Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 946/2581/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 20.08.2021. Зареєстровано: 20.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.08.2021.
Дата набрання законної сили: 12.04.2022
Результат оскарження 12.04.2022 Одеський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/946/450/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018160150003312

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний № 946/2581/21 
		Провадження № 1-кп/946/450/21 
		 
		У К Р А Ї Н А
		ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		_________________________________________________________________________________________________
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		20 серпня 2021 року                            м. Ізмаїл
		Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області 
		у складі: головуючого  судді            ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання        ОСОБА_2 , 
		розглянув у м. Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018160150003312, за обвинуваченням
		ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянина України, такого, що перебуває у фактичних шлюбних відносинах, без освіти, працюючого за наймем, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		раніше судимого:
		10.05.2000 р. Ізмаїльським міським судом Одеської області за ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст.206, ст. 42 Кримінального кодексу України 1960 р. до позбавлення волі на строк три роки шість місяців, звільненого 18.04.2003 р.;
		05.03.2004 р. Татарбунарським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 119 Кримінального кодексу України (далі  КК) до позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців, звільненого 12.04.2007 р. згідно ст. 81 КК умовно-достроково на вісім місяців одинадцять днів (судимість погашена);
		06.02.2008 р. Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 4 ст. 187 КК до позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією майна, в силу ст. 71 частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 05.03.2004 р. та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років шість місяців, звільненого 02.11.2015 р. згідно ст. 81 КК умовно-достроково на три місяці двадцять шість днів,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК,
		сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
		сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 ,
		інші учасники судового провадження: потерпіла та цивільна позивачка ОСОБА_6 .
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		1.25 грудня 2018 року приблизно о 21:00 годині, точного часу не встановлено, ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , в гостях у свого знайомого ОСОБА_7 , в ході раптово виниклої сварки, виниклої на ґрунті особистих неприязних відносин, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у результаті своїх дій, умисно наніс останньому кулаками обох рук серію ударів (біля 5  6) в область голови та обличчя, в результаті спричинив ОСОБА_7 такі тілесні ушкодження: закриту черепно-лицеву травму у вигляді забитих ран (2) тім`яної ділянки голови, крововиливу під тверду мозкову оболонку (субдуральний) у проекції опуклої поверхні тім`яної ділянки лівої півкулі головного мозку, забій головного мозку, перелом правої виличної кістки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, та які спричинили смерть потерпілого 09.03.2019 р. 
		Смерть ОСОБА_7 знаходиться у прямому причинному зв`язку із закритою черепно-лицевою травмою, розвитком крововиливу під тверду мозкову оболонку, що привело до розвитку набряку головного мозку, який став безпосередньою причиною смерті ОСОБА_7 . 
		2.Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
		 
		Частина статті КК, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
		3.Кримінальний кодекс України
		«Стаття 121. Умисне тяжке тілесне ушкодження
		1. Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, …
		2. Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, чи з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, або вчинене на замовлення, або таке, що спричинило смерть потерпілого, 
		карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.»
		 
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин
		4.Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження доказів, обсяг яких був визначений відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК. Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники судового провадження не піддавали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також того, що у суду не виникли сумніви у добровільності їх позицій, суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_6 , дослідженням документів, що стосуються особи обвинуваченого, заходів забезпечення кримінального провадження та процесуальних витрат. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.
		5.Обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення. У ході судового розгляду він детально розповів про обставини кримінального правопорушення та щиро розкаявся в його вчиненні, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема, мотив та спосіб завдання ним тілесних ушкоджень, їх характер та наслідки, що настали від їх завдання. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про стягнення з нього матеріальної шкоди у сумі 65565 грн. та моральної шкоди у сумі 130000 грн. визнав у повному обсязі. Так, обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що у нього не було наміру вбивати потерпілого, який був його знайомим, він йому також допомагав по господарству. Точної дати він не пам`ятає, у зв`язку з тим, що вже пройшов значний час, близько 21:00 години вони з потерпілим зустрілися біля хвіртки сусідки потерпілого по АДРЕСА_2 , де у сусідки потерпілого вони разом випили, після чого потерпілий запросив його до себе додому, де на кухні вони знов випили разом, під час чого у них виник конфлікт з приводу відвідування спільного двору потерпілого та його сусідки іншими особами. Після цього вони з потерпілим випили ще, але конфлікт знов розгорівся. Під час конфлікту він наніс декілька ударів потерпілому рукою в область голови та обличчя, від чого потерпілий впав на підлогу. Після цього він підняв потерпілого з підлоги, та потерпілий провів його зі свого будинку.
		6.Потерпіла ОСОБА_6 під час судового розгляду пояснила, що загиблий ОСОБА_7 доводиться їй батьком. 25.12.2018 р. з ранку до 15:00  15:30 год. її батько перебував у неї вдома, після чого його провели до його дому. Близько на початку 22 години її батько ОСОБА_7 подзвонив їй і повідомив, що ОСОБА_8 сказав йому, що знайде крадіїв майна з його будинку. Вона здивувалась такому пізньому дзвінку, оскільки як вони, так і батько завжди лягали спати рано, близько 21:00 год. Після цього після 00:00 год. батько їй знов подзвонив та повідомив, що його побили та він помирає. Вони з сином відразу прийшли додому до батька, де побачили його побитим, та привезли його до лікарні. На її запитання, хто його побив, батько відповів їй, що «цигане». У приймальному відділенні батько ще спілкувався. Спершу її батько провів близько трьох тижнів у реанімаційному відділенні, потім його перевели у стаціонар, але він там не зміг перебувати та його відпустили додому під її нагляд та під нагляд сімейного лікаря. Але ІНФОРМАЦІЯ_2 настала його смерть. Просить призначити обвинуваченому максимальне покарання та стягнути з нього на її користь матеріальну шкоду у сумі 65565 грн., які вона витратила на лікування та поховання батька, та моральну шкоду у сумі 130000 грн.
		7.Таким чином, аналіз вищезазначених доказів, досліджених судом зі згоди усіх учасників судового провадження, дає підстави суду зробити висновок, що вони є достатніми для висновку про те, що ОСОБА_3 умисно завдав потерпілому ОСОБА_7 тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, шляхом нанесення кулаками обох рук серії ударів в область голови та обличчя, що спричинило смерть потерпілого. Отже, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчинені ним інкримінованого йому кримінального правопорушення відповідно до обвинувального акта, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 121 КК.
		 
		Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання
		8.До обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття.
		9.Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого ОСОБА_3 .
		 
		Мотиви призначення покарання
		10.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст.ст. 65  67 КК враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставин, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		11.За формальною класифікацією, передбаченою ст. 12 КК, в залежності від санкції частини статі обвинувачений ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин. 
		12.Водночас, як обставина, що має враховуватися судом при призначенні покарання, ступінь тяжкості злочину є оціночною ознакою, яка визначає межі судової дискреції.
		13.Суд враховує те, що склад вчиненого ОСОБА_3 злочину відноситься до кваліфікованого, тобто до складу злочину з однією обтяжуючою обставиною.
		14.Крім того, на рівень суспільної небезпеки та, відповідно, на ступінь тяжкості вчиненого злочину впливає така обставина, що, хоча він і є злочином зі змішаною формою вини та характеризується умислом до наслідків у виді завдання тяжких тілесних ушкоджень та необережністю до наслідків у виді смерті потерпілого, але все ж в результаті його вчинення настала смерть людини.
		15.Відповідно до ст. ст. 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Право на життя є невід`ємним правом людини. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
		16.Згідно медичної довідки, ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
		17.Суд також враховує те, що ОСОБА_3 вже не вперше притягується до кримінальної відповідальності та вчинив тяжкий злочин проти життя та здоров`я особи, маючи незняті та непогашені судимості за вчинення умисних тяжких, а також особливо тяжкого із застосуванням насильства, злочинів, за вчинення яких він відбував покарання в місцях позбавлення волі.
		18.Отже, хоча ОСОБА_3 і щиро розкаявся у вчиненому злочині, але з урахуванням даних про його особу, зокрема, того, що він вчинив тяжкий злочин проти життя та здоров`я особи, маючи не зняті та не погашені судимості за вчинення умисних, в тому числі тяжкого та особливо тяжкого із застосуванням насильства злочинів, за які від відбував покарання у місцях позбавлення волі, суд дійшов висновку, що у відповідності до вимог Кримінального кодексу України та передбачених ним санкцій виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання нових кримінальних правопорушень можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, але не в нижніх, а в середніх межах санкції ч. 2 ст. 121 КК, оскільки призначення менш суворого покарання не досягне мети його застосування.
		19.При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує те, що відносно нього Ізмаїльським міськрайонним судом 17.02.2021 р. був ухвалений вирок, яким його було визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК, та призначене покарання на підставі ст. 70 КК у виді позбавлення волі на строк п`ять років, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. ст. 75, 76 КК з випробуванням на строк три роки. Однак, у зв`язку з тим, що вказаний вирок не набрав законної сили на день ухвалення цього вироку про злочин, вчинений ОСОБА_3 25.12.2018р., тобто до ухвалення попереднього вироку від 17.02.2021 р., то суд позбавлений можливості вирішувати питання про призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень. При цьому суд звертає увагу, що питання про застосування покарання за наявності кількох вироків може бути вирішено виключно після набрання законної сили обома вироками місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконуватимуться вироки, в порядку, встановленому п. 11 ч. 1 ст. 537, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК. 
		 
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухвалені вироку
		20.При вирішенні цивільного позову, пред`явленого потерпілою ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_3 (а.п. 33  34) про стягнення матеріальної шкоди в сумі 65 565 грн. та моральної шкоди в сумі 130 000 грн. суд керується положеннями ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі  ЦК), відповідно до яких майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а також положеннями ч. 1 ст. 1167, ч. 2 ст. 1168 ЦК, у відповідності до яких моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини; моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		21.Таким чином, із вказаних норм права випливає, що шкоду, завдану потерпілій ОСОБА_6 , повинен відшкодувати обвинувачений ОСОБА_3 , який вчинив кримінальне правопорушення, в результаті якого і виникла у потерпілої майнова та моральна шкода, вина обвинуваченого повністю доведена вищенаведеними доказами, які були досліджені судом.
		22.Так, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 умисно завдав ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок чого настала смерть потерпілого, у зв`язку з чим потерпілою ОСОБА_6 було витрачено 65 565 грн. на лікування та поховання померлого, які і підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 . 
		23.При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_6 , суд враховує характер кримінального правопорушення, глибину душевних страждань потерпілої, а також керується принципами розумності та справедливості, та вважає, що з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_6 підлягає стягненню 130000 грн. в якості відшкодування завданої моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких потерпіла зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо її близького родича  батька, а також у зв`язку з його смертю.
		24.Таким чином, з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_6 всього підлягає стягненню 195 565 грн.
		25.Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався. 24 березня 2021 року ухвалою слідчого судді відносно нього був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк якого на теперішній час сплив, у зв`язку з чим продовженню не підлягає. Від прокурора не надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого до набрання вироком законної сили. Разом з цим, з набранням вироком законної сили з метою його виконання обвинувачений ОСОБА_3 підлягає затриманню та взяттю під варту.
		26.У силу ч. 2 ст. 124 КПК з ОСОБА_3 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судових трасологічних експертиз № 158-Д від 04.03.2019 р. у сумі 858 грн. та № 260-Д від 27.02.2020 р. у сумі 628,04 грн., у загальному розмірі 1486,04 грн.
		Керуючись ст.ст. 369  371, 373  375 КПК, суд 
		 
		ухвалив:
		1.ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років.
		2.З набранням вироком законної сили з метою його виконання ОСОБА_3 затримати та взяти під варту, строк покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його затримання та взяття під варту.
		3.Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити у повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 195565 грн. (сто дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот шістдесят п`ять гривень).
		4.Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у сумі 1486,04 грн (одна тисяча чотириста вісімдесят шість гривень 04 копійки).
		5.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		6.Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3ст. 349 КПК.
		7.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
		8.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
		 
		СУДДЯ
		Ізмаїльського міськрайонного суду         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...