Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/10087/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 15.02.2021. Зареєстровано: 16.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2021.
Дата набрання законної сили: 22.04.2021
Результат оскарження 22.04.2021 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: П/380/10314/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		справа№380/10087/20
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		02 лютого 2021 року
		Львівський окружний адміністративний суд в складі:
		головуючого судді Грень Н.М.,
		за участю:
		секретаря судового засідання Бабич Ю.Б.,
		представника позивача Різник О.Р.,
		представника відповідача Шмотолоха О.П.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Дари Львівщини", про визнання протиправним та скасування ухвали,-
		в с т а н о в и в :
		ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовної заявою до Львівської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Дари Львівщини" в якій просить:
		- визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради №1511 від 24.01.2008 "Про користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Дари Львівщини" земельною ділянкою на вул. Б. Хмельницького, 120 у м. Львові".
		Ухвалою судді від 13.11.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
		Судом у підготовчому засіданні виключено Товариство з обмеженою відповідальністю "Дари Львівщини" з числа відповідачів та залучено таке до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24.01.2008 Ухвалою Львівської міської ради №1511 «Про користування ТзОВ «Дари Львівщини» земельною ділянкою на вул. Б. Хмельницького, 120 у м. Львові» вилучено з користування державного комунального підприємства «Екоплід» земельну ділянку площею 0,2851 га на вул. Б. Хмельницького, 120 та зараховано до земель міста; передано ТзОВ «Дари Львівщини» земельну ділянку площею 0,2851 га на вул. Б. Хмельницького, 120 в оренду терміном на 5 років для обслуговування ринку; ухвалено вважати таким, що втратив чинність Державний акт на право постійного користування землею від 03.12.1999, зареєстрований у книзі записів 1-5 за №72. Позивач, як як учасник - вищий орган управління ТОВ «Дари Львівщини» вважає ухвалу Львівської міської ради №1511 від 24.01.2008 «Про користування ТзОВ "Дари Львівщини" земельною ділянкою на вул. Б.Хмельницького, 120 у м. Львові» незаконною, та зазначає, що 27.09.2001 міське державне комунальне підприємство "Екоплід" реорганізовано шляхом приєднання його до орендаря цілісного майнового комплексу ТзОВ "Дари Львівщини" , на підставі Ухвали Львівської міської ради № 1191 від 27.09.2001р. «Про реорганізацію міського державного комунального підприємства "Екоплід"» міське державне комунальне підприємство "Екоплід" реорганізовано шляхом приєднання його до орендаря цілісного майнового комплексу ТзОВ "Дари Львівщини". В АКТІ прийому-передачі активів та пасивів МДКП «Екоплід» станом на 01 листопада 2001 зазначено, що ТОВ «Дари Львівщини» стає правонаступником МДКП «Екоплід» в частині права постійного землекористування земельною ділянкою площею 0,2851 га у м. Львові по вул. Б. Хмельницького, 120, відведеної міському державному підприємству «Екоплід» відповідно до рішення Львівської міської ради від 24.12.1998 №108, наказ №464 від 24.11.1998 та державного акту на право постійного користування землею 11 -ЛВ №000818 від 03.12.1998. У Львівської міської ради не було правових підстав для вилучення земельної ділянки площею 0,2851 га на вул. Б.Хмельницького, 120 у м. Львові з постійного користування ліквідованого МДКП «Екоплід», так як дана земельна ділянка перебуває у користуванні ТОВ «Дари Львівщини» на підставі Ухвали Львівської міської ради № 1191 від 27.09.2001р. «Про реорганізацію міського державного комунального підприємства "Екоплід" та Акта прийому-передачі активів та пасивів МДКП «Екоплід» станом на 01 листопада 2001.
		Відповідач позов не визнав, 25.01.2021 подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що  частинами першою, другою статті 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. Відповідно до абзацу першого частини першої та частини другої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Відповідно до частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад. Зазначена стаття Земельного кодексу України надає відповідачу дискреційне (самостійне) право на вирішення кола питань в межах закону. На підставі вищезазначених правових норм, у межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений законодавством Львівською міською радою прийнято оскаржувану ухвалу від 24.01,2008 року № 1511 «Користування ТзОВ «Дари Львівщини» земельною Ділянкою на вул. Б. Хмельницького, 120 у м. Львові».
		Ухвалою від 26.01.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
		Представник відповідача у  судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні такого відмовити.
		Представник третьої особи у судове засідання не прибув.
		Суд, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив наступне.
		На підставі Ухвали Львівської міської ради № 1191 від 27.09.2001 «Про реорганізацію міського державного комунального підприємства «Екоплід» міське державне комунальне підприємство «Екоплід» реорганізовано шляхом приєднання його до орендаря цілісного майнового комплексу ТзОВ "Дари Львівщини".
		Відповідно до  Акту прийому-передачі активів та пасивів МДКП «Екоплід» станом на 01 листопада 2001, ТОВ «Дари Львівщини» стає правонаступником МДКП «Екоплід» в частині права постійного землекористування земельною ділянкою площею 0,2851 га у м. Львові по вул. Б. Хмельницького, 120, відведеної міському державному підприємству «Екоплід» відповідно до рішення Львівської міської ради від 24.12.1998 №108, наказ №464 від 24.11.1998 та державного акту на право постійного користування землею 11 -ЛВ №000818 від 03.12.1998.
		Надалі, Наказом Управління промисловості та підприємництва Львівської міської ради №73 від 07.05.2003 «Про скасування державної реєстрації Міського державного комунального підприємства «Екоплід» державну реєстрацію Міського державного комунального підприємства «Екоплід» (ідентифікаційний код: 22403158; дата реєстрації: 26.12.1996; реєстраційний №11884; місцезнаходження: м. Львів, вул. Солодова, 4) скасовано.
		Ухвалою Львівської міської ради №1511 «Про користування ТзОВ «Дари Львівщини» земельною ділянкою на вул. Б. Хмельницького, 120 у м. Львові» від 24.01.2008  вилучено з користування державного комунального підприємства «Екоплід» земельну ділянку площею 0,2851 га на вул. Б. Хмельницького, 120 та зараховано до земель міста; передано ТзОВ «Дари Львівщини» земельну ділянку площею 0,2851 га на вул. Б. Хмельницького, 120 в оренду терміном на 5 років для обслуговування ринку; ухвалено вважати таким, що втратив чинність Державний акт на право постійного користування землею від 03.12.1999, зареєстрований у книзі записів 1-5 за №72.
		Позивач не погоджуючись із таким рішенням відповідача звернувся до суду за захистом свої прав та інтересів з даною позовною заявою.
		Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.
		Підпунктом 34 пункту 1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
		Ст, 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
		Частинами першою, другою статті 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
		Відповідно до абзацу першого частини першої та частини другої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Відповідно до частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.
		 
		Судом встановлено, що Ухвалою Львівської міської ради №1511 «Про користування ТзОВ «Дари Львівщини» земельною ділянкою на вул. Б. Хмельницького, 120 у м. Львові» від 24.01.2008  вилучено з користування державного комунального підприємства «Екоплід» земельну ділянку площею 0,2851 га на вул. Б. Хмельницького, 120 та зараховано до земель міста; передано ТзОВ «Дари Львівщини» земельну ділянку площею 0,2851 га на вул. Б. Хмельницького, 120 в оренду терміном на 5 років для обслуговування ринку; ухвалено вважати таким, що втратив чинність Державний акт на право постійного користування землею від 03.12.1999, зареєстрований у книзі записів 1-5 за №72.
		Також, судом встановлено, що на підставі Ухвали Львівської міської ради № 1191 від 27.09.2001 «Про реорганізацію міського державного комунального підприємства "Екоплід"» міське державне комунальне підприємство "Екоплід" реорганізовано шляхом приєднання його до орендаря цілісного майнового комплексу ТзОВ "Дари Львівщини".
		Відповідно до  Акту прийому-передачі активів та пасивів МДКП «Екоплід» станом на 01 листопада 2001, ТОВ «Дари Львівщини» стає правонаступником МДКП «Екоплід» в частині права постійного землекористування земельною ділянкою площею 0,2851 га у м. Львові по вул. Б. Хмельницького, 120, відведеної міському державному підприємству «Екоплід» відповідно до рішення Львівської міської ради від 24.12.1998 №108, наказ №464 від 24.11.1998 та державного акту на право постійного користування землею 11 -ЛВ №000818 від 03.12.1998.
		Відповідно до ч. 5.ст. 116 ЗК України (в редакції чинній на дату прийняття оскаржуваної Ухвали) надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 2. Ст. 149 ЗК України (в редакції чинній на дату прийняття оскаржуваної Ухвали) вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку (ч.10 ст.149).
		Таким чином, суд дійшов висновку, що вилучення 24.01.2008 з постійного користування МДКП «Екоплід», державну реєстрацію як юридичної особи якого скасовано 07.05.2003, суперечить імперативним приписам ч.5.ст.116, ст. 149 ЗК України (в редакції чинній на дату прийняття оскаржуваної Ухвали).
		Окрім того, суд зазначає, що у Львівської міської ради не було правових підстав для вилучення земельної ділянки площею 0,2851 га на вул. Б.Хмельницького, 120 у м. Львові з постійного користування ліквідованого МДКП «Екоплід», оскільки дана земельна ділянка перебуває у користуванні ТОВ «Дари Львівщини» на підставі Ухвали Львівської міської ради № 1191 від 27.09.2001р. «Про реорганізацію міського державного комунального підприємства "Екоплід"» та АКТА прийому-передачі активів та пасивів МДКП «Екоплід» станом на 01 листопада 2001 у якому вказано, що ТОВ «Дари Львівщини» стає правонаступником МДКП «Екоплід» в частині права постійного землекористування земельною ділянкою площею 0,2851 га у м. Львові по вул. Б. Хмельницького, 120, відведеної міському державному підприємству «Екоплід» відповідно до рішення Львівської міської ради від 24.12.1998 №108, наказ №464 від 24.11.1998 та державного акту на право постійного користування землею 11 -ЛВ №000818 від 03.12.1998
		Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 663/1738/16-ц (реєстровий номер 85174518)) право користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому порядку до 01 січня 2002 року, не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством, яке за новим ЗК України не є суб`єктом права постійного землекористуванні, а зберігається за ним до приведення прав і обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства як за правонаступником того землекористувача, якому було видано державний акт на право постійного землекористування.
		Отже, позивач є правонаступником МДКП "Екоплід" щодо права землекористування, а документальне переоформлення такого права у певний термін не є обов`язковим. Відтак у Відповідача не було правових підстав для передачі позивачу в оренду на 5 років земельної ділянки, яка на момент прийняття оскаржуваної Ухвали вже перебувала у користуванні Позивача на праві постійного користування.
		6 жовтня 2004 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України", яким внесено зміни, зокрема, до пункту 6 Перехідних положень Кодексу і термін переоформлення права власності або права оренди на земельні ділянки продовжено з 1 січня 2005 року до 1 січня 2008 року.
		Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) пункт 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.
		При обґрунтуванні такого рішення Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до статей 13, 14, пункту 7 частини першої статті 92 Конституції України правовий режим власності та користування землею визначається законами України. Правовий режим власності означає врегулювання нормами закону земельних відносин, порядку та умов поділу земель на категорії, правове визначення форм власності на землю, порядку набуття і здійснення права власності, а також права постійного чи тимчасового землекористування щодо управління землями тощо, реалізацію та позбавлення цього права, функції, компетенцію органів державної влади і місцевого самоврядування. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом, соціальну спрямованість економіки (частина четверта етапі 13 Конституції України). Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону (стаття 41). Чинний Кодекс є одним із таких законів, норми якого встановлюють підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга етапі 116). Постанова Верховної Ради України є підзаконним актом, тому в ній не можуть закріплюватися положення, якими встановлюється правовий режим власності на землю. Тим більше що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою. Проте Верховна Рада України врегулювала постановою сферу суспільних відносин, які мають регулюватися законами України. Враховуючи, що положення Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" щодо втрати громадянами після закінчення зазначеного строку раніше наданого права користування земельною ділянкою впливають на прийняття рішення у справі, вони відповідно до частини третьої етапі 61 Закону України "Про Конституційний Суд України" мають бути визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
		На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана Ухвала Львівської міської ради від 26 червня 2020 року за № 271 "Про розгляд клопотання ОСОБА_2 ", винесена не на підставі, що передбачені чинним законодавством, а відтак є протиправною та підлягає скасуванню.
		Щодо підсудності справи, то суд зазначає, що відповідно до пп. 1.ч.1.ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
		Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно- правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно- правових відносин і стосується саме цих відносин.
		Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
		Органи місцевого самоврядування відповідно до ЗаконуУкраїни від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) наділені значними повноваженнями у різних галузях, зокрема у сферах бюджету та фінансів, соціально-економічного і культурного розвитку, управління комунальною власністю, житлово-комунального господарства, регулювання земельних відносин, соціального захисту населення тощо. Реалізуючи зазначені повноваження, органи місцевого самоврядування наділені правом приймати управлінські рішення.
		Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР установлено, що до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин.
		Отже, органи місцевого самоврядування у вказаних правових відносинах є суб`єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції.
		Відповідний висновок міститься у Рішенні Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року № 10- рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої етапі 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» етапі 12 ЗК України, пункту 1 частини першої етапі 17 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), у якому визначено, що вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб`єктом владних повноважень щодо оскаржень його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів.
		Даний спір не пов`язаний з вирішенням питання приватноправового характеру, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень (органу місцевого самоврядування), який реалізовує у цих правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції. При цьому, між позивачем та відповідачем відсутній спір про право цивільне щодо  оскарження Ухвали.
		Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 30 травня 2018 року у справі № 826/5737/16, від 13 червня 2018 року у справі № 307/2765/15-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 463/1865/17, від 15 травня 2019 року у справах № 729/608/17 та № 352/1414/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 749/942/18.
		Щодо строку звернення до суду визначеного ст. 122 Кас України, судом встановлено, що про порушення прав ТОВ «Дари Львівщини» учасник - ОСОБА_1 дізналася 20 серпня 2020р. під час заслуховування щорічної інформації виконавчого органу товариства.
		Відповідно до ч.2. ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Таким чином, позивачем дотримано встановлений ч.2. ст. 122 КАС України строк для звернення до Львівського окружного адміністративного суду.
		У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		Згідно ч. 1 ст. 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відтак, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити повністю.
		На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295, КАС України, суд -                                         
		в и р і ш и в :
		адміністративний позов задовольнити повністю.
		Визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради №1511 від 24.01.2008 "Про користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Дари Львівщини" земельною ділянкою на вул. Б. Хмельницького, 120 у м. Львові".              
		Стягнути з Львівської міської ради код ЄДРПОУ 04055896, місцезнаходження: 79005, м. Львів, пл. Ринок 1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
		Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. 
		 
		Суддя                                                                   Грень Н.М.
		 
		          Повний текст рішення складено та підписано 12.02.2021.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...