Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/1905/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 05.09.2024. Зареєстровано: 05.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.09.2024.
Дата набрання законної сили: 06.11.2024
Результат оскарження 06.11.2024 Дніпровський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/201/228/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 201/1905/23
		Провадження № 2/201/228/2024
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України 
		21 серпня 2024 року                                                 м. Дніпро
		 
		Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Мілової Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		15.02.2023р. АТ КБ «ПриватБанк» звернулося з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (том 1, а.с. 1-5).
		Ухвалою судді Наумової О.С. від 24.03.2023р. відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (том 1, а.с. 102).
		Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05.09.2023р. за клопотанням представника відповідачки - адвоката Трегуб Ю.Є. витребувано від АТ Комерційний банк «ПриватБанк» і від сектору дізнання Відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області докази (том 1, а.с. 195-196) 
		Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05.06.2024р. за клопотанням представника відповідачки - адвоката Трегуб Ю.Є. витребувано від АТ Комерційний банк «ПриватБанк» докази (том 2, а.с. 192-194) . 
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_1  звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 27 липня 2011 року. Відповідачка при підписанні анкети заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до виявленого бажання, відповідачці було відкрито картковий рахунок із початковий кредитний ліміт. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 47 000,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
		Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідачка при укладенні договору дала свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
		АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договору виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачеві можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
		Відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, не здійснила в повному обсязі сплату отриманих кредитних коштів, відсотків за користування кредитом, пені та штрафів, передбачених договором, у зв`язку з чим у відповідачки перед позивачем утворилась заборгованість, яка станом на 18.01.2023 становить 58725,00 грн., з яких: 48038,70 грн. - заборгованість за тілом кредита; 10686,30 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
		Зазначену суму заборгованості позивач просив суд стягнути з відповідача, а також понесені ним судові витрати у розмірі 2684,00 грн.
		Відповідачка ОСОБА_1  позовні вимоги не визнала. 05.09.2023р. представник відповідачки адвоката Трегуб Ю.Є. надала відзив на позовну заяву (том 1, а.с. 178-180), в якому вона зазначила, що відповідачка позовні вимоги не визнає в повному обсязі та вказала, що 27.01.2022р. відповідачка знаходилася в лікарні №9, де в неї було викрадено телефон та гаманець з банківськими картками. 27.01.2022р. відповідачка звернулася до відділення банку по вул. Богдана Хмельницького, з метою блокування карток, але, як виявилося, це не було зроблено банком. Того ж дня відповідачка звернулася до іншого відділення банку з метою перевипуску карток, оскільки була впевнена, що викрадені картки були заблоковані працівниками банку, але з`ясувалося, що картки заблоковані не були і з них переводилися гроші на інші картки та знімалися готівкою в банкоматі, а також проводилися інші оплати. 02.02.2022р. відповідачка подала до ВП №1 ДРУП заяву про крадіжку її майна та 03.02.2022р. на підставі цієї заяви було розпочате кримінальне провадження №12022046630000081 за ознаками ч. 1 ст. 185 КК України (том 1, а.с. 148). На підтвердження викладених обставин, відповідачкою надані заяви, з якими вона зверталась до позивача протягом тривалого часу, починаючи з 27.01.2022р. (том 1, а.с. 149-154).
		З виписки банку станом на 27.01.2022р. видно, що відповідачкою особисто здійснено останній платіж з кредитної карти 27.01.2022р. на суму 1,50 грн. (куплені бахіли для відвідування лікарні) та після цієї оплати сума кредитної заборгованості по картці дорівнювала 13623,22 грн. Всі подальші платежі та перекази відбувалися вже шахраями поза волею відповідачки. Зокрема, починаючи з 27.01.2022р. характер платежів та обсяг витрат з карти кардинально змінився у порівнянні з минулими тратами із звичайних побутових потреб, комунальних послуг та незначних переказів на зняття значних сум готівки, переказів на невідомі відповідачці картки, оплати на ігрових сайтах. 
		Відповідачка має ІІІ групу інвалідності, є інсулінозалежною та самостійно виховує трьох дітей, після смерті свого чоловіка, тому сума, яку вона фактично не витрачала після викрадення карток для неї надмірним тягарем. 
		21.09.2023р. представник позивача  ОСОБА_2  (діє на підставі довіреності №34-К-Н-О від 09.01.2023р., том 2, а.с. 5 зворот-6) подано відповідь на відзив (том 2, а.с. 3-5), в якому вона зазначила, що посилання відповідачки на заволодіння коштами співробітниками банку або шахраями є необґрунтованими, оскільки кожна операція забезпечена авторизацією та ОТР-паролі для входу в комплекси та підтвердження платежів надсилалися на її номер мобільного телефону та були доступні тільки відповідачці. Також для проведення оплати на сторонніх сайтах та сервісах, або для прив?язки картки (збереження її для подальших оплат) необхідно, щоб були введені реквізити картки.
		Відповідно, списання коштів можливо лише в тому випадку, якщо раніше на сайті були введені дані картки. У випадку прив?язки картки до сайту, власник картки тим самим дає згоду на списання платежів даним сайтом/сервісом без необхідності повторного підтвердження операції.
		Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено визначення електронного платіжного засобу (п.1.14) - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати ix переказ. Згідно п. 1.27 ст. 1 Закону платіжна картка - електронне платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. 
		Частиною 16 ст. 14 встановлено, що користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов?язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та / або використання електронного платіжного засобу або його реквізитів.
		Відповідно до умов Договору клієнт зобов?язаний: застосовувати заходи до запобігання втрати картки, ПІНа (персонального ідентифікаційного номера) або інформації, нанесеної на карту і магнітну смугу, або їх незаконного використання (п 1.1.2.10 УіП); інформувати Банк, а також правоохоронні органи за фактом втрати карти, ПІНу, або отримання звістки про їх незаконне використання (п 1.1.2.11 УіП).
		У 3-х денний термін після усної заяви про втрату картки, ПІНа надати письмову заяву в Банк (п. 1.1.2.12 УП).
		Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви про блокування коштів на Картрахунку і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки картки до стоп-листа Платіжної системи (п. 1.1.5.29 договору). Про втрату картки відповідачка не заявляла, грошові кошти знімалися за допомогою банкомату відповідно особа (або ж сам відповідач), яка знімала кошти мала в наявності платіжну карту і знала ПІН-код властивий даній карті, а згідно п. 1.1.1.106 УіП PIN-код відомий лише держателю карти та необхідний для здійснення операцій з Платіжною картою.
		Враховуючи п. 1.1.5.29 кредитного договору, клієнт несе повну відповідальність за операції проведені з картою. 
		Також представник позивача зауважила, що у відповідачки відсутності докази її звернення в Банк із заявою про внесення картки в стоп-лист платіжної системи, а також будь-які звернення відповідачки про втрату карти.
		27.01.2022 до Банку надійшло платіжне доручення клієнта про переказ коштів в розмірі 6 000,60 грн., 250,00 грн, 450,00 грн., 800,00 грн., 1 500.00 грн., 200,00 грн., 5 000,00 грн., 200,00 грн.
		Ініціатором переказу є власник карткового рахунку, переказ ініційовано з використанням держателем електронного платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг, що не суперечить вимогам ст. 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
		Даний платіж ініційований клієнтом через інтернет, а саме шляхом введення інформації про номер картки, термін її дії та CVV код та проходженням успішної авторизації, у відповідності до ч. 1 Постанови НБУ «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05.11.2014р. №705.
		На даний час за результатами проведення досудового розслідування у кримінальному провадження жодну особу не було визнано винною у вчиненні злочину, отже, заперечення відповідачки з цього приводу не можуть прийматися до уваги та відповідачка має право стягнути суму відшкодування з винних осіб встановлених в кримінальному порядку.
		Просив позовні вимоги задовольнити.
		В судове засідання представник позивача не з`явився, про дати та час слухання справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення повідомлення про виклик через підсистему «Електронний суд». 
		Відповідачка та її представник в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. 19.08.2024 представник відповідач надала заяву, у якій просила справу слухати без її участі, у задоволенні позовних вимог відмовити.
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
		Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), вирішуючи справу, виходить з такого.
		Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
		Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
		Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст. 89 ЦПК України, установив такі обставини справи і відповідні ним правовідносини.
		Судом встановлено, що АТ КБ «ПриватБанк» надав копію анкети-заяви ОСОБА_1 б/н від 27.07.2011р. про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відповідно до якої відповідачка виявляє бажання оформити на своє ім`я банківську карту (том 1, а.с. 55).
		Зазначена вище анкета-заява не містить умов щодо розміру тіла кредиту, строку дії кредитного договору, розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитом, неустойки, комісії.
		Долучені до позовної заяви Умови та Правила надання банківських послуг, якими передбачено порядок надання та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплату нарахованих за період користування кредитом процентів, комісії за користування кредитом та інших витрат, визначено права та обов`язки сторін договору надання банківських послуг, - відповідачем не підписані.
		Анкета-заява містить текст про погодження споживача з Умовами та Правилами надання банківських послуг, але не конкретизовано яка саме редакція Умов та Правил надання банківських послуг погоджена споживачем.
		Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 27 липня 2011 року та випискою по особовому рахунку відповідачки, наявна заборгованість останньої перед банком станом на 18.01.2023р., яка становить 58 725,00 грн., з яких: 48 038,70 грн. - заборгованість за тілом кредита; 10 686,30 грн. - заборгованість за простроченими відсотками (том 1, а.с. 6-27, 28-52).
		За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
		Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
		Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
		Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
		За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
		Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
		Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
		Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за нарахованими відсотками.
		Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 27 липня 2011 року, посилався на Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід`ємну частину кредитного договору.
		Умовами та правилами надання банківських послуг в ПриватБанку, що розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, та наданий позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено, в тому числі: права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, та інші умови.
		При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
		Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
		Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин (27 липня 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (15 лютого 2023 року), тобто кредитор мав можливість додати до позовної заяви Умови та Правила у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
		За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
		При цьому згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Надані позивачем Правила надання банківських послуг у ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
		Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, однак щодо Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) та, зокрема пункту 5.5 цих Умов, яким установлено позовну давність тривалістю в п`ять років, оскільки такі не містять підпису позичальника, а також через те, що у заяві останнього домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає, викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15).
		Суд зазначає, що наявність в указаних справах неоднакових редакцій та положень Умов і правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки в обох випадках вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об`єкт кредитування є тотожним - споживче кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору.
		Суд вважає, що Умови та Правили надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться у матеріалах справи, не визнається відповідачем та не містить його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 27 липня 2011 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також неустойку.
		Таким чином, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» процентів за користування кредитом, у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого законом обов`язку відповідача по їх сплаті позивачу в анкеті-заяві від 27 липня 2011 року, оскільки Умови та Правили надання банківських послуг в ПриватБанку, не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору.
		Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
		Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
		Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
		У частинах 1, 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
		У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»).
		Відповідно до п. 22 ч. 1 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
		Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року №543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
		Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 , АТ КБ «ПриватБанк» дотрималося вимог, передбачених частиною другою статті 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
		Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131цс19.
		Матеріали справи не містять доказів визнання ОСОБА_1 , зокрема, факту погодження між сторонами розміру та порядку нарахування процентів, неустойки (пені, штрафів) у будь-якому розмірі.
		Необхідно також зауважити, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 27 липня 2011 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).
		Стороною позивача долучено до матеріалів справи довідку (паспорт споживчого кредиту) від 27.01.2022р., підписану відповідачкою, в якій містяться наступні дані: інформація та контактні дані кредитодавця, інформація та контактні дані кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація, інші важливі правові аспекти. Відповідно до вказаної довідки дата надання інформації 27.01.2022р., ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 11.02.2022р. ( том 1, а.с. 56 - 60).
		Суд не може взяти до уваги цю довідку як належний доказ обізнаності відповідачки з умовами її кредитування, зокрема з огляду на дату її підписання, строк дії. Правова природа цього документу не встановлена та з довідки не видно, що вона є додатком саме до укладеного відповідачкою договору у вигляді анкети - заяви б/н від 27.07.2011р.
		Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, - суд приходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, проте не повернутої банку.
		Крім того, відповідачка посилалася на те, що 27.01.2022р. невідомі особи заволоділи її телефоном та гаманцем з банківськими картами, збільшили кредитний ліміт, зняли кошти, здійснювали грошові перекази, а також проводили інші оплати, що призвело до збільшення заборгованості не з її вини.
		Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05.09.2023р. (том 1, а.с. 195-196) за клопотанням представника відповідачки - адвоката Трегуб Ю.Є. витребувано від АТ Комерційний банк «ПриватБанк» наступні дані: 
		-        перелік банківських карток, їх номери із вказанням цільового призначення, оформлених на ім`я ОСОБА_1 , які були активними станом на 00 год. 00 хв. 27.01.2023р.;
		-        документи, які підтверджують час, дату звернення ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про блокування всіх банківських карт (по кожному зверненню), час і дати блокування всіх банківських карт (по кожній картці);
		-        документи, які підтверджують особу власника картки, на яку в період з 00 год. 00 хв. 27.01.2022р. по 00 год. 00 хв. 28.01.2022р. проводилися перекази з картки № НОМЕР_1 , спосіб проведення переказів, час, подальше перерахування коштів (якщо вони здійснювалися на рахунки, відкриті в АТ КБ «ПриватБанк»);
		-        відеозаписи з камер відеонагляду в банкоматах в період з 00 год. 00 хв. 27.01.2022р. по 00 год. 00 хв. 28.01.2022р. (коли здійснювалося зняття грошових коштів).
		Витребувано від сектору дізнання Відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області завірені належним чином матеріали кримінального провадження № 12022046630000081, внесеного до ЄРДР 03.02.2022р. за ознаками ч. 1 ст. 185 КК України, розпочатого за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У задоволенні іншої частин клопотання відмовлено.
		Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05.06.2024р. (том 2, а.с. 192-194) за клопотанням представника відповідачки - адвоката Трегуб Ю.Є. витребувано повторно від АТ Комерційний банк «ПриватБанк» наступні документи та дані: відеозаписи з камер відеонагляду в банкоматах в період з 00 год. 00 хв. 27.01.2022р. по 00 год. 00 хв. 28.01.2022р. (коли здійснювалося зняття грошових коштів) по картці відповідачки ОСОБА_1 . 
		Витребувано повторно від сектору дізнання Відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області завірені належним чином матеріали кримінального провадження № 12022046630000081, внесеного до ЄРДР 03.02.2022р. за ознаками ч. 1 ст. 185 КК України, розпочатого за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Судом з наданих на вимогу суду доказів та інших матеріалів справи встановлено, що 11.02.2022р. за вх.№1025902-ВБ (том 1, а.с. 149), 01.02.2022р. за вх.№696449 (том 1, а.с.150), 14.02.2022р. за вх.№1050028 (том 1, а.с.151), 02.02.2022р. за вх.№712099 (том 1, а.с.152), 28.01.2022р. за вх.№612515 (том 1, а.с.153), 31.01.2022р. за вх.№663882 (том 1, а.с.154) відповідачка зверталась до позивача з відповідними заявами стосовно викрадення банківських карток 27.01.2022р., в яких зазначала, що вона 27.01.2022р. приблизно о 10 год. 00 хв. звернулася до відділення банку по вул. Богдана Хмельницького, з метою блокування викрадених карток, проте це не було зроблено банком. Зазначала також, що в цей же день відповідачка звернулася до іншого відділення банку з метою перевипуску карток, оскільки була впевнена, що викрадені картки були заблоковані працівниками банку, але з`ясувалося, що картки заблоковані не були і з них переводилися гроші на інші картки та знімалися готівкою в банкоматі, а також проводилися інші оплати. Тому відповідачка просила позивача компенсувати витрачені поза її волею кошти, виявити винних осіб, які не здійснили блокування карток, зупинити нарахування процентів по вказаній картці, здійснити реструктуризацію боргу.
		Позивач листами від 17.02.2022р. №20.1.0.0.0/7-220214/15306 (том 1, а.с.155), від 17.02.2022р. №20.1.0.0.0/7-220201/30997 (том 1, а.с.156), від 02.02.2022р. №20.1.0.0.0/7-220131/40349 (том 1, а.с.157), від 02.02.2022р. №20.1.0.0.0/7-220128/34305 (том 1, а.с.158), повідомив відповідачку, що порушень та фактів шахрайських дій чи інших зловживань з боку співробітників АТ КБ «ПриватБанк» не встановлено та факти, викладені в заявах відповідачки не знайшли свого підтвердження.
		З довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією №154944 від 01.03.2022р., виданого Міжрайонною Правобережною МСЕК №1 вбачається, що відповідачці надано третю групу інвалідності з 01.03.2022р. (том 1, а.с. 159). 
		Згідно посвідчення №013406 від 26.12.2011р., виданого відділом сім`ї, молоді та спорту Жовтневої районної у місті Дніпрі ради, відповідачка має право на пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей та має дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (том 1, ас. 161).
		Чоловік відповідачки ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 19.04.2011р., актовий запис №2870, виданим відділом державної реєстрації смерті Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області (том 1, а.с. 160).
		Судом з матеріалів справи встановлено, що у провадженні сектору дізнання Відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебували матеріали кримінального провадження № 12022046630000081, внесеного до ЄРДР 03.02.2022р. за ознаками ч. 1 ст. 185 КК України, розпочатого за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 02.02.2022р. до ВП №1 ДРУП надійшла заява ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що 27.01.2022р. приблизно о 09 год. 45 хв. невідома особа, перебуваючи за адресою: просп. Мануйлівський, 29, у лікарні №9 таємно шляхом вільного доступу, викрала мобільний телефон ОСОБА_1 марки Honor 7А з номером 0683934536, за допомогою якого після викрадення здійснювала банківські операції на суму близько 60 000, 00 грн. (том 2, а.с. 206 - 239).
		З наданих пояснень  ОСОБА_1 вбачається, що вона проходила обстеження у лікарні №9 в ендокринному відділенні та перебуваючи в палаті в неї викрали мобільний телефон та гаманець з банківськими картками. У відділенні АТ КБ «ПриватБанк» заблокували картки ОСОБА_1 , після чого розпочались перекази коштів з карти на карту в результаті шахрайських дій третіх осіб. Належних результатів стосовно блокування карти шляхом звернення до оператора АТ КБ «ПриватБанк» не надало, який рекомендував ОСОБА_1 звернутися до відділення банку та перевипустити карту, що й було зроблено. Та в цей час відбувались транзакції по карті.
		Як видно із наданих банком на вимогу суду доказів (том 2, а.с. 96 - 139 ) згідно виписки по картці/рахунку НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) і додатковим рахункам договору №51000095426454 від 02.07.2013 р. за період 27.01.2022р.- 27.01.2022р. кредитний ліміт становить 47 000 грн. Баланс на початок періоду: -13 621, 72 грн., на кінець періоду: -44 661, 37 грн. Усього витрат: 60 860, 58 грн., усього надходжень: 29 820, 93 грн., сума комісій: 2 331, 96 грн., сума знижок: 0,00 грн.
		Згідно виписки по картці/рахунку НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) і додатковим рахункам договору DNWSC00028969900 від 05.09.2016 р. за період 27.01.2022р.- 27.01.2022р. кредитний ліміт становить 0, 00 грн. Баланс на початок періоду: 8, 29 грн., на кінець періоду: 22, 54 грн. Усього витрат: 27 000 грн., усього надходжень: 27 014,25 грн., сума комісій: 135, 75 грн., сума знижок: 0,00 грн. 
		Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 28-09-2023 №8029113-ВБ (том 2, а.с. 9-10), наданої на підтвердження отримання Клієнтом кредитних карток з певним терміном дії, оформлених на ім?я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , які були активними станом на 00 год. 00 хв. 27.01.2023 року, були активні наступні картки: Універсальна картка НОМЕР_7 Н /Д DNGH ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3; Карта для виплат НОМЕР_8 /Д DNGH ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3; Карта для виплат НОМЕР_9 Н /Д DNUH ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3; Інтернет картка НОМЕР_10 PIWE DNXQ ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3.
		Щодо документів, які підтверджують час, дату звернення ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про блокування всіх банківських карт (по кожному зверненню), час і дати блокування всіх банківських карт (по кожній картці):
		Карта блокувалась 5363542014700521
		Карти були спочатку заблоковані:
		27.01.2022 10:02:57 SPIDER Set Card Status (512) Do not honor (4) Approved (1)
		FIMI CEBAUTO1 10.62.128.44 Коментар автора: Заявка ?3 Приват24, в?д НОМЕР_11 (лог?н користувача). Заявка ID - 220127S17752655XRV25
		Потім було змінено пін код до карти 5363542014700521:
		27 січня 2022 11:34
		Змінити ПІН через IVR/SMS
		Завершена
		Канал подачі заявки: IVR
		Картка: 5363542014700521
		Номер телефону: НОМЕР_11 
		Референс заявки: 220127DP762FF94F89E4
		Результат: Заявка успішно оброблена
		Після чого карта 53635420 4700521 була повторно розблокована:
		27.01.2022 11:21:15 SPIDER Set Card Status (512) Open (1) Approved (1) FIMI_CEBAUTO1 10.62.128.44 Коментар автора: . Заявка ID - 220127S17841380N88F4
		Карта 5168745605632824 заблокована
		STCCSTAT null Зміна статуса карти 5168745605632824 Spider. Заявка із Приват24, від 380963934536(логін користувача) ID заявки в ПК Промінь 220127S17751603Y8F5G 2022-01-27 10:02:29
		Потім розблокована:
		STCCSTAT null Зміна статуса карти 5168745605632824 Spider. ID заявка в ПК Промінь 220127S1784347SF4NHN 2022-01-27 11:23:30
		Карта 4149499129532766 
		STCOSTAT null Зміна статуса карти 4149499129532766 Spider. Заявка із Приват24, 380963934536 (логін користувача) ID заявки в ПК Промінь 220127S1775088GWLHQG 2022-01-27 10:01:59
		Потім розблокована:
		STCOSTAT null Зміна статуса карти 4149499129532766 Spider. Заявка із Приват24, 380963934536 (логін користувача) ID заявки в ПК Промінь 220127S1792995SBZ75 2022-01-27 12:33:14
		Результат обробки картки - розблокована
		Картка 5169360017044995
		STCOSTAT null Зміна статуса карти 5169360017041995 Spider. клієнт не може знайти картку ID заявки в ПК Промінь 22012751825243MN4N5J 2022-01-27 18:58:31
		Стосовно документів, які підтверджують особу власника картки, на яку в період з 00 год. 00 хв. 27.01.2022р. по 00 год. 00 хв. 28.01.2022р. проводилися перекази з картки № НОМЕР_1 , спосіб проведення переказів, час, подальше перерахування коштів (якщо вони здійснювалися на рахунки, відкриті в АТ КБ «ПриватБанк»):
		Перекази з картки НОМЕР_1 за період 27.01.2022 р. по 00 год. 00 хв. 28.01.2022 р. були на сторонні сервіси.
		27/01/2022 14:06:44 28/01/2022 P32 F DB -468.00 UAH -450.00 - 18.00 -31,391.84 533411 6538 E5710088 UKR Р 32 Переказ зі своєї карти
		27/01/2022 14:08:09 28/01/2022 P32 F DB -832.00 UAH -800.00 -32.00 -32,223.84 010416 6538 W0000267 UKR Р 32 Переказ зі своєї карти
		27/01/2022 14:09:12 28/01/2022 P32 F DB - 1,560.00 UAH - 1,500.00 -60.00 -33,783.84 862419 6538 E5710088 UKR Р 32 Переказ зі своєї карти
		27/01/2022 14:17:00 28/01/2022 P30 F DB - 1,472.07 UAH - 1,400.00 -56.62 -35,255.91 552428 6051 WPGTID01 LTU Р 30 Оплата на ігрових сайтах HTTP //WWW.BINANCE.COM, BUY DIGITAT А Оплата з подвійною конвертацією рb.uа/conv
		27/01/2022 14:21:44 28/01/2022 P30 F DB - 1,576.98 UAH - 1,500.00 -60.65 -36,832.89 339432 6051 WPGTID01 LTU Р 30 Оплата на ігрових сайтах HTTP //WWW.BINANCE.COM. BUY DIGITAL А Оплата з подвійною конвертацією pb.ua/conv
		27/01/2022 16:09:37 28/01/2022 P30 F DB -486.14 UAH -450.00 -30.00 -27,319.03 159450 6051 WPGTID01 LTU Р 30 Оплата на ігрових сайтах HTTP //WWW.BINANCE.COM, BUY DIGITAL A Оплата з подвійною конвертацією pb.ua/conv
		27/01/2022 16:17:09 28/01/2022 P32 F DB -208.00 UAH -200.00 -8.00 -27.527.03 269454 6538 E5710088 UKR Р 32 Переказ зі своєї карти
		27/01/2022 16:26:16 28/01/2022 P30 F DB -1.265.34 UAH -1.200.00 -48.67 -27.292.37 662463 6051 TWITERM LTU Р 30 Оплата на ігрових сайтах Binance, INTERNET Оплата з подвійною конвертацією pb.ua/conv
		27/01/2022 16:41:39 28/01/2022 P32 F DB -5,200.00 UAH -5,000.00 -200.00 -42,892.37 468469 6538 E5710088 UKR Р 32 Переказ зі своєї карти
		27/01/2022 16:44:22 28/01/2022 P32 F DB -208.00 UAH -200.00 -8.00 -46,960.37 791473 6538 E5710088 UKR Р 32 Переказ зі своєї карти.
		Виходячи з цього, перевірити хто кінцевий бенефіціар можливості не має.
		Перекази були проведені з вводом номеру картки, сvv і терміну дії картки.
		Оскаржити платежі можливість відсутня, оскільки "Транзакція підтверджена 3D-secure паролем, оскарженню не підлягає".
		Також на карту 5168745615632524 були взяті кредити і переказані кошти на іншу картку клієнта 5363542014700521
		27/01/2022 12:54:07 27/01/2022 P33 E CK 135930.0 U/AH 14,000.00 70.00 13,938.29 163217 6536 00000001 UKR Р 33 Зарахування переказу на картку
		27/01/2022 13:12:17 27/01/2022 P38 SCR 9.950.00 VIA 1 10,000.00 50.0 23,88.29 226222 6012 I01 306PL. UKR Р 33 Переказ коштів. Koментар: Viplata zaima Miloan. Не підлягає оподаткуванню. ID платежу 1896518834
		27/01/2022 13.23:42 27/01/2022 V33 F CR 3,134.25 UAH 3,150.00 15.75 27.022.54 558224 6536 31001374 UKR V 33 Зарахування переказу на картку
		27/01/2022 13:24:25 27/01/2022 P10 S DB - 10,000.00 UAH - 10,000.00 17,022.54 831176 4829
		CS980400 UKR тестовый тип платежа конвертаций П24. Personal funds transfer. {{(DAS-P24A1942608592C651711(DAI-392325111((DA20-3)}(с карты НОМЕР_12 на карту 5363542014700521) Переказ на свою картку через додаток Приват24
		27/01/2022 14:26:47 27/01/2022 P10 S DB - 10,000.00 UAH - 10,000.00 7,022.54 435177 4829 CS980400 UKR тестовый тип платежа конвертаций П124. Personal Funds transfer. {{(DAS-P24A194283302IC88591){(DAI-3923251)}((DA20=3)}(c карты 5168745605632824 на карту 5363542014700521) Переказ на свою картку через додаток Приват24
		27/01/2022 16:20:59 27/01/2022 P10 S DB - 1,500.00 UAH - 1,500.00 5,522.54 526178 4829 CS980400 UKR тестовый тип платежа конвертации 1124. Personal funds transfer. {{DAS-P24A1943227256C7061135{DAI-39232517{{DA20=3}}(c карты 5168745605632824 на карту 5363542014700521) Переказ на свою картку через додаток Приват24
		27/01/2022 16:42:14 27/01/2022 P10 S DB -5,500.00 UAH -5,500.00 22.54 178179 4829 CS980400 UKR тестовый тип платежа конвертации П24. Personal funds transfer. {{DAS-P24A1943301966C98763}(DAI-3923251))(DA20-31(c карты 5168745605632824 HA КАРТУ 5363542014700521) Переказ на свою картку через додаток Приват24.
		Також в матеріалах справи містяться виписки по рахункам 5168742701498747980 та НОМЕР_13 (том 2, а.с. 16-63), з яких видно, що починаючи з 27.01.2022р. характер платежів та обсяг витрат вказаних карт кардинально змінився у порівнянні з минулими тратами, які переважно складалися із оплатна звичайні побутові потреби, сплати за комунальні послуги та незначних переказів. Саме з 27.01.2022р. по вказаним картам відбувались зняття значних сум готівки, переказів на інші рахунки, оплати на ігрових сайтах. 
		Згідно листа АТ КБ «ПриватБанк» від 18-06-2024 №8748529-ВБ (том 2, а.с. 107), за період з 00 год. 00 хв. 27.01.2022р. по 00 год. 00 хв. 28.01.2022р. за терміном давності зберігання відеозаписів з камер відеонагляду банкоматів банк не має змоги надати витребувані відеозаписи, зазначивши, що термін зберігання відеозаписів банкомату становить від 1 до 6 місяців.
		Постановою про закриття кримінального провадження від 01.04.2022р. Відділення поліції № 1 Дніпровського районного кримінальне провадження № 12022046630000081 від 03.02.2022р. закрито у зв`язку з тим, що встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення (том 2, а.с. 227 - 228).
		Суд не приймає посилання позивача на те, що відповідачка несе відповідальність за всі операції по картці у відповідності до Умов і Правил надання банківських послуг», які викладені на банківському сайті, оскільки, як було указано вище, надані позивачем Правила надання банківських послуг у ПриватБанку з сайта банку, з огляду на їх мінливий характер, не є складовою кредитного договору.
		Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно з пунктом 37.2 статті 37 Закону України Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		Відповідно до пунктів 7, 8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою правління НБУ від 05.11.2014р. № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. 
		Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. 
		Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. 
		Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
		Як пояснила відповідачка 27.01.2022р. її банківські карти та мобільний телефон було викрадено невідомими особами, про що вона у той же день повідомила позивача з проханням блокування викрадених карток, при цьому розпочалися перекази з її карток, зняття готівки та інші дії третіми особами, тобто не з її волі, що позивачем не спростовано.
		Матеріали справи містять докази на предмет того, що відповідачка неодноразово письмово зверталась до позивача, проте отримувала відмови, до правоохоронних органів відповідачка також зверталась. На момент викрадення у відповідачки карток, стан рахунків становив: по картці/рахунку НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) і додатковим рахункам договору №51000095426454 від 02.07.2013 р. за період 27.01.2022р.- 27.01.2022р. кредитний ліміт становить 47 000 грн. Баланс на початок періоду: -13 621, 72 грн., на кінець періоду: -44 661, 37 грн. Усього витрат: 60 860, 58 грн., усього надходжень: 29 820, 93 грн., сума комісій: 2 331, 96 грн., сума знижок: 0,00 грн. 
		Згідно виписки по картці/рахунку НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) і додатковим рахункам договору DNWSC00028969900 від 05.09.2016 р. за період 27.01.2022р.- 27.01.2022р. кредитний ліміт становить 0, 00 грн. Баланс на початок періоду: 8, 29 грн., на кінець періоду: 22, 54 грн. Усього витрат: 27 000 грн., усього надходжень: 27 014,25 грн., сума комісій: 135, 75 грн., сума знижок: 0,00 грн. 
		Оцінюючи наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами.
		Саме таку правову позицію виклав Верховний Суд у своїй постанові від 20.06.2018р. у справі № 691/699/16-ц.
		Так, у розглянутому рішенні ВС дійшов висновку про те, що відповідальність клієнта за шахрайське зняття коштів із картки настає в тому разі, якщо клієнт своїми діями або бездіяльністю сприяв утраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції. Стосовно права клієнта на відшкодування незаконно списаних коштів, то в постанові № 6-71цс15 ВС виклав таку правову позицію: якщо банк не надав беззаперечних доказів, що спростовують доводи клієнта про те, що банківську картку він не втрачав, іншим особам не передавав, ПІН-коду нікому не повідомляв, банк зобов`язаний сплатити клієнту кошти, зняті під час неналежної операції.
		У наданій представником позивача відповіді на відзив та інших матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що саме відповідачкою було вчинено дії (чи бездіяльність), які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, і що це є лише їх припущення.
		Таким чином, можна зробити висновок, що користувач кредитки не може відповідати за здійснення платіжних операцій, якщо картку використовували без його фізичної участі або електронної ідентифікації, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями або бездіяльністю сприяв утраті, незаконному використанню інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції.
		На переконання суду, позичальник не має відповідати за шахрайські дії з його карткою та нести матеріальну відповідальність за неналежні платіжні операції в разі дотримання таких умов:
		- своїми діями або бездіяльністю позичальник не сприяв утраті або незаконному використанню інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції;
		- виявивши безпідставне списання коштів, позичальник невідкладно повідомив про це в банк і правоохоронні органи.
		За правовою позиціє Верховного Суду у постанові від 16.08.2023 по справі №176/1445/22 саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів
		Враховуючи споживчий характер правовідносин між банком та споживачем, за відсутності належних і допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною в таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними. 
		Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором б/н від 27 липня 2011 року станом на 18.01.2023р., суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених вимог з огляду на те, що відповідачка користувалася кредитними коштами до моменту викрадення в неї банківських карток - 27.01.2022р. та станом на вказану дату була заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем у розмірі - 13621,72 грн., всі інші витрати здійснено третіми особами, які заволоділи банківськими картками шахрайським шляхом, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
		Окрім того, як вказано вище, відсутні підстави для стягнення з відповідачки процентів за користування кредитом, та неустойки (пені, штрафів), у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого законом обов`язку відповідача по їх сплаті позивачу за кредитним договором б/н від 27 липня 2011 року, оскільки Умови та Правили надання банківських послуг в ПриватБанку, не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору.
		Виходячи з викладеного, встановивши отримання відповідачкою тіла кредиту в сумі 13621,72 грн. станом на момент викрадення банківських карток 27.01.2022р., та не спростовано відповідачем, - суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь банку тіла кредиту станом на 27.01.2022р. в розмірі 13621,72 грн.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовної заяви в частині стягнення тіла кредиту станом на 27.01.2022р.
		На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 622,57 грн. (розмір заявлених вимог 58725,00 грн., розмір вимог, що підлягають задоволенню 13 621, 72 грн., розмір судового збору, що підлягав сплаті при звернення до суду з цим позовом 2 684,00 грн. (2 684,00 грн. х 13 621, 72 грн. : 58 725,00 грн. = 622,57 грн.).
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
		 
		Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 27 липня 2011 року у розмірі 13 621, 72 грн. (заборгованість за тілом кредиту).
		 
		В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
		 
		Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) судові витрати у розмірі 622,57 грн.
		 
		Копії цього рішення суду направити сторонам.
		 
		Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
		 
		Повний текст рішення виготовлений 26 серпня 2024 року.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                         Наумова О.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...