Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/1035/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування; Інший спір про виконання договору кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 15.10.2020. Зареєстровано: 18.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2020.
Дата набрання законної сили: 16.12.2020
Результат оскарження 16.12.2020 Східний апеляційний господарський суд: залишено іншу ухвалу місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
		_____________________________________________________________________________
		У Х В А Л А 
		 
		12.10.2020 Справа № 905/1035/14 
		Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., при секретарі судового засідання Калітіній К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово  інвестиційний банк», м.Київ
		про: 
		- визнання незаконною бездіяльність керівника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України в межах ВП №60110189, щодо не подачі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів  Державної казначейської служби України, документів та відомостей, що необхідні для перерахування Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» коштів відповідно до наказу Господарського суду Донецької області по справі №905/1035/14 від 28.04.2014;
		- зобов`язання керівника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів  Державної казначейської служби України, документів та відомостей, що необхідні для перерахування Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» коштів відповідно до наказу Господарського суду Донецької області по справі №905/1035/14 від 28.04.2014,
		 
		по справі за позовом: Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м.Київ
		до відповідача: Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Вугледар Донецької області, 
		про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-24/12 від 27.06.2012 в розмірі 640 046 541,99грн
		 
		за участю особи, бездіяльність якої оскаржується: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
		 
		за участю представників сторін:
		від скаржника (стягувач): Хорошилов І.І. - довіреність
		від боржника: не з`явився 
		від відділу ДВС: Литовченко Ю.С. - наказ
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		01.10.2020р до Господарського суду Донецької області від Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово  інвестиційний банк» надійшла скарга від 01.10.2020р №09-6/1505 на бездіяльність керівника відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01 жовтня 2020 року скаргу призначено до розгляду.
		В обґрунтування скарги скаржник посилається на те, що Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виніс постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, застосувавши норми п.14 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств». Скаржник зауважив, що Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати, в зв`язку з чим при зверненні до органів виконавчої служби він розраховував на виконання судового рішення, яке набрало законної сили. В якості правового обґрунтування своєї скарги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово  інвестиційний банк» визначив норми Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі Закон про гарантії) та вважає, що виконавчою службою не здійснені заходи, направлені на виконання рішення суду із застосуванням норм зазначеного закону.
		Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надав письмові пояснення по скарзі, згідно яких у задоволенні скарги просить відмовити. Свої вимоги обгрнутовує тим, що державний виконавець діяв відповідно до норм чинного законодавства і правомірно прийняв постанову про зупинення виконавчого провадження з урахуванням положень Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств». За позицією Департаменту, зупинення провадження унеможливлює здійснення дій, направлених на виконання рішення суду в порядку Закону про гарантії.
		Боржник в судове засідання не з`явилися, про дату, місце та час засідання були повідомлені належним чином. Проте, за змістом ст. 342 ГПК України, неявка зазначених осіб не перешкоджає розгляду скарги.
		В ході судового засідання, скаржник підтримав вимоги, які заявлені у скарзі, представник Департаменту заперечував проти скарги з підстав, викладених в поясненнях. 
		Дослідивши матеріали скарги господарським судом встановлено наступне. Рішенням господарського суду Донецької області від 10.04.2014р. по справі №905/1035/14 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, м. Київ задоволені частково. 28.04.2014р. на виконання рішення суду був виданий відповідний наказ про стягнення з Державного підприємства Донецька вугільна енергетична компанія на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-24/12 від 27.06.2012р. заборгованісті за кредитом в сумі 450 000 000,00 грн., заборгованісті за відсотками в сумі 133 327 891,31 грн., пеню за прострочку повернення кредиту в сумі 26 445 205,48 грн. та пеню за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом в сумі 5 259 800,01 грн., 3% річних за прострочення строку повернення кредиту кредитом в сумі 6 102 739,73 грн. та 3% річних за прострочення строку сплати відсотків за користування кредитом в сумі 1 488 452,82 грн., інфляційну складову заборгованості за кредитом в сумі 5 850 000,00 грн., та інфляційну складову заборгованості за відсотками в сумі 1 400 936,55 грн., судовий збір в сумі 71 918,62 грн.
		19.09.2019р старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України постановами №ВП 60110189 відкрив виконавче провадження за наказом №905/1035/14 від 28.04.2014р та зупинив вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №905/1035/14 на підставі п.14 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», встановивши, що статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» передбачено, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		В межах скарги не ставиться питання щодо законності дій виконавчої служби щодо зупинення виконавчого провадження.
		Проте, скаржник вважає незаконною бездіяльність керівника виконавчої служби щодо невиконання приписів ч. 2 ст. 4 Закону про гарантії.
		Розглянувши матеріали скарги та виконавчого провадження, дослідивши докази, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для виконання рішення у цій справі з урахуванням положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» з огляду на наступне.
		Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
		Євпропейський суд прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати і держава зобов`язана організовувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством так і на практиці.
		 Наявність заборгованості, яка підтверджена обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підстави для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України"). 
		Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення № 18-рп/2012 від 13.12.2012 рішення Конституційного Суду України).
		Однією із засад виконавчого провадження є обов`язковість виконання рішень і виконавче провадження насамперед спрямоване на примусове виконання рішень і проводиться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами.
		Звертаючи у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.
		Умови і порядок виконання судових рішень визначається приписами Закону України «Про виконавче провадження».
		Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
		Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконання рішень може здійснюватись іншими органами та установами. У випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
		Так, Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлені гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, боржником за якими в тому числі є і державні підприємства.
		Як убачається із матеріалів справи боржник- ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» є державним підприємством.
		Статтею 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлені особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду. Зокрема, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство).
		Приписами Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства (установи, організації) або юридичної особи, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. 
		Так, статтею 4 цього Закону встановлені особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи.
		Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
		У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
		Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.
		В даному випадку боржником є державне підприємство і згідно наведених норм, держава відповідальна за виконання рішення ухваленого на користь стягувача і процедура примусового виконання рішення має відбуватись з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
		Крім того, аналіз вищезазначених положень Закону дає підстави для висновку, що невиконання рішення суду в межах процедури передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» зумовлює його виконання за рахунок коштів, передбачених відповідною бюджетною програмою.
		Державний виконавець після відкриття виконавчого провадження зупинив його 19.09.2019р з посиланням на дію мораторію, встановленого Законом України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» і наразі рішення суду, яке набрало чинності, не виконане.
		Запровадження державою механізмів, направлених на оздоровлення підприємств державного сектору (введення мораторіїв, заборон) не повинно ставити в нерівні умови інших суб`єктів цивільно-правових та господарських відносин. З цією метою та з метою забезпечення реалізації конституційних обов`язків держави щодо забезпечення виконання рішень суду, держава прийняла на себе субсидіарну відповідальність за своєчасне виконання рішення суду за рахунок бюджетних коштів по зобов`язаннях суб`єктів державного сектору, із наступним переходом до держави прав кредитора по цих зобов`язаннях. 
		Так, невиконання рішення суду боржником по яких є державні підприємства більш ніж шість місяців , дає підстави для застосування механізмів, передбачених Законом про гарантії.
		Оскільки, саме на виконавчу службу покладено обов`язок забезпечити ефективне та своєчасне виконання рішення суду, саме вона повинна виступати ініціатором застосування механізмів, направлених на задоволення вимог кредитора, права якого захищені судом. 
		За позицією суду, орган виконавчої служб не зміг вичинити всіх необхідних дій для виконання судового рішення протягом встановленого законом строку і примусове виконання рішення у цій справі має здійснюватися за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, що прямо визначено частиною 2 статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
		Встановлення державним виконавцем факту неможливості виконання рішення в порядку Закону України «Про виконавче провадження» через обмеження, встановлені Законом України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» і сплив шестимісячного строку з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження є підставою для переходу до процедури виконання рішення за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. 
		Надсилання центральному органу, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документів та відомостей, необхідних для перерахування стягувачу коштів з урахуванням ч.3 ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не є виконавчою дією у розумінні Закону «Про виконавчу службу», у зв`язку з чим, суд вважає безпідставним довід Департаменту про неможливість виконання вимог Закону про гарантії через зупинення виконавчого провадження.
		За змістом ст. 13 Закону України « Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
		У постанові Верховного суду від 12.08.2019 року по справі № 905/2986/16 зроблено висновок, що тимчасове зупинення державою виконання рішень судів,передбачене Законом України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств», захищає саме боржника від примусових дій у процедурах виконавчого провадження, проте не звільняє/зупиняє обов`язків держави перед стягувачем в порядку, визначеному Законом про гарантії. 
		Обставини, які досліджувалися в ході розгляду скарги в межах справи 905/2986/16 , співпадають з обставинами, які зумовили звернення зі скаргою в межах цієї справи. 
		При цьому учасником у справі № 905/2986/16 був відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. 
		В межах зазначеної справи , Верховний суд дійшов висновку, що частиною другою і частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" є окремими та самостійними підставами для переходу до процедури виконання рішення за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, а саме:
		- частина друга статті 4 зазначеного Закону передбачає нічим необумовлений перехід до цієї процедури лише по факту спливу шестимісячного строку з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто, після закінчення цього строку;
		- частина третя статті 4 вказаного Закону передбачає, що в разі встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, передбачених пунктами 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій) керівник органу ДВС протягом десяти днів з дня встановлення такого факту, але не пізніше, тобто, до, а не після, спливу шестимісячного строку з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, переходить до вказаної процедури.
		Враховуючи дату відкриття виконавчого провадження (10.10.2017) у справі № 905/2986/16, Верховний суд зауважив, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що починаючи з 11.04.2018 державний виконавець повинен був здійснити заходи, спрямовані на виконання рішення за рахунок коштів бюджету, що в свою чергу свідчить про бездіяльність державного виконавця. Суд зазначив, що факт невиконання рішення суду з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження є самостійною і безумовною підставою для переходу до процедури виконання рішення за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, та погодився з висновками судів про наявність підстав для задоволення скарги на бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо неподачі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, - документів та відомостей, що необхідні для перерахування стягувачу коштів відповідно до наказу суду.
		Будучі учасником в справі 905/2986/16 та будучі цілком обізнаним із правовою позицією Верховного суду щодо застосування норм Законів України про державні гарантії та «Про виконавче провадження», керівник відділу не забезпечив виконання приписів законів щодо забезпечення виконання рішення суду у справі 905/1035/14. 
		Таким чином, встановивши що виконання рішення по справі 905/1035/14 не можливе в зв`язку з обмеженнями встановленими Законом України «Про відновлення платоспроможності вугледобувних підприємств» і наказ суду від 28.04.2014р не виконується більш ніж шість місяців з моменту відкриття виконавчого провадження (19.09.2019р), виконавчою службою мав бути застосований механізм виконання судового рішення, передбачений Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
		Враховуючи дату відкриття виконавчого провадження (19.09.2019), суд дійшов висновку, що шестимісячний строк, в межах якого повинно було бути виконано рішення у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України "Про виконавче провадження", закінчився, у зв`язку з чим примусове виконання цього рішення повинно було здійснюватися за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, що прямо визначено у ч. 2 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", яка встановлює особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства.
		З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово  інвестиційний банк».
		Керуючись ст.342, ст. 343 Господарського процесуального кодексу, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 1.Скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово  інвестиційний банк» на бездіяльність керівника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - задовольнити.
		2.Визнати незаконною бездіяльність керівника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України в межах ВП №60110189, щодо не подачі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів  Державної казначейської служби України, документів та відомостей, що необхідні для перерахування Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» коштів відповідно до наказу Господарського суду Донецької області по справі №905/1035/14 від 28.04.2014.
		3.Зобов`язання керівника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів  Державної казначейської служби України, документів та відомостей, що необхідні для перерахування Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» коштів відповідно до наказу Господарського суду Донецької області по справі №905/1035/14 від 28.04.2014.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. 
		 
		Ухвала може бути оскаржена в Східний апеляційний господарський суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України.
		 
		Суддя П.В. Демідова 
		 
		Повний текст ухвали складено та підписано 15.10.2020 року. 
		Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя П.В. Демідова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...