Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1740/2380/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 03.01.2019. Зареєстровано: 03.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2019.
Дата набрання законної сили: 04.04.2019
Результат оскарження 04.04.2019 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: 2815/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		 
		 
		 
		РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м   У к р а ї н и
		 
		10 грудня 2018 року м. Рівне              №1740/2380/18
		Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
		позивача: представник Гуль Наталія Віталіївна, 
		відповідача: представник Білик Мирослава Володимирівна, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
		 Комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг     доГоловного управління ДФС у Рівненській області      про визнання протиправним та скасування рішень, -В С Т А Н О В И В:
		Комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005501401 від 12.06.2018, №0005491401 від 12.06.2018, №0001481306 від 12.06.2018, вимоги про сплату боргу № Ю-29 від 12.06.2018, рішення від 12.06.2018 року №0000471306.
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що не визнає встановлені в ході проведення документальної планової виїзної перевірки порушення вимог податкового та іншого законодавства, в частині заниження податку на прибуток підприємств в сумі 2 070 719 грн., в т.ч. по періодах: 2016 - 4221 грн., І квартал 2017 року - 3379 грн., 9 місяців 2017 року - 280 887 грн., 2017 рік - 2 066 498 грн. та податку на додану вартість всього в сумі 323 672 грн., в т.ч. по періодах травень 2017 - 1667 грн., червень 2017 року 45600 грн., липень 2017 року - 85633 грн., серпень 2017 року - 127101 грн., вересень 2017 р. - 51676 грн., жовтень 2017 р. - 6001 грн., листопад  2017 р. - 5994 грн. Також вважає, що до скасування підлягають податкове повідомлення-рішення № 0001481306 від 12.06.2018 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 95015,50 грн. та 12323,84 грн. нарахованої пені, вимога про сплату боргу № Ю-29 від 12.06.2018 року по єдиному внеску на суму 32140,92 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12.06.2018 року №0000471306, оскільки висновки про порушення п.п. 14.1.180, п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, п. 31.1, п. 54.2 ст. 54, абз.2 п. 57.1 ст. 57, п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171 та п.п. «а»  п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, що полягало у несвоєчасному перерахуванню до бюджету узгоджених сум податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб, п.п. 1.4, п.п. 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України в результаті чого несвоєчасно перераховано до бюджету військовий збір, п.1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 5, ч. 13 ст. 8, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що призвело до заниження єдиного внеску є надуманими та безпідставними. А тому, з підстав наведених в позовній заяві, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення №0005501401 від 12.06.2018, №0005491401 від 12.06.2018, №0001481306 від 12.06.2018, вимогу про сплату боргу № Ю-29 від 12.06.2018, рішення від 12.06.2018 року №0000471306.
		У встановлений судом строк, відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому він вказує на те, що контролюючим органом за наслідками перевірки встановлено, що позивачем занижено суму валового доходу в розмірі 9 200 000 грн. внаслідок того, що статутний капітал позивача згідно його установчих документів на суму коштів в розмірі 9 200 000 грн. станом на 31.12.2017 року не збільшений, то отримані кошти в розмірі 9 200 000 грн. є безоплатно одержаними оборотними активами та підлягають включенню до складу доходів підприємства. Також перевіркою встановлено нереальність проведення господарських операцій з ТОВ «Реалбуд-М» та ТОВ «Юніотрансбілдінг», що призвело до заниження податку на прибуток та завищення податкового кредиту через відсутність у вказаних юридичних осіб необхідних матеріальних, трудових та інших ресурсів. Також перевіркою встановлено, що підприємством включено до витрат виконані роботи, які відносяться до капітального ремонту і підлягають включенню до збільшення первісної вартості основних засобів надані послуги по поточному ремонту ангару для збереження солі по вул. Д. Галицького, 25 в м. Рівне. Позивач здійснив суттєве поліпшення основних засобів ангару для збереження солі по вул. Д. Галицького, 25 в м. Рівне, що призвело до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об'єкта основних засобів, при цьому Комунальне Рівненське ШЕУ не збільшило первісну вартість основних засобів, як передбачено п. 13 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну №561 від 30.09.2003 року. Також перевіркою встановлено, що позивачем безкоштовно отримано гусеничний асфальтоукладчик DYNAPAC марки F150С у зв'язку з відсутністю будь-яких первинних документів щодо його придбання. З наведених підстав, відповідач просив в позові Комунальному Рівненському ШЕУ автомобільних доріг до ГУ ДФС у Рівненській області відмовити, а спірні податкові повідомлення-рішення залишити в силі.
		Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що  позов підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.
		Судом встановлено, що на підставі направлень виданих ГУ ДФС у Рівненській області №686/17-00-14-01, №687/17-00-14-01, №688/17-00-14-01, №690/17-00-14-01, №691/17-00-14-01 від 30.03.2018 року, ст.ст. 75, 77, 81, 82 Податкового кодексу України, плану графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на ІІ квартал 2018 року на підставі наказу ГУ ДФС у Рівненській області від 22.03.2018 року №939 відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку Комунального Рівненського ШЕУ автомобільних доріг за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 року за результатами якої складено акт №1309/17-00-14-01/13974620 від 23.05.2018 року.
		Документальною перевіркою зроблено висновки про порушення позивачем п.п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України в результаті  чого встановлено заниження податку на прибуток підприємств всього в сумі 2 070 719 грн. в тому числі по періодах: 2016 рік - 4221 грн., 1 квартал 2017 року 3379 грн., 9 місяців 2017 року - 280 887 грн., 2017 р. - 2 066 498 грн.; пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ, пп. 265.7.5 п. 265.7 ст. 265 розділу ХІІ Податкового кодексу України - несвоєчасно подані декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015, 2016, 2017 рр.; пп. 198.3 пп. 198.5, пп. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 323672 грн. в т.ч. по періодах травень 2017 року - 1667 грн., червень 2017 року 45600 грн., липень 2017 року - 85633 грн., серпень 2017 року - 127101 грн., вересень 2017 р. - 51676 грн., жовтень 2017 р. - 6001 грн., листопад  2017 р. - 5994 грн., п. 51.1 ст. 51 глави 2, пп. «Б»  п. 176.2 ст. 176 розділу IV  Податкового кодексу України, а саме: подання податкових розрахунків за формою 1 ДФ 1,2,3,4 кв. 2015 року, 1,2,3,4 кв. 2016 року, 1,2,3,4 кв. 2017 року не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та помилками, що призвели, зокрема, до зміни платника податку; п.п. 14.1.180, пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, п. 31.1, п. 54.2 ст. 54, абз.2 п. 57.1 ст. 57, п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171 та пп. «а»  п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, що полягало у несвоєчасному перерахуванню до бюджету узгоджених сум податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб; п.п. 1.4, пп. 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України в результаті чого несвоєчасно перераховано до бюджету військовий збір; п.1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 5, ч. 13 ст. 8, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» що призвело до заниження єдиного внеску.
		На підставі акту перевірки № 1309/17-00-14-01/13974620 від 23.05.2018 року Головним управлінням ДФС в Рівненській області було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0005501401 від 12.06.2018 року про донарахування податку на прибуток підприємств на суму 2 070 719 грн. основного зобов'язання та 517 680 грн. застосованих штрафних санкцій, № 0005491401 від 12.06.2018 року про донарахування податку на додану вартість на суму 323672 грн. та 80918 грн., № 0001481306 від 12.06.2018 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 95015,50 грн. та 12323,84 грн. нарахованої пені, вимогу про сплату боргу № Ю-29 від 12.06.2018 року по єдиному внеску на суму 32140,92 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12.06.2018 року №0000471306.
		Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.
		Однак, рішенням ДФС України №27055/6/99-99-11-01-01-25 від 21.08.2018 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0005501401 від 12.06.2018, №0005491401 від 12.06.2018, №0001481306 від 12.06.2018, вимогу про сплату боргу № Ю-29 від 12.06.2018, рішення від 12.06.2018 року №0000471306 - залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
		Як встановлено судом, підставою для висновку контролюючого органу про порушення Комунальним Рівненським ШЕУ автомобільних доріг вимог ПК України слугували наступні фактичні обставини.
		У 2016 р. комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг виступало замовником тендерних закупівель, предметом яких було придбання гусеничного асфальтоукладчика BOMAG марки BF600C, або еквівалент. Членами комітету конкурсних торгів Комунальне Рівненського ШЕУ автомобільних доріг визнано переможцем торгів TOR «Світанок Аґро-Захід» (код ЄДРПОУ 40316472, податкова адреса; Рівненська область, Костопільський район; село Деражне). В подальшому між Комунальним Рівненським ШЕУ автомобільних доріг (покупець) то ТОВ «Світанок Агро-Захід» (продавець) 19.09.2016р. укладено договір №ПО-622285 про закупівлю товарів за державні кошти в TOВ «Світанок Агро-Захід», а саме (гусеничний асфальтоукладчик DYNAPAC марки SD 135С). Загальна вартість товару становить 3 580 000,00 грн., в т.ч., ПДВ 596 666,67 грн. Строк поставки  вересень-грудень 2016 року.
		Оплата комунальним Рівненським шляхово-експлуатаційним управління автомобільних доріг (покупець) для ТОВ «Світанок Агро-Захіл» на загальну суму 3 580 000 гри., в т.ч. ПДВ 596 666,70 грн. проведена 20.10.2016 року на суму 1 074 000 грн. та 26.12.2016 року на суму 2 506 000 грн.
		Відповідно до видаткової накладної від 26.12.2016 року №РН-000005 та податкових накладних №5 від 21.10.2016 та №6 від 27.12.2016 року зареєстрованих в ЄРПН, виписаних ТОВ «Світанок Агро-Захід» для Комунального Рівненського ШЕУ вказано номенклатуру товару - гусеничний асфальтоукладчик DYNAPAC марки SD 135С 1 шт., ціна без ПДВ 2 983 333,33 грн., ПДВ 596 666,67 грн.
		Проте, відповідно до даних ІС «Податковий блок» та ІАС «Інспектор 2006» встановлено, що протягом 2016 року ТОВ «Світанок Агро-Захід» ввезено на митну територію України лише гусеничний асфальтоукладчик DYNAPAC марки F150С згідно ВМД №22873 від фірми «Trade Exim Group Sp. Zo.o.» через відділ митного оформлення №2 митного поста «Рівне-центральний».
		Первинні документи на отримання гусеничного асфальтоукладчика DYNAPAC марки F150С в Комунального Рівненського ШЕУ відсутні. Проте, по даних бухгалтерського обліку оприбутковано гусеничний асфальтоукладчик DYNAPAC марки F150С та відображено бухгалтерською проводкою дебет рахунку 152 кредит 631 на суму 2 983 333,33 грн.
		З липня 2017 року позивач щомісячно нараховує амортизаційні відрахування в сумі 35 515,87 грн. по гусеничному асфальтоукладчику DYNAPAC марки F150С. Всього нараховано амортизаційних відрахувань за липень грудень 2017 року в сумі 213 095,22 грн.
		Виходячи за наведеного, на думку контролюючого органу, гусеничний асфальтоукладчик DYNAPAC марки F150С отримано позивачем безкоштовно, а тому позивачем занижено дохід від безоплатно одержаних активів в сумі нарахованої амортизації - 213 095 грн. за 2017 рік чим порушено п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України.
		Суд із такими висновками не погоджується, виходячи з такого.
		Так, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу
		Як встановлено судом, між Комунальним Рівненським ШЕУ автомобільних доріг (покупець) то ТОВ «Світанок Агро-Захід» (продавець) 19.09.2016р. укладено договір №ПО-622285 про закупівлю товарів за державні кошти в TOВ «Світанок Агро-Захід», а саме (гусеничний асфальтоукладчик DYNAPAC марки SD 135С). Загальна вартість товару становить 3 580 000,00 грн., в т.ч., ПДВ 596 666,67 грн. Строк поставки  вересень-грудень 2016 року.
		Оплата комунальним Рівненським шляхово-експлуатаційним управління автомобільних доріг (покупець) для ТОВ «Світанок Агро-Захід» на загальну суму 3 580 000 гри., в т.ч. ПДВ 596 666,70 грн. проведена 20.10.2016 року на суму 1 074 000 грн. та 26.12.2016 року на суму 2 506 000 грн.
		Відповідно до видаткової накладної від 26.12.2016 року №РН-000005 та податкових накладних №5 від 21.10.2016 та №6 від 27.12.2016 року зареєстрованих в ЄРПН, виписаних ТОВ «Світанок Агро-Захід» для Комунального Рівненського ШЕУ вказано номенклатуру товару - гусеничний асфальтоукладчик DYNAPAC марки SD 135С 1 шт., ціна без ПДВ 2 983 333,33 грн., ПДВ 596 666,67 грн.
		Як встановлено судом, згідно протоколу №14 засідання тендерного комітету від 26.12.2016 року було виявлено, що поставлений гусеничний асфальтоукладчик DYNAPAC марки F150С не відповідає марці заявленій у тендерній пропозиції. Але по наявним технічним характеристикам він являється більш новою модифікацією гусеничного асфальтоукладчика DYNAPAC марки SD 135С, а саме більшою виробничою потужністю, потужнішим силовим агрегатом, додатковою функцією розливу в'яжучих матеріалів безпосередньо перед укладкою асфальтобетону, що здешевлює вартість виконаних робіт. Ухвалили уповноважити підписати видаткову накладну ОСОБА_3 на отримання товару гусеничного асфальтоукладчика DYNAPAC марки F150С.
		Згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії ЕЕ №062524 від 15.05.2017 року за позивачем було зареєстровано право власності на асфальтоукладчик DYNAPAC марки F150С.
		Відповідач стверджує, що оскільки у позивача відсутня видаткова накладна на отримання гусеничного асфальтоукладчика DYNAPAC марки F150С, а є в наявності первинні документи на отримання гусеничного асфальтоукладчика DYNAPAC марки SD 135С, то позивачем занижено дохід від безоплатно одержаних активів в сумі нарахованої амортизації - 213 095 грн. за 2017 рік.
		Проте з такими твердженнями суд критично не погоджується, оскільки як встановлено судом у позивача відсутні документи про право власності на гусеничний асфальтоукладчик DYNAPAC марки SD 135С, проте наявні документи про право власності на гусеничний асфальтоукладчик DYNAPAC марки F150С. На думку суду, зазначення у видатковій накладні номенклатури товару іншого, ніж позивач придбав у реальності не змінює правової природи понесених витрат і не є підставою для виключення витрат понесених на придбання такого асфальтоукладчика зі складу валових витрат підприємства.
		З урахуванням вказаного, висновки відповідача про безоплатне одержання у власність гусеничного асфальтоукладчика DYNAPAC марки F150С суд вважає безпідставними, а збільшення суми доходів в розмірі нарахованої амортизації 213 095 грн. за 2017 рік- протиправним.
		Як встановлено проведеною перевіркою в грудні 2017 року Комунальному Рівненському ШЕУ автомобільних доріг з місцевого бюджету від Управління житлово-комунального господарства Рівненської міської ради надійшли бюджетні кошти в розмірі 9 200 000 грн.
		Вказані кошти контролюючий орган класифікує як безоплатно одержані оборотні активи та підлягають включенню до складу доходів підприємства, оскільки станом на 31.12.2017 року статутний капітал позивача не збільшено, відповідні зміни не проведені.
		Суд з такими висновками податкового органу не погоджується виходячи з наступного.
		У відповідності до рішення Рівненської міської ради №3561 від 02.11.2017 року «Про зміну до бюджету міста Рівного на 2017 рік» та рішення №3675 від 15.11.2017 року (17 сесія, 7 скликання) в звязку з перевиконанням дохідної частини загального фонду бюджету міста Рівного за січень-жовтень 2017 року, за погодженням з постійними комісіями міської ради прийнято рішення за рахунок коштів міського бюджету провести фінансування Комунального Рівненського ШЕУ автомобільних доріг з призначенням платежу «Внески до статутного капіталу Комунального Рівненського ШЕУ автомобільних доріг» на придбання техніки, устаткування на загальну суму 9 200 000 грн.
		Згідно банківських виписок та платіжних доручень долучених до матеріалів справи, позивач отримав фінансування на загальну суму 9 200 000 грн. згідно наступних платіжних документів:
		№320 від 28.11.2017 року КВК 40 К З47490 КПК 401.7470 КВКЕ 32.10 в сумі 2 488 500 грн.;
		№344 від 11.12.2017 року КВК 40 К З47490 КПК 401.7470 КВКЕ 32.10 в сумі 138 000 грн.;
		№350 від 12.12.2017 року КВК 40 К З47490 КПК 401.7470 КВКЕ 32.10 в сумі 905 000 грн.;
		№359 від 14.12.2017 року КВК 40 К З47490 КПК 401.7470 КВКЕ 32.10 в сумі 40 120 грн.;
		№355 від 13.12.2017 року КВК 40 К З47490 КПК 401.7470 КВКЕ 32.10 в сумі 278 000 грн.;
		№363 від 15.12.2017 року КВК 40 К З47490 КПК 401.7470 КВКЕ 32.10 в сумі 2 650 000 грн.;
		№367 від 18.12.2017 року КВК 40 К З47490 КПК 401.7470 КВКЕ 32.10 в сумі 2 490 000 грн.;
		№375 від 20.12.2017 року КВК 40 К З47490 КПК 401.7470 КВКЕ 32.10 в сумі 210 380 грн.
		При отриманні фінансування з бюджету міста Рівного в сумі 9 200 000 грн. позивачем придбано наступні основні засоби:
		перераховано кошти згідно платіжного доручення №6 від 29.11.2017 року на придбання машини дорожньої МДКЗ-12-00 згідно накладної №163369 від 27.11.2017 року в сумі 2 488 500 грн.;
		перераховано кошти згідно платіжного доручення №7 від 07.12.2017 року на придбання причіпу 2ПТС-4 «Субно» згідно накладної №42 від 06.12.2017 року в сумі 138 000 грн.;
		перераховано кошти згідно платіжного доручення №8 від 11.12.2017 року на придбання трактора Беларус 82 згідно накладної №3-31 від 08.12.2017 року в сумі 905 000 грн.;
		перераховано кошти згідно платіжного доручення № 11 від 15.12.2017 року на придбання установки для алмазного сверління, згідно накладної № КП-0001627 від 12.12.2017 року в сумі 40 120 грн.;
		перераховано кошти згідно платіжного доручення № 9 від 18.12.2017 року на придбання шассі згідно накладної № 41 від 11.12.2017р. в сумі 98 000 гри. та платіжного доручення № 10 від 18.12.2017 року на  придбання станції компресорної згідно накладної №90 від 11.12.2017р. в сумі 180 000 грн.;
		перераховано кошти згідно платіжного доручення № 12 від 15.12.2017 року на придбання автогрейдера згідно накладної №1065 від 14.12.2017 року в сумі 2 650 000 грн.;
		перераховано кошти згідно платіжного доручення № 13 від 15.12.2017 року на придбання машини дорожньої згідно накладної № 1787 від 15.12.2017 року в сумі 2 490 000 грн.;
		перераховано кошти згідно платіжного доручення № 14 під 18.12.2017 року на придбання садового пило смоку згідно накладної № 70 від 18.12.2017 року в сумі 210 380 грн.
		В бухгалтерському обліку операція з отримання грошових коштів комунальним підприємством відображено проводками: Дт 313 «Інші рахунки в національній валюті» Кт 46 «Неоплачений капітал» в сумі 9 200 000 грн.
		Згідно п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" затвердженого  наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. № 290 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за № 860/4153 - дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. 
		Згідно ч. 2 ст. 66 Господарського кодексу України - джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників.
		Згідно ч. 4 ст. 78 Господарського кодексу України -  статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою.
		Судом встановлено, що наказом № 27/01 від 24.01.2018 року Управління житлово-комунального господарства було затверджено нову редакцію статуту, згідно якої статутний капітал підприємства становить 32 606 226 грн. з урахуванням збільшень в сумі 2 500 000 грн. та 6 700 000 грн.
		26.01.2018 року позивачем було проведено реєстрацію збільшення статутного капіталу підприємства. 
		Згідно ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» - якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
		Отже, судом встановлено, що позивачем було проведено збільшення статутного капіталу 26.01.2018 року, що підтверджується заявою про проведення державної реєстрації та описом, що надається державному реєстратору від 26.01.2018 року.
		Таким чином, кошти отримані Комунальним Рівненським шляхово-експлуатаційним управлінням автомобільних доріг від Рівненської міської ради в сумі 9 200 000 грн. за своєю правовою природою являються внеском учасника підприємства та не включаються до складу доходу згідно з п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" затвердженого  наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. № 290 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за № 860/4153.
		Суд погоджується з доводами позивача, що контролюючий орган описуючи правопорушення змінив правову природу отриманих коштів, в результаті чого кваліфікував останні в якості безоплатно одержаних оборотних активів. Таке твердження є безпідставним, надуманим та спростовується наведеними вище документами та нормами права.
		Проведення змін щодо збільшення статутного капіталу 24.01.2018 року не змінює правової природи отриманих коштів як внесок до статутного капіталу і не проведення таких змін станом на 31.12.2017 року не свідчить про те, що такі кошти слід відносити до безоплатно одержаних активів.
		Отже, дане порушення податкового законодавства не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи.
		В ході проведення перевірки встановлено взаєморозрахунки з ТОВ «Реалбуд-М» (код ЄДРПОУ 38116600) за період  липень-серпень 2016 року на загальну суму 42 218,15 грн., в т.ч. ПДВ 7036,36 грн.
		Оскільки, у Рівненського ШЕУ відсутні первинні бухгалтерські документи з належним чином оформленими обовязковими реквізитами, що опосередковують отримання активів безпосередньо від ТОВ «Реалбуд-М», тому проведена Рівненським ШЕУ оплата на користь ТОВ «Реалбуд-М» в загальній сумі 42 218,15 грн. є дебіторською заборгованістю в розумінні 5 П(С)БО 11 «Зобовязання», затвердженого наказом Мініфіну України від 31.01.2000 року №20. В бухгалтерському обліку перерахування коштів ТОВ «Реалбуд-М» підлягало відображенню наступною кореспонденцією рахунків: Д трах. 37 «Розрахунки з різними дебіторами» - К трах. 31 «Рахунки в банках» на суму 42 218,15 грн. Тому, перерахування коштів ТОВ «Реалбуд-М» в загальній сумі 42 218,15 грн. не відносяться до складу витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування, оскільки не змінюється склад активів Рівненського ШЕУ, а виникає дебіторська заборгованість за перерахованими коштами, яка є активом.
		Із наведеними висновками контролюючого органу суд не погоджується виходячи з такого.
		З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підставі укладеного договору поставки №24/06-1 від 24.06.2016 року згідно видаткових накладних №169 від 29.06.2018 року, №180 від 01.07.2016 року та №385 від 15.08.2016 року було отримано від ТОВ «Реалбуд-М» мінеральний порошок на загальну суму 42 218,15 грн.
		Умовами договору поставки передбачається, що поставка товару здійснюється автотранспортом Продавця та за його рахунок.
		Видаткові та товарно-транспортні накладні містять всі наявні реквізити, підписи уповноважених осіб та печатки юридичних осіб. Із даних первинних документів можливо встановити обсяг та зміст господарської операції. Оплата за придбаний мінеральний порок проведена в повному обсязі, що підтверджується актом перевірки та копіями банківських виписок.
		Згідно довідок визначення вартості 1 т асфальтобетонної суміші, виготовленої у липні, серпні та жовтні 2016 року придбаний позивачем мінеральний порошок у ТОВ «Реалбуд-М» був використаний у господарській діяльності позивача під час виготовлення асфальтобетонних сумішей. 
		Роблячи висновки про безтоварність господарських операцій з придбання мінерального порошку у ТОВ «Реалбуд-М» контролюючий орган стверджує, що позивачем була надана лише одна товарно-транспортна накладна де перевізником зазначено ТОВ «Реалбуд-М», проте за вказаним контрагентом відсутні зареєстровані транспортні засоби. Тому, враховуючи вищевикладене, господарська операція із придбання у ТОВ «Реалбуд-М» мінерального порошку не відбулася у дійсності.
		Суд критично оцінює зазначені висновки, виходячи з наступного.
		Згідно п.11 Правил № 363 від 14.10.1997 р. товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
		Суд зауважує, що товарно-транспортна накладна є транспортною документацією, яка підтверджує операції саме з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363, не встановлюють правил податкового обліку платника податків, яким у даному випадку є позивач. Документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
		Таким чином, враховуючи, що згідно умов договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Реалбуд-М» право власності на товар переходить у момент підписання накладних, то обставини придбання ТМЦ позивачем у ТОВ «Реалбуд-М» підтверджені належними та допустимими доказами.
		Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що за наявності викладених в акті перевірки сумнівів щодо факту здійснення поставок товару за договорами, ГУ ДФС у Рівненській області запиту про проведення зустрічних звірок для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних здійснено не було. Натомість податковий орган обмежився наявної в його розпорядженні податковою інформацією від інших контролюючих органів, яку поклав в основу висновків про безтоварність операцій позивача з ТОВ «Реалбуд-М».
		Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
		Ступінь деталізації змісту і обсягу господарської операції Законом N 996 і Положенням N 88 не встановлено, тому її можуть визначати особи, які відповідають за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. При цьому така деталізація має забезпечити розкриття змісту господарської операції та ідентифікацію активів, зобов'язань, доходів або витрат, з нею пов'язаних.
		Згідно ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
		а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; 
		б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); 
		в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; 
		г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. 
		Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
		дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; 
		дата отримання платником податку товарів/послуг.
		Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
		Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). 
		Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку. 
		Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
		придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; 
		придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. 
		Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. 
		Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
		а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
		б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
		в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
		г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
		У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
		придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
		придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
		У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
		Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
		Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
		Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:
		ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних;
		для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
		При цьому слід зазначити, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування витрат та податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.
		Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
		В силу приписів ст.ст.44, 83 Податкового кодексу України посадові особи податкового органу під час проведення перевірки були зобов'язані врахувати надані Комунальним Рівненським ШЕУ автомобільних доріг первинні документи. У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій.
		Однак, висновки дослідженого судом акта перевірки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду адміністративної справи та спростовуються дослідженими судом доказами, а тому висновки податкового органу про заниження інших доходів на загальну суму 42 218 грн. за 2016 рік є безпідставними.
		Також, як встановлено в ході перевірки позивач за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 року мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Юніонтрансбілдінг», а саме у 2017 році позивачем укладались договори з поточного ремонту вулиць міста Рівного із даним контрагентом на замовлення Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради в сумі 1 922 026,04 грн., у т.ч. ПДВ 320 337,67 грн.
		Відповідно до п.3.2 даних договорів з поточного ремонту за 2017 рік договірна ціна є динамічною і підлягає уточненню при зміні кошторисної вартості відповідно до представлених актів виконаних робіт форми КБ-2в та КБ-3. Субпідрядник має право залучати інші субпідрядні організації (п.5.3 Договорів). Розмір витрат з надання послуг Генпідрядником субпідрядній організації становить 2% вартості субпідрядних робіт.
		До матеріалів справи позивачем надано копії зазначених договорів за червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2017 року та акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), відомості ресурсів до актів виконаних робіт, а саме наступні акти виконаних робіт:
		від 30.06.2017 року по поточному ремонту вул. Гагаріна в м. Рівне за червень 2017 року на суму 35 926,91 грн. з ПДВ;
		від 26.06.2017 року по поточному ремонту вул. Павлюченка в м. Рівне за червень 2017 року на суму 70 901,27 грн. з ПДВ;
		від 30.06.2017 року по поточному ремонту вул. Генерала Безручка в м. Рівне за червень 2017 року на суму 43 099,79 грн. з ПДВ;
		від 30.06.2017 року по поточному ремонту пр. Миру в м. Рівне за червень 2017 року на суму 37 828,16 грн. з ПДВ;
		від 30.06.2017 року по поточному ремонту вул. Богоявленська в м. Рівне за червень 2017 року на суму 85 846,01 грн. з ПДВ;
		від 05.07.2017 року по поточному ремонту вул. Боярка в м. Рівне за червень 2017 року на суму 45 940,08 грн. з ПДВ;
		від 25.07.2017 року по поточному ремонту вул. М. Хвильового в м. Рівне за липень 2017 року на суму 36 600,60 грн. з ПДВ;
		від 25.07.2017 року по поточному ремонту вул. М. Хвильового в м. Рівне за червень 2017 року на суму 88 861,79 грн. з ПДВ;
		від 25.07.2017 року по поточному ремонту вул. Костромська в м. Рівне за червень 2017 року на суму 25 992,42 грн. з ПДВ;
		від 25.07.2017 року по поточному ремонту вул. Будівельників в м. Рівне за липень 2017 року на суму 48 925,16 грн. з ПДВ;
		від 25.07.2017 року по поточному ремонту вул. Червоногірська в м. Рівне за липень 2017 року на суму 43 823,14 грн. з ПДВ;
		від 25.07.2017 року по поточному ремонту вул. Біла  в м. Рівне за липень 2017 року на суму 21 920,26 грн. з ПДВ;
		від 25.07.2017 року по поточному ремонту вул. Макарова в м. Рівне за червень 2017 року на суму 35 931,88 грн. з ПДВ;
		від 25.07.2017 року по поточному ремонту вул. Студентська в м. Рівне за червень 2017 року на суму 48 089,40 грн. з ПДВ;
		від 25.07.2017 року по поточному ремонту вул. Київська в м. Рівне за липень 2017 року на суму 30520,81 грн. з ПДВ;
		від 25.07.2017 року по поточному ремонту вул. Старицького в м. Рівне за червень 2017 року на суму 77 186,63 грн. з ПДВ;
		від 22.08.2017 року по поточному ремонту вул. Січових Стрільців в м. Рівне за червень 2017 року на суму 39 052,81 грн. з ПДВ;
		від 22.08.2017 року по поточному ремонту вул. Я. Гашека в м. Рівне за червень 2017 року на суму 42 434,89 грн. з ПДВ;
		від 28.08.2017 року по поточному ремонту вул. Льонокомбінатівська в м. Рівне за серпень 2017 року на суму 30 296,96 грн. з ПДВ;
		від 28.08.2017 року по поточному ремонту вул. Грушевського в м. Рівне за серпень 2017 року на суму 106 137,70 грн. з ПДВ;
		від 28.08.2017 року по поточному ремонту вул. Мазепи в м. Рівне за серпень 2017 року на суму 48 292,58 грн. з ПДВ;
		від 28.08.2017 року по поточному ремонту вул. Драгоманова в м. Рівне за серпень 2017 року на суму 47 997,64 грн. з ПДВ;
		від 28.08.2017 року по поточному ремонту вул. Грунтова в м. Рівне за серпень 2017 року на суму 49 300 грн. з ПДВ;
		від 28.08.2017 року по поточному ремонту вул. Коцюбинського в м. Рівне за серпень 2017 року на суму 95 994 грн. з ПДВ;
		від 28.08.2017 року по поточному ремонту вул. Шевченка в м. Рівне за серпень 2017 року на суму 45 199,64 грн. з ПДВ;
		від 28.08.2017 року по поточному ремонту вул. Тувинських добровольців в м. Рівне за серпень 2017 року на суму 58 998,35 грн. з ПДВ;
		від 28.08.2017 року по поточному ремонту вул. Г. Сковороли в м. Рівне за серпень 2017 року на суму 19 996,38 грн. з ПДВ;
		від 30.08.2017 року по поточному ремонту вул. Гагаріна в м. Рівне за серпень 2017 року на суму 35 926,81 грн. з ПДВ;
		від 28.08.2017 року по поточному ремонту вул. Дачна в м. Рівне за серпень 2017 року на суму 106 991,11 грн. з ПДВ;
		від 28.08.2017 року по поточному ремонту вул. Новодвірська в м. Рівне за серпень 2017 року на суму 35 984,90 грн. з ПДВ;
		від 28.09.2017 року по поточному ремонту вул. І. Сірка в м. Рівне за вересень 2017 року на суму 48 830,69 грн. з ПДВ;
		від 26.09.2017 року по поточному ремонту вул. Дорошенка в м. Рівне за вересень 2017 року на суму 65 415,61 грн. з ПДВ;
		від 26.09.2017 року по поточному ремонту вул. Міцкевича в м. Рівне за вересень 2017 року на суму 118 497,60 грн. з ПДВ;
		від 26.09.2017 року по поточному ремонту вул. С. Петлюри в м. Рівне за вересень 2017 року на суму 35 999,62 грн. з ПДВ;
		від 26.09.2017 року по поточному ремонту вул. С. Бандери в м. Рівне за вересень 2017 року на суму 21 971,95 грн. з ПДВ;
		від 26.09.2017 року по поточному ремонту вул. С. Бандери в м. Рівне за вересень 2017 року на суму 19 342,13 грн. з ПДВ;
		від 31.10.2017 року по поточному ремонту вул. Гайдамацька в м. Рівне за жовтень 2017 року на суму 36 004,32 грн. з ПДВ;
		від 08.11.2017 року по поточному ремонту вул. Вінницька в м. Рівне за жовтень 2017 року на суму 35 966,01 грн. з ПДВ.
		Оплата за виконані роботи проведена в повному обсязі на суму 1 922 026,01 грн., що підтверджується копіями банківських виписок по рахунку. Сальдо розрахунків станом на 31.12.2017 року відсутнє.
		Для виконання робіт з поточного ремонту вулиць міста Рівного ТОВ «Юніонтрансбілдінг» залучались наступні субпідрядні організації: ТОВ «Інжиніринг-груп», ТОВ «Комфорт-2000», проте враховуючи недостатність основних засобів, відсутність достатньої кількості працівників, дає підстави стверджувати, що ТОВ «Інжиніринг-груп», ТОВ «Комфорт-2000» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності та специфіки роботи, тому позивачем проводились фінансові потоки по ланцюгу постачання послуг «транзитних» СГД при виконанні робіт за бюджетні кошти. Тому, на думку контролюючого органу, не можливо підтвердити факт виконання ТОВ «Юніонтрансбілдінг» робіт (послуг) з поточного ремонту вулиць міста Рівного у 2017 році на загальну суму 1 922 026,04 грн., у т.ч. ПДВ 320 337,67 грн.
		З наведеним суд категорично не погоджується виходячи з такого.
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року (надалі - Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - після її закінчення.
		Згідно абзацу 2 п.2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. 
		Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків.
		Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання кореспондує з положеннями розділів ІІІ, V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), якими встановлено порядок формування платниками податків валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств і податком на додану вартість.
		При цьому слід зазначити, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування витрат та податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.
		Зокрема, платник податків не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б свідчила про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
		Єдиним  передбаченим законом (ч. 1 ст. 551 ГК України) наслідком фіктивності суб'єкта господарювання є припинення юридичної особи та визнання недійсними її установчих документів. Питання про недійсність інших юридичних дій, учинених таким суб'єктом господарювання, в законі не ставиться. Так само законом не передбачено, що діяльність суб'єкта господарювання з ознаками фіктивності, не породжує будь-яких наслідків його діяльності, а всі вчинені від імені суб'єкта юридичні дії є нікчемними.
		Отже, допущені постачальником порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) ПДВ та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику ПДВ.
		Також безпідставними є посилання контролюючого органу на відсутність реального настання правових наслідків, обумовлених договорами, з підстав відсутності необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб'єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами, як не має такого значення і наявність чи відсутність суб'єктів за юридичною адресою.
		Зазначені відомості залишилися поза увагою контролюючого органу під час проведення перевірки Комунального Рівненського ШЕУ автомобільних доріг, що свідчить про поверховість дослідження доказів, наявних в розпорядженні контролюючого органу, та про необґрунтованість висновків.
		Таким чином, з урахуванням наведеного, висновки податкового органу про заниження позивачем інших доходів на загальну суму 1 601 688 грн. за 2017 рік та п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п.5 П(С)БО 15 «Дохід», п.5 П(С)БО 11 «Зобов'язання» є безпідставними та не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.
		Також, як встановлено в ході перевірки, ТОВ "Промжитлобуд-2" надавало послуги позивачу по поточному ремонту ангару для збереження солі по вул. Д. Галицького, 25 в м. Рівне».
		Згідно договору підряду №ПО-000015 від 01.03.2010 року, Підрядник зобов'язується виконати комплекс робіт на об'єктах Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти результати виконаних робіт Підрядником та оплатити їх на умовах, визначених цим Договором та акти форми 2. Загальна вартість виконаних робіт становить 20 000 000 грн.
		В підтвердження виконаних робіт позивачем надано: акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень 2017 року на загальну суму 536 386,80 грн.
		Відповідач стверджує, що згідно п.14 П(С)БО 7, поліпшення об'єкта, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта, а саме модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо. Відповідач наголошує, що Комунальне Рівненське ШЕУ автомобільних доріг здійснило суттєве поліпшення основних засобів ангару для збереження солі по вул. Д. Галицького, 25 в м. Рівне, що призвело до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об'єкта основних засобів, проте не збільшило первісну вартість основних засобів, як передбачено п.31 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну №561 від 30.09.2003 року, чим занижено значення р.02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) за 2017 рік на суму 446 989 грн.
		Суд з такими висновками податкового органу не погоджується, виходячи з такого.
		Як встановлено судом, роботи виконані ТОВ «Промжитлобуд-2» щодо ремонту ангару для збереження солі по вул. Д. Галицького 25, в м. Рівне були здійсненні для підтримання об'єкта нерухомості в робочому стані, що не призводять до його поліпшення (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо).
		Згідно п. 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" затвердженого наказ Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за N 288/4509 - витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.
		Судом проаналізовано види та об'єми робіт, виконаних ТОВ «Промжитлобуд-2» щодо ремонту ангару для збереження солі по вул. Д. Галицького 25, в м. Рівне та зроблено висновок, що такі роботи не можливо віднести до капітального ремонту, оскільки позивачем не здійснювалась модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція, а виключно проводились роботи (грунтування, фарбування стін, ремонт покрівлі та залізобетонних поверхонь, підлоги), що не можливо віднести до капітального ремонту, а відноситься до поточного ремонту, яке здійснювалось для підтримання об'єкта в робочому стані.
		Таким чином, Комунальним Рівненським ШЕУ автомобільних доріг правомірно віднесено вартість поточного ремонту до складу витрат підприємства. В свою чергу твердження податкового органу щодо поліпшення об'єкта, що призвело до збільшення майбутніх вигод є безпідставним та надуманим. 
		Також, як вбачається з матеріалів перевірки, позивачем було порушено п. 51.1 ст. 51 глави 2, пп. «Б»  п. 176.2 ст. 176 розділу IV  Податкового кодексу України, а саме: подання податкових розрахунків за формою 1 ДФ 1,2,3,4 кв. 2015 року, 1,2,3,4 кв. 2016 року, 1,2,3,4 кв. 2017 року не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та помилками, що призвели, зокрема, до зміни платника податку; п.п. 14.1.180, пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, п. 31.1, п. 54.2 ст. 54, абз.2 п. 57.1 ст. 57, п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171 та пп. «а»  п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, що полягало у несвоєчасному перерахуванню до бюджету узгоджених сум податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб; п.п. 1.4, пп. 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України в результаті чого несвоєчасно перераховано до бюджету військовий збір; п.1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 5, ч. 13 ст. 8, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» що призвело до заниження єдиного внеску.
		На підставі встановлених порушень, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0001481306 від 12.06.2018 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 95 015,50 грн. та 12323,84 грн. нарахованої пені, вимогу про сплату боргу № Ю-29 від 12.06.2018 року по єдиному внеску на суму 32140,92 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12.06.2018 року №0000471306 на застосування штрафу в розмірі 17 777,03 грн.
		На спростування даних порушень позивачем не надано жодного доказу, тому суд приходить до висновку, що вказані податкові повідомлення-рішення № 0001481306 від 12.06.2018 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 95 015,50 грн. та 12323,84 грн. нарахованої пені, вимога про сплату боргу № Ю-29 від 12.06.2018 року по єдиному внеску на суму 32140,92 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12.06.2018 року №0000471306 на застосування штрафу в розмірі 17 777,03 грн. прийняті податковим органом правомірно.
		За приписами ч.ч. 1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Тому, з урахуванням ч.ч. 1,2 ст.77 КАС України суд важає недоведеним позивачем протиправність зазначених рішень, тому залишає їх без змін.
		Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування та не підтвердив належними й допустимими доказами правомірності податкових повідомлень-рішень № 0005501401 від 12.06.2018 року про донарахування податку на прибуток підприємств на суму 2 070 719 грн. основного зобов'язання та 517 680 грн. застосованих штрафних санкцій, № 0005491401 від 12.06.2018 року про донарахування податку на додану вартість на суму 323672 грн. та 80918 грн.
		З огляду на вищенаведене, податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Рівненській області  рішень № 0005501401 від 12.06.2018 року про донарахування податку на прибуток підприємств на суму 2 070 719 грн. основного зобов'язання та 517 680 грн. застосованих штрафних санкцій, № 0005491401 від 12.06.2018 року про донарахування податку на додану вартість на суму 323672 грн. та 80918 грн. не відповідають критеріям правомірності, установленим статтею 2 КАС України, прийняті необґрунтовано, без урахування фактичних обставин справи, а відтак, порушують права та законні інтереси платника податків, які підлягають до судового захисту шляхом скасування протиправних рішень суб'єкта владних повноважень. В іншій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають.
		Крім того, відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини третьої цієї статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу. При цьому, згідно з частинами першою та другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		На виконання вимог частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України позивач подав до суду копії: договору про надання правової допомоги адвокатським об'єднанням від 05.02.2018 №ПО-001810, Додаткової угоди № 1 від 16.10.2018, додаткової угоди №2 від 19.11.2018 року, рахунку на оплату послуг №4/12/18 від 04.12.2018, акту приймання-передачі наданих послуг №04/12-18  від 04.12.2018, платіжного доручення № 5642 від 05.12.2018 на суму 15 000,00 грн., а також свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю.
		Суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджений належним чином, є співмірним з складністю справи, часом, витраченим адвокатами, обсягом наданих послуг та підлягає розподілу за наслідками судового розгляду справи.
		Також суду слід зазначити, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді сплаченого ним судового збору у розмірі 47253,70 грн. відповідно до платіжного доручення №5264 від 14.09.2018, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 68).
		Згідно з частиною третьою  статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
		Оскільки судом позов задоволено частково, то загальна сума судових витрат, що підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39394217, вул. Відінська, 12, м. Рівне, Рівненської області, 33023) складає 59146 (п'ятдесят дев'ять тисяч сто сорок шість) грн. 05 коп. 
		Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В :
		Позов задовольнити частково.
		Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області № 0005501401 та № 0005491401 від 12.06.2018.
		В задоволенні позову в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області № 0001481306 від 12.06.2018, вимоги про сплату боргу № Ю-29 від 12.06.2018 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0000471306 від 12.06.2018 - відмовити.
		Стягнути на користь Комунального Рівненського шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг (код ЄДРПОУ 13974620, вул. Данила Галицького, 25, м. Рівне, Рівненської області, 33027) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39394217, вул. Відінська, 12, м. Рівне, Рівненської області, 33023) судові витрати на суму 59146 (п'ятдесят дев'ять тисяч сто сорок шість) грн. 05 коп.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.  
		 
		Повний текст рішення складений 02 січня 2019 року.
		 
		 
		Суддя                                                                                  Зозуля Д.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...