Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/894/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Укладення договорів (правочинів); оренди.
Надіслано для оприлюднення: 14.09.2020. Зареєстровано: 14.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 15.09.2020.
Дата набрання законної сили: 08.12.2020
Результат оскарження 08.12.2020 Східний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ
		   61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
		_____________________________________________________________________________
		Р І Ш Е Н Н Я   
		іменем України
		 
		02.09.2020                                                                                                          Справа № 905/894/20                               
		Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., при секретарі судового засідання Турко А.В., розглянувши матеріали справи
		за позовом Фізичної особи-підприємця Степаненко Лариси Романівни, м.Красногорівка, Донецька область 
		до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків, Харківська область
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод», м. Красногорівка, Донецька область
		про зобов`язання продовжити строком на 3 роки з 06.07.2017 по 06.07.2020 та з 06.07.2020 по 06.07.2023 дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №1929/2005 від 06.07.2015 шляхом укладання договору про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №1929/2005 від 06.07.2015
		 
		Представники учасників справи:
		від позивача: Мороз (Сіянко) Ю.С., ордер АЕ№1019190 - адвокат на підставі ордеру АЕ№1019190 від 13.03.2020, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ДП№4611 від 19.12.2019
		від відповідача: Зучек Є.Н. - в порядку самопредставництва
		від третьої особи: представник не з`явився
		 
		СУТЬ СПРАВИ:
		 
		В провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа за позовом Фізичної особа-підприємця Степаненко Лариси Романівни, м. Красногорівка, Донецька область, до  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків, Харківська область, про зобов`язання продовжити строком на 3 роки з 06.07.2017 по 06.07.2020 та з 06.07.2020 по 06.07.2023 дію договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №1929/2005 від 06.07.2005 шляхом укладання договору про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №1929/2005 від 06.07.2005. Остаточно предмет позову викладено позивачем в редакції заяви про зміну предмету позову від 10.07.2020 (а.с.169-174); справа розглядається судом з урахуванням зміни предмету позову.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що має переважне право на укладання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №1929/2005 від 06.07.2005 на новий строк, оскільки належно виконував умови договору оренди; зазначає про наявність правомірних очікувань на отримання спірного майна в подальше користування; вважає відмову відповідача у продовженні строку дії договору оренди безпідставною та такою, що суперечить приписам ст.777 Цивільного кодексу України, ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-IX та п.10.6 договору.
		Відповідач у проти позову заперечує, в задоволенні позову просить відмовити; зазначає, що посилання позивача на норми ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-IX є недоречними, оскільки питання продовження строку дії договору оренди №1929/2005 від 06.07.2005 на момент закінчення строку його дії було унормовано ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 №2269-XII; припинення договору оренди №1929/2005 від 06.07.2005 відбулось на підставі заяви орендодавця в порядку, визначеному ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 №2269-XII, у зв`язку з закінченням строку на який його було укладено; зазначає про відсутність у позивача правомірних очікувань на отримання спірного майна в подальше користування оскільки спірний договір оренди припинив свою дію 06.07.2017, заяв від позивача про наміри продовжити дію договору не надходили.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Красногорівський вогнетривкий завод», залучена до участі у справі ухвалою суду від 18.05.2020 (балансоутримувач спірного майна) до матеріалів справи подала заяву від 09.06.2020 №504, в якій позовні вимоги підтримала та просила розгляд справи здійснювати без участі представника. 
		Провадження у справі відкрито ухвалою господарського суду Донецької області від 18.05.2020; розгляд справи здійснено в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 11.06.2020 з подальшим відкладанням на 01.07.2020, 21.07.2020 та 11.08.2020; строк підготовчого провадження продовжувався на 30 днів; ухвалою суду від 11.08.2020 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 02.09.2020. 
		У судове засідання 02.09.2020 з`явились представники сторін, позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмету позову; відповідач проти позову заперечив; третя особа представника не направила, зверталась з заявою про розгляд справи за відсутності її представника. 
		Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, та об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
		06.07.2005 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Степаненко Ларисою Романівною (орендар) був укладений нотаріально посвідчений договір оренди №1929/2005, умовами п.1.1. якого (в редакції договору №6 від 08.11.2011 про внесення змін) передбачено що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно - нежитлові вбудовані приміщення першого поверху та підвальне приміщення трьохповерхового будинку загальною площею 652кв.м., які розташовані за адресою: м. Красногорівка, вул. Леніна, 2-б, що знаходиться на балансі та не увійшли до статутного (складеного) капіталу ВАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку, складеним станом на 30.04.2011 і становить за незалежною оцінкою - 354471,00грн приміщення першого поверху; 61738,00грн підвальне приміщення. Майно передається в оренду з метою торгівлі продовольчими товарами (крім товарів підакцизної групи) - 141,3кв.м, торгівлі непродовольчими товарами - 160,1 кв.м., інше використання державного майна (коридор та склад) - 350,6кв.м. 
		Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акта приймання-передачі майна та його реєстрації (п.2.1 договору).
		Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (п.2.2 договору).
		У разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу або юридичній особі, яку визначає орендодавець. Орендар повертає майно балансоутримувачу або юридичній особі, яку визначає орендодавець аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендарем з моменту підписання сторонами, зазначеними в п.2.4 договору, акта приймання-передачі (п.2.4 договору).
		Договір укладено строком на три роки з 06.07.2005 до 06.07.2008 (п.10.1 договору).
		У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (п.10.6 договору).
		Чинність договору може бути припиненим внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації орендованого майна орендарем; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін; достроково за рішення господарського суду, у разі порушення договору, у тому числі наявності заборгованості по орендній платі понад трьох місяців, невиконання орендарем взятого на себе зобов`язання щодо страхування орендованого майна протягом одного місяця з дати укладання договору; банкрутства орендаря та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п.10.8 договору).
		До договору №1929/2005 від 06.07.2005 сторонами вносились зміни шляхом підписання додаткових договорів №1 від 28.10.2005, №2 від 14.06.2007, №3 від 18.08.2009, №4 від 18.08.2009, №5 від 28.05.2010, №6 від 08.11.2011; зміни та доповнення стосувались предмету договору, розміру орендної плати тощо, викладались додатки до договору (акт приймання-передачі орендованого майна - додаток №2, розрахунок  орендної плати - додаток №3) в новій редакції. 
		На виконання умов договору №1929/2005 від 06.07.2005 за актом приймання-передачі від 06.07.2005 майно було передано в користування орендаря.
		Після закінчення строку, на який первісно був укладений договір №1929/2005 від 06.07.2005, переукладання договору на новий строк шляхом підписання додаткової угоди  за погодженням сторін не відбулось. 
		За наслідком розв`язання спору між сторонами постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.12.2008 у справі №2-а-30649/08 (зі змінами, внесеними ухвалою від 19.01.2009) позов Фізичної особи-підприємця Степаненко Лариси Романівни до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про зобов`язання продовжити договір оренди №1929/2005 від 06.07.2005 на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а саме до 06.07.2011, задоволено; зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області продовжити дію договору оренди №1929/2005 від 06.07.2005 до 06.07.2011. 
		Додаткової угоди на виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 08.12.2008 у справі №2-а-30649/08 в частині внесення змін до п.10.1 договору сторони не підписали. Разом з тим спір щодо пролонгації договору оренди №1929/2005 від 06.07.2005 з 06.07.2008 до 06.07.2011 між сторонами відсутній.
		Після закінчення строку дії договору №1929/2005 від 06.07.2005 з урахуванням постанови Донецького окружного адміністративного суду від 08.12.2008 у справі                  №2-а-30649/08, продовження його дії за погодженням сторін шляхом підписання додаткових угод не відбувалось. Як пояснено сторонами, договір оренди №1929/2005 від 06.07.2005 продовжував двічі свою дію відповідно до положень ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 №2269-XII на підставі п.10.6 договору у зв`язку з відсутністю заяви жодної зі сторін договору про припинення договору оренди, а саме: з 06.07.2011 до 06.07.2014 та з 06.07.2014 по 06.07.2017. Суд також зазначає, що у цей період сторонами була підписана додаткова угода №6 від 08.11.2011 до договору оренди №1929/2005 від 06.07.2005, що також свідчить про тривання договірних стосунків між сторонами після спливу строку дії договору, продовженого згідно з постановою Донецького окружного адміністративного суду. Спір з приводу чинності договору оренди №1929/2005 від 06.07.2005 у період до 06.07.2017 між сторонами відсутній. 
		Повідомлення відповідача від 20.10.2015 №20-06-05-05628 про відмову від договору оренди в порядку ст.782 Цивільного кодексу України не розцінюється судом як таке, що призвело до припинення договірних стосунків сторін, оскільки посилання відповідача на таку підставі для відмови від договору як наявність заборгованості у позивача зі сплати орендної плати внаслідок невиконання зобов`язань зі сплати орендної плати за договором суперечить положенням ст. 7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо скасування суб`єктам господарювання орендної плати за користування державним майном, яке розташовано у населених пунктах на лінії зіткнення. Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що орендоване за договором №1929/2005 від 06.07.2005 майно знаходиться у м. Красногорівка Мар`їнського району Донецької області, що входить до переліку населених пунктів на лінії зіткнення згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (зі змінами і доповненнями). 
		В судовому порядку договір оренди №1929/2005 від 06.07.2005 за ініціативою орендодавця розірвано не було.
		З урахуванням наведеного суд вважає обставини існування договірних стосунків сторін за договором №1929/2005 від 06.07.2005 з часу укладання договору 06.07.2005 та до 06.07.2017 такими, що доведені матеріалами справи. Вказані обставини сторонами визнаються.
		10.07.2017 відповідач звернувся до позивача з заявою №20-05-03654 про припинення дії договору оренди (у порядку ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»). В заяві відповідач повідомив позивача про закінчення терміну договору оренди №1929/2005 від 06.07.2005 - 06.07.2017 та, керуючись ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», заявив про припинення договору оренди №1929/2005 від 06.07.2005, зазначивши, що договір на новий строк продовжено не буде, вимагав повернути майно з оренди. Заява була отримана позивачем 15.07.2017, що підтверджується відміткою про отримання на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, що позивачем визнається (а.с. 160).
		Після отримання заяви про припинення договору оренди №1929/2005 від 06.07.2005 позивач продовжував користуватись орендованим за договором майном, пропозицій щодо переукладання договору на новий строк не висував.  
		Підставою для звернення позивача до суду з позовом про зобов`язання відповідача продовжити строк дії договору оренди нерухомого майна №1929/2005 від 06.07.2005 шляхом укладання договору про внесення відповідних змін до цього договору стала наявність правомірних, як наполягає позивач, очікувань на отримання спірного майна в подальше користування з посиланням на переважне право орендаря на укладання договору оренди на новий строк.
		Досліджуючи суб`єктний склад учасників справи та з`ясовуючи питання належності відповідача, до якого заявлено позов, судом встановлено, що відповідно до наказу Фонду державного майна України від 16.05.2019 №467 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України» вирішено утворити Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях як юридичну особу публічного права, що розташоване у місті Харків, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області. 
		Згідно з п.2 вказаного наказу Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях є     правонаступником     майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області.
		Таким чином Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області є належним відповідачем в межах заявленого позову. 
		Розглядаючи спір по суті позовних вимог, предметом яких є зобов`язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області  продовжити строком на 3 роки з 06.07.2017 по 06.07.2020 та з 06.07.2020 по 06.07.2023 дію договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №1929/2005 від 06.07.2005 шляхом укладання договору про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №1929/2005 від 06.07.2005, суд виходить з такого.
		В силу положень ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. В разі встановлення наявності у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
		За приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
		Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Стаття 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Вказане відповідає положенням ч.7 ст.180 Господарського кодексу України, згідно з якими строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.
		Враховуючи правову природу договору оренди №1929/2005 від 06.07.2005, договірні правовідносини сторін підпадають під регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від     10.04.1992 № 2269-XII (чинного на момент виникнення спірних правовідносин (втратив чинність 01.02.2020 з дня введення в дію Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-IX).
		Згідно із ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
		Однією з істотних умов договору оренди є строк, на який укладається договір оренди; строк договору оренди визначається за погодженням сторін; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (чч.1, 4 ст.284 Господарського кодексу України). 
		Орендар має переважне право перед іншими суб`єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди (ст.285 Господарського кодексу України).
		Наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється (ч.1 ст.777 Цивільного кодексу України).
		Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ст.764 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від     10.04.1992 №2269-XII термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін (ч.1). У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч. 2). Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору (ч.3).
		Тобто реалізацією переважного права є укладення договору оренди на новий строк зі встановленням умов за домовленістю сторін, а не автоматичне продовження (поновлення) договору. Разом з тим якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. 
		Як встановлено судом 10.07.2017 відповідач звернувся до позивача з заявою                №20-05-03654 про припинення дії договору оренди (в порядку ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 №2269-XII), в якій повідомив про закінчення терміну договору оренди №1929/2005 від 06.07.2005 - 06.07.2017 та керуючись ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» заявив про припинення договору оренди №1929/2005 від 06.07.2005; зазначив, що договір на новий строк продовжено не буде та вимагав повернути майно з оренди.  Вказана заява була отримана позивачем 15.07.2017, що підтверджується відміткою про отримання на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, та позивачем визнається (а.с.163).
		Враховуючи наявність заяви орендодавця від 10.07.2017 про припинення дії договору оренди №1929/2005 від 06.07.2005, направленої в адресу орендаря протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору (06.07.2017), суд дійшов висновку про припинення договору оренди у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» України від 10.04.1992 № 2269-XII, згідно з якими договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено, що прямо зазначено і в п.10.8 договору оренди №1929/2005 від 06.07.2005.
		Стосовно посилань позивача на порушення його переважного перед іншими особами права орендаря на переукладення договору оренди, з огляду на що, як стверджує позивач, він мав законні сподівання на те, договір буде продовжений на новий строк, суд зазначає, що передбачена ч.1 ст.777 Цивільного кодексу, ч.3 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 №2269-XII правова конструкція встановлює пріоритет орендаря перед іншими особами на укладання договору оренди після його припинення, однак в жодному разі не встановлює обов`язку орендодавця ініціювати переукладання договору в разі пасивної поведінці орендаря після закінчення строку дії договору. Ініціатива (пропозиція) щодо укладання договору/внесення змін до договору, у тому числі щодо продовження строку його дії,  має виходити з боку зацікавленої сторони, в даному випадку - з боку орендаря, чого останнім зроблено не було, оскільки будь-яких заяв про намір переукласти договір оренди на новий строк позивач в адресу відповідача не спрямовував, відмови від підписання додаткової угоди з цього приводу від орендодавця не отримував. Слід відзначити, що повідомлення орендодавця про припинення дії договору оренди шляхом направлення позивачу заяви №20-05-03654 від 10.07.2017 в порядку ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII, суд не розцінює як відмову в задоволенні пропозиції позивача продовжити строк дії договору з огляду на відсутність такої пропозиції з боку позивача.
		Твердження позивача щодо наявності в нього правомірних очікувань на отримання спірного майна в подальше користування суд вважає таким, що не відповідає матеріалам справи,  оскільки позивачем не дотримано встановленого ч.1 ст.777 Цивільного кодексу України порядку щодо повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк та взагалі не вчинено жодних дій, спрямованих на переукладання договору оренди на новий строк. Погодження ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» №118 від 24.01.2014 та Міністерства промислової політики України від 06.06.2014 №14/03-3-496 на продовження договору оренди №1929/2005 від 06.07.2005 суд до уваги не приймає з причини того, що ці документи не стосуються пролонгації договору у спірний період після 06.07.2017.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення прав позивача з боку відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
		Відмовляючи в задоволенні позову з мотивів недоведення факту порушення відповідачем прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, суд зазначає, що належним способом захисту порушеного права за вимогами щодо внесення змін до договору (за наявності законних підстав для внесення змін до договору в судовому порядку) є позов про визнання укладеною додаткової угоди до договору із викладенням її змісту, а не позов про зобов`язання відповідача вчинити дії з підписання додаткової угоди. 
		Отже звертаючись до суду з даним позовом про зобов`язання відповідача вчинити певні дії з підписання додаткової угоди з викладенням продовженого строку дії договору №1929/2005 від 06.07.2005, позивачем обрано спосіб захисту, який не може забезпечити ефективний захист прав сторони навіть за наявності порушення прав, оскільки є неможливим зобов`язати виявити волю на підписання додаткової угоди; разом з тим зобов`язання підписати додаткову угоду неможна ототожнювати з встановленим ст.16 Цивільного кодексу України способом захисту - примусове виконання обов`язку в натурі, оскільки підписання угоди не є зобов`язанням в розумінні ст.509 Цивільного кодексу України. Отже на розсуд суду позивачем обрано неефективний спосіб захисту в розумінні ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
		З урахуванням відмови у задоволенні позову за приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача. Інших судових витрат до розподілу за наслідком розгляду справи по суті позовних вимог сторонами не заявлено.
		Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		В И Р І Ш И В:
		У задоволенні позову відмовити.
		В судовому засіданні 02.09.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
		Повний текст рішення складено та підписано  14.09.2020.
		Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України). 
		 
		 
		Суддя                                                                                            К.І. Аксьонова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...