Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/2240/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.
Надіслано для оприлюднення: 18.02.2021. Зареєстровано: 19.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.02.2021.

Результат оскарження 25.05.2021 Восьмий апеляційний адміністративний суд: скасовано судове рішення суду першої інстанції та направлено справу для продовження розгляду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		справа №380/2240/21
		У Х В А Л А
		з питань забезпечення позову
		 
		18 лютого 2021 року
		м. Львів, вул. Чоловського, 2
		Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю Галицький будівельний гарант про забезпечення позову,-
		в с т а н о в и в:
		до суду одночасно з пред`явленням позовної заяви надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю Галицький будівельний гарант про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Міністерства культури та інформаційної політики України від 29.01.2021 №896/6.11.6 до набрання законної сили рішенням у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицький будівельний гарант» до Міністерство культури та інформаційної політики України про визнання протиправним та скасування припису.
		Заява обґрунтована тим, що Міністерство культури та інформаційної політики України порушило вимоги щодо проведення процедури здійснення контролю встановленої Законом України від 05.04.2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Зазначає, що зупинення земляних та будь-яких інших будівельних робіт на об`єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку на вул. Кастелівці - вул. Академіка А. Сахарова зі знесенням існуючих будівель», на час розгляду позову про визнання протиправним та скасування припису Міністерства культури та інформаційної політики України від 29.01.2021р №896/6.11.6, спричинить значну фінансову шкоду та збитки а відновлення наших прав потребуватиме значних зусиль, часу та витрат.
		Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
		Враховуючи подані заявником матеріали, суддя вважає за можливе розглянути відповідну заяву без повідомлення учасників справи.
		При вирішенні заяви про забезпечення позову суддя виходив з такого.
		Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені вказаною статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Зазначені підстави є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям вказаної статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.
		Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
		У зв`язку з цим необхідно, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.
		Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Відповідно до статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
		1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 
		2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 
		4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 
		5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		Заявник, обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, вказує, що Міністерство культури та інформаційної політики України порушило вимоги щодо проведення процедури здійснення контролю встановленої Законом України від 05.04.2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Разом з тим, суддя зауважує, що у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх підстав, які б свідчили про очевидну протиправність згаданого припису.
		Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.
		Крім того, суддя звертає увагу, що згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
		Таким чином, з наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.
		Заявник в обґрунтування заяви про забезпечення позову вказує, що оскаржуваним приписом забороняється здійснення будь-яких будівельних робіт, що для позивача, як Генпідрядника на об`єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку на вул. Кастелівці - вул. Академіка А. Сахарова зі знесенням існуючих будівель» матиме наслідком понесення значних матеріальних втрат у вигляді штрафних санкцій та відшкодування збитків як перед замовниками за прострочення строків виконання робіт (зокрема, згідно з п.20.2; п.20.4. Договору, за порушення строків (термінів) виконання Робіт згідно з Календарним графіком виконання Робіт/ Етапів Робіт будівництва Об`єкта (порушення одного зі строків по будь-якому з видів робіт, в т.ч. об`ємів та/або вартості робіт, що підлягали виконанню за місяць) більш ніж на 7 робочих днів Генпідрядник сплачує Замовнику - 2 неустойку (штрафну санкцію) в розмірі 55000,00 грн (п`ятдесят п`ять тисяч гривень 00 копійок) за кожен факт порушення; У випадку прострочення Основних стадій проекту згідно з п. 16.3. цього Договору Генпідрядник сплачує Замовнику - 2 неустойку у вигляді штрафу в розмірі 250 000,00 грн. (двісті п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) за кожен повний місяць прострочення зазначеного строку, якщо не доведе, що таке прострочення мало місце з підстав, передбачених п. 16.6. Договору) так і перед субпідрядними організаціями за їх зупинку, а також у вигляді виплати коштів працівникам, що здійснюють виконання робіт на цьому об`єкті за час простою на період зупинення виконання будь-яких робіт.
		З огляду на вказане твердження заявника суд зазначає, що пунктом 16.6 вказаного Договору генерального підряду та делегування функцій замовника будівництва №13/05-19ЕД-ПІК-ГБГ від 13.05.2019 передбачено, що обставинами, які перешкоджають своєчасному завершенню будівництва Об`єкта і прийняття його (її) в експлуатацію та є підставою для продовження строків будівництва Об`єкту, є: обставини непереборної сили (форс-мажор), вказані в розділі 21 цього Договору; внесення Замовником 2 змін до Проектної документації, поява додаткових об`ємів робіт; відсутність фінансування виконання Робіт з боку Замовника 2 понад 1 (один) місяць; в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
		Пунктом 21.1 Договору передбачено, що Сторона звільняється від визначеної Договором та законодавством відповідальності за повне чи часткове порушення зобов`язань, передбачених Договором, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини).
		В свою чергу, пунктом 21.2 Договору передбачено, що під непереборною силою у Договорі розуміються будь-які надзвичайні події зовнішнього щодо Сторін характеру, які виникають без вини відповідної Сторони, поза її волею або всупереч волі чи бажанню Сторін, і які не можна за умови вжиття звичайних для цього заходів передбачити та не можна при всій турботливості та обачності відвернути (уникнути), включаючи (але не обмежуючись) серед іншого: видання заборонних або обмежуючих нормативних актів органів державної влади чи місцевого самоврядування, інші заборонні чи обмежуючі заходи названих органів, які унеможливлюють виконання відповідною Стороною цього Договору або тимчасово перешкоджають такому виконанню.
		Таким чином, заявником в поданій заяві про забезпечення позову не доведено, підстав небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, як і того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення позивачам необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
		Окрім того, суд зазначає, що оцінка аргументів заявника про наявність ознак протиправності припису, виданого Міністерством культури та інформаційної політики України від 29.01.2021 № 896/6.11.6 здійснюватиметься в межах розгляду адміністративної справи №380/2240/21. 
		Таким чином заявником не доведено наявності у поданій заяві хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених КАС України, для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить достатніх даних про вжиття заходів забезпечення позову, а тому відсутні передбачені частиною другою статті 150 КАС України підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
		Таким чином, у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю Галицький будівельний гарант про забезпечення позову необхідно відмовити повністю.
		Разом з тим, суддя зазначає, що заявник вправі повторно подати заяву про вжиття заходів забезпечення позову, із врахуванням висновків суду, викладених у цій ухвалі. 
		Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 КАС України, суддя, -
		у х в а л и в :
		у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю Галицький будівельний гарант про забезпечення позову відмовити повністю.
		Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
		Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
		 
		Суддя Грень Н.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...