Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/570/25 : Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано судом: 20.08.2025. Зареєстровано: 20.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2025.
Дата набрання законної сили: 02.10.2025
Результат оскарження 02.10.2025 Східний апеляційний господарський суд: повернуто апеляційну скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
		_____________________________________________________________________________
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		20.08.2025 Справа №905/570/25 
		Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
		за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Приміська пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» (ідентифікаційний код 40075815)
		до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 
		про стягнення витрат на виплату середньої заробітної плати у сумі 18992,31грн
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Стислий зміст і підстави позовних вимог
		02.06.2025 шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Приміська пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» (далі  Філія «ППК» АТ «Укрзалізниця», позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі  ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про стягнення витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов`язаному працівнику, призваному на навчальні збори, у сумі 18 992,31 грн.
		Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо здійснення відшкодування роботодавцю середнього заробітку, виплаченого військовозобов`язаному працівнику позивача ОСОБА_1 за період перебування на навчальних зборах. 
		 
		Процедура провадження у справі у господарському суді
		Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2025 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/570/25, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
		Згідно положень ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Сторони отримали ухвалу суду про відкриття провадження у справі в електронному кабінеті 11.06.2025, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, що сформовані у підсистемі «Діловодство спеціалізованого суду». 
		За змістом ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Щодо строку розгляду справи суд вказує наступне.
		Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України»,«Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
		Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
		У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України №478/2025 від 14.07.2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 4524-IX від 15.07.2025, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб.
		Таким чином, на час винесення даного рішення в Україні продовжено строк дії воєнного стану.
		Приймаючи до уваги наведене суд розглядає спір в межах розумних строків в контексті положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поза межами строків, що визначені процесуальним законом.
		Частиною 2 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
		Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін до суду не надходило.
		Згідно з ч.1,8 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
		Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
		 
		Позиція учасників процесу
		В обґрунтування своєї правової позиції позивач вказав, що відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі наказу начальника структурного підрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_4 » помічника машиніста електропоїзда Лисенка Д.С. направлено на навчальні збори резервістів до військової частини. За час знаходження на військових зборах за місцем роботи ОСОБА_1 виплачена середня заробітна плата у сумі 18 992,31 грн. Зобов`язання із здійснення відшкодування роботодавцю виплаченої заробітної плати військовозобов`язаному чинним законодавством покладено на відповідний центр комплектування та соціальної підтримки. Позивачем 16.09.2023 супровідним листом надіслано на адресу територіального центру комплектування та соціальної підтримки відомість на виплату середньої заробітної плати ОСОБА_1 і рахунок. Оскільки це звернення залишилось без реагування, 21.02.2025 позивачем направлено претензію з вимогою про виконання зобов`язання, передбаченого законодавством України. З відповіді на претензію №09/02/239 від 24.02.2025 вбачається, що відповідач не заперечує наявність заборгованості та не оспорює її розмір,а наголошує, що зазначена сума буде невідкладно компенсована після надходження фінансування з Міністерства оборони України. До теперішнього часу відшкодування цієї суми ІНФОРМАЦІЯ_2 не здійснено, що стало причину звернення АТ «Укрзалізниця» до суду з позовом про захист порушеного права. Позивач також просить відшкодувати на свою користь за рахунок відповідача судові витрати зі сплати судового збору.
		ІНФОРМАЦІЯ_2 позов вважає передчасним та необґрунтованим, а тому таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві від 19.06.2025 відповідач зазначив, що визнає факт залучення ОСОБА_1 на навчальні збори резервістів та їх проходження протягом з 31.08.2021 по 01.10.2021. Виплата працівнику підприємством середньої заробітної плати в сумі 18 992,31 грн підтверджена наданими документами. Відшкодування таких витрат здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України за умови належного фінансування, передбаченого в державному бюджеті на утримання Міністерства оборони України. ІНФОРМАЦІЯ_2 у листі за №09/02/239 від 19.06.2025 направлено повторну заявку до ІНФОРМАЦІЯ_5 на здійснення фінансування для компенсації витрат за період перебування на зборах ОСОБА_1 . На теперішній час фінансування на вказаний вид витрат не надано, що є обставинами об`єктивно незалежними від відповідача, оскільки зумовлені рішенням центральних органів виконавчої влади. У даному випадку затримка через відсутність фінансування є тимчасовою. При цьому, відповідач просить призупинити провадження у справі до моменту надходження відповідного фінансування з Державного бюджету України на відшкодування витрат, пов`язаних із виплатою середньої заробітної плати ОСОБА_1 , або до вирішення питання про виділення таких коштів у встановленому законом порядку.
		 
		Виклад обставин справи, встановлених судом
		Згідно наказу про прийняття на роботу №206/ос від 27.07.2018 в структурному підрозділі «Лиманське моторвагонне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на посаду помічника машиніста електропоїзда Маріупольської дільниці цеху експлуатації прийнято ОСОБА_1 . Вказана особа працювала на цій посаді й у 2021 році.
		У приписі №05/391 від 27.08.2021 ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомлялось, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , який працює в структурному підрозділі «Лиманське моторвагонне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця», залучається на навчальні збори резервістів до 179 НЦ м. Полтава з 31.08.2021 по 01.10.2021, зі збереження місця роботи та середньої заробітної плати.
		Згідно наказу №548/РПЧ-3 від 30.08.2021 начальника структурного підрозділу «Лиманське моторвагонне депо» помічника машиніста електропоїзда Маріупольської дільниці цеху експлуатації ОСОБА_1 направлено на навчальні збори з 31.08.2021 року по 01.10.2021 року до військової частини зі збереженням місця роботи, займаної посади та середнього заробітку. 
		В матеріалах справи наявний розрахунок заробітної плати ОСОБА_1 за вересень 2021.
		Лиманське моторвагонне депо» направило на адресу ІНФОРМАЦІЯ_7 супровідним листом від 15.09.2023 №312/РП4-3 відомість на виплату та рахунок №50/861 для відшкодування виплаченої ОСОБА_1 заробітної плати за період знаходження військовозобов`язаного на навчальних зборах резервістів. 
		З відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов`язаному, призваному на збори, встановлено, що за період перебування ОСОБА_1 на зборах 31.08.2021  01.10.2021 його середня заробітна плата з Єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування становить 18 992,31 грн (ЄСВ  3 424,84 грн).
		За рішенням Акціонерного товариства «Українська залізниця» моторвагонні депо, в тому числі Лиманське, все їх майно передані з регіональних філій АТ «Укрзалізниці» в підпорядкування до філії «Приміська пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця».
		У зв`язку з невідшкодуванням вищезазначеної витрати, Філія «Приміська пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» 21.02.2025 за №ППК-10/1003 направила ІНФОРМАЦІЯ_8 про сплату заборгованості у вигляді середнього заробітку в сумі 18 992,31 грн, виплаченого військовозобов`язаному ОСОБА_1 , призваному на збори.
		У відповіді на претензію від 24.02.2025 №09/02/239 ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначив, що 24 лютого 2025 року направив до ІНФОРМАЦІЯ_5 заявку за №09/02/38 на здійснення фінансування для відшкодування витрат за період перебування на зборах ОСОБА_1 . Після надходження фінансування на даний вид витрат грошові кошти у сумі 18 992,31 грн будуть відшкодовані.
		Доказів відшкодування суми 18 992,31 грн матеріали справи не містять.
		 
		Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
		Дослідивши обставини справи та надані сторонами в порядку статті 74 ГПК України докази в їх сукупності та взаємозв`язку, надавши оцінку спірним правовідносинам, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке. 
		Здійснюючи правосуддя, у відповідності до положень статті 5 ГПК України господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. 
		За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.
		Приписами частини першої статті 15 та частини першої статті 16 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Наявність інтересу означає, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав в інших осіб. 
		У розумінні наведених положень закону, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною.
		При цьому господарський суд зазначає, що захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
		Законодавець у частині першій статті 4 ГПК України встановив, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
		За змістом принципу диспозитивності господарського судочинства, визначеного у статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (висновки алгоритму розгляду спорів викладено у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17 та від 26.05.2022 у справі № 910/17717/20).
		Виходячи з викладених обставин, надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, суд визнає, що предметом позову є матеріально-правова вимога про стягнення витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов`язаному, призваному на збори.
		Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України, які кореспондуються з нормою статті 173 ГК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 3) завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (статті 11 ЦК України).
		Згідно зі статтею 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю.
		Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, здійснює Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі  Закон).
		Відповідно до положень частини першої статті 29 Закону військовозобов`язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов`язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.
		За призваними на збори військовозобов`язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності (частина 11 статті 29 Закону).
		У частині 13 статті 29 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що виплата середньої заробітної плати військовозобов`язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Виплата середнього заробітку військовозобов`язаним та резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, а також розвідувальних органів (абзац перший пункту 2 у редакції постанови Кабінету Міністрів України №1323 від 19.11.2024 на час звернення з позовом).
		Приписами частин першої, другої статті 119 Кодексу законів про працю України визначено, що на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснювались у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених Кодексом цивільного захисту України, законами України «Про військовий обов`язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів. 
		Наказом Міністра оборони України від 12.03.2007 №80 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 березня 2007 р. за №269/13536), затверджено Інструкцію про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних та резервістів, грошової виплати резервістам (далі  Інструкція), відповідно до пункту 11 якої виплата середнього заробітку військовозобов`язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військовими комісаріатами.
		Підприємства, установи та організації для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов`язаним, призваним на збори, подають до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов`язані, рахунки, котрі акцептуються і передаються до обласного військового комісаріату для оплати. Відшкодуванню підлягають всі витрати, пов`язані з виплатою середнього заробітку (у тому числі і єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) (пункт 12 Інструкції).
		Середній заробіток військовозобов`язаних, призваних на збори, розраховується підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, відповідно до чинних нормативно-правових актів (пункт 13 Інструкції).
		Матеріалами справи встановлено, що Філія «Приміська пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» надала до ІНФОРМАЦІЯ_1 відомість на виплату середньої заробітної плати, нарахованої та виплаченої працівнику ОСОБА_1 , призваному на військові навчальні збори, та платіжний рахунок на компенсацію 18 992,31 грн. Представлені позивачем документи за формою та змістом відповідають зразку, наведеному в абзаці другому пункту 12 Інструкції.
		Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку» від 30 березня 2021 року №1357-ІХ, який набув чинності 23 квітня 2021 року, визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються на базі діючих військових комісаріатів шляхом їх перетворення протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є правонаступниками військових комісаріатів, на базі яких вони утворюються.
		Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23 лютого 2022 року (чинне на момент звернення позивача до відповідача із вимогою), передбачено, що до функцій територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя віднесено здійснення відшкодування роботодавцям середнього заробітку військовозобов`язаних та резервістів, призваних на збори за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міноборони.
		Позивачем заявлено відповідачу вимогу №ППК-10/1003 від 21.02.2025 про відшкодування середнього заробітку призваного працівника ОСОБА_1 за час проходження військових зборів у розмірі 18 992,31 грн. ІНФОРМАЦІЯ_2 у своїй відповіді від 24.02.2025 №09/02/239 заявив про неможливість виплати компенсації у зв`язку з відсутністю фінансування з Державного бюджету України.
		Господарський суд відхиляє аргументи відповідача щодо неможливості здійснення відшкодування зазначеної витрати Філії «Приміська пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця», у зв`язку з відсутністю на теперішній час виділення бюджетних коштів, зважаючи на наступне.
		Положеннями статті 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
		Приписами статей 525, 526 ЦК України, які кореспондуються з положеннями статті 193 ГК України, унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина друга статті 193 ГК України). 
		Згідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
		Відповідно з частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
		Положеннями статей 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. 
		Докази перерахування відповідачем компенсації у розмірі 18 992,31грн на банківський рахунок Філії «Приміська пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» в матеріалах справи відсутні. Також відсутні докази звернення з вимогами щодо надання фінансування, зокрема, повторної заявки №09/02/925 від 19.06.2025 року, на направлення якої наявне посилання у відзиві.
		Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004, від 9 липня 2007 року №6-рп/2007).
		За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.
		Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання. 
		Наведена правова позиція є сталою у судовій практиці та міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №12-46гс18, від 17.04.2018 у справі №911/4249/16 та низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
		Посилання у відзиві, що викладений вище висновок щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати в залежність від видатків бюджету не має застосовуватись у правовідносинах сторін, оскільки стосується випадків систематичного невиконання зобов`язань, а не тимчасової затримки через відсутність фінансування, судом не приймається з огляду на відсутність підстав для такого ствердження, у згадуваних рішеннях мова йде про принцип обов`язковості виконання зобов`язання незважаючи на відсутність бюджетного фінансування, будь-яких інших умов не викладено.
		Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до моменту надходження відповідного фінансування з Державного бюджету України на відшкодування витрат, пов`язаних із виплатою середньої заробітної плати ОСОБА_1 , або до вирішення питання про виділення таких коштів у встановленому законом порядку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.
		Зокрема, приписи ст.ст. 227,228 ГПК України, які визначають випадки, у яких суд зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі, не передбачають можливості такого зупинення до моменту отримання відповідного фінансування відповідачем.
		Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, враховуючи характер і специфіку спірних правовідносин, наведені положення цивільного і господарського законодавства та визначені процесуальним законом стандарти доказування, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав про задоволення позову в повному обсязі.
		 
		Розподіл судових витрат
		Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.
		Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		З огляду на задоволення позовних вимог повністю, судовий збір в сумі 2422,40грн покладається на відповідача.
		 
		Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76 - 79, 86, 91, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд,- 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Приміська пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення витрат на виплату середньої заробітної плати у сумі 18992,31грн задовольнити.
		Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі філії «Приміська пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» витрат на виплату середньої заробітної плати у сумі 18992,31грн, судовий збір в сумі 2422,40грн.
		Рішення суду підписано 20.08.2025.
		Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		 
		Суддя А.М. Устимова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...