Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 540/1597/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів.
Надіслано судом: 05.11.2020. Зареєстровано: 06.11.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.11.2020.
Дата набрання законної сили: 15.09.2021
Результат оскарження 15.09.2021 П'ятий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		___________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1597/20
		Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді: Хом`якової В.В.,
		при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача Головченко Р.В.,
		представника відповідача Литовської Ю.О., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування фінансових санкцій,
		 
		встановив:
		 
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати у повному обсязі:
		- податкове повідомлення-рішення від 08.04.2020 № 0007113305, яким застосовано штрафну фінансову санкцію в сумі 1 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"; 
		- податкове повідомлення-рішення від 08.04.2020 № 0007083305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 2579,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 1289,50 грн.;
		- податкове повідомлення-рішення від 08.04.2020 № 0007063305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДФО на суму 139416,31 грн. та за штрафними санкціями на суму 69708,15 грн.;
		- податкове повідомлення-рішення від 08.04.2020 № 0007073305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 11618,02 грн. та за штрафними санкціями на суму 5809,01 грн.;
		- вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ на суму 164418,47 грн;
		- рішення про застосування штрафних санкцій № 0001073305 від 08.04.2020, яким застосовано штрафні санкції в сумі 35845,21 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що жодних порушень податкового законодавства ним не було допущено, ревізорами-інспекторами контролюючого органу, які проводили перевірку, були відображені в акті перевірки невірні відомості. Так, в таблиці № 25 акту перевірки перелічені товари, які були необґрунтовано включені підприємцем до складу валових витрат, скільки не були реалізовані в перевіряємому періоді, що позивач заперечує та вказує про те, що частина товарів була реалізована, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку (це товари у п. 2. 3, 6. 7.12. 14, 15, 22. 23). Також на думку позивача, є невірним висновок про не використання в господарській діяльності позивача придбаних рекламних послуг, ремонту устаткування, витрат на водопостачання, послуг зв`язку, Інтернету, оплату місць для паркування, оскільки всі первині документи, які підтверджують отримання та оплату послуг, були надані перевіряючим. Вважає, що відповідачем при проведенні перевірки не повно з`ясовано обставини, які мають значення, а факти, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності, так як ґрунтуються на перекручених і недоведених обставинах, припущеннях, без дослідження первинних документів обліку, а винесені на підставі цього акту перевірки податкові повідомлення-рішення протизаконними, та підлягають скасуванню.
		Ухвалою суду від 23.06.2020 відкрито провадження в адміністративній за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 15.07.2020.
		13.07.2020 до суду від представника відповідача надійшло клопотання щодо продовження процесуальних строків розгляду справи, у зв`язку необхідністю подання відзиву на позовну заяву та розгляд даного клопотання провести без його участі.
		14.07.2020 до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, оскільки податковий орган самостійно скасував податкове повідомлення-рішення від 08.04.2020 № 0007113305, яким застосовано штрафну фінансову санкцію в сумі 1 грн., за порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Заява позивача задоволена.
		14.07.2020 до суду від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі, які були долучені до матеріалів справи.
		15.07.2020 до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд підготовчого засідання в порядку письмового провадження.
		Ухвалою від 15.07.2020 суд задовольнив клопотання представника позивача щодо продовження процесуальних строків розгляду справи, відклавши підготовче провадження на 30 днів, відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 09.09.2020.
		20.08.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволені позову, посилається на те, що податкові повідомлення-рішення були прийняті правомірно, за висновками акту перевірки, якою виявлено відсутність у ФОП ОСОБА_1 . Книги обліку доходів та витрат, облік товарних запасів в періоді з 01.01.2017 по 31.12.2019 не здійснювався, а надані позивачем первинні документи частково не підтвердили понесені витрати в період 2017-20199 року, оскільки відсутні були докази реалізації придбаних товарів, а також відсутні документи, які б підтверджували зв`язок включених до витрат сум вартості придбаних товарів та послуг з господарською діяльністю позивача. 
		Ухвалою від 09.09.2020 закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті 24.09.2020.
		Справа розглядалась за участю представників сторін 24.09.2020 з перервою до 12.10.2020 та 23.10.2020.
		Вступна та резолютивна частина рішення оголошені 23.10.2020.
		Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, заслухавши представників сторін, свідків, суд встановив, що ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем у 1996 році, основний вид діяльності - оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, перебуває на обліку як платник податків в Херсонській ОДПІ Головного управління ДПС у Херсонській області, діяльність здійснює на загальній системі оподаткування. Податкова адреса АДРЕСА_1 . Має у власності нерухоме майно - нежитлову будівлю (магазин промислових товарів) за адресою  АДРЕСА_2 , , також за договорами оренди у ТОВ "Желдорстрой-Сервіс" орендував складські приміщення у АДРЕСА_3 .
		На підставі наказу № 38 від 14.01.2020 та письмового повідомлення від 14.01.2020 № 27/21-22-33-04 посадовими особами ГУ ДПС головними державними ревізорами-інспекторами  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в період 11.02.-02.03.2020 була проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2019.
		Перевіркою було виявлено порушення:
		- п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) не нарахування податку на доходи фізичних осіб з підприємницької діяльності на суму 139416 грн. 31 коп.,
		- п.1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ заниження суми військового збору на 11618 грн. 02 коп.,
		- ст. 185, абз. 2 п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, ст. 194, п. 198.5 ст. 198 ПКУ заниження ПДВ на суму 2579 грн.,
		- п.2 ч. 1 ст. 7 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" не нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з чистого оподатковуваного доходу від здійснення підприємницької діяльності на суму 164418 грн. 47 коп.,
		- п. 63.3 ст. 63 ПКУ не подання до ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням.
		Посадовими особами ГУ ДПС встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не вів Книгу обліку доходів і витрат, облік товарних запасів в періоді з 01.01.2017 по 31.12.2019 не здійснювався. Відповідно до попереднього акту перевірки від 19.09.2017 № 142/21-22-13-06/ НОМЕР_1 залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 01.01.2017 становлять 2170 606,59 грн.
		Перевіркою зафіксовано заниження суми податкового зобов`язання податку на доходи фізичних осіб на суму 139416 грн.. 31 коп., в тому числі за 2017 рік на 49607 грн. 65 коп., за 2018 рік на суму 65492 грн. 76 коп., за 2019 рік на суму 24315 грн. 90 коп. Перевіркою правильності визначення позивачем вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатка Ф2 до податкових декларацій про майновий стан, встановлено порушення у вигляді заниження витрат за 2017 рік на суму 275598 грн. 02 коп., за 2018 рік на суму 363848 грн. 06 коп., за 2019 рік на суму 135088 грн. 34 коп., усього на суму 774535 грн. 02 коп. Із змісту акту перевірки вбачається, що основною причиною заниження податкових зобов`язань, стало заниження чистого доходу підприємця внаслідок завищення суми витрат за 2017-2019 роки. Перевіркою правильності визначення витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів від провадження господарської діяльності, встановлено завищення суми валових витрат в перевіряємому періоді на загальну суму 774535,02 грн. в т. ч. за 2017 р. - на 275598,02 грн., за 2018 р. - на 363848,66 грн., за 2019 р. - на 135088,34 грн. Так, виявлено, що у 2017-2019 рр. ПП ОСОБА_1 було придбано ТМЦ (інструментів, устаткування, приладів та запчастин) на загальну суму 589 373,97 грн., за які сплачено в повному обсязі та їх вартість включено до складу витрат , разом з тим перевіркою було виявлено, що ці придбані ТМЦ (інструменти, устаткування, прилади та запчастини), не були реалізовані протягом 2017-2019 року, оплата за них не надійшла, тому позивач не мав права включати вартість придбаних ТМЦ до складу витрат 2017-2019 рр.
		Також до витрат ФОП ОСОБА_1 неправомірно включено витрати на придбання у ТОВ "Мега-Ком" робіт по ремонту устаткування та придбання Ремкомплекту повного СЕ 55К2 на суму 17083 грн. 33 коп. (без ПДВ). Фахівці контролюючого органу дійшли висновку також про неправомірне включення до складу витрат вартості списаних по акту № 6 від 31.03.2017 на суму 29486 грн. 82 коп. товарів на власні потреби при модернізації сервісного центру згідно акту списання товарів № 6 від 31.03.2017, які були оплачені та раніше вже включені до складу витрат на придбання ТМЦ. Надані на перевірку документи стосовно вищевказаних операцій не містять відомостей щодо змісту та обсягу господарських операцій, не мають деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг, характер та результати здійснених заходів та реалізований товар. Тобто, відсутня конкретизована інформація, що підтверджує використання оплачених послуг та товару у підприємницькій діяльності ПП ОСОБА_1 . 
		Перевіркою виявлено неправомірне включення до складу витрат витрати на рекламні послуги, витрати на водопостачання, послуги зв`язку та інтернету, місця для паркування, що мають безпосереднє відношення до магазину позивача "Планета Інструмент" за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки все приміщення магазину площею 65,9 кв.м за вищевказаною адресою передано позивачем в оренду ТОВ "Планета Інструмент" (код ЄДРПОУ 40712323), засновником та власником якого є позивач. Договори із ТОВ "Інтернаціональні телекомунікаційні послуги" на надання телекомунікаційних послуг, із КП "Сервіс-Центр" Херсонської міської ради про експлуатацію місць для пакування службового транспорту та транспортних засобів клієнтів, з МКП ВІВКГ на послуги водопостачання, з ПАТ "Фарлеп" на надання послуг по розміщенню обладнання зв`язку, ПП "Юридична фірма "Статус" на телекомунікаційні послуги, ПАТ "Укртелеком" на телекомунікаційні послуги, які були укладені з ОСОБА_1 , мають адресу надання цих послуг та робіт в актах передавання-приймання виконаних робіт : АДРЕСА_4 ), акти-рахунки за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню, абонентом- платником є ОСОБА_1 , також : АДРЕСА_5 , тобто, за адресою приміщення, яке використовує юридична особа для своєї господарської діяльності, а не позивач. Відповідач дійшов висновку про те, що позивачем порушені вимоги пп. 177.4.5 п. 117.4 ст. 177 Податкового кодексу України, який передбачає, що до складу витрат підприємця не включаються витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем, документально не підтверджені витрати.
		Ці порушення вплинули на правильність проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб за 2017-2019 роки, що підлягає сплаті до бюджету ФОП ОСОБА_1 , згідно п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу встановлено заниження  ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 139416,31 грн., в тому числі за 2017 рік на суму 49607,65 грн. та за 2018 рік на суму 65492,76 грн., за 2019 на суму 24315,90 грн.
		Заниження суми чистого оподатковуваного доходу, який є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування, призвело й до заниження єдиного внеску. Відповідно до п.2 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат доходу, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Відповідно до пункту 177.5 статті 177 ПКУ фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного періоду. Разом з податковою декларацією подається додаток Ф2 до Податкової декларації. У графі 2 таблиці 1 додатка 5 до Звіту з єдиного внеску сума чистого доходу (прибутку), в рядках календарних місяців зазначається як середньомісячний річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного чистого доходу (прибутку) на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. Перевіркою встановлено, що середньомісячний дохід ОСОБА_1 за 2017 рік склав 308103,26/12 міс = 25675,27 грн., середньомісячний дохід ОСОБА_1 за 2018 рік 387240,93/12 = 32270,08 грн., середньомісячний дохід ОСОБА_1 за 2019 рік 189407,67/ 12= 15783,97 грн. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22 %, встановлено в порушення п.2 частини першої ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" заниження сум єдиного внеску з чистого оподатковуваного доходу за 2017-2019 рр. на 164418,47 грн., у т.ч. за 2017 році на суму 59334,71 грн., за 2018 рік на суму 75364,32 грн., за 2019 рік на суму 29719,44 грн.
		Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань з ПДВ було виявлено порушення ФОП ОСОБА_1 п. 192.1 ст.192 Податкового кодексу України, неправомірне зменшення податкових зобов`язань за звітний період у сумі 2579 грн., в тому числі за січень 2017 року на 209 грн., за квітень 2018 року - на 1715 грн., за серпень 2019 року на 655 грн. внаслідок того, що у Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровані розрахунки коригування, або зареєстровані на меншу суму. 
		За актом перевірки , заниження підприємцем суми чистого оподатковуваного доходу вплинуло і на обчислення військового збору, оскільки об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ) Нарахування, утримання і сплата (перерахування) збору в бюджет здійснюються в порядку, установленому ст. 168 ПКУ за ставкою 1,5 відсотка, визначеного п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ. За 2017-2019 роки загальна сума заниження військового збору склала 11618 грн. 02 коп.
		До акту перевірки позивачем були складені заперечення, які надійшли до податкової служби 26.03.2020, в запереченнях ФОП ОСОБА_1 стверджує, що зазначені в таблиці № 25 акту перевірки товари не були реалізовані у перевіряємому періоді та відповідно не включались до валових витрат, а до складу валових витрат були включені вартість інших ТМЦ, які реалізовано в перевіряємому періоді, у т.ч. із залишків ТМЦ попередніх періодів. Заперечував проти викладених висновків про неправомірне включення до складу витрат вартості рекламних послуг, ремонту устаткування, витрат на водопостачання, послуг зв`язку, Інтернету, оплату місць паркування, оскільки на перевірку були надані первинні документи (акти виконаних робіт), які підтверджують понесені витрати, ці витрати пов`язані з господарською діяльністю підприємця. Просив скасувати акт перевірки в повному обсязі. 
		Заперечення були розглянуті ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, та листом від 06.04.2020 № 134/ФОП/21-22-33-05 за підписом заступника начальнику ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі відхилені. В листі зазначено, що в ході перевірки ФОП ОСОБА_1 вручались запити щодо надання письмових пояснень та їх документальне підтвердження, але на запити документи надавались не в повному обсязі, не надано Книгу обліку доходів та витрат, не надано даних про залишки ТМЦ в кількісному та вартісному вигляді, інформацію щодо заборгованості з контрагентами та акти звірок надані частково. До заперечень на акт перевірки платник не надав додаткових документів, які б спростовували висновки перевірки, наведені на сторінці 17 табл. № 25 щодо включення до складу витрат вартості ТМЦ, які не були реалізовані та оплачені, відсутня інформація та документи, які спростовують інші викладені в акті перевірки порушення. 
		За висновками перевірки ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі прийняті податкові повідомлення-рішення, які є предметом спору в даній справі: 
		- податкове повідомлення-рішення від 08.04.2020 № 0007083305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 2579,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 1289,50 грн.;
		- податкове повідомлення-рішення від 08.04.2020 № 0007063305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДФО на суму 139416,31 грн. та за штрафними санкціями на суму 69708,15 грн.;
		-податкове повідомлення-рішення від 08.04.2020 № 0007073305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 11618,02 грн. та за штрафними санкціями на суму 5809,01 грн.;
		- вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ на суму 164418,47грн.,
		- рішення про застосування штрафних санкцій № 0001073305 від 08.04.2020, яким застосовано штрафні санкції в сумі 35845,21 грн.
		Позивач не згодний з податковими повідомленнями-рішеннями, рішенням та вимогою, тому звернувся до суду за даним позовом.
		Оцінюючи правомірність рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, суд керувався критеріями, закріпленими у частині третій статті 2 КАС України, що певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, якої повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владні суб`єкти.
		Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Компетенцію контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначено ПК України. Види, підстави та порядок проведення контролюючими органами перевірок регулюються главою 8 ПК України, відповідно до якої контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (ст. 77 Податкового Кодексу України). Згідно із пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України предметом документальної перевірки є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. 
		Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу (п. 77.8). Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. 
		Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (п. 77.9). За змістом ст. 86 Податкового Кодексу України, результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом. 
		Згідно п. 86.7 ст. 86 ПКУ у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.
		Матеріали справи свідчать, що позивач був своєчасно 18.01.2020 повідомлений про документальну планову перевірки шляхом отримання копії наказу № 38 від 14.01.2020 та письмового повідомлення від 14.01.2020 № 27/21-22-33-04, при прибутті посадових осіб на перевірку були пред`явлені направлення від 10.02.2020,та службові посвідчення. Відмови позивача від допуску до перевірки відповідачем не зафіксовано. Перевірка проводилась з 11.02.2020 по 02.03.2020.
		При проведені перевірки позивачу надавались запити : від 31.01.2020 № 332/ФОП/21-22-33-05, від 12.02.2020 № 1, від 20.02.2020 № 2 про надання документальних підтверджень та пояснень в ході проведення документальної планової перевірки.
		Згідно ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
		П. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПКУ передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. 
		Відповідно до пп. 16.1.2, п. 16.1, ст. 16 Податкового кодексу платники податків зобов`язані вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів. Фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару (п.177.10 ст. 177 ПКУ). Виходячи з вимог п. 49.18 ст. 49, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України фізична особа, яка отримала за звітний період оподатковуваний дохід, з якого має самостійно сплатити податки, має подати до 1 травня наступного за звітним року податкову декларацію та сплатити податок до 1 серпня цього ж року.
		Суд погоджується з доводами представника позивача про те, що діюче законодавство дозволяє фізичним особам-підприємцям не вести бухгалтерський облік, таке випливає зі змісту ч.1 ст. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Разом з тим, підприємець повинен мати первинну документацію для підтвердження витрат, які зазначаються в деклараціях про майновий стан та доходи, такий обов`язок передбачений п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
		Відповідно до ст. 177 ПК України встановлено порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування. Пунктом 177.2 ст. 177 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
		Згідно із п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать : витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку , які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); … інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
		Підприємець на загальній системі оподаткування може зменшити свій загальний оподатковуваний дохід (виручка у грошовій та негрошовій формі) на суму документально підтверджених витрат, які безпосередньо пов`язані з отриманням доходів. Згідно пункту 177.4 Податкового кодексу такі витрати мають відповідати критеріям витрат операційної діяльності згідно з Розділом ІІІ Податкового кодексу "Податок на прибуток".
		До витрат операційної діяльності відносяться витрати, визначені пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 Податкового кодексу України.
		Підпунктами 177.4.5, 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.
		Отже, до складу витрат фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування має право включити тільки ті витрати, які: прямо зазначені в п. 177.4 ПК, безпосередньо пов`язані з веденням господарської діяльності, були здійснені для отримання доходу у звітному періоді, документально підтверджені належним чином оформленими первинними документами та відображені в Книзі обліку доходів і витрат. 
		Склад податкового правопорушення, покладеного в основу винесення податкових повідомлень-рішень, доводиться податковим органом на підставі того, що платником податків занижено чистий оподаткований дохід у 2017-2019 роках на суму 774535 грн. 02. коп. внаслідок безпідставного віднесення до складу витрат вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, які не були реалізовані/використані у господарській діяльності позивача у періоді, що перевірявся, а також внаслідок включення до складу витрат вартості послуг (робіт), товарів, які не відносяться до господарської діяльності позивача, або які не були підтверджені належним чином складеними первинними документами.
		Досліджуючи правомірність зазначених висновків податкового органу судом встановлено наступне. Перевіркою було виявлено, що витрати позивачем були завищені на загальну суму 589 373,97 грн. внаслідок включення до їх складу вартості придбаних у 2017-2019 рр. ПП ОСОБА_1 . ТМЦ (інструментів, устаткування, приладів та запчастин) , при цьому документів, які б підтверджували їх продаж протягом 2017-2019 року на перевірку не були надані.
		З акту перевірки та пояснень, наданих в судових засіданнях представником відповідача та свідками -  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_2 , встановлено, що через відсутність ведення позивачем Книги обліку доходів у позивача, були надані тільки первинні документи, які підтверджували задекларовані позивачем в деклараціях показники, але при їх дослідженні було встановлено, що з документів про придбання ТМЦ за 2017-2019 роки частина ТМЦ не були реалізовані в спірному періоді, тому включати їх вартість до складу витрат було передчасно. Перевірити наявність ТМЦ у залишках товарних запасів ревізори не мали можливість через відсутність такого обліку у позивача.
		Додані до позову документи про реалізацію товарів, які перелічені в таблиці № 25 на сторінці 17 акту перевірки, на думку представника відповідача, не спростовують висновків перевірки, оскільки зазначені в них ТМЦ неможливо ототожнити з вказаними в таблиці № 25. 
		Суд приймає до уваги , що у запереченнях позивача на акт перевірки платником було зазначено про відсутність факту реалізації цих товарів, але одночасно зазначено, що їх вартість не включалась у загальну суму витрат в податкових декларації підприємця. Разом з тим, до заперечень до акту перевірки позивачем не було додано жодного документа, який би підтверджував, що в перевіряємому періоді позивач включив до витрат інші витрати, пов`язані із реалізацією ТМЦ, які були придбані у попередніх періодах, на що він і посилався. 
		В позовній заяві позивач також стверджує про те, що товари, вказані в пунктах 1,4,5,8,9,10,11,16,17,18,19,20,21,23 таблиці № 25 знаходяться на залишках ТМЦ, тобто, не є реалізованими, таким чином позивач частково погоджується з висновками перевірки. В позовній заяві та в судовому засіданні представник позивача стверджує про те, що товари, вказані в таблиці № 25 в пунктах 2, 3, 6, 7, 12, 14, 15, 22 були реалізовані в 2017-2019 рр., але документи про їх реалізацію не були прийняті ревізорами до уваги внаслідок не відповідності найменувань товарів та кодів товарів згідно УКР ЗЕД (Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності). 
		Суд дослідив надані позивачем копії первинних документів, які стосуються товарів, вказаних у рядках 2, 3, 6, 7, 12, 14, 15, 22 таблиці № 25. Так, позивач надав до суду копію накладної № 113 від 31.01.2018, платіжний документ, податкову накладну про реалізацію товару Електрозак Husgvarna Cut-n диск 350 мм, код 8467298500, на суму 37500 (без ПДВ) СПАТ "Екосейв", тоді як до витрат був включений товар придбаний у ТОВ "ХУСКВАРНА-Україна" 31.12.2017 з найменуванням 9683882-04 Електроріз К300 Cut-n Break+EL10 вартістю 30600 (без ПДВ) (т. 1 арк.справи88-92). Щодо товару - Вібротрамбовка EMR70H дв HONDA GX160 5.5 кс 70кг вартістю 27453 грн. (рядок 3 таблиці № 25), який придбано у ОСОБА_4 15.03.2017, то в якості доказу продажу даного товару ТОВ "Колективне БМУ "Демос" позивач надав видаткову накладну, податкову накладну, банківську виписку 15-16.03.2017, які містять найменування товару - Вібронога EMR70H 15кН35х28см код 8467890000, вартістю 35000 грн. без ПДВ (т.1 арк.справи 93).
		З таблиці № 25 вбачається придбання позивачем у ТОВ "АКТИВ-ГРУП" трьох відбійних молотків 1600вт.975-1950 уд/хв. удар 27 Дж.11.кг SDS-MAX на суму 13681 грн. 09 коп., 15.03.2017 , та на суму 27207 грн. 94 коп. придбано 13.04.2017 . В якості доказів реалізації цих товарів позивачем надано суду видаткову та податкову накладні , банківську виписку (арк. справи 94-98) про реалізацію товару ТОВ фірма "Кайсар, ЛТД" відбійний молоток РМ10Е АЕG на суму 16986,67 грн. без ПДВ, код 8467299000, ТОВ "Екобіотек" 20.10.2017 відбійний молоток РМ10Е АЕG, код 8467219900, вартістю 18781 грн. 67 коп. (без ПДВ), та ПП "СК Вершина" відбійний молоток РМ10Е АЕG 18750 грн. без ПДВ.
		Товар вибротрамбовка EMR70H дв HONDA GX160 5.5 кс 70кг вартістю 27297 грн. 60 коп. , який 01.10.2018 придбано у ОСОБА_4 (рядок 12 табл. № 25) , реалізовано ТОВ "Колективне БМУ "Демос" 22.10.2018 (арк. справи 99100) при реаілізації найменування вказано наступне - вібротрамбовка EMR70H дв HONDA GX160 5.5 кс 70кг Masalita , код товару 8467890000. 
		27.09.2018 позивачем у ПАТ "Альцест" придбано напівавтомат MigSuck 251,230В MIG 50-250А/ММА 30-250А,41 кг вартістю 14736 грн. 80 коп. (рядок 14 табл. № 25) , а реалізовано ТОВ "Херсон-Ремстройлюкс" в грудні 2018 року (т. 1 арк. справи 101) напівавтомат 230В HUGONG MIG 50-250А/ММА 30-250А, 54 кг MigStick 251КD вартістю 18052,50 грн. без ПДВ, код товару 8515391800.
		Придбані 27.09.2018 у ОСОБА_4 два генератори SC8000ТЕ 3ф 7,0кВт ел.старт.25л,колеса, на суму 28350 грн. 50 коп. без ПДВ (рядок 15 табл. № 25), були, як вказує позивач , реалізовані військовій частині НОМЕР_2 в жовтні 2018 року, при реалізації товар мав найменування - генератори SC8000ТЕ 3ф. 8,0кВт, ел.старт. 25л, колеса Vulkan на суму 19969 грн. кожний, код 8502202090 (т.1арк.справи 102, 103).
		29.07.2019 позивачем придбано у ТОВ "МЕТАБО Україна" MAG32 сверд.устан. на магнітній підошві вартістю 26002 грн. 63 коп. (рядок 22 табл. № 25), реалізовано ТОВ "СП "Стан-Комплект" в липні 2019 року свердлильний верстат MAG 32 Меtabo, код 8459290000 вартістю 34885 грн.83 коп.
		Стосовно цих товарів, відповідач стверджує, що у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) затверджується законом про митний тариф України. Відповідно до номенклатури, яка зазначена в базі даних ЄРПН і наданих видаткових накладних вказано різні назви вищезазначених товарів. 
		Суд погоджується з висновками перевірки та вважає, що дії інспекторів при проведені перевірки щодо не прийняття в якості доказів реалізації товарів у спірному періоді документів позивача є правомірними, оскільки в документах та придбання та реалізацію найменування ТМЦ були відміні , та різні коди УКР ЗЕД (що також було виявлено при дослідженні податкових накладних, які отримав позивач при придбанні та які він оформлював при реалізації ТМЦ), тому ідентифікувати ці товари при відсутності книги обліку доходів та витрат, обліку залишків ТМП в розрізі номенклатури, інспектори ДПС не мали можливості. Позивачем не заперечується факт розбіжності кодів УКР ЗЕД та не надано пояснень даної обставини. При цьому суд критично ставиться до аргументів позивача про те, що вартість товарів, які вказані в пунктах 1,4,5,8,9,10.11,16,17,18,19,20,21,23 , не була віднесена ним до витрат взагалі, оскільки це твердження не підтверджено документально, таким доказом може бути інформація про залишки нереалізованих станом на 31.12.2019 товарів, але такий доказ позивач не надав ні при перевірці на запити ГУ ДПС, ні суду. 
		За таких обставин висновки перевіряючих про завищення витрат на суму 589373 грн. 97 коп. за 2017-2019 роки є обгрунтованими.
		Досліджуючи обставини здійснення господарських операцій фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 для встановлення правильності визначення витрат, судом встановлено, що до складу витрат позивачем було віднесено 17083 грн. 33 коп. в 2017 році оплату ремкомплекту СЕ 55R2 та ремонту устаткування за актом здачі-прийняття робіт № МК-0000355 від 24.05.2017 (т. 2 арк. справи 192, 195), а згідно акту списання товарів № 6 від 31.03.2017 позивач списав товарів на власні потреби при модернізації сервісного центру в сумі 29486,82 грн. (т. 2 арк. справи 196). 
		Позивачем надано пояснення та документи про те, що ремонт устаткування та ремкомплект були виконані для ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№90)», яке звернулось до сервісного центру ФОП ОСОБА_1 відремонтувати компресорну станцію, працівники сервісного центру ФОП ОСОБА_1 самостійно не мали змоги надати дану послугу та звернулись до ТОВ "МЕГА-КОМ" за допомогою. Згідно чого ТОВ "МЕГА-КОМ" надала дані послуги по ремонту компресорної станції на суму 20500 грн., що підтверджує акт здачі-прийняття робіт № МК-0000355 від 24.05.2017, складений між позивачем та ТОВ "МЕГА-КОМ" та оплата, що і стало собівартістю наданих послуг по акту № 750 від 25.05.2017, складеному між позивачем та ДП "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№90). 
		Контролюючий орган дійшов висновку про те, що надані документи стосовно вищевказаних операцій не містять відомостей щодо змісту та обсягу господарських операцій, не мають деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг, характер та результати здійснених заходів та реалізований товар. Тобто, відсутня конкретизована інформація, що підтверджує використання оплачених послуг та товару у підприємницькій діяльності ФОП ОСОБА_1 . 
		Основою для обліку господарських операцій єпервинні документи, які повинні містити ряд обов`язкових реквізитів, зокрема,назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік).
		Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість позицій сторін, суд дійшов висновку, що витрати в сумі 17083 грн. 33 коп. не підтверджені належними доказами. Позивач надав суду банківську виписку від 23.02.2017 про оплату авансу згідно рахунку № 21 від 12.12.2016 в сумі 8750 грн. та ПДВ 1750 грн., самого рахунку не надано, як і платіжного документу на решту суми. Наданий суду акт виконаних робіт № МК-0000355 від 24.05.2017 складений на загальну суму 17083 грн. 33 коп. без ПДВ, в ньому не конкретизовано зміст та обсяг господарських операцій по ремонту, вартість ремонту та яке устаткування ремонтувалось , немає переліку виконаних робіт, де саме вони виконувались, вказана тільки загальна вартість цих робіт, немає дефектного акту, калькуляції про вартість робіт, неможливо визначити на якому об`єкті, для яких цілей та для якої конкретно юридичної особи відбувалось надання даних робіт. Отже, в наданому акті виконаних робіт, не визначено вичерпної інформації щодо таких робіт та не міститься достатньої доказовості щодо фактичного виконання робіт, тобто, неможливо встановити мету їх придбання. Відсутній договір на ремонті роботи. Суд погоджується з доводами податкової інспекції, що надані позивачем документи не є належним доказом понесених витрат. Що стосується взаємовідносин позивача з ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№90), позивач надав тільки акт надання послуг № 750 від 25.05.2017 на суму 25000 грн. ( ПДВ), та банківську виписку про остаточну оплату 10000 грн. за ремонт гвинтового блоку згідно рахунку № 64 від 22.07.2017. При цьому ні договору № 35/16 від 12.12.2016, ні рахунку, не надано.
		Витрати на списання товарів на власні потреби при модернізації сервісного центру згідно акту списання товарів № 6 від 31.03.2017 відповідачем не були прийняті, оскільки , як стверджує відповідач, вони були оплачені та раніше вже включені до складу витрат на придбання ТМЦ. Таке твердження не підтверджено документально, тому судом до уваги не приймається. Разом з тим, суд враховує, що позивач не надав ні при проведенні перевірки, ні суду, крім акту списання ТМЦ, ніяких інших документів, які свідчать про існування у позивача сервісного центру, про проведення його модернізації, виконанню цих робіт, їх переліку, акт списання не містить вичерпної інформації щодо таких робіт та не містить достатньої доказовості щодо фактичного їх списання та використання в господарській діяльності позивача, тобто, неможливо встановити мету списання цих ТМЦ. 
		Згідно пункту 44.6. статті 44 ПК України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Зміст наведених правових норм свідчить, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 ст.44 ПК прирівнюється до їх відсутності.
		Суд погоджується з доводами податкового органу про завищення витрат на суму 17083 грн. 33 коп. та 29486 грн. 82 коп. в 2017 році.
		Що стосується висновку податкової перевірки про завищення витрат внаслідок включення до їх складу витрат на рекламні послуги, витрат на водопостачання, послуги зв`язку та інтернету, оплату місця для паркування, телекомунікаційних послуг, які не були прийняті внаслідок того, що за документами ці послуги надавались на об`єкті за адресою: АДРЕСА_2 , саме ця адреса зазначається в актах виконаних робіт, послуг, суд вважає такий висновок обгрунтованим.Положення статті 177 ПК України вказують на те, що необхідною умовою для віднесення витрат, понесених платником податку на придбання товарів (послуг), до складу витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб, є безпосередній зв`язок з отриманням доходу. Фізична особа - підприємець до складу витрат має право включати документально підтверджені витрати господарської діяльності, пов`язані з отриманням такого доходу.
		Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Згідно із ч.1 ст.320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
		Позивач надав приміщення в АДРЕСА_2 , яке має площу 65,9 кв.м , в оренду ТОВ "Планета Інструмент" за договором оренди від 03.01.2017, орендована площа 65,9 кв.м. За цією ж адресою позивач має квартиру  АДРЕСА_6 ), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав. Договір оренди № 1508 від 03.01.2017, копію якого позивач двічі 21.02.2020 та 03.03.2020 надавав на запити ревізорів-інспекторів, свідчить про те, що загальна площа приміщення 65,9 кв. м , вартість об`єкта 1350000 грн., орендна плата 3000 грн. за місяць, також орендар компенсує позивачу комунальні послуги у повному обсязі (п. 6.1.12). Відповідно бази даних ДПС магазин за адресою: АДРЕСА_2 , входить до переліку об`єктів, де здійснює діяльність ТОВ "Планета Інструмент".
		Надана представником позивача суду 14.07.2020 додаткова угода про зміну орендованої площі до договору оренди № 1508 , яка датована 10.01.2017 (т. 2 арк. справи 236), якою внесено зміни до договору оренди щодо зменшення орендуємої площі до 25,3 кв. м та компенсацію комунальних послуг орендодавцю тільки за електроенергію та газопостачання, судом оцінюється критично. Інспекторам, які здійснювали перевірку, та які були допитані в якості свідків в судовому засіданні, ця додаткова угода не надавалась ні при перевірці, ні у додатках до відповідей на запити, хоч датована ще 10.01.2017. Представник позивача не пояснив причини ненадання цієї додаткової угоди ревізорам при проведенні перевірки та на запити. Крім того, суд звертає увагу на те, що при зменшенні площі, яка орендується , втричі, в додатковій угоді розмір орендної плати залишився незмінним 3000 грн. Суд допускає, що додаткова угода була складена вже після проведення перевірки, на чому наполягає представник відповідача, оскільки позивач є власником орендаря ТОВ "Планета Інструмент", при цьому змінити суму отриманої орендної плати позивач не мав можливості через звітування про отриманий дохід до податкового органу, що у сукупності може свідчити про намагання уникнути відповідальності за завищення витрат ФОПа шляхом укладання додаткової угоди "заднім числом". 
		Позивач включив до складу витрат 2017-2019 рр. вартість послуг водопостачання, вартість телекомунікаційних послуг від ТОВ «Інтернаціональні телекомунікаційні послуги», вартість телекомунікаційних послуг від ПП "Юридична фірма "СТАТУС", вартість сплачених Херсонської філії ПАТ "Укртелеком" витрат по оплаті абонентної плати за номер мобільного телефону, вартість послуг по розміщенню обладнання ПАТ «Фарлеп», вартість експлуатації одного місця для пакування службового транспорту та транспортних засобів клієнтів за договором з КП "Сервіс-Центр" біля магазину "Планета Інструмент" за адресою: м. Херсон, вул. 9-го Січня, 24/ пров. Успенський, 30. Всі ці послуги надавались за місцем розташування іншої юридичної особи ТОВ "Планета Інструмент", тому позивач не довів зв`язку придбаних послуг із своєю підприємницькою діяльністю. Факт притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності за неподання повідомлення за формою 20-ОПП стосовно магазину за адресою АДРЕСА_2 , не свідчить про те, що саме за цією адресою він здійснював господарську діяльність. 
		Що стосується включення до витрат вартості рекламних послуг, які були надані позивачу ФОП ОСОБА_5 , ТОВ "МедіаГрупа Позитив", ЧП "Еліком". Телерадіокомпанією ЯТБ, шляхом розміщення реклами на телеканалі та на рекламних щитах, які підтверджуються договорами, актами виконаних робіт, ефірними довідками, суд зазначає наступне. Реклама це інформація про особу чи товар, розповсюджена у будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи/товару (ст. 1 Закону № 270/96). Закон про рекламу не обмежує підприємців у способах проведення реклами, тобто будь-яка інформація (усна, письмова), що містить у собі дані про фірму та її господарську діяльність, є рекламою. При цьому відповідно до вимог ст. 9 Закону про рекламу, реклама повинна бути чітко відокремлена від іншої інформації.
		Вартість реклами включається до складу витрат підприємця лише у тому разі, якщо така реклама прямо пов`язана виключно з його господарською діяльністю а, як: реалізація товарів, наданням послуг або виконанням робіт, та підтвердження первинними документами, які б засвідчували факт здійснення господарської операції, мету, об`єктивну необхідність, економічну доцільність отримання відповідних рекламних послуг. Наявні в матеріалах справи договори, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не розкривають зміст та обсяг наданих послуг (не дають можливість ідентифікувати, яку саме продукцію було розміщено, вид рекламного матеріалу), не містять певних медіа планів, вимог до рекламного матеріалу, по суті ці акти здачі-прийняття робіт є узагальнюючими документами, в них не конкретизовано які саме послуги виконувались (перелік наданих послуг), обсяг наданих послуг, період їх надання, з них неможливо встановити детальну інформацію щодо змісту рекламних роликів, хто їх виготовлював. Також відсутня будь-яка інформація, що дана інформація стосувалась саме діяльності ФОП ОСОБА_1 , а не ТОВ "Планета Інструмент". Рекламні зразки чи фотозвіти, звіти з описом змісту, відеоролик, що транслювався на каналах ТВ, позивачем до перевірки та до суду не надано. Так, тільки до договору з ФОП ОСОБА_5 на розміщення реклами на телеканалі "Херсон Плюс" додана ефірна довідка часом показу реклами та з назвою ролика "Реклама торгової марки МЕтабо та Макіта", та медіа план з назвою відеоролика Планета Інтрумент.
		Оглянутий в судовому засіданні відеоносій з рекламним роликом, який як стверджує представник позивача транслювався на телеканалах, містить не тільки рекламу ФОП ОСОБА_1 , а й рекламу "Планета Інструмент". 
		На підставі викиданого суд не вбачає порушень законодавства при проведені податковою службою перевірки правильності обчислення позивачем ПДФО.
		Що стосується викладених в акті перевірки порушень, які призвели до заниження податку на додану вартість, то в позовній заяві позивач не заперечує самого факту порушення, а стверджує про те. що йому неясна суть описаного в акті порушення. Так, на сторінці 36 акту описано заниження задекларованих платником податків показників у рядку 7 колонка Б податкових декларацій з податку на додану вартість "Коригування податкових зобов`язань" із зазначенням номерів і дати розрахунків коригування податкових накладних, а саме: у січні 2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту ЄРПН) не зареєстровані розрахунки коригування, у квітні 2018 р. - у ЄРПН зареєстровані розрахунки коригування на суму 4426 грн.: 30.08.2019№ 1-187 грн., 30.04.2018 № 8-519 грн., 30.04.2018 № 5 - 316,92 грн., 30.04.2018 № 10-475 грн., 30.04.2018 № 12 - 4,33 грн., 30.04.2018 № 7 - 453,50 грн., 30.04.2018 № 2 - 236,50 грн., 30.04.2018 № 9 - 1135,50 грн., 30.04.2018 № 3 - 1100 грн., у серпні 2019 р. - у ЄРПН зареєстровані розрахунки коригування на суму 479 грн.: 22.08.2019 № 1 - 454,17 грн., №2-25 грн. Тож, на порушення п. 192.1 ст.192 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 неправомірно зменшено податкові зобов`язання за звітний період у сумі 2579 грн. за відсутності зареєстрованого розрахунку коригування в ЄРПН у відповідних періодах. Будь-яких заперечень проти викладених фактів та доказів реєстрації розрахунків коригувань позивач суду не надав, тому висновки перевірки не спростовані.
		Що стосується донарахування єдиного внеску та застосування штрафних санкцій за заниження єдиного внеску, судом встановлено, що дані порушення Закону України від 08.07.2010 №2464-УІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" залежать від виявлених фактів заниження суми оподатковуваного доходу підприємця внаслідок викладених в акті порушень при визначенні витрат та чистого оподатковуваного доходу, які судом досліджені при перевірці правильності донарахування ПДФО. Оскільки суд дійшов висновку про правомірність встановленого контролюючим органом факту заниження чистого оподатковуваного доходу за перевіряємий період, то є правомірним й висновок про заниження єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 164418 грн. 47 коп.
		Аналогічна ситуація із висновком перевірки про заниження суми військового збору, оскільки він також утримується з суми доходу, що є об`єктом оподаткування відповідно до ст. 163, 164 ПКУ, при встановленні факту заниження оподатковуваного доходу це призводить й до заниження суми військового збору. Судом встановлено неправомірність формування витрат та відповідно оподатковуваного доходу, що відповідно свідчить про обґрунтованість донарахування військового збору. Враховуючи, що нарахування військового збору у даному випадку є похідним від визначення доходу позивача, визначення податковим органом суми військового збору у розмірі 11618 грн. 02 коп. є обґрунтованим, а тому суд не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення-рішення.
		Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Оскільки суд дійшов до висновку про правомірність визначення позивачу грошових зобов`язань по податку на доходи фізичних осіб, військовому збору, ПДВ, єдиному внеску, позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату єдиного внеску не підлягають задоволенню.
		Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		вирішив:
		 
		Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в задоволені позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області від 08.04.2020 №№ 0007083305, 0007063305, 0007073305, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.04.2020 № Ф-0000463305, рішення про застосування штрафних санкцій № 0001073305 від 08.04.2020..
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення. 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
		Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04 листопада 2020 р. 
		 
		Суддя В.В. Хом`якова 
		 
		кат. 111030200

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...