Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5024/1403/2011 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 19.05.2017. Зареєстровано: 21.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2017.

Результат оскарження 05.04.2018 Одеський апеляційний господарський суд: скасовано рішення місцевого суду повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000, 
		тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
		_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И
		 
		12 травня 2017 року                                                             Справа №  5024/1403/2011 
		Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Ковтун В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу     
		за позовом Прокурора Скадовського району Херсонської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м.Київ 
		до 
		відповідача-1: Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м.Київ
		відповідача-2: Дочірнього підприємства "Санаторій для дітей з батьками "Скадовськ", м.Скадовськ
		третя особа - Федерація професійних спілок України, м.Київ  
		про визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння.
		за участю:  
		прокурора Херсонської області - Коваленко Т.О., прокурор, посвідчення № 032753 від 27.03.2015.
		представників сторін: 
		від  позивача  - ОСОБА_1, представник, довіреність № 397 від 08.12.2016;
		від відповідача 1 - не прибув;
		від відповідача 2 - не прибув;
		від 3-ї особи - не прибув.
		 
		 
		Прокурор Скадовського району Херсонської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України  до відповідачів, в якому просить  суд визнати  за державою в особі уповноваженого органу право власності на будівлі та споруди санаторію для дітей з батьками "Скадовськ", що знаходяться за адресою: м.Скадовськ, вул.Набережна, 1 та складається з спальних корпусів "А", 938,5 кв.м; їдальні "Б", 936,3 кв.м.; житлового будинку 2-х квартирного "В", 76,1 кв.м;  допоміжної споруди "Г"; допоміжної споруди "Д"; овощесховища "Л"; пральні "М"; спального комплексу "О", 1286,7 кв.м; спального корпусу "Р", 2408,3 кв.м.; навісу "С", гаражу "Т", адмінкорпусу "Е", 248,2 кв.м.; літнього кінотеатру "Є"; гуртожитку "І", 219,5 кв.м.; спального корпусу "Ф", 4087,4 кв.м; корпусу громадських приміщень, фітобару, "Ф1", 2648,9 кв.м.; котельні "Х", трансформатору, підстанції "Ц"; теплиці "Ч"; трансформатору, підстанції "Ю"; дитячого майданчика №1; спортивного майданчику №2; насосної станції №3; венткамери №6; дитячого майданчику №7, туалету №8; будівлі човнярної станції №9; резервуару для води №10; доріжки асф. №11; дороги асф. №12; тротуарної доріжки №13; дороги асф. №14; тротуарної дорожки №16; огорожі №17, огорожі №18; тенісного корту №19; автозупинки №20; будівлі  рятувальної станції №21, пункту прокату №22; майстерні №23; шкіперської №24; водонапірної башні №25; арт. свердловини №26; огорожі №27, трансформаторної "ТТ", а також просить  суд витребувати з незаконного володіння відповідача - ПАТ ЛОЗ ПУ "Укрпрофоздоровниця", м.Києв, вищеперелічене майно. 
		Рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.09.2011 (суддя Задорожна Н.О.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.11.2016            (колегія суддів у складі: ОСОБА_2  головуючий, ОСОБА_3 і ОСОБА_4В.) позовні вимоги були задоволені. ОСОБА_5 Вищого господарського суду України від 14.02.2017 року судові акти попередніх судових інстанцій скасовані, а справа передана на новий розгляд суду першої інстанції.
		Відповідно до постанови ВГСУ від 14.02.2017 визначено, що попередні суди: " не встановили початок перебігу позовної давності для ФДМУ, наявності чи відсутності поважних причин його пропуску, припустившись порушення вимог частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду господарським судом в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Тому й Вищий господарський суд України позбавлений можливості зробити висновок про правильність застосування названими судовими інстанціями норм матеріального права про позовну давність, що, у свою чергу, перешкоджає подальшому провадженню у справі."
		Відповідно до ст.111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2017 справу розподілено до розгляду суду у складі судді Соловйова К.В. 
		Ухвалою суду від 23.02.2017 задоволено заяву судді Соловйова К.В. про самовідвід. 
		Розпорядженням № 25 від 24.02.2017 в.о. керівника апарату суду у зв'язку з винесенням ухвали про самовідвід судді Соловйова К.В. справу призначено до повторного автоматичного розподілу. Цим розподілом справу № 5024/1403/2011 передано до провадження судді Немченко Л.М.
		Ухвалою від 28.02.2017 суддею Немченко Л.М. прийнято справу № 5024/1403/2011 до свого провадження та призначено розгляд справи на 13.03.2017. Ухвалами суду від 13.03.2017, від 04.04.2017, від 25.04.2017, від 12.05.2017 розгляд справи відкладався з метою надання можливості сторонам скористатись повним обсягом процесуальних прав. 
		Строк вирішення спору продовжено ухвалою суду від 24.04.2017 до 10.05.2017 та ухвалою суду від 10.05.2017 до 25.05.2017 .
		При новому розгляді справи позивач та прокурор підтримали позовні вимоги.
		Прокурор зазначив, що спірне майно санаторію, який діє з 1921р., будувалося поступово у 1960-1980 роки на кошти всеукраїнської республіканської  професійної спілки та підприємств з подальшою його безоплатною передачею оздоровчому закладу.
		До розподілу СРСР майно оздоровчого закладу перебувало на балансі Миколаївської територіальної ради по управлінню курортами профспілок, яка підпорядковувалася Українській республіканській раді по управлінню курортами профспілок.
		На виконання ОСОБА_5 Міністрів Української РСР від 23.04.1960 р. №606 "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР", усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерство охорони здоров'я безоплатно передало  Українській республіканській раді профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих, підвищення ролі профспілок.
		Пунктом 2 цієї постанови передбачено передачу зазначеного майна профспілковим організаціям у відання.
		Після розпаду СРСР правонаступником Української  республіканської ради профспілок стала ОСОБА_5 Федерації незалежних профспілок, правонаступником якої, в свою чергу, стала Федерація професійних спілок України, яка в подальшому виступила засновником ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та безпідставно без дозволу уповноваженого органу передала майно, що є державною власністю, у тому числі й спірне майно, до статутного фонду ЗАТ, яке в подальшому визнало право власності на це майно, змінивши його форму власності.
		Зміна форми власності відбулась з порушенням діючих на той час ст.1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України" від 10.09.1991р. №1540-ХІІ, якою встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю; постанову ВР Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР " від 29.11.1990р. №506, якою введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна; постанови ВРУ №2268-ХІІ від 10.04.1992р. та №3943-ХІІ від 04.02.1994р., якими передбачено, що до законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР, яке має статус загальнодержавного, Фонд державного майна України здійснює  право розпорядження цим майном в процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій.
		Окрім перелічених, позов обґрунтовано правовими нормами статей 321, 328, 388, 392 ЦК України.
		Позивач - ФДМУ підтримує позов за наявності підстав, викладених прокурором, звернувши увагу суду на те, що спірне майно є державним, у статутний фонд АТ "Укрпрофоздоровниця" з подальшим визнанням за ним права власності на спірний об'єкт передане з порушенням законодавства, яким встановлений мораторій на будь-які зміни форми власності і власника спірного майна, що має статус державного.
		Також позивач вважає, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" позовна давність не може поширюватись на вимоги про усунення перешкод у здійснені власником права користування та розпорядження своїм майном ( ст.391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення. На думку позивача, власник може звернутися з позовом про витребування майна із незаконного володіння у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення цього права, право особи на власність підлягає захисту протягом усього часу наявності у цієї особи титулу власника. На думку позивача, прокурором була подана позовна заява в інтересах держави в особі Фонду державного майна України в межах строків позовної давності, визначеної законодавством. Додатково позивач повідомив, що йому стало відомо про порушення інтересів держави після оприлюднення результатів прокурорської перевірки проведеної за дорученням Генеральної прокуратури України від 04.08.2011 № 07/2/1-302вих-417окв-11 (т.5 арк. 150-153).
		Відповідач-2 - ДП "Санаторій для дітей з батьками "Скадовськ" направив клопотання за яким просив виключити його з кола відповідачів, оскільки, на його думку, в позовній заяві відсутні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, які заявлені саме до нього. (т.6 а.с. 68).
		Суд зазначене клопотання відхилив, оскільки прокурор та позивач наполягають на розгляді позовних вимог, заявлених саме до цих відповідачів, які заявлені у позовній заяві. 
		Відповідач-1 - ПАТ ЛОЗ ПУ "Укрпрофоздоровниця"  позов не визнає.
		У поданих запереченнях звертає увагу господарського суду на те, що загальносоюзний статус мали лише професійні спілки СРСР та їх органи управління. Профспілки УРСР мали статус республіканських та не відносились до загальносоюзних громадських організацій.
		Відповідно до ст. 87 ЦК УРСР соціалістичною власністю є: державна (загальнодержавна) власність; колгоспно-кооперативна власність; власність профспілкових та інших громадських організацій. За приписами ст.97 цього ж Кодексу профспілкові та інші громадські організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів (положень). Право розпорядження майном, що є власністю профспілкових та інших громадських організацій, належать виключно профспілковим та іншим громадським організаціям. Статтею 98 ЦК УРСР встановлено, що власністю профспілкових та інших громадських організацій є майно, необхідне їм для здійснення статутних завдань. Ця правова норма кореспондує з нормою прямої дії ст.10 Конституції УРСР 1978р., якою було встановлено, що соціалістичною власністю є також майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення статутних завдань. Виходячи з наведених правових норм, діючим в УРСР законодавством встановлено поділ соціалістичної власності на державну (загальнодержавну); колгоспно-кооперативну; профспілкову і власність інших громадських організацій. Отже, профспілкова власність була визначена на рівні з державною та захищалася законом.
		Після утворення Федерації  незалежних профспілок України 18.11.1990р. була прийнята постанова ОСОБА_6 Загальної конфедерації професійних союзів СРСР №2-1а "Про затвердження Договору про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном". Загальна Конфедерація профспілок СРСР і Федерація незалежних профспілок України уклали договір, яким закріпили за останньою право власності на майно згідно переліку, до якого увійшов також і санаторій для дітей з батьками "Скадовськ".
		Рішенням виконкому Ленінської районної ради м.Києва №971 від 23.12.1991р. було зареєстровано ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", і є правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України, яке створене шляхом внесення майна засновників - Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. При цьому, внеском Федерації профспілок України були  основні фонди та оборотні кошти санаторно-курортних закладів, підприємств і організацій профспілок загальною вартістю 751 234 350грн., які передані товариству у власність і які становили 92,2% статутного фонду.
		Таким чином, спірний об'єкт набутий у власність на законних підставах.
		Відповідач-1 звертають увагу суду на те, що ОСОБА_5 Верховної ОСОБА_5 України "Про введення і в дію  Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" від 04.03.1992р. №2164-ХІІ, ФКМУ у строк до 15.03.1992р. мав визначити та скласти перелік об'єднань, підприємств та організацій, що уклали майнові договори, пов'язані зі зміною форм власності і власника державного майна з порушенням мораторію, встановленого Постановою ВР УРСР від 29.11.1990р. "Про захист суверенних прав власності Української РСР", а також вжити заходів щодо приведення зазначених договорів у відповідність до закону.
		Натомість до дати розгляду справи як Федерація незалежних профспілок України, так і ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" до переліку об'єднань, підприємств, установ та організацій, що уклали майнові договори, пов'язані зі зміною форми власності і власника державного майна з порушенням мораторію, внесені не були.
		Відповідачі також звертають увагу господарського суду на існування рішення Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997р. у справі №137/7, яким було відмовлено у позові ФДМУ до Федерації профспілок України, Фонду соціального страхування України та ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" про визнання недійсними установчих документів ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", заявленого з підстав та мотивованого тим, що майно, внесене до статутного фонду ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" не належало його засновнику - Федерації профспілок України, а органом управління цим майно є позивач. Зазначеним рішенням встановлено, що майно, на базі якого було створено ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", передано ОСОБА_5 Міністрів УРСР Укрпрофраді, правонаступником якої є ОСОБА_5 Федерації незалежних профспілок України.
		Таким чином, на думку відповідача-1, спірний об'єкт не передавався у відання Всесоюзній ОСОБА_7 професійних спілок чи будь-якої іншої загальносоюзної громадської організації колишнього СРСР, не є загальнодержавною власністю, на нього не поширюється дія нормативних актів, перелічених прокурором та позивачем у позовній заяві та наданих поясненнях.
		ПАТ ЛОЗ ПУ "Укрпрофоздоровниця" доводив, що позивачем не надано доказів, які б доводили, що держава якимось чином приймала участь у будівництві спірних об'єктів. Він надав докази будівництва ДП "Санаторій для дітей з батьками" Скадовськ" його правопопередниками:
		1) договір № 1165/3 від 14.02.1984 про участь виробничого об'єднання "Завод Арсенал" в розвитку дому відпочинку "Скадовськ", згідно з умовами якого "Забудовник" зобов'язується збудувати на території дома відпочинку "Скадовськ" спальний корпус на 400 місць, клуб-столову на 400 місць адміністративний корпус, 40-квартирний жилий будинок для персоналу, реконструкцію котельної. «Советкурорт» в свою чергу щорічно виділяє «Забудовнику» путівки.
		  2) договір з «Криворождорводстрой» від 01.02.1974 на будівництво корпусу № 10;
		 3) договір № 947 з «Криворождорводстрой» 1983 року на будівництво гаража та пральні;
		 4) договір № 1758/Д від 31.07.81 року з «Южтеплоенергомонтаж» на будівництво лодочної станції з пунктом прокату та майстерні, реконструкції котельні, ремонт спального корпусу № 1;
		5) договір № 831/3 від 18.11.1983 року з «Полтавазаводстрой» на будівництво спального корпусу на 86 місць;
		6) договір № 361/3 від 9.12.1977 року з ВО «Комунист» на будівництво корпусу загальних приміщень;
		7) договір № 162 від 04.04.1975 року з ВО «Завод Арсенал» на будівництво спального корпусу № 2, інженерні споруди та комунікації та іншими договорами.
		Відповідач-1 пояснив, що за будівництво вказаних об'єктів Профспілки розраховувались із ними частково грошовими коштами, частково путівками, які надавались співробітникам підрядників (даний   факт   підтверджується   оригіналами   договорів,   актами виконаних будівельних робіт, договорами про виділення путівок підрядним організаціям). На думку відповідача-1, держава не виконувала жодної функції власника по відношенню до об'єкту, який є обліковувався у якості державної власності, тобто ніколи не входив до переліку що належать державі Україна на праві власності (т.5 арк.171- 261).
		При попередньому розгляді справи, відповідач-1  звертав увагу господарського суду про  безпідставне ототожнення прокурором і позивачем юридичного визначення терміну "передача у відання" як закріплення майна на праві оперативного управління або на праві повного господарського відання. 
		Враховуючи правові норми, що діяли за часів існування Української РСР (ч.1 та 3 ст.32 ЦК УРСР); ч.1 ст.37 та ч.1 ст.39 Закону України "Про власність", які були чинними на період утворення оспорюваних правовідносин, такі правові титули використання майна як право повного господарського відання та право оперативного управління закріплюються за суб'єктами господарювання, а не передаються у відання.
		Крім того, відповідачаем-1 зазначено про пропуск строку позовної давності, в зв'язку з чим порушене, як на думку позивача, право не підлягає захисту.
		В ході розгляду справи суд за власною ініціативою витребував від  Скадовської філії Херсонського державного бюро технічної інвентаризації інвентарну справу щодо спірного об'єкту для з'ясування обставин справи щодо набуття права власності (т.5 арк.268).
		Третя особа - Федерація профспілок України при новому розгляді справи свого представника у судові засідання не направляла, свою позицію у письмовій формі не висловлювала.
		Неявка представників відповідачів та третьої особи у судове засідання господарського суду не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
		Згідно із ст.4-4 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
		В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
		Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, третьої особи, суд
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		На підставі постанови ОСОБА_7 Міністрів УРСР №606 від 23.04.1960р. "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати, Міністерство охорони здоров'я зобов'язане  було передати у строк до 01.05.1960р. Українській республіканській раді профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок.
		Відповідно до Статуту професійних спілок СРСР, затвердженого постановою XVIII з'їзду профспілок СРСР від 01.01.1987р., професійні спілки являлись загальносоюзною громадською організацією, до складу якої входили республіканські ради, у тому числі й Укрпрофрада.
		На підставі установчого договору від 04.12.1991р. Радою Федерації незалежних профспілок України  та Фондом соціального страхування України було створене ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", зареєстроване рішенням виконавчого комітету Ленінської райради м.Києва №971 від 23.12.1991р. При цьому, вкладом Федерації профспілок України були основні фонди та оборотні кошти санаторно-курортних закладів, підприємств і організацій профспілок загальною вартістю 751 234 350грн., що становить 92,2%  розміру статутного фонду. До переліку переданого у власність ЗАТ майна увійшов і спірний об'єкт будинку відпочинку "Скадовськ".
		В подальшому правонаступником  ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" стало ПАТ ЛОЗ ПУ "Укрпрофоздоровниця".
		Натомість, передача Федерацією незалежних профспілок України спірного майна до статутного фонду створеного ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" відбулась з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки передбачала зміну форми власності і власника майна, з врахуванням наступного.
		Як було зазначено вище, до розпаду СРСР Укрпрофрада входила до складу професійних спілок, які були загальносоюзною організацією.
		Майно профспілкових та інших громадських організацій входило до складу соціалістичної форми власності.
		Згідно п.2 постанови ОСОБА_7 Міністрів УРСР №606 від 23.04.2960р. усі діючі госпрозрахункові санаторії були передані профспілковим організаціям у відання.
		ОСОБА_5 Верховної ОСОБА_5 Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29.11.1990р. №506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна (яка втратила чинність з дня затвердження ВРУ Державної програми приватизації).
		Статтею 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України" від 10.09.1991р. №1540-ХІІ встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю України.
		Відповідно до ОСОБА_5 Міністрів УРСР від 23.04.1960 № 606 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР» Міністерство охорони здоров'я УРСР зобов'язано передати до 01.05.1960 Українській республіканській ОСОБА_5 профспілок всі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку, санаторні пансіонати, курортні поліклініки, що знаходились у віданні Головного управління курортів, санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР, а також санаторії і будинки відпочинку, що будуються для цього управління. Серед інших санаторіїв і будинків відпочинку, які підлягають передачі Українській республіканській ОСОБА_5 профспілок, за переліком у додатку № 1 до цієї ОСОБА_5 Міністрів УРСР вказаний і будинок відпочинку «Скадовськ», з місцезнаходженням - м. Скадовськ Херсонської області.
		ОСОБА_5 Міністрів УРСР від 23.04.1960 № 606 визначено про передачу санаторіїв (будинків відпочинку та ін.) Українській республіканській раді профспілок саме у відання. При цьому, усі республіканські, крайові, обласні ради профспілок відповідно до статуту профспілок СРСР, були складовими цих профспілок.
		Після розпаду СРСР правонаступником Української республіканської ОСОБА_5 профспілок стала ОСОБА_5 Федерації незалежних профспілок України, а правонаступником останньої - Федерація професійних спілок України.
		ОСОБА_5 Верховної ОСОБА_5 УРСР «Про захист суверенних прав власності УРСР» від 29.11.1990 № 506 було введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності та власника державного майна до введення у дію Закону УРСР про роздержавлення майна.
		Також, рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної ради міста Києва від 23.12.1991 № 1971 зареєстровано ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», яке створене на майні його засновників - Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності.
		Отже, на законодавчому рівні було передбачено, що внаслідок передачі майнових комплексів у відання Української республіканської ОСОБА_5 профспілок, правонаступником якої після розпаду СРСР стала рада Федерації незалежних профспілок України, форма їх власності не змінюється і передане майно залишається у власності держави.
		Згідно постанови ВР України від 10.04.1992р. №2268-ХІІ "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього СРС вирішено тимчасово передати ФДМУ, який згідно п.1 Тимчасового положення про ФДМУ, затвердженого постановою ВРУ від 07.07.1992р. №2558, здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна і виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю, тому розпорядження цим майном можливе за згодою Фонду.
		Судом також враховано, що на виконання ОСОБА_5 ВРУ від 01.11.1996р. №461/96-ВР "Про проект ОСОБА_5 ВРУ про тлумачення постанови ВРУ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" Фондом складений Перелік лікувально-оздоровчих організацій, установ і підприємств, які станом на 24.08.1991р. знаходились у віданні Федерації незалежних профспілок України (колишньої  Укрпрофради), до якого також включений спірний об'єкт будинку відпочинку "Скадовськ".
		Оскільки на даний час питання щодо суб'єктів права власності зазначеного майна на законодавчому рівні не врегульовано, спірний об'єкт будинку відпочинку "Скадовськ" є державною власністю, в зв'язку з чим здійснення будь-яких дій щодо зміни власника цього майна є неправомірним.
		Враховуючи викладене, ОСОБА_6 Федерації незалежних профспілок України не мала правових підстав своєю постановою від 22.11.1991р. передавати за актом прийому-передачі майна від 24.01.1992р. у власність створеного нею акціонерного товариства майно санаторію "Скадовськ", яке було державною власністю, без погодження  з уповноваженим органом, яким є ФДМ України.
		ОСОБА_8 посилання відповідача-1 та третьої особи на договір по закріпленню прав на володіння, використання та розпорядження профспілковим майном від 18.11.1990р., укладений між загальною Конфедерацією профспілок СРСР та Федерацією незалежних профспілок України, то відповідно до Закону України від 10.09.1991р. "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форми власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття ОСОБА_5 ВРУ від 24.08.1991р. "Про проголошення незалежності України" без узгодження з відповідними органами, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.
		Судом також враховано, що на підставі вищенаведеної постанови ОСОБА_5 Міністрів УРСР усі діючі госпророзрахункові санаторії були безоплатно передані профспілковим організаціям у відання.
		Нормою прямої дії ст.41 Конституції України та ст.321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений  цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Стаття 317 ЦК України передбачено, що право володіння, користування та розпорядження своїм майном належить виключно власнику.
		Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. (ст.392 ЦК України).
		Власник майна, якщо воно було набуте безвідплатно в особи, яка  не мала права його відчужувати, має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (ч.3 ст.388 ЦК України) шляхом пред'явлення позову про визнання його права.
		Судом досліджено надані докази відповідача, які на його думку, доводять факт будівництва за рахунок попердника - профспілкових органів СРСР ( т.5 арк.175-263).
		Із огляду наданих доказів, суд прийшов до висновку, що наявність тільки укладених договорів не може бути доказом набуття права власності на новостворене майно в розумінні ст.331 ЦК України. 
		Згідно згаданої статті право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлене  договором або законом. Право власності на новостворене  нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає із моменту завершення будівництва.
		ОСОБА_8 приймання в експлуатацію державною приймальною комісією закінченого будівництва спального корпуса на 400 місць Будинку відпочинку "Скадовськ" від 1979 року (т.5 арк.247-249), то в інвентарній справі міститься акт про безоплатну  передачу замовником будівництва - заводом "Арсенал" з балансу на баланс Миколаївській  раді по управлінню курортами профспілок від 19.09.2980 року збудований та облаштований спальний корпус на 392 місць. Тобто,  передача з балансу на баланс майна свідчить, що майно передано в користування, а не власність. Також з наданих документів невідомо за рахунок якого джерела було профінансовано зазначене будівництво. (т.6 арк. 95)
		Крім того, згідно довідки про технічні характеристики будівель та споруд санаторію спірний об'єкт складається із 36 об'єктів, які будувалися в різні роки, починаючи з 1917 року.  Згідно довідки у 1978 року був збудований корпус №2 (поз.15) ( т.6 арк. 88-92).
		Таким чином, навіть, якби відповідачем-1 було доведено факт фінансування будівництва за рахунок профспілкових коштів, не можливо вважати, що відповідач має право власності щодо решти 35 об'єктів. 
		На виконання указівок Вищого господарського суду України господарський суд досліджував коли позивач у справі - Фонд державного майна дізнався про порушення свого права.
		Із наданих доказів та пояснень суд прийшов до висновку, що позивачу -  Фонд державного майна України стало відомо про наявність порушень інтересів держави права власності після оприлюднення результатів прокурорської перевірки, проведеної за дорученням Генеральної прокуратури від  04.08.2011. Порушення, що були підставою для звернення з позовом, були встановлені і стали відомі прокурору під час здійснення перевірки. За правилами, встановленими ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або мала довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Відтак, позов заявлений в межах встановленого законом строку позовної давності, який для даної категорії спору становить 3 роки, тому порушене право підлягає захисту.
		Суд вважає безпідставними доводи відповідача-1 щодо обізнаності Фонду державного майна України про факт вибуття майна з власності в 1997 році, у зв'язку з розглядом справи № 137/7 Вищим арбітражним судом України за позовом Фонду державного майна України про визнання недійсними установчих документів АТ «Укрпрофоздоровниця».
		Суд констатує, що предметом позовних вимог, що розглядались в межах провадження у цій справі, було визнання недійсними установчих документів АТ «Укрпрофоздоровниця», а не питання власності на будівлі та споруди Санаторію для дітей з батьками «Скадовськ». При цьому, в зазначеному рішенні жодним чином мова не йшла про визнання за АТ «Укрпрофоздоровниця» права власності на спірне майно, що знаходилося в його користуванні і, більше того, не встановлювався перелік такого майна.
		ОСОБА_8 складеного Фондом державного майна України «Переліку лікувально-оздоровчих організацій, установ і підприємств», які станом на 24.08.1991 знаходились у віданні Федерації незалежних профспілок України на виконання вимог ОСОБА_5 ВРУ від 11.11.1996 № 461/96-ВР «Про проект ОСОБА_5 Верховної ОСОБА_5 України про тлумачення ОСОБА_5 ВРУ «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР», суд прийшов наступних висновків.
		Так, відповідно до п. 1 вищезгаданої ОСОБА_5 Фонду разом з відповідними громадськими організаціями України було доручено до 01.04.1997 провести інвентаризацію майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР станом на 24 серпня 1991 року і подати ОСОБА_9 України перелік суб'єктів, у володінні яких знаходиться це майно.
		У подальшому п.2 ОСОБА_5 Верховної ОСОБА_5 України від 17.04.1997 № 208/97-ВР «Про проект Закону України про правонаступництво на майно загальносоюзних громадських організацій (об'єднань) колишнього Союзу РСР в Україні» Фонду разом з Федерацією профспілок України доручено завершити роботу по інвентаризацій майна, що знаходиться у володінні профспілок і інформацію, про результати інвентаризації, надати ОСОБА_9 України в травні 1997 року до розгляду проекту Закону України «Про правонаступництво на майно загальносоюзних громадських організацій (об'єднань) колишнього Союзу РСР в Україні».
		На виконання вимог зазначених нормативно-правових актів Фондом були складені Переліки організацій, установ та підприємств, які за станом на 24.08.1991 знаходяться  у віданні загальносоюзних громадських організацій, про що свідчить лист Фонду до Верховної ОСОБА_9 України від 01.04.1997 № 10-16-3252.
		При дослідженні Вищим господарським судом України у справі № 17/108-11/24 складеного Фондом державного майна України «Переліку лікувально-оздоровчих організацій, установ і підприємств», які станом на 24.08.1991 знаходились у віданні Федерації незалежних профспілок України суд прийшов до висновку, що про наявність рішення Виконавчого комітету Циблівської сільської ради від 25.07.2001 № 51/1, у 1996 році Фонд державною майна України не міг знати, з огляду на те, що оскаржуване позивачем рішення прийнято пізніше ніж було отримано Перелік.
		Крім того, як зазначалось вище, спірні об'єкти у Федерації незалежних профспілок України перебували на правах відання, а не власності.
		Так само, Фонд державного майна України не міг знати про наявність рішення Виконавчого комітету Скадовської міської ради Херсонської області від 26.02.1999 № 48 «Про видачу свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна» при складанні Переліку в 1997 року.
		Суд прийшов до висновку, що доводи відповідача-1 щодо обізнаності Фонду державного майна України про вибуття майна з власності на підставі Угоди про взаємодію Фонду державного майна України та Федерації професійних спілок України від 04.07.2006 № 299, а також наказу Фонду державного майна України № 910 від 11.06.2007, спростовуються наступним доводами позивача.
		З метою усунення порушень при відчуженні та недопущенні відчуження майна санаторно-курортного, туристичного та фізкультурно-спортивного призначення, що утворилося протягом багатьох років за рахунок коштів держави, підприємств та трудящих, та перебуває у володінні Федерації профспілок України, Верховною ОСОБА_9 України 22.02.2007 було прийнято Закон України «Про мораторій на відчуження майна, яке перебуває у володінні Федерації професійних спілок України».
		На виконання цього Закону розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 №- 236-р було утворено міжвідомчу робочу комісію, якій було доручено скласти перелік майна, яке забороняється відчужувати; провести   інвентаризацію  відповідного  майна;   стосовно  кожного  об'єкта документально визначити законність його перебування у володінні Федерації професійних спілок України та встановити частку держави, Федерації профспілок та суб'єктів господарювання; перевірити законність відчуження майна, проведеного ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» ПрАТ «Укрпрофтур», Федерацією професійних спілок України протягом 1994-2006 років, в разі порушення законодавства України вжити заходів щодо повернення цих об'єктів законному власнику.
		З метою виконання   завдань, передбачених ч. 2 ст. 4 Закону України «Про  мораторій на відчуження майна, яке перебуває у володінні Федерації професійних спілок України», відповідно до наказу Фонду від 1.06.2007  № 910 створені  регіональні  робочі  комісії,  яким  було доручено: провести інвентаризацію нерухомого майна санаторно-курортного, туристичного та фізично-спортивного призначення (санаторіїв, готелів, туристичних та спортивних баз майнових комплексів відповідних підприємств, їх структурних підрозділів, окремих будівель, споруд, приміщень) та основних засобів виробництва, які перебувають у володінні Федерації професійних спілок України, господарських товариств та інших суб'єктів господарювання, учасником (акціонером) чи засновником яких є Федерація професійних спілок України, а також акцій (часток, паїв) господарських товариств,    які    здійснюють    відповідну    діяльність,   що перебувають у володінні Федерації професійних спілок України.
		Базовим питанням при проведенні інвентаризації майна та основою для ефективної роботи зазначених комісій було складання переліку нерухомого майна санаторно-курортного,   туристичного  та   фізкультурно-спортивного призначення, яке перебуває у володінні Федерації професійних спілок України, господарських товариств та інших суб'єктів господарювання, учасником  (акціонером)  чи засновником  яких є Федерація  професійних спілок України.
		Проте ОСОБА_6 Федерації профспілок України було прийнято постанова від 19.07.2007 за № П-13-17 «Про загострення ситуації навколо профспілкового майна»,   згідно з п.  4 якої, було заборонено керівництву Федерації профспілок України, всеукраїнським профспілкам, територіальним об'єднанням організацій профспілок, підприємствам, заснованим Федерацією Профспілок України, а також ПрАТ    «Укрпрофоздоровниця», ПрАТ «Укрпрофтур» та іншими   суб'єктам   господарювання   надавати будь-яку інформацію  щодо об'єктів профспілкової власності на запити державних органів.
		В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2010 №   397  «Про ліквідацію деяких   консультативних,   дорадчих   та   інших допоміжних    органів, утворених    Кабінетом    Міністрів    України»   було ліквідовано робочу комісію з питань виконання завдань, передбачених ч. 2 ст. 4 Закону України «Про мораторій на відчуження майна, яке перебуває у володінні  Федерації профспілок України», та визнано таким, втратило чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 №236.
		Зазначене в свою чергу, унеможливило проведення інвентаризації майна, яке перебуває у віданні Федерації професійних спілок та заснованих нею господарських товариств.
		При розгляді даної справи передніми судами був встановлений факт одержання ЗАТ ЛОЗ ПУ "Укрпрофоздоровниця" на підставі рішення виконкому Скадовської міської ради №48 свідоцтва про право власності на цей об'єкт, що фактично призвело до зміни його форми власності.
		Рішенням Господарського суду Херсонської області від 17.12.2013 у справі № 5024/1941/2011 визнано недійсним рішення Виконавчого комітету Скадовської міської ради Херсонської області від 26.02.1999 № 48 «Про видачу свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна», визнано недійсним свідоцтво від 17.03.1999 про право власності Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України    «Укрпрофоздоровниця»    на    будівлі    і    споруди    пансіонату    з  лікуванням«Скадовськ» МиколаївськоговідділенняЗАТ «Укрпрофоздоровниця».
		Як витікає із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно 12.05.09 ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України зареєстрував право власності на спірне майно на підставі свідоцтва про право власності САС 267152 від 12.05.09, видане згідно рішення виконкому Скадовської міської ради від 15.04.09 № 09 (т.6 арк 85).
		Відтак, господарський суд визнав позов обґрунтованим і задовольняє його у повному обсязі.
		Державне мито по вимозі про визнання права власності в сумі 25500 грн. та по вимозі про вилучення майна на користь позивача в розмірі 85грн., всього 25585грн., а також 236грн. вартості послуг з ІТЗ покладаються на відповідача - ПАТ ЛОЗ ПУ "Укрпрофоздоровниця".
		На підставі ст.25 ГПК України господарський суд здійснив заміну реорганізованого ЗАТ ЛОЗ ПУ "Укрпрофоздоровниця" на його правонаступника - ПАТ ЛОЗ ПУ "Укрпрофоздоровниця".
		Визначаючи мито по майновій вимозі, суд виходив з балансової вартості спірного об'єкта, яка становила 4891 тис.руб. станом на 01.01.1992р., тобто на дату передачі АТ "Укрпрофоздоровниця"  зазначеного майна згідно переліку, в зв'язку з відсутністю інших відомостей щодо вартості майна.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.44, 45, 82- 85  Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		в и р і ш и в:
		 
		1. Позов задовольнити.
		2.Визнати за державою в особі Фонду державного майна України, м.Київ, код ЄДРПОУ 20055032, право власності на будівлі та споруди санаторію для дітей з батьками "Скадовськ", розташовані у м.Скадовськ, по вул.Набережній, 1, що складаються з спальних корпусів "А", 938,5 кв.м; їдальні "Б", 936,3 кв.м.; житлового будинку 2-х квартирного "В", 76,1 кв.м;  допоміжної споруди "Г"; допоміжної споруди "Д"; овощесховища "Л"; пральні "М"; спального комплексу "О", 1286,7 кв.м; спального корпусу "Р", 2408,3 кв.м.; навісу "С", гаражу "Т", адмінкорпусу "Е", 248,2 кв.м.; літнього кінотеатру "Є"; гуртожитку "І", 219,5 кв.м.; спального корпусу "Ф", 4087,4 кв.м; корпусу громадських приміщень, фітобару, "Ф1", 2648,9 кв.м.; котельні "Х", трансформатору, підстанції "Ц"; теплиці "Ч"; трансформатору, підстанції "Ю"; дитячого майданчика №1; спортивного майданчику №2; насосної станції №3; венткамери №6; дитячого майданчику №7, туалету №8; будівлі човнярної станції №9; резервуару для води №10; доріжки асф. №11; дороги асф. №12; тротуарної доріжки №13; дороги асф. №14; тротуарної дорожки №16; огорожі №17, огорожі №18; тенісного корту №19; автозупинки №20; будівлі  рятувальної станції №21, пункт проката №22; майстерні №23; шкіперської №24; водонапірної башні №25; арт. свердловини №26; огорожі №27, трансформаторної "ТТ". 
		3.Витребувати  з незаконного володіння приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м.Київ, код ЄДРПОУ 02563760,  будівлі та споруди санаторію для дітей з батьками "Скадовськ", розташовані у м.Скадовськ, по вул.Набережній, 1, що складаються з з спальних корпусів "А", 938,5 кв.м; їдальні "Б", 936,3 кв.м.; житлового будинку 2-х квартирного "В", 76,1 кв.м;  допоміжної споруди "Г"; допоміжної споруди "Д"; овощесховища "Л"; пральні "М"; спального комплексу "О", 1286,7 кв.м; спального корпусу "Р", 2408,3 кв.м.; навісу "С", гаражу "Т", адмінкорпусу "Е", 248,2 кв.м.; літнього кінотеатру "Є"; гуртожитку "І", 219,5 кв.м.; спального корпусу "Ф", 4087,4 кв.м; корпусу громадських приміщень, фітобару, "Ф1", 2648,9 кв.м.; котельні "Х", трансформатору, підстанції "Ц"; теплиці "Ч"; трансформатору, підстанції "Ю"; дитячого майданчика №1; спортивного майданчику №2; насосної станції №3; венткамери №6; дитячого майданчику №7, туалету №8; будівлі човнярної станції №9; резервуару для води №10; доріжки асф. №11; дороги асф. №12; тротуарної доріжки №13; дороги асф. №14; тротуарної дорожки №16; огорожі №17, огорожі №18; тенісного корту №19; автозупинки №20; будівлі  рятувальної станції №21, пункт проката №22; майстерні №23; шкіперської №24; водонапірної башні №25; арт. свердловини №26; огорожі №27, трансформаторної "ТТ". 
		4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м.Київ, вул.Шота Руставелі, 39/41, код ЄДРПОУ 02563760, р.рахунки не відомі:
		-  в доход держбюджету 25585 грн. держмита, отримувач УДК у м.Херсоні, код ЄДРПОУ 37959779, рахунок 31215206783002, банк ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код класифікації доходів бюджету 22030101 ; 
		- 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, отримувач платежу УДК  м. Херсона, р/р 31218264700002, Банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО 852010, ЄДРПОУ 24104230, призначення платежу: ККД 22050003, символ звітності банку 264. 
		5.Накази видати після набрання рішенням законної сили. 
		                                                   
		Повне рішення складено 19.05.2017
		 
		Суддя                                Л.М. Немченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...