Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 540/3512/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; акцизного податку, крім акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції).
Надіслано для оприлюднення: 02.02.2021. Зареєстровано: 03.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 04.02.2021.
Дата набрання законної сили: 27.05.2021
Результат оскарження 05.04.2021 П'ятий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		___________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 січня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3512/2015 год.  20 хв. 
		Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді: Морської Г.М.,
		при секретарі: Кованій В.А.,   
		за участю:
		представника позивача - Білецького О.В.,
		представника відповідача - Оперчук О.О.,    
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Тархан 36"      до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі        про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень та наказу про проведення фактичної перевірки,
		 
		встановив:
		 
		Приватне підприємство "Тархан 36" (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (далі-відповідач), в якому просить:
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №004040706 від 08.10.2020 р. про застосування штрафних санкцій в сумі 14280,00 грн. на підставі п.63.3 ст.63 ПК України за відсутність обліку та повідомлень до контролюючого органу про всі об`єкти оподаткування;
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №004050706 від 09.10.2020 року про застосування штрафних санкцій в сумі 500000,00 грн. за порушення ст.15 ЗУ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробі та пального" за зберігання пального без наявності ліцензії на кожне місце зберігання;
		- визнати протиправним та скасувати наказ №689 від 03.09.2020 р.  "Про проведення фактичної перевірки ПП "Тархан 36".
		Ухвалою від 12.11.2020 р. позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
		27.11.2020 р. позивач вимоги ухвали виконав, у зв`язку з чим, ухвалою від 30.11.2020 р. відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
		Ухвалою від 04.01.2021р. за клопотанням відповідача суд перейшов до розгляду справи у судовому засіданні із викликом сторін.
		Ухвалою від 13.01.2021р. у судовому засіданні оголошена перерва до 27.01.2021р.
		У судовому засіданні 27.01.2021р. проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні ППР прийняті за результатом фактичної перевірки позивача на підставі  наказу від 04.09.2020 року «Про проведення фактичної перевірки». В наказі на проведення перевірки не зазначено, за яким саме фактом необхідно провести перевірку, а перелічено ряд статей ПК України і вказано, що перевірка проводиться з метою дотримання норм законодавства у сфері обігу підакцизних товарів та пального на території Херсонської області а саме: щодо дотримання норм законодавства з питань обігу готівки, розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору.
		Щодо ППР №004050706 від 09.10.2020 року про застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності ліцензії, стверджує, що 19.08.2020 року підприємству видана ліцензія на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) терміном дії з 25.08.2020 року по 25.08.2025 року. Тобто на момент перевірки 04.09.2020 року була і є діюча ліцензія на право зберігання пального і зберігання пального в ємкості, відтак встановлене під час проведення перевірки є правомірним. Не погоджується із висновком перевірки про те, що позивач зберігав у ємкостях пальне, придбане на підставі накладних від 13.07.2020 року та від 24.07.2020 року, оскільки придбане пальне було завантажене у заправні баки сільгосптехніки позивача та не зберігалось останнім у ємкостях.
		Щодо ППР №004040706 від 08.10.2020 р. про застосування штрафних санкцій за відсутність обліку та повідомлень до контролюючого органу про 14 об`єктів оподаткування (сільгосптехніка) зазначає, що у відповідності до пункту 8.4 розділу VIII «Порядку обліку платників податків і зборів» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 в редакції зі змінами відповідно до Наказу Міністерства фінансів № 323 від 24.06.2020. під час надання повідомлень за формою № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об`єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об`єкти оподаткування - офіс, склад, склад- магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об`єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин). Інформація про однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, може бути подана в повідомленні за формою № 20-ОПП як узагальнена з типом об`єкта оподаткування «автомобільні транспортні засоби» та зазначенням кількості таких транспортних засобів в графі "Реєстраційний номер об`єкта оподаткування". Отже, якщо підприємство не надало повідомлення за формою 20-ОПП про використовувані в господарській діяльності транспортні засоби (14 одиниць), то могло подати одне таке повідомлення узагальнене за типом об`єкта оподаткування. Тому при проведенні відповідної перевірки, податковий орган міг накласти штраф за неподання одного повідомлення про транспортні засоби і накласти штраф в сумі 1020 гривень.
		Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги із підстав, викладених у позові та відповіді на відзив, просив їх задовольнити повністю.
		Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти позову, мотивуючи наступним.
		Підставою для прийняття наказу про проведення фактичної перевірки позивача стала доповідна записка управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Херсонській області від 03.09.2020 №103/21-2205-06-13, щодо наявності підстав для проведення фактичної перевірки позивача, передбачених п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України. За результатом здійснення доперевірочного аналізу діяльності позивача було встановлено факти наявності інформації, яка свідчить про наявність можливих ризиків щодо вчинення платником податків порушення чинного законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи» зокрема у сфері обігу підакцизних товарів та пального (лист ДПС України від 11.08.2020 №13939/7/99-00-07-05-03-17). Згідно бази даних ІС «Податковий блок», Реєстру акцизних накладних, Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва» зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним позивач починаючи з 01.04.2020 отримувало через пересувні акцизні склади значні обсяги пального з доставкою, при цьому не реєструвало акцизні склади, не отримувало ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального. Відтак наказ на проведення перевірки є обґрунтованим та законним.
		Під час перевірки встановлено порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а саме: здійснення зберігання пального для власних потреб без отримання відповідної ліцензії. Факт постачання 13.07.2020р. та 24.07.2020 на адресу ПП «Тархан - 36» Херсонська обл., Чаплинський район, смт. Чаплинка, вул. Чорноморська, 55 ПММ від ТОВ «Сардар Юг»  підтверджується акцизною накладною. Тобто позивач здійснював зберігання отриманого пального у липні 2020р. без отримання ліцензії. Частинами 1-3 ст. 17 Закону № 481 /95 передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біостанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.
		Також перевіркою встановлено порушення п. 63.3 ст. 63 ПК України, оскільки позивач не повідомив податковий орган про 14 об`єктів оподаткування (транспортних засобів), за що на підставі п. 117.1 ст 117 ПК України застосовані штрафні санкції в сумі 14280,00 грн. (1020 х 14) спірним ППР №004040706.
		Представник відповідача у судовому засіданні підтримав позицію, викладену у відзиві та доповненні до відзиву, просив суд відмовити у задоволенні позову.
		Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.
		04 вересня 2020 року працівниками Головного управління ДПС у Херсонській області на підставі наказу Головного управління ДПС у Херсонській області від 03.09.2020 року №689 та направлень на фактичну перевірку від 03.09.2020р. № 1064 та № 1065, проведена фактична перевірка об`єкта - сільськогосподарський комплекс, що розташований за адресою: Херсонська область, Чаплинський район, с. Чаплинка, вул.. Чорноморська, 55, платник податків ПП «Тархан 36» код за ЄДРПОУ 40118345.
		За результатами вказаної перевірки складено акт фактичної перевірки від 04.09.2020р року № 0366/21/22/РРО/40118345 (далі-акт перевірки), в якому зафіксовані порушення ст.15 Закону України від 19.12.1995р №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а саме: зберігання пального без ліцензії та п. 63.3 ст. 63 ПК України - неповідомлення про об`єкти оподаткування.
		На підставі акту перевірки прийняті ППР від 09.10.2020 року: 
		- № 004040706 про застосування штрафних санкцій в сумі 14280,00 грн на підставі п.63.3 ст.63 ПК України за відсутність обліку та повідомлень до контролюючого органу про всі об`єкти оподаткування;
		- №004050706 про застосування штрафних санкцій в сумі 500000,00 грн. за порушення ст.15 ЗУ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробі та пального" за зберігання пального без наявності ліцензії на кожне місце зберігання.
		Не погодившись із цими ППР, позивач звернувся до суду.
		Надаючи оцінку наказу Головного управління ДПС у Херсонській області від 03.09.2020 року №689 про проведення фактичної перевірки позивач, суд зазначає наступне.
		Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
		У пункті 75.1 ст.75 ПК України вказано, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформленні трудових відносин з працівниками (найманими особами).
		Відповідно до п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
		Згідно з п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводишся на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до почищу проведення такої перевірки, та у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
		Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені ст. 81 ПК України.
		Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав дія їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:           направлення на проведенні такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки,  службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
		Фактична перевірка позивача була призначена наказом в.о. начальника Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 03.09.2020 №689 «Про проведення фактичної перевірки ПП «Тархан 36» (40118345)».
		Підставою для проведення фактичної перевірки позивача у наказі зазначено п.п. 80.2.2 ПК України.
		Відповідно до зазначено п.п. 80.2.2 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: … 80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
		Судом встановлено, що відповідач отримав лист ДПС України від 11.08.2020 №13939/7/99-00-07-05-03-17, відповідно до якого ДПС проведено аналіз баз даних та встановлено перелік суб`єктів господарювання, які починаючи з 01.04.2020 року отримували через пересувні акцизні склади значні обсяги пального з доставкою, при цьому не реєстрували акцизні склади, не отримували ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального. У зв`язку із цим відповіла зобов`язано провести детальний аналіз наданої ДПС інформації: дослідити фактичні обсяги отриманого суб`єктами господарювання пального; провести фактичні перевірки за адресами отримання пального на підставі п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.
		У доповідній записці на ім`я в.о. начальника Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 03.09.2020р. № 103/21-22-05-06-13 зазначено, що згідно бази даних ІС «Податковий блок», Реєстру акцизних накладних, Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним  ПП «Тархан 36» починаючи з 01.04.2020 отримувало через пересувні акцизні склади значні обсяги пального з доставкою, при цьому не реєструвало акцизні склади, не отримувало ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального. 
		Зазначена обставина стала підставою для прийняття спірного наказу та проведення фактичної перевірки ПП «Тархан 36». 
		На підставі наказу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 03.09.2020 №689, направлень на проведення фактичної перевірки від 03.09.2020 №1064, та №1065 проведено фактичну перевірку ПП «Тархан 36» за адресою місця отримання пального: Херсонська область, Чаплинський район, смт. Чаплинка, вул. Чорноморська, 55.
		Перед початком фактичної перевірки працівниками відповідача пред`явлено головному бухгалтеру ПП «Тархан 36» службові посвідчення, направлення на проведення фактичної перевірки від 03.09.2020 №1064, №1065, та вручено копію наказу від 03.09.2020 №689» що підтверджується відповідними підписами у направленнях.
		За результатом проведеної перевірки складено акт від 04.09.2020 №0366/21/22/РРО/ 40118345, який директор ПП «Тархан 36» ОСОБА_1 підписав без жодних зауважень щодо підстав та порядку проведення фактичної перевірки, зазначивши лише, що інформація про використання ПММ буде надана додатково.
		Відтак судом не встановлено порушення порядку проведення фактичної перевірки та недоліків спірного наказу.
		Разом із тим, суд звертає увагу на наступне.
		Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
		В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «.. .за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.»
		У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.
		Отже, у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.
		Аналогічна правова позиція викладена ВС у постанові від 21.02.2020р. по справі № 826/17123/18.
		Відтак суд відмовляє у задоволенні позову в частині скасування наказу ГУ ДПС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 03.09.2020 №689.
		Щодо правомірності спірного ППР №004050706 від 09.10.2020 року про застосування штрафних санкцій в сумі 500000,00 грн. за порушення ст.15 ЗУ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробі та пального" за зберігання пального без наявності ліцензії на кожне місце зберігання, суд зазначає наступне.
		Перевіркою встановлено: «… З 01.04.2020 суб`єкти господарювання, які використовують пальне для власних потреб повинні отримувати ліцензію на право зберігання пального. Від постачальника ТОВ «Сардар Юг» згідно акцизних накладних надійшло ПП «Тархан 36» пальне, а саме: від 13.07.2020р.№ 319 - важкі дистиляти обсяг пального 12449,18 л … від 24.07.2020р. № 351 - важкі дистиляти обсяг пального 8946,96 л».
		Під час перевірки надані акти списання ПММ. На час перевірки встановлено, що ПП «Тархан 36» використовує допоміжні ємкості, що приєднані до сільськогосподарської техніки. «… Отже відповідно до постачання пального за акцизними накладними та можливістю ПП «Тархан 36» прийняти пальне без допоміжних ємкостей не є можливим…».
		За висновком перевірки позивач порушив ст.. 15 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
		На підставі акту перевірки прийняте ППР №004050706 від 09.10.2020 року, яким до ПП «Тархан 36» застосовано штрафні санкції в розмірі 500 000,0 грн., за порушення ст.15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та на підставі підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і ст. 17 Закону України від 19.12.1995р №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
		Надаючи оцінку спірному ППР, суд відмічає наступне.
		Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995р №481/95-ВР (далі - Закон № 481), який застосовується судом у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - прийняття спірного ППР - 25.09.2020р.
		Статтею 1 Закону № 481 визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
		Частиною першою ст. 15 Закону № 481 встановлено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
		Частиною восьмою ст. 15 Закону № 481 передбачено, що суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
		Частиною одинадцятою ст. 15 Закону № 481 визначено, що Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.
		Відповідач стверджує, що позивач порушив вимоги ст. 15 Закону № 481, а саме: зберігав пальне без наявності ліцензії.
		Суд не погоджується із таким висновком податкового органу, з огляду на наступне.
		Відповідно до п.п. 86.1. ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
		Тобто акт перевірки має містити опис встановленого порушення та докази його вчинення.
		Разом із тим із дослідженого акту судом встановлено, що ревізори обмежились лише описом факту придбання ПП «Тархан 36» дизельного пального, не встановивши факт його зберігання, місце зберігання, наявні на час перевірки залишки та порядок використання.
		Позивач не заперечує факту поставки пального, проте заперечує факт його зберігання на момент проведення перевірки, оскільки пальне було відразу ж використане у господарській діяльності позивача - для заправки сільськогосподарської техніки, а заправка проводилась безпосередньо із бензовозу.
		Позивач стверджує, що не зберігав пальне на території підприємства, а має залучені у господарській діяльності транспортні засоби, в паливні баки яких зразу після закупівлі заливалось пальне.
		Так ПП «Тархан-36» для проведення різних сільськогосподарських робіт залучає орендовану техніку (транспортні засоби) шляхом укладення договорів оренди з власниками техніки.
		На підставі договору оренди від 02.01.2020 року, ПП «Тархан-36» отримало в оренду від ФГ «Чаплинське» 6 одиниць техніки серед яких трактор FENDT ємність баку якого 800 літрів, дизельний насосний агрегат типу АНД-400-80, яким здійснювався полив і який за годину роботи витрачає 30 літрів пального, автомобіль КМАЗ АЗ 55102 з ємністю баку 210 літрів та витратами пального 50 літрів на  100 кілометрів, а також ніша техніка (всього 6 одиниць). Крім того, в період з березня по червень 2020 року, позивач залучав (в основному орендувало) іншу техніку, всього 14 одиниць. В липні 2020р. ПП «Тархан-36» виконували численні сільськогосподарські роботи, зокрема щодо поливу посівів, оскільки несвоєчасний чи недостатній полив міг призвести до їх загибелі.
		Позивач підтверджує, що згідно акцизних накладних придбавав пальне 13.07.2020 року та 24.07.2020 року у ТОВ «Сардар ЮГ».  Але оскільки, в липні 2020 року ПП «Тархан-36» не мав ліцензії на зберігання пального то придбавав достатню кількість пального, яке в цей же день могло було використане у господарській діяльності підприємства - заправлене у використовувану підприємством техніку.
		Так згідно договору про надання транспортних послуг від 18.03.2020 року, ФОП ОСОБА_2 надав позивачу транспортні послуги по перевезенню пального до місця призначення, а згідно пункту 1.2. договору, місце призначення це заправка (розлив ПММ) в ці транспортні, стаціонарні засоби в тому числі доставка по місцям розташування усіх засобів на день доставки ПММ.
		Відтак доставка позивачу пального від ТОВ «Сардар ЮГ» здійснювалась безпосередньо до транспортних засобів, а не у ємності.
		За фактом використання придбаного у ТОВ «Сардар ЮГ» пального (заправку ним залучених транспортних засобів) були складені акти списання від 13.07.2020 року та від 24.07.2020          року в яких зазначено які транспортні засобі заправлялись, якою кількістю пального і скільки вміщують баки кожного т/з.
		Акти на списання пального, а також договори оренди техніки, технічні документи на техніку, інші документи, позивач надавав до податкової інспекції разом із запереченнями на акт перевірки 25.09.2020 року та супровідним листом 05.10.2020 року.
		Втім, податкова інспекція залишила заперечення без зауважень, зазначивши у відповіді на заперечення від 06.10.2020 року, що «проаналізувавши наявність транспортних засобів можна зробити висновок, що фізично не можливо заповнити паливні баки транспортних засобів такою кількістю пального».
		Відповідач на наведені аргументи позивача зазначив, що договори оренди транспортних засобів не можуть бути належними доказами використання їх у господарській діяльності позивача, оскільки такі договори оформлені без обов`язкового нотаріального посвідчення.
		Суд не погоджується із твердженням відповідача, оскільки недоліки у оформленні договорів оренди транспортних засобів не спростовують факт їх використання позивачем у господарській діяльності та можливості їх заправки пальним безпосередньо із автомобіля по перевезенню ПММ. 
		Також суд відмічає, що на день проведення перевірки позивач мав зареєстровану ліцензію на право зберігання ПММ, що не заперечується відповідачем.
		Відтак суд вважає недоведеним факт зберігання позивачем пального без наявності ліцензії.
		За таких обставин ППР від 09.10.2020 року №004050706 є протиправним та підлягає скасуванню.
		Щодо правомірності ППР №004040706 від 08.10.2020 р. про застосування штрафних санкцій в сумі 14280,00 грн на підставі п.63.3 ст.63 ПК України за відсутність обліку та повідомлень до контролюючого органу про всі об`єкти оподаткування, суд зазначає наступне.
		Перевіркою встановлено використання позивачем у господарській діяльності 14 одиниць сільськогосподарської техніки, яка не відображена у податковій звідності (форма № 20-ОПП).
		У відповідності до п. 63.3 ст. 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
		Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.
		Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
		Порядок здійснення такого повідомлення про об`єкти оподаткування визначений Порядком обліку платників податків та зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.112.2011 №1588 (далі - Наказ № 1588), яким передбачено, що повідомлення про об`єкти оподаткування реалізуються шляхом подання платником податків повідомлення за формою 20-ОПП до податкового органу за місцем знаходження такого об`єкта.
		Відповідно здійснення діяльності без такого повідомлення є порушення вимог п. 63.3 ст. 63 ПК України.
		Прямою нормою, закріпленою п. 117.1 ст. 117 ПК України, визначається, що за неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу … на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.
		Позивач не заперечує факт неподання відповідної звітності, заперечує лише щодо розміру застосованого штрафу.
		Так позивач стверджує, що у відповідності до пункту 8.4 розділу VIII «Порядку обліку платників податків і зборів» Наказу № 1588 в редакції зі змінами відповідно до Наказу Міністерства фінансів № 323 від 24.06.2020. під час надання повідомлень за формою № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об`єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об`єкти оподаткування - офіс, склад, склад - магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об`єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин). Інформація про однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, може бути подана в повідомленні за формою № 20-ОПП як узагальнена з типом об`єкта оподаткування «автомобільні транспортні засоби» та зазначенням кількості таких транспортних засобів в графі «Реєстраційний номер об`єкта оподаткування».
		На думку позивача, якщо підприємство не надало повідомлення за формою 20-ОПП про використовувані в господарській діяльності транспортних засобів (14 одиниць), то могло подати одне таке повідомлення узагальнене за типом об`єкта оподаткування. Тому при проведенні відповідної перевірки, податковий орган міг накласти штраф за неподання одного повідомлення про транспортні засоби і накласти штраф в сумі 1020 гривень.
		Суд не погоджується із такою позицією позивача з огляду на наступне.
		Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об`єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об`єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.
		Відтак обов`язок подання відповідної інформації щодо кожного об`єкта техніки у позивача виник відразу після отримання такого засобу у власність або у користування. 
		Із наданих позивачем договорів слідує, що договори оренди транспортних засобів були укладені позивачем до 02 травня 2020р., відтак і обов`язок продати форму № 20 -ОПП виник протягом 10 днів від дня укладення кожного договору, у той час як зміни до Наказу № 1588 прийняті лише у червні 2020р., коли позивачем уже були допущені порушення п. 63.3 ст. 63 ПК України.
		Відтак суд вважає правомірним ППР №004040706 від 08.10.2020 р. та відмовляє у задоволенні позову в частині його скасування.
		Із наведених підстав, суд частково задовольняє позов.
		Частиною 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
		Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		вирішив:
		 
		Адміністративний позов задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.10.2020 року №004050706.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Стягнути на користь приватного підприємства "Тархан 36" (код ЄДРПОУ 40118345, 75200, Херсонська область, Чаплинський район, смт.Чаплинка, вул.Чорноморська, 55) сплачений судовий збір у розмірі 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201, 73003, м.Херсон, пр.Ушакова,75).
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.   
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була  подана  у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.
		Повний текст рішення виготовлений та підписаний  01 лютого 2021 р. 
		 
		Суддя                                                                                                                  Г.М. Морська 
		 
		кат.  111030700

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...