Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/5589/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 12.07.2021. Зареєстровано: 12.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2021.
Дата набрання законної сили: 28.09.2021 (частково)
Результат оскарження 28.09.2021 Чернігівський апеляційний суд: скасовано вирок частково з ухваленням нового вироку
Номер судового провадження: 1-кп/750/81/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018270010000408

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №750/5589/18 
		Провадження №1-кп/750/81/21 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		12 липня 2021 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,     
		потерпілого ОСОБА_7 ,
		представника потерпілого ОСОБА_8 ,     
		захисника ОСОБА_9 , 
		обвинуваченого ОСОБА_10 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018270010000408 від 26.01.2018 по обвинуваченню:
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Черкаської області, Христинівського району, с. Вікторівка, громадянина України, з повною вищою освітою, працюючого робітником КУ «Чернігівський обласний центр комплексної реабілітації та обслуговування учасників бойових дій, членів їх родин та сімей загиблих», одруженого, раніше не судимого, мешканця: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		26.01.2018, близько 08 год. 00 хв., ОСОБА_10 , знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , в ході конфлікту, що виник з мотивів особистих неприязних відносин, з метою заподіяння шкоди здоров`ю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажаючи, але свідомо припускаючи їх настання, умисно наніс один цілеспрямований удар кулаком правої руки в ділянку правого ока ОСОБА_7 , чим розбив окуляри, одягнені на потерпілому, уламком від яких пошкодив йому праве око, заподіявши тілесне ушкодження у вигляді проникаючого корнеосклерального поранення з випадінням внутрішніх оболонок правого ока, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою стійкої втрати працездатності не менш ніж на одну третину (35%).
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_10 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст. 121 КК України, цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 5067 грн. 50 коп., цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про відшкодування 300000 грн. 00 коп. моральної шкоди та 10205 грн. 52 коп. майнової шкоди, повністю не визнав. Вказав, що він займався ремонтом квартир і в газеті розмістив оголошення, 20.11.2017 йому зателефонувала жінка - господарка квартири АДРЕСА_2 , яка є дружиною потерпілого, щодо ремонту квартири, і вони домовилися про зустріч з нею 21.11.2017. Під час зустрічі вони обговорили всі деталі ремонту, оплату матеріалів і робіт. Квартира була в запущеному стані, обсяг роботи був великий. Він почав ремонт в квартирі і працював два місяці. Матеріали купував він, а господарка розраховувалась, але не завжди своєчасно, і взагалі приходила рідко, ремонтом не цікавилась. Роботу він виконував добросовісно і 25.01.2018 повідомив, що ремонт закінчив і вони домовились про зустріч наступного дня. Вранці 26.01.2018 він прийшов до квартири, там вже був потерпілий з дружиною і його одразу звинуватили у тому, що протікає пральна машина, хоча він до цього відношення не мав. Потім почалася розмова з господаркою про лампочки. Вона звинуватила його в крадіжці лампочок, грубо висловлювалася, шукала привід для сварки. Потерпілий в цей час знаходився в коридорі і почав фотографувати його на телефон. Він став виходити в коридор, щоб перевдягнутися. Потерпілий підскочив до нього, схопив за руку, штовхнув і став наносити йому удари в голову та по тулубу. Він отримав близько семи ударів кулаком в голову, шию, тулуб, а жінка била ногами по ногам. Окулярів на потерпілому при цьому не було. Захищаючись від ударів, він лівою рукою зачепив обличчя потерпілого, після чого побачив кров у потерпілого на обличчі і опустив руки, а потерпілий продовжував його бити, ще вдарив його 3-4 рази, потім вийшов з коридору і він одразу пішов з квартири, щоб уникнути конфлікту. Вважає, що його били, щоб він забув про гроші, які вони йому були винні за ремонт  14600 грн. та інструмент. Як на його думку, у потерпілого серйозних пошкоджень не було, окулярів на ньому не було і в око він його не бив. Звідки саме йшла кров не бачив. Він лише захищався, відмахувався і зачепив обличчя потерпілого рукою, ударів не наносив. Через неправомірні дії потерпілого та його дружини вимушений був захищатися і через необережність наніс удар, умислу спричинити ушкодження у нього не було. Він також звернувся до поліції 27.01.2018 із заявою про злочин, у зв`язку з нанесенням йому тілесних ушкоджень та неповерненням коштів. Вказаних в обвинувальному акті ушкоджень він не спричиняв, вважає, що потерпілий сам міг спричинити собі ушкодження або хтось побив після того, як він пішов, втрати ока у потерпілого не було, а всі надані медичні документи підроблені, в тому числі і висновки експертиз, хоча доказів цього у нього нема. При цьому зазначив, що коли він прийшов у квартиру, то у потерпілого жодних ушкоджень на обличчі не було. 
		Незважаючи на невизнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_10 , його вина у вчиненні інкримінованого йому діяння повністю підтверджується, а його доводи спростовуються наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
		Так,потерпілий  ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що його дружина ОСОБА_11 за оголошенням в газеті знайшла чоловіка, щоб зробити ремонт в квартирі АДРЕСА_2 . Цим чоловіком виявився ОСОБА_12 . Він його вперше побачив перед Новим 2018 роком, коли привозив дружину на квартиру. Дружина обговорювала з обвинуваченим деталі щодо ремонту та оплати. Через його стан здоров`я, дружина його не долучала до ремонту, він переніс дві операції на серці, є інвалідом 2 групи, тому, що саме замовляла робити дружина, він не знає. Десь з грудня чоловік почав робити ремонт в квартирі і спочатку наче все було добре, все виконував, проте завжди, як казала дружина, вів себе конфліктно. А згодом з`явились дефекти і жінка попросила його переробити, а він кричати почав, що йому набридли пенсіонери, погрожував. І вони з дружиною вирішили, що розрахуються з цим чоловіком та знайдуть іншого робітника. Обвинувачений подзвонив і повідомив, що все зробив. Вони приїхали ввечері до квартири, подивились, побачили, що все одно були дефекти і домовились зустрітись з обвинуваченим на наступний день, щоб розрахуватись. 26.01.2018 вони прийшли до квартири, він почав дивитись, перевіряти роботу, згодом прийшов обвинувачений. Він знаходився на кухні, а дружина з обвинуваченим в кімнаті, коли почув шум, прийшов до них. Обвинувачений стояв біля балкону, в нього в лівій руці щось було, і він його сфотографував на телефон. Після того, як зробив фото, він нахилився, щоб покласти телефон, а обвинувачений підбіг і вдарив його спочатку один раз рукою в ліву скроню, він нахилився від удару, закрив голову, а той почав бити по голові, 5-6 ударів наніс, не менше, він відчував лише біль, як саме той бив, він не бачив. В руках у обвинуваченого вже нічого не було, оскільки він бив його двома руками. Потім наче заспокоївся, тоді він підняв голову, і обвинувачений в цей час ударив його в око, а він був в окулярах. Після удару в око обвинувачений вибіг з квартири. Також зазначив, що в кімнаті він був в окулярах, коли обвинувачений бив його по голові, то окуляри не впали, бо він нахилився і притримував голову. Потім, коли той наче перестав його бити і він підняв голову, обвинувачений наніс один удар в око. Вдарив правою рукою в праве око. Після удару він одразу відчув біль, оскільки скло окулярів розбилось і потрапило йому в око, пішла кров, окуляри впали, його захитало. Він не очікував, що той його вдарить, якби очікував, то зняв би окуляри. Жінка під час того, як обвинувачений його бив, весь час намагалась його відтягнути, вона стояла позаду нього, кричала. Обвинувачений бив його кулаками весь час, а після того, як вдарив в око, він вже нічого не помічав. Жінка відштовхнула обвинуваченого і він побіг з квартири. Вони викликали швидку та поліцію. До приїзду поліції він з кімнати не виходив. Йому одразу відвезли до лікарні і прооперували. Він тривалий час лежав в лікарні, потім йому стало зле з серцем і його терміново перевели до кардіологічного центру. Зір його впав і вже не відновиться. Раніше він свій зір не перевіряв, окуляри сам собі підбирав. До цієї події він керував автомобілем, а після, через вади зору, боїться, оскільки тепер бачить на одне око. Обвинувачений і досі не вибачився, шкоду не відшкодував. Заявлений позов підтримав та просив призначити обвинуваченому законне та справедливе покарання. 
		Свідок ОСОБА_11 , яка є дружиною потерпілого ОСОБА_7 , в судовому засіданні показала, що має у власності квартиру АДРЕСА_2 . 23.11.2017 року вона в газеті знайшла оголошення про ремонтні роботи і зателефонувала. Під час розмови дізналась, що чоловік на ім`я ОСОБА_13 робить ремонт і домовилася з ним про зустріч на цій квартирі. 23.11.2017 при зустрічі з ОСОБА_13 вона показала обсяг робіт, обсудила оплату і віддала йому ключі від квартири. Вона завжди віддавала йому гроші за придбані матеріали. Обвинувачений не любив, щоб вона приходила, оскільки це йому заважало, а вона не заперечувала з приводу цього, прислухалась до нього. В січні 2018 року він робив ремонт на кухні, вона зайшла і побачила, що шпалери погано поклеєні та попросила його переробити. Він почав кричати, що все це через неї, через те, що вона приходить. Спочатку погодився переклеїти, однак цього не зробив, а почав знову кричати, що пенсіонери йому набридли, у нього є зв`язки, спалить квартиру і йому за це нічого не буде. Після такої розмови вона прийшла додому дуже налякана, плакала, поскаржилась чоловіку. До цього часу вона чоловіку нічого не казала, жаліла його, бо в нього дуже хворе серце. Чоловік сказав подзвонити обвинуваченому, щоб він доробив те, що почав і вони розрахуються. Вона так і зробила, зателефонувала обвинуваченому, домовились, що 26.01.2018 зустрінуться і розрахуються. Вона поїхала разом з чоловіком, оскільки сама боялась з ним зустрічатись. В квартирі вона вирішила перевірити пральну машину, а з неї потекла вода, в залі була наявна лише одна лампочка, замість шести. Вона зателефонувала обвинуваченому, а він почав кричати. На наступний день вони зустрілись в квартирі. Чоловік пішов оглядати кухню, а вона пішла до кімнати, де не було енергозберігаючих лампочок. На зауваження обвинувачений почав голосно кричати на неї, в цей час зайшов чоловік з мобільним телефоном та сфотографував його. Після чого нахилився сховати телефон, а в цей час обвинувачений підняв руки, стиснув в кулаки і пішов до чоловіка. Обвинувачений тримав ключ розвідний, кинув його і побіг до чоловіка. Вона весь час була поруч, в 3 метрах і все добре бачила. Правим та лівим кулаками почав бити по голові чоловіка, 5-6 разів вдарив. Потім призупинився, опустив руки. Чоловік захищав голову руками, зігнувся, тримав руками окуляри. Коли обвинувачений зупинився, то чоловік підняв голову, обвинувачений на нього подивився і правим кулаком цілеспрямовано вдарив чоловіка в праве око. Вона закричала, бо у чоловіка з ока пішла кров, а обвинувачений її відштовхнув і вибіг. Приїхала швидка, поліція. Чоловіку зробили операцію і сказали, що бачити не буде, від удару порізано око. До цього чоловік зір не перевіряв, але вже за віком, для дрібної роботи на базарі купив собі окуляри і користувався. Також вказала, що вона знаходилась поруч і все чітко бачила. Конфлікт почався після того, як чоловік зробив фото. Обвинувачений її ображав, погрожував і чоловік його сфотографував, бо не було його адреси і прізвища вона його не знала, а по фото його особу потім встановила поліція. Обвинувачений наніс 5-6 ударів в голову, скроню, потилицю, потім була пауза і удар в око. Після цього з чоловіка злетіли окуляри, скло врізалось в око, а окуляри розбиті від удару були на підлозі. Він вдарив його кулаком в праве око, і вона це бачила. Коли обвинувачений наносив удари, то на потерпілому були окуляри, і обвинувачений їх бачив. Вона намагалась відтягнути його, кричала, а обвинувачений бив чоловіка мовчки. Весь конфлікт відбувався в кімнаті і вони втрьох знаходились в кімнаті. Інших осіб в квартирі не було під час конфлікту, жодних пошкоджень у потерпілого до цього не було. У подальшому обвинувачений не вибачився і станом чоловіка не цікавився.
		Під час проведення одночасного допиту з обвинуваченим, свідок ОСОБА_11 підтвердила свої показання щодо обставин спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, надані в судовому засіданні. 
		Свідок ОСОБА_14 , який працює патрульним поліцейським, суду показав, що в той день 26.01.2018 він був на чергуванні разом з ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , і вони зранку отримали виклик на АДРЕСА_3 . По прибуттю на місце в квартирі виявили чоловіка та жінку, останні повідомили, що були нанесені тілесні ушкодження - у чоловіка було пошкоджено праве око. Вони вдруге викликали швидку, оскільки на перший виклик ще ніхто не приїхав. Зі слів чоловіка та жінки зрозуміли, що вони прийшли до квартири з приводу перевірки ремонту і оплати, під час чого виник конфлікт і було нанесено тілесне пошкодження. Як він зрозумів, конфлікт був через нестачу лампочок, чоловік та жінка хотіли сплатити за виконану роботу, а обвинувачений грубо відповів і стався конфлікт. Око було пошкоджено, окуляри були на підлозі, розбиті. Візуально інших пошкоджень він не бачив. Чоловік сидів, окуляри лежали на підлозі, але, де саме, не пам`ятає. 
		Свідок ОСОБА_17 , який працює патрульним поліцейським, в судовому засіданні показав, що 26.01.2018 він перебував на чергуванні і вранці надійшов виклик до однієї з квартир будинку по АДРЕСА_3 . Прибувши на місце, в квартирі були чоловік та жінка, у чоловіка, який сидів у кімнаті, з ока йшла кров, окуляри були розбиті і лежали на підлозі у кімнаті. Чоловіка забрала швидка допомога до лікарні. Зі слів зрозумів, що робітник наніс удари. Чоловік і жінка сказали, що робітник неякісно виконав ремонт, стався конфлікт, чоловік хотів сфотографувати його, а той наніс удари та пішов. 
		Свідок ОСОБА_16 , який працює патрульним поліцейським, в судовому засіданні показав, що у січня 2018 він перебував на чергуванні, вранці надійшов виклик до однієї з квартир будинку по АДРЕСА_3 . Коли вони прибули за викликом, дружина потерпілого їх зустріла. Вони викликали швидку та СОГ. Під час розмови було встановлено, що чоловік через конфлікт, який стався через відсутність лампочок, наніс удар потерпілому, розбив окуляри, травмував око. В якій із кімнат знаходився потерпілий, він вже не пам`ятає. Окуляри бачив розбиті на підлозі поряд з потерпілим. Потерпілий стояв в коридорі спочатку, тримався за око, на обличчі була кров. Не пам`ятає чи була кров на підлозі. Вони дочекались СОГ і поїхали, а карета швидкої допомоги забрала потерпілого до лікарні.
		Свідок  ОСОБА_15 , який працює патрульним поліцейським, показав суду, що у січні 2018 він перебував на чергуванні, вранці надійшов виклик до однієї з квартир будинку АДРЕСА_3 , повідомлялось, що стався конфлікт з особою, яка робила ремонт, спричинено тілесні ушкодження. По прибуттю на місце, вони виявили, що у потерпілого було пошкоджено око, викликали швидку. Жінка та потерпілий пояснювали, що обвинувачений робив ремонт, стався конфлікт, бо він встановив люстру, а лампочки зникли. Казав, що обвинувачений його вдарив після того, як він зробив фото, вдарив по обличчю, окуляри тріснули і скло потрапило в око. Вказували, що спочатку була штовханина і декілька ударів по обличчю. Після того, як зробив фото, обвинувачений його вдарив і втік, точну кількість ударів не вказували. Коли вони прийшли, потерпілий був в коридорі, погано тримався на ногах і його посадили у кімнаті на стільчик. Окуляри були на підлозі і краплі крові на підлозі в кімнаті. Швидку викликав він та дочекався приїзду. Пам`ятає, що раніше вказував, що начебто праве око було пошкоджено. На даний час не може згадати, яке око було пошкоджено, багато часу пройшло, в його первинних поясненнях зазначено правильно. Кров була в коридорі і в кімнаті, де сидів потерпілий. Окуляри були розбиті, без одного скла. 
		Свідок  ОСОБА_18  показала суду, що працює лікарем і виїздила на виклик в складі бригади швидкої медичної допомоги, у потерпілого було пошкоджено око. Зі слів потерпілого, на ґрунті ремонту сталася сварка, його вдарили по обличчю кулаком, окуляри розбились і лінза пошкодила око. Вона надавала медичну допомогу в кімнаті, потім потерпілий був доставлений в лікарню з попереднім діагнозом  гіпертонічний криз, травма ока, ЧМТ під «?». У потерпілого був високий тиск і він плутався в поясненнях, його обличчя було в крові. Пам`ятає, що він пояснював, що був один удар і він потрапив саме в окуляри. Чи розповідав про нанесення інших ударів не пам`ятає. Він постійно казав про удар, який пошкодив око, що чоловік вдарив одразу після зауваження з приводу ремонту. Мабуть було пошкоджено праве око, проте точно вона не пам`ятає. Була ще дружина в квартирі, але вона була налякана і нічого не казала. Потерпілий показував розбиті окуляри, проте не пам`ятає, як саме вони були розбиті. При огляді речового доказу  окулярів, свідок зазначила, що їй здається, що було два скла побито і начебто окуляри були не такі, була більш тонка оправа, металева. Скло було розколото і лише частина його була, і друге скло було пошкоджене, проте категорично вона не може стверджувати це. Впевнена, що не було частини скла, тому вони і вирішили, що ця частина в оці. 
		Експерт ОСОБА_19 в судовому засіданні показала, що вона проводила судово-медичну експертизу стосовно потерпілого, за результатами якої складено висновок №209 від 26.03.2018. Було встановлено, що потерпілому заподіяне тілесне ушкодження, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою стійкої втрати працездатності на 35%. При наданні такого висновку керувалась наказом МОЗ №6 від 17.01.1995, ОСОБА_20 , а також роз`ясненням судово-медичного експерта, на підставі яких і була встановлена ступінь тяжкості тілесного ушкодження, визначено рівень втрати зору. Оскільки в наданих слідчим медичних документах були відсутні дані про рівень зору до травми, тому гострота зору приймалась за одиницю. На дослідження надавались медичні документи, вказані у висновку В історії хвороби потерпілого була вказана лише рана, морфологічні характеристики рани не були описані, тому було зроблено висновок, що наявні у нього тілесні ушкодження могли бути заподіяні як тупими, так і гострими предметами. Це міг бути любий предмет. При проведенні експертизи не було необхідності витребовувати додаткові документи та оглядати потерпілого, для надання висновку вихідних даних було достатньо. 
		Свідок ОСОБА_21  слідчий Чернігівського районного управління поліції в Чернігівській області, в судовому засіданні показав, що проводив досудове розслідування у даному кримінальному провадженні. У ході проведення огляду місця події, який проводив слідчий ОСОБА_22 , було вилучено окуляри. Після цього проводилась експертиза і вказані окуляри були приєднані до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ. Точно не пам`ятає, але здається він оглядав окуляри після експертних досліджень. Окуляри в пластмасовій оправі, без лівого вушка, воно відламане, оправа була чорного кольору, тріснута, без одного скла. Окуляри були не нові, потерпілий казав, що періодично ними користувався. Він оглядав окуляри і описував, є протокол огляду та фототаблиця, які він складав. Окуляри, які він оглядав після експертних досліджень, передав до кімнати збереження речових доказів. 
		Судово-медичний експерт ОСОБА_23 в судовому засіданні показала, що вона складала висновок №183 від 13.04.2018. Об`єктом дослідження були окуляри, які були в упаковці з відламаним правим завушником, праве скельце було відсутнє. Описувала окуляри, як такі, що були в пластмасовій оправі чорного кольору. Залишки скла не надавались. Сліди крові на них виявлені не були. Окуляри оглядала вона і зафіксувала це в описовій частині висновку. На окулярах було виявлено нашарування, вона зробила змив і дослідила на наявність крові. Після огляду фототаблиці свідок вказала, що за описом вказані окуляри схожі. Нашарування було в нижній ділянці правого обідка. Швидше за все, що вона запакувала окуляри в пакет, в якому вони були, це скоріше був спец. пакет. Після огляду речового доказу  окулярів, свідок вказала, що ці окуляри схожі на ті, які були надані на дослідження, однак стверджувати не може, пройшло багато часу.
		Свідок ОСОБА_24  показала суду, що була понятою під час проведення огляду місці події в квартирі АДРЕСА_3 . Ремонт було зроблено гарно, а в одній з кімнат на підлозі бачила кров. Потерпілого на той момент вже не було, його забрала швидка допомога до лікарні. При ній начебто нічого не вилучалось, точніше, не пам`ятає вже точно, чи вилучались при ній окуляри, багато часу пройшло. Під час проведення огляду, вона перебувала на кухні, там і протокол оформлювали. Що саме зазначали в протоколі не знає, оскільки протокол підписала, але його не перечитувала, зауважень та заперечень у неї не було. 
		Свідок ОСОБА_25  показав суду, що був понятим, але вже не пам`ятає обставини проведення огляду місця події, оскільки пройшло багато часу. Підпис у протоколі його, що свідчить про те, що він був присутнім під час вказаної слідчої дії. Не пам`ятає чи вилучалось щось чи ні. Казали, що чоловік ударив іншого і розбив окуляри, скло потрапило в око. Сліди крові він бачив. Як виглядали окуляри він вже не пам`ятає. Після огляду фототаблиці свідок вказав, що мабуть такі окуляри були, але він вже не пам`ятає. Вони знаходились на підлозі, схожі. Іншу поняту він вже не пам`ятає і хто знаходився в квартирі на той момент також не пам`ятає, оскільки багато часу пройшло. Протокол писали в кімнаті чи на кухні. Окуляри він бачив і кров на підлозі в кімнаті. Протокол він підписав. 
		Свідок ОСОБА_26 в судовомузасіданні показав,що натой часпрацював слідчимі проводивогляд місцяподії увказаній квартирі.Пам`ятає,що буввиклик зприводу спричиненнятілесних ушкоджень,у потерпілогобуло пошкодженооко.Вилучались окуляри,у якихбуло відсутнєодне скло,оправа начебтотемного кольору.Детально окуляриописати вжене може.В квартирізнаходились слідчо-оперативнагрупа тапоняті,які булиприсутні припроведенні оглядумісця подіїта розписалисьв процесуальнихдокументах.Хто самебув понятимвже непам`ятає.Вилучені речізапаковував експерт.Які надавалисьпояснення непам`ятає,багато часупройшло.   
		Окрім зазначеного, винуватість ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого йому злочину також підтверджується сукупністю досліджених у порядку, встановленому ст. 358 КПК України, та перевірених в судовому засіданні доказів:
		- рапортом помічника чергового Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області від 26.01.2018, відповідно до якого 26.01.2018 о 10:22 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 26.01.2018 о 10:22 за адресою: АДРЕСА_4 , до ЧОЛ самозвернення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож. за адресою: АДРЕСА_5 , діагноз: вдома вдарив кулаком в око найманий робітник, оформлений в мікрохірургію, контузія, проникаюче поранення рогівки правого ока;
		- рапортом помічника чергового Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області від 26.01.2018, згідно якого 26.01.2018 о 08:19 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 26.01.2018 о 08:18 за адресою: АДРЕСА_6 , заявник повідомив, що його тестю нібито робітники нанесли тілесні ушкодження, заявник тільки їде на місце події просить направити наряд поліції. Заявник ОСОБА_27 ;
		- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.01.2018, згідно якого потерпілий ОСОБА_7 просить вжити заходів до громадянина на ім`я ОСОБА_13 , котрий робив ремонт у нього в квартирі: АДРЕСА_6 та вході раптово виниклого конфлікту наніс йому тілесні ушкодження;
		- згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №121590978 від 23.04.2017 - квартира АДРЕСА_2 на праві приватної власності в частці 1/1 належить ОСОБА_11 ;
		- протоколом огляду місця події від 26.01.2018 з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого слідчим був проведений огляд квартири АДРЕСА_2 , в ході якого зафіксовано, що в квартирі проводяться ремонтні роботи. За результатами огляду було вилучено сліди речовини бурого кольору, сліди рук, пошкоджені окуляри, футболка чорного кольору, штани сірого кольору, кепка синього кольору, сумка чорного кольору;
		- картою виїзду швидкої медичної допомоги №4243 А 08 від 26.01.2018, відповідно до якої, 26.01.2018 о 08 год. 36 хв. прибула швидка медична допомога за викликом на адресу: АДРЕСА_6 , та оглянувши ОСОБА_7 , встановлено попередній діагноз: закрита травма правого ока, чужорідне тіло (скло) правого очного яблука (проникаюче), закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Зі слів потерпілого тілесні ушкодження наніс працівник, бив переважно по голові, розбив одягнені окуляри;
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.03.2018 із застосуванням відеозйомки, результати якогобули продемонстрованів судовомузасіданні, відповідно до якого під час слідчого експерименту свідок ОСОБА_11 , в присутності представника потерпілого та двох понятих, докладно розповіла та показала на місці про обставини заподіяння обвинуваченим ОСОБА_10 її чоловікові ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, а саме, що той спочатку бив потерпілого кулаками в область голови, а потім наніс удар в око, від якого впали окуляри;
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.03.2018 із застосуванням відеозйомки, результати якого були продемонстровані в судовому засіданні, згідно до якого під час слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_7 в присутності свого представника та двох понятих, детально та послідовно пояснив та показав на місці про обставини заподіяння йому обвинуваченим ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, а саме, після того, як він сфотографував обвинуваченого на свій мобільний телефон, той почав його бити по голові, а коли він підняв голову, той вдарив його в око, впали окуляри, пішла кров; 
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 30.05.2018 із застосуванням відеозйомки, результати якогобули продемонстрованів судовомузасіданні, відповідно доякого обвинувачений ОСОБА_10 , в присутності двох понятих, розказав та показав на місці, як 26.01.2018 потерпілий ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_11 , будучи невдоволеними результатами його ремонтних робіт в квартирі та звинувачуючи його в крадіжці лампочок з люстри, відвівши його до коридору, де він перевдягався, почали наносити йому удари, а саме спершу потерпілий ОСОБА_7 наніс удари в область голови та шиї, а свідок ОСОБА_11 била по ногам і по рукам. Він, відмахуючись хаотично руками від ударів потерпілого, влучив тому рукою в обличчя, внаслідок чого у потерпілого побачив кров на обличчі. Після цього він пішов з квартири. Цілеспрямовано удари він не наносив, лише захищався.
		- відповідно до копії заяви ОСОБА_10 від 27.01.2018, останній звернувся до ЧВП ГУНП в Чернігівській області із заявою з приводу завдання йому тілесних ушкоджень;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.03.2018, відповідно до якого свідок ОСОБА_11 , з осіб, зображених на фотознімках, впізнала ОСОБА_10 , як особу на ім`я ОСОБА_13 , який проводив ремонтні роботи в квартирі АДРЕСА_2 та спричинив тілесні ушкодження її чоловікові ОСОБА_7 ;
		-протоколом пред`явленняособи длявпізнання зафотознімками від26.03.2018,відповідно доякого потерпілий ОСОБА_7 , зосіб,зображених нафотознімках, впізнав ОСОБА_10 , як особу, яка 26.01.2018 спричинила ому тілесні ушкодження за адресою: АДРЕСА_6 ;
		- протоколом огляду речей від 17.04.2018 з ілюстративною таблицею до нього, слідчим був проведений огляд окулярів, вилучених під час огляду місця події, в ході якого встановлено, що ліве скельце прозоре, найбільшими розмірами 5 см на 3,2 см, товщина скла 0,3 см. Праве скельце відсутнє, правий обідок в верхній частині зламаний, в місці свого кріплення відсутній правий завушник. В нижній ділянці обідка наявне нашарування речовини сірого кольору.
		Відповідно до висновку експерта №67 від 29.01.2018, у ОСОБА_10 маються тілесні ушкодження у вигляді: синця на шиї, садна по тильній поверхні правої кисті, котрі виникли від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею, по механізму удару тиснення та тертя і як усі в сукупності, так і кожне окремо відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності. Комплекс тілесних ушкоджень, виявлений у ОСОБА_10 , по давності утворення, може відповідати даті 26.01.2018. Виходячи з кількості зовнішніх ушкоджень, виявлених у ОСОБА_10 , їх характеру та розташування, можна припустити, що він міг піддаватися впливу, не менше 2 (двох) травмуючих дій;
		Згідно висновку експерта №209 від 26.03.2018, у ОСОБА_7 мається тілесне ушкодження у вигляді проникаючого корнеосклерального поранення з випадінням внутрішніх оболонок правого ока, котре по механізму утворення може відповідати умовам, викладеним в описовій частині постанови, і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою стійкої втрати працездатності не менш ніж на одну третину (35%). Діагноз - Закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, встановлений лікарем нейрохірургом Чернігівської обласної лікарні, не обґрунтований та не підтверджений об`єктивними клінічними даними і при оцінці ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, не враховується. Тілесне ушкодження, виявлене у ОСОБА_7 , по давності утворення може відповідати даті 26.01.2018 року. Виходячи з кількості ушкоджень, описаних в наданій на судово-медичну експертизу медичної документації на ім`я ОСОБА_7 , їх характеру та розташування, можна припустити, що він міг піддаватися впливу як мінімум однієї травмуючої дії в ділянку правого ока. Проникаюче корнеосклеральне поранення з випадінням внутрішніх оболонок правого ока не могло утворитися в результаті нанесення ударів кулаками рук в область правої та лівої скроневої ділянки голови, а також в область потилиці. Тілесне ушкодження, виявлене у ОСОБА_7 , могло утворитися в результаті нанесення удару кулаком руки в обличчя з подальшим розбиттям окулярів та потраплянням скла в праве око.
		Відповідно до висновку експерта №173 від 10.04.2018, кров потерпілого ОСОБА_7 відноситься до групи А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0.
		За висновком експерта №183 від 13.04.2018, на окулярах (об. №1), вилучених під час огляду місця події, кров не виявлена.
		Відповідно до висновку експерта №182 від 18.04.2018, у змиві (об. №1), вилученому під час огляду місця події - квартири АДРЕСА_2 виявлена кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_7 .
		Згідно висновку експерта №531 від 16.05.2018, слід долоні руки, зафіксований на таблиці до протоколу огляду місця події від 26.01.2018, проведеного за фактом нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 в квартирі, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 , залишений долонею лівої руки ОСОБА_10 .
		Відповідно до фотокартки з мобільного телефону потерпілого ОСОБА_7 , на такій зафіксований ОСОБА_10 .
		Аналізуючи в сукупності надані сторонами кримінального провадження та перевірені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, суд завказаних обставинвважає доведеноювинуватість ОСОБА_10 , а його дії вірно кваліфікованими за ч.1 ст. 121 КК України. В ході розгляду кримінального провадження не здобуто доказів стосовно того, що отримані потерпілим тілесні ушкодження могли бути спричинені за інших обставин, ніж вказаних стороною обвинувачення.
		Посилання сторони захисту на наявність у матеріалах справи фотознімків потерпілого ОСОБА_7 , на яких у останнього зафіксована травма лівого ока, в зв`язку чим такі знімки ставлять під сумнів всю наявну медичну документацію, в тому числі і висновок експерта, показання свідка ОСОБА_11 та самого потерпілого щодо спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_10 в ділянку правого ока, на думку суду є безпідставними та такими, що спростовуються висновком експерта №209 від 26.03.2018, відповідно до якого тілесні ушкодження у ОСОБА_7 в вигляді проникаючого корнеосклерального поранення з випадінням внутрішніх оболонок правого ока, виникли 26.01.2018 в результаті нанесення удару кулаком руки в обличчя з подальшим розбиттям окулярів та потраплянням скла в праве око. Висновок експерта, відповідно до ч.2 ст. 84, ст. 86 КПК України, є належним та допустимим доказом, отриманим в порядку, встановленому КПК України, а тому підстав для сумнівів чи визнання такого недопустимим у суду немає, експертиза проведена з дотриманням встановленого процесуального порядку, компетентним фахівцем, що володіє спеціальними знаннями для вирішення постановлених перед ним питань і висновок експерта не суперечить іншим зібраним по справі доказам, та є науково обґрунтованим. Також, механізм заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, їх локалізація в області правого ока підтверджується показаннями самого потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_11 і такі покази узгоджуються з висновком експерта. До того ж, у картці виїзду швидкої медичної допомоги №4243 А 08 від 26.01.2018 фельдшером при огляді потерпілого ОСОБА_7 в квартирі АДРЕСА_2 , було зазначено попередній діагноз як «Закрита травма правого ока? Чужорідне тіло (скло) правого очного яблука (проникаюче?)». До того ж, на багатьох телефонах, як слідує з існуючої інформації, за замовчуванням встановлена функція, завдяки якій всі знімки мають дзеркальне відображення і для того, щоб це змінити необхідно по-перше, про це знати, по-друге, виконати певний алгоритм дій, направлених на встановлення звичайного режиму фотографування. З огляду на похилий вік потерпілого, можна припустити, що він не знав про такі функції телефону, а тому зроблені знімки вийшли з дзеркальним відображенням.
		Стосовно доводів захисника, що протокол огляду місця події було проведено з порушенням вимог КПК України та формально, суд зазначає наступне. 
		З дослідженого в судовому засіданні протоколі огляду місцяподії від 26.01.2018 слідує, що такий складно за правилами, передбаченими КПК України, у ньому містяться підписи всіх учасників даної слідчої дії, зауважень та заперечень від яких не надходило. Поняті ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , допитані в судовому засіданні, вказали, що в протоколі наявні саме їхні підписи, а ОСОБА_25 в судовому засіданні достеменно не стверджував, що іншого понятого при огляді не було, скільки людей перебувало в квартирі сказати не може, оскільки пройшло багато часу і він вже не пам`ятає. ОСОБА_24 також підтвердила, що була присутня при проведенні огляду місця події, протокол дійсно підписаний нею, а деталей щодо вилучення не пам`ятає через великий проміжок часу. Отже, у суду немає підстав сумніватися в достовірності фактичних обставин, зазначених у протоколі огляду місцяподії від 26.01.2018, оскільки дана слідча дія була проведена в цілому з дотриманням положень і вимог КПК України, а тому посилання сторони захисту про недопустимість, як доказу протоколу огляду місця події від 26.01.2018 р  квартири, що належить свідку ОСОБА_11 , є неспроможним та не обґрунтованим. 
		Щодо твердження обвинуваченого ОСОБА_10 з приводу того, що 26.01.2018 він потерпілому вказані тілесні ушкодження не спричиняв, а навпаки, саме потерпілий ОСОБА_7 напав на нього і почав наносити йому удари в область голови, а потім і свідок ОСОБА_11 почала бити його, тоді як він лише, захищаючись, увертався і відмахувався від ударів потерпілого, під час чого він і влучив рукою в обличчя останньому, спростовуються висновком експерта №67 від 29.01.2018, відповідно до якого у ОСОБА_10 маються тілесні ушкодження у вигляді: синця на шиї, садна по тильній поверхні правої кисті, котрі виникли від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею, по механізму удару тиснення та тертя і як усі в сукупності, так і кожне окремо відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності. Тобто наявність тілесних ушкоджень з локалізацією в області голови та тулубу у ОСОБА_10 не виявлено. Суд враховує, що у  ОСОБА_10  також маються тілесні ушкодження, проте факт отримання обвинуваченим тілесних ушкоджень не спростовує пред`явлене йому обвинувачення, а обставини отримання безпосередньо ним тілесних ушкоджень, можуть бути досліджені у ході розслідування іншої кримінальної справи, і це не впливає на розгляд справи про обвинувачення ОСОБА_10 у заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
		Крім цього, як вбачається з показань потерпілого ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_11 і не заперечується самим обвинуваченим ОСОБА_10 , потерпілий сфотографував обвинуваченого на свій мобільний телефон. В момент здійснення такого фотографування обвинувачений ОСОБА_10 дивився на потерпілого ОСОБА_7 , що вбачається з дослідженої в судовому засіданні фотокартки з мобільного телефону, тобто обвинувачений бачив в цей час обличчя потерпілого, і що останній знаходиться в окулярах. Посилання обвинуваченого на ту обставину, що під час виниклого між ним конфлікту потерпілий був без окулярів, спростовується показаннями потерпілого ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_11 , протоколами слідчих експериментів за участі таких. Крім того, свідок ОСОБА_16 , який є працівником поліції, і який перший, в складі свого екіпажу, прибув на виклик до квартири АДРЕСА_2 , в судовому засіданні вказував, що бачив окуляри розбиті на підлозі поряд з потерпілим. Також вказане підтверджується протоколом огляду місця події від 26.01.2018, відповідно до якого слідчим під час огляду квартири АДРЕСА_2 були вилучені пошкоджені окуляри, які в подальшому, згідно протоколу огляду речей від 17.04.2018, були оглянуті слідчим і було встановлено, що в них відсутнє праве скельце, правий обідок в верхній частині зламаний, в місці кріплення відсутній правий завушник. 
		Як було встановлено в судовому засіданні, під час нанесення ударів потерпілий ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_10 знаходилися один навпроти одного, події відбувалися в світлу пору доби, а тому, наносячи удар кулаком правої руки в область правого ока потерпілого ОСОБА_7 , на якому в той момент були одягнені окуляри, обвинувачений усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав суспільно - небезпечні наслідки свого діяння у формі завдання тяжкої шкоди здоров`ю потерпілого, та свідомо допускав їх настання. Тобто, дії обвинуваченого ОСОБА_10 охоплюються складом злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України. Підстав стверджувати, що обвинувачений заподіяв тілесні ушкодження потерпілому в стані необхідної оборони, як про це зазначає сторона захисту, у суду не має. 
		Твердження обвинуваченого ОСОБА_10 , що він непричетний до вказаного, а саме, що тілесні ушкодження потерпілий отримав не від його дій, спростовуються і тим, що обвинувачений підтвердив той факт, що окрім нього та потерпілого і свідка ОСОБА_11 в квартирі більше нікого не було, до початку конфлікту між ними у потерпілого жодних видимих тілесних ушкоджень не було. Крім того, після того, як обвинувачений, як слідує з його слів «захищаючись, зачепив обличчя потерпілого рукою і побачив кров», одразу пішов з помешкання, а не залишився чекати до приїзду швидкої, поліції для з`ясування всіх обставин події, оскільки знав, що між ним та свідком ОСОБА_11 при досягненні домовленості щодо проведення ремонтних робіт у квартирі АДРЕСА_2 не було укладено офіційного договору, паспортних даних його ані свідок ОСОБА_11 , ані потерпілий ОСОБА_7 не знали, як і адреси його проживання, достеменно знаючи, що він не зареєстрований як фізична особа-підприємець, і вказане також унеможливить встановлення його анкетних даних при зникненні його з місця події, тобто обвинувачений свідомо вчинив дії, направлені на уникнення від відповідальності за вчинене ним. 
		Тобто, судом були перевірені твердження обвинуваченого щодо неможливості заподіяння ним ушкоджень потерпілому та щодо отримання потерпілим тілесних ушкоджень за інших обставин, але це спростовується вивченими судом доказами по справі. 
		Аналіз свідчень обвинуваченого у порівнянні їх з поясненнями потерпілого, свідків і зібраними та дослідженими в повному обсязі доказами по справі, які узгоджуються між собою, вказує на скоєння саме обвинуваченим ОСОБА_10 умисних протиправних дій щодо потерпілого, тобто, пред`явлене йому обвинувачення, знайшло своє підтвердження в повному обсязі, а показання та доводи обвинуваченого ОСОБА_10 , наведені ним на свій захист, суд розглядає лише, як версію захисту, дану з метою уникнути кримінальної, цивільно-правової відповідальності та покарання за вчинений ним злочин, яка не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, враховуючи весь обсяг наданих суду й перевірених доказів. 
		Оцінюючи зібраніу кримінальномупровадженні таперевірені докази,які єналежними тадопустимими йтакими,що всвоїй сукупностібеззаперечно тапоза розумнимсумнівом доводятьвинуватість обвинуваченого,суд завказаних обставинвважає доведеноювину ОСОБА_10 , а йогодії правильнокваліфікованими за ч.1 ст. 121 КК України, як нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, що спричинило інший розгляд здоров`я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину.
		Відповідно до ст. 66 КК України, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 , судом не встановлено.
		Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 , судом не встановлено.
		Відповідно до ст.50КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
		Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, фактичні обставини провадження, думку потерпілого щодо призначення покарання, який просив призначити справедливе покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, особу винного - його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров`я, наявність постійних місць проживання та роботи, поведінку обвинуваченого за період кримінально-процесуального провадження (був зайнятий суспільно-корисною працею), відсутність попередніх притягнень до кримінальної та адміністративної відповідальності, що на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, формально позитивну характеристику за місцем проживання, позитивну характеристику за місцем роботи, наявність подяк за місцем роботи  за старанність, сумлінну творчу працю, небайдужість, високий професіоналізм, значний особистий внесок у становлення Центру, відсутність негативних характеристик, зміст досудової доповіді старшого інспектора Деснянського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області від 20.07.2020, згідно якої, враховуючи середній рівень ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення та середній рівень небезпеки для суспільства, виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. для окремих осіб), за відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують його покарання, у зв`язку з чим доходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_10 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті закону, якою передбачене покарання за вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, разом з тим, приймаючи до уваги всі вищевикладені обставини, вважає, що ще не втрачена можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання, тобто його припустимо звільнити від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, із встановленням контролю за його поведінкою і покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, що є необхіднім і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а також забезпечить можливість зайнятись суспільно-корисною працею для відшкодування шкоди потерпілому.
		Приймаючи таке рішення суд виходить із того, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, суди мають суворо дотримуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		Відповідно до ч.1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		При цьому, заборони застосування ст. 75 КК України за умови невизнання засудженим своєї вини КК України не містить.
		Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо. Також, у справі «Ізмайлов проти Росії» ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		Отже, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_10 кримінального правопорушення, фактичні обставини провадження, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, його вік, досудову доповідь органу пробації, а також конкретні обставини справи, маючи на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, суд вважає саме таке покарання, в межах санкції статті у виді позбавлення волі, але з іспитовим строком, в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням - необхідним та достатнім для виправлення останнього, для запобігання вчиненню ним нових злочинів і досягнення інших цілей покарання.
		Позов прокурора Чернігівської місцевої (ниніокружної) прокуратури ОСОБА_6 в інтересах держави в особі КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» (нині КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради) до обвинуваченого ОСОБА_10 про відшкодування 5067 грн. 50 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_7 , як особи, що потерпіла від кримінального правопорушення, є обґрунтованим, документально підтвердженим, а тому з урахуванням приписів ст. 1206 ЦК України і того факту, що саме від злочинних дій ОСОБА_10 потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, у зв`язку з чим останній проходив стаціонарне лікування у медичному закладі, є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.
		Потерпілим ОСОБА_7 заявлений цивільний позов про відшкодування 300 000 грн. 00 коп. моральної шкоди та 10 205 грн. 52 коп. майнової шкоди.
		При вирішення цивільного позову суд приходить до такого.
		Відповідно до ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Відповідно до частини 5 статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_10 про відшкодування завданої матеріальної шкоди ґрунтується на встановлених та доведених у судовому засіданні доказах, частково підтверджений доданими до позову письмовими документами (фіскальними чеками, квитанцією до рахунку, товарними чеками), тому в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню лише у розмірі 8 831 грн. 77 коп. 
		Так, долучені до позовної заяви, в обґрунтування вимог майнової шкоди, чеки (фіскальні чеки, квитанції до рахунку, товарні чеки) при складанні сум, зазначених у таких, подані на загальну суму 10 202 грн. 52 коп., тоді як позивачем було заявлено вимогу про відшкодування майнової шкоди суму 10 205 грн. 52 коп., яка документально не підтверджена. 
		Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
		ОСОБА_7 у позовній заяві зазначається, що під час проходження лікування, після скоєння відносно нього кримінального правопорушення ОСОБА_10 , ним за власний рахунок були придбані медичні препарати та проводилась оплата за медичне обстеження. Факт понесення ним зазначених витрат підтверджується відповідними квитанціями, товарними та фіскальними чеками на придбання медичних препаратів, проведення обстеження, тощо, оригінали яких ним додано до позовної заяви.
		Однак, при дослідженні вказаних чеків судом встановлено, що ряд із них стосується придбання продуктів харчування та оплати пального (бензину А-92) на АДРЕСА_7 , в період перебування ОСОБА_7 на стаціонарному лікуванні, і такі чеки подані на загальну суму 1370 грн. 75 коп. При цьому, жодного обґрунтування того, що такі витрати були понесені потерпілим ОСОБА_7 саме через скоєння відносно нього кримінального правопорушення ОСОБА_10 , що він потребував додаткового харчування, оскільки харчування хворих у лікарні є обов`язковоюскладовою комплексноїтерапії ізастосовується вусіх відділенняхстаціонарів відповіднодо «Інструкціїз організаціїлікувального харчуванняу закладахохорони здоров`я», хто саме та в зв`язку з якою саме необхідністю для ОСОБА_7 придбавав пальне, позовна заява взагалі не містить, та і під час судового розгляду справи про таке не заявлялось. 
		Підпунктом «а» пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.92, зі змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України, зокрема №9 від 24.10.2003, зазначено, що компенсація (відшкодування) витрат на додаткове харчування, якщо його неможливо забезпечити в лікувально-профілактичному або реабілітаційному закладі, визначається за раціоном, складеним дієтологом чи лікарем, який лікує, та затвердженим МСЕК (у відповідних випадках - судово-медичною експертизою) на підставі інформації органів державної статистики про середні ціни на продукти харчування в торговельній мережі того місяця, в якому їх придбали. Проте, в матеріалах справи, а саме наданих ОСОБА_7 виписці із медичної картки стаціонарного хворого №1650 від 09.02.2018 та виписці-епікризу з медичної карти №2671 стаціонарного хворого від 16.02.2018 відсутні будь-які документи, які б свідчили про необхідність такого додаткового харчування, оскільки лікарями, які здійснювали лікування ОСОБА_7 , про таке не зазначалось.
		Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для стягнення з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь ОСОБА_7 1370 грн. 75 коп. у відшкодування майнової шкоди щодо придбання продуктів харчування та пального, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
		У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Як зазначено у ч.2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Вирішуючи питання про розмір морального відшкодування, яке підлягає стягненню з обвинуваченого, суд керується положеннями ст. ст. 23, 1167 ЦК України, та з врахуванням глибини та тривалості завданих потерпілому душевних страждань у зв`язку з протиправною поведінкою обвинуваченого, а саме завдання ним тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок яких потерпілий ОСОБА_7 фактично втратив зір на праве око, в нього порушився звичайний уклад життя, з урахуваннямвсіх обставинсправи,наслідків,що насталивід вчиненогокримінального правопорушення,ступеню тахарактеру фізичних,душевних тапсихічних стражданьпотерпілого, який зазнав відчутних фізичних, душевних та психічних страждань, тому виходячи із вимог розумності і справедливості, суд вважає обґрунтованим розмір морального відшкодування, який підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого в розмірі 300 000 грн., тобто позов в частині відшкодування моральної шкоди також підлягає задоволенню.
		Відповідно до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертизи під час здійснення досудового розслідування в розмірі 1144 грн. 00 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого.
		Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
		Заходи забезпечення кримінального провадження в тому числі і запобіжні заходи не застосовувалися. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_10 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити  ОСОБА_10 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.
		Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_10 наступні обов`язки: 
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- попросити усно пробачення у потерпілого ОСОБА_7 .
		Позов потерпілого ОСОБА_7 до ОСОБА_10 про відшкодування моральної та майнової шкоди  задовольнити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_10 на користь потерпілого ОСОБА_7 8 831 (вісім тисяч вісімсот тридцять одну) грн. 77 (сімдесят сім) коп. на відшкодування матеріальної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_10 на користь потерпілого ОСОБА_7  300 000 (триста тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди.
		В задоволенні решти вимог  відмовити.
		Позов прокурора в інтересах держави в особі КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» ( нині КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради) до  ОСОБА_10 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення  ОСОБА_7  задовольнити повністю.
		Стягнути з  ОСОБА_10 в дохід місцевого бюджету м. Чернігова  5 067 (п`ять тисяч шістдесят сім) грн. 50 (п`ятдесят) коп. витрат на стаціонарне лікування в КНП «Чернігівська обласна лікарня» потерпілого  ОСОБА_7  від кримінального правопорушення.
		Речові докази по кримінальному провадженню:
		окуляри, змиви речовини бурого кольору, сліди рук, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ЧВП ГУНП в Чернігівській області, - знищити; 
		кольорову фотокартку з мобільного телефону потерпілого ОСОБА_7 , яка зберігається в матеріалах кримінального провадження, - залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження органу досудового розслідування; 
		сумку з речами, яка передана на зберігання до камери зберігання речових доказів ЧВП ГУНП в Чернігівській області, - повернути обвинуваченому ОСОБА_10 . 
		Стягнути з ОСОБА_10  на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування для проведення судової експертизи в сумі 1 144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 00 коп.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова протягом 30 днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги  після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...