Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № П/811/593/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:; прокуратури.
Надіслано для оприлюднення: 07.11.2017. Зареєстровано: 08.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 10.11.2017.

Результат оскарження 24.01.2018 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд : скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Україна  КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		31 жовтня 2017 року                                  Справа № П/811/593/17 
		 
		 
		Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:
		головуючого судді: Притули К.М.
		суддів: Сагуна А.В., Хилько Л.І.
		за участю секретаря: Бондар Я.Г.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання незаконними та скасування висновку службового розслідування та наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,- 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 (далі  позивач) звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України (далі  відповідач), в якому просить:
		-визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України від 31.03.2017 року та Наказ Генеральної прокуратури України №8дк від 31.03.2017 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1В.";
		-поновити ОСОБА_1 на роботі в органах прокуратури України на посаді заступника прокурора Кіровоградської області, допустивши негайне виконання рішення суду в цій частині;
		-стягнути на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у середньомісячному розмірі.
		В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що всупереч положень Конституції України, при винесені відносно нього висновку службового розслідування та наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності Генеральною прокуратурою України допущено невірне трактування вимог законів України, перекручення змісту норм законодавства, ігнорування очевидних фактів та за формального підходу, застосовано вибірковий принцип "винуватості". 
		У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, просив позов задовольнити в повному обсязі.
		Представник відповідача, у судовому засіданні, заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених в письмових запереченнях (а.с.32-37), зазначив, що наказ Генерального прокурора України про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Кіровоградської області та з органів прокуратури видано на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
		Судом встановлено, що з липня 1997 року ОСОБА_1 перебував на службі в органах прокуратури України. Остання займана посада - заступник прокурора Кіровоградської області (а.с. 83-84).
		На підставі рапорту керівника Генеральної інспекції (а.с.68,69), 22 лютого 2017 року Генеральним прокурором України видано наказ №55 "Про проведення службового розслідування" (а.с.72, 73).
		Згідно висновків службового розслідування щодо можливої недоброчесності позивача, затверджених Генеральним прокурором України 31 березня 2017 року  (а.с.122-125), комісія дійшла висновку: 
		- про завершення службового розслідування;  
		- про те, що відомості про недостовірність тверджень, поданих заступником прокурора Кіровоградської області Приходьком В.В. у Анкеті доброчесності прокурора, підтвердились;  
		- за неналежне виконання обов'язків щодо подання достовірних даних у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік заступник прокурора Кіровоградської області Приходько В.В. підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності;  
		- про направлення копії висновку службового розслідування та матеріалів в частині не відображення ОСОБА_1 права користування транспортним засобом Honda Pilot, 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, який перебував у його користуванні, в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік до НАЗК для вирішення питання про проведення повної перевірки щорічної декларації за 2015 рік ОСОБА_1 відповідно до п.4 Розділу ІІІ Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням НАЗК від 10.02.2017 року №56, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.02.2017 року за №201/30069, а також для вирішення питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.172-6 КУпАП України;
		- про долучення висновку службового розслідування (перевірки) до особової справи ОСОБА_1
		Наказом Генеральної прокуратури України від 31.03.2017 року за №8дк "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" позивача звільнено з займаної посади     за одноразове грубе порушення вимог Законів України "Про запобігання корупції", "Про засади запобігання і протидії корупції", "Про прокуратуру", правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його чесності та непідкупності органів прокуратури ( а.с.14).
		Згідно абз.5 ч.1 ст.1 Закон України "Про запобігання корупції" (далі Закон № 1774-VIII) корупційне правопорушення це діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Відповідно до пп. "е" п.1 ст.3 Закону №1774-VIII суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є посадові та службові особи органів прокуратури.
		Частиною 1 статті 45 Закону №1774-VIII, визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
		Загальні вимоги щодо змісту відомостей, що повинні бути відображені в     декларації, зазначені в ст.46 Закону №1774-VIII.
		Відповідно до п.3 ч.1 ст. 46 Закону №1774-VIII, суб'єкт декларування повинен зазначити в декларації інформацію цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб'єкту декларування або членам його сім'ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:
		а) дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування; 
		б) дані щодо транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номера (за наявності). Відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості.
		Згідно з п.11 Роз'яснення     "Щодо застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно заходів фінансового контролю", затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 р. №3, більшість об'єктів декларування (а саме: нерухомість, об'єкти незавершеного будівництва, цінне рухоме майно, транспортні засоби, цінні папери, корпоративні права, юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб'єкт декларування або члени його сім'ї, нематеріальні активи, грошові активи, фінансові зобов'язання, членство в громадських об'єднаннях або входження до їхніх органів) декларується відповідно до їх наявності станом на останній день звітного періоду.
		Останнім днем звітного періоду для заповнення декларації за 2015 рік є 31.12.2015 р.
		В матеріалах службового розслідування відсутні відомості того, що транспортний засіб Honda Pilot, 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 перебував у фактичному користуванні позивача станом на 31.12.2015 року, не надано таких доказів і у судовому засіданні.
		Крім того, відповідачем не надано доказів того, що НАЗК     приймалось рішення за наслідками вивчення матеріалів службового розслідування в частині проведення повної перевірки декларації позивача за 2015 рік, та наслідків такої перевірки.
		Відповідно до ст.48 Закону №1774-VIII, контроль та перевірка декларацій покладені на національне агентство з запобігання корупції. Згідно даної статті НАЗК     проводить щодо декларацій, поданих суб'єктами декларування, такі види контролю: 1) щодо своєчасності подання; 2) щодо правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль. 
		НАЗК проводить повну перевірку декларацій відповідно до Закону №1774-VIII і відповідно до Порядку.
		Порядок проведення, передбачених статтею 48 Закону, видів контролю, а також повної перевірки декларації визначається Національним агентством.
		На виконання даної статті НАЗК прийнято рішення "Про затвердження Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" зареєстрований     в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2017 р. за № 201/30069 (далі - Порядок).
		Відповідно до п.6 Розділу 2 Порядку, контроль щодо правильності та повноти заповнення декларацій проводиться автоматично засобами програмного забезпечення Реєстру під час подання декларації відповідно до форми декларації, затвердженої рішенням Національного агентства від 10 червня 2016 року № 3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 960/29090 (далі - форма декларації), та Технічних вимог до полів форми декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування, затверджених рішенням Національного агентства від 10 червня 2016 року № 4 (далі - Технічні вимоги до полів форми декларації).
		Повна перевірка декларацій (декларації) проводиться за рішенням Національного агентства, в якому надається доручення його члену провести повну перевірку декларацій (декларації) (далі - Рішення про проведення перевірки) через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції Національного агентства. Рішення про проведення перевірки повинно містити інформацію, яка дає змогу ідентифікувати декларацію (декларації), щодо якої (яких) проводиться повна перевірка, та суб'єкта (суб'єктів) декларування, який (які) подав (подали) таку (такі) декларацію (декларації), якщо інше не передбачено цим Порядком.
		Рішення про проведення перевірки декларацій, що приймається Національним агентством на підставі абзацу другого частини першої статті 50 Закону, може бути прийнято стосовно поданих станом на дату прийняття такого рішення декларацій, які підлягають повній перевірці на цій підставі, без наведення інформації, що дає змогу ідентифікувати декларацію (декларації), щодо якої (яких) проводиться повна перевірка, та суб'єкта (суб'єктів) декларування, який (які) подав (подали) таку (такі) декларацію (декларації). 
		Колегія суддів зазначає, що виключно НАЗК законодавцем надані повноваження, щодо перевірки та встановлення фактів неналежного виконання свого обов'язку суб'єктом декларування, щодо подання електронної декларації, а тому, належним доказом невиконання позивачем свого обов'язку, як суб'єктом декларування, щодо подання електронної декларації згідно ст.48 Закону №1774-VIII та Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - є відповідне рішення НАЗК (Письмово повідомляє про порушення керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування, та спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції; протокол адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, якщо суб'єктом декларування вчинено дії, що не тягнуть за собою іншого виду відповідальності, Національне агентство виносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис у встановленому Національним агентством порядку).
		Виходячи з наведеного, доводи відповідача з посиланням на приписи ч.5 ст.19 Закону України "Про прокуратуру" та на Порядок проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів в органах прокуратури України і Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань (перевірок) в органах прокуратури України, як на підставу та повноваження щодо перевірок декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є безпідставними, оскільки це є виключною функцією НАЗК.     
		При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не надано відомостей про проведення НАЗК повної перевірки декларації позивача за 2015 рік, та відомостей щодо винесення НАЗК у відношенні позивача жодного з вищезазначених рішень, а відтак відповідач не мав законних підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, з підстав зазначених в оскаржуваному наказі.
		Крім того слід зазначити, що власник транспортного засіб Honda Pilot, 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_2  мати позивача, під час службового розслідування надала пояснення, відповідно до яких з часу придбання автомобіля ОСОБА_1 автомобілем не користувався, витрат на її утримання не здійснював, будь-яких письмових чи усних доручень пов'язаних з користуванням (керуванням) чи розпорядженням цим автомобілем ОСОБА_1 не надавала. Також пояснила, що внесення до свідоцтва про реєстрацію ТЗ, як користувача її синів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відбувалось за її власним бажанням за пропозицією працівника МРЕВ м.Києва (а.с.100).
		Згідно письмових пояснень брата позивача ОСОБА_3 в квітні 2014 року, в м.Києві мати ОСОБА_2 придбала для особистого користування автомобіль Honda Pilot, 2012 року випуску. Під час реєстрації даного автомобіля в МРЕВ міста Києва, за бажанням матері в технічному паспорті було зазначено, що право користування даним автомобілем мають ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Даний автомобіль, з часу його придбання, позивач не використовував (а.с.101). 
		Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначення осіб у технічному паспорті надає лише право на користування транспортним засобом, але ніяк не встановлює (підтверджує)     передачу автомобіля у постійне або тимчасове користування зазначених осіб. Обов'язок суб'єкта декларування задекларувати у звітному періоді об'єкт декларування пов'язаний з наявністю транспортного засобу у суб'єкта декларування на останній день звітного періоду, яким він володіє та користується.     
		Згідно ч.2 ст.71 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Як зазначалось раніше відповідачем не надано ані доказів фактичного використання позивачем транспортного засобу Honda Pilot, 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 станом на 31.12.2015 року, що належать його матері - ОСОБА_2, ані жодного рішення НАЗК, якому законодавцем надане виключне право перевіряти достовірність даних у     декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щодо позивача.
		Крім того, відповідно до ст.10 ОСОБА_4 професійної етики та поведінки працівників прокуратури, затвердженого Наказом Генерального прокурора України від 28.11.2012 року №123 встановлено, що працівник прокуратури повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність.
		У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності вживати заходів до спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку. Сприяти йому в цьому зобов'язані керівники відповідних прокуратур.
		Своєю самовідданістю, неупередженістю, сумлінним виконанням службових обов'язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.
		Згідно ч.1 ст.16 цього ж ОСОБА_4 встановлено, що працівник прокуратури в установленому Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" порядку щороку подає за місцем роботи декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.
		Таким чином, посилання відповідача щодо порушень позивачем ОСОБА_4 професійної етики та поведінки працівників прокуратури є необґрунтованими, оскільки, як встановлено в судовому засіданні електронна декларація за 2015 рік подана позивачем вчасно, а оцінку достовірності даних декларації, як вже зазначалось судом, може надавати виключно НАЗК.
		Також, при накладенні дисциплінарного стягнення відповідачем не було враховано того, за час роботи в прокуратурі позивач зарекомендувала себе позитивно, як сумлінний виконавчий працівник, за весь час служби в органах прокуратури дисциплінарні стягнення до нього не застосовувалися. Крім того, за сумлінне ставлення до роботи неодноразово заохочувався правами Генерального прокурора України та прокурора Кіровоградської області, є "Почесним працівником прокуратури України", що підтверджується відповідною характеристикою  (а.с.85).
		Надаючи оцінку обґрунтованості застосованого до позивача заходу відповідальності, з огляду на характер правопорушення, обставини його скоєння, суд доходить висновку, що в діях позивача не вбачається вчинку, направленого проти інтересів служби, який суперечить покладеним на особу обов'язкам, підриває довіру до нього, як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання особою своїх обов'язків.
		Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем факту скоєння ОСОБА_1 вчинку, що порочить його як працівника прокуратури, у зв'язку з чим спірний в даній справі наказ про звільнення позивача з органів прокуратури від 31.03.2017 року за №8дк прийнято відповідачем всупереч нормам діючого законодавства.
		Щодо вимог позивача про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України від 31.03.2017 року колегія суддів зазначає, що висновок службової перевірки не є документом який створює правові наслідки для позивача, оскільки цим висновком лише оформлено результати розслідування.
		Наявність висновку службового розслідування не свідчить про обов'язок притягнути особу, відносно якої проводилось розслідування до відповідальності, а є лише правом посадової особи прийняти таке рішення, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.  
		Відповідно до частин першої та другої статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. 
		Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що у разі встановлення обставин, які свідчать про незаконність звільнення працівника з роботи саме суд, як орган, який розглядає трудовий спір, повинен поновити незаконно звільненого працівника на попередній роботі, вказати період вимушеного прогулу, визначити розмір середнього заробітку та стягнути його з відповідача, а не покладати такий обов'язок на власника або уповноважений ним орган. Незаконно звільнений працівник не поновлюється на попередній роботі лише тоді, коли підприємство, на якому він працював до звільнення, повністю ліквідоване.
		Аналогічний висновок міститься в пункті 32    Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року 9    Про практику розгляду судами трудових спорів, згідно з яким при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.
		У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року N 348).
		Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП оплата середнього заробітку за весь час понад один рік провадиться за вимушений прогул і за умови, що заява про поновлення на роботі розглядалась більше одного року і в цьому не було вини працівника.
		Згідно довідки Генеральної прокуратури України, середня заробітна плата ОСОБА_1 складає 24069 грн. (із розрахунку середньоденної заробітної плати в розмірі 1203,45 грн.) (а.с.42)
		Період вимушеного прогулу позивача склав 145 робочі дні (з 31.03.2017 року по 31.10.2017 року).
		Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача - за період з 31.03.2017 року по 31.10.2017 року становить 174500,25 грн. (1203,45 грн.*145 робочі дні).
		Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
		Постанову в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, слід звернути до негайного виконання відповідно до пунктів 2,3 частини першої статті 256 КАС України. 
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160-163 КАС України, суд,-
		   
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання незаконними та скасування висновку службового розслідування та наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу  задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати наказ Генеральної прокуратури України №8дк від 31.03.2017 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1В.".
		Поновити ОСОБА_1 на роботі в органах прокуратури України на посаді заступника прокурора Кіровоградської області з 31.03.2017 року.
		Стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 174500,25 грн. (сто сімдесят чотири тисяч п'ятсот гривень двадцять п'ять копійок).
		Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі в органах прокуратури України на посаді заступника прокурора Кіровоградської області з 31.03.2017 року та стягнення з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
		Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього ОСОБА_4, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
		 
		 
		Головуючий Суддя                                                                                                            К.М. Притула
		 
		 
		Судді                                                                                                                                                  А.В. Сагун
		 
		 
		Судді                                                                                                                                                   Л.І. Хилько
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий Суддя          К.М. Притула
		 
		 
		Судді А.В. Сагун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...