Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 204/3795/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 26.12.2024. Зареєстровано: 26.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2024.
Дата набрання законної сили: 03.04.2025
Результат оскарження 03.04.2025 Дніпровський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/204/2288/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 204/3795/24
		Провадження № 2/204/2288/24 
		 
		КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		26 грудня 2024 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
		головуючої                         судді Токар Н.В.,
		за участю секретаря                    Кислиці Є.Ю.,
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, визнання дій неправомірними та стягнення грошових коштів, - 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У квітні 2024 року позивач звернулась до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, визнання дій неправомірними та стягнення грошових коштів, якою просила:
		-визнати неправомірними дії посадових осіб Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» щодо неповернення ОСОБА_1 на банківський рахунок НОМЕР_1 грошових коштів вказаних у заявках на повернення коштів: №№2841530, 2841531, 2841532, 2841533, 2841534, 2841535, 2841536, 2841537, 2841538, 2841539, 2841449, 2841450, 2841451, 2841452, 2841453, 2841454, 2841455, 2841456, 2841457, 2841458, 2841459, 2841460, 2841461, 2841462, 2841463, 2841464, 2841465, 2841466, 2841467, 2841468, 2841469, 2841470, 2841471, 2841472, 2841473, 2841474, 2841475, 2841477, 2841478, 2841479, 2841480, 2841481, 2841482, 2841483 на загальну суму 33829 грн. 40 коп.;
		-зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» здійснити переказ суми платіжних операцій за заявками на повернення коштів №№2841530, 2841531, 2841532, 2841533, 2841534, 2841535, 2841536, 2841537, 2841538, 2841539, 2841449, 2841450, 2841451, 2841452, 2841453, 2841454, 2841455, 2841456, 2841457, 2841458, 2841459, 2841460, 2841461, 2841462, 2841463, 2841464, 2841465, 2841466, 2841467, 2841468, 2841469, 2841470, 2841471, 2841472, 2841473, 2841474, 2841475, 2841477, 2841478, 2841479, 2841480, 2841481, 2841482, 2841483 на загальну суму 33829 грн. 40 коп. на рахунок ОСОБА_1 - НОМЕР_1 ;
		   -стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000 грн.;
		-стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу, надану адвокатом Мальцевою Ілоною Миколаївною у розмірі 10000 грн.
		В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 29.08.2006 року відповідач на підставі заяви позивача відкрив позивачу картковий рахунок НОМЕР_2 та надав кредитну картку НОМЕР_3 з номером 5457082940471951. Довготривале користування картковим рахунком через сплив строку дії карток зумовлювало позивача декілька разів змінювати картку і тому станом на 06.01.2024 року номер її картки був НОМЕР_4 . 05.01.2024 року позивачу на цю карту було зараховано 103728 грн. Залишок на карті після зарахування склав 66212 грн. 97 коп. 06.01.2024 року з 20 год. 54 хв. і до 22 год. 10 хв. з цієї картки невідомою особою були здійсненні банківські операцій зокрема 79 раз списувались грошові кошти у розмірі 19,99 дол. США еквівалент 768 грн. 85 коп. Загалом було списано з картки 60739 грн. 15 коп. Проміжки від списань коштів складали в більшості випадків від 27 секунд до 1 хвилини в терміналі TWITERM. Оскільки 06.01.2024 року під час здійснення цих банківських операцій (транзакцій) на фінансовий номер телефону позивача НОМЕР_5 від відповідача ніяких дзвінків або CMC-повідомлень про необхідність підтвердити переказ коштів позивач не отримувала, а про списання коштів дізналась випадково - телефон вібрірував і вона подумавши, що це смс- сповіщення про повітряну тривогу, взяла телефон щоб відключити сповіщення, побачила, що активований її інтернет-банкінг «Приват24», в який вона ані за допомогою коду, ані за допомогою паролю - фейс айді зайти не може, вона відразу звернулась на гарячу лінію відповідача 3700 і заблокувала картку. Одночасно із заблокуванням картки були три спроби в 22 год. 11 хв. з різницею в 29 секунд списати грошові кошти у розмірі 19,99 дол. США, але вони не вдались. Зранку 07.01.2024 року відповідач звернувся до неї з телефонним запитом чи розуміє вона що хтось зараз пробує зайти на її аккаунт. Вона повідомила відповідачу, що не розуміє хто це робить, особисто вона нікому ніколи своїх паролів не від телефону, не від доступу до інтернет-банкінгу «Приват24», ні номерів карток та їх пін-коду і cvv-коду не повідомляла, рахунок заблокований, нову додаткову картку вона не замовляла. Після розмови відповідач надіслав позивачу на інтернет-банкінг «Приват24» сформовані ним заявки на повернення списаних коштів за 79 банківськими операціями. 08.01.2024 року позивач звернулась із заявою про вчинення злочину до Відділення поліції №6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 08.01.2024 року за фактом звернення позивача відкрите кримінальне провадження 12024041680000018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.190 КК України. Станом на 13.02.2024 року це кримінальне правопорушення перекваліфіковане на ч.4 ст.185 КК України; станом на 11.04.2024 року досудове розслідування триває. Крім того, адвокат звернувся до відповідача з адвокатським запитом в якому просив відповідача роз`яснити, що значить банківська операція OCULUS DIGITAL, яка зазначена у виписці по картці в таблиці в графі ДЕТАЛІ ОПЕРАЦІЇ та повідомити чому поряд з банківською операцією OCULUS DIGITAL зазначено місто Dublin. Відповідач на адвокатський запит відповів, що банківська операція OCULUS DIGITAL це Oculus Rift шолом віртуальної реальності з широким полем зору (щось по типу ігри до цих окулярів або додатки), а поряд з банківською операцією OCULUS DIGITAL зазначено місто Dublin, тому що мерчант ТТ Oculus Digital знаходиться в місті Dublin Ірландія. Разом з цим відповідач повідомив, що він після звернення позивача 06.01.2024 року подав заявки на оскарження згідно правил Міжнародної платіжної системи та порекомендував самостійно звернутись до ТТ Oculus Digital для повернення коштів або звертатись в правоохоронні органи. З огляду на те, що 06.01.2024 року в момент телефонного звернення позивача до відповідача заблокувати картковий рахунок о 22 год. 11 хв. відбувався процес 80го списання, який не вдався через заблокування рахунку, то відповідачу було вже відомо, що доступ до карткового рахунку був несанкціонований. Про те, що волевиявлення на вчинення вказаних банківських операцій у позивача не було свідчить і те, що відповідач оскаржував 35 списань за правилами Міжнародної платіжної системи, і за результатами цих оскаржень стало повернення відповідачем позивачу 01.03.2024 року та 16.03.2024 року грошових коштів по 35 заявках на повернення коштів з № 2841540 по №2841574 включно на загальну суму 26909 грн. 75 коп. шляхом зарахування на рахунок НОМЕР_1 . Факт того, що відповідач не буде більше повертати останні кошти по іншим 44-ом заявкам на повернення коштів №№ 2841530-2841539 та заявкам на повернення коштів №№ 2841449-2841475, 2841477-2841483 підтверджує відповідь відповідача на 6 пункт адвокатського запиту №21/24 від 16.03.2024 року, зокрема, «Інші операції мають бути оскарженні через правоохоронні органи». Те що банк взагалі не забезпечив позивачу безпечне зберігання коштів на цьому картковому рахунку свідчить і той факт, що навіть після того як позивач замінив картку 08.01.2024 року був знову кимось здійсненний несанкціонований доступ до карткового рахунку адже хтось з нього намагався списати 1 бразильский реал. У зв`язку з цим позивач вважає, що відповідач не забезпечив безпечний доступ до індивідуальної облікової інформації надану йому позивачем та під час здійснення списань з карткового рахунку не вчинив необхідних дій пов`язаних з повідомлення про виконання 79 операцій тим самим діяв протиправно, а тому є відповідальним за нанесену шкоду позивачу через несанкціонований доступ до її рахунку та отримання третіми особами з цих рахунків належних їй грошових коштів в розмірі 60739 грн. 15 коп. А оскільки по 35 заявкам з № 2841540 по №2841574 повернення грошових коштів у розмірі 26909 грн. 75 коп. відповідач зробив, бо міжнародною платіжною системою підтверджене незаконне списання з карткового рахунку позивача, то позивач вважає, що грошову суму у розмірі 33829 грн. 40 коп. по іншим 44 заявкам на повернення коштів №№ 2841530-2841539, №№ 2841449-2841475, 2841477- 2841483 відповідач повинен повернути позивачу з тих же самих причин-ознак незаконного списання через несанкціонований доступ до карткового рахунку позивача який своєю бездіяльність допустив відповідач. 
		Щодо відшкодування моральної шкоди позивач зазначала, що у 2023 році позивач потрапила у ДТП і 05.01.2024 року їй зі страхової компанії було на картковий рахунок зараховано 103728 грн. Частка цієї суми покрила картковий кредит, а частка залишилась для повернення боргу за ремонт автомобіля. Оскільки ремонт ушкоджень своєї автівки позивач зробила раніше ніж отримала страхове відшкодування за рахунок коштів своїх і позичених у своїх друзів, то позичені 55000 грн. позивач планувала віддати з коштів що їй будуть відшкодовані. Оскільки відповідач не зберіг гроші позивача, то вона була змушена виправдовуватись та просити друзів відтермінувати їй погашення боргу на невизначений строк адже коли банк поверне їй гроші, що зникли з карткового рахунку вона не знає. Тобто тим самим дала змогу людям думати про неї як про непорядну людину. Також факт того, що позивач має цю картку як єдиний електронний гаманець, а відповідач ніяк не зреагував на 79 списань зокрема не надіслав позивачу жодного смс-повідомлення, жодного дзвінка на підтвердження згоди здійснення операції зумовили перебування її психіці у стресовому стані. Факт того, що навіть після зміни картки доступ до її рахунку був доступний третім особам, ще більше пригнітили її моральний стан, адже зневіра у порядності фінансової установи зокрема здатності забезпечити зберігання її грошей змусили її витрачати час на пошуки іншого банку більш відповідальнішого за безпеку та зберігання грошей на карткових рахунках клієнтів. Разом з цим оскільки в умовах війни позивач має нерегулярний дохід, тому через неправомірну поведінку відповідача вона аби захистити свої права має нести ще витрати на професійну правничу допомогу та постійно перебувати у стресовому стані через відкриті кримінальні і судові провадження. Оскільки вищевказані права позивача порушені відповідачем, внаслідок яких позивач отримала моральні страждання які змінили її нормальний життєвий стан та її настрій, мало місце настання негативних наслідків у вигляді недостатньої кількості грошових коштів та через неповернення боргів у друзів змінились ставлення до неї як до порядної людини, то вона має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок її порушених прав яку оцінює в 10000 грн.
		Крім того, позивач наголошує суду, що через неправомірні дії відповідача, вона вимушена була звернутись за правовою допомогою.18 січня 2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Мальцевою І.М. був укладений договір про надання правничої допомоги №18/01/2024. Згідно п. 3.1. цього договору позивач сплатила 10000 грн. як вартість правничих послуг, які і просить стягнути з відповідача.
		Ухвалою суду від 29 квітня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження; ухвалено проводити розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін. 
		З урахуванням вимог ст.ст.19,274,276,277 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.
		29 листопада 2024 року на адресу суду від представника АТ КБ «Приватбанк» - Провоторова Ю.В. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначає наступне. Клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції, які супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви Клієнта про блокування картки (рахунку) на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг. Банком встановлено, що переказ коштів з картки № НОМЕР_6 був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24. Вхід в Приват24 був здійснений під авторизацією Клієнта. При даній процедурі клієнт вводить свої ім`я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до Банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого Банк здійснює переказ коштів. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону Клієнта та іншої особистої інформації. Також встановлено, що вхід в додаток Приват24 проведено з типового для клієнта пристрою 06-01-2024 р. 22:09:54. PHONE IPHONE 16,1 IOS 17.1.2 MOBILE, Входів сторонніх пристроїв не зафіксовано. Списання коштів стороннім інтернет ресурсом проводиться після введення номеру карти, CVV/CVC-код, термін дії. Операція проведена особою, яка мала доступ до картки або Приват24 клієнта. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання особистої інформації Клієнта, номер карти, дата дії карти, CVV/CVC-код, без розголошення даної інформації треті особи ніколи би не змогли отримати доступ до рахунків клієнта. АТ КБ ПриватБанк вважає, що в даному випадку списання коштів з рахунку Позивача відбувалось, у зв`язку із халатною поведінкою ОСОБА_1 щодо розповсюдження персональною інформацією, яка призначалась тільки для неї. Враховуючи те, що треті особи для здійснення платіжних операцій, не мали б змоги зробити це, не знаючи персонального коду підтвердження на здійснення операції, отже клієнтом не було дотримано вимоги Законодавства і Умов та правил надання банківських послуг щодо забезпечення збереження інформації. Таким чином, якщо зазначені операції за твердженням Позивача нею не здійснювались, то дані операції стали можливими виключно в результаті розголошення самим клієнтом конфіденційної інформації по своїй карті, передачі даних та паролей третім особам. Наявність кримінального провадження не може свідчити, у силу презумпції невинуватості, про вчинення злочину стосовно Позивача до винесення вироку, яким такі обставини можуть бути встановлені, а також не може бути підставою для звільнення його від обов`язку належного виконання зобов`язання та виконання Умов та Правил про надання банківських послуг у випадку настання певних обставин, передбачених ними. З огляду на викладене, підстави для звільнення Позивача від обов`язку належного виконання зобов`язання та виконання Умов та Правил про надання банківських послуг, відсутні. У Приватбанку існує надійна систему захисту рахунків Клієнтів Банку і без розголошення персональних даних (в тому числі дата дії карти, CVV/CVC-код) неможливо отримати доступ до рахунку. У зв`язку із зазначеним, АТ КБ «Приватбанк» заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та просить відмовити у їх задоволенні.
		Разом із відзивом на позовну заяву представник АТ КБ «Приватбанк» - Провоторов Ю.В. 29.11.2024 року через систему «Електронний суд» подав клопотання-заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Представник зазначив, що АТ КБ «Приватбанк» вважає зазначену справу такою, що має виняткове значення для відповідача тому що стосується стягнення коштів з Банку, а для встановлення всіх обставин справи необхідне детальне дослідження доказів у судовому засіданні.
		Ознайомившись із клопотанням представника відповідача АТ КБ «Приватбанк» у якому останній просив перейти до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч.4, 6 ст.19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Згідно з ч.1 ст.274 ЦПК України малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
		Відповідно до ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
		При цьому, ціна позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів становить 33829,40 грн., що не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, інші вимоги позову не є самостійними вимогами та пов`язані з основною вимогою.
		Частиною четвертою статті 277 ЦПК України передбачено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
		Тому, в задоволенні заяви представника відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження належить відмовити як такої, що не грунтується на законі.
		Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.
		Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
		Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див., зокрема постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).
		Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23)).
		Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.
		Судом встановлено, що 29.08.2006 року АТ КБ «Приватбанк» на підставі заяви позивача відкрив позивачу картковий рахунок НОМЕР_2 та надав кредитну картку НОМЕР_3 з номером 5457082940471951, що підтверджується заявою (Клієнт раніше ідентифіцирований по рахунку\карті № НОМЕР_2 ) (а.с.106,107).
		Отже, між позивачкою та відповідачем виникли договірні правовідносини як між Клієнтом та Банком, в частині відкриття рахунку з використанням електронного платіжного засобу платіжної картки на підставі договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), зміст якого є публічною інформацією, що перебуває у вільному доступі на сайті Банку, та є оголошеною банком публічною пропозицією на укладення даного ДКБО.
		Позивач стверджує, що 05.01.2024 року на її картковий рахунок було зараховано кошти у розмірі 103728 грн. (страхове відшкодування згідно страхового акту 44286/1 від 19.10.2023  Porsce Cayenne НОМЕР_7 ); залишок після операції складає 66212,97 грн., на підтвердження чого надає скріншот із веб-банкінку Приват24 (а.с.108).
		Із виписки АТ КБ «Приватбанк» за особовим рахунком (а.с.109-110), наданої позивачем, вбачається, що станом на 06.01.2024 року о 20:25 залишок після операції  PARKING, DNІPRO складає 63707,22 грн. Наступні операції з 20:54 год до 21:15 год. є ідентичними: рахунок  НОМЕР_6 Угода № НОМЕР_3 ; деталі операції  Oculus Digital, Dublin; сума у валюті операції  19,99 USD; сума у валюті картки  768,85; сума комісії  0,00; сума знижок  0,00.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було подано до АТ КБ «Приватбанк» заявки на повернення коштів по операції з картки НОМЕР_8 на суму 19,99 USD 2024-01-06 в терміналі TWITERM (а.с.114-130132-154), а саме: №№ НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , 2841538, 2841570, 2841461, 2841562, 2841477, 2841572, 2841566, 2841482, 2841556, 2841467, 2841483, 2841544, 2841541, 2841563, 2841472, 2841463, 2841558, 2841530, 2841547, 2841553, 2841537, 2841531, 2841561, 2841565, 2841559, 2841564, 2841560, 2841548, 2841549, 2841556, 2841540, 2841550, 2841545, 2841571, 2841574, 2841567, 2841466, 2841542, 2841539, 2841535, 2841549, 2841569, 2841551, 2841469, 2841480, 2841479, 2841555, 2841460, 2841455, 2841453, 2841460, 2841568, 2841454, 2841451, 2841459, 2841457, 2841536, 2841478, 2841573, 2841481, 2841568, 2841465, 2841475, 2841532, 2841462, 2841459, 2841533, 2841464, 2841471, 2841552, 2841449, 2841450, 2841470, 2841557, 2841468.
		Згідно наданих позивачем скріншотів із веб-банкінку Приват24, 06.01.2024 року о 22:11:07 год. та о 22:11:06 год. у проведенні операції відмовлено, картка №53*398 не активна (а.с.111-113).
		Згідно виписки за карткою Універсальна Голд зі скрін-шоту з веб-банкінгу Приват24, відбулось повернення коштів на картку НОМЕР_11 за заявками кожна на суму 768,85 грн.: №№2841545, 2841546, 2841547, 2841548, 2841549, 2841550, 2841552, 2841554, 2841555, 2841556, 2841540, 2841541, 2841542, 2841543, 2841544, 2841565, 2841566, 2841572, 2841560, 2841561, 2841562, 2841563, 2841564, 2841573, 2841574, 2841567, 2841568, 2841569, 2841570, 2841571, 2841551, 2841553, 2841557, 2841558, 2841559 (а.с.167-174).
		Згідно відповіді заступника начальника слідчого відділення ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Пенькова С. від 13.02.2024 року, 07.01.2024 року до чергової частини ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 06.01.2024 року приблизно о 20 год. 59 хв. на її мобільний телефон почали приходити смс-повідомлення з кодами підтверджень з різних месенджерів про списання грошових коштів з її універсальної банківської картки «Приватбанк» № НОМЕР_4 на суму приблизно 60000 грн. 07.01.2024 року даний матеріал зареєстровано до інформаційно-телекомунікаційної мережі ІПН НПУ «Єдиний облік» за №613. 08.01.2024 року слідчим СВ ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Байдалою А.О. відомості внесені до ЄРДР за ч.4 ст.190 КК України. 25.01.2024 року слідчим СВ ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Байдалою А.О. злочинні діяння невстановленої особи (осіб) перекваліфіковано з ч.4 ст.190 КК України на ч.4 ст.185 КК України. На даний час досудове розслідування триває (а.с.156).
		01 березня 2024 року адвокатом Мальцевою І.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , направлено на адресу АТ КБ «Приватбанк» адвокатський запит №17/24 (а.с.161).
		На адвокатський запит №17/24 від 01.03.2024 року АТ КБ «Приватбанк» надало наступну відповідь. З телефону НОМЕР_12 на лінію 3700 було три звернення, канал Приват24-дві заявки, Чат-один діалог. Після звернення клієнта 06.01.2024 року щодо шахрайських дій банк подав заявки на оскарження згідно правил міжнародної платіжної системи. По залишку списань клієнту рекомендовано або самостійно звернутись до ТТ Oculus Digital для повернення коштів або звертатись до правоохоронних органів. Банком встановлено, що переказ коштів з картки № НОМЕР_6 був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24. Вхід в Приват24 був здійснений під авторизацією клієнта (а.с.162).
		16 березня 2024 року адвокатом Мальцевою І.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , направлено на адресу АТ КБ «Приватбанк» адвокатський запит №21/24 (а.с.163).
		На адвокатський запит №21/24 від 01.03.2024 року АТ КБ «Приватбанк» надало наступну відповідь. 26.01.2024 року Банком передано на розгляд до Міжнародної платіжної системи пакет документів за заявкою Клієнта задля оскарження операцій списань з карткового рахунку НОМЕР_1 за період з 06.01.2024 року по 07.01.2024 року. Справи виграні, здійснено зарахування на карту № НОМЕР_13 . Вхід в додаток Приват24 проведено з типового для клієнта пристрою 06-01-2024 р. 22:09:54. PHONE IPHONE 16,1 IOS 17.1.2 MOBILE, Входів сторонніх пристроїв не зафіксовано. Списання коштів стороннім інтернет ресурсом проводиться після введення номеру карти, CVV/CVC-код, термін дії. Операція проведена особою, яка мала доступ до картки або Приват24 клієнта. Зараховані грошові кошти на рахунок  НОМЕР_1 , зокрема, 01.03.2024 року у розмірі 13839,30 грн. та 16.03.2024 року у розмірі 13079,45 грн. були на підставі оскарження операцій зазначених вище. За правилами МПС по карткам ПС ВІЗА банк може подати 35 заявок. Інші операції мають бути оскаржені через правоохоронні органи (а.с.164).
		Таким чином, спір між сторонами виник з приводу користування банківським рахунком.
		У частині першій статті 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Згідно з ч. 1 ст. 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		Відповідно до ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Частиною 3 ст. 1092 ЦК України передбачено, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та Закону.
		Відповідно до частин 1,2 ст.86 Закону України «Про платіжні послуги», надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.
		Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.
		Відповідно до п.п. 42-44 ч.1 ст.1 Закону неналежна платіжна операція-платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі; неналежний отримувач-особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі; неналежний платник-особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно).
		Згідно з ч.4 ст. 67 Закону надавачі платіжних послуг зобов`язані запровадити систему захисту інформації, що має забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання.
		Крім цього частинами 1, 3-5 ст. 68 Закону електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою.
		Надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену ідентифікацію користувача під час:
		- отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації;
		- ініціювання дистанційної платіжної операції;
		- будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій).
		Надавачі платіжних послуг зобов`язані розробити та застосовувати елементи посиленої ідентифікації, які мають бути незалежними, щоб виявлення факту несанкціонованого доступу до одного захищеного елемента або його розголошення не загрожувало надійності інших елементів, а також запровадити заходи із забезпечення захисту конфіденційності даних ідентифікації.
		Для проведення дистанційних платіжних операцій надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену ідентифікацію платника, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов`язувати (в результаті виконання алгоритму співставляти контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача.
		Таким чином, крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів.
		Згідно з позиціями Верховного Суду України у аналогічних справах саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Сам факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних і допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною в таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
		Саме такі висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 (провадження № 61-8249св23).
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61- 17629св18) зазначено, що: «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, урахувавши застосовані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають істотне значення для її вирішення, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, правильно виходив з того, АТ КБ «ПриватБанк» не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що ОСОБА_1 , як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до відомостей по кредитній картці, його особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку «Приват-24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 27 липня 2015 року та 30 липня 2015 року щодо перерахування з його карткового рахунку грошових коштів на загальну суму 9 792,00 грн. Доводи заявника про те, що суди попередніх інстанцій не урахували порушення відповідачем Умов та правила надання банківських послуг, що призвело до несанкціонованого коштів з його карткового рахунку, оскільки він своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки вони ґрунтуються виключно на припущеннях, що не мають доказового підтвердження».
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі №127/23496/15-ц (провадження № 61- 3239св18) зазначено, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. При вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанції вірно прийняли до уваги правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та від 11 березня 2015 року № 6-16цс15».
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц (провадження № 61- 16504св18) вказано, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».
		Судом у цій справі встановлено і не спростовано відповідачем, що 06.01.2024 року позивач не вчиняла дії, спрямовані на зняття чи перерахунок коштів з її карткового рахунку НОМЕР_1 в загальній сумі 60739,15 грн.
		Після виявлення несанкціонованого списання грошових коштів позивачем здійснено передбачені законом дії, а саме повідомлено банк про виявлені обставини, на підставі чого банком було ініційовано службову перевірку.
		Більше того, після оскарження Банком таких операцій за правилами Міжнародної платіжної системи, Банком було частково повернені позивачу грошові кошти за такими операціями на загальну суму 26909,75 грн.
		Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позивачем доведено неправомірне вчинення фінансових операцій за рахунком НОМЕР_1 через додаток Приват24, та намагання як найшвидше вжити заходів до блокування карткового рахунку та викриття винуватців, а відповідачем не спростовано правомірність дій позивача при користуванні банківськими послугами, зокрема не доведено розголошення позивачем особистих даних - ім`я користувача і пароля від системи Приват24, не доведено здійснення позивачем ідентичних переказів коштів 06.01.2024 року, здійснення фінансових операцій за картковим рахунком.
		Отже, банк не забезпечив дотримання вимог законодавства та не виконав зобов`язань перед позивачем, як володільцем банківського рахунку щодо захисту інформації. 
		Таким чином, враховуючи відсутність доказів того, що ОСОБА_1 своїми діями або бездіяльністю сприяла втраті чи незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера та іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції та проведення фінансових операцій по картковому рахунку позивача відбулося не за її розпорядженням, вона не повинна нести відповідальності за такі операції; виявивши вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 повідомила про цей факт банк, заблокувала картку та звернулася до правоохоронних органів, враховуючи наявність кримінального провадження, імовірне проведення шахрайських операцій за картковим рахунком, суд дійшов до висновку провизнання обґрунтованими вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача здійснити переказ суми платіжних операцій за заявками на повернення коштів на загальну суму 33829,40 грн. 
		Аналогічна правова позиція викладена у зокрема постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц (провадження № 61-1856св17), від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц (провадження № 61-10469св18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 182/3171/16 (провадження № 61-24548св18), від 23 січня 2020 року у справі № 179/1688/17 (провадження № 61-12707св19).
		При цьому, сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткового рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 , не є підставою для відмови у задоволенні позову.
		Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
		Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 10000 грн., суд зазначає наступне.
		Згідно з положеннями пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.
		Правовідносини сторін випливають з договірних відносин щодо надання банківських послуг.
		Згідно зі статтею 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.
		Правила статті 1167 ЦК України регулюють позадоговірні (деліктні) відносини.
		Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі № 6-1575цс16.
		З наявних в матеріалах справи складових частин договору про надання банківських послуг не передбачено відшкодування моральної шкоди за порушення договірних зобов`язань. Відсутні також підстави для відшкодування моральної шкоди з підстав, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».
		Таким чином, не встановлено обставин, з якими закон пов`язує право позивача на відшкодування моральної шкоди, а тому вимога позивача в цій частині задоволенню не підлягає. 
		Беручи до уваги зазначене, враховуючи договірний характер правовідносин, які виникли між сторонами, та передбачені законом випадки відшкодування моральної шкоди, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди.
		Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн., суд зазначає наступне.
		Встановлено, що позивачу ОСОБА_1 правничу допомогу у вказаній справі надавала адвокат Мальцева Ілона Миколаївна, що підтверджується ордером серії АЕ №1278262 від 13 квітня 2024 року (а.с.176) та договором про надання правничої допомоги №18/01/2024 від 18 січня 2024 року (а.с.178-179).
		Як вбачається з квитанції №1 від 18.01.2024 року виданої адвокатом Мальцевою І.М., вартість послуг за складання адвокатських запитів, супровід судової цивільної справи на підставі Договору про надання правничої допомоги №18/01/2024 складає 10000 грн. (а.с.180).
		Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
		Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		Відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
		Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Верховний Суд у своїй Постанові від 03 травня 2018 року в справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.
		Склад і розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
		Зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
		Суд зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст.77-78 ЦПК України, понесення витрат на правову допомогу, відсутня квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, які містять призначення платежу та прізвища особи, яка сплатила за зазначені послуги, у зв`язку з чим, наявні підстави для відмови в задоволенні зазначених позовних вимог.
		Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до п/п 1,2 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
		Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2024 року складає 3028,00 грн.
		Розмір судового збору за подання даної позовної заяви становить 1 211,20 грн.
		Оскільки за результатами розгляду справи позов підлягає частковому задоволенню, а ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» саме в частині задоволених вимог, то з відповідача у дохід держави необхідно стягнути судовий збір за подання позову у розмірі 1 211,20 грн.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12,13,128,131,133,141,259,264,265,268 ЦПК України, суд -
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, визнання дій неправомірними та стягнення грошових коштів  задовольнити частково.
		Визнати неправомірними дії Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» щодо неповернення ОСОБА_1 на банківський рахунок НОМЕР_1 грошових коштів вказаних у заявках на повернення коштів: №№2841530, 2841531, 2841532, 2841533, 2841534, 2841535, 2841536, 2841537, 2841538, 2841539, 2841449, 2841450, 2841451, 2841452, 2841453, 2841454, 2841455, 2841456, 2841457, 2841458, 2841459, 2841460, 2841461, 2841462, 2841463, 2841464, 2841465, 2841466, 2841467, 2841468, 2841469, 2841470, 2841471, 2841472, 2841473, 2841474, 2841475, 2841477, 2841478, 2841479, 2841480, 2841481, 2841482, 2841483 на загальну суму 33829 (тридцять три тисячі вісімсот двадцять дев`ять) грн. 40 (сорок) коп.
		Зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» здійснити переказ суми платіжних операцій за заявками на повернення коштів №№2841530, 2841531, 2841532, 2841533,2841534, 2841535, 2841536, 2841537, 2841538, 2841539, 2841449, 2841450, 2841451, 2841452, 2841453, 2841454, 2841455, 2841456, 2841457, 2841458, 2841459, 2841460, 2841461, 2841462, 2841463, 2841464, 2841465, 2841466, 2841467, 2841468, 2841469, 2841470, 2841471, 2841472, 2841473, 2841474, 2841475, 2841477, 2841478, 2841479, 2841480, 2841481, 2841482, 2841483 на загальну суму 33829 (тридцять три тисячі вісімсот двадцять дев`ять) грн. 40 (сорок) коп. на рахунок ОСОБА_1 - НОМЕР_1 .
		В іншій частині позовних вимог  відмовити.
		Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь держави судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп. 
		Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		 
		 
		Позивач:  ОСОБА_1 (РНОКПП  НОМЕР_14 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 
		Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ  14360570, юридична адреса: м.Київ, вул.Грушевського, буд.1д)
		 
		 
		 
		Суддя                          Н.В. Токар

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...