Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 234/18700/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 12.09.2017. Зареєстровано: 13.09.2017. Забезпечено надання загального доступу: 15.09.2017.

Результат оскарження 07.12.2017 Апеляційний суд Донецької області: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 234/18700/16-ц 
		Провадження № 2/234/963/17
		 
		  РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ
		    08 вересня 2017 року                                          м. Краматорськ
		    Краматорський міський суд Донецької області в складі судді Ткачової С.М., за участю секретаря Сторчай А.Д., представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 про захист прав споживачів,-
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся в суд з позовом до ФОП ОСОБА_3 про захист прав споживачів, свої вимоги обґрунтовує тим, що 09.10.2016 він отримав інформацію на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо продажу Інстабокса, а саме: ціна 3300 доларів США, гарантійні умови, технічні дані, контакти з продавцем- виробником. Даний товар йому був потрібен для подарунку дружині. За вказаним в повідомленні телефоном позивач зв'язався з представником відповідача та отримав додаткову інформацію щодо можливості купівлі товару та порядку його доставки. Додаткова інформація відповідачем була надана на його електронну адресу. Відповідно до інформації, викладеній на сайті відповідача, проходила акція на комплектацію «Преміум», він замовив собі саме цю комплектацію Інстабокса. 14.10.2016 представник відповідача менеджер ОСОБА_4 запропонував комплектацію товару за ціною 3000 доларів США, він погодився. 22.10.2016 він сплатив відповідачу 7860, 00 грн. перерахуванням цієї суми на рахунок ОСОБА_3 27.10.2016 були сплачені ще 70 740,00 грн. 03.11.2016 товар був доставлений з м. Одеси до м. Краматорська Новою Поштою до будинку, в якому мешкає він з дружиною. За доставку товару він сплатив власні кошти в розмірі 1075,00 грн. Після огляду товару та спроби ввести його в експлуатацію було виявлено, що обладнання зібране з комплектуючих, які вже були в експлуатації, деякі з них взагалі не працювали. Крім того, зовні Інстабокс виглядав як комісійний товар, обладнання було вироблено неохайно зі слідами товарного зносу, або необережного зберігання. До вказаного обладнання не було додано ніяких гарантійних документів та технічних інструкцій. З 03.11.2016 він неодноразово зв'язувався з менеджером та техніком відповідача стосовно якості товару та несправностей, які були виявлені під час приймання товару. 11.11.2016 він направив відповідачу заяву про повернення грошей, у зв'язку з тим, що на вироблений Інстабокс та комплектуючі до нього не було надано жодних гарантійних та технічних документів, відповідач не надав керівництва по експлуатації даного товару, технічних умов обслуговування. Також, товар був комісійний. У зв'язку з тим, що відповідач відмовлявся передавати документи, які підтверджують якість товару та забезпечення гарантійного та технічного обслуговування, він прийняв рішення про розірвання договору, оскільки придбаний товар не відповідав умовам договору купівлі- продажу. Відповідач відмовився повертати гроші. Згідно умов договору він замовляв у відповідача - виробника Інстабокс комплектації «Преміум» вартістю 78600 грн. за акцією. Відповідач надіслав комісійний товар, що визнано безпосередньо відповідачем, виходячи з листування між ними. Крім того, він замовляв товар з гарантійними строком обслуговування 1 рік. Ця інформація містилася на сайті відповідача. Враховуючи, що інстабокс під час спроби його включити не запрацював, а комплектуючі вже знаходилися в експлуатації та не працювали, вважається, що в момент передачі товару він був неналежної якості. Відповідно до витягу з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відповідач є виробником електронних компонентів, змонтованих електронних плат, оптичних приладів та фотографічного устаткування. Крім того, відповідач повинен був надати документи, які підтверджують відповідність товару технічним вимогам існуючим в Україні. Просить розірвати договір купівлі - продажу від 22.10.2016 та стягнути з відповідача 78600, 00 грн. за придбаний товар. 
		26.01.2017 представник позивача уточнив позовні вимоги (а.с.81-84) та просить розірвати договір купівлі - продажу від 22.10.2016 ,  стягнути з відповідача 78600, 00 за придбаний товар, збитки пов'язані з знеціненням грошей в розмірі 2529,01 грн. та судові витрати. Та уточненням від 14.02.2017 просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати пов'язані з доставкою товару в розмірі 1074,00 грн. 
		Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила позов задовольнити. 
		Відповідач у судове засідання не з'явилася, втім надала свої заперечення на позовну заяву, в яких у задоволенні позову просить відмовити. 
		Ухвалою Краматорського міського суду від 08.09.2016 року визнано причину неявку відповідача неповжною та на підставі ст..169 ЦПК України вирішити справу на підставі наяних в ній даних та доказів.
		Судом не приймаються заперечення відповідача в частині, що суд не надає позов та документи до нього. Як вбачається з повернутої кореспонденції (а.с.110) відповідачка не з*являється до пошти задля отримання кореспонденції суду за її заявою від 28.12.2017 (а.с.72). Та 06.01.2017 представник відповідачки ознайомився з матеріалами справи з фото фіксацією (а.с.74). 
		Заслухавши думку представника позивача, повно та всебічно проаналізувавши матеріали цивільної справи, суд встановив такі обставини справи та визначені до них правовідносини. 
		Відповідно до ст. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
		Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
		Згідно ч.1 ст.22 Закону України Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-XII від 12.05.1991, захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
		Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Зі змісту ч.1 ст.526 ЦК України вбачається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		В силу ч.1 ст.611 ЦПК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
		Згідно ст.615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
		В силу ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		За ч.3 ст.626 ЦК України, договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
		Згідно ст.651 ч.2, 3 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розрахувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-XII від 12.05.1991 визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).
		Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-XII від 12.05.1991, у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:
		1) пропорційного зменшення ціни;
		2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
		3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
		У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:
		1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;
		2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
		Відповідно до абз.1 ч.3 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-XII від 12.05.1991, вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.
		Відповідно до абз.1 ч.5 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-XII від 12.05.1991, продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.
		Відповідно до п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-XII від 12.05.1991, договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ).
		Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. N 5 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" роз'яснено, що вимоги можуть заявляти споживачі, які мають на товари квитанцію, товарний чи касовий чек або інший письмовий документ. Втрата зазначених документів, неодержання їх при придбанні товару чи неможливість їх відновлення не позбавляє споживача права доводити факт купівлі-продажу з допомогою свідків.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач придбав у відповідача Інстабокс комплектації «Преміум» вартістю 78600,00 грн. за акцією, дані обставини підтверджуються платіжним дорученням від 22.10.2016 на суму 7860,00 грн. та платіжним дорученням від 27.10.2017 на суму 70740, 00 грн. (а.с.11-12).
		Відповідно до п.12 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-XII від 12.05.1991, істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:
		а) він взагалі не може бути усунутий;
		б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;
		в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
		За п.13 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-XII від 12.05.1991, недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).
		Відповідно до абз.1 ч.5 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-XII від 12.05.1991, продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.
		В силу ч.3 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-XII від 12.05.1991, у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.
		Відповідно до ст.14 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-XII від 12.05.1991, споживач при виявленні недоліків товару протягом гарантійного терміну в порядку та строки, встановлені законодавством, має право вимагати від продавця розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.
		Проте, товар виявився неналежної якості, про що 11.11.2016 позивачем було направлено заяву відповідачу про повернення грошових коштів (а.с.13-14). 
		Крім того, були направлені фотографії, на яких засвідчені виявлені невідповідності товару, оскільки, як було розміщено на сайті відповідача, товар був новий, але отриманий товар не відповідає тому, за що сплатив кошти позивач (а.с.16-25). 
		Відповідно Довідки Центру компетенції УЦПНА № 70/2017 від 22.05.2017 та Експертного висновку Центру компетенції УЦПНА № 41/2017 -ЕВ - ЦК від 22.05.2017  досліджена веб - сторінка у мережі Інтернет http:// ІНФОРМАЦІЯ_1/ (а.с.142-162).
		Суд виходить з того, що відповідачем не було належним чином виконано зобов'язання за вище вказаним договором, та не надано товар належної якості.
		Також, в судовому засіданні встановлено, що відповідач надіслав товар без документів, які б підтверджували що зазначений товар відповідає технічним вимогам, а саме: не надано інструкції з експлуатації товару, гарантійний талон, що порушує вимоги ч.1 ст.6 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-XII від 12.05.1991, продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
		Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-XII від 12.05.1991, на вимогу споживача продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції. У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний організувати проведення експертизи продукції, що проводиться за рахунок останнього.
		Згідно ст. 28 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15 січня 2015 за № 124-VIII, у випадках та відповідно до вимог, визначених у певних технічних регламентах, продукція при наданні на ринку або введенні в експлуатацію (експлуатації) повинна супроводжуватися декларацією про відповідність, її копією чи спрощеною декларацією про відповідність.
		Відповідно до ст. 30 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15 січня 2015 за № 124-VIII, виробник шляхом нанесення знака відповідності технічним регламентам ним самим або його уповноваженим представником вказує на те, що він бере на себе відповідальність за відповідність продукції всім вимогам, які застосовуються до зазначеної продукції та визначені у відповідних технічних регламентах, якими передбачене нанесення знака відповідності технічним регламентам.
		Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. N 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного   обслуговування на ринку споживчих товарів», п. 17 забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, етикетування або інструкції про їх застосування (в установлених випадках), а також належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку. 
		П. 21 зазначеної вище постанови передбачено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний: надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари; усіляко сприяти споживачеві (покупцеві) у вільному виборі товарів і додаткових послуг, на його вимогу провести перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни товарів з наданням йому контрольно-вимірювальних приладів, документів, які підтверджують якість, безпеку, ціну товарів.
		Згідно п. 28, у разі відпуску недоброякісної або виготовленої з порушенням технології страви (виробу) споживач має право за своїм вибором вимагати від суб'єкта господарювання замінити її або сплатити вартість.
		У своїх запереченнях відповідач посилається на те, що Інстабокс не зовсім відповідає критерію побутової покупки, тому що це фото будка з купюроприйомником, яку продають у якості бізнесу, з рекомендаціями, де краще його розмістити - це бізнес в сфері послуг моментальної печаті. (а.с.99-101). 
		На це суд зазначає наступне, що згідно з п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-XII від 12.05.1991, споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
		Згідно аналізу Верховного суду України судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009-2012 рр.) встановлено, якщо громадянин (покупець, замовник) у правовідносинах виступає як підприємець, або фактично використовував придбаний чи замовлений товар у підприємницькій діяльності або як найманий працівник, то на його відносини з продавцем Закон № 1023-XII не поширюється. При цьому Закон № 1023-XII не містить критеріїв розмежування використання товару для особистих потреб із використанням його у підприємницькій діяльності чи виконання обов'язків найманого працівника. Непоодинокими є випадки, коли суб'єкт підприємницької діяльності придбавав товар з метою майбутнього використання у підприємницькій діяльності, але через певні обставини фактично використовував для власних побутових потреб, або навпаки. Тому при вирішені питання про можливість застосування до спірних правовідносин положень Закону № 1023-XII суду необхідно з'ясовувати, для яких цілей використовується придбана продукція: особистих потреб фізичної особи чи її використання пов'язане із підприємницькою діяльністю фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності.
		З матеріалів цивільної справи вбачається, що позивач придбав зазначений товар у якості подарунку дружині, тобто для побутового використання, а тому, посилання відповідача на той факт, що зазначений товар був придбаний позивачем для використання його в сфері підприємницької діяльності в судовому засіданні не встановлено, оскільки відповідачем не надано жодних доказів, які б це підтверджували, а тому, суд відноситься критично до тверджень відповідача в тій частині, що позивач придбав товар для здійснення підприємницької діяльності. 
		Як вбачається з переписки між позивачем та відповідачем, відповідач визнавала, що договір купівлі - продажу укладений між фізичною особою підприємцем та громадянином (а.с 55-56).
		Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги доводи позивача щодо порушення його прав з боку відповідача, заперечення відповідача, керуючись положеннями законодавства про захист прав споживачів, діючого на час виникнення спірних правовідносин, суд прийшов до висновку, що договір про придбання товару був укладений на відстані через засоби дистанційного зв'язку, а саме - через інформаційні мережі, Інтернет, що не суперечить вимогам пунктів 8, 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-XII від 12.05.1991, про що свідчать платіжні доручення за придбання товару; крім того, судом встановлено, що позивач був позбавлений можливості користуватися товаром за його цільовим призначенням; також, з доставкою зазначеного товару позивач зазнав додаткові витрати, а саме згідно експрес-накладної № 59998038026623 від 28.10.2016 позивачем було сплачено 999,00 грн., відповідно до експрес- накладної № 59000214963967 від 02.11.2016 сплачено 75,00 грн. (а.с.106), таким чином, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
		Згідно ст..693 ЦК України, якщо продавець, отримавши попередню оплату, не поставив товар, який замовляв покупець, він зобов'язаний сплатити покупцю проценти. 
		Так як продавець - відповідач отримавши оплату товару поставив комісійний товар, тобто свої зобов'язання не виконав.
		Відповідно до ст..ст. 22,536, 625 ЦК підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені позивачем збитки в розмірі 2529,01 грн., тобто знецінення грошових коштів, якими користується відповідач.
		Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
		Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 811,29 грн. (а.с.1,80а).
		Відповідно до ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
		Таким чином, враховуючи те, що договір купівлі - продажу між сторонами розірвано, фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 зобов'язано повернути ОСОБА_2 сплачену за товар- інстабокс грошову суму у розмірі 78600 грн., суд вважає за необхідне, зобов'язати ОСОБА_2 повернути товар- інстабокс, фізичній особі підприємцю ОСОБА_3, після ( або одночасно) виконання нею зобов'язання по поверненню грошових коштів.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 8, 10-15, 61, 88, 215, 223 ЦПК України, ст.509,526,610,611,615,626,651 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15 січня 2015 за № 124-VIII, постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. N 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів», Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду судами справ про захист прав споживачів»,суд, -
		      УХВАЛИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 про захист прав споживачів - задовольнити повністю.
		     Розірвати договір купівлі - продажу Інстабоксу комплектації «Преміум» вартістю 78600,00 грн. від 22.10.2016, укладеним між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3.
		     Стягнути з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти за придбання товару у розмірі 78600,00 грн., витрати пов'язані з доставкою товару 1074,00 грн., збитків у розмірі 2529,01 грн. витрати по сплаті судового збору -811,29 грн., а всього -83014,30 грн. (вісімдесят три тисячі чотирнадцять грн.) 30 коп.
		Зобов'язати ОСОБА_2 повернути Інстабокс комплектації «Преміум», придбаний за договором купівлі-продажу від 22.10.2016  ФОП ОСОБА_3 після отримання (або одночасно) грошових коштів за цим рішенням. 
		        Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені, проголошені та вручені 08.09.2017. Повний текст рішення виготовлений 11.09.2017.
		Рішення  суду  набирає  законної  сили  після  закінчення  строку  подання    апеляційної скарги.
		Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів від дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Суддя                                                                                                     С.М. Ткачова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...