Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 913/89/25 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них.
Надіслано судом: 19.05.2025. Зареєстровано: 19.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.05.2025.
Дата набрання законної сили: 09.07.2025
Результат оскарження 09.07.2025 Східний апеляційний господарський суд: залишено іншу ухвалу місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: 15/913/89/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		просп. Науки, 5,  м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79,  inbox@lg.arbitr.gov.ua
		 
		 
		                                                   РІШЕННЯ
		                                          
		                                           ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		                    
		13 травня 2025 року                       м. Харків                              Справа № 913/89/25
		                                                                                          Провадження №15/913/89/25
		 
		За позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001) в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (вул. Госпітальна, буд. 12 Г, м. Київ, 01001)
		до відповідача-1 - Селянського (фермерського) господарства «Нікіт» (АДРЕСА_1)
		відповідача-2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
		відповідача-3 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
		про стягнення 2  114 002 грн 52 коп.
		 
		                                                                         Суддя Смола С.В.
		                                                                                                                               Секретар судового засідання Марченко А.Є.
		У засіданні брали участь:
		від позивача: Марухевич В.Є. - адвокат за довіреністю від 19.12.2024 №19/4-02/840 (у режимі відеоконференції);
		від відповідача-1: представник не прибув;
		від відповідача-2: представник не прибув;
		від відповідача-3: представник не прибув.
		 
		С У Т Ь  С П О Р У:
		 
		Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (далі - АТ «Ощадбанк») 28.02.2025 через систему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом, який зареєстрований відділом документального забезпечення роботи суду 03.03.2025, до відповідача-1 - Селянського (фермерського) господарства «Нікіт» (далі - СФГ «Нікіт»), відповідача-2 - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), відповідача-3 - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії від 30.03.2021 №376-018 за тілом кредиту в сумі 1  350  000 грн 00 коп., за процентами за користування кредитом за період з 29.06.2022 до 17.10.2023 у сумі 761 465 грн 09 коп., за комісією за користування кредитом за період з 28.02.2022 до 31.10.2023 в сумі 2  537 грн 43 коп.
		Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням СФГ «Нікіт» зобов`язань з повернення сум кредиту, сплати процентів та комісії за договором кредитної лінії від 30.03.2021 №376-018, виконання зобов`язань за яким забезпечено договорами поруки від 30.03.2021 №376-018/31 який укладений між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 , та від 30..03.2021 №376-018/32, який укладений між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 .
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.
		Ухвалою від 10.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 08.04.2025.
		18.03.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про виконання ухвали суду, до якої додані докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу-1 на адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідачу-3 за допомогою месенджеру Viber на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .
		Ухвалою від 08.04.2025 продовжено строк проведення підготовчого провадження по 12.05.2025 (включно); закрите підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 13.05.2025.
		Представники відповідачів у судове засідання 13.05.2025 не прибули. Представник позивача брав участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. 
		28.04.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання №55/5.3-03/48198/2025, у якому він повідомив, що місцезнаходженням філії - Луганське обласне управління АТ «Ощадбанк» з 18.04.2025 є: вул. Госпітальна, буд. 12 Г, м. Київ, 01001.
		Указане клопотання розцінюється судом як письмові пояснення та береться до уваги.
		Відповідачі відзивів на позовну заяву не подали, хоча про розгляд справи були повідомлені належним чином шляхом розміщення відповідних повідомлень на сайті судової влади, що підтверджується роздруківками.
		Також електронні примірники ухвал від 10.03.2025 та від 08.04.2025 направлялися відповідачу-1 на його адреси електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_4 яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та tcaidar@ykr.net, яка вказана в п.9 договору кредитної лінії від 30.03.2021 №376_018, що підтверджується довідками про доставку електронного листа на електронну адресу відповідача від 10.03.2025 та від 08.04.2025.
		Крім того, відповідач-3 повідомлявся про розгляд справи та йому направлялися електронні примірники ухвал за допомогою месенджеру Viber на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який указаний позивачем у позовній заяві, що підтверджується відповідними роздруківками. 
		Відповідно до ч.2 ст.121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених   Законом України   «Про доступ до судових рішень», у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
		Суд зауважує, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача-1 є: АДРЕСА_1.
		Відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру адреса реєстрації відповідача-2: АДРЕСА_1, відповідача-3: АДРЕСА_3
		За інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), відділення в с. Денежникове Щастинського району Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до с. Денежникове Щастинського району Луганської області наразі є неможливим.
		Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» затверджений відповідний Перелік, відповідно до якого територія Новоайдарської селищної територіальної громади Щастинського району Луганської області з 25.02.2022 і по теперішній час належить до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.
		Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачі належним чином повідомлені про розгляд справи.
		Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно з ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		 
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Відносно вимоги позивача про стягнення простроченої заборгованості за кредитом перед банком у сумі 1  350 000 грн 00 коп. суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.
		До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 
		Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається  зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського и управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір. 
		Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 
		Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частиною 1 ст.1054 ЦК України  передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.
		До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2  ст.1054 ЦК України).
		У відповідності до вищезазначених приписів законодавства, 30.03.2021 між АТ «Ощадбанк» як банком та СФГ «Нікіт» як позичальником у письмовому вигляді укладений договір кредитної лінії №376_018, за умовами якого банк зобов`язується надавати на умовах цього договору, а позичальник зобов`язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в ст.3 цього договору та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором (п.2.1 договору).
		Відповідно до пп.21 п.1.1 договору Програма - це Програма фінансової державної підтримки суб`єктів малого, у тому числі мікропідприємництва, та середнього підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%», реалізація якої здійснюється на підставі «Порядку надання фінансової державної підтримки суб`єктам малого та середнього підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 №28 та договору про співробітництво. 
		У п.3.1 договору сторони визначили суму та валюту максимального ліміту кредитування - 2  900  000 грн 00 коп.
		Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 29.03.2024 (п.3.2 договору).
		У п.3.3 договору сторони передбачили графік збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування: до 28.11.2023 (включно) - 2  900  000 грн 00 коп., 29.11.2023 - 28.12.2023 (включно) - 2  320  000 грн 00 коп., 29.12.2023 - 28.01.2024 (включно) - 1  740  000 грн 00 коп., 29.01.2024 - 28.02.2024 (включно) - 1  160  000 грн 00 коп., 29.02.2024 - 29.03.2024 (включно) - 580  000 грн 00 коп.
		Відповідно до п.3.5.1 договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою  (далі - базова процентна ставка), яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період  кредитування за цим договором із застосуванням такої формули: БПС=Індекс UIRD (3m) + Маржа де: БПС - розмір базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період  кредитування за цим договором; індекс UIRD (3m) - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (Ukrainian Index of Deposit Rates) - середньозважена річна ставка, що розраховується кожного банківського дня в системі Thomson Reuters на основі номінальних ставок по строкових депозитах фізичних осіб у гривні на строк 3 місяці з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору і оприлюднюється на сайті Національного банку України в мережі Інтернет (на дату укладення цього договору за посиланням: https://www.bank.gov.ua/files/UIRD.xls), а також у системі Thomson Reuters. У випадку розходження значень ставки UIRD  між різними джерелами інформації, перевага надається значенню ставки UIRD, що оприлюднена в системі Thomson Reuters; Маржа - доданок, який виражений у процентах, що становить 7%.
		Згідно з п.3.5.2 договору на момент укладення договору з урахуванням визначеного на таку дату індексу UIRD (3m) та із застосуванням формули, передбаченої п.3.5.1 цього договору, розмір базової процентної ставки становить 14,30%, який підлягає застосуванню для визначення зобов`язання постачальника зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої базової процентної ставки у відповідності до п.3.5.3 договору.
		Перегляд базової процентної ставки та зміна її розміру (збільшення чи зменшення, якщо це є наслідком застосування формули, передбаченої п.3.5.1 цього договору) здійснюється банком кожного календарного кварталу в період з 01 по 07 число першого місяця такого календарного кварталу, починаючи з дати укладення цього договору до повного виконання позичальником зобов`язань за цим договором. При цьому застосовується індекс UIRD (3m), який визначається для відповідної дати, а саме станом на 01 січня, 01 квітня, 01 липня та 01 жовтня відповідного року (далі - дата перегляду процентної ставки). Базова процентна ставка у розмірі, розрахованому за наслідком такого її перегляду банком (в тому числі у збільшеному або зменшеному її розмірі, якщо така зміна є наслідком відповідного перегляду базової процентної ставки) застосовується для цілей сплати процентів з дати перегляду процентної ставки включно по останній календарний день останнього місяця календарного кварталу, у якому відбувся такий перегляд банком розміру базової процентної ставки. У випадку неможливості визначення розміру індексу UIRD (3m) станом на дату перегляду процентної ставки, що сталося з незалежних від сторін обставин, для цілей визначення розміру базової процентної ставки на певний період (календарний квартал) застосовується індекс UIRD (3m), який буде можливо визначити на найбільш ранню дату визначеного цим підпунктом періоду перегляду та зміни розміру базової процентної ставки. У випадку неможливості визначення розміру індексу UIRD (3m) у відповідності до зазначених вище у цьому підпункті правил, що сталося з незалежних від сторін обставин, для цілей сплати процентів у відповідному новому періоді дії договору (календарному кварталі) застосовується розмір базової процентної ставки, який був визначений за правилами, встановленими договором та застосовувався у попередньому періоді дії договору (календарному кварталі), сторони дійшли згоди, що у випадках, коли розрахований згідно наведеної у п.3.5.1 договору формули розмір базової процентної ставки становитиме значення, яке перевищує 30% річних, базова процентна ставка нараховуватиметься в розмірі 30% річних (максимальна процентна ставка). Банк інформує позичальника та/або поручителя про розмір базової процентної ставки, розрахований банком внаслідок здійснення ним у відповідності до умов цього договору перегляду базової процентної ставки. З цією метою банк протягом 15 календарних днів, що слідують за датою перегляду процентної ставки, направляє відповідне повідомлення в порядку, визначеному п.8.4 цього договору), в якому зазначається встановлений розмір базової процентної ставки, який підлягає застосуванню у відповідному періоді (календарному кварталі) (п.3.5.3 договору).
		У п.3.5.4 договору передбачено, що підписанням цього договору сторони свідчать, що при визначенні формули розрахунку базової процентної ставки, зазначеної в п.3.5.1 цього договору, сторони виходили з того, що позичальник буде мати право на отримання компенсації та у зв`язку з цим максимальний розмір базової процентної ставки, що може бути встановлений за договором, обмежений умовами Програми. У разі внесення змін до Програми щодо збільшення максимального розміру відповідної процентної ставки або у випадках позбавлення позичальника протягом строку дії договору права на отримання компенсації чи закінчення строку дії Програми на вимогу банку сторони зобов`язуються встановити іншу формулу розрахунку розміру базової процентної ставки, зазначену в п.3.5.1 цього договору.
		Відповідно до п.3.6.1 договору приймаючи до уваги умови Програми, користуючись принципом свободи договору та керуючись ч.2 ст.526 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди, що за умови дотримання позичальником умов Програми та належного виконання ним умов цього договору (в частині вчасного повернення суми кредиту, її частини та/або вчасної сплати суми процентів її частини) в межах періоду відповідності Програмі, позичальнику встановлюється особливий порядок виконання зобов`язання щодо своєчасної сплати процентів (за умови відсутності обставин та/або порушень умов договору, які виключають можливість застосування такого особливого порядку) а саме: протягом періоду повної компенсації процентів сплата процентів за договором в розмірі базової процентної ставки здійснюється Фондом у повному обсязі у зв`язку з наданням позичальнику компенсації (у випадку отримання позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку секроу на рахунок, визначений в п.3.19 цього договору (пп.3.6.1.1 п.3.6.1 договору); протягом періоду часткової компенсації процентів, позичальник самостійно (за власні кошти сплачує нараховані за договором проценти у розмірі компенсаційної процентної ставки, яка з урахуванням умов Програми становить 3% (пп.3.6.1.2 п.3.6.2 договору); решта нарахованих процентів в розмірі КЧП, яка розраховується як різниця між базовою процентною ставкою та компенсаційною процентною ставкою, що сплачується фондом у зв`язку з наданням позичальнику компенсації (у випадку отримання позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку секроу на рахунок, визначений в п.3.19 цього договору, або позичальником у випадках та строки визначені цим договором (пп.3.6.1.3 п.3.6.2 договору).
		Надання кредиту (траншу) на умовах цього договору здійснюється банком протягом 5 банківських днів після виконання позичальником усіх та кожної з умов надання кредиту (траншу) в рамках цього договору, в т.ч. при відсутності підстав для призупинення або відмови у наданні кредиту (траншу), передбачених п.3.13 цього договору: надання заяви на отримання кредиту (траншу) позичальника (за формою, наведеною в додатку 1 до цього договору), засвідченої підписом керівника або іншої уповноваженої на це особи позичальника та відбитком печатки позичальника (за бажанням) (пп.3.10.1 п.3.10 договору).
		Згідно з п.3.11 договору з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору позичальник зобов`язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим договором.
		У відповідності до умов пп.3.11.1 п.3.11 договору позичальник зобов`язується здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з п.3.3 цього договору.
		Пунктом 3.16 договору передбачено, що позичальник зобов`язаний забезпечити своєчасну сплату банку процентів в порядку та розмірах, визначених цим договором. Проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт у розмірі базової процентної ставки на основну суму боргу за строк правомірного користування основною сумою боргу, до якого включається день видачі кредиту та перебіг якого припиняється: 1) у випадку своєчасного погашення основної суми боргу - в день фактичного повного погашення основної суми боргу (повернення кредиту) і такий день до розрахунку процентів не включається; 2) у випадку прострочення погашення основної суми боргу - у визначений згідно з умовами цього договору останній день, коли основна сума боргу могла бути погашена без порушення встановленого цим договору строк/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 повний день користування кредитом. Якщо умовами цього договору встановлено зобов`язання позичальника повернути частину основної суми боргу, то щодо неї строк правомірного користування, за який нараховуються проценти, обчислюється аналогічно до викладеного вище (пп.3.16.1 п.3.16 договору).
		У пп.3.16.2 п.3.16 договору сторони визначили строк/термін сплати процентів (відповідної їх частини).
		Згідно з пп.3.16.6 п.3.16 договору якщо дата закінчення строку/терміну встановлена цим договором для здійснення будь-якого платежу з метою виконання позичальником зобов`язання за цим договором припадає на день, що не є банківським днем, то такий платіж має бути здійснений наступного банківського дня.
		Також, 30.03.2021 між АТ «Ощадбанк» як банком та СФГ «Нікіт» як позичальником у письмовому вигляді укладений додатковий договір №1 до договору кредитної лінії, у п.1.1 якого даються наступні визначення поняттям: агент - це АТ «Укрексімбанк», якому гарант відповідно до Порядку доручив надавати послуги, пов`язані з наданням державної підтримки суб`єктам мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва у вигляді державних гарантій на портфельній основі; гарант - це Кабінет Міністрів України, що діє від імені держави; гарантія - це безвідкличне та безумовне забезпечення виконання позичальником частини зобов`язань за кредитним договором, надане гарантом за участі агента на користь банку у формі гарантії відповідно до умов Порядку, в якості часткового покриття кредитного ризику банку за кредитною операцією з позичальником, яка забезпечує повернення позичальником банку кредиту за умови відповідності позичальника та кредиту критеріям прийнятності, що визначені Порядком на момент першого включення кредиту до портфелю; договір про надання гарантії - це договір про надання державної гарантії на портфельній основі від 31.12.2020 №13010-05/2781 між гарантом та банком на виконання норм Порядку.
		Укладенням цього додаткового договору позичальник надає банку наступні додаткові запевнення та гарантії, зокрема позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання гарантом гарантійних зобов`язань перед банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та права вимагати від позичальника погашення  заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком та договором про надання гарантії (пп.2.2.1.4 п.2.2 додаткового договору); позичальник визнає та підтверджує, що банк у відповідності до норм Порядку та положень договору про надання гарантії має всі повноваження стягувати прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості позичальника перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені (пп.2.3.1.5 п.2.2 додаткового договору).
		Підпунктом 2.3.3 п.2.3 додаткового договору передбачено, що у відповідності до норм ст.1000 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди, що з моменту укладення цього додаткового договору кредитний договір є також договором доручення, за яким банк (як повірений) зобов`язується вчинити від імені позичальника (як довірителя) погашення простроченої заборгованості позичальника перед державою (у разі виконання гарантом гарантійних зобов`язань перед банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету) за рахунок кредитних коштів за договором кредитної лінії, який укладений або буде укладений з метою погашення простроченої заборгованості позичальника перед державою.
		У п.2.7 додаткового договору сторони передбачили, що в доповнення до інших комісійних винагород, передбачених кредитним договором, позичальник сплачує банку комісійну винагороду за здійснення банком операції з управління за кредитом, що пов`язана з отриманням гарантії. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 0,1% річних, яка нараховується щомісячно на діючий ліміт кредитування, помножений на ставку індивідуальної гарантії, станом на останній день кожного місяця/останній банківський день користування позичальником кредитними коштами протягом строку включення кредитної операції до портфеля кредитів, що розраховується щомісячно за методом 30/360. Сплата комісійної винагороди здійснюється щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
		На виконання умов пп.3.10.1 п.3.10 кредитного договору відповідачем-1 подано заяву на отримання кредиту в межах максимального ліміту кредитування 2  900  000 грн 00 коп. на фінансування витрат, пов`язаних із погашенням простроченої заборгованості позичальника перед бюджетом шляхом перерахування грошових коштів на рахунок гаранта, визначений згідно договору про надання гарантії. Також позичальник просив банк в майбутньому здійснювати видачу кредиту окремими траншами в межах максимального ліміту кредитування. У вказаній заяві визначено спосіб надання траншів шляхом безпосереднього перерахування на рахунок гаранта (без проміжного зарахування на поточний рахунок позичальника) є належним способом надання кредиту, відповідає волі позичальника та умовам кредитного договору від 30.03.2021 №376 _018.
		У відповідності до умов кредитного договору та заяви позичальника на отримання кредиту банком перераховано СФГ «Нікіт» 30.03.2021 - 1  000  000 грн 00 коп., 22.04.2021 - 450  000 грн 00 коп., 27.04.2021 - 550  000 грн 00 коп., 26.07.2021 - 350  000 грн 00 коп., 29.07.2021 - 250  000 грн 00 коп., 17.08.2021 - 100  000 грн 00 коп., 30.08.2021 - 200  000 грн 00 коп., 21.10.2021 - 300  000 грн 00 коп., 27.10.2021 - 500  000 грн 00 коп., всього надано 3  700  000 грн 00 коп.
		У свою чергу позичальник сплатив банку 20.10.2021 - 300  000 грн 00 коп., 26.10.2021 - 700  000 грн 00 коп., всього 1  000  000 грн 00 коп.
		Указані обставини підтверджуються банківською випискою по рахунку СФГ «Нікіт» за період 30.03.2021 - 10.02.2025.
		З урахуванням вимог ст.41 Закону України «Про Національний банк України», Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.
		Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.
		Отже, позивачем доведений факт видачі СФГ «Нікіт» кредиту у сумі 3  700 000 грн 00 коп. та його часткове повернення позичальником у сумі 1  000  000 грн 00 коп.
		Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. 
		Відповідно до ст.ст.525,  526 ЦК України  зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
		Порушенням зобов`язання, у відповідності до  ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто  неналежне виконання.
		Як зазначив позивач, у зв`язку з порушенням СФГ «Нікіт» умов кредитного договору в частині строків повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, банком 25.09.2023 направлено на адресу електронної пошти позичальника: tcaidar@ukr.net, вимогу про відкликання кредиту №110.10-19/60548/2023, у якій він вимагав у 25-денний строк погасити прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 2  700  000 грн 00 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 66  249 грн 12 коп., прострочену заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 599  296 грн 43 коп., заборгованість за комісією за користування кредитом у сумі 2  295 грн 77 коп.
		Проте позичальник у зазначений банком строк кредит не погасив та не сплатив проценти за користування ним і комісію. 
		Суд зауважує, що правове регулювання відносин щодо надання гарантій за кредитами здійснюється нормами як фінансового, так і цивільного, господарського та бюджетного права.
		Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.
		Відповідно до ч.2 ст.346 ГК України для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб`єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці. 
		У п.151 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України закріплено визначення поняття «гарантійне зобов`язання» яке становить собою зобов`язання гаранта повністю або частково виконати боргові зобов`язання суб`єкта господарювання резидента України перед кредитором у разі невиконання таким суб`єктом його зобов`язань за кредитом, залученим під державну гарантію. 
		Згідно з п.4 ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів України розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного розвитку України.
		Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання (ч.1 ст.117 Конституції України).
		Пунктом 1 ч.1 ст.20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», зокрема, передбачено, що Кабінет Міністрів України у сфері економіки, фінансів, трудових відносин, зайнятості населення, трудової міграції, оплати та охорони праці забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки; забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку.
		Відповідно до ч.1 ст.5, ч.1 ст.6 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» (далі - Закон) Кабінет Міністрів України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва, розроблення та виконання загальнодержавних програм розвитку малого і середнього підприємництва з урахуванням загальнодержавних пріоритетів, здійснює заходи щодо розвитку інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва, спрямовує, координує та контролює діяльність органів виконавчої влади, які забезпечують надання державної підтримки.
		Статтею 12 Закону передбачено, що державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.
		Згідно зі ст.16 Закону фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів. Основними видами фінансової державної підтримки є, зокрема, надання гарантії та поруки за кредитами суб`єктів малого і середнього підприємництва. Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб`єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.
		Згідно з ст.560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
		Частиною 1 ст.563 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
		Для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб`єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці. З цією метою банк має право попередньо вивчити стан господарської діяльності позичальника, його платоспроможність та спрогнозувати ризик непогашення кредиту (ч.2 ст.346 ГК України).
		Абзацом 1, 2 ч.1 ст.17 Бюджетного кодексу України визначено, що державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання боргових зобов`язань суб`єктів господарювання - резидентів України, у тому числі для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов`язань за портфелем кредитів та 80 відсотків - за кожним окремим кредитом (далі - державні гарантії на портфельній основі). Порядок відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій на портфельній основі, плата за надання таких гарантій, а також розмір та вид забезпечення, що надається відповідними суб`єктами господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України. 
		Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі оформляється в письмовій формі та має визначати: предмет гарантії; повне найменування та місцезнаходження кредитора; обсяг гарантійних зобов`язань та порядок їх виконання; права, обов`язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов`язань; строк дії гарантії.
		Обов`язковою умовою надання державної гарантії на портфельній основі є внесення суб`єктом господарювання - резидентом України плати за надання такої гарантії, а також надання майнового або іншого забезпечення виконання боргових зобов`язань за кредитним договором перед банком-кредитором.
		Абзац 5 ч.9 ст.17 Бюджетного кодексу України чітко визначає, що прострочена заборгованість суб`єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб`єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою.
		Відповідно до положень ст.61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX установлено, що у 2020 році державні гарантії в обсязі до 5 000 000 тис. гривень, як виняток з положень ст.17 Бюджетного кодексу України, можуть надаватися за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов`язань за портфелем кредитів та 80 відсотків за кожним окремим кредитом (далі - державні гарантії на портфельній основі).
		Порядок відбору банків-кредиторів та умови надання державних гарантій на портфельній основі, а також розмір та вид забезпечення, що надається такими суб`єктами господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		З огляду на вищевказане, Кабінет Міністрів України визначив умови, критерії, механізм надання фінансової державної підтримки за рахунок коштів державного бюджету за Програмою надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, яку надає Міністерство фінансів України на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році»  від 25.11.2020 №1151 на рівні агента в особі Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та банків-кредиторів, у формі державних гарантій та в обсязі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» від 23.12.2020 №1317, на період з 23.12.2020 по 31.12.2025.
		Отже, порядок надання гарантій на портфельній основі у 2020 року було встановлено Кабінетом Міністрів України шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» від 25.11.2020 № 1151, яким затверджено Порядок надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році (далі -  Порядок №1151).
		Слід відзначити, що Порядок №1151 регулює порядок дій суб`єктів у випадку не здійснення планового платежу згідно з графіком платежів за отриманим кредитом і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 днів.
		Постановою Кабінету Міністрів України №1317 АТ «Ощадбанк» включено до переліку банків-кредиторів за вищевказаною програмою з граничним обсягом надання у 2020 році державних гарантій на портфельній основі у розмірі 1 000 000 000 грн 00 коп.
		Так, 23.12.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1317 «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році», якою надано у 2020 році державні гарантії на портфельній основі банкам-кредиторам у межах обсягів, затверджених цією постановою та уповноважено Міністра фінансів підписувати документи щодо надання державних гарантій на портфельній основі.
		31.12.2020 Міністром фінансів України, який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України (гарант) та позивачем (бенефіціар) було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі    №13010-05/271 для забезпечення співпраці сторін, пов`язаної з наданням державної підтримки суб`єктам мікропідприємництва та середнього підприємництва у вигляді державних гарантій на портфельній основі на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», на виконання Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151 (далі - договір про надання державної гарантії).
		У п.1.1 договору про надання державної гарантії визначено, що принципал - це суб`єкт господарювання, якому надано кредит, включений до портфеля; портфель - це сукупність усіх кредитів, зобов`язання за якими частково забезпечені гарантією.     
		Відповідно до п.2.1 договору про надання державної гарантії, гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами частини своїх грошових зобов`язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.     
		За умовами п.п.2.5, 2.6 договору про надання державної гарантії, ставка індивідуальної гарантії визначається на власний розсуд бенефіціара для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70% за кожним окремим кредитом. Ставка гарантії на портфельній основі в будь-який момент не може перевищувати 50%.
		Згідно з п.5.1 договору про надання державної гарантії, у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, у якому виник гарантійний випадок.
		За умовами п.5.3 договору про надання державної гарантії бенефіціар зобов`язаний протягом двох банківських днів з дати направлення відповідної вимоги гаранту письмово повідомити принципалів за кредитами, включеними до вимоги, про направлення відповідної вимоги гаранту.     
		Відповідно до п.5.5 договору про надання державної гарантії, гарант на підставі вимог, отриманих від бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог, сплачує на рахунок бенефіціара ССГ (суму сплати за гарантією) згідно з вимогою раз на місць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги), за умови що гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору, та на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії.     
		У п.6.1 договору про надання державної гарантії передбачено, що у разі здійснення гарантом виплати ССГ (суми сплати за гарантією) за будь-яким проблемним кредитом бенефіціар зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості принципала перед бюджетом на суму здійсненої гарантом виплати ССГ та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено бенефіціаром у найкоротші строки.     
		Пунктом 6.2 договору про надання державної гарантії встановлено, що з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до принципала та на виконання ст.61        Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та вимог, передбачених пунктами 6.1 та 6.3 цього договору, бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов`язується: застосовувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до п.6.8 цього договору за таким проблемним кредитом; застосувати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права: підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.     
		Згідно з п.6.3 договору про надання державної гарантії, кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом (але не більше загальної суми всіх ССГ, яка була сплачена за таким проблемним кредитом, та пені, нарахованої відповідно до пункту 6.8 цього договору), та зараховуються гарантом насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв`язку з чим бенефіціар робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість принципала перед державним бюджетом.
		З викладеного вбачається, що за договором про надання державної гарантії гарант надав позивачу право здійснювати стягнення з позичальника на свою користь. Стягнуті суми в подальшому перераховуються у погодженому порядку на рахунок гаранта. 
		07.12.2023 АТ «Ощадбанк» звернулося до Міністерства фінансів України з вимогою на сплату за гарантією від 07.12.2023 №102 за договором про надання гарантії на портфельній основі від 31.12.2020 №13010-05/271.
		04.01.2024 Міністерством фінансів України сплачено АТ «Ощадбанк» кошти за вимогою від 07.12.2023 №102 у сумі 1 350  000 грн 00 коп.
		Як свідчать матеріали справи, 18.06.2024 позивач направив на адресу електронної пошти позичальника: tcaidar@ukr.net, повідомлення №55/5.3-02/70709/2024 про необхідність погашення простроченої заборгованості за основним боргом у сумі 1  350  000 грн 00 коп., прострочених процентів за користування кредитом у сумі 976  823 грн 26 коп., простроченої заборгованості по нарахованій комісії в сумі 3  383 грн 24 коп., простроченої заборгованості перед державою в сумі 1  350  000 грн 00 коп.
		У подальшому, 21.06.2024 банком направлено на адресу електронної пошти ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлення №55/5.3-02/72026/2024 про необхідність погашення простроченої заборгованості з пропозицією про добровільне врегулювання, яке за змістом є аналогічним повідомленню від 18.06.2024 №55/5.3-02/70709/2024.
		27.11.2024 банком направлено поручителям на адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 , вимоги про виконання зобов`язання, забезпеченого порукою та повідомлення про перехід прав кредитора.
		Згідно зі  ст.1049 ЦК України  позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
		Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
		Аналізуючи умови кредитного кредиту щодо строку повернення наданих кредитних коштів, суд зазначає наступне.
		У п.3.2 договору сторони передбачили, що кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 29.03.2024.
		Водночас у відповідності до умов пп.3.11.1 п.3.11 договору позичальник зобов`язується здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з п.3.3 цього договору.
		Ураховуючи наведені умови договору, суд приходить до висновку, що у даному випадку визначення «кредит» та «транш» мають різні значення та строки їх виконання.
		Так, «кредит» - це грошові кошти банку, що підлягають видачі позичальнику та поверненню в порядку та на умовах, визначених цим договором, у межах діючого ліміту кредитування, «транш» - це окрема частина кредиту, яка: підлягає видачі позичальнику в межах діючого ліміту кредитування та/або становить основну суму боргу і підлягає поверненню в порядку та на умовах, визначених цим договором; та характеризується однією метою/ціллю отримання позичальником частини кредиту (одним цільовим призначенням кредиту).
		Суд бере до уваги, що відповідно до наданої позивачем банківської виписки кредитні кошти надавались позичальнику саме траншами: 30.03.2021 - 1  000  000 грн 00 коп., 22.04.2021 - 450  000 грн 00 коп., 27.04.2021 - 550  000 грн 00 коп., 26.07.2021 - 350  000 грн 00 коп., 29.07.2021 - 250  000 грн 00 коп., 17.08.2021 - 100  000 грн 00 коп., 30.08.2021 - 200  000 грн 00 коп., 21.10.2021 - 300  000 грн 00 коп., 27.10.2021 - 500  000 грн 00 коп., всього надано 3  700  000 грн 00 коп.
		Суд наголошує, що сторонами у кредитному договорі в пп.3.11.1 п.3.11 чітко зазначені строки повернення кредитних коштів за наданими траншами - не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день.
		При цьому, кожний наданий банком у період з 30.03.2021 по 27.10.2021 транш є окремим зобов`язанням у розумінні приписів ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України, яке має свій строк виконання.
		Визначаючи граничні строки повернення траншів суд бере до уваги пп.3.16.6 п.3.16 кредитного договору, яким передбачено, що якщо дата закінчення строку/терміну встановлена цим договором для здійснення будь-якого платежу з метою виконання позичальником зобов`язання за цим договором припадає на день, що не є банківським днем, то такий платіж має бути здійснений наступного банківського дня.
		Підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що граничними строками повернення наданих банком у вигляді траншів кредитних коштів є: у сумі 1  000  000 грн 00 коп. (надані 30.03.2021) - 30.03.2022, у сумі 450  000 грн 00 коп. (надані 22.04.2021) - 22.04.2022, у сумі 550  000 грн 00 коп. (надані 27.04.2021) - 27.04.2022, у сумі 350  000 грн 00 коп. (надані 26.07.2021) - 26.07.2022, у сумі 250  000 грн 00 коп. (надані 29.07.2021) - 29.07.2022, у сумі 100  000 грн 00 коп. (надані 17.08.2021) - 17.08.2022, у сумі 200  000 грн 00 коп. (надані 30.08.2021) - 30.08.2022, у сумі 300  000 грн 00 коп. (надані 21.10.2021) - 21.10.2022, у сумі 500  000 грн 00 коп. (надані 27.10.2021) - 27.10.2022.
		Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
		У свою чергу позичальник повернув з порушенням граничних строків для повернення кредиту транш у сумі 1  000  000 грн 00 коп., який наданий банком 30.03.2021, сплативши 20.10.2021 - 300  000 грн 00 коп., 26.10.2021 - 700  000 грн 00 коп.
		Крім того, банк отримав відшкодування частини кредиту від гаранта на підставі договору від 31.12.2020 №13010-05/271 та набув право здійснювати стягнення з позичальника на його користь отриманої суми 1  350  000 грн 00 коп.
		Суд констатує, що на момент звернення банку до позичальника з вимогою від 25.09.2023 №110.10-19/60548/2023 про відкликання кредиту строки повернення траншів вже настали, а тому відсутні підстави вважати, що в даному випадку має місце дострокове повернення наданих кредитних коштів. 
		Суд наголошує, що остаточний термін повернення кредиту не пізніше 29.03.2024, зазначений у п.3.2 договору застосовується до траншів, які надаються менше ніж за 365 днів до вказаної дати, оскільки умовами договору передбачено можливість для позичальника отримати кредитні кошти в межах максимального діючого ліміту кредитування. Водночас, траншів, строк повернення яких складає менше ніж 365 днів до 29.03.2024 банком позичальнику не надавалось. 
		Як убачається із наданого АТ «Ощадбанк» розрахунку, заборгованість позичальника за кредитом перед банком складає 1  350  000 грн 00 коп.
		Указаний розрахунок суд уважає обґрунтованим та відповідачами він не оспорюється.
		Відносно вимоги позивача про стягнення простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 30.03.2021 до 31.10.2023 у сумі 761 465 грн 09 коп. суд зазначає наступне.
		Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Згідно з ч.3 ст.346 ГК України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
		Частиною 2 ст.10561   ЦК України   встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
		Згідно з п.3.5.2 договору на момент укладення договору з урахуванням визначеного на таку дату індексу UIRD (3m) та із застосуванням формули, передбаченої п.3.5.1 цього договору, розмір базової процентної ставки становить 14,30%, який підлягає застосуванню для визначення зобов`язання постачальника зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої базової процентної ставки у відповідності до п.3.5.3 договору.
		Пунктом 3.16 договору передбачено, що позичальник зобов`язаний забезпечити своєчасну сплату банку процентів в порядку та розмірах, визначених цим договором. Проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт у розмірі базової процентної ставки на основну суму боргу за строк правомірного користування основною сумою боргу, до якого включається день видачі кредиту та перебіг якого припиняється: 1) у випадку своєчасного погашення основної суми боргу - в день фактичного повного погашення основної суми боргу (повернення кредиту) і такий день до розрахунку процентів не включається; 2) у випадку прострочення погашення основної суми боргу - у визначений згідно з умовами цього договору останній день, коли основна сума боргу могла бути погашена без порушення встановленого цим договору строк/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 повний день користування кредитом. Якщо умовами цього договору встановлено зобов`язання позичальника повернути частину основної суми боргу, то щодо неї строк правомірного користування, за який нараховуються проценти, обчислюється аналогічно до викладеного вище (пп.3.16.1 п.3.16 договору).
		У пп.3.16.2 п.3.16 договору сторони визначили строк/термін сплати процентів (відповідної їх частини).
		Відповідач-1 проценти за користування кредитом у межах наданих траншів сплачував несвоєчасно.
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів за користування кредитом за період з 30.03.2021 до 31.10.2023 у сумі 761 465 грн 09 коп., суд вважає його необґрунтованим, оскільки банком невірно визначені періоди нарахування процентів за наданими траншами, а сам розрахунок не містить інформації нарахування процентів за користування кредитом за кожним окремим траншем.
		Так, останнім днем для нарахування процентів за користування кредитом за наданим: 30.03.2021 траншем у сумі 1 000  000 грн 00 коп. з огляду на встановлені судом граничні строки його повернення, є 30.03.2022 (період нарахування складає з 30.03.2021 до 30.03.2022; 22.04.2021 траншем у сумі 450  000 грн 00 коп. з огляду на встановлені судом граничні строки його повернення, є 22.04.2022 (період нарахування складає з 22.04.2021 до 22.04.2022; 27.04.2021 траншем у сумі 550  000 грн 00 коп. з огляду на встановлені судом граничні строки його повернення, є 27.04.2022 (період нарахування складає з 27.04.2021 до 27.04.2022; 26.07.2021 траншем у сумі 350  000 грн 00 коп. з огляду на встановлені судом граничні строки його повернення, є 26.07.2022 (період нарахування складає з 26.07.2021 до 26.07.2022; 29.07.2021 траншем у сумі 250  000 грн 00 коп. з огляду на встановлені судом граничні строки його повернення, є 29.07.2022 (період нарахування складає з 29.07.2021 до 29.07.2022; 17.08.2021 траншем у сумі 100  000 грн 00 коп. з огляду на встановлені судом граничні строки його повернення, є 17.08.2022 (період нарахування складає з 17.08.2021 до 17.08.2022; 30.08.2021 траншем у сумі 200  000 грн 00 коп. з огляду на встановлені судом граничні строки його повернення, є 30.08.2022 (період нарахування складає з 30.08.2021 до 30.08.2022; 21.10.2021 траншем у сумі 300  000 грн 00 коп. з огляду на встановлені судом граничні строки його повернення, є 21.10.2022 (період нарахування складає з 21.10.2021 до 21.10.2022; 27.10.2021 траншем у сумі 500  000 грн 00 коп. з огляду на встановлені судом граничні строки його повернення, є 27.10.2022 (період нарахування складає з 27.10.2021 до 27.10.2022.
		Нарахування АТ «Ощадбанк» процентів після указаних дат (встановлених судом граничних строків повернення відповідного траншу) є неправомірним.
		У рішенні від 22.06.2022 у справі №3-188/2020(455/20) Конституційний Суд України вказав, що приписи частини другої статті 625 ЦК України, першого речення частини першої статті 1050 ЦК України та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (частина перша статті 622 цього Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов`язань за договором у натурі.
		Таке обґрунтування Рішення Конституційного Суду України збігається з висновками Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16. У цьому контексті у пункті 143 вказаної постанови зазначено, що саме тому, що приписи частини другої статті 625 та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання (які нараховуються за ст.625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за ст.1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки.
		Велика Палата Верховного Суду зауважила, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли стягуватися за період після закінчення строку кредитування, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів.
		При цьому, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, яка була врахована судом апеляційної інстанції при наданні оцінки позиції позивача щодо можливості нарахування процентів за користування кредитними коштами.
		Вказане свідчить про послідовну та сталу правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статей 625 та 1048 ЦК України у питанні можливості нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування.
		Водночас, суд вважає необхідним навести власний розрахунок процентів за користуванням кредитом за кожним окремим траншем, виходячи з кількості днів у році - 365, та зміненої процентної ставки (30.03.2021 - 14,3%, з 01.04.2021 - 14,32%, з 01.07.2021 - 13,9%, з 01.10.2021 - 14,14%, з 01.01.2022 - 14,41%, з 01.04.2022 - 14,22%, з 01.07.2022 - 14,48%, з 01.10.2022 - 17,29%) здійснений за формулою: (розмір траншу) х (процентну ставку) х (кількість днів користування кредитом)/365 (кількість днів у році):
		1) транш у сумі 1  000  000 грн 00 коп. (період з 30.03.2021 до 30.03.2022): 1  000  000 х 14,3% х 2/365=783,56; 1  000  000 х 14,32% х 91/365=35  701,92; 1  000  000 х 13,9% х 92/365=35  035,62; 1  000  000 х 14,14% х 92/365=35  640,55; 1  000  000 х 14,41% х 89/365=35  136,71, усього за траншем 142  298 грн 36 коп.;
		2) транш у сумі 450  000 грн 00 коп. (період з 22.04.2021 до 22.04.2022): 450  000 х 14,32% х 70/365=12  358,36; 450  000 х 13,9% х 92/365=15  766,03; 450  000 х 14,14% х 92/365=16  038,25; 450  000 х 14,41% х 90/365=15  989,18; 450  000 х 14,22% х 22/365=3  856,93, усього за траншем 64  008 грн 75 коп.;
		3) транш у сумі 550  000 грн 00 коп. (період з 27.04.2021 до 27.04.2022): 550  000 х 14,32% х 65/365=14  025,75; 550  000 х 13,9% х 92/365=19  269,59; 550  000 х 14,14% х 92/365=19  602,30; 550  000 х 14,41% х 90/365=19  542,33; 550  000 х 14,22% х 27/365=5  785,40, усього за траншем 78  225 грн 37 коп.;
		4) транш у сумі 350  000 грн 00 коп. (період з 26.07.2021 до 26.07.2022): 350  000 х 13,9% х 67/365=8  930,27; 350  000 х 14,14% х 92/365=12  474,19; 350  000 х 14,41% х 90/365=12  436,03; 350  000 х 14,22% х 91/365=12  408,41; 350  000 х 14,48% х 26/365=3  610,08, усього за траншем 49  858 грн 98 коп.;
		5) транш у сумі 250  000 грн 00 коп. (період з 29.07.2021 до 29.07.2022): 250  000 х 13,9% х 64/365=6  093,15; 250  000 х 14,14% х 92/365=8  910,14; 250  000 х 14,41% х 90/365=9  080,27; 250  000 х 14,22% х 91/365=8  863,15; 250  000 х 14,48% х 29/365=2  876,16, усього за траншем 35 822 грн 87 коп.;
		6) транш у сумі 100  000 грн 00 коп. (період з 17.08.2021 до 17.08.2022): 100  000 х 13,9% х 45/365=1  713,70; 100  000 х 14,14% х 92/365=3  564,05; 100  000 х 14,41% х 90/365=3  553 грн 15 коп.; 100  000 х 14,22% х 91/365=3  545,26; 100  000 х 14,48% х 48/365=1  904,22, усього за траншем 14  280 грн 38 коп.;
		7) транш у сумі 200  000 грн 00 коп. (період з 30.08.2021 до 30.08.2022): 200  000 х 13,9% х 32/365=2  437,26; 200  000 х 14,14% х 92/365=7  128,11; 200  000 х 14,41% х 90/365=7  106,30; 200  000 х 14,22% х 91/365=7  090,52; 200  000 х 14,48% х 61/365=4  839,89, усього за траншем 28  602 грн 08 коп.;
		8) транш у сумі 300  000 грн 00 коп. (період з 21.10.2021 до 21.10.2022): 300  000 х 14,14% х 72/365=8  367,78; 300  000 х 14,41% х 90/365=10  659,45; 300  000 х 14,22% х 91/365=10  635,78; 300  000 х 14,48% х 92/365=10  949,26; 300  000 х 17,29% х 21/365=2  984,30, усього за траншем 43  596 грн 57 коп.;
		9) транш у сумі 500  000 грн 00 коп. (період з 27.10.2021 до 27.10.2022): 500  000 х 14,14% х 66/365=12  784,11; 500  000 х 14,41% х 90/365=17  765,75; 500  000 х 14,22% х 91/365=17  726,30; 500  000 х 14,48% х 92/365=18  248,77; 500  000 х 17,29% х 27/365=6  394,93, усього за траншем 72  919 грн 86 коп.
		Отже, загальний розмір процентів за користування кредитом у межах наданих банком траншів за період з 30.03.2021 до 27.10.2022 складає 529  613 грн 22 коп.
		При цьому, суд ураховує, що СФГ «Нікіт» сплачено банку проценти за користування кредитом у загальній сумі 345  906 грн 83 коп.
		Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що обґрунтованими є проценти за користування кредитом за період з 30.03.2021 до 27.10.2022 у сумі 183 706 грн 39 коп. (529  613,22 - 345  906,83), у іншій частині нарахованих позивачем процентів у сумі 577 758 грн 70 коп. слід відмовити.
		Відносно вимоги позивача про стягнення заборгованості з комісії за період з 31.03.2021 до 31.10.2023 у сумі 2  537 грн 43 коп. суд зазначає наступне.
		У п.2.7 додаткового договору від 30.03.2021 №1 до договору кредитної лінії сторони передбачили, що в доповнення до інших комісійних винагород, передбачених кредитним договором, позичальник сплачує банку комісійну винагороду за здійснення банком операції з управління за кредитом, що пов`язана з отриманням гарантії. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 0,1% річних, яка нараховується щомісячно на діючий ліміт кредитування, помножений на ставку індивідуальної гарантії, станом на останній день кожного місяця/останній банківський день користування позичальником кредитними коштами протягом строку включення кредитної операції до портфеля кредитів, що розраховується щомісячно за методом 30/360. Сплата комісійної винагороди здійснюється щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
		Як уже зазначалось, 04.01.2024 Міністерством фінансів України як гарантом сплачено АТ «Ощадбанк» кошти за вимогою від 07.12.2023 №102 у сумі 1 350  000 грн 00 коп., тому, на думку суду, саме з зазначеної дати припинилось здійснення банком операції з управління за кредитом, що пов`язана з отриманням гарантії.
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок комісії, суд вважає його арифметично правильним та обґрунтованим, з огляду на що вказана вимога підлягає задоволенню повністю.
		Розглядаючи вимоги позивача до відповідача-2 та відповідача-3, суд виходить з наступного.
		30.03.2021 між АТ «Ощадбанк» як банком та ОСОБА_1 як поручителем укладений договір поруки №376 _018/31 (далі - договір поруки №1), у п.1.1 якого даються визнання наступних термінів: кредитний договір 1 - це договір кредитної лінії від 30.03.2021 №376_018, укладений між кредитором та боржником - СФГ «Нікіт», а також усі додаткові договори, угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, які чинні на момент укладення цього договору та можуть бути укладені після його (цього договору) укладання; кредитний договір 2 - це договір кредитної лінії від 30.03.2021 №376 _018Р, укладений між кредитором та боржником - СФГ «Нікіт», а також усі додаткові договори, угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, які чинні на момент укладення цього договору та можуть бути укладені після його (цього договору) укладання; кредитний договір - це кредитний договір 1, кредитний договір 2, укладений між кредитором та боржником - СФГ «Нікіт», а також усі додаткові договори, угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, які чинні на момент укладення цього договору та можуть бути укладені після його (цього договору) укладання; зобов`язання 1 - це зобов`язання (в повному обсязі або в окремій його частині), що випливають з кредитного договору 1, в тому числі, але не виключно: 1) повернути кредитору кредитні кошти, надані у розмірі 2  900  000 грн 00 коп. із терміном повернення не пізніше 29.03.2024, із погашенням згідно графіку та на умовах, зазначених у кредитному договорі; 2) сплатити кредитору проценти за користування кредитом, у розмірі, що визначений на основі: процентних ставок, які встановлюються відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі 1; 3) сплатити кредитору комісійні винагороди у строки та на умовах, зазначених у кредитному договорі 1; 4) сплатити на користь кредитора штрафні санкції у випадку неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором 1, а також інші платежі, що підлягають сплаті згідно умов кредитного договору 1; 5) відшкодувати кредитору в повному обсязі збитки, понесені у випадку неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором 1, в тому числі витрати, понесені кредитором, втрачені грошові кошти та/або неодержані ним доходи; 6) зобов`язання боржника, щодо повернення отриманих на виконання кредитного договору 1 кредитних коштів за наслідками застосування реституції (зокрема двосторонньої) у випадку недійсності кредитного договору 1 (яка буде підтверджена відповідним рішенням суду, що набрало законної сили); зобов`язання 2 - це зобов`язання (в повному обсязі або в окремій його частині), що випливають з кредитного договору 2, в тому числі, але не виключно: 1) повернути кредитору кредитні кошти, надані у розмірі 1  450  000 грн 00 коп. із терміном повернення не пізніше 29.03.2027, на умовах, зазначених у кредитному договорі 2; 2) сплатити кредитору проценти за користування кредитом, у розмірі, що визначений на основі: процентних ставок 20% річних у гривні, які встановлюються відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі 2; 3) сплатити кредитору комісійні винагороди у строки та на умовах, зазначених у кредитному договорі 2; 4) сплатити на користь кредитора штрафні санкції у випадку неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором 2, а також інші платежі, що підлягають сплаті згідно умов кредитного договору 2; 5) відшкодувати кредитору в повному обсязі збитки, понесені у випадку неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором 2, в тому числі витрати, понесені кредитором, втрачені грошові кошти та/або неодержані ним доходи; 6) зобов`язання боржника, щодо повернення отриманих на виконання кредитного договору 2 кредитних коштів за наслідками застосування реституції (зокрема двосторонньої) у випадку недійсності кредитного договору 2 (яка буде підтверджена відповідним рішенням суду, що набрало законної сили); зобов`язання - це зобов`язання 1, зобов`язання 2 (в повному обсязі або в окремій частині), що випливають з кредитного договору 1, кредитного договору 2.
		Відповідно до п.2.1 договору поруки №1 поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.
		Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник, в порядку, визначеному кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі: повного чи часткового невиконання боржником зобов`язання, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності) щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов`язання за вимогою кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором (пп.2.2.1 п.2.2 договору поруки №1); не відшкодування завданих кредитору збитків, які заподіяні внаслідок невиконання умов кредитного договору (пп.2.2.2 п.2.2 договору поруки №1).
		Згідно з п.2.3 договору поруки №1 порукою за цим договором без отримання додаткової згоди поручителя в повному обсязі також забезпечуються зміни умов зобов`язання,, які виникнуть (зміняться) відповідно до умов кредитного договору (зокрема, внаслідок внесення змін до кредитного договору), поручитель безумовно погоджується, що відповідно до умов цього пункту договору змінами умов зобов`язання вважаються, у тому числі, але не виключно, зокрема: будь-яке збільшення розміру кредиту (пп.2.3.1 п.2.3 договору поруки №1); зміна строку виконання зобов`язання повністю або частково, збільшення заборгованості за кредитним договором на суму нарахованих та несплачених процентів/комісійних винагород (пп.2.3.2 п.2.3 договору поруки №1);  будь-яке збільшення/зменшення розміру процентів за кредитним договором (пп.2.3.4 п.2.3 договору поруки №1); встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки, зокрема, зміна будь-яким чином методу (способу) нарахування процентів за користування кредитом (пп.2.3.5 п.2.3 договору поруки №1); зміна будь-яким чином графіку погашення заборгованості за кредитним договором (пп.2.3.6 п.2.3 договору поруки №1).
		У п.10.1 договору поруки №1 сторони передбачили, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 10 років з моменту його підписання сторонами (пп.10.1.1 п.10.1 договору поруки №1); до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням цього договору (у тому числі щодо всіх грошових зобов`язань поручителя - повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, відшкодування кредитору всіх сум грошових коштів, сплачених кредитором за рахунок власних коштів за кредитом, комісійних винагород, штрафів, пені тощо) відповідно до умов кредитного договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у 10 років (пп.10.1.2 п.10.1 договору поруки №1).
		30.03.2021 між АТ «Ощадбанк» як банком та ОСОБА_2 як поручителем укладений на аналогічних, як і у договорі поруки від 30.03.2021 №376 _018/31 умовах, договір поруки №376_018/32 (далі - договір поруки №2). 
		Отже, у силу укладених між відповідачем-2 та позивачем і між відповідачем-3 та позивачем договорів поруки та з огляду на неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань зі своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник солідарний обов`язок з СФГ «Нікіт» з погашення існуючої заборгованості. 
		При цьому суд встановив, що порука не є припиненою, зокрема, на підставі  ст.559 ЦК України, а у відповідних договорах поруки сторони визначили, що строк дії поруки протягом 10 років з моменту його підписання (пп.10.1.1 п.10.1 договорів поруки), тобто порука є дійсною.
		Суд бере до уваги, що заборгованість за тілом кредиту як і заборгованість за процентами за користування ним та комісією поручителями перед кредитором не погашалась. 
		Частиною 1  ст.543 ЦК України  передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
		Відповідачі позов не оспорили, доказів відсутності заборгованості суду не надали.
		Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
		Розв`язуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
		Відповідно до    ст.123 ГПК України    судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
		Суд зауважує, що позивач звернувся з позовом до суду через систему «Електронний суд», тобто в електронній формі, а тому підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
		При зверненні з позовом до суду позивачем за заявленими вимогами про стягнення заборгованості у загальній сумі 2  114 002 грн 52 коп. було сплачено судовий збір у сумі 25 375 грн 28 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 24.01.2025 №1813648658413.
		Водночас з огляду на загальний розмір заявлених до стягнення вимог 2  114  002 грн 52 коп. підлягав сплаті судовий збір у сумі 25  368 грн 03 коп. Переплата складає 07 грн 25 коп.
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі  зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
		Ураховуючи наведене, з огляду на сплату позивачем судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом, судовий збір у сумі 07 грн 25 коп. може бути повернутий платнику за його клопотанням.
		Суд звертає увагу позивача, що наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2024 №606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» (далі - Порядок), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.12.2024 за №1888/43233, який набув чинності 07.01.2025, змінено механізм повернення судового збору у випадках, визначених ст.7 Закону України «Про судовий збір».
		Судовий збір у сумі 25 368 грн 03 коп. покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.129 ГПК України.
		 
		Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236 - 238, 240 ГПК України, господарський суд 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк»  до відповідача-1 - Селянського (фермерського) господарства «Нікіт»», відповідача-2 - ОСОБА_1 , відповідача-3 - ОСОБА_2 , задовольнити частково.
		2. Стягнути солідарно з Селянського (фермерського) господарства «Нікіт», АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 24201536, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570, заборгованість за кредитом у сумі 1  350 000 грн 00 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 183 706 грн 39 коп., комісію в сумі 2  537 грн 43 коп., про що видати накази після набрання рішенням законної сили.
		3. У решті позову відмовити.
		4. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Нікіт», АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 24201536, на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570, судовий збір у сумі 6 144 грн 98 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		5. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570, судовий збір у сумі 6 144 грн 98 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		6. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570, судовий збір у сумі 6 144 грн 97 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		7. Учасники справи:
		Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570.
		Відповідач-1:  Селянське (фермерське) господарство «Нікіт», АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 24201536.
		Відповідач-2:  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
		Відповідач-3:  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
		Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Повне рішення складено 19.05.2025.
		 
		 
		Суддя                                                                                                   Сергій СМОЛА

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...