Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/3079/16 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано для оприлюднення: 15.08.2020. Зареєстровано: 16.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.08.2020.
Дата набрання законної сили: 21.10.2020
Результат оскарження 21.10.2020 Південно-західний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		"03" серпня 2020 р.м. Одеса  Справа № 916/3079/16
		Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. 
		секретар судового засідання Драганова А.І.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (76019, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вул. Василіянок, буд. 48)
		до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, 12А) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Матвієнка Андрія Анатолійовича          
		про зобов`язання включити вимоги органу приватизації до реєстру акцептованих вимог кредиторів
		 
		за участю представників сторін:
		від позивача: Сопко С.П. - довіреність №53 від 28.12.2019р.
		від відповідача: Кульбаба В.В. (без належних повноважень)
		В С Т А Н О В И В:
		 
		14.11.2016р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецький області звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"  в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Матвієнка Андрія Анатолійовича, в якій просить суд зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" включити вимоги Регіонального відділення ФДМУ по Чернівецький області в сумі 1 637,34 грн до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Імексбанк". Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправність дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію щодо невключення до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" вимог фонду у розмірі 1 637,34 грн, які виникли з договору оренди нерухомого майна , що належить до державної власності №358 від 27.01.2012р.
		Ухвалою суду від 15.11.2016р. порушено провадження у справі №916/3079/16 (суддя Петренко Н.Д.) із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 07.12.2016р.
		05.12.2018р. від позивача до суду надійшло правове обґрунтування позовних вимог (т.1 а.с.66-73).
		11.01.2017р. від відповідача до канцелярії суду надійшли заперечення на позовну заяву (т.1 а.с.81-83), в яких останній проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач, посилаючись на положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зазначив про встановлення спеціального порядку погашення заборгованості під час ліквідації банку.
		Як вказує відповідач, вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецький області щодо включення до реєстру кредиторів вимог на суму 2 175,46грн, уповноваженою особою було розглянуто та прийнято рішення щодо включення вимог на суму 538,12 грн (сума заборгованості по орендній платі). 
		Поряд з цим, посилаючись на ч.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач зазначив про відсутність правових підстав щодо включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів вимог щодо пені, штрафних санкцій та неустойки.
		Ухвалою суду від 11.01.2017р. провадження у справі №916/3079/16 зупинено до розгляду Конституційним Судом України подання Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням ст.6, ч.1 ст. 8, ч.4 ст.13, ст.ст.21, 22, ч.1, 4, 5 ст.41 Конституції України.
		Розпорядженням керівника апарату суду від 25.02.2019р., у зв`язку з перебуванням судді Петренко Н.Д. з 20.02.2019р. на тривалому лікарняному (відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами), з метою запобігання порушення строків розгляду справи, призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/3079/16, за результатами якого вказану справу розподілено судді ОСОБА_1 .
		Розпорядженням керівника апарату суду від 30.07.2019р., у зв`язку з настанням обставин, які унеможливлюють участь судді ОСОБА_1 у розгляді справи №916/3079/16, а саме: прийняття Вищою радою правосуддя рішення №1925/0/15-19 від 23.07.2019р. про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Одеської області у відставку, з метою запобігання порушення строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, призначено повторний автоматичний розподіл вищевказаної справи, за результатами якого вказану справу розподілено судді Щавинській Ю.М.
		Ухвалою суду від 05.08.2019р. суддею Щавинською Ю.М. справу №916/3079/16 прийнято до свого провадження.
		Ухвалою суду від 06.05.2020р. суддею Щавинською Ю.М. прийнято справу №916/3079/16 за правилами ГПК України в порядку загального позовного провадження, провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на "01" червня 2020 р. о 14:30.
		01.06.2020р. від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях надійшла заява про здійснення правонаступництва у справі №916/3079/16. В обґрунтування необхідності здійснення правонаступництва у даній справі останній посилався на наказ Фонду державного майна України №231 від 06.03.2019р., згідно якого утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях як юридичну особу публічного права та реорганізовано шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області. 
		Ухвалою суду від 01.06.2020р. здійснено заміну позивача у справі № 916/3079/16 - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області на правонаступника, яким є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, відкладено підготовче засідання у справі №916/3076/16 на "17" червня 2020 р. об 11:00. 
		Вищезазначеною ухвалою також попередньо визначено дату та час для розгляду справи №916/3079/16 по суті "01" липня 2020р. о 12:00.
		17.06.2020р. від відповідача на електронну пошту суду надійшло повідомлення, згідно якого останній просив суд всі документи по справі №916/3079/16 надсилати на адресу: м. Київ, вул. Хорива, 11-А.
		Ухвалою суду від 17.06.2020р. закрито підготовче провадження у справі №916/3079/16 із призначенням справи до розгляду по суті в засіданні суду на раніше визначені дату та час - 01.07.2020р. о 12 год. 00 хв.
		У судовому засіданні 01.07.2020р. судом оголошено перерву при розгляді справи по суті до 03.08.2020р. об 11 год.30 хв., про що повідомлено сторін ухвалою суду в порядку ст. 120 ГПК України.
		У судовому засіданні 03.08.2020р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.
		Від відповідача у судове засідання 03.08.2020р. з`явився представник без належних повноважень. З позицією відповідача, яка викладена у відзиві на позовну заяву, суд обізнаний.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
		В силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
		Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
		За змістом положень вищевказаних норм, правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
		Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
		Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
		Як встановлено судом, позовні вимоги позивача направлені на зобов`язання відповідача включити вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України
		в сумі 1 637,34 грн до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" з підстав їх неправомірного відхилення. 
		Надаючи оцінку таким вимогам позивача, суд вказує наступне.
		На підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015 № 50 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.01.2015р. прийнято рішення № 16 про запровадження з 27.01.2015 тимчасової адміністрації в АТ "Імексбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.
		Відповідно до частин 5, 6   статті 77 Закону України "Про банки та банківську діяльність"   Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		27 травня 2015 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Правління Національного банку України постанови від 21 травня 2015 року № 330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Імексбанк" ухвалила рішення № 105 про початок здійснення процедури ліквідації АТ "Імексбанк" та призначила уповноважену особу Фонду строком на 1 рік з 27 травня 2015 року до 26 травня 2016 року включно.
		Згідно з ч.ч.1, 2, 5 ст.45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (станом на момент виникнення спірних правовідносин) Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду в газеті "Урядовий кур`єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. 
		Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.
		Уповноважена особа Фонду, відповідно до положень п.4 ч.1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня свого призначення, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
		При цьому, кредитором, відповідно до положень ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність", є юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов`язань.
		Згідно положень ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до   частини другої статті 45   цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
		Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.
		Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.
		Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів уповноважена особа Фонду сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.
		Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
		Як встановлено судом з матеріалів справи, 25.06.2015р. Регіональним відділення Фонду державного майна України по Чернівецький області було направлено на адресу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" заяву про включення регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецький області до реєстру кредиторів на суму 2 175,46 грн (т.1 а.с.42-48).
		Відповідна заява, як свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення (т.1 а.с.49), була отримана відповідачем 30.06.2015р.
		В подальшому позивач неодноразово листами від 27.10.2015р. (т.1 а.с.50), від 23.12.2015р. (т.1 а.с.52), від 21.04.2016р. (т.1 а.с.54) звертався до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" з проханням отримати довідку про акцептування кредиторських вимог Регіональним відділення Фонду державного майна України по Чернівецький області.
		Відповіді від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк", як стверджує позивач, ним так і не було отримано.
		Приймаючи до уваги залишення уповноваженою особою без відповіді звернення позивача, останнім було направлено лист на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з вимогою про надання інформації щодо кредиторських вимог на суму 2175,46 грн.
		Листом від 05.04.2016р. №21-18323/16 (т.1 а.с.57) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було повідомлено позивача про включення вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецький області до реєстру акцептованих вимог кредиторів до сьомої черги.
		Листом від 12.05.2016р. №2812 (т.1 а.с.58) уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецький області було повідомлено, що сума акцептованих вимог склала 538,12 грн.
		Як вказує позивач, лист від 12.05.2016р. №2812 ним було отримано 16.05.2016р. Відповідна дата також зазначена на самому листі з поміткою "До врахування в роботі".
		Листом від 09.06.2016р. №19-08-02296 (т.1 а.с.59) позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" з проханням повідомити підстави відхилення в іншій частині вимог Фонду. Вказаний лист, за твердженням відповідача, залишився без відповіді та задоволення.
		Приймаючи до уваги положення ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" стосовно того, що вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними, з огляду на те, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку, суд вважає, що позивачем обрано належний спосіб захисту шляхом зобов`язання відповідача включити вимоги органу приватизації до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
		Розглядаючи по суті вимоги позивача щодо внесення вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях у сумі 1 637,34 грн до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Імексбанк", суд вказує наступне.
		Як встановлено судом, заявлена позивачем сума до включення до реєстру вимог кредиторів складається з наступних складових: заборгованість з орендної плати з урахуванням індексації станом на 28.05.2015р. у сумі 753,58 грн, пеня у сумі 117,75 грн, 3% річних у сумі 7,87 грн, неустойка у сумі 1 296,26 грн за вирахуванням акцептованих відповідачем вимог на суму 538,12 грн.
		Суд вказує, що відповідно до ч.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції станом на січень 2015р.) під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку; 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; 5) нарахування відсотків за зобов`язаннями банку перед кредиторами.
		Статтею 46 названого Закону (в редакції станом на момент призначення уповноваженої особи Фонду) з дня призначення уповноваженої особи Фонду, зокрема, припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку.
		Враховуючи наведені положення закону щодо припинення нарахування відсотків, неустойки, та застосування інших санкцій, а також не застосування індексу інфляції з моменту введення тимчасової адміністрації та в подальшому призначення уповноваженої особи Фонду, підстави для включення до реєстру кредиторів вимог позивача щодо пені у сумі 117,75 грн, 3% річних у сумі 7,87 грн та частини проіндексованої орендної плати у сумі 199,20 грн відсутні.
		Щодо вимог позивача стосовно включення до реєстру вимог кредиторів суми неустойки у розмірі 1296,26 грн, суд вказує наступне.
		Так ч.2 ст. 785 ЦК України передбачено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
		Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку   позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку частини 2 статті 785 ЦК України обов`язковим для суду   є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна   в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.
		Для застосування означеного положеннями ст. 785 ЦК України виду неустойки необхідним є визначення законом або договором порядку та строків повернення майна.
		Суд погоджується з позицією позивача щодо припинення договору оренди 30.12.2014р. Водночас системний аналіз умов договору не дозволяє погодитись з твердженнями позивача стосовно того, що умовами договору встановлено триденний термін для повернення орендованого майна, оскільки положення п. 2.4. договору регулюють порядок передачі балансоутримувачем орендодавцю примірника акту приймання-передавання, який підписаний між балансоутримувачем та орендарем (триденний термін з моменту підписання акту). 
		За твердженням позивача, ним на адресу відповідача була направлена вимога про повернення орендованого майна, датована 20.01.2015р. (т.1 а.с.33).
		При цьому, враховуючи дату складання акту приймання-передачі орендованого майна - 26.01.2015р., суд, з огляду на положення ст.530 ЦК України, зазначає про дотримання відповідачем строку повернення майна.
		За таких обставин, враховуючи положення п.3.11., якими визначено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно, суд вважає, що саме орендна плата, а не неустойка, визначена ст.785 ЦК України, має бути сплачена в даному випадку.  
		Суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13 грудня 2019 року у справі №910/20370/17 щодо неможливості стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати за прострочення повернення орендованого майна за один і той же період користування наймачем орендованим майном.
		При цьому, з урахуванням положень п. 3.11. договору, а також враховуючи зміст акту приймання-передавання орендованого майна (т.1 а.с.35), яким встановлено, що спірне майно передається з дня підписання акту приймання-передачі, суд вважає, що до відповідного реєстру підлягали включенню вимоги по орендній платі за користування майном за 25 днів січня 2015р., а не за 26 днів, як помилково вважає позивач. З огляду на це суд зазначає про правильність суми акцептованих відповідачем вимог у розмірі 538,12 грн.
		З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях в повному обсязі.
		Приймаючи до уваги відмову у задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, підстави для покладення на відповідача судових витрат позивача у вигляді судового збору відсутні.
		 
		Керуючись ст.ст.129,232,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. У задоволенні позову відмовити.
		 
		2. Судові витрати покласти на позивача.
		 
		Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
		 
		Повний текст складено  13 серпня 2020 р.
		 
		 
		Суддя                                                                              Ю.М. Щавинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...