Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/4268/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренди.
Надіслано судом: 23.04.2021. Зареєстровано: 23.04.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.04.2021.
Дата набрання законної сили: 13.07.2021 (частково)
Результат оскарження 13.07.2021 Східний апеляційний господарський суд: скасовано рішення місцевого суду частково та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 
		тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		_______________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"13" квітня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4268/20
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Аріт К.В. 
		при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.
		 
		розглянувши в порядку загального позовного провадження справу 
		за первіснимпозовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м.Харків  3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут, м.Харків  до Фізичної особи-підприємця Каспарянц Рубена Ренгардовича, м.Харків про та зустрічним позовом до  про зобов`язання вчинити дії та стягнення 67707,40 грн. Фізичної особи-підприємця Каспарянц Рубена Ренгардовича, м.Харків  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м.Харків визнання продовженим договору оренди за участю представників:
		позивача - Золіна П.І. (довіреність №51 від 29.12.2020 року);
		3-ої особи - Личаний Д.С. (довіреність №66-01-16/5 від 13.01.2021 року); 
		відповідача - Каспарянц Р.Р. (особисто, паспорт НОМЕР_1 виданий Ленінським РВ ГУМВС України в Х/о 27.08.2007 року). 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Каспарянц Рубена Ренгардовича про стягнення 67707,40 грн. неустойки за договором оренди №6178-Н від 01.09.2016 року та про повернення орендованої одноповерхової будівлі інв.№10131000110, площею 21,86 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Пушкінська,85, Балансоутримувачу - Національному технічному університету "Харківський політехнічний інститут" шляхом підписання акту приймання -передачі.
		Позивач у позовній заяві просив суд розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.01.2021 року відкрито провадження у справі №9224268/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
		Також, даною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут".
		01.02.2021 року відповідачем до суду подано заяву (вх.№2740) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. 
		Ухвалою суду від 02.02.2021 року призначено розгляд справи №922/4268/20 за правилами загального позовного провадження, призначивши підготовче засідання на 02.02.2021 року, яке протокольною ухвалою суду було відкладено на 23.02.2021 року.
		Ухвалою суду від 04.02.20201 року прийнято зустрічну позовну заяву ФОП Каспарянц Р.Р. до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про визнання продовженим договору оренди до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом у справі №922/4268/20.
		Ухвалою суду від 23.02.20201 року продовжено строк проведення підготовчого провадження по справі №922/4268/20 на 30 днів до 05.04.2021 року включно, підготовче засідання відкладено на 18.03.2021 року.
		Ухвалою суду від 18.03.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 18.03.2021 року, в якому було оголошено перерву до 13.04.2021 року.
		Учасниками справи надано до суду наступні документи:
		- пояснення 3-ої особи (вх.№2285 від 29.01.21, а.с.59-61) про відмову в задоволені позову;
		- зустрічний позов ФОП Каспарянц Р.Р. до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (вх.№2472 від 01.02.21, а.с.83-87), в якому просить суд визнати продовженим до 01.09.2021 термін дії договору оренди №6178-Н від 01.09.2016 року одноповерхової будівлі інв.№10131000110, площею 21,86 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Пушкінська,85;
		- пояснення 3-ої особи щодо зустрічного позову (вх.№3989 від 17.02.21, а.с.117-119) про його задоволення;
		- відзив позивача на зустрічний позов (вх.№4248 від 22.02.21, а.с.124-127) про відмову в його задоволенні;
		- відповідь на відзив (вх.№4927 від 01.03.21);
		- згода на початок розгляду справи по суті (вх.№6223 від 18.03.21).
		Надані документи судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.
		У судовому засіданні 13.04.2021 року позивач первісний позов підтримував, проти зустрічного позову заперечував, відповідач та 3-я особа проти первісного позову заперечували, зустрічний позов підтримували.
		 
		Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісні та зустрічні позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне. 
		01.09.2016 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (далі - позивач, орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Каспарянцем Рубеном Ренгардовичем (далі - відповідач, орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6178-Н (далі - Договір), відповідно до умов п.1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: одноповерхову будівлі для господарських потреб, інв.№ НОМЕР_2 (далі - Майно), загальною площею 21,86 м2, за адресою: м.Харків, вул.Пушкінська, 85, що перебуває на балансі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (далі - балансоутримувач, 3-я особа).
		Згідно з п.10.1. Договору строк його дії 1 (один) рік.
		Додатковою угодою №1 до Договору від 19.07.2017 року п.1.1 Розділу 1 викладено в новій редакції, а саме: «замість слів «інв.№1031000261» читати «інв.№10131000110».
		В подальшому, строк дії договору оренди №6178-Н від 01.09.2016 року неодноразово подовжувався Додатковими угодами:
		- №2 від 23.07.2018 року - до 01.09.2018 року;
		- №3 від 04.10.2018 року - до 01.09.2019 року.
		Отже, строк дії Договору було продовжено до 01.09.2019 року включно.
		Відповідно до п.10.6 Договору чинність договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
		Заявою від 04.09.2019 року № 11-03-02-01479 Позивач повідомив Відповідача, що 01.09.2019 року закінчився термін дії договору оренди №6178-Н від 01.09.2016 року. При цьому, Позивач наголосив, що на новий строк зазначений договір продовженим бути не може, у зв`язку з цим вимагав повернути Майно (а.с.24-25).
		Позивач вважає, що заява про припинення дії договору оренди №6178-Н від 01.09.2016 року була вручена Орендарю 19.09.2019 року, про що свідчить підпис відповідача на поштовому повідомленні (а.с.26).
		Позивач вважає, що договір оренди № 6178-Н від 01.09.2016 року припинив свою дію 01.09.2019 року, в силу закінчення строку, на який його було укладено.
		Первісні позовні вимоги обґрунтовані відсутністю правових підстав для перебування відповідача в орендованих приміщеннях, оскільки договір оренди нерухомого майна №6178-Н від 01.09.2016 року припинив свою дію, у зв`язку з закінченням строку його дії та на підставі заяви від 04.09.2019 року №11-03-02-01479 про припинення дії договору, поданої в порядку ч.2 ст.17 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 року №2269-ХІІ (що діяв під час спірних правовідносин).
		Зустрічний позов про визнання спірного договору оренди нерухомого майна продовженим до 01.09.2021 року обґрунтовано відсутністю заперечень позивача проти пролонгації спірного договору як під час його дії, так і протягом місяця з моменту його закінчення. ФОП Каспарянц Р.Р вважає, що має право на продовження цього договору на новий термін (до 01.09.21). Орендар вказує на неотримання заяви позивача від 04.09.19 №11-03-02-01479 про припинення дії договору. Посилається на положення ст.17 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 року №2269-ХІІ (що діяв під час спірних правовідносин).
		Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного. 
		Щодо повноважень позивача суд зазначає наступне.
		На виконання доручення Прем`єр-міністра України від 13.12.2018 року №49773/0/1-18 щодо пріоритетних реформ на 2019 рік, презентованих на першому національному форумі «Партнерство заради розвитку» від 03.12.2018, відповідно до Закону України «Про Фонд державного майна України», Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України та Положення про представництво Фонду державного майна України в районі, місті, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.05.2012, наказом Фонду державного майна України від 16.05.2019 № 467 (пункт 1) прийнято рішення про утворення.. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях як юридичну особу публічного права, що розташована у м. Харків, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області.
		Відповідно до п.2 наказу Фонду державного майна України від 16.05.2019 року №467 встановлено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області.
		Наказом Фонду державного майна України від 02.07.2019 року №639 днем початку роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях визначено 02.07.2019 року.
		Крім того, відповідно до абзацу 2 п. 1 Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.05.2019 року №487, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області.
		Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області припинене як юридична особа з 06.03.2020 року.
		Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (далі - Орендодавець, Позивач) є правонаступником прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області.
		 
		Щодо припинення договору суд зазначає наступне.
		За змістом ст.629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Згідно з ст.283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
		Положеннями ч.1 ст.763 ЦК України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
		На час виникнення спірних правовідносин нормативно-правовим актом, яким було урегульовано організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній власності, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна був Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 року № 2269-ХІІ (далі - Закон про оренду). 
		Статтею 9 Закону про оренду було визначено порядок укладення договору оренди.
		Відповідно до ч.1 ст.17 Закону про оренду термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
		Згідно з положеннями частини 2 статті 291 ГК України та частини 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
		Статтею 764 ЦК України передбачено, що, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
		Відповідно до ч.4 ст.284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Згідно з ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Правовий аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку орендодавець заперечив щодо поновлення договору, то такий договір припиняється. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі №914/433/16, від 09.04.2019 року у справі №904/3415/18.
		З огляду на викладене, орендодавець має право відмовитися від продовження дії договору, надіславши відповідну заяву орендарю протягом місяця після закінчення строку дії такого договору.
		Судом встановлено та не заперечується сторонами, що заяву позивача від 04.09.2019 року №11-03-02-01479 про припинення дії договору направлено відповідачу та 3-й особі без опису вкладення у цінний лист.
		Відповідач вважає, що таке повідомлення без опису вкладення є неналежним, з наданого поштового повідомлення про вручення не зрозуміло, що саме отримав відповідач, не збігаються вихідні номери на заяві та повідомленні. 
		При цьому відповідач зазначає, що заяву позивача про припинення дії договору не отримував, а 19.09.2019 року отримав від позивача якісь рахунки по оплаті. При цьому що саме отримав відповідач 19.09.2019 року від позивача не підтверджено жодними доказами.
		Позивач наголошує, що обов`язковість направлення відповідної заяви саме з описом вкладення законодавством не передбачено.
		При вирішенні спору суд спирається на висновки, викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.03.2020 року у справі №910/6475/19 у подібних правовідносинах.
		Суд відхиляє заперечення відповідача про те, що отримане ним 19.09.2019 року поштове відправлення (а.с.26) не містило заяву позивача від 04.09.19 №11-03-02-01479 про припинення дії договору (а.с.24-25), у зв`язку з тим, що відповідач не спростував отримання саме вказаної заяви (не надав до суду розрахунок, який за його словами він отримав замість заяви про припинення договору, тощо).
		Крім того, суд звертає увагу, що листом №20-03-02-09927 від 13.11.2020 року (а.с.43-44) з актом звірки (а.с.45-46) позивач повідомив відповідача та 3-ю особу, що у порядку ч.2 ст.17 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 року №2269-ХІІ (зі змінами та доповненнями, норми якого діяли до 31.01.20) заявою 04.09.19 №11-03-02-01479 про припинення дії спірного договору орендодавець повідомив орендаря та балансоутримувача, що 01.09.19 закінчився термін дії спірного договору оренди, а також про те, що на новий строк зазначений договір продовжений не буде та про необхідність повернення майна з оренди 3-й особі за актом приймання-передавання. В якості доказу отримання вказаного листа позивачем надано копію поштового повідомлення з підписом відповідача про отримання 18.11.20 (а.с.47).
		Щодо листа позивача №16-03-02-09929 від 13.11.2020 року до 3-ої особи-балансоутримувача (а.с.27), на який 3-я особа повідомила листом №66-07-22/136 від 30.11.20 (а.с.28), що позивач використовує державне майно площею 21,86 кв.м. (одноповерхова будівля для господарських потреб) на підставі договору №6178-Н від 01.09.16 за адресою: м.Харків, вул.Пушкінська,85, що перебуває на балансі НТУ "ХПІ", то суд його розцінює як доказ збирання інформації позивачем щодо державного майна.
		Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. 
		За змістом ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. 
		Згідно зі ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Тлумачення змісту ст.79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
		Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених ст.86 ГПК України, щодо відсутності у доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.
		Надаючи оцінку вищезазначеній переписці учасників справи у її сукупності, суд приймає як належні докази позивача щодо надсилання та отримання відповідачем (поштові повідомлення, а.с.26,47) заяви про припинення дії спірного договору від 04.09.19 та листа №20-03-02-09927 від 13.11.20 (а.с.43-44) з огляду на їх більшу вірогідність, відхиливши заперечення відповідача через ненадання документів, які за його словами він отримав замість зазначених позивачем.
		Надаючи оцінку змісту договору оренди суд виходить з того, що дію спірного договору було продовжено додатковою угодою №3 від 04.10.18 строком на 1 рік, тобто до 01.09.2019 року (а.с.23), його автоматична пролонгація визначена ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 року та залежить від відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, тобто до 02.10.2019 року.
		Відповідно до ч.2 ст.17 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 року №2269-ХІІ (зі змінами та доповненнями, норми якого діяли до 31.01.20) у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Вказані положення кореспондуються з п.10.4 Договору.
		Закінчення строку дії Договору оренди, на який його було укладено, в силу ч.2 ст.26 Закону про оренду, ч.2 ст.291 ГК України, є підставою для його припинення.
		Суд дійшов висновків, що позивач відповідно до вимог законодавства та положень спірного договору своєчасно повідомив відповідача про відмову від продовження дії договору та про необхідність повернення орендованого майна.
		З огляду на вказане, договір оренди №6178-Н від 01.09.16 припинив свою дію, у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено, а тому позивач довів, а відповідач - не спростував факту припинення договірних відносин між сторонами.
		Факт направлення орендодавцем на адресу орендаря заяви про припинення вищезазначеного договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця підтверджується наявними у матеріалах справи належними доказами, та відповідачем не спростований.
		Суд вважає, що позивач належним чином повідомив відповідача про припинення спірного договору, направивши відповідного листа на адресу відповідача, що відповідає положенням законодавства та п.10.4 договору оренди.
		При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази листування орендаря з орендодавцем щодо продовження дії договору, наміру укладення додаткової угоди, заперечень проти припинення, тощо.
		Суд відхиляє аргументи щодо необхідності направлення на адресу орендаря заяви про відмову у продовженні договору №6178-Н від 01.09.2016 року поштовою кореспонденцією з описом вкладення у цінний лист, оскільки договір оренди, який врегульовує спірні правовідносини не встановлює такого обов`язку для орендодавця.
		Отже, вищевикладеним спростовуються доводи орендаря про продовження дії договору оренди внаслідок неповідомлення його орендодавцем про припинення його дії.
		Посилання відповідача на факт продовження дії договору оренди, у зв`язку з користуванням ним орендованим майном після закінчення строку дії договору, сплату ним орендних платежів за цим договором та прийняття сплати орендодавцем також відхиляються судом, оскільки ст.764 ЦК України, ст.284 ГК України, ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" пов`язують продовження дії договору з відсутністю заперечень орендодавця у продовженні договору та з відсутністю заяви сторони про припинення договору. 
		У спірних правовідносинах такі заперечення та заява орендодавця мали місце. Крім того, сплата орендної плати після закінчення дії договору до повернення майна встановлена п.3.11 Договору (а.с.14): "У разі припинення (розірвання) договору Орендар сплачує орендну плату до дня повернення мана за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу".
		Враховуючи висновки суду про належне повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору оренди, а також встановлений судом факт закінчення дії цього договору з 01.09.2019 року, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову про визнання договору оренди №6178-Н від 01.09.2016 року продовженим.
		 
		Щодо повернення майна суд зазначає наступне.
		Відповідно до статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. 
		Зі змісту ст.27 Закону про оренду вбачається, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
		У пункті 10.9 Договору (а.с.17) сторонами було погоджено, що у разі припинення або розірвання цього договору, майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем Балансоутримувачу по акту приймання-передавання, погодженим з Орендодавцем. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акту приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря (пункт 10.10 договору).
		Учасниками справи не заперечується факт користування орендарем спірним приміщенням по теперішній час.
		Оскільки договір оренди припинив свою дію внаслідок надсилання позивачем відповідної заяви, а відповідач не довів законних підстав для користування спірним майном, відповідач зобов`язаний повернути таке майно орендодавцю, чого він не зробив. За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо повернення орендованого майна Балансоутримувачу шляхом підписання акту приймання-передачі.
		 
		Щодо стягнення неустойки судом встановлено наступне.
		Пунктом 10.11 Договору оренди (а.с.17) унормовано, якщо Орендар не виконує обов`язку щодо повернення Майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування Майном за весь час прострочення.
		Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, наступають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
		Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 ГК України. При цьому, несвоєчасне виконання господарських зобов`язань, у тому числі з повернення орендованого майна є належною підставою у розумінні ст. 218 ГК України, для застосування заходів господарсько- правової відповідальності.
		Частина 2 ст.785 ЦК України безпосередньо встановлює обов`язок Орендаря, який не виконує обов`язку щодо повернення об`єкту оренди, на вимогу Орендодавця сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за весь час прострочення.
		Суд відхиляє заперечення відповідача щодо зменшення суми неустойки на суму сплаченої ним орендної плати, у зв`язку з тим, що неустойка, стягнення якої передбачено ч.2 ст.785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері рентних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. 
		Отже, стягнення неустойки в даному випадку передбачено п.10.11. Договору, в той час як сплата орендної плати за користування майном у спірний період передбачено п.3.11. Договору.
		Листом від 13.11.2020 року (а.с.43) позивач повідомив орендаря щодо нарахування неустойки, в порядку ст.785 ЦК України, за порушення п.10.11. договору оренди.
		Позивачем нараховано неустойку за період з 11.09.2019 року по 31.10.2020 року у розмірі 71123,59 грн., та з урахуванням часткової сплати, стягненню підлягає 67707,40 грн., що підтверджується довідкою нарахування неустойки за час прострочення повернення об`єкту оренди за договором оренди від 01.09.2016 року №6178-Н.
		Перевіривши відповідний розрахунок, суд дійшов висновку про його арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення неустойки підлягають задоволенню.
		 
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положеньст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покладаються на первісного відповідача, з вини якого виник спір, а за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом, у зв`язку з відмовою в його задоволенні.
		Керуючись ст.ст.13,73-74,76-80,86, 129,232-233,237-238,240-241 ГПК України, господарський суд, - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.Первісний позов задовольнити повністю.
		2. Зобов`язати Фізичну особу - підприємця Каспарянца Рубена Ренгардовича (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) вчинити певні дії, а саме: повернути одноповерхову будівлю для господарських потреб, інв.№10131000110, загальною площею 21,86 м2, за адресою: АДРЕСА_2 , Балансоутримувачу - Національному технічному університету Харківський політехнічний інститут шляхом підписання акту приймання-передачі.
		 
		3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Каспарянца Рубена Ренгардовича (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) неустойку в розмірі 67707,40 грн. на користь Державного бюджету (р/р UА768999980313050093000020004, код бюджетної класифікації 22080200, отримувач: УК Київськ/мХар Київський/22080200, банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України, код ЄДРПОУ 37999675).
		Стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, м.Харків, майдан Театральний, 1, код ЄДРПОУ 43023403).
		 
		4.Стягнути з Фізичної особи - підприємця Каспарянца Рубена Ренгардовича (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (адреса: 61057, м.Харків, майдан Театральний, 1; код ЄДРПОУ 43023403; р/р UА 188201720343160001000122001, МФО 820172, ДКС України) 4204,00 грн. судового збору.
		 
		5. Видати накази після набрання рішенням законної сили. 
		 
		6. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повне рішення складено "23" квітня 2021 р. 
		 
		СуддяК.В. Аріт

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...