.12.2023 року о 19:40:24, а також 28.12.2023 року о 21:57:46, 28.12.2023 року о 21:57:47.
		Таким чином, враховуючи відсутність доказів того, що ОСОБА_1 своїми діями або бездіяльністю сприяла втраті чи незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера та іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, проведення фінансових операцій по картковому рахунку позивача відбулося не за її розпорядженням, а тому вона не повинна нести відповідальності за такі операції. При цьому, сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням платіжної картки, відкритої на ім`я ОСОБА_1 , не є підставою для відмови у задоволенні позову.Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
		Отже, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що списання коштів з рахунку позивачки не було санкціоновано нею та відсутні докази того, що це відбулося за будь-якого її сприяння. За таких обставин позов слід задоволити та стягнути з відповідача на її користь безпідставно списані з її банківського рахунку грошові кошти.
		При цьому суд враховує, що позивачка просить стягнути з відповідача 6551,36 грн. А тому з урахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу з відповідача на користь позивача слід стягнути власне 6551,36 грн.
		Враховуючи, що згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» позивач була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 633, 634, 1048, 1049, 1054, 1066, 1068, 1071, 1073, 1092 ЦК України, Закону України «Про платіжні послуги», ст.ст. 1, 4 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України,
		 
		в и р і ш и в:
		Позов задоволити.
		Стягнути з АТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 безпідставно списані з її банківського рахунку № НОМЕР_6 грошові кошти у розмірі 6551,36 грн.
		Стягнути з АТ «Державний ощадний банк України» на користь держави 1211,20 грн. судового збору.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсядоІвано-Франківськогоапеляційного судупротягом тридцятиднів,з дняйого проголошення. Якщов судовомузасіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішенняабо уразірозгляду справибез повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюєтьсяздня складенняповного судовогорішення. Учасниксправи,якому повнерішеннясудуне буловручене удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеногостроку наапеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст судового рішення складено 26.07.2024 року.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...