Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 205/5226/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права.
Надіслано для оприлюднення: 06.03.2017. Зареєстровано: 06.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 09.03.2017.
Дата набрання законної сили: 04.10.2017
Результат оскарження 04.10.2017 Апеляційний суд Дніпропетровської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		02.03.2017                                                            Єдиний унікальний номер 205/5226/13-ц
		 
		Справа № 2/205/1562/17
		Р І Ш Е Н Н Я
		Іменем України
		02 березня 2017 року                                         м. Дніпро
		Ленінський  районний  суд  м. Дніпропетровська  у  складі головуючого судді Тауса М.М., при секретарі Мікунової К.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю та про визнання права власності, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, ОСОБА_6 кооперативу № 220, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа  ОСОБА_5 державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування за законом та про визнання права власності в порядку спадкування за законом, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_5 державна нотаріальна контора, Територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивачка ОСОБА_1 21 червня 2013 року звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому, відповідно до уточнень, просить встановити факт спільного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, однією сімєю без реєстрації шлюбу більше пяти років, а саме з листопада 1997 року по 19.12.2012 року та визнати за ОСОБА_1 право власності у розмірі 1/2 частки квартири № 38 будинку 3 «П» ж/м Комунар у м. Дніпропетровську, визнати в порядку спадкування за законом після ОСОБА_7, який помер 19.12.2012 року право власності у розмірі 1/2 частки квартири № 38 будинку 3 «П» ж/м Комунар у м. Дніпропетровську; визнати за ОСОБА_1 право власності у розмірі 1/2 частки квартири № 60, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, бульвар Слави, буд. № 21, визнати в порядку спадкування за законом після ОСОБА_7, який помер 19.12.2012 року право власності у розмірі 1/2 частки квартири № 60, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, бульвар Слави, буд. № 21; визнати за ОСОБА_1 право власності у розмірі 1/2 частки квартири № 100, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. № 41-43, визнати в порядку спадкування за законом після ОСОБА_7, який помер 19.12.2012 року право власності у розмірі 1/2 частки квартири № 100, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. № 41-43; визнати за ОСОБА_1 право власності у розмірі 1/2 частки на гараж № 2 у кооперативі «Парус» по вул. Братів Трофімових у м. Дніпропетровську, визнати в порядку спадкування за законом після ОСОБА_7, який помер 19.12.2012 року право власності у розмірі 1/2 частки на гараж № 2 у кооперативі «Парус» по вул. Братів Трофімових у м. Дніпропетровську; визнати за ОСОБА_1 право власності у розмірі 1/2 частки грошових коштів на рахунку № 26357105059438 у ПАТ «Дельта Банк» за договором № 004-03540-060911 від 06.09.2011 року, визнати в порядку спадкування за законом після ОСОБА_7, який помер 19.12.2012 року право власності у розмірі 1/2 частки грошових коштів на рахунку № 26357105059438 у ПАТ «Дельта Банк» за договором № 004-03540-060911 від 06.09.2011 року; визнати за ОСОБА_1 право власності у розмірі 1/2 частки грошових коштів на рахунку № 26358200279354 у ПАТ «Кредитпромбанк» за договором № 002793/FDDV54-11 від 14.12.2011 року, визнати в порядку спадкування за законом після ОСОБА_7, який помер 19.12.2012 року право власності у розмірі 1/2 частки грошових коштів на рахунку № 26358200279354 у ПАТ «Кредитпромбанк» за договором № 002793/FDDV54-11 від 14.12.2011 року; визнати за ОСОБА_1 право власності у розмірі 1/2 частки грошових коштів на рахунку № 26355200295654 у ПАТ «Кредитпромбанк» за договором № 002956/FDDV54-12 від 14.03.2012 року, визнати в порядку спадкування за законом після ОСОБА_7, який помер 19.12.2012 року право власності у розмірі 1/2 частки грошових коштів на рахунку № 26355200295654 у ПАТ «Кредитпромбанк» за договором № 002956/FDDV54-12 від 14.03.2012 року; визнати за ОСОБА_1 право власності у розмірі 1/2 частки грошових коштів на рахунку № 26358200320054 у ПАТ «Кредитпромбанк» за договором № 003200/FDDV54-12 від 21.08.2012 року, визнати в порядку спадкування за законом після ОСОБА_7, який помер 19.12.2012 року право власності у розмірі 1/2 частки грошових коштів на рахунку № 26358200320054 у ПАТ «Кредитпромбанк» за договором № 003200/FDDV54-12 від 21.08.2012 року.
		В обґрунтування позовних вимог, позивачка ОСОБА_1 у позові зазначила, що вона почала сумісно проживати з ОСОБА_7 з 1974 року. У 1975 році ОСОБА_7 у житлово-будівельному кооперативі №220 отримав кооперативну квартиру №38 за адресою м. Дніпропетровськ, ж/м Комунар, будинок 3П, куди він переїхав мешкати разом зі своєю матірю ОСОБА_8, для отримання зазначеної квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_7 з сумісних коштів зробили пайовий внесок на загальну суму 2370 карбованців СРСР. З листопада 1977 року ОСОБА_1 почала проживати у вказаній квартирі разом з ОСОБА_7 В подальшому у 1996 році ОСОБА_1 та ОСОБА_7 за спільні кошти, а саме за 5700 доларів США придбали квартиру АДРЕСА_1, а у 1998 році вони за грошові кошти у розмірі 6000 гривень придбали кооперативний гараж №2 у кооперативі «Парус» по вул. Братів Трофімових у м. Дніпропетровську. Також у 1999 році ОСОБА_1 та ОСОБА_7 за спільні кошти, а саме за 6100 доларів США придбали квартиру АДРЕСА_2. За час проживання однією сімєю ОСОБА_1 та ОСОБА_7 сумісно робили ремонт у придбаному житлі, сплачували комунальні послуги, тощо. Також за час спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_7 неодноразово надавали один одному довіреності та доручення на відкриття рахунків у банках та отримання грошових коштів, так зокрема 06.09.2011 року вони поклали на рахунок № 26357105059438 у ПАТ «Дельта Банк» спільно набуті грошові кошти у розмірі 3000 Євро, 14.12.2011 року на рахунок № 26355200295654 у ПАТ «Кредитпромбанк» грошові кошти у розмірі 1500 доларів США, 14.03.2012 року на рахунок № 26355200295654 у ПАТ «Кредитпромбанк» грошові кошти у розмірі 1500 доларів США та 21.08.2012 року на рахунок № 26358200320054 у ПАТ «Кредитпромбанк» грошові кошти у розмірі 1500 доларів США.  
		З огляду на вищевикладене ОСОБА_1 вважає, що має право власності на майно, набутого за час спільного проживання з ОСОБА_7
		ОСОБА_2 у своїй зустрічній позовній заяві до Територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, ОСОБА_6 кооперативу №220, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування за законом та про визнання права власності в порядку спадкування за законом просить усунити ОСОБА_3 від права на спадкування за законом на спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_7, який помер 19.12.2012 року, та визнати за нею право власності на квартиру № 38, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, ж/м Комунар, буд. 3 «П»; на квартиру № 60, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, бульвар Слави, буд. № 21; на квартиру № 100, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. № 41-43; на гараж № 2 у кооперативі «Парус» по вул. Братів Трофімових у м. Дніпропетровську; на грошові кошти на рахунку № 26357105059438 у ПАТ «Дельта Банк» за договором № 004-03540-060911 від 06.09.2011 року; на грошові кошти на рахунку № 26358200279354 у ПАТ «Кредитпромбанк» за договором № 002793/FDDV54-11 від 14.12.2011 року; на грошові кошти на рахунку № 26355200295654 у ПАТ «Кредитпромбанк» за договором № 002956/FDDV54-12 від 14.03.2012 року; на грошові кошти на рахунку № 26358200320054 у ПАТ «Кредитпромбанк» за договором № 003200/FDDV54-12 від 21.08.2012 року, в порядку спадкування за законом після смерті її двоюрідного брата ОСОБА_7, який помер 19.12.2012 року.
		В обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог, ОСОБА_2, згідно уточнень, зазначила, що вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_7, який помер 19 грудня 2012 року. Після його смерті вона, ОСОБА_2, залишилася єдиною спадкоємницею за законом, оскільки жодних інших родичів, які б прийняли разом з нею спадщину у нього не було, заповіт ОСОБА_7 не залишив. Також зазначила, що її брат ніколи не одружувався, бо не бажав створювати сімю, підтримував стосунки з різними жінками, та ні с ким не проживав однією сімєю більше пяти років, останній час він постійно підтримував стосунки з ОСОБА_9, яка за декілька днів до смерті відвозила його до лікарні та доглядала його до смерті. Також ОСОБА_7 підтримував стосунки, в більшості ділові з ОСОБА_1, яка допомагала з його похоронами, обіцяла ОСОБА_2 зібрати всі необхідні документи для оформлення спадкових прав, натомість отримавши у своє розпорядження оригінали документів на все майно звернулася до суду із позовною заявою про встановлення факту проживання однією сімєю з ОСОБА_7 з метою отримання в подальшому право власності на все майно. Крім того після смерті ОСОБА_7 її двоюрідній брат телефонував до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з повідомленням про смерть ОСОБА_10 та запрошенням його помянути, проте останні не відразу зрозуміли про кого йде мова та в подальшому не виявляли жодного бажання приїжджати, з чого на думку ОСОБА_2 вбачається відсутність будь-якого кровного споріднення між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4
		З огляду на вищевикладене ОСОБА_2 вважає, що має право власності на майно, в порядку спадкування за законом після смерті свого двоюрідного брата ОСОБА_7
		ОСОБА_3 у зустрічній позовній заяві до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, згідно уточнень, просить визнати за нею право власності на квартиру № 38, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, ж/м Комунар, буд. 3 «П»; на квартиру № 60, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, бульвар Слави, буд. № 21; на квартиру № 100, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. № 41-43; на гараж № 2 у кооперативі «Парус» по вул. Братів Трофімових у м. Дніпропетровську; на грошові кошти на рахунку № 26357105059438 у ПАТ «Дельта Банк» за договором № 004-03540-060911 від 06.09.2011 року; на грошові кошти на рахунку № 26358200279354 у ПАТ «Кредитпромбанк» за договором № 002793/FDDV54-11 від 14.12.2011 року; на грошові кошти на рахунку № 26355200295654 у ПАТ «Кредитпромбанк» за договором № 002956/FDDV54-12 від 14.03.2012 року; на грошові кошти на рахунку № 26358200320054 у ПАТ «Кредитпромбанк» за договором № 003200/FDDV54-12 від 21.08.2012 року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, який помер 19.12.2012 року.       
		В обґрунтування своїх позовних вимог, ОСОБА_3 у зустрічній позовній заяві, згідно уточнень, зазначила, що 19 грудня 2012 року помер ОСОБА_7, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть. Останнім місцем проживання та реєстрації ОСОБА_7 була квартира №38 у будинку №3П на ж/м Покровський (Комунар) у м. Дніпро (ОСОБА_5). Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина на його майно. Також ОСОБА_3 зазначила, що вона є рідною сестрою померлого ОСОБА_7 Факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_11, як між собою є сестрою та братом встановлено рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24.02.2014 року, яке набрало законної сили 22.09.2014 року. Про смерть свого брата ОСОБА_3 дізналася лише 08.09.2013 року після чого звернулася з відповідною заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса, проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 у звязку з відсутністю факту своєчасного прийняття спадщини та було запропоновано звернутися до суду з відповідною заявою. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07.12.2015 року ОСОБА_3 було визначено додатковий строк у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_7, яке набрало законної сили та на підставі якого ОСОБА_3 звернулася до Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_7, який помер 19.12.2012 року.
		З огляду на вищевикладене ОСОБА_3 вважає, що має право власності на майно, в порядку спадкування за законом після смерті свого брата ОСОБА_7 
		У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_12 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити. У своїх поясненнях ОСОБА_1 посилалася на обставини, викладені у позовній заяві, зокрема зазначила, що з 1977 року вона спільно проживала з померлим ОСОБА_7 однією сімєю без реєстрації шлюбу. Все майно, на яке вона просить визнати право власності придбавалося ними за спільно зароблені грошові кошти, але реєструвалося на імя ОСОБА_7 Вона проти цього не заперечувала, оскільки повністю йому довіряла. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не визнала у повному обсязі та просила відмовити у їх задоволенні.
		У судовому засіданні представник ОСОБА_3  ОСОБА_13 зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві. Позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 не визнала в повному обсязі та просила у їх задоволенні відмовити, посилаючись на їх недоведеність та необґрунтованість.
		У судовому засіданні ОСОБА_2 свої зустрічні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Крім того, ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначила, що за життя її двоюрідний брат ОСОБА_7 зовсім не спілкувався з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та не отримував від них ніякої допомоги. Натомість, майно, яке є предметом позову було придбано ОСОБА_7 за грошові кошти, які останній отримав в тому числі й за продаж успадкованого ним майна, яке він успадкував від своєї матері та її родичів. З батьківської лінії ОСОБА_7 жодного майна та грошових коштів не отримував, у звязку з чим, вона вважає, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мають бути усунені від права на спадщину після його смерті. Також, ОСОБА_2 пояснила, що з ОСОБА_1 ОСОБА_7 у фактичних шлюбних стосунках не перебував, а просто знаходився з нею у дружніх та ділових стосунках, а також їй довіряв. Проте, спільно вони не проживали, крім того ОСОБА_7 мав стосунки з іншими жінками. 
		ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 не визнала в повному обсязі та просила у їх задоволенні відмовити.
		Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав у повному обсязі, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 визнав повністю та просив їх задовольнити. 
		Допитаний в судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 суду пояснив, що померлий ОСОБА_7 для нього та ОСОБА_3 є рідним братом, оскільки у них спільний батько. Натомість, оскільки їх батько розлучився з матірю ОСОБА_7, останній проживав від них окремо, але в молодості вони спілкувалися та підтримували близькі родинні відносини. Потім, їх батько захворів на відкриту форму туберкульозу, у звязку з чим, в їх домі не приймали гостей та не проводили родинних свят, у звязку з чим, спілкування з родичами та друзями, в тому числі й з ОСОБА_7, звелося до мінімуму. Однак, все життя вони підтримували братські відносини. Матеріально друг-другу вони не допомагали, оскільки не потребували такої допомоги. Про те, що ОСОБА_7 помер, він дізнався вже після його похорон, коли йому зателефонували знайомі померлого ОСОБА_7 
		Представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 та третьої особи за зустрічним позовом ОСОБА_3 - Територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради  ОСОБА_14 позовні вимоги ОСОБА_2 не визнала, посилаючись на те, що Територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради не є належним відповідачем за цим позовом і між ним та позивачем відсутній спір. 
		Представник другої ОСОБА_5 державної нотаріальної контори у судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не відомі. 
		Представник відповідача ОСОБА_6 кооперативу №220 у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі. 
		Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню з огляду на наступне.
		Згідност. 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно дост. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідност. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідност. 60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідно дост. 57 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідност. 58 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 на підставі ордеру №553 від 25 квітня 1975 року отримав право зайняття двокімнатної квартири №38 будинку №3П на ж/м Комунар у м. Дніпропетровську, у якій він був зареєстрований з 04 грудня 1975 року.
		Встановлено, що 25 квітня 1975 року ОСОБА_7 було здійснено пайовий внесок у розмірі 2370,00 рублів на рахунок ЖБК №220 за квартиру №38 будинку №3П на ж/м Комунар у м. Дніпропетровську.
		Відповідно до вимог ст. 15Закону України «Про власність», що був чинним на момент виникнення речового права на таке нерухоме майно, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
		Аналогічний за своїм змістом правовий висновок міститься у п. 11Постанові пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» від 24.06.1983 року №4із змінами та доповненнямипостановами пленуму Верховного суду України від 25.12.1992 року №13тавід 25.05.1998 року №15яким передбачено, що у випадках смерті члена кооперативу після 01.07.1990 року відкривається спадщина, якщо до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, а якщо на цей час спадкодавцем був повністю внесений пайовий внесок - спадщина відкривається відповідно на квартиру, дачу,гараж,садовий будиночок, інші будівлі і насадження.
		Встановлено, що згідно реєстраційного посвідчення виданого на підставі рішення виконкому Ленінської районної ради народних депутатів №638/4 від 08.12.1989 року за ОСОБА_7 на праві особистої власності було зареєстровано гараж №2 кооперативу «Парус» по вул. Братів Трофімових у м. Дніпропетровську.
		За договором купівлі-продажу від 13.09.1996 року ОСОБА_7 придбав квартиру №60, загальною площею 36,2 кв.м. у будинку №21 по бульвару Слави у м. Дніпропетровську.
		Встановлено, що 27.10.1999 року ОСОБА_7 придбав квартиру АДРЕСА_2, що підтверджується договором купівлі-продажу, зареєстрованому державним нотаріусом в реєстрі за №32753.
		Встановлено, що за договором №004-03540-060911 від 09 вересня 2011 року ОСОБА_7 було передано ПАТ «Дельта Банк» на депозитний рахунок грошові кошти в розмірі 3000 Євро, що підтверджується квитанцією №11620787.
		Встановлено, що ОСОБА_7 14 березня 2012 року, 14 грудня 2011 року та 21 серпня 2012 року у ПАТ «Кредитпромбанк» на підставі договору № 002956/FDDV54-12, № 002793/FDDV54-11 та № 003200/FDDV54-12 було відкрито депозитний рахунок у розмірі 1500 та 1000 доларів США, що підтверджено квитанцією №728_1, №686_7 та №686_35 відповідно.
		Встановлено, що 21 серпня 2012 року ОСОБА_7 уповноважив ОСОБА_1 розпоряджатися відкритими на його імя у ПАТ «Кредитпромбанк» рахунками № 002793/FDDV54-11 від 14.12.2011 року та № 002956/FDDV54-12 від 14.03.2012 року.
		Згідно свідоцтва про смерть серії І-КИ №491793 від 19 грудня 2012 року ОСОБА_7 помер 19 грудня 2012 року, про що було складено відповідний актовий запис №8459.
		Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на його майно у вигляді двокімнатної квартири №38 будинку №3П на ж/м Комунар у м. Дніпропетровську, гаражу №2 кооперативу «Парус» АДРЕСА_3, загальною площею 36,2 кв.м. у будинку №21 по бульвару Слави у м. Дніпропетровську, квартири АДРЕСА_2 та рахунків у банківських установах.
		Встановлено, що 25 грудня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою прийняття спадщини та про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7, який помер 19 грудня 2012 року 
		Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		Статтею 1217 ЦК Українизазначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
		Згідно ст. 1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Статтею 1264 ЦК Українипередбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
		Згідно ч. 3ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогост. 1270 цього ж Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
		Частиною 1статті 1269 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
		На підставі ч. 1ст. 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
		У п. 21Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другоїстатті 3 СК Українипро те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємцівчетвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
		Статтею 60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		В свою чергу ОСОБА_1 не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту проживання із спадкодавцем ОСОБА_7, однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Крім того, правове регулювання сімейних правовідносин щодо спільної сумісної власності осіб, які проживають однією сімєю без реєстрації шлюбу запроваджено з набранням чинності Сімейним кодексом України з 01.01.2004 року. Натомість, в судовому засіданні встановлено, що нерухоме майно, право власності на яке просить визнати ОСОБА_1 було придбано до набрання чинності Сімейним кодексом України, тобто до 01.01.2004 року, у звязку з чим, на правовий режим спільної власності подружжя щодо цього майна не поширюються положення чинного Сімейного кодексу України.
		Разом з цим, нормами Кодексу про шлюб та сімю України (ред. 1969 року), який діяв на момент придбання спірного нерухомого майна, не передбачено права спільної сумісної власності осіб, які спільно проживали однією сімєю без реєстрації шлюбу. 
		У звязку з викладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю та про визнання права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_7 задоволенню не підлягають.
		Встановлено, що 14 травня 2013 року ОСОБА_2 звернулася до Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_7, який помер 19 грудня 2012 року.
		У своїй зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 просить усунити ОСОБА_3 від права спадкування за законом на спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_7, який помер 19 грудня 2012 року та визнати за нею право власності на все майно померлого ОСОБА_7
		Відповідно до ч. 5 ст. 1224ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
		Згідно розяснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п. 6 постанови №7 від 30.05.2009 року «Про судову практику у справах про спадкування», вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій ст. 1259ЦК України.
		Окремо закон виділяє усунення від спадкування особи, яка ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані (ч. 5ст. 1224ЦК України). Цей потенційний спадкоємець також усувається від права на спадкування за законом, але на відміну від осіб, зазначених у ч. 3 та 4 цієї статті, щодо яких законом визначено про безумовну втрату права на спадкування у разі встановлення певних фактів, він визнається негідним спадкоємцем на розсуд суду.
		Виходячи зі змісту зазначених норм Закону, суд при вирішенні такої справи, згідно з вимогами ст. 214ЦПК України повинен встановити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця у безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі саме цієї особи.
		Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7поняття "безпорадний стан" тлумачиться як стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування (абзац другий пункту 6 постанови).
		Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку спадкодавцю. Тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
		Згідно вимог ст. 60 ЦПК України кожнасторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу.
		Натомість ОСОБА_2 у судовому засіданні не надано жодних належних та допустимих доказів того, померлий ОСОБА_7 перебував у тяжкому або безпорадному стані, що обумовлювало його потребу у допомозі, сторонньому догляді тощо, а також що ОСОБА_3 умисно ухилялася від надання спадкодавцеві ОСОБА_7 такої допомоги, в звязку з чим суд не знаходить підстав для усунення ОСОБА_3 від права на спадкування після смерті ОСОБА_7 
		Також рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 січня 2017 року, яке набрало законної сили, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відноси відмовлено у повному обсязі. У своїй позовній заяві ОСОБА_2 просила встановити факт родинних відносин із померлим ОСОБА_7, який помер 19 грудня 2012 року задля можливості в подальшому отримати свідоцтво про право на спадщину на майно за законом після його смерті. 
		На підставі викладеного суд приходить до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню в повному обсязі.
		Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 лютого 2014 року було встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_7, які між собою є сестрою та братом. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2014 року рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 лютого 2014 року залишено без змін.
		Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Таким чином, встановлений рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 лютого 2014 року факт родинних відносин між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 є таким, що не підлягає додатковому доказуванню.
		Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
		Відповідно до ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
		З урахуванням викладеного та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_3 є спадкоємцем другої черги за законом після смерті ОСОБА_7 як рідна сестра, яка належним чином прийняла спадщину, шляхом звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно ОСОБА_7, який помер 19 грудня 2012 року.
		Враховуючи вищевикладене, оскільки ОСОБА_3 є рідною сестрою ОСОБА_7 та відповідно до приписів ст. ст.1258,1262,1264 ЦК Українимає переважне право на спадкування зазначеного майна як спадкоємець другої черги за законом.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає, що судові витрати підлягають віднесенню на рахунок сторін.
		Керуючись ст. ст. 2, 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1258, 1262, 1263, 1264, 1266 ЦК України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю та про визнання права власності  відмовити.
		В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до Територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, ОСОБА_6 кооперативу №220, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа  ОСОБА_5 державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування за законом та про визнання права власності в порядку спадкування за законом  відмовити.
		Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_5 державна нотаріальна контора, Територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом  задовольнити.
		Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, який помер 19 грудня 2012 року, на квартиру № 38, що розташована за адресою: м. Дніпро (ОСОБА_5), ж/м Покровський (Комунар), буд. 3 «П».
		Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, який помер 19 грудня 2012 року, на квартиру № 60, що розташована за адресою: м. Дніпро (ОСОБА_5), бульвар Слави, буд. № 21.
		Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, який помер 19 грудня 2012 року, на квартиру № 100, що розташована за адресою: м. Дніпро (ОСОБА_5), вул. Старокозацька (Комсомольська), буд. № 41-43.
		Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, який помер 19 грудня 2012 року, на гараж № 2 у кооперативі «Парус» по вул. Велика Діївська (Братів Трофімових) у м. Дніпро (ОСОБА_5).
		Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, який помер 19 грудня 2012 року, на грошові кошти на рахунку № 26357105059438 у ПАТ «Дельта Банк» за договором № 004-03540-060911 від 06.09.2011 року.
		Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, який помер 19 грудня 2012 року, на грошові кошти на рахунку № 26358200279354 у ПАТ «Кредитпромбанк» за договором № 002793/FDDV54-11 від 14.12.2011 року.
		Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, який помер 19 грудня 2012 року, на грошові кошти на рахунку № 26355200295654 у ПАТ «Кредитпромбанк» за договором № 002956/FDDV54-12 від 14.03.2012 року.
		Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, який помер 19 грудня 2012 року, на грошові кошти на рахунку № 26358200320054 у ПАТ «Кредитпромбанк» за договором № 003200/FDDV54-12 від 21.08.2012 року.
		Судові витрати віднести на рахунок сторін.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення.
		 
		Суддя                                                   М.М. Таус

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...