Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/1943/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди.
Надіслано судом: 13.10.2016. Зареєстровано: 18.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 20.10.2016.

Результат оскарження 17.01.2017 Львівський апеляційний господарський суд: скасовано рішення місцевого суду повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		10.10.2016р.     Справа№ 914/1943/16 
		За позовом: Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», м. Київ
		До відповідача: Приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія «ЛЮКС», м. Львів
		Про захист ділової репутації шляхом спростування неправдивої інформації та відшкодування моральної шкоди.
		 
		                                                          Суддя                                           Березяк  Н.Є
		                                                          Секретар судового засідання   Кравець О.І.
		В судове засідання зявились:
		від позивача : ОСОБА_1, ОСОБА_2  представники за дорученням
		від відповідача: не зявився 
		                      
		Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
		Суть спору: Подано позов  Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» до Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія «ЛЮКС» про захист ділової репутації шляхом спростування неправдивої інформації та відшкодування моральної шкоди.
		Ухвалою суду від 25.07.2016 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 29.08.2016 року.
		В судовому засідання представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задоволити позов з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві та наданих пояснень. В обґрунтування своїх позовних вимог посилаються на ті обставини, що 05.05.2016 року Телеканалом новин « 24» (власником якого є Приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія «ЛЮКС») в телевізійному ефірі в телепередачі «ЦРУ» було розповсюджено відеоматеріал «Розслідування: Як компанія-привид весільного тамади перемогла у тендері на 70 мільйонів» з повтором передачі 06 травня 2016 року та згодом зазначена інформація була розміщена на сайті www.24tv.ua.  Позивач стверджує, що викладена в ефірі телепередачі та на сайті інформація не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» і вимагає, щоб зазначена інформація була спростована у такий точно спосіб, яким була поширена. До позовної заяви позивачем долучено ряд документів, якими він підтверджує недостовірність наведеної в телепередачі та викладеної на сайті інформації.
		29.08.2016 року представник відповідача по суті позовних вимог позов не заперечив, проте у наданих поясненнях просив припинити провадження у справі з тих підстав, що даний спір є непідвідомчий господарському суду.
		З метою надання доказів в обґрунтування своїх доводів і заперечень та надання сторонам можливості подати письмові пояснення стосовно заявленого відповідачем клопотання в судовому засіданні 29.08.2016 року оголошувалась перерва до 05.09.2016 року.
		05.09.2016 року в судовому засіданні представник відповідача підтримав свою заяву про припинення провадження у справі з огляду на непідвідомчість даної справи господарському суду.
		Представники позивача проти доводів викладених у поясненні відповідача заперечили, з огляду на ті обставини, що даний спір між двома юридичними особами підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Також в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що позивачем не доведено факту поширення недостовірної інформації.
		Проаналізувавши доводи сторін, оглянувши матеріали справи, суд відмовив у задоволенні заяви (клопотання) про припинення провадження у справі, оскільки даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
		Крім того, позивачами 05.09.2016 року в судове засідання було подано клопотання про витребування у відповідача доказів в порядку ст..38 ГПК України, а саме:   запису телепередачі «ЦРУ» з відеоматеріалом «Розслідування: Як компанія-привид весільного тамади перемогла у тендері на 70 мільйонів»,  та завірену копію журналу обліку передач Телеканалу новин « 24» за 05.05-06.05.2016 року. Подане клопотання мотивоване тим, що зазначені докази відповідно до ст..48 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» повинні бути записані та зберігатися у телекомпанії, яка їх транслювала. Позивач не має можливості самостійно надати прямі докази, які повинні зберігатися у відповідача в силу Закону, і підтверджують факт поширення недостовірної інформації.
		Проаналізувавши зазначені клопотання, суд їх задоволив  та ухвалою суду від 05.09.2016 року витребував  у Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія «ЛЮКС» запис телепередачі «ЦРУ» з відеоматеріалом «Розслідування: Як компанія-привид весільного тамади перемогла у тендері на 70 мільйонів», яка була розповсюджена на телеканалі новин « 24» та завірену копію журналу обліку передач Телеканалу новин « 24» за 05.05.2016 року та 06.05.2016 року.
		В судовому засіданні 05.09.2016 року була оголошена перерва до 12.09.2016 року.
		12.09.2016 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, в повному обсязі з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві та наданих поясненнях.
		Відповідач в судове засідання 12.09.2016 року участь уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних ухвалою суду від 05.09.2016 року доказів суду не надав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання, про що поставив свій підпис на бланку про оголошення перерви.
		В звязку з необхідністю повторного витребування у відповідача і дослідження доказів представником позивача було подано клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів в порядку ст.69 ГПК України.
		В звязку з невиконанням відповідачем ухвали суду і неподанням витребуваних доказів та неявкою представника в судове засідання 12.09.2016 року строк розгляду справи було продовжено та відкладено на 26.09.2016 року. Ухвалою суду від 12.09.2016 року відповідача було зобовязано виконати вимоги ухвали суду від 05.09.2016 року та забезпечити в судове засідання участь уповноваженого представника.
		В судове засідання 26.09.2016 року представник відповідача зявився, проте вимог ухвал суду від 05.09.2016 року та від 12.09.2016 року не виконав. Витребуваних ухвалами суду доказів не надав, обґрунтованого відзиву на позов суду не надав, хоча позовні вимоги усно заперечив.
		З метою повного і усестороннього зясування всіх обставин спору, дослідження доказів розгляд справи було відкладено на 03.10.2016 року та повторно зобовязано відповідача надати витребувані ухвалами суду докази, надати письмові пояснення щодо підстав невиконання вимог ухвал суду та забезпечити в судове засідання участь уповноваженого представника.
		В судове засідання 03.10.2016 року відповідач участь свого представника не забезпечив, вимог ухвал суду про витребування доказів не виконав, причин ігнорування вимог ухвал суду не пояснив, обґрунтованого відзиву на позов суду не надав, подавши клопотання про відкладення розгляду справи в звязку з неможливістю представника прибути в судове засідання. Поважності причин неявки представника в судове засідання 03.10.2016 року не навів (час і дата якого була узгоджена з представниками 26.09.2016 року, про що представник відповідача поставив свій підпис на бланку).
		Неявка представника відповідача в судове засідання 03.10.2016 року та неподання ним тричі витребуваних ухвалами суду документів унеможливила розгляд справи по суті, що стало причиною повторного відкладення розгляду справи в межах продовженого строку на 10.10.2016 року та повторного витребування доказів в порядку ст..38 ГПК України.
		Ухвалою суду від 03.10.2016 року розгляд справи було відкладеного на 10.10.2016 року в 16 годин 30 хвилин та повторно зобовязано відповідача надати суду запис телепередачі «ЦРУ» з відеоматеріалом «Розслідування: Як компанія-привид весільного тамади перемогла у тендері на 70 мільйонів», яка була розповсюджена на телеканалі новин « 24»; завірену копію журналу обліку передач Телеканалу новин « 24» за 05.05.2016 року та 06.05.2016 року; надати суду для огляду оригінал журналу обліку передач за 05.05.2016 року та 06.05.2016 року телеканалу новин « 24», надати суду письмові пояснення щодо підстав невиконання вимог попередніх ухвал суду. Цією ж ухвалою відповідача було попереджено про недопустимість повторного невиконання вимог ухвал суду та необхідність подання витребуваних ухвалами суду документів, заяв, клопотань через канцелярію суду не пізніше ніж за три дні до судового засідання. Аналогічне повідомлення сторін стосовно подання і обовязкової реєстрації заяв, клопотань та документів через канцелярію суду за три дні до судового засідання містилося в ухвалі суду про порушення провадження у справі, яка надсилалась сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення і була отримана відповідачем ще 29.07.2016 року.
		В судове засідання 10.10.2016 року представник відповідача не зявився, до початку судового засідання жодних заяв, клопотань та витребуваних ухвалами суду доказів і пояснень не подав.
		В судовому засідання 10.10.2016 року представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задоволити позов, оскільки відповідач, який поширив негативну інформацію впродовж всього розгляду справи жодними належними і допустимими доказами цього не спростував і не довів протилежного. Враховуючи невиконання відповідачем вимог ухвал суду про витребування доказів представники позивача просили розглянути спір за наявними в справі матеріалами і доказами.
		Відповідно до положень статті 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
		Враховуючи ті обставини, що відповідач впродовж розгляду справи обґрунтованого відзиву та витребуваних судом документів не подав, в судові засідання 03.10.2016 року та 10.10.2016 року не зявився, за таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами та доказами. 
		Після виходу суду з нарадчої кімнати 10.10.2016 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення .
		Суд заслухавши пояснення представників, дослідивши матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності, встановив наступне:
		Як стверджує позивач, 05 травня 2016 року о 21 год. 30 хв. Телеканалом новин « 24» (власником суб'єкта інформаційної діяльності є Приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія «ЛЮКС») було розповсюджено шляхом візуально-звукового оповіщення (телевізійний ефір), а саме в телепередачі «ЦРУ» (Центр розслідувань України) відеоматеріал «Розслідування: Як компанія-привид весільного тамади перемогла у тендері на 70 мільйонів» з повтором 06 травня 2016 о 06 год.30 хв., о 09 год.30 хв., о 13 год. 30 хв., о 17 год. 30 хв., та згодом на сайті http//24tv.ua/ інформацію, що не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію Державного підприємства «Український державний центр радіочастот».
		Відеозапис телепередачі «ЦРУ», викладений Відповідачем на офіційному веб-сайті Телеканалу новин « 24» в розділі «Програми» - «ЦРУ» під заголовком «Як компанія-привид весільного тамади перемогла у тендері на 70 мільйонів», а від так є доступним для перегляду будь-якою особою, яка є користувачем мережі Інтернет.
		Позивач стверджує, що розповсюджена Відповідачем інформація є недостовірною, її поширення ганьбить ділову репутацію Позивача, недоторканність якої передбачене ст. 94 Цивільного кодексу України.
		На підставі цього Позивач вимагає, щоб вищезазначена інформація була спростована у такий точно спосіб, яким була поширена та офіційного вибачення Відповідача за вчинення ними неправомірних дій.
		Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.
		При  прийнятті  рішення,  суд  виходив  з наступного: 
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		Частиною четвертою статті 32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе.
		Згідно ч. 1 статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
		За приписами ч. 1 статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя, честь, гідність і ділова репутація, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Згідно з частиною другою статті 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
		За змістом статті 277 ЦК України позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації та довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		Відповідно до пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Відповідно до пункту «в» частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» телерадіоорганізація зобов'язана поширювати об'єктивну інформацію.
		Частиною шостою статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» передбачено, що відповідальність за зміст програм та передач несе керівник телерадіоорганізації або автор (автори) програми та/чи передачі.
		У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.  Відповідно до п.10 зазначеної Постанови, якщо позивач заявляє вимоги до одного з належних відповідачів, які спільно поширили недостовірну інформацію, суд вправі залучити до участі у справі іншого співвідповідача лише у разі неможливості розгляду справи без його участі.
		Положеннями п.12  постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» передбачено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
		Позивачем, на підтвердження факту поширення відповідачами спірної інформації, до матеріалів справи надано:
		- CD-R диск із записом відповідної телепередачі, зафіксований позивачем на із сайту www.24tv.ua. Диск оглянутий судом першої інстанції, яким встановлено, що доказів підробки, фальсифікації, перекручення, спотворення відповідачем не подано;
		- роздруковані «скрін-шоти» з Інтернет-сторінок, в яких міститься посилання на створення і розміщення відповідачем спірної інформації; 
		- Довідка Центру компетенції УЦПНА від 30.09.2016 року № 27-ДР-ЦК щодо доменного імені 24tv.ua на веб-сайті: http//24tv.ua/, яке належить ПАТ «Телерадіокомпанія «Люкс»;
		- Копія ліцензії на мовлення виданої ПАТ «Телерадіокомпанія «Люкс».
		У відповідності до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Відповідно до частин першої і другої статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		Відповідно до ч.1-3 ст.48 Закону України «Про телебачення та радіомовлення», кожна телерадіоорганізація-ліцензіат зобов'язана вести журнал обліку передач, які телерадіоорганізація транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у повній та незмінній формі третьою особою (оператором телекомунікацій).  У журналі обліку передач фіксуються: дата випуску, час початку і закінчення передачі; назва і тема передачі; прізвище авторів і ведучих передачі; мова передачі. Журнал обліку передач зберігається телерадіоорганізацією протягом року з дня останнього запису в ньому.
		З урахуванням припису частини четвертої статті 48 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» зазначені докази повинні бути записані та зберігатися у телекомпанії, яка їх транслювала. 
		З метою повного і усестороннього зясування всіх обставин справи, ухвалами суду в порядку, передбаченому ст.38 ГПК України, у Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія «ЛЮКС»  запис телепередачі «ЦРУ» з відеоматеріалом «Розслідування: Як компанія-привид весільного тамади перемогла у тендері на 70 мільйонів»,  та завірену копію журналу обліку передач Телеканалу новин « 24» за 05.05-06.05.2016 року. 
		Відповідач вимог ухвал суду не виконав, мотивуючи це тим, що в силу Закону України «Про телебачення і радіомовлення» телеорганізації зобов'язані зберігати трансльовані нею передачі протягом лише 14 днів, а скарга від позивача надійшла по спливу зазначеного терміну і запис телепередачі не зберігся. Не надано відповідачем і копії журналу обліку передач. 
		Проаналізувавши подані позивачем докази, суд  вважає, що позивачем доведено факт поширення відповідачем спірної інформації з огляду й на те, що: під час перегляду запису телепередачі «ЦРУ» з відеоматеріалом «Розслідування: Як компанія-привид весільного тамади перемогла у тендері на 70 мільйонів» від 05.05.2016 року, переглянувши відеозапис в мережі інтернет на на веб-сайті: http//24tv.ua/, належність доменного імені 24tv.ua відповідачу позивачем доведена і не спростована відповідачем, суд не знайшов факту перекручення чи спотворення викладеної в передачі та зазначеної позивачем, як недостовірної інформації у  позовній заяві.
		У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: 
		а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; 
		б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; 
		в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; 
		г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження позовних вимог і спростування викладеної в телепередачі «ЦРУ» з відеоматеріалом «Розслідування: Як компанія-привид весільного тамади перемогла у тендері на 70 мільйонів» недостовірної інформації , а саме:
		-інформація, що компанія «Діалінк» на відміну від інших постачальників послуги MNP, не відкрила свій кошторис . Позивач стверджує, що до Комітету з конкурсних торгів кошториси були надані усіма учасниками торгів, і, зокрема, ТОВ «Діалінк», в підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи належним чином засвідчені копії реєстру документів, наданих ТзОВ «ДіаЛінк», як учасником відкритих торгів та ксерокопію Кошторису;
		-інформація, що компанія «ОСОБА_3 Центр» запропонувала найнижчу ціну за впровадження MNP  в Україні. На спростування зазначеної в телепередачі інформації позивачем долучено до справи протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів, з якого вбачається, що ТзОВ «ОСОБА_3 Центр» запропонувало ціну за впровадження послуги MNP в Україні 39 млн 582 тис. 989 грн. 69 коп., тоді як ТОВ «Хуавей Україна» запропонувало ціну 26 млн 932 тис. 218 грн. 32 коп., яка і була найнижчою ціною на цьому конкурсі;
		-інформація, що українську компанію ТОВ «ОСОБА_3 Центр» та польську компанію ТОВ «Т4В» навіть не допустили до торгів. На спростування зазначеної в телепередачі інформації  позивачем долучено до матеріалів справи протокол засідання Комітету з конкурсних торгів від 25.01.2016 за № 14 з якого вбачається, що за результатами оцінки відповідності отриманих пропозицій конкурсних торгів учасників (6 компаній) кваліфікаційним та технічним вимогам документації конкурсних торгів встановлено, що пропозиції ТОВ «Т4В», «ЕРІКССОН», «Діалінк» відповідають кваліфікаційним, технічним вимогам технічного завдання та документації конкурсних торгів, а ТОВ «ОСОБА_3 Центр» на підставі рішення Антимонопольного комітету України №521-р/пк-ск від 18.03.2016 була допущена до повторної оцінки і за сумою балів стала новим переможцем конкурсу з впровадження послуги MNP в Україні. Це рішення було ухвалено на засіданні Комітету з конкурсних торгів Позивача 21 квітня 2016 року;
		-інформація, що польській компанії відмовили через зависоку вартість послуги. На спростування зазначеної в телепередачі інформації  позивачем долучено до матеріалів справи протокол Комітету з конкурсних торгів від 25.01.2016 за № 14  з якого вбачається, що  ТОВ «Т4В» не набрало достатньої для перемоги кількості балів, де враховувалося і цінова пропозиція, і технічне рішення;
		- інформація, що виконавчий директор УДЦР- голова комітету з конкурсних торгів ОСОБА_4 і директор з фінансових питань УДЦР ОСОБА_5 мали стосунки з ТОВ «Діалінк», яке співпрацювало з ДП «Документ», коли вони там працювали. На спростування зазначеної в телепередачі інформації  позивачем долучено до матеріалів справи лист ДМС України від 21.03.2016 № ЗПІ-Г-113/7/130-16 та лист ДП «Документ» від 11.03.2016 №1/12-100 з яких вбачається, що зазначені посадові особи Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», а саме: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в період перебування на посадах в Державній міграційній службі України та ДП «Документ» не укладали господарські договори з ТОВ «Діалінк».
		Недостовірним та образливим позивач вважає висловлювання про те, що посадові особи Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» та члени Комітету з конкурсних торгів куплені операторами мобільного зв'язку ІЛМС, Лайфом і Київстаром, оскільки відповідно до ст. 62 Конституції України, «особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду». Отже, твердження в передачі, що «Да зто все разыграно красиво. На самом деле они купленные UМС, Лайфом и Киевстаром»  - не відповідає дійсності і суттєво завдає шкоди діловій репутації Державного підприємства «Український державний центр радіочастот».
		Доказів протилежного відповідачем не подано.
		Таким чином, суд встановив, що поширена відповідачем недостовірна інформація,  про спростування якої заявляє Позивач, є такою, що не відповідає дійсності, викладена неправдиво, стосується Позивача та його посадових осіб, які звинувачуються у порушенні законодавства України у сфері здійснення державний закупівель, а тому відповідна інформація завдає шкоди діловій репутації  державного підприємства та дискредитує його.
		Положеннями пункту «і» частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» передбачено, що телерадіоорганізація зобов'язана розмістити спростування поширеної інформації, визнаної недостовірною, наклепницькою тощо.
		Спростування недостовірної інформації згідно з частиною сьомою статті 277 ЦК України здійснюється у такий спосіб, у який вона була поширена.
		З урахуванням викладеного, позовна вимога про зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія «ЛЮКС» спростувати зазначену недостовірну інформацію шляхом зачитування диктором у передачі «ЦРУ» на Телеканалі « 24» не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням з даної справи законної сили резолютивної частини рішення та зобовязання спростувати недостовірну  інформацію  шляхом розміщення  на  належному  йому сайті www.24tv.ua зазначеної передачі «ЦРУ», в якій міститиметься відповідне спростування, не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням з даної справи законної сили є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
		Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, то слід зазначити наступне:
		Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5) під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. 
		Моральною визнається шкода, яка заподіяна організації порушенням її законних немайнових прав (роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди» від 29.02.1996 р. № 02-5/95 (із змінами та доповненнями).
		Поширенням інформації, що не відповідає дійсності, Приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія «ЛЮКС» принизило ділову репутацію Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», що спричинило зниженню престижу та підрив довіри до діяльності Державного підприємства.
		Відповідно до ст. 94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Згідно із ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом особистого немайнового або майнового права та інтересу та вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди грішми, іншим майном або в інший  спосіб. Аналогічні положення містить ст..48 Закону України «Про інформацію».
		Позивач просить стягнути з Приватного акціонерного товариства Телерадіокомпанія «ЛЮКС», телеканалом якої поширено недостовірну інформацію, та яка є власником офіційного інтернет-сайту в мережі Інтернет (http//24tv.ua/) на сторінці якого було здійснено поширення такої недостовірної інформації - 1 гривню моральної шкоди, яку спричинило поширення інформації, що не відповідає дійсності і принижує ділову репутацію Державного підприємства «Український державний центр радіочастот».
		Зазначена вимога є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
		Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Згідно пункту 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року №18, у випадку, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
		Впродовж розгляду справи по суті відповідач жодними належними і допустимими доказами не спростував доводів позовної заяви, не довів, що поширена ним інформація є достовірною як і не спростував факту поширення такої інформації Приватним акціонерним товариством «Телерадіокомпанія «ЛЮКС». 
		За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.
		З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись  3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85  ГПК України, суд , - 
		 
		В И Р І Ш И В:
		1. Позовні вимоги  задоволити .
		2.Визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності,  інформацію,
		поширену 05.05.2016 (повтор 06.05.2016) у телевізійній програмі "ЦРУ" на Телеканалі "24" та розміщену Приватним акціонерним товариством «Телерадіокомпанія «ЛЮКС» на
		сайті www.24tv.ua , а саме:
		«Голос за кадром: ... ОСОБА_3 Центр», що запропонував найнижчу ціну за свої послуги, зарубали» ніби то через невідповідність вимогам тендеру;
		«Автор сюжету: А кошторис Діалінк, на відміну від інших постачальників не відкрив, що поставило під сумнів такі прозорі торги»;
		«Ведуча програми: ... Вони опинилися серед тих, кого навіть не допустили до торгів. І якщо полякам відмовили через зависоку вартість послуги, то українці залишилися за бортом із двічі меншою ціною (ТОВ «ОСОБА_3 Центр» - ред. позивача).
		«Автор сюжету: ... Під керівництвом відомства, в якому працював ОСОБА_6, головуючий був, знаходилося таке собі підприємство державне, «Документ». В цьому «Документі» замовляли послуги нібито у «Діалінка», щоб вони обслуговували програмне забезпечення. Але викрився один сумний факт - з цим «Документом» пов'язаний і нинішній комітет УДЦР тендерних торгів»;
		«Експерт:. Да зто все разыграно красиво. На самом деле они купленные UМС, Лайфом и Киевстаром».
		3. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія «ЛЮКС» спростувати зазначену недостовірну інформацію шляхом зачитування диктором у передачі «ЦРУ» на Телеканалі « 24» не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням з даної справи законної сили резолютивної частини рішення.
		4. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія «ЛЮКС» спростувати  недостовірну  інформацію  шляхом розміщення  на  належному  йому  сайті www.24tv.ua зазначеної передачі «ЦРУ», в якій міститиметься відповідне спростування, не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням з даної справи законної сили.
		5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія «ЛЮКС» (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15; ідентифікаційний код 20765851) на користь Державного підприємства  «Український  державний  центр  радіочастот»   (03179, м.Київ, проспект Перемоги, 15-й км.; ідентифікаційний код 01181765) моральну шкоду у розмірі 1,00 грн.
		6. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія «ЛЮКС»(79008, м. Львів, пл. Галицька, 15; ідентифікаційний код 20765851) на користь Державного підприємства   «Український  державний   центр  радіочастот» (03179, м.Київ, проспект Перемоги, 15-й км.; ідентифікаційний код 01181765) 5 512,00 грн. судового збору. .
		Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.      
		 
		Повний текст рішення виготовлений та підписаний  13.10.2016 року.
		 
		Суддя                                                                                        Березяк Н.Є.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...