Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 540/4359/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.03.2021. Зареєстровано: 21.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2021.
Дата набрання законної сили: 23.06.2021
Результат оскарження 23.06.2021 П'ятий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		___________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 березня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/4359/20 
		Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді: Пекного А.С.,
		при секретарі: Мельник О.О.,   
		за участю позивача ОСОБА_1 та її представника Мосіної Т.В., представника відповідача Гаран Л.А., 
		свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,  
		розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області   про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з вказаним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Херсонській області), у якому просить визнати протиправною відмову відповідача зарахувати до страхового стажу періоду її роботи з 03.06.1991р. по 16.11.1996р. в Скадовській районній лабораторії експертизи умов праці при нарахуванні пенсії за віком та зобов`язати відповідача зарахувати до її страхового стажу указаний період роботи і здійснити відповідний перерахунок розміру пенсії з дня виникнення права на пенсію.
		Ухвалою від 05.01.2021р. провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 03.02.2021р. Також викликані свідки.
		У період з 11.01.2021р. по 18.02.2021р. головуючий суддя перебував на лікарняному. 
		Ухвалою від 01.03.2021р. допущено участь учасників справи та свідків в судовому засіданні 17.03.2021р. в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої доручено Скадовському районному суду Херсонської області.
		В судовому засіданні представник позивача підтримала позов і просила його задовольнити, представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на його необґрунтованість.
		Також в судовому засіданні допитані свідки.
		Свідок ОСОБА_2 повідомив суду, що працював за договором в Лабораторії експертизи умов праці та екології з 21.04.1995р. по 02.10.1995р. і в цей період ОСОБА_1 також там працювала бухгалтером. 
		Свідок ОСОБА_3 повідомила, що працювала в Лабораторії експертизи умов праці та екології з 26.03.1990р. по 19.11.1991р., а позивач також працювала там же з червня 1991 р. бухгалтером. На момент звільнення свідка позивач продовжувала працювати.
		Свідок ОСОБА_4 повідомила, що працювала в Лабораторії експертизи умов праці та екології з 21.09.1990р. по 03.02.2006р. на різних посадах. Разом з нею з 1991 року по 1996 рік працювала також позивач на посаді бухгалтера. Після звільнення позивача у листопаді 1996р. з посади бухгалтера, свідка згодом у 1998 році було призначено на цю посаду.
		Відомості щодо місця та періодів роботи свідків підтверджуються записами в їх трудових книжках, які долучені до матеріалів справи.
		Судом 17.03.2021р. проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
		Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
		Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась 20.01.2020р. до Скадовського сервісного центру ГУПФУ в Херсонській області за консультацією з приводу призначення пенсії за віком. В ході консультації позивачу повідомили про невідповідність записів в трудовій книжці щодо роботи в Лабораторії експертизи умов праці та екології вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58.
		Представником позивача 06.03.2020р. подано до відповідача звернення, в якому ставилось питання про надання роз`яснення щодо підтвердження періоду трудової діяльності позивача в Лабораторії експертизи умов праці та екології та зарахування цих періодів до страхового стажу для призначення пенсії за віком.
		Листом від 03.04.2020р. №1118-939/Д-02/8-2100/20 відповідач надав відповідь щодо застосування пенсійного законодавства, указав на невідповідність записів в трудовій книжці щодо роботи в Лабораторії експертизи умов праці та екології вимогам згаданої раніше Інструкції і повідомив, що від Лабораторії експертизи умов праці та екології не надходило відповіді на запити пенсійного органу щодо надання документів, які підтверджують період роботи позивача.
		В подальшому ОСОБА_1 06.07.2020р. звернулась до Скадовського сервісного центру ГУПФУ в Херсонській області із заявою про призначення пенсії за віком.
		До заяви було додано ряд документів, передбачених затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі трудову книжку НОМЕР_1 , в якій містились записи про роботу позивача з 03.06.1991р. по 16.11.1996р. в Скадовській районній Лабораторії експертизи умов праці та екології.
		Згодом позивачем були подані додаткові документи.
		На підставі поданих документів позивачу з 19.06.2020р. призначено пенсію за віком, при цьому не враховано до страхового стажу для призначення пенсії періоди її роботи в Лабораторії експертизи умов праці та екології з 03.06.1991р. по 08.02.1992р. та з 09.02.1995р. по 16.11.1996р. Пенсія була обчислена із заробітку за період роботи з 01.07.2000р. по 31.05.2020р. та визначено її у розмірі 1638,00 грн. (одного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), у тому числі: - 959,09 грн. - основний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; - 215,80 грн. - підвищення відповідно до частини 3 статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; - 463,11 грн. - доплата до мінімальної пенсійної виплати.
		У подальшому в зв`язку з підвищенням протягом 2020 року  розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно перераховувався і підвищувався також і розмір пенсії позивача.
		На звернення позивача щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи Лабораторії експертизи умов праці та екології з 03.06.1991р. по 16.11.1996р. ГУПФУ в Херсонській області надало відповідь листом від 28.07.2020р. №2780-2680/Д-02/8-2100/20 про те, що запис №17 про звільнення не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58.
		09.11.2020р. позивач знов звернулась до відповідача із заявою довільної форми, в якій після викладу обставин щодо припинення як юридичної особи Лабораторії експертизи умов праці та екології і неможливості у зв`язку з цим надати додатково до трудової книжки документи на підтвердження стажу роботи, просила зарахувати до страхового стажу період роботи в Лабораторії експертизи умов праці та екології з 03.06.1991р. по 16.11.1996р. та провести відповідний перерахунок.
		Відповідач листом від 26.11.2020р. №4724-4528/Д-02/8-2100/20 повідомив про неможливість зарахування вказаного періоду до страхового стажу з тих саме підстав, що і раніше.
		Не погоджуючись із відмовою ГУПФУ в Херсонській області зарахувати до страхового стажу для призначення пенсії за віком періодів її роботи в Лабораторії експертизи умов праці та екології з 03.06.1991р. по 16.11.1996р., ОСОБА_1 звернулась до суду із цим позовом.
		Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 03.06.1991р. по 16.11.1996р. вона працювала в Лабораторії експертизи умов праці та екології на посаді бухгалтера, про що до її трудової книжки внесено відповідні записи №16 від 03.06.1991р. та №17 від 16.11.1996р. Відмовляючи у зарахуванні до страхового стажу вказаного періоду роботи, відповідач виходив з того, що в записі про звільнення №17 від 16.11.1996р. дата звільнення виконана більш жирним шрифтом і відрізняється від інших записів трудової книжки, унаслідок чого відповідач дійшов хибного висновку про те, що це ставить під сумнів припинення трудових відносин саме з 16.11.1996р. Як зазначає позивач, окремі недоліки запису про звільнення не можуть слугувати підставою для його невизнання та відмови у зарахуванні періоду роботи в Лабораторії експертизи умов праці та екології до страхового стажу, якщо зважити також на те, що запис скріплений підписом директора та печаткою підприємства і не містить ознак його підробки. Щодо надання додаткових документів на підтвердження періоду трудової діяльності в Лабораторії експертизи умов праці та екології, то це неможливе, оскільки ця Лабораторія припинена як юридична особа за постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26.10.2011р. у справі №2-а-4415/11/2170 і в ній відсутні працівники, які б могли їх видати, а документи до архіву не передавались колишнім керівництвом та пошкоджені внаслідок підтоплення. Відповідач безпідставно відмовляється вчинити належні дії, які б вичерпно могли підтвердити або спростувати факт її роботи в Лабораторії експертизи умов праці та екології та періоду трудової діяльності, у тому числі і шляхом отримання показань свідків. Наведене призводить до отримання нею пенсії в меншому розмірі, ніж належало би за законодавством.
		ГУ ПФУ в Херсонській області у відзиві не визнає позовні вимоги, посилаючись на те, що діяло правомірно, а спірний період трудової діяльності позивача неможливо зарахувати до страхового стажу для призначення пенсії, оскільки він документально не підтверджений. 
		З посиланням на положення Законів України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідач вказує, що запис про звільнення від 16.11.1996р. №17 у трудовій книжці НОМЕР_1 не відповідає вимогам згаданої Інструкції, оскільки він виконаний більш жирним шрифтом і відрізняється від інших записів трудової книжки, що на думку відповідача ставить під сумнів припинення трудових відносин саме з 16.11.1996р., а відтак взагалі не підтверджує усього періоду роботи позивача в Лабораторії експертизи умов праці та екології. Інші подані позивачем документи не можуть бути взяті до уваги, оскільки оформлені усупереч вимогам чинного законодавства або не містять необхідної інформації.
		Відповідач зазначає, що страховий стаж позивача становить 27 років і 10 днів, без урахування періоду роботи з 03.06.1991р. по 08.02.1992р. та з 09.02.1995р. по 16.11.1996р. в Лабораторії експертизи умов праці та екології, отже позивачу не може бути призначено пенсію в мінімальному розмірі, так як для цього необхідна наявність страхового стажу не менше 30 років для жінок. У той же час, відповідно до частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу меншої тривалості, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Тому позивачу пенсію призначено відповідно до вимог статей 27, 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у мінімальному розмірі, який пропорційний до наявного страхового стажу.
		Спірними питаннями у цій справі є кількість років страхового стажу позивача, від якого залежить розмір її пенсії, а також правомірність відмови органу Пенсійного фонду у зарахуванні до такого стажу конкретних періодів роботи позивача - з 03.06.1991р. по 08.02.1992р. та з 09.02.1995р. по 16.11.1996р.
		Так, згідно з абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
		Частиною 3 статті 28 Закону №1058-IV передбачено, що за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено абзацом першим частини першої цієї статті, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Для пенсій, призначених після 1 січня 2018 року, мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим цієї частини, виплачується після досягнення особою віку 65 років. До досягнення цього віку таким особам може бути призначена державна соціальна допомога на умовах і в порядку, визначених Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям».
		Питання обчислення страхового стажу регулюються, зокрема, статтями 24, 25 Закону №1058-IV, відповідно до яких страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
		Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
		Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
		Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
		Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
		Відповідачем не визнаються окремі періоди трудової діяльності позивача, які мали місце до впровадження системи персоніфікованого обліку та до набрання чинності Законом №1058-IV, отже їх зарахування до страхового стажу має відбуватись в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
		Таким законодавством, зокрема, є Закон України від 05.11.1991р. №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII).
		За змістом статті 56 Закону №1788-XII, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. 
		До стажу роботи зараховується також: 
		а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; 
		б) творча діяльність осіб, передбачених пунктом "в" статті 3 цього Закону. При цьому творча діяльність членів Спілки письменників України, Спілки художників України, Спілки композиторів України, Спілки кінематографістів України, Спілки театральних діячів України, інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок, але об`єднані відповідними професійними комітетами, до введення в дію цього Закону зараховується в стаж роботи незалежно від сплати страхових внесків. У цих випадках стаж творчої діяльності встановлюється секретаріатами правлінь творчих спілок республіки починаючи з дня опублікування або першого публічного виконання чи публічного показу твору даного автора; 
		в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби; 
		г) служба у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв`язку і в гірничорятувальних частинах, незалежно від відомчої підпорядкованості та наявності спеціального або військового звання; 
		д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; 
		е) тимчасова непрацездатність, що почалася у період роботи; 
		є) час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду; 
		ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку; 
		з) період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.
		Статтею 62 Закону №1788-XII установлено припис, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		На виконання приписів статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
		Відповідно до пунктів 1 - 3, 17, 18 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. 
		За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків
		За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
		За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
		Аналіз наведених норм свідчить про те, що страховий стаж, а також періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії - до 01.01.2004р. підтверджуються трудовою книжкою. 
		І лише у разі відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
		У тому випадку, якщо і такі документи відсутні та їх неможливо одержати у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями, а також при відсутності архівних даних з інших причин, ніж зазначені вище, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
		Отже, основним і вичерпним документом, яким встановлюються періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії - є трудова книжка.
		Як видно з листів ГУ ПФУ в Херсонській області від 03.04.2020р. №1118-939/Д-02/8-2100/20, від 28.07.2020р. №2780-2680/Д-02/8-2100/20, від 26.11.2020р. №4724-4528/Д-02/8-2100/20, а також відзиву відповідача, основною підставою для незарахування до страхового стажу періодів роботи позивача з 03.06.1991р. по 08.02.1992р. та з 09.02.1995р. по 16.11.1996р. слугувало те, що запис про звільнення від 16.11.1996р. №17 у трудовій книжці НОМЕР_1 не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58, оскільки він виконаний більш жирним шрифтом і відрізняється від інших записів трудової книжки, що на думку відповідача ставить під сумнів припинення трудових відносин саме з 16.11.1996р.
		Таким чином вбачається, що виключно виконання запису про звільнення більш жирним шрифтом і його відмінність від інших записів у трудовій книжці розцінюється відповідачем як дефект, який унеможливлює визнання достовірним цього запису та врахування інформації, яку він містить, при вирішенні питання про обчислення страхового стажу позивача для призначення пенсії.
		Суд зауважує, що відповідач не наводить конкретної норми згаданої вище Інструкції, якій би не відповідали записи в трудовій книжці позивача за спірний період.
		Між тим, відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 2.2 - 2.4, 2.26, 2.27, 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р. за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
		Трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.
		До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться. 
		Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. 
		Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). 
		Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993". Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
		Записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Наприклад: "Звільнений в зв`язку з прогулом без поважних причин, п. 4 ст. 40 КЗпП України". 
		При розірванні трудового договору з ініціативи працівника з причин, за яких законодавство пов`язує надання певних пільг і переваг, запис про звільнення вноситься до трудової книжки із зазначенням цих причин. Наприклад: "Звільнений за власним бажанням у зв`язку з зарахуванням у вищий навчальний заклад, ст. 38 КЗпП України". 
		Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис, - наказ (розпорядження), його дата і номер. 
		Днем звільнення вважається останній день роботи. Наприклад, трудовий договір з працівником припиняється у зв`язку із скороченням штату працівників. 10 жовтня 1993 р. є останнім днем його роботи. У трудовій книжці працівника має бути зроблений запис: у графі 1 розділу "Відомості про роботу" ставиться порядковий номер запису, у графі 2 - дата звільнення (10.10.93), у графі 3 записується: "Звільнений за скороченням штатів, п. 1 ст. 40 КЗпП України", у графі 4 зазначається дата і номер наказу (розпорядження) про звільнення.
		У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
		Оглянувши трудову книжку НОМЕР_1 , суд не знаходить підстав вважати, що зроблений у ній запис №17 від 16.11.1996р. №17 цілком не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58.
		Так, дійсно у цьому записі дата звільнення « 16.11.1996» виконана дещо більш жирним шрифтом, ніж  інша частина запису, але в цілому ознак того, що дату звільнення було змінено шляхом нанесення інших цифр, не вбачається. Візуально дата нанесена тим самим способом та шрифтом, що і інша частина запису.
		Сам запис скріплений підписом директора установи та завірений печаткою, містить відомості про причину звільнення та підставу внесення запису, що відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58.
		Крім того, показами допитаних судом свідків підтверджується, що у спірний період позивач працювала разом з ними в Лабораторії експертизи умов праці та екології.
		Враховуючи наведене, суд вважає хибним висновок відповідача про невідповідність зазначеного запису вимогам законодавства.
		Інших підстав для відмови у зарахуванні до страхового стажу спірного періоду трудової діяльності позивача відповідач не наводить.
		Суд зауважує, що в силу приписів статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		У зв`язку з цим слід визнати такою, що не ґрунтується на законі (є протиправною) відмову ГУ ПФУ в Херсонській області у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів її роботи з 03.06.1991р. по 08.02.1992р. та з 09.02.1995р. по 16.11.1996р., оскільки ці періоди належним чином підтверджуються трудовою книжкою позивача НОМЕР_1 .
		Уперше відповідач відмовив у зарахуванні спірних періодів трудової діяльності до страхового стажу при призначенні позивачу пенсії за віком 19.06.2020р., а надалі - листом від 26.11.2020р. №4724-4528/Д-02/8-2100/20 за наслідками розгляду за правилами Закону України «Про звернення громадян» відповідної заяви позивача.
		Також слід звернути увагу на те, що позивач просить покласти на відповідача обов`язок зарахувати до її страхового стажу період трудової діяльності з 03.06.1991р. по 16.11.1996р., однак насправді відповідачем не визнаються періоди з 03.06.1991р. по 08.02.1992р. та з 09.02.1995р. по 16.11.1996р. Період з 09.02.1992р. по 08.02.1995р. зарахований відповідачем до страхового стажу позивача. При цьому порушення прав позивача є наслідком дій відповідача, а не його рішень, оскільки з матеріалів справи видно, що рішень з питань відмови у зарахуванні до страхового стажу конкретних періодів трудової діяльності позивача ГУ ПФУ в Херсонській області не приймало.
		Тому суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, шляхом визнання протиправними саме дій ГУ ПФУ в Херсонській області щодо відмови позивачу у зарахуванні до страхового стажу для призначення пенсії за віком періодів трудової діяльності, які безпосередньо не були враховані відповідачем, а саме з 03.06.1991р. по 08.02.1992р. та з 09.02.1995р. по 16.11.1996р.
		Оскільки судом визнано протиправним невключення до страхового стажу при призначенні та розрахунку розмірів пенсії спірних періодів роботи позивача, то відповідно підлягає задоволенню і вимога про покладення на відповідача обов`язку перерахувати позивачу пенсію, починаючи з дати призначення пенсії.
		У задоволенні решти позовних вимог (зарахуванні до страхового стажу періоду трудової діяльності з 09.02.1992р. по 08.02.1995р., які вже включені відповідачем до страхового стажу) слід відмовити.
		Розподіл судових витрат потрібно здійснити з урахуванням правил частини 1 статті 139 КАС України, відповідно до якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Це обумовлено тим, що хоча позов формально задоволений частково, але фактично заявлені позовні вимоги задоволені повністю, тобто визнано протиправною відмову у зарахуванні до страхового стажу періодів трудової діяльності та зобов`язано відповідача зарахувати такі періоди до страхового стажу і зобов`язано здійснити перерахунок пенсії. Те, що судом дещо зменшено період трудової діяльності, який підлягає зарахуванню до страхового стажу, не впливає на висновок щодо розподілу судових витрат.
		Враховуючи наведене і те, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн. відповідно до квитанції №7 від 28.12.2020р., стягненню на користь позивача підлягають судові витрати в сумі 840,80  грн.
		Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 257-262 КАС України, суд 
		 
		вирішив:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково. 
		Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу для призначення пенсії за віком періодів трудової діяльності з 03 червня 1991 року по 08 лютого 1992 року та з 09 лютого 1995 року по 16 листопада 1996 року.
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області  (73005, м.Херсон, вул.28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057)  зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періоди трудової діяльності з 03 червня 1991 року по 08 лютого 1992 року та з 09 лютого 1995 року по 16 листопада 1996 року в Лабораторії експертизи умов праці та екології. 
		У задоволенні решти вимог - відмовити.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ  21295057, вул.. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73005) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ). 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.   
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була  подана  у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.
		Повний текст постанови виготовлений та підписаний  19 березня 2021 р. 
		 
		Суддя                                                                                                                  А.С. Пекний 
		 
		кат.  112010200

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...